CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 2. С. 55-62.
УДК 338.486
МЕТОДОЛОГ1Я РОЗБУДОВИ ОРГАНИЗАЦИЙНОГО МЕХАН1ЗМУ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ П1ДПРИ€МСТВ
Кутцин С.В.
Тавршський нацюнальний уншерсишеш 1мет В.1. Вернадського, м. Сшферополь, Украта Е-mail: crch@mail.ru
В статп розглянуто особливоси побудови теоретико-методолопчного базису управлшня розвитком туристично-рекреацшжи дiяльностi через сооргашзацта професшних учасникв туристичного ринку, яю можуть функцiонувати автономно. Сутнiсть авторсьюл гшотези зводиться до необхiдностi формування в межах кластеру мереж дiяльностi зi створення туристичного продукту та оргатзаци управлшня конфцуращею таких мереж. Практичним втiленням пропонованого теоретико-методолопчного базису е формування вiдповiдного оргашзацшного мехатзму, для якого в стати визначено логжу побудови та принципи використання.
Ключов1 слова: туристично-рекреацшна д1яльн1сть тдприемств, органiзацiйний мехатзм, кластер, управлшня розвитком
Постановка проблемы. В останш роки досить багато дослщниюв-науковщв та фахiвцiв-практикiв говорить про доречшсть формування промислово1' полiтики держави та стратеги розвитку нащонально1' економiки на шдгрунт кластерного пiдходу. 1снуе значна кшьюсть емпiричних пiдтверджень вiрностi таких тверджень по вщношенню до рiзних галузей економiки та регiонiв св^у. Доречнiсть кластерних iнiцiатив пiдтверджуеться хоча б наявшстю станом на 2002 рш 167 кластерiв у Великобритании 152 - у США чи 95 у Франци. Бiльш того, в роботу 260 ^алшських '^ндус^альних округiвм залучено понад 80 тис. крупних пiдприемств, якi мають власну мережу з контрагент - дрiбних пiдприемств (це утворюе мережу з понад мшьйону суб'ектiв господарювання) [8]. В цшому в Gвросоюзi щентифшовано 69 кластерних програм, якi функщонують у 26 крашах Свропи [20].
Бшьш того, стратегiï розвитку окремих регюшв краши базуються саме на формуванш кластерiв. Наприклад, розвиток Автономно!' республши Крим орiентований на формування санаторно-курортного й туристичного кластерiв, поряд з кластерами тдприемств машинобудiвноï й харчово1' промисловостi [14]; Донбасу - на металургшний кластер та кластер з суб'екпв сiльськогосподарськоï i харчово1' промисловостi [3]; Днiпропетровськоï област - на розвиток будiвельного кластеру [12] тощо. Доречнiсть саме такого змютовного наповнення означених стратегiй розвитку регюшв Украши [3, 12, 14] шдтверджуеться й тим, що серед краш схiдноï Свропи в кластерних шщативах приймае участь понад 90% суб'екпв господарювання [8], а в жовт 2008 р. прийнято меморандум про шдтримку iнновацiй в Сврош за допомогою кластерiв [25].
Разом з тим аналiз нечисленних публжацш з теоретично!' точки зору показуе, що можна вщзначити брак дослщжень, якi б, по-перше, комплексно описували теоретико-методологiчний базис управлiння розвитком кластеру в цшому, а по-друге - враховували б галузеву специфiку кластеру (бшьшють публiкацiй описують характеристики кластерiв рiзних галузей [0, 9], але при цьому не визначають 1'х вiдмiтнi особливостi й розкривають лише параметри
55
взаемодп учасниюв). Якщо розглянути туристично-рекреащну дiяльнiсть, то органiзовувати управлшня И розвитком слiд лише на шдгрунт кластерного пiдходу, оскiльки така дiяльнiсть тiсно пов'язана з алокащею туристично-рекреацiйних ресурсiв (ТРР). Саме наявнють ТРР та обмеженiсть таких ресуршв й вiдсутнiсть у бшьшосп випадкiв прав власностi на них визначають особливостi туристично-рекреацiйного кластеру (ТРК).
Слщ зазначити, що розвиток ТРК чи туристично-рекреащно1 дiяльностi мае бути певним чином оргашзований. При цьому, враховуючи юридичну самостiйнiсть учасникiв кластеру, тдгрунтя оргашзаци такого управлiння мае складати шдикативний пiдхiд та контури м'яко! самооргашзацп. Наявнi ж розробки у сферi оргашзаци управлiння кластерними [8, 9, 15] чи штеграцшними утвореннями [2, 10], як правило орiентованi на тдтримку обраних траекторш розвитку та використання системи вщ'емних зворотних зв'язкiв, що не е повнiстю вiрним i вир1шеним в умовах швидкоплинних трансформацiй середовища господарювання.
Таким чином, метою статт е обгрунтування теоретико-методологiчного базису оргашзаци управлiння розвитком туристично-рекреацшно! дiяльностi на засадах кластерного тдходу та шляхом формування вiдповiдного оргашзацшного механiзму.
Виклад основного матерiалу. Розкриття мети статтi тiсно корелюе з визначенням розумшня сутностi та складових теоретико-методолопчного базису в цiлому. Базуючись на проведеному семантичному аналiзi тлумачень методологи, приймемо пiдхiд А.М. Новшова та Д.А. Новiкова [6, с. 21-27], щодо представлення методологи як вчення про органiзацiю дiяльностi як певно! цшеспрямовано1 форми активностi людини, та Б.Г. Клейнера [4] щодо видшення у складi теоретико-методологiчного базису таких елемеипв як: особливостi, принципи, умови, норми, суб' ект, об' ект, предмет, форми, засоби, методи, результати, фази, стади та етапи означено1 дiяльностi.
Далi наведемо змiстову характеристику означених елементiв теоретико-методологiчного базису та визначимо основш напрямки !х трансформування по вiдношенню саме до туристично-рекреацшно1 дiяльностi. Розкривати таке змютовне наповнення будемо в рамках авторсько1 гiпотези [7] про необхiднiсть створення передумов керованого поширення внутрiшнiх штеграцшних процесiв представникiв туристично-рекреацiйного кластеру, заснованих на засадах багаторiвневоl вертикально1 й горизонтальное' штеграци, представлено1 у територiальному та мiжрегiональному аспектах, та орiентованих на пiдвищення якостi туристичного продукту при обмеженнях сталого рекреацiйно-туристичного природокористування.
Таким чино, для обгрунтування теоретико-методолопчного базису (ТМБ) розвитку туристично-рекреацшно1 дiяльностi перш за все слщ визначити його структуру. При цьому автор погоджуеться з висновками дослщження [6] щодо недоречносп зведення розумiння методологи лише до "вчення о методах", оскшьки у такому випадку ll предмет зводиться тшьки до розгляду й аналiзу системи методiв. Обов'язковим для формування методолопчного базису е включення в його структуру похiдних (ключових) положень, що мають методологiчний змют та розкриваються у виглядi певно1 теори чи концепци (мiстять систему висловлювань про заданий перелiк об'екпв) . Отже, у будь-
56
якому paзi, фоpмyвaння теоpетико-методологiчного базиси pозвиткy тypистичноï дiяльностi мае pозглядaтися як певна фоpмa в^аження знання.
Визначаючи стpyктypy теоpетико-методологiчного бaзисy слiд вpaхyвaти й pозpобки Е.Г. Юдина [18, с. 7-35], який в межах методологи видшяе iнститyцiонaльнy (ноpми й соцiaльнa iнфpaстpyктypa наукового знання), логiчнy (aксiоми, закони, ^инципи, пpaвилa фоpмyвaння висновкiв), лiнгвiстичнy (теpмiни, aлфaвiти, пpaвилa по6удови висловлювань), гносеолопчну (знання та пiзнaвaльнi одиницi, с^ямоваш на pозкpиття об'ективних зaконiв), комушкативну (пpинципи, пpaвилa, ноpми й iншi комyнiкaцiï), дiяльнiснy (ноpми та aлгоpитми дiяльностi) та pефлексивнy (iдеaли, ноpми, еталони, iмпеpaтиви оpieнтовaнi на самоусвщомлення методологieю само1' себе) пiдсистеми.
Отже, оpieнтyючись на ознaченi вище ^о^зи^!' [б] пpиймaeмо '^яльшстний" пiдхiд до pозкpиття методологiï pозвиткy пiдпpиeмств тypистично-pекpеaцiйноï сфеpи, але pозкpиття особливостей оpгaнiзaцiï дiяльностi мае обов'язково вpaховyвaти елементи pешти визначених пiдсистем методологiï. Бшьш того, для pозкpиття хapaктеpистик дiяльностi (особливостi, пpинципи, умови, ноpми дiяльностi) доpечним е застосування теоpiï "системноï методологи" (СMД-пiдхiд), pозpобленоï Г.П. Ш^^ови^^м [17]. Для фоpмовaного теоpетико-методологiчного базису скоpистaeмось pозpобкaми СMД-методологiв щодо фоpмaлiзaцiï (побудови схеми) акту дiяльностi, яю нажаль мають досить обмежене ^а^тичне застосування й потpебyють доpобок у даному на^ямку.
Бiльш зpозyмiлим е визначення лопчна стpyктypa дiяльностi чеpез введення до ТМБ пapaметpiв суб'екта, об'екта, ^едмету, методiв й pезyльтaтiв дiяльностi. Пpи цьому така лопчна ^py^iypa дiяльностi мае спiввiдноситися з давилами виведення понять та твеpджень теоpiï pозвиткy тypистичноï дiяльностi. Пpопозицiï ж [б, с. 25] щодо видшення чaсовоï стpyктypa дiяльностi (фази, стади та етапи дiяльностi) ^опонуемо тpaнсфоpмyвaти у видiлення динaмiчно-пpостоpовоï стpyктypи дiяльностi, що бiльше вщповщатиме особливостям жиrтeдiяльностi саме клaстеpних yтвоpень та вимогам СMД-методологiв.
Як давило, pозкpиrтя будь-якого теоpетико-методологiчного базису зводиться до встановлення пеpелiкy його головних елементiв та опису особливостей 1х змiстовного наповнення. У той же час (якщо вpaхyвaти пpопозицiï В.С. Стешна [12, с. 68-70] вщносно необхiдностi пpи виведеннi новоï теоpiï введення нових об'eктiв на бaзi iснyючих) думаеться доpечним буде pозкpивaти тaкi елементи у зв'язку з певними ^ипущеннями, якi хapaктеpизyвaтимyть фоpмyвaння ТМБ pозвиткy тypистичноï дiяльностi. Дане твеpдження спиpaeться на спiввiднесеннi визначень теоpiï як "нaбоpy гiпотез (^ипущень), що встановлюють певну сyтнiсть та властивосп" [21, c. 701] та як "фоpми наукового знання, яка щентифшуе зaкономipностi визнaченоï сфеpи дiяльностi та iстотнi зв'язки мiж ними" [11]. Розгляд теоpiï pозвиткy тypистично-pекpеaцiйноï дiяльностi чеpез нaбip ппотез стае вельми доpечним пpи пpийняrтi твеpдження Б.Г. Клейнеpa [5, с. 36] щодо зведення теоpiï до yзaгaльненоï системи поглядiв. Отже ^опонуемо в paмкaх певного виду погщщв подати aвтоpськiй вapiaнт 1х iнтеpпpетaцiï щодо pозвиткy тypистичноï дiяльностi (визначити сукупшсть пеpедyмов, що pозкpивaють тдхщ до дослiдження pозвиткy тypистичноï дiяльностi та pозpобити пpaвилa фоpмyлювaння висновюв з похiдних
57
гшотез).
Таким чином перейдемо до розгляду безпосередньо до ТМБ розвитку туристично! д!яльносп. Для цього визначимо ряд гшотез, пов'язаних з предметом дослщження та областю визначення формовано! теор!!. Так, в контекст! пропозицш [5, с. 36], шд предметом ТМБ узагальнено розум!тимемо шдприемство туристично-ректеац!йно! сфери, що виступае як частина бшьш високого ц!лого - туристично-рекреацшного кластеру. В!дпов!дно область визначення теор!! - зведеться до опису шдприемств (опису структури й фактор!в функщонування сп!льноти п!дприемств), по вщношенню до яких можуть бути застосоваш !! положення.
Першою г!потезою тут постане припущення про те, що використання кластерного п!дходу створюе умови шдвищення конкурентоспроможност! певно! територ!!, яка мютить туристично-рекреац!йн! ресурси. П!двищення ефективносп д!яльност! профес!йних учасник!в туристичного ринку (ПУТР) та решти п!дприемств туристично-рекреацшно! сфери (ПТРС) в!дбуваеться за рахунок удосконалення ланцюг!в створення надавано! споживачу ц!нност! (туристичного продукту та супутшх послуг, що реал!зуються в рамках консолщовано! !нфраструктури кластеру). 1нфраструктура кластеру в свою чергу вщбиватиметься через сукупшсть р!зних мереж д!яльност! з! створення туристичного продукту.
В!дпов!дно, наступним елементом ТМБ постануть об'ект спрямування методолог!чного базису (кластер в цшому та окрем! ПТРС й ПУТР як представники даного кластеру; при цьому сукупшсть ПТРС та решти учасниюв кластеру розглядаються як ц!л!сний економ!чний об'ект) та системний опис об'екту (представлення кластеру як сукупност! ПТРС). Оскшьки ж прийняття положень [5, с. 36] вимагае видшення об'екту з оточення за допомогою введення ряду просторових чи функц!ональних ознак та форматзацп системи взаемозв'язк!в м!ж складовими частинами об'екту, таке видшення пропонуеться роботи в розр!з! дисципл!ни "управлшня вимогами" (що й буде наступною г!потезою). На думку автора, лише в розр!з! узгодження вимог до параметр!в туристичного продукту та нолями можливостей щодо виконання даних вимог можливе формування механ!зму управл!ння розвитком туристично! д!яльносп. При цьому здобутки концепцш управл!ння вимогами ор!ентуеться в двох напрямках: в розр!з! надання туристичного продукту кооперац!йною мережею д!яльносп та в розр!з! узгодження параметр!в взаемод!! учасник!в мереж! д!яльност! щодо утворення туристичного продукту.
Третьою гшотезою постане припущення про те, що формування туристично-рекреацшного кластеру (ТРК) та регламентащя його д!яльносп через створення оргашзацшного механ!зму управл!ння розвитком туристично-рекреацшного кластеру (ОМУРТРЕК) забезпечуе розвиток шновацшного шдгрунтя сощально-економ!чного розвитку. Саме д!я ОМУРТРЕК й забезпечуе !ндикативне регламентування параметр!в взаемод!! ПУТР в процес! розвитку параметр!в пропонованого туристичного продукту. Саме д!я ОМУРТРЕК (особливо якщо прийняти положення концепци орган!зац!йно! еколог!!) забезпечуе насл!дування правил поведшки суб'ект!в господарювання по вщношенню до обмежених ТРР та утворюе !нституц!ональне середовище, норми й правила якого мають виконувати й нов!, залучен! до кластеру, учасники.
58
Формування означених норм й правил мае здшснюватися в межах певно! онтолопчно! картини свггу (онтолопя тут виступае як один з елеменпв формованого ТМБ). Формування тако! картини св^у мае вiдбуватися узгоджено з формуванням вiдповiдного понятiйно-категорiального апарату (визначенням термiнiв, що визначають таю особливост життедiяльностi учасникiв кластеру, як поведшка, особливостi функцiонування й розвитку) та концепци (головного задуму чи похщних концептуальних положень щодо ТРК та ПТРС, !х функцiональних та структурних характеристик). У даному контекст слiд зазначити на високу пов'язатсть таких елементiв теоретико-методологiчного базису як концепщя та понятiйно-категорiальний апарат.
Розкриваючи дану пов'язанiсть звернемо увагу на розробки Д.А. Веттона [26] щодо видшення в структурi будь-яко! теори таких елементiв як: концептуальнi положення (вщповщають на питання "чому?" потрiбне використання певних пропозици), концепти (розкриваються як вiдповiдь на питання "що?" закладено нового у сутнiсть системи понять), причинно-наслiдковi зв'язки (визначаеться вщповщдю на питання "як?" взаемопов'язанi фактори та концепти) та застосовашсть (розкриваеться як вщповщь на питання "коли?" доречно застосування положень теори). Отже, саме система концеппв форматзуе параметри теори розвитку тдприемств туристично-рекреацшно! сфери (саме через розкриття даних параметрiв й визначаеться система концептуальних положень) та визначае особливост змiстовного наповнення базових понять, яю видiленi в рамках кожного концепту (дане висловлювання базуеться на постулатах шдходу концептуального проектування [15]). Розкриття таких основних концеппв автором було оприлюднено у [7].
Наступним методолопчним припущенням е зведення особливостей дiяльностi туристично-рекреацiйного кластеру до забезпечення взаемоди незалежних та юридично вiдокремлених професiйних учасникiв туристичного ринку в межах мереж дiяльностi. Отже й методолопчним шдгрунтям формування ОМУРТРЕК стае сооргатзащя професiйних учасниюв туристичного ринку, якi можуть функцюнувати автономно. Вiдповiдно за основу для розробки методологи управлшня розвитком туристично! дiяльностi пропонуеться взяти iнструментарiй та тдходи системно! iнженерi!' [21, 22] в частит розробки "системи систем моделювання" (вщ англ. system of systems engineering).
Отже, саме системна iнженерiв (С1) дозволяе забезпечити формування й розвиток ново! системи (ТРК та ОМУРТРЕК) за рахунок можливостей та синерги вже наявних систем; створити передумови для реконфтурування архтектошки кластерного утворення у разi змши вимог до параметрiв туристичного продукту чи трансформаци параметрiв iнституцiонального регламентування взаемоди ПТРС та ПУТР. Основними здобутками С1 у сферi формування ТМБ розвитку туристично! дiяльностi е уявлення про незалежнiсть функцiонування компонешгв системи (ПТРС розглядаються як компоненти для ТРК) за для формування корисного результату в межах визначених протоколiв дiяльностi. Головними принципами тут стають гнучкiсть та пристосовуванiсть окремих компонентiв системи, якi навiть тсля завершення акту взаемодi! (припинення учасп у мереж! дiяльностi) можуть використовуватися як автономт (незалежнi) системи (до моменту залучення до участi у шшш мережi дiяльностi).
Досить розповсюдженою дискусiею у С1 е визначення видiв та пiдходiв до
59
формування систем. На ochobî узагальнення таких пiдходiв можна визначити й особливосп формування ОМУРТРЕК (а у деяких випадках й кластера в цшому). У якостi концептов ТМБ розвитку туристично1' дiяльностi можливо видшення:
керованого пiдходу до дп ОМУРТРЕК (iснуe певний суб'ект - системний архтоектор чи фасiлiтатор - який мае право розпорядження ресурсами чи регламентувати доступ до ТРР й в розрiзi такого права володiе владними повноваженнями для висунення наказiв чи директивних орiентирiв розвитку ПТРС й ПУТР);
кооперацiйного тдходу до дiï ОМУРТРЕК (наявний суб'ект, що здiйснюе координування дiяльностi учасниюв кластеру при вiдсутностi у нього владних повноважень та наявнiстю паттершв й принципiв звуження зони компромюв);
калоборацiйний пiдхiд або пiдхiд сшвробтоництва (передбачаеться, що всi учасники ТРК домовляються про параметри функцiонування кластера в цшому, узгоджуючи бiльшiсть принципових питань через процедуру iнституцiонального проектування, але при цьому вiдсутнiй единий суб'ект прийняття рiшень);
вiртуальна оргашзащя ОМУРТРЕК (використовуеться для кластерiв, утворених лише за географiчною ознакою, коли учасники кластеру не мають жодного впливу один на одного та не маються стимулiв для розробки системи регламентування таких впливiв).
Отже, залежно вiд обраного пiдходу до оргашзаци дiяльностi ОМУРТРЕК визначатиметься й суб'ект для управлшня розвитком кластеру й туристичноï дiяльностi (тут щентифшащю суб'екта й об'екта управлiння автор розглядае як частину формованого методолопчного базису, що цiлком вiдповiдае розробкам вщомого iнституцiоналiста Б.Г. Клейнера [4]). Далi наголосимо, що вельми щкавими у аспектi формування суб'екта управлшня розвитком ТРК е розробки зарубiжних авторiв, пов'язанi з поширенням вщносин спiвробiтництва. До найбiльш розповсюджених тут вщносять кооперацiйне планування (collaborative planning [23]) та мережний шдхщ (collaborative networks [19]).
Так, якщо шдтримати авторiв [19], то iнтеграцiйна взаемодiя ПУТР може проявлятися на чотирьох рiвнях (сходинках), кожен з яких пiдсилюе рiвень iнтегрованостi та взаемопов'язаносп ПУТР. Виникае континуум мкомунiкацiя -координащя - кооперацiя - сшвробтоництво" (англ. " networking - coordinated networking - cooperation - collaboration"). Означеш рiвня як правило розглядають во вiдношенню до певного штегрованого ланцюга створення вартостi. По вщношенню ж до туристично-рекреацiйного кластеру в чистому вигщщ такий континуум не можна застосовувати. З оглядом на те, що метою функщонування кожен ПУТР е отримання прибутку, можна запропонувати використання даного континууму в рамках iерархiчних рiвнiв формування ОМУРТРЕК.
Вщповщно, вiдносити спiвробiтництва виникатимуть мiж окремими акторами, якi спшьно продукують певний туристичний продукт (з рештою акторiв виникатимуть на даному рiвнi вiдносити конкуренцiï). У той же час, потреба забезпечення безпеки природокористування вимагае вщповщного регламентування даного аспекту дiяльностi ТРК. Методологiчний рiвень тут полягае в розробцi референтного набору методiв формування туристичного продукту, комбшаци використання яких формуватимуться по вщношенню до кожноï конкретноï ситуаци. Комбiнацiя методiв формуватиметься пiд запит на певний туристичний продукт. Реалiзацiя ж групи методiв вiдбуваеться через
60
залучення до мереж дiяльностi окремих ПТРС з ix можливостями щодо отримання певних вигiд вщ надання ним доступу до певних туристично-рекреацiйниx ресурсiв. ОМУРТРЕК в свою чергу реатзуеться через множину контрактiв мiж ПТРС та ПУТР, що дiють в певному полi взаемин.
Висновки. В статтi розглянуто особливосп побудови теоретико-методологiчного базису управлшня розвитком туристично-рекреацшно]' дiяльностi. Особливютю авторських розробок е ix орiентування на соорганiзацiю автономно функцiонуючиx професшних учасникiв туристичного ринку, якi можуть формувати в межах кластеру сукупшсть рiзноманiтниx мереж дiяльностi зi створення туристичного продукту. Органiзацiя управлiння розвитком туристично' дiяльностi у даному разi зводиться до реконфiгурування таких мереж дiяльностi за для пiдвищення ix емерджентних властивостей. Здiйснення такого реконфiгурування пропонуеться через створення вiдповiдного мехашзма, для якого визначено рiзнi варiанти оргашзацшно' побудови. Разом з тим, наведеш пропозици мають враховувати вимоги [5, с. 36] щодо видшення дескриптивно' (вiдноситься до реальних шдприемств) та нормативно' (вiдноситься до щеальних пiдприемств) частини теори. Отже у якост перспектив подальших розвиток поданого методолопчного базису слiд подати емшричне представлення та пiдтвердження доречностi реатзаци сформованих гiпотез та припущень.
Список лггератури
1. Волкова Н.Н. Промышленные кластеры / Н.Н. Волкова, Т.В. Сахно. - П.: Издательство "Асми", 2005. - 272 с.
2. Горбатов В.М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса / В.М. Горбатов. - Х.: ИД "ИНЖЕК", 2006. - 592 с.
3. Донбасс 2025: стратегия будующего [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.feg.org.ua/docs/Donetsk_Monitor_Doc_Final_RUS.pdf
4. Клейнер Б.Г. Эволюция институциональных систем / Б.Г Клейнер. - М.: Наука, 2004. - 240 с.
5. Клейнер Г.Б. От теории предприятия к теории стратегического управления / Б.Г. Клейнер // Российский журнал менеджмента. - 2003. - №1. - С. 31-56.
6. Новиков А.М. Методология /А.М. Новиков, Д.А. Новиков. - М.: СИНТЕГ, 2007. - 668 с.
7. Кунщин С.В. Концепщя управлшня розвитком туристично-рекреацшного кластеру / С.В. Кунщин // Культура народов Причерноморья. - 2010. - № 196. - С. 133-139.
8. Организация и функционирование кластеров в Украине [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://utii.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=69
9. Рекорд С.И. Развитие промышленно-инновационных кластеров в Европе: эволюция и современная дискуссия / С.И. Рекорд. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2010. - 109 с.
10. Пилипенко А.А. Стратепчна штегращя тдприемств: мехашзм управлшня та моделювання розвитку: [монографш] / А.А. Пилипенко. - Харюв: ВД "1нжек", 2008. - 408 с.
11. Советский энциклопедический словарь. - [3-е изд.]. - М.: Сов. Энциклопедия, 1985.
12. Степин В.С. Теоретическое знание (структура, историческая революция) / В.С. Степин. - М.: Наука, 2000. - 468 с.
13. Стратегия повышения экономической конкурентоспособности Днепропетровской области: кластеры строительства и сельского хазяйства [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf
14. Стратепя економ1чного та сощального розвитку Автономно' республжи Крим на 2011-2020 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minek-crimea.gov.ua/content.php?cid=Strategy
15. Теслинов А. Концептуальное проектирование сложных решений / А. Теслинов. - СПб.: Питер, 2009. - 288 с.
16. Третьяк В.П. Кластеры предприятий / В.П. Третьяк. - Иркутск: Издательство Байкальского гос. ун-та экономики и права, 2006. - 219с.
61
17. Щедpовицкий Г.П. Путеводитель по основным понятиям и схемам методологии Оpгaнизaции, Руководства и Убавления /Г.П. Щедpовицкий. - М.: Дело, 2004. - 20S с.
1S. Юдин Э.Г. Системный подход и ^ишии деятельности. Методологические ^облемы совpеменной пауки / Э.Г. Юдин. - М.: Наука, 197S. - 392 с.
19. Camarinha-Matos L. M. Collaborative Networks: Reference modeling / L.M .Camarinha-Matos, H. Afsarmanesh. - New York: Springer, 200S. - 334 p.
20. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries. - Oxford: Oxford Research AS, 200S. - 34 p.
21. Firesmith D.G. The Method Framework for Engineering System Architectures / D.G. Firesmith, P. Capell, D. Falkenthal, C.B. Hammons, D. Latimer, T. Merendino. - New York: Taylor & Francis Group, 2009. - 4S2 p.
22. Holt J. UML for System Engineering: watching and wheels. The Instructions of Engineering and Technology / J. Holt. - London: IET, 2007. - 375 p.
23. Seifert D. Collaborative planning, forecasting, and replenishment. How to Create a Supply Chain Advantage / D. Seifert. - New York: AMACOM, 2003. - 432 p.
24. The cambridge dictionary of philosophy. Second Edition. General Editor Robert Audi. - New York: Cambridge University Press, 1999. - 1001 p.
25. The European Cluster Memorandum [Элек1ронный pесypс]. - Режим доступа: http://www.innoclusters.ru/uploaded/docs/european_cluster_memorandum.pdf
26. Whetten D.A. What Constitutes a Theoretical Contribution? / D.A. Whetten // Academy of Management Review. - 19S9. - VoL 14. - №.4. - Р. 490-495.
Поступила в редакцию 01.06.2012 г.
Куницын С.В. Методология формирования организационного механизма развития туристско-рекреационных предприятий / С.В Куницын // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 2. - С. 55-62.
В статье рассмотрено особенности формирования теоретико-методологического базиса управления развитием туристическо-рекреационной деятельности через соорганизацию профессиональных участников туристического рынка, которые могут функционировать автономно. Сущность авторской гипотезы сводится к необходимости формирования в пределах кластера сетей деятельности по созданию туристического продукта и организации управления конфигурацией таких сетей. Практическим воплощением предлагаемого теоретико-методологического базиса является формирования соответствующего организационного механизма, для которого в статье определена логика построения и принципы использования.
Ключевые слова: туристско-рекреационная деятельность предприятий, организационный механизм, кластер, управление развитием
Kunitsyn S. V. Methodolog of formation of the organizational mechanism of development of a recreational companies / S.V. Kunitsyn // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. -2012. - Vol. 25 (64), № 2. - Р. 55-62.
The article deals with features of the theoretical and methodological basis for tourist and recreational activities development. The proposed approach is based on cooperation professional tourist market members, which can operate autonomously. The essence of the author's hypothesis is reduced to the necessity of formation within the cluster networking activities to create a tourism product and configuration management of such networks. The practical implementation of the proposed theoretical and methodological basis is to create an appropriate institutional mechanism for which the article defines the logic and principles of construction.
Keywords: tourist and recreational activityof the enterprises, organizational mechanism, cluster, management development.
62
