CC BY
99
11. Приходько А.Н. Синтаксис естественного языка в фокусе когнитивно- дискурсивной парадигмы /А. Н. Приходько // Вюник Харювського нащонального унiверситету iиенi В. Н. Каразша.- 2003.- № 609.- С. 84-89.
12. Фролова I.C. Стратепя конфронтацп в англомовному дискурсi: Монографiя. - Х.: ХНУ iменi В.Н.Каразша, 2009.-344 с.
13. Шевченко 1.С. Когнiтивно-прагматичнi дослiдження дискурсу / 1.С. Шевченко // Дискурс як когнггивно-комушкативний феномен : [кол. монографiя] / [тд загальн. ред. 1.С.Шевченко]. - Харюв : Константа, 2005.- С.105-117.
14. Ягодзiнський С. М. Науковий дискурс в умовах шформацшного сустльства: методологiчний i соцiокультурний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата фшос.. наук : спец. 09.00.02 -« Дiалектика i методологiя тзнання»/ С. М. Ягодзшський. - К., 2008.- 13 с.
SUMMARY
The article dwells upon the urgent tasks in different spheres of discourse studies, reveals the story of the subject-matter and presents a complex vision of it in the synthesis of philological and philosophical approaches.
Свгглана Шештько Катерина Свецинська
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ КОЛОРАТУРНО1
КОМПОЗИТИ
Дана стаття присвячена вивченню семантичног структури колоративног композити. Стаття мае на метг узагальнення гнформацгг щодо когнгтивно- ономасгологгчних особливостей англгйськог, новогрецьког та украгнськог композити з колоративним компонентом, розкриття зв'язку ном1нативног структури колоративног композити з в1дпов1дним значенням 7 концептом, що представлений складним словом.
Традицшно прюритетними для композитологи вважалися таю напрями дослщжень, як синтактико-орieнтований (синтаксичний), де композита розглядасться як продукт перетворення синтаксичних конструкцш, семантико-орieнтований (лексиколопчний), який визначае композиту як лексико-семантичний феномен, ^ нареши, функцiонально-орiентований напрямок, що вивчае композитш лексеми крiзь призму системно-структурного, семантичного та стилютичного аспекпв [7, с.11].
З позицiй формального пiдходу (морфологiчний та орфографiчний критерп визначення складного слова) композитою вважаеться структурно-складна лексема, яка демонструе написання разом або через дефю, i представлена у виглядi цшьнооформлено! бшарно! номiнатеми, безпосередньо складовими яко! е комбiнаторика не менш як двох неафшсальних морфем у сполученш з словотвiрним афiксом [9, с.8].
Семантична структура колоративно! композити вщображаеться в ономасiологiчнiй структурi складного та складнопохщного слова через семантичний внесок його конституеш!в (ономасiологiчних ознак) у лексичне значення композитного утворення в цшому.
Аналiз семантично! структури колоративно! композити дае нам можливють встановити, яким чином на понятшному рiвнi структурованi фрагменти знань, що вiдображенi у багатозначностi складного слова, сшввщносяться з матерiальною формою знака, тобто композитою.
Поступова змша прiоритетiв композитологп у бiк дослщження семантики складного та складнопохiдного слова розширюе коло проблематики вчення про складне слово до сфери номшативно!, визначаючи тим самим ономасiологiчно-орiентований напрямок композитолопчних студiй. Пiд ономасiологiчною структурою колоративно! композити у робот розумiеться номiнативна структура, яка вiдображае сшввщношення формальних властивостей iз семантичними, з когштивною структурою знань про об'ект номшацп з урахуванням реляцiй концептосистеми та ментального лексикону в проекцп на лшгводискурсивну функцiю [10, с.30].
З позицiй когштивно! лiнгвiстики ономасюлопчш дослiдження мовних одиниць виходять на новий рiвень - концептуальний - з метою пошуку тих загальних концепта, якi пiдведенi пiд один знак i являють буття цього знака як маркера певно! когштивно! структури [5, с.145]. Композитологiя, вивчаючи складнi слова головним чином як результат перетворення синтаксичних конструкцш у номшативш одиницi або як комбшаторику морфем, придiляла недостатню увагу ономасюлопчному аспекту дослiдження композити, тобто мотивам вибору те! чи шшо! форми для позначення денотата. У цьому ракурс когштивно-ономасюлопчний аналiз англшсько! колоративно! композити передбачае встановлення особливостей формування колiрного концепта, сприяючи ефективному виршенню проблем категоризацп в мовi крiзь призму композитно! номiнацi! та зумовлюе актуальнють нашого дослiдження.
Метою статп е узагальнення iнформацi! щодо когштивно-ономасюлопчних особливостей англiйсько!, новогрецько! та укра!нсько! композити з колоративним компонентом, розкриття зв'язку номiнативно! структури колоративно! композити з вщповщним значенням i концептом, що представлений складним словом, у зв'язку з порiвняльними дослщженнями, яю встановлюють iнварiантнi та варiантнi ознаки категоризацп
"Колiр тонко виражае i культурний рiвень суспiльства, i цившзацшш поступи, i науковi досягнення" [3, с.462]. Колiрна картина свiту мае свою юторда становлення i являе собою один iз багатьох фрагмента тзнавально! дiяльностi людини. Вона е результатом не тшьки довготривалого спостереження та аналiзу людиною навколишнього середовища, а й творчого осмислення нею самого процесу тзнання, усвiдомлення того, що Всесвгг - не простий набiр предметiв та ознак, що його складають, а що саме вона - людина, е його основною сутнютю. У мовознавсга прояви колiрно! картини свггу можна прослщкувати через кольоронайменування, що формують "вторинно-образну мовну картину свiту" [8, с.28], яка визначаеться як вiдображення у семантищ КН фрагмента концептуально! картини свггу. Структура останньо! являе собою каркас набутих людиною знань, отриманих нею через таку штерпретащю кольору, яка зумовлена як ступенем сенсорно! шформацп, так i певним етапом суспшьно-юторичного розвитку наци.
Наведемо точку зору, яку висловили Б. Берлш i П. Кей [див. 12], що в англшськш мовГ е одинадцять "основних" КН: black, white, red, yellow, green, blue, purple, pink, orange, brown, grey, як i визначають категорiальне ядро колГрно! картини свiту. Становлення колГрно! картини свггу являло собою процес шзнання людиною колГрно! дшсносп часто в узгодженш з тими принципами, догмами та вiруваннями, яю особа виявляла у собГ в рГзш перюди свого iснування у певному середовищГ "Семантичний аспект повiдомлення, яке посилае колГрне середовище, формуеться на основГ смислово! та цшнюно! значущостi кольору, Герархп колГрних переваг, що склалася у конкретному культурно-юторичному контексп" [11, с.39].
Вщомо, що одиницею концептуально! картини свпу е концепт, який являе собою деяку абстракщю, узагальнення людських знань, особливо про предмети, явища, процеси, вiдношення, яю в людськш свщомосп часто позбавленi денотативного значення. Це "одиниця ментальних або психГчних ресурсiв нашо! свщомосп i тiе! iнформацiйно! структури, яка вщображае знання i досвщ людини. Це оперативна змютова одиниця пам'ятi, ментального лексикону, концептуально! системи та мови мозку, вше! картини свпу, яка вщображена у людськш психщГ" [6, с.90]. У нашому випадку суттевим е встановлення структури колГрного концепта, що е необхщною передумовою дослщження колоративно! композити у рамках когштивно! ономасюлогп.
Як свщчать данi багатьох мов, подш колГрно! гами та !! мовна категоризацiя у рГзних народiв вiдбувалася по-рГзному. Необхiднiсть сшввщнесення кольору Гз денотатом випливае не тшьки з того твердження, що колГр не може юнувати без предмета чи явища, ознакою якого вш е. В нашому розумшш концептуальну картину свпу спочатку повинш були формувати суто "предметш" концепти. "Предмети утворюють субстанщю свпу. Тшьки тодг коли юнують предмети, може юнувати стшка форма свпу" [1, с.25-26]. Форма white походить вщ шдоевропейсько! основи *kwitnos, *kwidnos на позначення свила та яскравосп, red - вщ шдоевропейсько! rudhiram на позначення кровг yellow - вщ шдоевропейського *ghelao на позначення золота як метала. Orange з'явилося в англшськш мовГ в XIV ст. через давньофранцузьку форму orenge, що мае кореляти у санскрит naranga - на позначення фрукпв вГчнозеленого дерева, а pink - в XVI ст. у буквальному значенш «прекрасна квита». Форма purple походить вщ грецького porphyra, вид молюска (равлика), який видшяе темно-червоний барвник, brown вщ давньоверхньошмецького brun, що використовувалось для позначення вщпальоровано! та блискучо! поверхносп дерев'яних меблГв, green походить вщ давньоанглшсько! grene, що позначало траву на пасовиську [див. DEE].
Мовна система давньогерманського перюду була представлена певним числом КН з однаковим значенням. Так, слова blac i sweart означали "чорний", пор.: black, blak, a. [< M.E. blak < O.E. blak = O.H.G. blah-, blach-, = Icel. blakkr.] та swart, swart, a. [O.E. sweart = D. zwart = G. schwarz = Icel. svatr = Goth. swarts, black] [див. NWDEL]. Але вже у давньоанглшський перюд вщбуваеться процес витюнення одних КН шшими. Так, КН black зГ значенням "чорний" перемагае слово swart, залишаючи для нього лише сферу поетичного мовлення та дГалекту, прикметник grey "позбуваеться" свого корелята hasu, а КН hawen виходить Гз вжитку тд впливом blue. Причину такого процесу
вбачають у намаганш мови "звшьнитись вiд однозначних, дублюючих один одного елеменив", i перемога одного з цих елеменив над шшим визначаеться його "великою частотнютю та великим об'емом лексичних дистрибуцш" [2, с.65].
В новогрецькш мовi áanpoq (бтий) походить вщ латинсько! nummi asperi на позначення срiбляних монет, що iснували у Вiзантi!; poZ (рожевий) також походить вщ латинсько! rosa - роза, тобто квггка рожевого кольору; npáaivog (зелений) походить вщ давньогрецько! npáaov, на позначення цибульпорей; поргокаЛцд (помаранчевий) походить вщ iталiйського portogallo, що позначае сорт американського фрукту, що вивозили з Португалп; KÍxpivoq (жовтий) походить вщ давньогрецько! KÍrpov «цитрус»; kókkivoq (червоний) вщ давньогрецько! kókkoq «ягода»; кафе (коричневий) походить вщ французько! café, на позначення кави. Форма ¡abpoq (чорний) походить вщ латинсько! maurus та давньогрецько! ¡¡avpoq, що позначало чорний колiр, який був пов'язаний з прикметником á¡vSpog -тьмяний, слабкий, темний (про свггло), yKpíZoq (ырий) або укр1 з'явилось вщ давньогерманського grao, зi значенням «арий», yaXáZiog (блакитний) - походить вщ *KaXaíZrn, шзшше KáXaiZ - зi значенням бiрюзи, коштовного каменю iз блакитно зеленим кольором, ¡пХе (ситй) - вщ давньофранцузько! blo(u), на позначення блакитного або синього кольорiв [див. ЛNEГ]. Якщо проаналiзувати закономiрностi кольорно! номiнацi! в новогрецькш мов^ можна дiйти висновку, що майже вс номiнацi! на позначення кольору мають кореляти - денотати, за вилученням чорного та арого.
Аналогiчнi назви кольорiв в укра!нсьюй мовi вiдстеженi етимологiчно, наводять на таю висновки. Форма бглий походить вщ iндоевропейсько! основи *bhel та мае корелят iз санскритом *bhala на позначення блиску. До не! семантично примикае форма блакитний, осюльки походить вщ латинсько! blanketus, яка через давньофранцузьку blank була запозичена в польську, а поим вже з'явилась в укра!нсьюй; первинне значення ще! форми - небо, вторинне - бший, чистий. Якщо вщстежувати найменування жовтого, зеленого та сгрого, можна прослщкувати !х походження вщ шдоевропейсько! основи *ghel на позначення зелеш та жовчi. Не тшьки вищеназванi колiрнi номiнацi! мають одну похщну основу. Таку ж тенденщю можна спостерiгати при вщстежуванш етимологи чорного та коричневого кольорiв. Обидвi номiнацi! походять вiд шдоевропейсько! основи *ker(s) на позначення шюри, кори дерев та корищ. Червоний походить вщ iндоевропейсько! основи *kúrü на позначення черв'як. Синт походить вщ шдоевропейського syamáh зi значенням «чорний, темний» та не е зв'язаним з денотатом. Пурпурний - вщ давньогрецького porphyra, вид молюска (равлика), який видшяе темно-червоний барвник, рожевий - вщ польсько! roza, на позначення квггки, помаранчевий - запозичене з ггалшсько! pomarancia, складаеться з основ pomo -«яблуко» та arancia -«апельсин» [див. ЕСУМ]. Таким чином, якщо аналiзувати основну палпру, що вщбивае нацiональну специфшу укра!нських кольороназв, можна вiдстежити тенденщю тяжшня кольорiв до трьох основних тошв - быого, зеленого та коричневого/чорного. Специфшою укра!нсько! мови е те, що вона вщбивае найменування вщтшюв. Так, наприклад, синШ або рудий - вiд санскриту rudhiram на позначення кровг
Наше дослщження спростовуе думку Формаково! С.В. та Базик О.1., якi вважають, що семантика кольору виконуе своeрiдну роль у мовi або контекстi, набувае асоцiативних i конотативних властивостей, збертае унiверсальну типологiчну модель, допомагае простежити рух вiд конкретного порiвняння до колiрного узагальнення, а колiр не пов'язан з денотатом [11, с.8].
I хоча та сама колiрна ознака в рiзних соцiумах досить часто сшввщносилась i3 рiзними денотатами, незаперечним е той факт, що колiрний концепт, який сформувався у людства тсля виведення кольору у мовний знак, був стввщнесений з концептуальними структурами, якi представляють шформащю про об'екти реального свiту, 1х зв'язки та залежностi. Поступово у процес кольоросприйняття людина починае видшяти ознаку колiрностi починае вiдрiзняти одну i ту ж ознаку рiзних денотатв. Колiр "втрачае" зв'язок з денотатом, якому "належав", i стае ушверсальною ознакою того самого або шшого денотата. Вiдбуваеться своерiдна мисленнева трансформащя у бiк абстрагування, при якому змшюеться природа зв'язку кольору з денотатом. Колiрний концепт набувае властивостей, як зближують його iз прототипом, в основу якого, у якосп найкращого зразка, кладеться референцшна "iсторiя" формування колiрного концепта (своерщна пам'ять про природу його становлення).
Л1ТЕРАТУРА
1. Внгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Фшософсью дослщження. - К.: Основи, 1995. -311 с.
2. Голубец Н.В. Развитие семантических структур исконно английских корневых прилагательных цветообозначения // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. -Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. - 1985. - С. 64-71.
3. Даниэль С.М. Искусство видеть. - Л.: Искусство, 1990. - 221 с.
4. Каменский В. Организация цветовой среды города // Традицп та новацп у вищш архнектурно-художнш освт. Зб. наук. пр. - Харюв: Харювськ. худ.-пром. ш-т. - 1998. - Вип. 2. - С. 39.
5. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. - М.: Наука, 1988. - С. 141-172.
6. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М.: Институт языкознания РАН ИЯ, 1997. - 328 с.
7. Омельченко Л.Ф. Английская композита: структура и семантика: Дис... д-ра филол. наук: 10.02.04. - К., 1989. - 493 с.
8. Пастушенко Т.В. Цветовая номинация как элемент вторично-образной языковой картины мира: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1998. - 184 с.
9. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке. - Ужгород: Ужгород. гос. ун-т, 1997. - 99 с.
10. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. - К.: Фитосоциоцентр, 2000. - 248 с.
11. Формакова С.В., Базик О.1. Семантико-стилютичш функци хроматизмГв як засГб формування нацюнально-мовно! картини свпу // Культура народГв Причерномор'я. Том № 50. Проблема матерГально! культури. - 10 с.
12. Berlin B., Kay P. Basic colour terms: their universality and evolution. - Berkeley: Reed, 1969. - 178 p.
СЛОВНИКИ
ЕСУМ: Етимолопчний словник укра!нсько! мови: В 7 томах / За ред. О.С. Мельничука. - К.:
Наукова думка, 1983-1989. - Т.1-7.
DEE: Dictionary of English Etymology. Edited by C. T. Onions with the assistance of G.W.S. Friedrichsen and R.W. Burchifield. Published in the United States by Oxford University Press, New York, 1966. - 1024 p.
NWDEL: New Webster's Dictionary of the English Language. - Delhi: Surjeet Publications, 1988. -1824 p.
ANEr: As^iko xng Neag EMnviK^ rAroooag. - rsropyiou A. Mna^mvi&xn. Kevxpo ^s^oyiag E.n.E., A0^va, 1998. - 2064 o.
SUMMARY
The article studies the semantic structure of color-nominating composites through their lexical meaning. The article aims at generalization of the data as to cognitive and onomasiology peculiarities of color-nominating composites in English, Greek and Ukrainian languages. Thesis sets up a link between the nominating structure and the relevant meaning of color-nominating composites.
Регина Войтонь
СЛАВЯНСКАЯ МИФОЛОГИЯ. СОВРЕМЕННЫЕ ЛИТЕРАТУРНЫЕ ИНСПИРАЦИИ: ВЕДЬМАК, ВЕДЬМЫ И ВАМПИРЫ... (АНДЖЕЙ САПКОВСКИЙ: САГА О ВЕДЬМАКЕ)
Стаття присвячена анал1зу «Саги про в1дьмака» А. Слапковського. Зазначет основт аспекти впливу польськог мiфологií на концепщю головних образ1в та сюжет fantasy. Розглянут1 питання вiдображення сучасностi у творi.
Мифология до сих пор вдохновляет писателей, являясь источником тем и мотивов. Кроме классических инспираций художественной литературы, в последнее время в эпоху возрастания интереса к народным традициям и поверьям, которые являются своеобразным реверсом глобализации культуры, можно заметить интерес к славянским легендам и мифам.
Старопольская мифология была сформирована на основе христианской традиции и местного фольклора. Можно сказать, что произошел какой-то культурный симбиоз: праславянские верования проникли в христианство.
В современной польской литературе инспирации славянской мифологии можно отыскать на пример в произведениях Анджея Сапковского. Созданный им образ ведьмака Геральта, претендующего на роль героя (хотя принимая во внимание его загадочное происхождение и в известной степени уродство как физическое, так и психическое, нельзя в полной мере назвать его героем), получил популярность и остался феноменом в массовой литературе, став как бы представителем поп-культуры на сломе ХХ и XXI веков [2].
По Катажине Качор [3, c. 19-21], в литературе fantasy сформировалось и развивается два антиэтических вида героя. Первый по внешнему виду и физическому потенциалу, приближаеться к античным героям и суперменам комиксов. Это дикий варвар, которому определена функция борьбы со злом в одиночку. Это вид статического героя, цель которого физическая конфронтация, а также преодоление антагониста. Соответствует ему Ведьмак-Геральт.
