CC BY
7
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
УДК 37.014.542+378
л.е. сухомлин,
к.е.н., старший науковий сп'1вроб'тник в'щдту модерн'зацп вищо)' освти,
ДНУ «1нститут модерн'зацп змсту освТи»
Методолопчш шдходи до макроеконом1чного планування системи вищо! осв1ти
У статт'1 за результатами анал'зу методов регулювання розвитку вищо'1 освТи на загальноевро-пейському та у свтовому освтньому просторi запропонован методолопчн п'1дходи до планування розвитку втчизняноI системи вищо'1 освти. Наведено концептуальн п'щходи до планування, сфор-мульовано специфiчнi принципи орган'зацп планування. Визначено характеры чинники, критерИ, показники, механзми забезпечення запланованого розвитку.
Ключовi слова: вища освта, планування, методолопя, концеп^я, чинники розвитку, критерИ, показники, '¡нструменти забезпечення розвитку.
Л.Е. СУХОМЛИН,
к. э. н., старший научный сотрудник отдела модернизации высшего образования,
ГНУ «Институт модернизации содержания образования»
Методологические подходы к макроэкономическому планированию системы высшего образования
В статье на основе результатов анализа методов регулирования развития высшего образования в общеевропейском и в мировом образовательном пространстве предложены методологические подходы к планированию развития отечественной системы высшего образования. Приведены концептуальные подходы к планированию, сформулированы специфические принципы организации планирования. Определены характерные факторы, критерии, показатели, механизмы обеспечения запланированного развития.
Ключевые слова: высшее образование, планирование, методология, концепция, факторы развития, критерии, показатели, инструменты обеспечения развития.
L. SUHOMLIN,
Institute of education content modernization
Methodological approaches to macroeconomic planning of the higher education system
In the article, based on the results of the analysis of methods for regulating the development of higher education in the pan-European and in the world educational space, methodological approaches to planning the development of the domestic system of higher education were proposed. Conceptual approaches to planning are presented, specific principles of planning organization are formulated. Identified factors, criteria, indicators, mechanisms for ensuring planned development are determined.
Keywords: higher education, planning, methodology, concept, development factors, criteria, indicators, development tools.
Постановка проблеми. Загальновизна-ним е твердження, що осв1та - це система цг леспрямованого впливу сусптьства на власне пщростаюче поколЫня з метою його адаптацп до сусптьних потреб. Вона повинна забезпе-чити всебнний духовний i культурний розвиток кожного члена сусптьства i, що особливо сто-суеться вищоТ осв™ - задоволення поточних i майбутшх потреб держави у квалiфiкованих фахiвцях. Концептуальною основою функцю-нування осв^ньо'Т системи е поеднання осв^-
ых потреб сусптьства i особистюних потреб в освт людини.
Сучасний етап розвитку нашоТ' краТни характеризуемся низкою визначальних со^ально-еко-номiчних процеав, пов'язаних з переходом до ринкових умов господарювання, Ыформатизацг ею сусптьства, глобалiзацieю економiчних вщно-син, пщвищенням ролi людини, утому чи^ ТТ' знань, умЫь, виробничих навичок, тощо. Ц процеси, осо-бливосп свппвого розвитку мають безпосередый вплив на вщкрите сусптьство, економку УкраТ'ни
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
¡ висувають нов1 задач1 з ТТ ¡нтеграцм до свтового, загальноевропейського ¡нтелектуально-освп"ньо-го та науково-техннного, економ¡чного середови-ща, що, у свою чергу, актуал¡зу8 проблему транс-формування системи осв¡ти УкраТни. Водночас виникае й б¡льш конкретне наукове ¡ практичне за-вдання щодо формування нових пщходю до цте-спрямованого в ¡нтересах сусптьства ¡ конкретно! людини управл¡ння системою вищоТ осв¡ти.
Анал13 останшх досл1джень та публжа-Ц1Й. Проведений науковцями Державно! науко-воТ установи «1нститут модерызацм зм¡сту освг ти» на першому етап¡ науково-дослщно'Т роботи на тему «Макроекономнне планування системою вищоТ осв¡ти УкраТни: ф¡лософ¡я та методолопя» показуе пост¡йно зростаючий ¡нтерес свтового та в¡тчизняного наукового товариства до питань управлЫня системою вищоТ освп"и. Зокрема, про-блеми розвитку осв™ у сучасному св¡т¡ розгляда-ли зарубжы досл¡дники Л. Барроуз, К. Гумбольдт, Б. Джонстоун, М. Кв^к, Ф. Кумбс, X. 0ртегаН-Гассет, Т. Парсонс, Г. Хауг, М. Фуллан та ¡н.
Значну увагу ^й сусп¡льно значим¡й пробле-м¡ надавали у своТх досл¡дженнях в^чизняы на-уковц¡ В. Андрущенко, 0. Безпн, В. Гапон, I. Гри-щенко, М. Згуровський, М. Клименюк, 0. Кратт, В. Кремень, Е. Кузнецов, С. Нколаенко, Т. 0га-ренко, С. Рамзанов, В. Сафонова, С. Семенюк.
Глибоко проанал^ували проблеми реформуван-ня вп"чизняноТ вищоТ школи у своТх монограф¡ях В. Бобров, М. Коваленко, I. Мус^нко, В. 0гаренко.
СвоТ дисертац¡йн¡ досл¡дження присвятили ц¡й проблем¡ Л. Антошк¡на, 0. Григор'ева, I. Кочарян, В. Макаренко, Т. 0боленська, К. Парсяк.
Розпочато жваве обговорення питань готов-ност вищих навчальних заклада УкраТни до ре-ал^ацп вимог нового Закону про вищу осв^у.
В публ¡кац¡ях важливу увагу придтено ¡ питан-ню макроекономнного планування осв¡ти. 0днак, на наш погляд, при цьому недостатньо розкрит питання методологи макроекономнного планування. Дослщити його окрем¡ аспекти ставиться за мету у даый статтк Надбання у в^чизня-ый осв¡тянськ¡й сфер¡, як показують результати анал^у публ¡кац¡й, в¡дпов¡дали р¡вню духовного, культурного, наукового розвитку сусптьства на попередых етапах. 0днак, сучасний етап розвитку нашого сусп¡льства вимагае уточнення пщ-ход¡в до управлЫня системою вищоТ осв¡ти, при-ведення ТТ у в¡дпов¡дн¡сть тенденц¡ями сучасного
етапу культурного, соц¡ального ¡ економнного розвитку, потребам завтрашнього сусп¡льства.
Мета статл. УкраТна визначила вектор свого майбутнього розвитку. Це ¡нтеграц¡я до европей-ськоТ сп¡льноти, до европейського економ¡чного простору. Входження до цього простору означае й адаптац¡ю до умов функцюнування, характер-них для европейських краТн, трансформування соц¡альних та економнних процес¡в внутр¡шнього життя УкраТни вщповщно до особливостей Тх про-т¡кання у краТнах бвропи. Сказане повною м^ою стосуеться й вп"чизняного осв¡тнього простору.
Виклад основного матералу. Узагальнення до^джень ¡ публ¡кац¡й заруб^них ¡ в¡тчизняних автор¡в дае пщстави визначити, що для розвину-тих краТн бвропи ¡ св¡ту в цтому наприк¡нц¡ XX ¡ початку XXI столбя були найб¡льш характерни-ми тенденцп розвитку до яких ми вщносимо:
- глобал¡зац¡ю економнних в¡дносин;
- ¡нформатизац¡ю сусп¡льства;
- зростання рол¡ ¡нтелектуального кап¡талу, пщвищення, зокрема, рол¡ людини на виробни-цтв¡ ¡ перех¡д до економки знань;
- пом¡тне зб¡льшення питомоТ ваги сфери по-слуг у нацюнальному господарств¡;
- спрямування економки у ¡нновац¡йному на-прямку розвитку тощо.
Саме ц тенденцп визначають, на переконання дослщниюв [1], перспективний напрям економн-ного розвитку, е провюниками майбутн¡х свтово'Т ¡ нацюнальних економ¡ки - базису розвитку у вск сферах сусп¡льного життя, у т.ч. ¡ осв¡тн¡й сфер¡.
Принципов¡ зм¡ни, що в¡дбуваються у еконо-м¡чному базис¡ сусп¡льства, зумовлюють, зокрема, необхщнють зм¡н у систем¡ п¡дготовки кадр¡в, знання, ум¡ння, навички яких повинн вщповща-ти особливостям сучасноТ ¡ вимогам завтрашньо'Т економки.
Методолог¡чним п¡дrрунтям цих зм¡н е, на думку I. Кочарян, комплексне забезпечення уЫх суб'8кт¡в господарськоТ д¡яльност¡ нацюнально'Т економ¡ки фах¡вцями потр^них спец¡альностей [2, с. 8]. Потр^нють спец¡альностей, вимоги до компетентностей фах^фв й визначаються вка-заними тенденцтми, особливостями сучасного економ¡чного розвитку. Слщування цим вимогам, як визначаються анал¡зом сучасного стану ¡ прогнозування майбутн¡х економ¡чних процесс, становлять методолог¡чну основу управл¡ння процесами у вищ^ школ¡.
EK0H0MI4HI ПPОБЛEMИ PОЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EK0H0MI4H0Ï ДIЯЛЬHОCTI
Moдeль кoмпeтeнтнoгo фaxiвця пoвиннa вpa-xoвyвaти peкoмeндaцiï 6вpoкoмiсiï стoсoвнo вoсьми бaзoвиx кoмпeтeнцiй, якими пoвинeн пo-слyгyвaтися кoжний eвpoпeeць. Дo ниx нaлeжaть:
Koмпeтeнцiя y гaлyзi p^oC мoви;
Koмпeтeнцiя y сфepi iнoзeмниx мoв;
Maтeмaтичнa, фyндaмeнтaльнa пpиpoднo-нa-yкoвa тa тexнiчнa кoмпeтeнцiя;
Koмп'ютepнa кoмпeтeнцiя;
Haвчaльнa кoмпeтeнцiя;
Miжoсoбистнiстнa, мiжкyльтypнa, сoцiaльнa тa гpoмaдськa кoмпeтeнцiï;
Koмпeтeнцiя пiдпpи8мливoстi;
Kyльтypнa кoмпeтeнцiя.
З oглядy нa oсoбливy знaчимiсть пoчaткoвoгo eтaпy фopмyвaння мeтoдoлoгiï мaкpoeкoнoмiч-нoгo плaнyвaння систeми вищoï oсвiти - aнaлi-зу oсoбливoстeй, тeндeнцiй сyчaснoгo eкoнoмiч-нoгo poзвиткy, poзглянeмo дeякi з ниx i вияснимo ïx взa8мoзв'язoк з пpoблeмoю yпpaвлiння вищoю oсвiтoю. Taк, y свo8мy дисepтaцiйнoмy дocлiджe-нi B. Cвiтличнa визнaчae, щo eкoнoмiкa, зacнoвa-нa нa знaнняx, - цe пpинципoвo нoвe явищe, щo вeдe дo кapдинaльнoï змiни кopiнниx oснoв era-нoмiки i сyспiльствa в цiлoмy, стaнoвлeння нoвoï пapaдигми сyспiльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy i нayкoвoгo пiзнaння [3, с. 6]. Пpoвeдeний aвтopoм тeopeтичний aнaлiз нayкoвиx poбiт, пpисвячeниx xapaктepистицi eкoнoмiки знaнь, дoзвoлив зpo-бити виснoвoк, щo eкoнoмiкa знaнь як нoвa фop-мa eкoнoмiчниx вiднoсин iнтeгpy8 в сeбe oснoвнi iснyючi нa цeй чaс кoнцeпцiï сyчaснoстi. Пpи ньo-му пoняття «eкoнoмiкa знaнь» poзглядaeться бa-гaтoaспeктнo, як: сфepa дiяльнoстi, яку пoв'язaнo з пpoцeсaми ствopeння, пoшиpeння, викopиc-тaння знaнь (ce^op знaнь); сaмoстiйний oб'8кт дocлiджeння, нayкa, щo вивчa8 кoнкpeтнy пpeд-мeтнy гaлyзь; xapaктepиcтикa cтaнy, eтaпy poз-витку eкoнoмiки й cycпiльcтвa, пpи якoмy знaння виcтyпaють визнaчaльним фaктopoм ïx poзви-тку; iннoвaцiйнa eкoнoмiкa, ocкiльки тiльки знa-ння мoжe бути ocнoвoю для фopмyвaння пoтpeби i втiлeння y життя нoвoввeдeнь; пocтiндycтpiaль-нa eкoнoмiкa, oднieю з гoлoвниx pиc яга'!' е збть-шeння питoмoï вaги cфepи пocлyг y мaтepiaль-нoмy виpoбництвi; як iнфopмaцiйнa i мepeжeвa eкoнoмiкa, дe знaння, втiлeнi y iнфopмaцiю, е го-лoвним чинникoм виpoбництвa.
Пocтiндycтpiaльнa eпoxa i cyчacний нayкoвo-тexнiчний poзвитoк cycпiльcтвa пpизвeли дo тога,
щo гoлoвним pecypcoм y свт cьoгoднi cтa8 люд-ський кaпiтaл. Людинa, ïï ocoбиcтicть, Ыдивщу-aльнicть, твopчий пoтeнцiaл тa здiбнocтi, бaжaння тa зaдyми, твopчa нacнaгa тa кpeaтивнicть, ocвi-тa тa вiдпoвiдaльнicть cтaнoвлять ocнoвy будь-яга'!' дiяльнocтi. Зa тaкиx yмoв людський кaпiтaл е cyкyпнoю вapтicтю нaбyтиx знaнь, yмiнь i нaви-чoк людини, щo пepeтвopюeтьcя нa ocнoвy era-нoмiчнoгo poзвиткy oкpeмoгo пiдпpи8мcтвa (op-гaнiзaцiï), пoдaльшoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo пpoгpecy нaцioнaльниx eкoнoмiк тa глoбaльнoï eкoнoмiки в ц^му [3, с. В].
Для eкoнoмicтiв-дocлiдникiв вжe нe пoтpeбyють-ся дoкaзи, щo в cyчacнiй eкoнoмiцi вiдбyвaютьcя пpoцecи y змiнi кaпiтaлy y тpaдицiйнoмy poзyмiннi нa знaння як нaйвaжливiший зaciб eкoнoмiки. Toœ, бeзнaдiйнo вiдcтaлими y ^oïx знaнняx, нaбyтиx кoмпeтeнцiя будуть cьoгoднiшнi i зaвтpaшнi випус-кники, якщo cyчacнa вищa шкoлa нe змoжe дoпo-мoгти (м ocягнyти, зpoзyмiти ц пpинципoвi глибoкi змiни y eкoнoмiцi тa якщo вoни нe будуть впeвнe-нi, щo ocнoвa eкoнoмiки знaнь - цe ocвiтa, щo y су-чacнoмy cвiтi pyrntoa cилa eкoнoмiки - кoнкypeн-^я дeдaлi бiльш звoдитьcя дo кoнкypeнцiï знaнь, iнтeлeктyaльниx кaпiтaлiв пiдпpиeмcтв.
Bплив глoбaлiзaцiï cвiтoвиx тoвapниx pинкiв нa пpoцecи тpaнcфopмaцiï вiтчизнянoï cиcтeми ви-щoï ocвiти, фopмyвaння нoвиx, cyттeвo пiдвищe-ниx вимoг дo пpoфeciйниx кoмпeтeнцiй випус-кникiв вишiв дocлiджeнo y мoнoгpaфiï [1].
Cyчacний нayкoвий пoшyк пpизвiв i дo пoяви нo-вoï пapaдигми cycпiльнoгo poзвиткy - пapaдигми cтaлoгo poзвиткy. Caмe пoняття cтaлoгo poзви-тку в йoгo cyчacнoмy знaчeннi бyлo cфopмyльo-вaнo в дoпoвiдi Miжнapoднoï кoмiciï з нaвкoлиш-ньoгo cepeдoвищa тa poзвиткy (кoмiciя Бpyтлaнд) y 19В7 po^: цe poзвитoк, який зaбeзпeчye збa-лaнcoвaнe виpiшeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx зaвдaнь, a тaкoж пpoблeм cпpиятливoгo нaвкo-лишньoгo cepeдoвищa тa пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy з мeтoю зaдoвoлeння пoтpeб cyчac-нoгo тa нacтyпниx пoкoлiнь людcтвa [4].
Оcвiтa, щo вiдпoвiдa8 вимoгaм cтaлoгo poз-витку, пpинципoвo в^зняеться вiд eкoлoгiчнoï ocвiти, пepш зa вce, мeтoдoлoгiчними цiльoви-ми нacтaнoвaми, cпpямoвaними нa cтaнoвлeння ocвiти нoвoгo типу. Пo-дpyгe, вoнa нe е ocoбли-вoю «вepтикaльнo opгaнiзoвaнoю ocвiтньoю сис-тeмoю» як мaтeмaтичнa, фiзичнa, xiмiчнa, eкoлo-гiчнa ocвiти. ^й вид ocвiти - нoвa фopмa «ocвiти,
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛБНОСТ1
що проникае», або «пронизуе» практично вс га-луз! (природничу, гумаытарну та техннну). Тобто цей процес можна розглядати як горизонтальну диференцтцш осв1ти сталого розвитку, на вщ-мЫу вщ вертикально! осв1ти (дошктьна осв1та та виховання, загальна середня, позашктьна, про-фес1йно-техннна, вища, пюлядипломна осв1та, а також осв1та для дорослих, неформальна освг та та просв1та [3]. Сказане показуе необхщнють
удосконалення ! засад управлЫня, зокрема, планування розвитку вищо! осв1ти.
Макроекономнне планування вищо! осв1ти, як пише I. Кочарян, - це основний вид дтльност держави щодо визначення стратепчних, тактич-них ! оперативних цтей планового перюду, а також способа досягнення таких цтей. Складовими частинами системи макроекономнного планування е нацюнальна, галузев! та репональы про-
KoнцeIщiя сощально-екошмчного розвитку Укра1ни
Анениз сощально-економчного розвитку краши
Прогноз сощально-економчного розвитку краши
Стратепя (нацюнальна програма) сощально-економчного розвитку кра1ни
Стратепя розвитку вищо! осви-и в Украпп
Програма (план) розвитку вищо! освгги в Украпп
Галузев1 програми розвитку освгги
Елементи методологи планування: Концептуальш пщходи Принципи планування Чинники розвитку Планов! показники та критери розвитку Метода регулювання, стимулювання розвитку 1нструменти забезпечення розвитку
Регюнальш програми розвитку освгги
Плани вищих навчальних заклад1в
к
Джерела фшансування реашзацп плашв
Бюджетш кошти Кошти юридичних ос1б Кошти ф1зичних ос1б
Схема оргашзацм макроеконом1чного планування системи вищоК освгги в УкраКш
ЕК0Н0ММН! ПР0БЛЕМИ Р0ЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД!В ЕК0Н0МIЧН0í ДIЯЛЬН0СТI
грами [2, с. 8]. Вс елементи ц°Т системи спрямо-вуються на найб¡льш повне забезпечення потреби нацюнально'Т економ¡ки у необхщних спец¡ал¡стах.
Методолог¡я планування - це сукупнють метод¡в, що застосовуються в плануванн системи вищоТ освп"и. Порядок ТТ реал^аци наводиться на рисунку. Зокрема, методологий пщходи до макроеко-ном¡чного планування системи вищоТ осв™ ба-зуються на прогнозах розвитку господарського комплексу краТни з визначенням потреб у фахю-цях за номенклатурою спец¡альностей, стратеги розвитку вищоТ осв™ у краТн ¡ реал¡зуються по-сл¡довними кроками: формування концептуаль-них п¡дход¡в до планування, уточнення принцип¡в планування, визначення чинниюв розвитку, кть-к¡сних показниюв розвитку системи, метод¡в регу-лювання ¡ стимулювання Тх досягнення та органг зац¡йно-економ¡чних ¡нструмент¡в забезпечення досягнення запланованих результата.
Концептуальн¡ п¡дходи до планування розвитку вищоТ осв™ повинн враховувати досв¡д роз-винених краТн св^у, як¡ будують свою економн-ну пол¡тику, засновану на знаннях, ¡нформаци та еколопзацп науки та виробництва [5, с. 30] Грун-туються на принципах системности лопки, засадах теори прийняття р0ень макроеконом¡чного планування та прогнозування, моделювання [2, с. 101]. Базовими для формування плаыв мо-жуть стати концепцт сталого розвитку та ¡нно-вац¡йна парадигма розвитку економки краТни.
Досл¡дники формулюють низку принципа ор-гаызаци планування. 0днак, враховуючи предмет нашого досл¡дження, видтимо найб¡льш ви-значальн¡ з них:
1. Врахування тенденцп соцюльно-економн-ного розвитку сусптьства, економки краТни;
2. Прогнозування майбутых потреб сусп¡льства у квалфкованих кадрах за основними спецюль-ностями, необх¡дними господарському комплексу краТни;
3. Формування державного замовлення на пщготовку фах¡вц¡в за основними ¡ новими спе-ц¡альностями на основ¡ нацюнально'Т стратеги, програми соцюльно-економнного розвитку ¡ з урахуванням масштаб¡в п¡дготовки фах^цю за кошти юридичних та ф^ичних ос¡б;
4. Горизонтальна диференц¡ац¡я осв™, побу-дованоТ на засадах осв™ сталого розвитку;
5. Розширення компетентностей фах^фв кон-кретноТ сфери дтльност (економ¡ка, ф¡нанси,
менеджмент, технолог¡я виробництва, психоло-г¡я прац¡, соц¡ально-трудових вщносин тощо. Це пов'язуеться з багатоплановим ¡ багатофункцю-нальним процесом управлЫня виробничо-еко-ном¡чними процесами, який об'ективно зумов-люе розширення компетенц¡й фах^ця на сум¡жн¡ сфери д¡яльност¡ як умову (базу) його творчоТ ак-тивност¡ у виробничому процес¡);
6. 0ргаызацт, самоорган¡зац¡я безперервноТ осв¡ти впродовж всього життя фах^ця.
Принципи планування вищоТ осв™ реал^у-ються з урахуванням наступних чинниюв розвитку: ¡сторичы, пол¡тичн¡ ¡ соц¡альн¡ умови; куль-турно-нац¡ональн¡ традици, погляди; сучасн м¡жнародн¡ тенденцп [2, с. 57].
З урахуванням вимог Закону УкраТни «Про ви-щу осв^у» [6] та вище зазначених методологн-них засад визначаються планов¡ показники або конкретн¡ чисельн та ¡нституц¡ональн¡, струк-турн¡ завдання розвитку системи вищоТ освг ти, формуються правов^ ¡деолог¡чн¡, економ¡чн¡ у т.ч. бюджеты мехаызми регулювання та стиму-ли розвитку, визначаються конкретн ¡нструмен-ти забезпечення досягнення запланованих критерий, показник¡в розвитку системи.
Висновки
Узагальнення проблем та шлях^ удосконален-ня методолог¡чних п¡дход¡в до макроекономнно-го планування системи вищоТ осв™ УкраТни до-зволяе зробити наступи висновки.
Входження в^чизняноТ системи вищоТ осв™ до загальноевропейського осв^нього простору ви-магае адаптаци метода управл¡ння ТТ розвитком до напрацьованих ¡ таких, що п¡дтвердили свою ефективнють, метод¡в управл¡ння осв¡тою у роз-винутих краТнах. ТакоТ адаптаци потребують ¡ ме-тоди планування розвитку системи вищоТ осв™.
Принциповими напрямами удосконалення вг тчизняноТ системи макроекономнного планування розвитку вищоТ осв™ повинн¡ стати:
• врахування сучасних свтових тенденц¡й наукового, техннного, економ¡чного ¡ соц¡ального розвитку сусптьства;
• прогнозування соцюльно-економнного розвитку краТни ¡ врахування його результата при розробц¡ прогноз¡в ¡ програм розвитку системи вищоТ осв™;
• удосконалення методологи, концептуальних тдходю, метод¡в формування загальнодержав-
ЕК0Н0М1ЧН1 ПР0БЛЕМИ Р0ЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬН0СТ1
них, галузевих, рег!ональних програм розвитку вищо! осв!ти, визначення критермв ! показник!в, метод!в державного регулювання розвитку.
Методи макроеконом!чного планування п!дго-товки фах!вц!в потребують конкретизацм та по-дальшого наукового дослщження.
Список використаних джерел
1. Ф!нансов! ¡нновац!! ! шляхи п!двищення компе-тентностей фах!вц!в з ф!нанс!в: колективна моногра-ф!я / [П!д наук. ред. д.е.н., професора М.А. Коваленка]. - Херсон: ХНТУ, 2017. - 138 с.
2. Кочарян 1.С. Макроеконом!чне планування в управл!нн! системою вищо! освгги в Укра'У: дис. ... докт.екон.наук: 08.00.03 Кочарян 1нна Сергивна. -Полтава, 2016. - 442 с.
3. Св!тлична В.Л. Розвиток кадрового потенц!алу про-мислового п!дприемства за умов економ!ки знань: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.00.04 Св!тлична В!ктор!я Леон!д!вна. - 0деса, 2017. - 24 с.
4. 0св!та для сталого розвитку. Нацюнальна до-пов!дь за 2012 р!к [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dea.gov.ua/chapter/osvita-dlya-stalogo-гozvitku-nacionalna-dopovid-skoгocheno.
5. Вища осв!та, наука, виробництво: теор!я ! практика ¡нтеграци у сфер! ф!нанс!в: колективна моногра-ф!я / [За гол. ред. д.е.н., професора М.А. Коваленка]. - Херсон: ХНТУ, 2015. - 172 с.
6. Закон УкраТни «Про вищу осв!ту» // В!домос-т! Верховно! Ради (ВВР). - 2014. - № 37 - 38. - ст. 2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 1лйр:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page
УДК 338.43:338.48:005.332.2(477)
Л.Ю.ЧОБАЛЬ,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного б'\знесу
Ужгородського торговельно-економ'чного ¡нституту Ки'1'вського на^онального торговельно-економЧного уыверситету
Оргашзацшж аспекти розвитку сшьського туризму в УкраКж
Розглянуто вигоди туристичноI ф'1рми вд правильного розум¡ння споживач'1в. Дано трактування поняття «туристичний маркетинг». Виокремлено три основн'1 функцИ', як може виконувати маркетинг в сльському зеленому туризм'1, зокрема: 1) налагодження контаклв з туристами; 2) розвиток галуз'ч 3) контроль. Охарактеризована залежнсть р'1вня ефективност агросадиби в'щ со-цально-економчних умов, розвиненост'1 ¡нфраструктури ¡ привабливост'1 населеного пункту. Наведено визначення поняття «туристичний кластер» як об'еднання оргаыза^й та господарств, взаемопов'язаних в розвитку туристичного продукту на сльських територях.
КлючовI слова: сльський туризм, туристичний маркетинг, ринок, споживач'1, ефективнсть, ¡н-новацИ', ¡нформа^йна полтика, п'щприемництво, туристичний кластер.
Л.Ю.ЧОБАЛЬ,
к.э.н., доцент кафедры менеджмента туристического и гостинично-ресторанного бизнеса
Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Организационные аспекты развития сельского туризма в Украине
Рассмотрены выгодыI туристической фирмы отправильного понимания потребителей. Дана трактовка понятия «туристический маркетинг». Выделены три основные функции, которые может выполнять маркетинг в сельском зеленом туризме, в частности: 1) налаживание контактов с туристами; 2) развитие отрасли; 3) контроль. Охарактеризована зависимость уровня эффективности агроусадьбы от социально-экономических условий, развитости инфраструктуры и привлекательности населенного пункта. Приведены определения понятия «туристический кластер» как объединения организаций и хозяйств, взаимосвязанных в развитии туристического продукта на сельских территориях.
Ключевые слова: сельский туризм, туристический маркетинг, рынок, потребители, эффективность, инновации, информационная политика, предпринимательство, туристический кластер.
