CC BY
21
УДК 621.331:621.311-52
О. О. МАТУСЕВИЧ (ДПТ)
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ОЦ1НКИ НАД1ЙНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ ТЯГОВОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Розроблено методику проведения експертизи оцшки надшносп функцюнування системи автоматизова-ного керування тягового електропостачання електричного транспорту з метою оргашзацп роботи з фахiвця-ми-експертами i обробки думок експертiв. Дана методика дае можливiсть ухвалювати ршення про плану-вання i проведення експертизи та формування експертно! групи, проводити аналiз отриманих результатiв та щдготовку висновкiв для осiб, яш приймають рiшення з щдвищення надшносп функцiонування системи ав-томатизованого керування тягового електропостачання.
Разработана методика проведения экспертизы оценки надежности функционирования системы автоматизированного управления тягового электроснабжения электрического транспорта с целью организации работы со специалистами-экспертами и обработки мнений экспертов. Данная методика дает возможность принимать решение о планировании и проведении экспертизы и формировании экспертной группы, проводить анализ полученных результатов и подготовку выводов для лиц, которые принимают решение по повышению надежности функционирования системы автоматизированного управления тягового электроснабжения.
The author proposed the examination method for estimating the reliability of functioning a system of automated control of traction electric supply systems for electric transport in order to organize the work with specialists-experts and to treat with experts' opinions. This method enables us to make a decision about planning and taking the examination and forming the group of experts to conduct the results analysis and prepare the conclusions for people who make the decision on improving the reliability of a system of automated control of traction electric supply systems.
Методи експертних ощнок надшносп систем автоматизованого керування тягового електропостачання - це методи оргашзацп роботи з фа-ивцями-експертами i обробки думок експерпв. Результати експертних ощнок виражаються в ю-льюснш ^або яюснш формi з метою шдготовки шформацп для ухвалення ршень. Для проведення експертизи створюють експертну групу, яка i органiзуe за дорученням керiвництва дис-танцiй електропостачання дiяльнiсть експерпв з оцiнок надiйностi систем автоматизованого ке-рування тягового електропостачання.
Оргашзащя опиту колективу експерпв - це одна з найважливших проблем пов'язаних з проведенням експертних ощнок. Недоощнка цiei проблеми при проведенш експертизи ставить тд сумнiв цiннiсть ii результатiв i виража-еться в поспiшному, непродуманому опитi екс-пертiв. Низька яюсть зiбраних таким чином думок не може компенсуватися застосуванням сучасних математичних методiв, необхщних для обробки результат експертизи [1].
З досвщу проведення експертних оцiнок на Луганськш дистанцii електропостачання та Ки-iвському метрополiтенi з питань пiдвищення надшносп комплексу керування системою тягового електропостачання електричного транспорту можна видшити два основш типи процедур експертного опиту [2]:
- процедура з особистими контактами мiж експертами;
- багатотуровi процедури без особистих ко-нтакпв iз контрольованим зворотним зв'язком.
До першого типу вщноситься традицiйна «дискушя», звана також методом комюш. В хо-дi дискусii експерт мае можливiсть неодноразово висловлювати думки, враховуючи точки зо-ру шших учасникiв опиту. У традицшнш дис-кусii фактично дiе перманентний i неконтро-льований зворотний зв'язок, по якому експерт отримуе думку шших експерпв, а також 1'х бшьш загальну реакцiю. Дискушя може прово-дитися i в декшька чiтко виражених турiв. Переваги i недолiки методу дискуси вказанi в [3]. Проте непорушною залишаеться основополож-на межа вшх цих процедур - прямi контакти експертiв, що призводить до достатньо сильних проявiв конформiзму з боку експерпв, що при-еднують сво1' думки до думки компетентшших i авторитетнiших експертiв навiть за наявност протилежно1' власно1' точки зору [1].
Процедури другого типу грунтуються на од-нiй з найбшьш розроблених i поширених в практищ експертних оцiнок - методi «Дел-фЬ> [1]. Тут експерти iзольованi один вiд одного, а процедура реалiзуеться за декiлька розд> лених у часi турiв. На кожному турi експерт отримуе по зворотному зв'язку шформащю про
© Матусевич О. О., 2009
думки шших члешв групи i переглядае сво! думки.
Згiдно цьому методу видiляють наступнi етапи проведення експертизи:
- формування експертно! групи;
- планування i проведення експертизи;
- анатз i iнтерпретацiя отриманих результата та тдготовка висновку для ошб, якi при-ймають рiшення.
Розглянемо детальнiше перший етап експертизи - формування експертно! групи, оскшьки вш е найбшьш загальним для рiзних видiв екс-пертиз i, як правило, не залежить вiд методiв збору експертно! шформаци. Вiн складаеться з:
- визначення чисельного складу експертно! групи;
- визначення коефщента авторитету експерта;
- пiдбору експертiв вщповщно до !х компе-тентностi.
Визначити необхщний чисельний склад експертно! групи дуже важливо. При недостат-нш кiлькостi експертiв результати експертизи не будуть надшними.
Згiдно [4], чисельний склад експертно! гру-пи обчислюеться за формулою:
к = ч/ а ]2, (1)
де к - число експерта;
Р - мiрa достовiрностi проведено! експертизи;
к-1 - коефiцiент Стьюдента;
а - вiдноснa ширина довiрчого iнтервaлу.
Мiрa достовiрностi проведено! експертизи визначаеться як
Р = 5 / х , (2)
де 5 - середньоквадратичний розкид експерт-них оцiнок; х - середне значення ощнки.
Вiдноснa ширина довiрчого iнтервaлу обчи-слюеться iз сшввщношення:
а = Ах / х , (3)
де Ах - довiрчий штервал оцiнок.
Як видно з (2), величина мiри достовiрностi проведено! експертизи визначаеться за наслщ-ками експертизи, але для цього у свою чергу необхщно знати необхiдний склад експертно! групи. Щоб подолати виниклу лопчну склад-нiсть, пропонуеться наступний шдхщ. Припус-тимо, що для статистично! обробки допускаеть-ся лише таю експертш оцiнки, вiдноснa вщмш-нiсть яких вiд середнього значення за абсолютною величиною не перевищуе вщносну ширину довiрчого штервалу |Ах / х|. В межах штервалу
±Ах бiля х окремi оцiнки можуть розташову-ватися рiзним чином, вiд чого залежатиме величина мiри достовiрностi проведено! експертизи в. Проте, при типовому хaрaктерi розс> яння окремих оцiнок i строгому дотриманш правила про залучення до експертизи тшьки квaлiфiковaних фaхiвцiв змiнa достовiрностi проведено! експертизи при змiнi числа ощнок буде не дуже значною [4].
На пiдстaвi досвщу застосування методу ек-спертних ощнок для виршення рiзних завдань, що не формaлiзуються, встановлено, що результати експертизи можна вважати задовшь-ними при р< 0,3 i добрими, якщо Р<0,2 [5]. Вщходячи з цього, при визнaченнi чисельного складу експертно! групи апрюрне значення м> ри достовiрностi проведено! експертизи стд вибирати в межах 0,2.. .0,3.
Коефiцiент Стьюдента tp к-1 визначаеться за
таблицями. Вибравши довiрчу вiрогiднiсть р для рiзних к, знаходимо вщповщш значення tp к-1. Потiм для кожно! пари к i tp к-1 з рiв-няння (1) знаходимо в / а i для вибрано! р буде отримана залежнють в / а = / (к), яку можна трактувати як к = ^(в/а) (рис. 1).
А р-О.М О.У
|7 у 1
/ 1 / ! 1 1 / 1 у | > 1 / 1 / / 1 / ^ } / ........|о
1 X * / 1 ' А / 1 J
1 / >Г 1 1 / X, у?С« 1
—* | У' ^^ 1 |
I г з 4 рл!
Рис. 1. Графши функци к = ^ (в / а)
Таким чином, обчисливши сшввщношення в/а i задавши довiрчу вiрогiднiсть р з грaфiкiв (рис. 1), знаходимо чисельний склад експертно! групи к .
На наступному крощ проведення експертизи обчислюються коефiцiенти авторитету (ступiнь компетентностi експерта) - це число, яке показуе з якою вагою включаються в статистичну оброб-ку ощнки даного експерта. Важливють правильного визначення його величини мае велике зна-чення, оскшьки вiн прямо впливае на достовiр-нiсть результата експертизи, а також мае важли-ве психолопчне значення для експерта.
1снуе ряд способiв визначення коефщента авторитету як на основi статистики попередшх експертиз [4], так i безпосередньо за наслщками експертизи, для яко! якраз i потрiбне знання та-
ких коефщенпв [1]. Проте, в цих способах кое-фiцieнти авторитету визначаються безпосередньо, як деякi числа з штервалу [0, 1]. Але оскшьки людинi простiше дати порiвняльну ощнку двом яюсним поняттям, чим приписати !м мiру, тому рацiональнiшим способом визначення таких кое-фiцieнтiв е !х обчислення за допомогою парного ощнювання ступеня компетентностi експертiв. Тут може виникнути питання про достовiрнiсть коефiцiентiв авторитету, отриманих таким чином. Проте якщо врахувати, що до експертизи, як правило, притягуються вiдомi фахiвцi у вiдповiднiй обласп експертизи, то взаемне порiвняння !х компетентностi дае об'ективнi результати. З до-свiду експертиз, що проводяться, величина вщ-ношення узгодженостi повинна бути не бшьше 10... 15 % [4]. Якщо його величина виходить з цих меж, то експертам пропонуеться перевiрити сво! думки.
При проведенш складних експертиз iнодi скрутно сформувати компетентну групу експе-р^в силами одного структурного пiдроздiлу. В цьому випадку звернення до експер^в пов'язанi з певними фiнансовими витратами. Враховуючи цю обставину, при формуванш експертно! групи можна використовувати на-ступну методику.
Для задано! довiрчо! вiрогiдностi р з граф> юв (рис. 1) знаходиться чисельний склад мож-ливих кандидатiв експертно! групи (Е1, Е2,..., Еп) i обчислюються !х ваговi коеф> цiенти (Ц),Ц2,...,Цп). Дат, хай И1 - умовна вар-тiсть звернення до /-го експерта, а И0 - гранична сумарна умовна вартють звернення до вшх експер^в. Введемо змiннi:
х,- =■
[1, ,-й експерт введений до складу експ. групи; 10, не введений.
Тодi завдання формування експертно! групи, яка володiе максимальною компетентшстю, можна записати як завдання лшшного програ-мування:
• тах
(4)
при обмеженнях
,=1
- •х, ^ h0,
х = <
0,
:{!,..., п}
Для спрощення процедури збору i обробки результатiв експертного опиту доцшьно авто-матизувати цей процес за допомогою дiалого-вих засобiв взаемодi! «експерт - ЕОМ». У па-м'ятi ЕОМ мiстяться об'екти ощнки, базовi лш-
гвiстичнi категорп, а також лiнгвiстичнi конс-трукцп органiзацi! дiалогу. Програма послщов-но формуе питання для експер^в, пропонуючи базовий набiр лiнгвiстичних оцiнок. Експерт вводить в ЕОМ сво! значення ощнок, яю запи-суються в пам'ять. Введет ощнки обробляють-ся i представляються керiвниковi експеримен-ту. Ув'язкою оргашзаци дiалогу i обробки ш-формацi! керуе програмний диспетчер. В кшщ експертного опиту ощнюеться ступiнь узго-дженостi думок експер^в.
Висновки
У статтi розроблена методика оргашзаци проведення експертизи з ощнки надшност функцiонування системи автоматизованого ке-рування тягового електропостачання електрич-ного транспорту. З досвщу проведення ек-спертних оцiнок на дистанцiях електропостачання затзниць та метрополiтенiв з тдвищен-ня надiйностi комплексiв керування системою тягового електропостачання електричного транспорту визначеш основш процедури експертного опиту. Дана методика дае можливють ухвалювати рiшення про плануван-ня i проведення експертизи та формування експертно! групи, проводити аналiз отриманих результапв та пiдготовку висновкiв для ошб, якi приймають рiшення з шдвищення надiйностi функцiонування системи автоматизованого керування тягового електропостачання.
Б1БЛ1ОГРАФИЧНИЙ СПИСОК
1. Литвак, Б. Г. Экспертная информация: методы
получения и анализа [Текст] / Б. Г. Литвак. -М.: Радио и связь, 1982. - 184с.
2. Матусевич, О. О. Анал1з впливу показника р1вня
захисту ввд загроз на надшнють комплексу ке-рування пристроями тягового електропоста-чання [Текст] / О. О. Матусевич, В. Г. Кузнецов, В. Г. Сиченко // Зал1зн. трансп. Укра!ни. -2008. - № 2. - С. 32-36.
3. Панкова, Л. А. Организация экспертизы и ана-
лиз экспертной информации [Текст] / Л. А. Панкова, А. М. Петровский, Н. В. Шнейдерман. -М.: Наука, 1984. - 214 с.
4. Брахман, Т. Р. Многокритериальность и выбор
альтернативы в технике [Текст] / Т. Р. Брахман. - М.: Радио и связь, 1984. - 287 с.
5. Мулен, Э. Кооперативное принятие решений:
аксиомы и модели [Текст] / Э. Мулен. - М.: Мир, 1991. - 463 с.
Надшшла до редколегп 16.09.2009. Прийнята до друку 22.09.2009.
