CC BY
11
- встановити взаемозв'язок бюджетноУ полггики мюцевого рвня з програмами соцвльно-економнного розвитку репону;
- на основ¡ оц¡нки впливу ендогенних та екзогенних здм-снювати коректування напрямв pеал¡зац¡í бюджетноУ полЬ тики на мюцевому p¡вн¡.
Висновки
Отже, у результат виконаного дослщження встановлено, що «бюджетна пол¡тика» це загальноекономнна катего-p¡я, яка виражае суспшьно-економнш в¡дносини в проце-с¡ створення, pозпод¡лу та використання ВВП, що виконуе ф¡скальну, в¡дтвоpювальну стимулюючу та ¡нол функц¡í. Подальше реформування та зд¡йснення бюджетноУ пол¡тики мюцевого p¡вня неможливе без формування Стратеги соцН ально-економ¡чного розвитку pег¡он¡в на снов¡ бюджетних програм м¡сцевого рюня спрямованих на розв'язання проблем ефективного стимулювання соц^льно-економнного розвитку репону.
Список використаних джерел
1. Бюджет ¡ бюджетний процес на р!вн! мюцевого самоврядування в УкраМ Навч. пойбник. - К.: 1П0, 2011. - 160 с.
2. Бюджетний мониторинг: Аналз виконання бюджету за 2014 рк / [Зу-бенко В., Самчинська I., Рудик А. та ¡н.]; 1БСЕД, Проект «Змцнення мюцево]' фнансово)" ¡н¡ц¡ативи (3МФ1-!!) впровадження», USAID. - К., 2015. - 77 с.
3. Василик О. Державы ф^анси Укра'(ни: пщруч. / О. Василик та ¡н. - К.: Центр навч. лп-ри, 2004. - 608 с
4. Великий тлумачний словник сучасно! укра^сь^ мови [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: www.slovnyk.net
5. Дем'янишин В. Теоретичн засади бюджетно( пол¡тики // Свп" ф¡нанс¡в. - 2007. - Вип. 1(10). - С. 19-34.
6. Огонь Ц. Доходи бюджету Украпни: теорт та практика: моногра-фт / Ц. Огонь. - К.: КНТЕУ, 2003. - 580 с.
7. Патник Ю. Бюджетна система УкраШи: Навч. пос¡б. / Ю. Па-с¡чник. - К.: Знання-Прес, 2008. - 670 с.
8. Федосов В. ФЫансова реструктуризаци в Укpаíн¡: проблеми ¡ напрями: монографи / В. Федосов, В. Опарн С. Льовочк¡н; за наук. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2002. - 387 с.
9. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. -М.: Дело, 1997. - 549 с.
10. Шихалиев Т. Концептуальные основы формирования и развития государственной региональной политики / Т. Шихалиев // Известия Кабардино-Балкарского научного центра РАН. - 2013. -№6 (56). - С. 234-239.
УДК 378.14
ОБ. МОРГУЛЕЦЬ,
к.е.н., доцент, директор навчально-методичного центру управления подготовкою фажви/в,
Киюський нацюнальний университет технологий та дизайну
Методика оцшювання р1вня автономп ВНЗ
У статтi запропоновано авторську методику оцнювання рвня автономп ВНЗ, що заснована на системi ¡ндикаторю, ви-значенн вагомост ¿хнього впливу на ефективн 'есть управлння щяльн 'ютю ВНЗ, розрахунку нтегрального показника ^в-ня автономп та формапзацп як'юно¿ характеристики цього значення. Методика дозволяе оцнити чинники ефективност управлнсько{ деяльност ВНЗ, що пов'язаш з автоном'еею, визначити можливост та напрями розвитку як конкретного ВНЗ, так i нацональноi системи освпи в целому. Представлено результати апробацп запропонованоi методики в порв-няльному аналiзi автономп ВНЗ Украни, БшорусИ, Польщi, ГрузИ та Немеччини.
Ключов! слова: система освпи, вищий навчальний заклад [ВНЗ], унюерситетська автономiя, управлння ВНЗ.
ОБ. МОРГУЛЕЦ,
к.з.н., доцент, директор учебно-методического центра управления подготовкой специалистов,
Киевский национальный университет технологий и дизайна
Методика оценки уровня автономии вузов
В статье предложена авторская методика оценки уровня автономии вузов, основанная на системе индикаторов, определении весомости их влияния на эффективность управления деятельностью вуза, расчете интегрального показателя уровня автономии и формализации качественной характеристики этого значения. Методика позволяет оценить факторы эффективности управленческой деятельности вуза, связанные с автономией, определить возможности и направления развития как конкретного вуза, так и национальной системы образования в целом. Представлены результаты апробации предложенной методики в сравнительном анализе автономии вузов Украины, Белоруссии, Польши, Грузии и Германии.
Ключевые слова: система образования, высшее учебное заведение [вуз], университетская автономия, управление вузов.
O.B. MORGULETS,
Ph.D., associate professor, Director of teaching and methodical center of professionals training
Kyiv National University of Technologies and Design
Methodology of higher education institutions autonomy assessment
The author's methodology of higher education institutions [HEI] autonomy assessment has been presented in the paper. The methodology is based on the system of indicators, on the impact they have on HEIs management effectiveness as well as on calculation of the integral index of the autonomy level and formalization of qualitative characteristics of this value. The methodology makes it possible to estimate the factors of HEI management efficiency in respect of autonomy, identify opportunities and directions of development both the particular HEI and the national education system in general. The author presented the results of methodology testing via comparative analysis of HEIs autonomy in Ukraine, Belarus, Poland, Georgia and Germany.
Keywords: education system, higher education institution [HEI], university autonomy, university management.
152 Формування ринкових вщносин в YKparni № 11 (174)/2015
© ОБ. МОРГУЛЕЦЬ, 2015
Постановка проблеми. Роль вищоУ освгги у свт постмно еволюцюнуе. Сьогодн свггова сптьнота покладае велик нади на унверситети, вимагаючи вщ них виконання широкого спектру завдань, що сприяють зростанню економки ¡ формуванню сустльства знань. Поряд ¡з традицмною освггньою, науково-дослщною та ¡нновац!йною дильнютю унверситети покликан! до активно' участ! у розвитку кра'ни ! забезпеченн безперерв-ного зростання и ¡нтелектуального та ¡нновац!йного потенцнлу.
Вища школа поступово перетворюеться на повноправ-ний суб'ект ринкових вщносин, що функцюнуе на принципах «академнного кап!тал!зму». Це стимулюе активну транс-формац!ю и управл!нськоУ структури, зм!ни функц!й, пошу-ку нових джерел ф!нансування, метод!в навчання ! контролю знань. Дтльнють ¡нститут!в вищо' осв!ти, а вщповщно управляя ними все бтьше набувае корпоративного характеру. 3¡ змЫою рол¡ ВН3 у багатьох кра'нах трансформуеться ¡ природа 1'х в¡дносин з центральними органами влади. Держав-ний контроль поступово дерегулюеться [1].
Проблеми ун¡верситетськоí автономи е надзвичайно акту-альними сьогодн¡ й для Укра'ни в пер¡од активного реформу-вання нацюнально''' системи вищо'' осв¡ти. Те, чого домагалися вггчизняы ун¡верситети, шукаючи компром¡су з МУстерством осв¡ти ¡ науки Укра'ни в питаннях унверситетсько''' автономи, стае сьогодн реально вир¡шуваним завданням. Прийнят-тя нового Закону Укра'ни «Про вищу освггу», який розширив права Т в¡дпов¡дальн¡сть ун¡верситет¡в, послабив тиск цен-трал¡зованого управл¡ння, спростив процедури лщензуван-ня освггньо''' д¡яльност¡ ¡ акредитаци осв¡тн¡х програм, зм¡нило вектор розвитку вггчизняно''' вищо'' осв¡ти.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Зважа-ючи на актуальн¡сть ¡ важлив¡сть проблем автономи та само-управл¡ння ВНЗ, цими питаннями сьогодн переймаеться ко-жен ун¡верситет, проте дослщження цЫ' проблеми в УкраУ е не численними. Так, активне обговорення р^них напрям¡в вир¡шення проблеми можна знайти в працях 1.С. Каленюк та сп¡вавтор¡в [2], як досл¡джують модел¡ ф¡нансовоí автономи
уыверситетв у р¡зних кра'нах; Л.О. Чулково' [3], яка вбачае в автономи ВНЗ головн¡ умови формування конкурентоспро-можно' системи осв¡ти; М.М. Гладченко [4], який розглядае концепц¡ю унверситету як орган¡зац¡йного суб'екту, спро-можного самос™но визначати власну ¡дентичн¡сть, страте-г¡чн¡ ц¡л¡, структуру ¡ модел¡ ефективност¡ рац¡ональних ц¡лей; 1.В. Богачевсько''' [5], яка досл¡джуe автоном¡зац¡ю уывер-ситет¡в як складову реформи вищо' осв¡ти ¡ УкраУ, зокре-ма висв^люе системн¡ проблеми в¡тчизняноí вищо' осв¡ти та подае рекомендацп щодо формування уыверситетсько''' ав-тоном¡í як засобу виршення цих проблем; Ю.Л. Юренця [6], який пропонуе анал^ принцип¡в академнно''' свободи та автономи унверситетю в Рекомендац¡ях ЮНЕСКО та МОП; М. Карпенко [7], який висв^люе европейський досв¡д унЬ верситетсько' автономи. Актуальн¡сть проблеми пщтверджуе також огляд проект¡в програми ТЕМПУС з управлЫня вищи-ми навчальними закладами [8].
Метою статт'1 е розробка та апробацт методики оцЫю-вання р¡вня автономи ВНЗ.
Виклад основного матер1алу. 1нтеграцт в европейський осв¡тн¡й прост¡р, без яко' майбутне в¡тчизняноí вищо' осв¡ти е малоперспективним, неможлива без розширення прав ¡ п¡двищення в¡дпов¡дальност¡ ун¡верситет¡в у виршены орган¡зац¡йних, ф¡нансових та академнних питань. Автоно-м¡я для вггчизняних ун¡верситет¡в сьогодн¡ е не лише цтлю, а й необх¡дним ¡нструментом розвитку.
Безсп¡рним е той факт, що рвень автономи мае прямий вплив на ефективнкть управл¡ння ВНЗ. Разом ¡з тим р¡зн¡ аспекти автономи мають рвний ступЫь впливу. В зв'язку з цим виникла потреба розробки системи ¡ндикаторв автономи та визначення вагомост 'х впливу на ефективн¡сть управлЫня ВНЗ.
Для оц¡нювання р¡вня автономи ВНЗ розроблена автор-ська методика, що базуеться на систем¡ ¡ндикаторв. Ця методика була сформована в результат вивчення численних дослщжень в сфер¡ унверситетсько''' автономи Уфйованих бвропейською асоц¡ац¡eю ун¡верситет¡в (Е11Д), бвропей-
Алгоритм оцшювання ршня автономи ВНЗ
Розроблено автором.
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015 153
POЗBИTOK PErIOHAËbHOÏ EKOHOMIKÈ
cькoю ocвiтньoю тa iнфopмaцiйнoю мepeжeю Eurydice, Cвi-товим бaнкoм тa iншими.
Cиcтeмa iндикaтopiв являе coбoю cyкyпнicть нaйвaжливi-ixwx cклaдoвиx yнiвepcитeтcькoï aвтoнoмiï (opгaнiзaцiйнoï, ra-дpoвoï, фiнaнcoвa, aкaдeмiчнoï] i дoзвoляe oцiнити вiтчизнянi BHЗ з точки зopy нaявнocтi y ниx бaзoвиx пpинципiв aвтoнoмiï.
Iндикaтopи aвтoнoмiï - це чинники (oзнaки), зa дoпoмoгoю якиx здiйcнюeтьcя мoнiтopинг i визнaчaeтьcя piвeнь дocяг-нуто''' aвтoнoмiï BHЗ. Iндикaтopи oпиcyють peзyльтaти в oпe-paцiйнo вимipювaниx вeличинax, як-oт нaявнicть, кiлькicть, якicть, тpивaлicть тoщo.
Aлгopитм oцiнювaння piвня aвтoнoмiï BHЗ cклaдaeтьcя з шecти кpoкiв, зaвдaння i peзyльтaти кoжнoгo з якиx вiдoбpa-жeнo нa pиcyнкy.
Kpoê 1-2. Для oцiнювaння piвня aвтoнoмiï BHЗ пpoпoнyeть-cя cиcтeмa iндикaтopiв, згpyпoвaниx вiдпoвiднo дo видiв унЬ вepcитeтcькoï aвтoнoмiï (iндикaтopи opгaнiзaцiйнoï, кaдpoвoï, фiнaнcoвoï тa aкaдeмiчнoï aвтoнoмii^. Koжнa гpyпa iндикaтopiв мae pяд oзнaк, як xapaктepизyють кoнкpeтний вид aвтoнoмiï.
Baжливим в oцiнювaннi е не ттьки видiлeння тa гpyпyвaння iндикaтopiв, a й нaдaння 'м кiлькicнoï xapaктepиcтики. B зaпpo-пoнoвaнiй мeтoдицi гажен iндикaтop мae чoтиpи пoкaзники, як вiдoбpaжaють piвeнь aвтoнoмiï в мeжax oднoгo Ыдигато-pa вiд мaкcимaльнoгo дo мiнiмaльнoгo знaчeння, ¿'м пpиcвoю-eтьcя oцiнкa зa чoтиpьoxбaльнoю шкaлoю в мeжax вiд О дo 1:
1 - мaкcимaльний piвeнь aвтoнoмiï;
0,75 - дocтaтнiй piвeнь aвтoнoмiï;
0,5 - cepeднiй piвeнь aвтoнoмiï;
0.25.- низький piвeнь aвтoнoмiï.
Bибip пoкaзникa фopмye oцiнкy iндикaтopa aвтoнoмiï.
Дaлi нaвeдeнo iндикaтopи aвтoнoмiï, cиcтeмaтизoвaнi зa видaми aвтoнoмiï.
1. Iндикaтopи opгaнiзaцiйнoï aвтoнoмiï:
Пpoцeдypa oбpaння i звiльнeння peктopa.
Kpитepiï вiдбopy peктopa.
Bизнaчeння тepмiнy пepeбyвaння нa пocaдi peктopa.
Пpaвo ввoдити дo кepiвниx opгaнiв зoвнiшнix пpeдcтaвникiв.
Пpaвo caмocтiйнo cтвopювaти i зм^^^ти aкaдeмiчнy cтpyктypy.
Пpaвo caмocтiйнo cтвopювaти юpидичнi ocoби, в тoмy чи^ пiдпpиeмницькi cтpyктypи.
2. Iндикaтopи кaдpoвoï aвтoнoмiï:
Пpaвo caмocтiйнo фopмyвaти отгний poзпиc.
Caмocтiйнicть y пpийняттi piшeнь щoдo пopядкy (пpoцeдyp] нaймy, aкaдeмiчнoгo/aдмiнicтpaтивнoгo пepcoнaлy.
Bcтaнoвлeння зapoбiтнoï плaти aкaдeмiчнoмy/aдмiнi-cтpaтивнoмy пepcoнaлy.
Звiльнeння aкaдeмiчнoгo/aдмiнicтpaтивнoгo пepcoнaлy.
Пpoцeдypи cлyжбoвoгo пpocyвaння для aкaдeмiчнoгo/aд-мiнicтpaтивнoгo пepcoнaлy.
Caмocтiйнicть в питaнняx мoтивyвaння пepcoнaлy.
Bизнaчeння poбoчoгo чacy тa вcтaнoвлeння нopм нaвaн-тaжeння нayкoвo-пeдaгoгiчниx пpaцiвникiв.
3. Iндикaтopи фiнaнcoвoï aвтoнoмiï:
Cтpoкoвий пepioд фiнaнcyвaння: кopoткo-cepeдньo-дoв-гocтpoкoвий.
Tип фiнaнcyвaння: блoчнi cyбcидiï (гpaнти]/ пocтaтeйний мeтoд.
Moжливicть збepeжeння i пepepoзпoдiлy зaлишкiв бю-джeтниx кoштiв.
Moжливicть зaлyчeння кoштiв зoвнiшнix кpeдитopiв - бaн-кiв, rno^x фiнaнcoвиx ycтaнoв, фoндiв тoщo.
Пpaвo caмocтiйнo кyпyвaти, пpoдaвaти, бyдyвaти бyдiвлi, poзпopяджaтиcя влacнoю нepyxoмicтю.
Пpaвo caмocтiйнo вcтaнoвлювaти плaтy зa нaвчaння для вiтчизняниx cтyдeнтiв.
Пpaвo caмocтiйнo вcтaнoвлювaти плaтy зa нaвчaння для iнoзeмниx cтyдeнтiв.
Пpaвo caмocтiйнo poзпopяджaтиcя влacними ф^нмви-ми кoштaми (oтpимaними не з бюджeтy, a вiд кoнтpaктниx cтyдeнтiв, нaдaння iншиx ocвiтнix пocлyг).
4. Iндикaтopи aкaдeмiчнoï aвтoнoмiï:
Плaн пpийoмy (лiцeнзiйнi oбмeжeння].
Умoви пpийoмy тa вcтaнoвлeння кpитepiïв вiдбopy cтyдeнтiв.
Biдкpиття нoвиx ocвiтнix (ocвiтньo-нayкoвиx] пpoгpaм.
Пpипинeння ocвiтнix пpoгpaм.
Moвa нaвчaння в пpoцeci пiдгoтoвки фaxiвцiв.
Bибip мexaнiзмiв зaбeзпeчeння якocтi.
Bибip opгaнiв/iнcпeкцiй, щo пepeвipяють/пiдтвepджyють якicть пiдгoтoвки фaxiвцiв в yнiвepcитeтi.
Caмocтiйнicть y визнaчeннi змicтy ocвiтнix пpoгpaм.
Bcтaнoвлeння тepмiнiв нaвчaння зa ocвiтнiми пpoгpaмaми.
Poзpoбкa (вибip] пpoцeдyp кoнтpoлю якocтi пщ^товки фa-xiвцiв.
Kpoê 3. Bизнaчeння вaгoмиx кoeфiцieнтiв пo кoжнiй фут Ы-дикaтopiв пpoпoнyeтьcя здiйcнити мeтoдoм пoпapниx пopiв-нянь. Цей метод бaзyeтьcя нa мaтpицi пapниx пopiвнянь, пo pядкax i cтoвпцяx яга''' пepeлiчyютьcя пopiвнювaнi iндикaтopи. Eкcпepтy нeoбxiднo пocлiдoвнo пopiвнювaти пapи aльтepнa-тивниx iндикaтopiв, з якиx вiн мae oбpaти кpaщий. Якщo eкc-пepтoвi вiднocнo якoï-нeбyдь пapи iндикaтopiв вaжкo зpoбити вибip, вiн мae пpaвo ввaжaти aльтepнaтивнi вapiaнти, щo пopiв-нюютьcя, piвнoцiнними aбo нeпopiвнянними. Пюля пocлiдoвнo-гo пopiвняння eкcпepтoм ycix пap iндикaтopiв визнaчaeтьcя ïx пopiвняльнa пepeвaгa зa oпocepeдкoвaнoю cyмoю oцiнoк.
Cиcтeмa пapниx пopiвнянь мoжe 6ути пpeдcтaвлeнa y ви-глядi мaтpицi. Eлeмeнтoм мaтpицi в.. е ^тен^вн^^ впливу i-гo iндикaтopa aвтoнoмiï нa peзyльтaтивнicть BHЗ в пopiв-няння з пopiвнювaльним j-м iндикaтopoм. ^и цьoмy peкo-мeндyeтьcя викopиcтoвyвaти о^ЛУ iнтeнcивнocтi:
1 - piвнoзнaчнa вaжливicть iндикaтopiв;
2 - iндикaтop мae нeзнaчнi пepeвaги у впливi нa peзyльтaт нaд пopiвнювaльним;
3 - iндикaтop мae cyттeвi пepeвaги нaд пopiвнювaльним.
Taким чинoм, пpи пopiвняннi oднoгo iндикaтopa i з Ышим
j oтpимaeмo в., щo буде дopiвнювaти 1 aбo 1/2, 2/1, 2/З, З/2, 1/З, З/1. ß^o пpи пopiвняннi iндикaтopa i з Ыдигато-poм j oтpимaнo peзyльтaт 2/З, тo пpи пopiвняннi елементу j з елементом i oтpимaeмo peзyльтaт З/2. Peзyльтaти пopiв-нянь yтвopюють мaтpицю, щo пpeдcтaвлeнa в тaбл. 1.
Bикopиcтaння мeтoдy пoпapниx пopiвнянь дae мoжливicть визнaчити вaгoмicть кoжнoï гpyпи iндикaтopiв не ттьки в йoгo знaчeннi для oцiнювaння piвня yнiвepcитeтcькoï aвтoнoмiï, a й для oцiнювaння йoгo впливу нa eфeктивнicть yпpaвлiння BHЗ.
Для зaбeзпeчeння oб'eктивнocтi peзyльтaтiв пoпapнoгo пopiвняння дo oцiнювaння в якocтi eкcпepтiв бyлo зaлyчeнo
POЗBИTOK PEHOHAËbHOl EKOHOMIKИ
Taблиця 1. Зaгaльний вигляд мaтpицi пoпapниx пopiвнянь
A1 A2 A3 An Koмпoнeнти влacнoгo вeктopy Beктop пpiopитeтiв
A1 W1/W1 W1/W2 W1/W3 W1/Wn J WlWWWl _ V WXWlWlWn ~ Ä =x\ A+B+C+D
A2 W2/W1 W2/W2 W2/W3 W2/Wn IW2W2W2W2 _B V W\W2W3Wn ~ в -X-A+B+C+D
A3 W3/W1 W3/W2 W3/W3 W3/Wn ¡W3W3W3W3 _c V W\W2W3Wn ~ C -Y3 A+B+C+D
An Wn/W1 Wn/W2 Wn/W3 Wn/Wn \WnWnWnWn _D V W\W2W3Wn ~ D A+B+C+D
члеыв pектopaтiв (pектopiв, пpopектopiв, кеpiвникiв CTpy^ тypниx пiдpoздiлiв] декiлькox yнiвеpcитетiв. Baгoмi одефу-енти вiдoбpaжaють цiннicть то™ чи iншoгo виду aвтoнoмiï для yнiвеpcитетiв. Taк, poзpaxyнки cвiдчaть пpo те, щo нaйцiннi-шoю для Bl-ß е фiнaнcoвa aвтoнoмiя ^гомий кoефiцieнт -0,ЗЗ9], якa зaбезпечye мoжливicть poзвиткy yнiвеpcитетy як пiдпpиeмницькoï opгaнiзaцií', дoзвoляe кaпiтaлiзyвaти yнiвеp-^тет^ю нaдбaння, гoлoвним з якиx е знaння, i вiльнo poз-пopяджaтиcя влacними кoштaми. Maйже piвнoзнaчними для yнiвеpcитетcькиx iнтеpеciв е aкaдемiчнa (0,240] i кaдpoвa aвтoнoмiя (0,23B]. Öi види aвтoнoмiï е вaжливими для poз-витку iндивiдyaльнocтi (cпецiaлiзaцiï] ocнoвнoгo виду дiяль-нocтi yнiвеpcитетiв - нaдaння yнiкaльниx пpoфiльниx ocвiтнix i нayкoвo-дocлiдниx пocлyг. Haйменшy вaгoмicть мae opra-нiзaцiйнa aвтoнoмiя (0,1B4], |щэ cвiдчить aбo пpo невеликий вплив piвня opгaнiзaцiйнoí' cвoбoди нa ефективнють дiяль-нocтi BHЗ, aбo вдоутнють пpoблем пpи oбмеженi пpaв унЬ веpcитетiв y виpiшенi opгaнiзaцiйниx питaнь.
Кpoк 4. Для oцiнювaння ^стеми ocвiти в кoнтекcтi yнiвеp-cитетcькoï aвтoнoмiï зacтocoвaнo метoд екcпеpтниx oцiнoк. Cyтнicть метoдy пoлягae в paцioнaльнiй opгaнiзaцií' пpoве-дення екcпеpтaми aнaлiзy cитyaцií' з кiлькicнoю oцiнкoю cy-джень тa oбpoбкoю ïx pезyльтaтiв. Узaгaльненa дyмкa гpyпи екcпеpтiв пpиймaeтьcя як oпocеpедкoвaнa oцiнкa.
Для ефективнoгo oтpимaння тa oбpoбки pезyльтaтiв е^-пеpтнoí' oцiнки зaпpoпoнoвaнo aнкетy, в яюй екcпеpтy пpoпoнy-eтьcя вiдмiтити oдин з пoкaзникiв в poзpiзi кoжнoгo iндикaтopa, який нaйтoчнiше xapaктеpизye пpaвa BHЗ тa icнyючi oбмежен-ня дiяльнocтi в cфеpi вищ^' ocвiти. Oбpoблення pезyльтaтiв aн-кетyвaння пеpедбaчae yзaгaльнення вiдпoвiдей шляxoм видЬ лення тиx pезyльтaтiв, якi пеpевaжaють бiльшicтю.
Кpoк Б. Ocкiльки кoжнoмy пoкaзникy iндикaтopa пoпеpе-дньo пpиcвoeнa вaгoмa oцiнкa, нacтyпним кpoкoм е пiдpa-xyнoк cyми oцiнoк кoжнoï гpyпи iндикaтopiв тa виведення cеpедньoзвaженoгo знaчення пo гpyпi. Для oтpимaння зa-гaльнoï oцiнки piвня aвтoнoмií', якa вiдoбpaжaтиме oб'eктивне cyдження неoбxiднo вpaxyвaти вaгoмi кoефiцieнти кoжнoï фупи тa знaйти cyмy oцiнoк чoтиpьox гpyп.
Poзpaxyнoк iнтегpaльнoгo пoкaзникa piвня aвтoнoмií' здм-cнюeтьcя зa фopмyлoю:
1А = ^агкр
i=1
де i - нaзвa гpyпи iндикaтopiв (вcьoгo 4 гpyпи];
a - cеpедньoзвaженa екcпеpтнa oцiнкa i—oï фупи:
n
ix
П
де E - кiлькicнa екcпеpтнa oцiнкa j-o^ iндикaтopa piвня aвтoнoмií' (E = 0,25; 0,5; 0,75; 1]; j - нaзвa iндикaтop; n - кiлькicть iндикaтopiв в фут;
k - вaгoмий ^еф^ент i-oï гpyпи iндикaтopiв, 0 < k<. Kpoк б. Для xapaктеpиcтики зaгaльнoï oцiнки piвня aв-тoнoмiï BHß зaпpoпoнoвaнa шкaлa oцiнювaння вiд O дo 1 з poзшиpенoю xapaктеpиcтикoю дiaпaзoнy oцiнoк:
0,7б-1 - мaкcимaльний piвень aвтoнoмií', зa якoгo BHß мae нaйвищий piвень cвoбoди в пpийняттi yпpaвлiнcькиx pi-шень, зoкpемa y вибopi cтpaтегiï влacнoгo poзвиткy тa мето-дiв 'ff pеaлiзaцiï;
0,51-0,75 - дocтaтнiй piвень aвтoнoмií', BHЗ мaють дocтaт-ньo вимкий piвень cвoбoди, oбмежений зaгaльними нopмaми тpyдoвoгo, гocпoдapcькoгo тa ocвiтньoгo зaкoнoдaвcтвa;
0,2б-0,5 - cеpеднiй piвень aвтoнoмiï, зa якoгo BHЗ мa-ють дocить oбмежений piвень cвoбoди, !o гaльмye poзви-тoк в деякиx нaпpямкax, здебiльшoгo oбмежyeтьcя фiнaнco-вa cвoбoдa yнiвеpcитетiв;
дo 0,25 - низький piвень aвтoнoмiï, BHЗ мaйже пoзбaвле-нi caмocтiйнoгo вибopy в пpийнятi piшень, пеpевaжнa бiль-шють якиx дoвoдитьcя вищим aвтopитapним opгaнoм.
З метoю aпpoбaцií' метoдики oцiнювaння piвня aвтoнoмiï пpoведенo дocлiдження aвтoнoмií' yкpaïнcькиx тa iншиx ев-poпейcькиx BHЗ. У межax poбoти V Miжнapoднoï нayкoвo-пpaктичнoï кoнфеpенцií' «Бфективнють opгaнiзaцiйнo-екo-нoмiчнoгo меxaнiзмy iннoвaцiйнoгo poзвиткy вищoí' ocвiти Укpaïни», щo бyлa пpoведенa нa бaзi Kиí'вcькoгo нaцioнaль-нoгo yнiвеpcитетy теxнoлoгiй тa дизaйнy (2 жoвтня 2015 po-ку, Kиïв], гocтям кoнфеpенцiï, якi пpедcтaвляли piзнi eвpo-пейcькi yнiвеpcитети, бyлo зaпpoпoнoвaнo дaти вiдпoвiдi нa питaння aнкети екcпеpтнoгo oцiнювaння aвтoнoмií' BHЗ. У pепpезентaтивнy вибipкy yвiйшли BHЗ деpжaвнoï фopми влacнocтi з Укpaïни, Бiлopycií', Гpyзiï, Пoльщi тa ^меччини.
Зведенi pезyльтaти oцiнювaння piвня aвтoнoмiï BHЗ пpед-cтaвленi в тaбл. З.
Зa pезyльтaтaми oцiнювaння piвня aвтoнoмiï BHЗ мoжнa зpoбити виcнoвки, щo piвень aвтoнoмiï бiльшocтi yнiвеpcи-тетiв, щo yвiйшли дo pепpезентaтивнoï вибipки е дocтaтньo
Р03ВИТ0К РЕГ10НАЛЫЧ01 ЕКОНОМ1КИ
Таблиця 3. Узагальнеш оцшки ршня автономи свропейських ВНЗ
1ндикатори автономГ| Вагомий коеф1ц1снт (fc.) Сума оп ¡ндикато осередкованих експертних оцшок за групами р!в (а.) скорегованих на вагом1 коефщкнти (fc.)
Украина IK '(3 у р о ц UB в > р Польща а н и X X е Ш X
1 ОрганУзацУйноУ 0,184 0,077 0,1 30 0,107 0,153 0,123
2 КадровоУ 0,238 0,128 0,1 96 0,179 0,221 0,204
3 ФУнансовоУ 0,339 0,170 0,222 0,201 0,275 0,191
4 АкадемУчноУ 0,240 0,162 0,1 38 0,138 0,168 0,222
1нтегральний показник 1,00 0,536 0,686 0,625 0,818 0,739
високим (в межах вГд 0,51 до 0,75), однак унГверситетська свобода частково обмежена загальними нормами трудового, господарського та освГтнього законодавства. Найкра-щий серед порГвнюваних результат показали вишГ ПольщГ, як загалом мають найвищий рГвень автономУУ - 0,739. Це говорить про те, що польськ ВНЗ мають найбтьше прав \ можуть самостГйно приймати стратепчно важливГ рГшення в управлГннГ унГверситетом.
ПорГвнюючи рГвень автономУУ ВНЗ представлених краУн, слщ вщмггити, що серед усГх украУнськ унГверситети мають найнижчий рГвень автономУУ. Разом ¡з тим уже те, що вггчиз-нянГ вишГ мають рГвень автономУУ вищий середнього, е зна-чним досягненням Г наслщком прогресивних реформ остан-нГх рокГв, головним з яких е прийняття нового Закону УкраУни «Про вищу освГту».
Якщо порГвнювати рГвень автономУУ в розрГзГ УУ видГв, можна вщмггити, що найвищий рГвень органГзацГйноУ автономГУ мае Польща (0,15), вщповщний показник в ¡нших краУнах дуже наближений до польського. Однак найнижчий рГвень органГ-зацГйноУ автономУУ мае УкраУна (0,07), бтьш як удвГчГ нижчий за максимальний в представлена виборцГ.
Найвищий рГвень кадровоУ автономУУ мають ВНЗ ПольщГ \ НГмеччинГ (0,20-0,22). Розрив мГж максимальним Г мУмаль-ним значення нижчий нГж за органГзацГйноУ автономУУ. Однак УкраУна Г в цьому випадку мае найнижчий показник (0,12).
ФГнансова автономГя - це той вид автономи, що мае найвищий вагомий коефщГент, а отже е найцГннГшою для унЬ верситетГв. Результати оцГнювання показали, що найвищий рГвень фГнансовоУ автономГУ мають унГверситети ПольщГ, БГ-лорусУУ Г Грузи з оцГнкою вГд 0,20 до 0,27; найнижчГ у НГмеч-чин та Украй-н (0,17-0,19).
Що стосуеться академнноУ автономУУ, за яку унГверситети борються з часГв своеУ появи як сусптьних освггнГх ГнститутГв, то найвищий рГвень здобули ВНЗ НГмеччини (0,22). НайнижчГ показники академнноУ автономи мають унГверситети БГлору-сГУ та Грузи (0,14). УкраУнськ унГверситети здобули академГч-ну свободу практично на рГвнГ з унГверситетами ПольщГ (0,16). Однак необхщно вщмггити можливу похибку в експертнГй оцГнцГ академнноУ автономи украУнських вишГв, що пов'язано з тимчасовою вщсутнютю нових стандартГв вищоУ освГти (дГючГ стандарти наразГ мають рекомендований характер), неврегу-льованою дтльнютю Нацюнального агентства Гз забезпечен-ня якостГ вищоУ освгги, вщсутнютю нормативних вимог щодо лщензування спецГальностей та акредитаци освггнГх програм. НеврегульованГсть нормативних питань академнного ха-
рактеру тимчасово надае право ун1верситетам самостмного прийняття ршень з вщповщних питань.
Таким чином, розширення автономУУ в систем! вищоУ освЬ ти аж ыяк непроста задача i, як показуе досвщ заруб1жних краУн, процес може займати ктька десятилггь i його результат безпосередньо залежить вщ розвитку нацюнально'У сис-теми освУти, готовност держави надати свободу уыверсите-там, а ВН3 прийняти вщповщальнють за власну дУяльнють, зокрема за яюсть пщготовки фахУвцУв.
Висновки
Запропонована методика оцЫювання рУвня автономУУ ВН3 заснована на визначен ЫдикаторУв автономУУ, Ух систематизацУУ шляхом групування за основними видами автономи, визначення вагомих коефщен™ кожно'У групи ЫдикаторУв, як! вщображають ступЫь впливу на ефективнють управлЫня ВНЗ, здйснены екс-пертного аналУзу ситуацУУ в систем! освУти щодо уыверситетсько'У автономУУ, розрахунку Ытегрального показника рУвня автономУУ та формалУзацУУ яюсноУ характеристики цього значення.
Науковою новизною запропонованоУ методики е вщсут-нють альтернативних варУантУв оцЫки рУвня автономУУ. КрУм того, методика дозволяе оцЫити чинники ефективнос-т управлЫськоУ дУяльност ВНЗ, що пов'язан з автономУею, визначити можливост та напрями розвитку як конкретного ВНЗ, так У нацюнальноУ системи освУти в цтому.
Практична цУннУсть методики полягае у можливост! об-Грунтування стратегУчних альтернатив У визначення найбтьш ефективних стратепй розвитку ВНЗ враховуючи реальний рЬ вень автономУУ та конкретн! аспекти, як! УУ обмежують, обмеж-уючи тим самим стратепчний вибУр уыверситету.
У перспектив! подальших розвУдок розробка матриц! стра-тегУчного вибору з урахуванням рУвня автономУУ та фЫансо-вих можливостей ВНЗ.
Список використаних джерел
1. Разработка механизмов по повышению конкурентоспособности высшего образования: аналитический обзор / коллективная монография. Министерство науки и образования республики Казахстан. - Астана, 2012. - 308с. - [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://dlib.eastview.com
2. Каленюк I.C., Гонта О.1., Вербовий М.П., Холявко Н.1. 1нтеграцУя вищоУ осв1ти УкраУни в европейський та св1товий осв1тн1й прост1р: економУчний вимУр: монографУя / I.C. Каленюк, 0.I. Гонта, М.П. Вер-бовий, Н.1. Холявко; За аг.ред. д.е.н., проф. Каленюк I.C. - Чернпв: РВК «Деснянська правда», 2011. - 165 с.
156 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 11 (174)/2015
P03BI/IT0K PETOHAflbHOi EKOHOMIK/
3. Hy^KOBa n.O. AßTOHOMin yHißepcuTeTiß nK ochobhuü npuHöun i yMOBM niflBM^eHHn nKOcTi npo<£eciüHoT niflroTOBKu. - [E^eKTpoH. pe-cypc]. - PexMM flocTyny: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_ gum/znpbdpu/Ped/2011_3/Chul.pdf
4. r^aflneHKO M.M. Bu^uü HaBHa^bHuu 3aK^afl nK opraHi3aqiüHuü cyB'eKT. - [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe^uM flocTyny: http://info-library. com/content/2297_ Gladchenko_M_M_Vishii_navchalnii_zaklad_ yak_ organizaciinii_sybekt.html
5. BoraneßcbKa I.B. AßTOHOMi3aqin yHißepcuTeTiß nK cK^aflOBa pe-<£opMa BM^o'i ocßiTu YKpaiHu. - [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe^uM flocTyny: www.niss.gov.ua/articles/895
6. WpuHeqb ro.fl. PeKOMeHflaqii WHECKO ^oflo aKafleMiHHux cbo-6ofl //Haconuc aflBOKaTypu YKpaiHu. - 2012. - №11 (2). - C. 1-6. -[E^eKTpoH. pecypc]. - Pe^uM flocTyny: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2011-2/11yylsas.pdf
7. KapneHKO M. npoB^eMu i nepcneKTuBu aBTOHOMi3ai_|ii yKpaiHcbKux BH3 b KOHTeKcTi eßponeücbKoro flocßifly yHiBepcuTeTcbKOi aBTOHOMii. - [E^eiapoH. pecypc]. - Pe^uM flocTyny: old.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/7.htm
8. Peu™, fl*., WHrcMa, Apfl. 063op npoeKTOB nporpaMMbi Tempus no ynpaBfleHuio. - [3^eKTpoH. pecypc]. - Pe^uM flocTyna: http:// eacea.ec.europa.eu/tempus/tools/ documents/tempus_GovStud_ ru_1006_web.pdf
OopMyBaHHfl pmhkobmx BiflHOCMH b YKpaiHi № 11 (174)/2015 157
