CC BY
34
О.О. Папаша, Д.М. Мшочкш
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ В1ДСОТКОВО1 СТАВКИ КРЕДИТУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Свггова економiчна криза повною мiрою висвiтлила структурнi диспропорцп економiки Укра!ни, вiдобразила 11 вiдсталiсть, а також хибнють тае! економiчно! полiтики, яку проводили керiвнi шституцп нашо! держави упродовж останнiх рокiв. Кредитна модель споживання, яка була запропонована банками та усшяко пiдтримувалася владою, ще бiльшою мiрою поглибила кризовi наслщки.
Галузi виробництва, на якi була покладена роль фундаменту та локомотива зростання, виявилися вкрай нестшкими до зовшшньосвггово! кон'юнктури, а !х техшчний та моральний стан, енергоeмнiсть та застаршсть ставлять пiд сумнiв можливють подальшого розвитку кра!ни в цшому.
Щоб виправити становище, необхiднi масштабш швестицп з метою модершзацп юнуючих галузей та створення нових перспективних напрямiв розвитку економiки з високим рiвнем додано! вартостi, як то авiабудування, кораблебудування та iншi. Розвиток високотехнолопчно! сфери сприятиме не тшьки створенню нових робочих мiсць, але i збiльшить внутрiшнiй попит на продукщю базових галузей економiки, таких як металурпя, машинобудування, хiмiчна промисловють, а це, у свою чергу, забезпечить можливють оновлення виробничих потужностей та зменшення залежностi вщ зовнiшнiх ринкових коливань.
Сучасна укра!нська кредитно-бан-кiвська система не повною мiрою вiдповiдаe зазначеним прiоритетам, i справа не тiльки у суттевому перекосi вбiк споживчого кредитування. Фшансування реального сектору економiки можна подшити на двi великi сфери дiяльностi, що е однаково
важливими, але мають самостiйне значення та потребують для практично! реалiзацi! рiзних технологш. Перша - пiдтримка кругообiгу катталу у виробничому бiзнесi, тобто кредитування тдприемств на поповнення обiгових кошив, i з цим зобов'язанням банки справляються дуже вдало. Друга - створення нових або вдосконалення юнуючих виробництв. Це сфера кредитування реалiзацi! швестицшних проекпв. Саме кредитування в межах дано! сфери й може вважатися банювським iнвестицiйним кредитуванням, однак необхщного розвитку воно не отримало. Для цього юнуе ряд причин: недостатня кредитоспроможнють пiдприемств; брак навичок розробки якюних проектiв спещалю^в пiдприемств -позичальникiв; складнiсть урахування проектних ризикiв i невизначеностей; вщсутнють у комерцiйних банках сучасних надшних механiзмiв кредитування iнвестицiйних проектiв, яю спираються на високу якiсть управлшня та забезпечують таку ж якють видачi iнвестицiйних кредитiв.
Останнiм часом розглянутим проблемам присвячено достатньо багато наукових праць як зарубiжних, так i вiтчизняних учених: В.З. Беленький, Е.М. Бронштейн, П.Л. Вшенський,
М.В. Грачова, С.А. Смоляк, С.1. Сшвак та iншi. Разом iз тим мало розробленим напрямом виявилась економша кредитування iнвестицiйних проектiв. Зокрема, ряд питань ефективного фшансування у багатьох випадках не мае конкретних опрацьовувань у сферi банювського кредитування проекпв, а саме: вiдсутнiй механiзм визначення рiвня вiдсотково! ставки, який би стимулював попит на iнвестицiйнi кредити з боку позичальниюв та враховував уш особливостi
© Папа1ка Олександр Олекс1йович - доктор економ1чних наук, професор. Донецький нац1ональний ун1верситет економ1ки та торговл1 1мен1 Михайла Туган-Барановського. М1ночк1н Дмитро Миколайович - астрант. Донецький нац1ональний техн1чний ун1верситет.
ISSN 1562-109X
й ризики конкретно! швестицшно! пропозицп, пов'язано! як iз позичальником, так i з його проектом.
Тому юнуе нагальна потреба в розробцi методики, яка б дозволяла визначати вартють швестицшних ресурсiв та розмiр ризиково! складово! у цiнi кредитного продукту. Метою статп е спроба виршення цього завдання.
Цiнова полiтика в наданш кредитних послуг передбачае обrрунтованiсть установлення рiвня процентних ставок за швестицшними кредитами, враховуючи при цьому особливосп власно! ресурсно! бази, кредитно! полггики, специфiку клiентсько!' бази. При цьому слщ мати на увазi, що процентна ставка мае бути:
достатньо високою для отримання прибутку за кредитом та компенсацп вшх ризикiв;
достатньо низькою для того, щоб позичальник мiг скористатися кредитом та погасити його;
конкурентоспроможною, щоб
позичальник не звернувся до шшого кредитора.
Крiм того, процентна ставка мае повнютю покривати вартiсть залучених коштiв та враховувати вс взаемовiдносини банку з ктентом [1, 306].
При розрахунку норми вщсотка в кожнiй конкретнш операцi! комерцiйний банк враховуе:
рiвень базово! процентно! ставки; надбавку за ризик з урахуванням умов кредитного договору.
Базова процентна ставка (Ббаз) визначаеться виходячи з орiентовно! собiвартостi кредитних вкладень i закладеного рiвня прибутковостi позикових операцiй банку на майбутнш перiод:
^ = С, + С2 + Рм , С1)
де С1 - середня реальна цша вах кредитних ресурав на планований перiод;
С2 - вщношення планованих витрат на забезпечення функцюнування банку до очiкуваного обсягу продуктивно розмщених коштiв;
Рм - планований рiвень прибутковостi позикових операцш банку з мiнiмальним ризиком.
Складовi С1 та С2 кредитно! процентно! ставки розраховуються на конкретний перiод казначейством банку, а саме шформацшно-аналггичним вiддiлом кредитно! установи. Комiтет з управлшня активами та пасивами залежно вщ строкiв розмiщення наявних кошив та кредитно! полiтики встановлюе бажану маржу Рм, тобто планований рiвень прибутковостi позикових операцiй банку [2, ст. 44]. Отриманий результат (Ббаз) слугуе нижньою межею вщсотка за кредит.
Виходячи з того, що кредитування швестицшних проекпв безумовно пов'язане зi значними ризиками, ця обставина обов'яз-ково мае бути врахована та вщображена у щш кредитних ресурсiв:
= ^ + я, (2)
де Я - надбавка за ризик;
- процентна ставка кредитування
швестицшних проекпв.
Формула розрахунку вщсотка кредитування швестицшного проекту мае такий вигляд:
Б™ = С, +С2 +Рм +Я. (3)
Верхня межа вщсотка за кредит визначаеться ринковими умовами, мошторинг яких мае здшснювати тарифний комiтет [2, ст. 44]. Тому з метою забезпечення конкурентоспроможносп
кредитного продукту банк мае якомога бшьше привертати увагу ктенпв, пiдтримуючи цiну на рiвнi, не вищому за середню на ринку, тобто
БГ < Б™, (4)
С, + С2 + Рм + Я < Б™, (5)
де - рiвноважна цiна на кредитний
продукт, установлена на ринку.
Таким чином, отримана можливють визначення розмiру частини вщсотково! ставки, яка залежить вщ ризику конкретно! iнвестицiйно! пропозицi!:
Я < Б™ - (С, + С2 + Рм). (6)
Отже, застосувавши формулу (6), банк мае змогу розрахувати меж1 ризиково! надбавки до базово! (безризиково!) вщсотково! ставки, залишаючись при цьому конкурентоспроможним на ринку
фшансових послуг. Тому наступним етапом стае визначення конкретно! величини ще!
складово!, частки R для кожного випадку ((Ш).
Надбавка за ризик напряму залежить вщ рiвня швестицшно! кредитоспроможносп пiдприeмства-позичальника [3, 77-78]: чим вш вищий, тим нижчою мае бути величина
ризиково! складово! i навпаки. На рис. 1 вщображеш елементи, результат аналiзу яких визначае швестицшну кредитоспроможнiсть пiдприемства-позичальника. Завдання полягае в кшьюснш оцiнцi цих складових та !х поеднаннi в загальний показник.
1нвестицшна кредитоспроможнiсть пiдприемства-позичальника
< \ < \
1нвестицшна приваб- Якiсть проекту Майнове
ливiсть пiдприемства- та плану його забезпечення
позичальника реалiзацil кредиту
Iнформацiйне забезпечення
Рис. 1. Напрями аналгзу при оцгнцг гнвестицШно! кредитоспроможностг тдприемства-позичалъника
Для розрахунку швестицшно! привабливосп тдприемства-позичальника автори, спираючись на роботи [1, 310-335; 4, 5] i виконаш дослiдження, пропонують ощнювати ризики по зобов'язаннях клiента залежно вщ таких груп чинникiв:
достатнють оборотiв по рахунках; фiнансовий стан; додатковi чинники оцiнки. У кожну групу чинниюв залученi показники, як формують оцiнку по данiй груш. Кожен показник ощнюеться за 100-бальною шкалою i мае свою власну вагу в груш. Кшькють балiв, набраних клiентом по данш групi чинникiв, розраховуеться у такий спошб: спочатку кiлькiсть балiв, набраних по окремому показнику, множиться на його вагу у груш, а по^м отримана кшькють балiв пiдсумовуеться. Загальна кшькють балiв, що отримуеться кредитним продуктом у результатi аналiзу, визначаеться сумою множення балiв, набраних по кожнш групi чинникiв, на вагу дано! групи.
Зазначимо, що кшькють показниюв та !х вага в груш, а також вага кожно! окремо! групи можуть змшюватися залежно вiд досвiду та вподобань кредитних шдроздшв кожного окремого банку; у данш статп лише
наводиться один iз можливих варiантiв, найбшьш сприятливий, на думку авторiв.
Достатнють оборота по рахунках визначаеться виходячи з планово! (ддачо!) заборгованосп перед даним банком, заборгованосп перед шшими банками, оборотами по рахунках, необхщнютю ведення господарсько! дiяльностi. Вагу дано! групи пропонуеться прийняти рiвною 0,3.
При визначенш кредитоспроможностi позичальника по даному роздшу розрахункiв визначаються показники, як для зручностi i полегшення сприйняття подаемо в табл. 1. Загальна ощнка фiнансового стану позичальника будуеться на основi поелементного послiдовного аналiзу його фiнансових показникiв з використанням комп'ютерно! програми, розрахованих на звггну дату. Вагу цiе! групи можна прийняти рiвною 0,6.
Оцiнка поточного фшансового стану позичальника юридично! особи здшснюеться на базi форм квартально! бухгалтерсько! звiтностi за п'ять останшх звiтних перiодiв (суб'ектiв пiдприемництва - на базi бухгалтерсько! звiтностi за три останш роки) шляхом розрахунку нижченаведених фiнансових показниюв, якi характеризують рентабельнiсть i ефективнють дiяльностi
позичальника, його здатнють виконувати Розрахунок коефщента i !х значення подано короткостроковi зобов'язання, незалежнiсть в табл. 2. вщ зовнiшнiх джерел фiнансування.
Таблиця 1. Показники, яю характеризують достатшсть оборотгв по рахунках при оцтЦ кредитоспроможност1
Наймену- вання показника Розшифровка коефщента Споаб розрахунку Значення л н о и '2 'е л й « ю Вага показника
1. Оборот по вшх рахунках ктента, тис. грн. Середньомюячш надходження на рахунки ктента за останш 3 календарш мюящ Сума середньомiсячних надходжень по рахунках у вшх банках за останнi 3 мюящ Бшьше 10000 Вiд 5000 до 10000 Вщ 2000 до 5000 Вщ 1000 до 2000 Менш1000 100 80 50 40 20 0,1
2. Достатшсть оборота у банку Вiдношення оборотiв по рахунках у банку до обов'язюв перед банком ДО _ ОК , К + Прк де ОК - об^ коштiв у банку; К - кредитний продукт; Прк-розрахунк. велич. вiдсоткiв за мюяць 2,0 i бiльше 1,5 -2,0 1,0 - 1,5 0,6 - 1,0 0,3 - 0,6 0,01 - 0,3 0 100 90 70 55 30 10 0 0,5
3.Достатшсть оборота по рахунках Вiдношення оборотiв по вах рахунках клieнта до суми обов'язюв перед банком i iншими банками К _(НСМ ■п - ЗСМ ■п - 3! прк де НСМ - об^ коштiв; п - кiль-ть мiс. до погашення кредиту; 3СМ - помiсячнi умовно-постiйнi витрати Бшьш 1,5 1,2 - 1,5 1,0 - 1,2 0,5 - 1,0 Менш 0,5 100 90 60 40 20 0,4
Таблиця 2. Показники, як1 визначають ф!нансовий стан клгента
Найменування коефщента Споаб розрахунку Значення Кшькють балiв Вага
1 2 3 4 5
1. Коефщенти лшвщносп
1.1.Коефiцieнт (стр. 220+230+240 Ф1) / стр. 620 Бiльше 0,2 100
миттево! лiквiдностi Ф1 Вщ 0,15 до 0,2 75
(КЛМ) Вщ 0,1 до 0,15 50 0,075
Вiд 0,06 до 0,1 30
Менш 0,06 15
1.2. Коефiцiент по- (стр. 160+170-250 Ф1) / стр. 620 Бшьше 0,5 100
точно! лшвщносп Ф1 Вщ 0,4 до 0,5 75
(КЛП) Вщ 0,2 до 0,4 Вщ 0,1 до 0,2 Менш 0,1 60 40 20 0,05
1.3. Коефщент за- стр. 260 Ф1) / Бшьше 2,0 100
гально! лiквiдностi стр. 620 Ф1 Вщ 1,5 до 2,0 75 0,075
(КЛзаг) Вщ 1,0 до 1,5 60
В1д 0,5 до 1,0 40
Менш 0,5 20
Продовження табл. 2
1 2 3 4 5
19)0 2009, № 3 (46)
маневреносп В1д 0,4 до 0,5 75
власних кошта В1д 0,2 до 0,4 60 0,1
(КМвк) В1д 0,1 до 0,2 В1д 0 до 0,1 Менш 0 40 20 0
2.2. Коефщ1ент (стр. 480+620 Ф1) / стр. 380 Ф1 Менш 1,0 100
незалежносп (КН) Вхд 1,0 до 1,4 75
Вхд 1,4 до 2,0 60 0,075
Вхд 2,0 до 3,0 40
Бшьше 3,0 20
Менш 0 0
2.3. Коефщ1ент (стр. 260-620 Ф1) / стр. 260 Ф1 Бшьше 1,2 100
маневреносп Вхд 1,0 до 1,2 75
оборотних кошта Вхд 0,6 до 1,0 60 0,025
(КМок) Вхд 0,3 до 0,6 Вщ 0 до 0,3 Менш 0 40 20 0
3. Коефщ1енти рентабельности
3.1. Рентабельнють (стр. 190 Ф2-стр. 190 Ф2 за Бшьше 3,0% 100
актив1в (РА) попереднш перюд) / ((стр. 280 Вщ 1,0 до 3,0% 75
Ф1+стр. 280 Ф1 за попереднш Вщ 0,1 до 1,0% 50
перюд)/2)*4 Вщ 0 до 0,1% Менш 0 25 0 0,05
3.2. Рентабельнють (стр. 190 Ф2-стр. 190 Ф2 за Бшьше 10,0% 100
продаж1в (РП) попереднш перюд) / (стр. 035 Вщ 6,0 до 10,0% 75
Ф2+стр. 035 Ф2 за попереднш Вщ 3,0 до 6,0% 50 0,1
перюд) Вщ 1,0 до 3,0% Вщ 0 до 1,0% Менш 0 40 20 0
3.3. Рентабельнють (стр. 190 Ф2-стр. 190 Ф2 за Бшьше 10,0% 100
катталу (РК) попереднш перюд) / ((стр. 380 Вщ 3,0 до 10,0% 75
Ф1+стр. 380 Ф1 за попереднш Вщ 0,3 до 3,0% 50 0,025
перюд)/2)*4 Вщ 0 до 0,3% Менш 0 25 0
4. Коефщ1енти оборотности
4.1. Коефщ1ент оборотносп запас1в КОЗсм - СМ■ -<, Вщ 20 до 40 Вщ 10 до 20 або 100
сировини й матер1ал1в (у днях) тшьки для пр де СМКВ - середш за квартал запаси сировини й матер1ал1в; Вщ 40 до 60 Менш 10 або бшьше 60 70 0,1
промислових пщприемств (КОЗСМ) t - тривалють перюду оборотности 40
СПР - собiвартiсть продукци за цей перiод (що аналiзуеться)
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5
4.2. Коефiцiент оборотности готово! продукцi! й товарiв (у днях) (КОгп) кош -ГП ■', ГП ВР де ГП - середня за перюд, що аналiзуеться, сума готово! продукцi! й товарiв; t - тривалiсть перiоду, що аналiзуеться (у днях); ВР - виторгу вщ реалiзацi! за перюд t Дляторговельних компанiй: менш 30 вiд 30 до 60 вщ 60 до 90 бшьше 90 для промислових шдприемств: менш 5 вiд 5 до15 вiд 15 до 30 понад 30 100 75 50 25 100 75 50 25 0,05
4.3. Коефiцiент оборотности дебiторсько! заборгованостi (у днях) (КОдз) КО _ (ДЗсер - ПДВУ ДЗ ВР ' де ДЗсер - середня за аналiзований перiод величина дебiторсько! заборгованосп Менш 40 Вщ 40 до 60 Вiд 60 до 90 Бшьше 90 100 75 50 25 0,1
4.4. Коефщент оборотностi короткотермiнових зобов'язань 1-го порядку (у днях) (КО'ко) КО1 _ (3б + Зсс + Ззп )t КО ВР ' де ЗБ - середня за аналiзований перiод заборгованють перед бюджетом; ЗСс - заборгованють по сощ- альному страхуванню й забезпеченню; ЗЗП - заборгованють по з/п Менш 10 Вщ 10 до 25 Вщ 25 до 40 Бшьше 40 100 75 50 25 0,1
4.5. Коефщент оборотностi всiх поточних зобов'язань (у днях) (КОпз) КО _ (3п - Зу - Рв - ПДВУ ПО ВР ' де ЗП - середня величина поточних зобов'язань; Зу - середня величина поточних зобов'язань перед учасниками; РВ - внутрiшнi розрахунки Менш 45 Вщ 45 до 75 Вщ 75 до120 Бiльше 120 100 75 50 25 0,05
4.6. Коефщент оборотностi балансу (КОб) КОБ _ БК ■t, Б ВР де БК середнш за перiод t розмiр балансових коштiв (валюти балансу) Менш 180 Вщ 180 до 270 Вiд 270 до365 Бiльше 365 100 75 50 25 0,025
Для всебiчного висвгглення стану справ позичальника разом з ощнкою основних показниюв його дiяльностi авторами пропонуеться також залучити i додатковi чинники оцiнки
кредитоспроможностi киента, такi як кредитна iсторiя, термш кредитування та галузева приналежнiсть. Вагу дано! групи пропонуеться прийняти рiвною 0,1.
Ощнку дшово! репутацп клieнта можна приймасться рiвним нулевi) (табл. 3). Вага здшснити вiдстеживши його кредитну показника в груш становитиме 0,3. юторда (якщо не е клieнтом банку,
Таблиця 3. Ощнка кредитног ¡сторп позичальника
Тривалють прострочено! заборгованосп Кiлькiсть балiв
не було 50
до 10 дшв 0
вiд 10 до 30 дшв -20
вщ 31 до 60 дшв -30
бшьше 61 дня -50
Тривалють загольно^' пролонгацi! Кшькють балiв
не було 50
до 3 мюящв 0
вщ 3 до 6 мiсяцiв -10
вщ 6 до 9 мiсяцiв -20
вщ 9 до 12 мiсяцiв -30
Бшьш 12 мiсяцiв -40
Величина термшу фшансування впливае на ризикованють операцп: чим довший строк кредитування, тим бiльша вiрогiднiсть виникнення несприятливих обставин, якi загрожуватимуть усшшнш
Крiм того, виконуеться економiчна оцiнка стану позичальника залежно вщ галузево! та регюнально! його приналежносп. Розподiл прiоритетiв згiдно iз традицшними методиками визначення кре-дитоспроможностi проводиться у спошб,
реалiзацil iнвестицiйного проекту. Ощнка термiну до погашення зобов'язань банку наведена в табл. 4. Вагу показника в груш приймемо рiвною 0,4.
який наведено в табл. 5. Зазначимо, що привабливють галузей може змшюватися залежно вщ економiчно! ситуацп та майбутнiх прогнозiв розвитку. Вага показника 0,3.
Таблиця 5. Галузева 7 региональна приналежшсть позичальника
Галузь економши Кiлькiсть балiв
Харчова й переробна промисловють 100
Вугiльна промисловють 50
Чорна металурпя та iнше виробництво 80
Машинобудування 80
Авiацiйна промисловiсть 100
Транспорт i торгiвля 100
Готельне господарство 100
Зв'язок 75
Сшьське господарство 20
Будiвництво 20
Таблиця 4. Термт до погашення зобов'язання
Строк до погашення Кiлькiсть балiв
24 мюяця i менше 100
вщ 24 до 60 мюящв 50
вщ 60 мiсяцiв i бiльше 20
Туризм i спорт 20
Фiнансовi органiзацil (страховi компанil, шше) 50
Бюджетнi органiзацil (медицина, правоохороннi органи, освгга) 20
Таким чином, у результат застосування цього методу вдасться ощнити швестицшну привабливють тдприемства-позичальника кiлькiсно, а саме отримати певну кшькють балiв, при чому вона знаходитиметься в дiапазонi вщ 0 до 100.
Для оцшки якостi iнвестицiйного проекту та плану реалiзацil пропонуеться розраховувати стшкють показникiв його ефективностi. Для цього юнуе багато методiв, результати аналiзу яких наведенi в [6, 45-58; 7, 21-28; 8; 9]: аналiз чутливосп, метод сценарив, теорiя нечiтких множин та ш.
На думку авторiв, найбiльш прийнятним та вдалим методом iз точки зору поставленого завдання е iмiтацiйне моделювання. Це один iз найпотужшших методiв аналiзу економiчних систем.
Отже, проведення iмiтацiйного експерименту полягае в реалiзацil таких етапiв:
установити взаемозв'язки мiж початковими i вихiдними показниками у виглядi математичного рiвняння або нерiвностi;
задати закони розподiлу вiрогiдностi для ключових параметрiв моделi;
провести комп'ютерну iмiтацiю значень ключових параметрiв моделi;
провести аналiз отриманих результата i ухвалити рiшення.
Як критерш ефективностi виберемо NPV (Net Present Value - чистий дисконтований дохщ) проекту. Процес проведення iмiтацiйних експеримента за допомогою методу Монте-Карло описаний у робой [10, 179-211], тому зупинимося лише на 1х результата Оцшкою стiйкостi показника ефективностi пропонуеться вiрогiднiсть отримання невiд'емних значень NPV, тобто
р=1-р(Е < 0), ^ (7)
де р(Е < 0) - вiрогiднiсть отримання вщ'емно! величини NPV.
Для оцiнки якосп майнового забезпечення кредиту використовуються
рiзнi методи, розробленi кожним банком на основi рекомендацiй НБУ та свггових фiнансових iнститутiв [1, 336-344; 4; 11]. У загальному випадку коригування вартосп майнового забезпечення здшснюеться за формулою
С = РВ (1 - Д) К, (8)
де С - скоригована вартють забезпечення;
РВ - ринкова вартють забезпечення;
Д - заставний дисконт;
К - коефщент покриття.
Для ризикового кредитування швестицшних проекта якють майнового забезпечення вщграе ключову роль: без li необхiдного рiвня цей процес стае вкрай небезпечним для банку, i тшьки за умови наявносп достатнього забезпечення iнвестицiйне кредитування стае прийнятним. Тому пропонуеться приймати значення або рiвним одиницi, тобто розмiр забезпечення повнiстю покривае суму кредиту та процента по ньому, або нулю, коли цього не вщбуваеться.
Таким чином, пропонуеться показник, за допомогою якого отримана можливють розрахунку швестицшно!
кредитоспроможносп пiдприемства-пози-чальника:
1КП = КБПКСШКМЗ, (9)
де 1КП - iнвестицiйна кредитоспроможнiсть тдприемства-позичальника (вимiрюеться в балах);
КБП - швестицшна привабливiсть
пiдприемства-позичальника, розрахована за методом фшансових коефiцiентiв
(вимiрюеться в балах);
КСШ - якiсть iнвестицiйного проекту,
оцшена за допомогою методу iмiтацiйного моделювання (вiрогiднiсть отримання невiд'емних значень NPV);
КМЗ - коефiцiент майнового
забезпечення (приймае значення 0 або 1).
1з формули (9) зрозумiло, що 1КП мае змогу приймати значення вiд 0 до 100 балiв, при чому полiпшення iнвестицiйноl кредитоспроможносп вiдбуваеться зi
збшьшенням цього показника. На практищ для банюв е сенс установити мшмальний рiвень 1КП з метою вщияти неперспективних позичальникiв, показники привабливостi та якосп iнвестицiйних проектiв яких недостатш для здiйснення кредитування. На рис. 2 вщображена графiчна iнтерпретацiя цих результата.
%ш////////////л%
Для переходу вщ 1КП до dR необхiдно скористуватися такою формулою:
dR =
1КП - 1КП' 100 - 1КП'
1КП - 1КП
100 - 1КП„,
, (10)
де 1КП - максимальна швестицшна
^ max ^
кредитоспроможшсть пщприемства-
позичальника, яка дорiвнюe 100 балам;
0 < dR < 1
Si
C+C2
W//////A Pm
1КПтах=Ю0
1КП m
1КП
Рис. 2. Схематичне вгдображення структури вгдсотковог ставки
/КПшш - мтмальний рiвень
iнвестицiйно! кредитоспроможностi
пiдприемства-позичальника, який
установлюе банк;
1КП' - отримана швестицшна кредитоспроможшсть шдприемства-пози-чальника.
Отже, конкретна величина ризиково! складово! у вiдсотковiй ставщ розраховуеться за формулою
RKR = R■dR. (11)
Структура вщсотково! ставки кредитування iнвестицiйних проекта набула такого вигляду:
SKR = С + С 2 + Рм + RKR. (12)
У результатi проведених дослщжень отримана модель, яка дозволяе розраховувати точну величину вщсотково! ставки кредитування швестицшних проектiв залежно вщ iнвестицiйно! привабливостi пiдприемства-позичальника, якосп
iнвестицiйного проекту та майнового забезпечення.
1з метою перевiрки практично! цiнностi розроблено! методики !! було запропоновано до застосування в умовах АБ «УкрБiзнесБанк», для отримання коштiв на реалiзацiю iнвестицiйного проекту, до якого звернулося ТОВ «Укрвуглесервю». 1з цього приводу в банк були подаш вс необхiднi документи, а саме: звггнють про результати дiяльностi товариства, бiзнес-план реалiзацi! проекту та iншi. Отримана шформащя була проаналiзована пiдроздiлами,
вщповщальними за цю роботу.
Основним видом дiяльностi пiдприeмства е виробництво древюного вугiлля й пелет (гранул) та !х подальший продаж на експорт. 1з метою збiльшення масштабiв виробництва та зниження рiвня витрат товариство мае намiр купити сучасну лшда з виготовлення вищезгадано! продукци, на що i сподiваеться отримати швестицшний кредит у розмiрi 8 585 000 грн. на 10 роюв. У бiзнес-планi наведенi розрахунковi показники реалiзацi! проекту (табл. 6).
Таблиця 6. Розрахунковг показники реалгзацИ гнвестицШного проекту _ТОВ «Укрвуглесерв1с»_
Показники Собiвартiсть, грн./т Обсяг реалiзацi!, т/мю. Вартють продукцi!, грн./т
древюне вугшля древюш пелети древюне вугшля древюш пелети древюне вугшля древюш пелети
Величина 1070,0 520,0 120,0 600,0 1534,1 1273,2
Задля з'ясування достовiрностi отримано! шформацп були проведеш маркетинговi дослiдження, якi показали:
доведене юнування стiйкого незадовiльного попиту на продукщю пiдприeмства ринкiв Свропи та Укра!ни зараз й у майбутньому;
вщповщнють проектних цiн виробiв ринковим значенням.
Таким чином, було затверджено ршення про прийняття вщповщно! пропозицп ТОВ «Укрвуглесервю» до детального розгляду й аналiзу.
Розрахунок вщсотково! ставки кредитування iнвестицiйного проекту почнемо з визначення рiвня базово! процентно! ставки S6a3. Для цього необхщно мати показники !! складових С1, С2, РМ. Зазвичай така iнформацiя е комерцiйною таемницею банку, та i для демонстрацп розроблено! методики немае потреби мати точш данi. Тому для розрахунку скористаемося статистичними даними, яю публiкуе НБУ [12].
Приймемо значення С1 для АБ «Укр-БiзнесБанк» рiвним 10,5% рiчних, тобто рiвню середньозважено! процентно! ставки за
депозитами, залученими банками у Донецькш областi в жовтш 2008 р. у нащональнш валютi [12]); С2 та РМ вiзьмемо рiвними по 2% кожен. Таким чином, базова ставка за формулою (1) дорiвнюватиме:
= ^ + С2 + PM = 10,5 + 2 + 2 = 14,5%.
Загальний вигляд вiдсотково! ставки по формулi (2) набувае такого вигляду:
SKR = Sa + R = 14,5% + R.
Середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими суб'ектам
господарювання в Донецькш област в нащональнш валют в жовтнi 2008 р. становила S™ = =19,5% [12].
Отже, розмiр меж частини вщсотково! ставки, яка залежить вiд ризику конкретно! швестицшно! пропозици, дорiвнюе:
R < SRKR - SKR < 19,5% -14,5% < 5% .
Наступним кроком е анатз iнвестицiйно! привабливостi шдприемства-позичальника, який здшснюеться за запропонованою методикою. Його результати наведеш в
табл. 7. Кшькють балiв, набраних позичальником, склала 76,475.
Таблиця 7. Анал1з ШвестщШног привабливост1 тдприемства-позичалъника
Назва показника Зна-чення Кшькють балiв Вага ^ балiв з ураху-ванням max можлива ^ балiв
ваги групи
1 2 3 4 5 6
I. Достатнють оборота по рахунках 0,3
1. Оборот по вшх рахунках 5030,3 80 0,1 2,4
2. Вщношення суми оборота по рахунках ДГБ 0,7 55 0,5 8,25
3. Достатнють оборота по рахунках 1,4 90 0,4 10,8
Разом по груш 21,45 30
II. Фшансовий стан 0,6
1. Коефщенти лшвщносп
1.1. Коефщент миттево! тквщносп 0,12 50 0,075 2,25
1.2. Коефщент поточно! лiквiдностi 2,1 100 0,05 3
1.3. Коефщент загально! лiквiдностi 2,1 100 0,075 4,5
2. Коефщенти фiнансово! стiйкостi
2.1. Коефiцiент маневреност власних коштiв 0,43 75 0,1 4,5
Заюнчення табл. 7
2.2. Коефщент незалежносп 0,3 100 0,075 4,5
2.3. Коефщент маневреностi оборотних коштiв 0,8 60 0,025 0,9
3. Коефщенти рентабельностi
3.1. Рентабельнiсть активiв 10 100 0,05 3
3.2. Рентабельнють продажiв 7,4 75 0,1 4,5
3.3. Рентабельнiсть кашталу 6,8 75 0,025 1,125
4. Коефiцiенти оборотностi
4.1. Коефщент оборотностi запасiв сировини й матерiалiв 42 70 0,1 4,2
4.2. Коефiцiент оборотностi готово!' продукци 32 75 0,05 2,25
1 2 3 4 5 6
4.3. Коефщент оборотности дебiторськоï заборгованосп 38 100 0,1 6,00
4.4. Коефщент оборотности короткотермш. зоб. 11 75 0,1 4,5
1-го пор.
4.5. Коефщент оборотности вах поточних зоб. 40 100 0,05 3,00
4.6. Коефiцiент оборотности балансу 10 100 0,025 1,5
Разом по групi 49,725 60
III. Додатковi чинники оцiнки 0,1
1. Кредитна iсторiя клiента 100 0,3 3
2. Термiн до погашення зобов'язання 60 20 0,4 0,8
3. Галузева i регюнальна приналежнють пози- 50 0,3 1,5
чальника
Разом по груш 5,3 10
Разом 76,475 100
Ощнку якосп швестицшного проекту та плану реалiзацiï пропонусться здiйснювати за допомогою iмiтацiйного моделювання Монте-Карло показника NPV. Практика застосування цього методу потребуе ряду експертних ощнок та розрахункiв, а саме створення декшькох сценарiïв розвитку подш та розподiлу вiрогiдностей м1ж ними. Як норму дисконту приймемо рiвень середньозваженоï строковоï депозитноï процентноï ставки у нащональнш валютi, розраховано1' за жовтень 2008 р. у Донецькш обласп (14% [12]). Виходячи з досвщу
реалiзацiï iнвестицiйних проектiв АБ «УкрБiзнесБанк» та посилаючись на рекомендацп джерел [9], за найкращий (оптимютичний) сценарiй було взято данi бiзнес-плану, наданого ТОВ
«Укрвуглесервiс»; для отримання найбшьш вiрогiдного та найгiршого (песимютичного) сценарiïв показники собiвартостi й обсягу реалiзацiï були зниженi на 15 i 30% вiдповiдно, а показники щни та норми дисконту навпаки збiльшено на 15 та 30%. Кожному зi сценарiïв присвоено рiвну вiрогiднiсть здiйснення (табл. 8).
Таблиця 8. Шрог1.дн1. сценарИ'реалгзацИ' проекту
Показники Сценарш
найпрший p=0,33 вiрогiдний p=0,34 найкращий p=0,33
Обсяг випуску (Q) древюного вугшля т/м (Q1) древюних пелет т/м (Q2) 84,00 102,00 120,00
420,00 510,00 600,00
Цша (Р) древiсного вугшля грн./т (P1) древiсних пелет грн./т (P2) 1073,87 1303,99 1534,10
891,24 1082,22 1273,20
Собiвартiсть (S) древiсного вугшля грн./т (S1) древiсних пелет грн./т (S2) 1391,00 1230,50 1070,00
676,00 598,00 520,00
Норма дисконту (r) 0,18 0,16 0,14
Як майнове забезпечення кредиту в заставу банку передасться нерухомють,
Iмiтацiйне моделювання було реалiзоване в середовищi Microsoft Excel. У табл. 9 вщображений процес iMrra^ï, ре-зультати аналiзу розташованi в табл. 10.
Таким чином, стшкють розглянутого iнвестицiйного проекту дорiвнюe: р=1-р(Е < 0) = 1 - 0,22 = 0,78.
Таблиця 9. Умови та процес ¡мтацп в Microsoft Excel
ощнена у суму 10 000 000 грн., i майбутня лшя з виробництва вартютю 8 585 000 грн., що дае змогу вважати кредит повнютю забезпеченим.
Умови експерименту
S1 S2 Q1 Q2 P1 P2 r р
Мшмум 1070,00 520,00 84,00 420,00 1073,87 891,24 0,14 0,33
Вiрогiдне 1230,50 598,00 102,00 510,00 1303,99 1082,22 0,161 0,34
Максимум 1391,00 676,00 120,00 600,00 1534,10 1273,20 0,182 0,33
Середне 1218,20 592,02 100,98 504,90 1290,95 1071,40 0,16
Вщхилення 130,96 63,65 14,66 73,29 187,40 155,53 0,02
Експери-ментв 500
Номер строки 512
S1 S2 Q1 Q2 P1 P2 r NCF1 NCF2 NPV
822,30 399,605 56,662 283,343 724,437 601,230 0,099 -49909,5 514162,73 -5 726 715,93
1239,16 602,208 103,32 516,631 1320,946 1096,294 0,163 76054,22 2297345,91 2 750 779,72
1104,81 536,912 88,287 441,446 1128,702 936,744 0,142 18978,85 1588539,45 -287 105,12
1332,56 647,603 113,78 568,901 1454,599 1207,218 0,177 124970,6 2865295,77 4 975 476,35
1246,32 605,687 104,12 520,637 1331,189 1104,796 0,164 79535,12 2338691,98 2 918 377,76
1211,59 588,80 100,24 501,20 1281,491 1063,55 0,158 63062,24 2141472,65 2 110 184,90
1167,84 * 567,54 * 95,34 476,717 1218,888 * * * 1011,59 * 0,152 * 43802,54 1905173,20 1 110 972,45 * * *
_Таблиця 10. Результати аналгзу проекту в Microsoft Excel
1мггацшний аналiз (метод Монте-Карло)
Нормальний розподш_
Початков] 18585001
iнвестицiï (I) 0_
Податок (Т) 0,25 Строк (n) 10,00
Показники S1 S2 Q1 Q2 P1 P2 r (NCFt)1 (NCFt)2 NPV
Середне 591,0 100,7 503,7 1287, 1068, 73006,5 223207
значення 1216,1 1 5 3 9 9 0,16 9 0 2328115,33
Стандартне 189,4 157,2 62051,9 743048,
вщхилення 132,4 64,35 14,82 74,09 6 4 0,02 1 1 3030128,08
Коефщент
варiацiï 0,11 0,11 0,15 0,15 0,15 0,15 0,13 0,85 0,33 1,30
Мшмум 822,3 399,6 56,66 283,3 724,4 601,2 0,10 - 514162, -
1 4 4 3 49909,5 7 5726715,93
810,1 151,2 756,0 1933, 1604, 362281, 540486 13427511,7
Максимум 1667,0 7 2 8 2 4 0,23 3 6 3
Кшькють
NPV<0 116,00
Сума збитюв -183005931
134473548
Сума доходiв 1
P(E<=0) 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,12 0,00 0,22
P(E<=Min(E)) 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,02 0,01 0,00
P(M(E)+G<=E
<=max 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16
P(M(E)-G<=E
<=M(E)) 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34 0,34
Отже, швестицшна привабливють тдприемства-позичальника дорiвнюе: 1КП = КБП х КСш х КМЗ = = 76,475 х 0,78 х 1 = 59,6505 батв. Виходячи з досвщу кредитування АБ «УкрБiзнесБанк», був установлений мшмальний рiвень iнвестицiйноï
привабливостi, який склав !КПтш= 50 балiв. Отриманий 1КП ' = 59,6505 свiдчить про достатнш його рiвень для прийняття та практичного фшансування.
Користуючись формулами (10) та (11), розраховуемо частку ризиковоï складовоï вiдсотковоï ставки та ïï фактичне значення: 1КП - 1КП ' 100 - 1КП '
dR =
1КП - 1КП
max I
100 - 59,6505
100 - 1КП
100 - 50
= 0,80,
RKR = R х dR = 5 х 0,8 = 4,0%.
Вщсоткова ставка кредитування швестицшного проекту, запропонованого ТОВ «Укрвуглесервю», склала:
= С + С2 + Рм + RKR = = 10,5 + 2 + 2 + 4,0 = 18,5%.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Таким чином, авторами запропонована методика визначення вщсотково! ставки кредитування
швестицшних проекпв, яка спрямована на розрахунок рiвня базово! процентно! ставки та розмiру надбавки за ризик з урахуванням умов кредитного договору.
Дослщжена залежшсть ризиково! складово! вiд рiвня iнвестицiйно!
кредитоспроможностi тдприемства-
позичальника. 1з цiею метою визначення iнвестицiйноï привабливостi позичальника здiйснюеться шляхом ощнки таких факторiв, як достатшсть оборотiв по рахунках, фiнансовий стан ктента та додатковi чинники ощнки. Для визначення якосп iнвестицiйного проекту та плану реалiзацiï запропоновано розраховувати стшкють показникiв його ефективностi за допомогою методу iмiтацiйного моделювання.
Отриманий показник iнвестицiйноï кредитоспроможностi пщприемства-позича-льника водночас е крш^ем вiдбору проекпв i 1х розподiлу на перспективш та занадто ризиковi. У результат проведених дослiджень отримана модель, яка дозволяе розраховувати точну величину вiдсотковоï ставки кредитування швестицшних проекпв залежно вщ iнвестицiйноï привабливостi пiдприемства-позичальника, якосп
iнвестицiйного проекту та майнового забезпечення, що дозволяе полiпшити якiсть та оперативнють управлiння ризиками, пов'язаними з позичальником та конкретним швестицшним проектом.
Розроблена методика була
запропонована до застосування в умовах АБ «УкрБiзнесБанк» для визначення рiвня ризику реального швестицшного проекту та позикового вщсотка для нього. У результат отримана вщсоткова ставка кредитування конкретноï iнвестицiйноï пропозицп, яка е меншою за середньоринкову, але водночас враховуе ризики, пов'язаш з позичальником, його iнвестицiйним проектом i забезпечуе
плановий piBeHb прибутковосп кредитного портфеля банку.
Проте лишаються питання, котрi потребують додаткового обгрунтування та в напрямi вирiшення яких плануються подальшi науковi дослiдження. Наприклад, необхiдно довести ушверсальнють запропоновано! методики для iнших фшансових установ, спираючись на отриманi результати в умовах АБ «УкрБiзнесБанк»; докладно дослщити i створити конкретний бшьш точний механiзм урахування показника шфляцп у вiдсотковiй ставцi. 1ншим напрямом майбутнiх дослiджень мае стати робота над вдосконаленням правових аспектiв розглянутих проблем,
законодавчого й нормативного забезпечення реалiзацiï методичних розробок.
Лггература
1. Банкiвськi операцiï: пiдручник. -2-ге вид., перероб. i доп. / В.1. Мiщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Коренева. - К.: Знання, 2007. - 796 с. - (Вища освгга ХХ1 столiття).
2. Закон Украши «Про банки i банюв-ську дiяльнiсть» вiд 07.12.2000 р. № 2121-Ш. - Режим доступу: http:www. ligazakon.ua.
3. Банковское кредитование инвестиционных проектов в промышленности: моногр. / Б.В. Воронцов, А.М. Колесников; ГУАП. - СПб., 2007. - 132 с.
4. Положення про порядок формуван-ня та використання резерву для вщшкодуван-ня можливих витрат за кредитними операщями банюв: Затв. постановою правлшня Нащонального банку Украïни вiд 06.07.2000 р. № 279. - (Нормативний до-
кумент Нащонального банку Украши). - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/ index.htm.
5. Бугель Ю. Основш шляхи вдосконалення сучасних методiв ощнки кре-дитоспроможностi позичальника / Ю. Бугель // Банкiвська справа. - 2007. - № 4. - С. 5459.
6. Турмачев Е.С. Методические проблемы количественного определения рисков инвестиционных проектов / Е.С. Турмачев // Анализ эффективности инвестиций. - 2006. -№ 3. - С. 45-58.
7. Бронштейн Е.М. Сравнительный анализ показателей эффективности инвестиционных проектов / Е.М. Бронштейн // Экономика и математические методы. -2005. - Т. 41. - № 2. - С. 21-28.
8. Волков И. Анализ проектных рисков / И. Волков, М. Грачева [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. cfin.ru/finanaly-sis/invest.
9. Дмитриев М.Н. Количественный анализ риска инвестиционных проектов / М.Н. Дмитриев, С.А. Кошечкин [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. cfin.ru/finanalysis/invest.
10. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вычислений / И.Я. Лукасевич. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 400 с.
11. Закон Украши «Про заставу» вщ 02.10.1992 р. № 2654-ХП. - Режим доступу: http:www.ligazakon.ua.
12. Нащональний банк Украши (офщшний сайт), роздш «Статистика» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. bank.gov.ua/Statist/index.htm.
