Научная статья на тему 'МЕТОДИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ ТВОРЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ОБУЧЕНИЯ ФИЗИКИ'

МЕТОДИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ ТВОРЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ОБУЧЕНИЯ ФИЗИКИ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
67
4
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ РАБОТА ТВОРЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА / ИССЛЕДОВАНИЕ / ФИЗИКА / ЗАДАНИЕ / ЭКСПЕРИМЕНТ / ЗНАНИЕ / УМЕНИЕ / НАВЫК

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Мавлонов Изатулло Шашаевич, Умаров Умар Сулаймонович, Раджабов Умед Хушвакович

В статье приводятся сведения о методике использования комплексных самостоятельных работ творческого характера на различных этапах изучения физики. Исследование авторов по данной проблеме выявило, что учителя физики некоторых средних общеобразовательных учреждений города Душанбе и ближайших районов не придают должного внимания решению задач и для решения данной проблемы, на таджикском языке очень мало напечатано пособий. Исследование показало, что самостоятельные работы творческого характера учащихся на различных этапах изучения физики, то есть получения новых знаний и практическое применение знаний, умений и навыков, закрепление знаний и учёт знаний и сформировавшихся практических навыков. Учитывая всё это авторы по вопросу применения, развития творческих способностей учащихся на всех этапах обучения разрабатывают теоретико-практические материалы. Со стороны авторов даются рекомендации о том, что некоторые темы школьной программы можно предложить ученикам для самостоятельного изучения, а также объяснить алгоритм её реализации. С предъявлением различного типа самостоятельных работ творческого характера, при выполнении комплексных заданий экспериментально-исследовательского, практического характера, происходит развитие логического мышления учащихся, развитие творческих способностей, что способствует качественному освоению понятий и в целом - повышения качества знаний учащихся по физике.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Мавлонов Изатулло Шашаевич, Умаров Умар Сулаймонович, Раджабов Умед Хушвакович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

METHODOLOGY FOR USING A SYSTEM OF INDEPENDENT CREATIVE WORK AT VARIOUS STAGES OF PHYSICS EDUCATION

The article provides information on the methodology of using complex independent works of a creative nature at various stages of the study of physics. The authors' research on this problem revealed that physics teachers of some secondary general educational institutions of the city of Dushanbe and the surrounding regions do not pay due attention to solving problems and to solve this problem, very few textbooks are published in the tajik language. The study showed that independent work of a creative nature of students at various stages of studying physics, that is, obtaining new knowledge and practical application of knowledge, skills and abilities, consolidating knowledge and taking into account knowledge and formed practical skills. Taking all this into account, the authors develop theoretical and practical materials on the application, development of the creative abilities of students at all stages of education. The authors give recommendations that some topics of the school curriculum can be offered to students for independent study, as well as explain the algorithm for its implementation. With the presentation of various types of independent work of a creative nature, when performing complex tasks of an experimental and research, practical nature, the logical thinking of students is developed, the development of creative abilities, which contributes to the qualitative development of concepts and, in general, to improve the quality of students' knowledge in physics.

Текст научной работы на тему «МЕТОДИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ ТВОРЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ОБУЧЕНИЯ ФИЗИКИ»

11. Егорова M.C., Зарынова ПМ., Пьяикова С.Д Возрастные изменения гено-тип-средовых отношений в показателях ишешЕктаУ/Воиросы психологии. -1993.-.№ 2-С. 106-108.

12. Жан Пиаже Речь и мышление ребенка - Римис; 2008

13. Краткий психологический словарь / Под. ред АВ. Петровского и МГ. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985 - С. 11-12

14. Леонтьев АН. Психическое развитие ребенка в дошкольном возрасте// вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. М: Международ, образ, и психол. колледж, 1995. - С. 13-25.

15. Миралиев АМ Давлатов М.Т. Педагогика ва психология.-Душанбе, «Ирфон», 2007, 344 с.

16. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. Т.3. кн. 2-М.;Л., 1951

17. Психология. Дастури таьлимй барои хонандагони омузишгоххои педагоги. Дар зери тахрири проф. В.А Крутетский. Тарчума аз нашри дуюми русй. Тарчумаи Р.Атохонов. -Душанбе, «Маориф», 1977

18. Сеченов И.М. Рефлекси головного мозга, - Аст; М.; 2015

РОЛЬ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ДЕЙСТВИЙ В ПРОЦЕССЕ ОБРАЗОВАНИЯ

Качество и эффективность обучения в общеобразовательной школе зависит от степени психолого-педагогической готовности детей к школе. К сожалению, не все дети привлекаются к дошкольным учреждениям, а также не все учреждения (детские сады) не выполняют свою обязанность по психолого-педагогической подготовке детей к школе, с одной стороны таким отношением является нехваток руководства и педагогических характеристик и с другой стороны недостаток психологических знаний воспитателей дошкольных учреждений.

Ключевые слова: интеллект, мышление, интеллектуалный тренинг, гностический и динамический аспект, интеллектуальная функция, аналитико-синтетическая деятельность, вербализация, анализ, синтез, сравнение, выводы, абстракция.

THE ROLE OF INTELLECTUAL ACTION IN THE PROCESS OF EDUCATION

The qrnlity and effectiveness of education in General education schools depends on the degree of psychological and pedagogical readiness of children for school. Fnfortsnately, not all children are involved in preschool institutions, and not all institutions (kindergartens) do notfdfill their responsibilityfor psychological andpedagogical preparation of children for school.on the one hand, this attitsde is a lack of leadership and pedagogical characteristics, and on the other hand, a lack of psychological knowledge of preschool teachers.

Keyword:intelligence, thinking, intellectual training, Gnostic and dynamic aspect, intellectual function, analytical and synthetic activity, verbalization, analysis, synthesis, comparison, conclusions, abstraction.

Сведение об авторе:

Билолова Шоира Файзуллоевна — докторант (PhD) кафедры психология факультет философии Таджикский национальный университет Адрес: 734025, Республика Таджикистан, г.Душанбе, пр. Рудаки, 17. Телефон: (+992) 909801080

About the autor:

Bilolova Shoira FayzFlloevna - doctor (PhD) of the Department of psychology facslty of falsafa Tajik national Fniversity Address: 734025, Repsblic of Tajikistan, Dsshanbe, 17 Rsdaki Ave. Phone: (+992) 909801080

МЕТОДИКАИ ИСТИФОДАИ МА^МУИ КОРДОИ МУСТАЕДГОНАИ ТАВСИФОТИ ЭЧЩИДОШТА ДАР ЗИНАДОИ ГУНОГУНИ ОМУЗИШИ ФИЗИКА

Мавлонов И.Ш., Умаров У. С, Рацабов У.Х

Донишгоуи давлатии омузгории Тоцикистон ба номи С. Айнй

Корхои мустакилонаи тавсифоти эчодидошта бахри ба даст овардани донишхои амику устувор, ташаккулёбии кобилияту мустакилият ва тафаккури эчодии хонандагон имкониятхои хуб фарохам меоранд. Бинобар ин, тахияи шаклхои мухталифи корхои мустакилонаи хонандагон оид ба омузиши асосхои илм ва методхои рохбарй ба онхо, ахамияти мухим пайдо менамояд.

Мутаассифона, омузиш ва тахлили чараёни таълими физика дар як катор муассисахои тахсилоти миёнаи умумии шахри Душанбе ва нохияхои гирду атрофи он собит менамояд, ки гарчанде, масьалаи ташкили корхои мустакилонаи хонандагон, аз чумла корхои мустакилонаи тавсифоти эчодидошта аз физика яке аз масьалахои умдаю мубрами методикаи таълими физика дар замони муосир бошад хам, омузгорони физикаи ин муассисахои таьлимй ба халли он диккати чиддй намедиханд. Хамаи онхо мавчуд набудани маводи таьлимию методиро ба забони точикй бахона мекунанд ки ба акидаи мо ин даъво то андозае дуруст аст. Омузиш, тахкик ва тахлили матбуоти даврии педагогй, адабиёти методии бо забони

точмкй нaшpшyдa нишон мeдмxяд, км то бя xoл оид бя мacъaлaи «Истмфодаи мячмум кopxoи мустякилонаи тaвcифaгм эчодидоштя дap зинaxoи гуногунм омузиши физика» дap чyмxypй ягон тaxкмкaгм MaxcycM мукяммял гyзapoнмдa нaшyдaacг. Дoмp бя ин масталя бя зябони точмкй xene кам мнвод нaшp шyдaacг.

Дoиp бя мacbanaи тaшкмл кapдaни KopxoM мycгaкмлoнaи xoнaндaгoн олимон Бypяк В.К. [3], Байтов Б.П. [6], Лындя A.C. [8], ПмдкacиcIЫIЙ П.И. [15], Скягкмн М.Н. [18] вя дигяpoн, дoмp бя мacbanaи тaшкмли KopxoM мycгaкмлoнaи xoнaндaгoн дap тaълими физикя олимон Aнoфpикoвa C.B. [1], Дмковя Л.О. [5], лЯниня ИЯ. [7], Pern Ю.В. [16], Сямеанов В.Т. [17], Уеавя A.B., Boлoгoдcкaя 3.A. [24] вя дмгapoн тaxкмкaг бypдa, маколяю дacгypxoи методмву тaълимй нaшp кapдaaнд. Дoмp бя мacbanaи ташкил кapдaни кopxoи мyетaкмлoнaи xoнaндaгoн дap тaълими физикaи мyaccиеaxoи тaxcмлaгм мденяи умумии Чyмxypии Точмкмстон бошяд, Ум^ов У.С., Зapoбeкoв М. [19], ToxMpom Р., Фaйзynлoeвa Х. [22, 23], Мавлонов И.Ш., Умapoв У.С. [11, 12, 20, 21] вя дигapoн тaxкмкaг бypдa, мяколяю дacгypxoи методмву тaълимй нaшp кapдaaнд. Бoиcи зи^ яст, км тaxкмкoтм мyxaккмкoн ИШ. Мавлонов, Г.Т. Meляeвa [9, 10], T.A. Б0бoниëзoвa [13, 14] бя мacbanaи мeгoдикaи тaшкмл кapдaни KopxoM мyетaкмлoнaи тaвcифaгм эчодидоштяи xoнaндaгoн яз физикя бaxшидa шyдaacг. Tax^M^cn coбиг нямуд, км дoмp бя мacъaлaи иетмфoдaи мячмум кopxoи мyетaкмлoнaи тавшфаш эчодмдошгя яз физикя дap чумкой ягон тaxкмкaгм мукяммяли илмй гyзapoнидa нaшyдaacг.

Taxnили бapнoмaи тaълимй [2] вя китoбxoи дapcии aмanкyнaндa [25] бя xyлocae мeopaнд, ки xaм дap бapнoмa вя xaм дap кигoбxoи дapcй бapoи тaшкил ^дани кopxoи мустякилонаи тaвcифaги эчодидоштяи xoнaндaгoн яз физикя вя дяp xaмин заминя баланд бяpдoштяни caixM мycтaкилияти ощо шяpoигy имкoниятxoи мувофик; здаданд. Tax^M^^ нишон дод, км KopxoM мустякилонаи тявcифaги эчодидоштяи xoнaндaгoнpo дap зиняxoи гуногуни омузишм физика яъш язxyдкyнии дoнишxoи няв, татбики ямялии дониш вя мялaкяxoи xocилшyдя, мycтaxкaмкyнии донишдои aндyxтяшyдя вя нязopятy бaxиcoбгиpии донишу мялaкяxoи xocилшyдя ямялй гapдoнидaн имкoнпязиp яст.

Xap як зиняи тяълим фун^ш^и дидяктикии xyдpo дopядy дяp тaшaккyлëбии кoбилиятxoи эчодии xoнaндaгoн вя тяфaккypи мянтиккии эшон муши^т мeнaмoяд.

Зиняи яввяли тяълими физикя - ин зиняи aзxyд ^дани дoнишxoи няв мсбошяд. Ин яте яз зиняxoи мyxимтapини чapяëни тяълим мя^уб мeëбяд, чункм мяxз дap xaмин зиня тяшaккyлëбии мячмум дoнишxoи физикй огаз мeгapдяд. ^p мapxилaи мязкyp фяъолияти мyxимтapини xoнaндя - дapк кяpдaн вя фяxмидaн бя шyмop мepaвяд. ^pK кяpдaн - чapaëни язxyдкyнии дониш будя, бо он тявшф додя мeшaвяд, км xoнaндa дяp myypM xyд aшë ë xoдиеяxopo мячмуъян бо poбигaю мyнocибятxoaшoн иньиксю мeкyняд. ^p чapaëни дapккyнй oмyзгop фaъoлияти зexнии xoнaндaгoнpo тяшяккул додя, мyеялеялии омузиши мяводи тaълимиpo тяъмин нямудя шавку xaвacи эшoнpo бя мяводи oмyxтaшaвaндя инкишоф мeдиxяд.

Бяpoи омодя кяpдaни xoнaндaгoн бя дяpки мяводи тяълим, дap oнxo мяйлу pareara aзxyдкyнии дoнишxoи мyшaxxacpo бeдop нямудян лозим яст. Бяpoи ин, дяp тявcияxoи тешни^'д^даи мо, нaвьxoи гуногуни кopxoи мустякилоня иетифoдя мeшaвaнд. Якум, кopи xoнaндaгoн дяp омодя кяpдaни мяьpyзяxo дoиp бя xaëxy фяъолияти илмии олимош, км кaшфиëти ощо ому^я мeшaвянд, оид бя тaьpиxи кяшфи конущои oмyxтaшyдя, MxiMpobM мошину мexaнизмxo вя F^paxo. Чунин мaьpyзaxo шавку xaвacи xoнaндaгoнpo бя омузиши мяводи няв яфзун нямудя, кобилияти мяьpифягии ornopo тяшяккул мeдиxaнд. Дуюм, гyзopиши caвonxoи пpoблeмaвиe, ки пocyx бя ornopo xoнaндaгoн xaнгoми омузиши мяводи няв пяйдо кяpдя метявонанд. Бо ин мя^ц яз чониби мо мacьaлa-пapaдoкcxo иетифoдa мeшaвaд. Хянгоми фaxмoнидaни мяводи няв, мо мacьaлaxoepo иетифoдя мeбapeм, км тaьpиxи pyшди тяcяввypaги инcoниpo дяp бopaи олями aтpoф иньиксю мeкyнaнд. Aмcилacoзии чяpяëни мя^ифаш, capфи нязяp яз он, км дониши aндyxтяшyдя тящо cyбъeктивй xoxaд буд, дap xoнaндaгoн xmccm эxеocoгиpo бя вучуд мeopяд вя бо xycyc^ixoM умумии илмии мяьpифятй шинсю мeнaмoяд. Mяcялaн, мyтяфaккиpи Юнони кядим ApaCTy пяй бypд, ки xaнгoми г^ифти Мо^ вакте ки Зямин Moxpo яз Офтоб мeпyшoняд, еoяи Зямин дяp cятxи Mox дaвpaшaкn мeнaмoяд. Бя фикpи шумо, яз ин мyшoxидa Apacny бя чй xyлoca омяд?

Myндяpичaи KopM мустякилонаи тaвcифaги эчодидошгя мявзум дapc низ будя мeгaвoняд. ^p чapaëни омузиши он ня тящо кoбилиятxoи эчодй тяшяккул мeëбaнд, бялкм мяфxyмxoи физикии няв, кoнyниятxoвy вoбяетягии бyзypгиxo язxyд ^дя мeшaвaнд. Mяеялaн, дяp paвaнди тяшяккул додяни тяcaввypaг оид бя н^бияти xяpaкят чунин вязьмяти пpoблeмaвй бя ямял oвяpдaн мумкмн яст: «Oë ифодяи «Офтоб мeбяpoяц вя фypy мepявяд» дypyст яст? Бя он яз нуктяи нязяpи илм чй иловя бояд нямуд?». Axли xoнaндaгoни cинф якчоя oнpo xaл ^дя, мяфxyми ниcбияти xяpaкятpo мeфяxмянд.

^p чapaëни фяxмиш фяъолияти xoнaндaгoн бapoи бя чyзьxo чудо кяpдaни мяводи тяълимй нигapoнидя шудяяст. Хоняндягон мeкyшaнд xap як чyзьpo дяp aлoxидaгй aNH^mp вя вoзexтap фяxмaнд, poбигaxo вя мyнocибятxoи бяйни он^ро дapк нямоянд. Фaxмиш бо фaъoлияти тaxлилй-cингeзй ялокаманд яст. чapaëни фaxмиш oмyзгop бя xoнaндaгoн poxxoM бяpкяpop кapдaни poбигaxoи еaбaбии x0диеax0, иcбaгкyнии дypyстми нуктяи нaзapи xyд, мyкoиca вя тяшиф нямудяни oбъeктxo вя xoдиcaxopo мсомузоняд. ^p ин xoлaт, бapoи мyкoиеaи aшëвy xoдиеaxo cyropMmxxoM к;мcмaн-чyстyчyмpo истифодя кяpдaн муфмд яст. Macaлaн, 6Яйнм шмpeш кяpдaни когяз вя ляxимкopии мяxcyлaгм фулузй (мeгaллй) чй

умумияте вучуд дopяд? Хянгоми xялnи чунин навъи мяcbяляxo, xoнaндaгoн бояд xap^ paвaндм пeшнмxoдшyдяpo '^ap акл" мукоися нямоянд вя дoмp бя монандиву фяpкмяти ощо xyлocя бяpopaнд. Инчунин, дяp ин мaвpмц, cyпopишxoи озмоишй бяpoи муайян кяpдaни мoxиятм xo№caxo низ истифодя мeшaвaнд.

CynopMmxo бapoи дяp ясоси конущои физикй фaxмoницaни xoдмеяxo лозиманд, мяcялaн: бяpoи чй KarapM пoëни oxaни бenpo тез мeкyнaндy кaнopи бoлoияшpo, xaмoн чойфо, км xaнгoми побсл ^дан, бо пой па™ кяpдя мeшявяд, тaxти кунчи тякpибaн 90 xям мeкyнaнд. Ин тядбмp чй зяpypят дopaд?

^p мяpxмлaи мязкyp xwecw кунчковии шог^дон бояд тяшяккул ëбяд. Хонандагон 60яд зoxмpшaвии xoдмеoгм oмyxтяшyдя, амалишавии конущои язxyдкяpдaшyдяpo дяp табият, истexcoлoт вя xaëra xaмяpyзя омузанд. Cyпopишaгм зepин бя xaмин еямт parorn кяpдя шудяянд: ««Uap кучо мушжида мeшaвяд?», «^p кучо татбик мeшaвaд?». Мясялан, xaнгoми ому^я™ мявзум «TabcwpOTM мугякобилаи мoлeкyляxo» дяp cинфи VII бя xoнaндaгoн чунин cyпopиш псшнщод кяpдaн мумкмн яст: «Кядом xoдиcaxoи дяp ятpoфи мо pyйдмxaндя бо истифодя яз мявзум «TabcMpM мутакобилаи мoлeкyляxo» фяxмoнмця мeшявaнд?». Хянгоми омузиши мявзум «Mexaнизмxoи еодца» бя xoнaндaгoн чунин cyпopиш псшнщод кяpдaн айни мудцяост: «Кядом нaвьxoи мexaнизмxoи еодця дяp pyзгop вя тexникя истифодя мeшaвaд?». Cяpфи нязяp яз осонй, чунин cyHopMmxo xoнaндaгoнpo бя тaxлил кяpдaни xoдмеяxoи дяp олями а'фоф pyйдмxaндя вoдop мecoзaнд вя дap ощо мyшoxмцaкopмю змpaкмpo инкмшоф мсдщянд.

Бяpoи ин xялnи мяcbяляxoи озмоишй вя w^po кяpдaни KopxoM амалй накши мyxим дopaнд, зepo ощо poxM яз чониби инеoн дapк кяpдaни олями ятpoфpo нишон дода, мeгoдxoи мяьpифятиpo мeкyшoянд. Мясялан, xaнгсми oмyxтaни xoдиеяxoи pyшнoй бя xoнaндaгoн cynopMmH зepинpo псшнщод кяpдaн яз axaмият xoлй нсст: «Олимон муайян ^даян^ км p^KM poстxяттa паян мeшaвяд; яз еятxи xaмвop иньиксю мeëбaд; нypxoи pyшнoй дяp capxaди ду му^ит мeшикaнaнд; нypxoи pyшнoй xaмдмгappo бypидя, тяxpиф нaмeшaвaнд. Шумо ин кaшфиëтpo бо кядом тaчpибaxo тясдик кяpдя мeгявoнeд?».

Хянгоми oмyxтaни як кятop маку^о тяшкмлу гyзapoнидaни озмоиши мустякилонаи омузиши -фpoнгaлй зяpyp ясг. Мясялан, xaнгoми омуст-ани мявзум пайвясгм пай дяp пай вя пяpяллeлии нокищо дяp синфи VIII, бя xoнaндaгoн пeшнмxoд ^дан мумкмн ясг, км ощо вобасгагии кувваи чяpяëн, шидцят вя муковимагфо мусгакилоня xocил нямоянд.

Бяъзан, дap мяpxилaи тяшаккули дониш вя малаиа^и няв, нaвьxoи ^у^й ë инфиpoдии Kopxow мусгякилоня исгмфодя мeшaвaнд. Чунончи, xaнгoми oмyxтяни мавзуи куввяи бoлoбypд дяp ибтидои озмоиш яз чй вобасгагй дошгяни кувваи бoлoбypдpo маълум нaмyдя(кopи rypyxp), сипяс xmco6xom нaзapиявиpo бя анчом pяcoнидaн, тявсия ^да мeшявяд.

Хянгоми иегмфодаи озмоиш дap мяpxилaи фяxмoнидaни мяводи няв кядами муким - ин чялб намудани xoнaндaгoн бя тяxлили xoдиеяxoи мyшoxидaкapдaaшoн, тясвиятм xyлocяxo вя шяpxи нaтичaxoи озмоиш мсбошяд. CynopMmxo оид бя псшт^ми нятмчяxoи тaчpибяxo вя озмоитдо xeлe муфиданд. Чунин cyHopwmxo xoнaндaгoнpo вoдop мссозанд, км бя фaxмидaни нятмчяxoи тaчpибя то ляxзaи намоиш додани он, чялб гяpдaнд.

Бaъзe мату^ои бяpнoмaвиpo бяpoи омузиши мусгакилоня бя xoнaндaгoн псшнщод кяpдaн мумкмн ясг. Хямзамон, xyб мсшуд, км бя xoнaндaгoн ялгopигми ryзяpoнидaни oзмoишxo пeшнмxoд кяpдя шаванд (aKcap вакг ощо нaкшяxoи умумй мсбошанд). Нишон додан лозим ясг, км мяводи oмyxтaшyдa чй тявp кайд ^да мeшявяд вя бяpoи сянчидани дapaчaи язxyдкyнии он cyпopишaг псшнщод бояд ^д.

Хямин тapик; дяp мapxилaи фяxмoнидaни мяводи няв xядяфи асосии pyщц - ин тяшяккул додани кабил^т^и дяpкнaмoй, тяxnилй-cингeгикй вя oмyxтaни мяводи няв мсбошяд.

Mяpxилaи минбаъдаи тяълим - ин мяpxилaи татбики дoнишxoи aндyxтящyдя мс6ошяд.

Бяpoи дap амял татбик намудани цсниш^м aндyxтящyдя xoнaндaгoн аввялан бояд мяxopятy мала^ои зяpypиpo язxyд нямоянд, км тавассути ичpoи Kopxow зфин, яз кабили: накл кяpдaни мятни яз кигоби дяpcй xoндaшyдя xялnи мяcbяляxo яз pym фopмyлaи тяйëp; мяcьяляxoe, км дap чяpяëни xялnи ощо фopмyлaи мяълум иетифодя мсшявяд, вялс бо нaзapдoшш вязьияти мyщяxxяc, пeщнщoд ^да мсшявяд, km xap кядомс яз бyзypгиxoи бoк;ммoндяpo яз pyMw дoдaшyдaxo муайян кунсд вя FaMpa. Чунин cyTOpMrnOT бяpoи xoнaндяroн бояд шаи^ои оддми фяъaлиятpo тяшяккул дщянд, км ощо бяьдгap бя paвaнди эчодй вopид кяpдя мeшaвaнд. Гяpчaндe км дap ин мяpxиля Kopxow мустякилонаи эчодй иетифодя нaмeшaвaнд, аммо накши он дяp pyшди кoбилиятxoи эчодии xoнaндaгoн xeлe нязяppяc ясг, зфо xap гуня фяъолияти эчодй дap дяpcxoи физикя бидуни дoнищxoи физикй вя як кятop мсгoдxo вя aмялиëтe, км дяp ин мapxилa амялй мeшaвaнд, FЯЙpиимкoн ясг.

Пас яз он км дap xoнaндaгoн мяxopят вя мялaкяxoи оддй xocил гяpдидaнд, бя тяшяккул додани мала^ои ялoxидя, км бяpoи фяъолияти эчодй зapypaнд, гузаштан лозим ясг. Пш яз xaмя, бя тяшяккул додани кобилияти дяpк кяpдaни мятни cyropwrn вя тяxлили шяpти мясьялаи пeшнщoдщyдя дмккят додан зяpyp ясг. Бо ин максад, cyпopищxo оид бя табдил додани мятни мяcbяляxoи тaйëp вя заминавии пeшнщoдкяpдaи r.A. Вайзф [4] иетифодя кяpдя мeшaвaнд. Moxияти ин cyпopищxo яз он ^opa! ясг, км xoнaндaгoн бояд ин мacьaлapo бя ягон мясьялаи дигap табдил диxaнд. ХЯмзамон, xoнaндaгoн мeгoдxoи зяpypии тaбдилpo бяpoи xyд мусгакилоня «кашф» мскунянд: cявonpo тявяссуги табдил додани бyзypгми

матлуб ба яке додашудаяр ва ё яке аз додашудакрро ба бузургии матлуб иваз мекунанд, додашуда^ои ададии масъаларо иваз мекунанд, сужати навро истифода мебаранд, шакли масъаларо иваз мекунанд, додашуда^ои зиёдатиро илова мекунанд ва гайра. Супориши мазкур барои ташаккул додани ма^орати таxлили xамачoнибаи вазъи масъала мусоидат карда, ба муайян намудани муносибат^ои нави байни Чyзъxo ва минбаъд ба пайдоиши гояи xалли масъала муосидат менамояд.

Барои устуворгардонии кобилият^ои xангoми ичрои cyпopишxo доир ба табдил додани масвата^и тайёр ташаккулёфта, мо супоришо барои тартиб додани масБала^о ва pаcм-маcъалаxopo тавсия медщем.

Mинбаъд, дар чараёни татбики дониш ва малакак,ои xocилшyда рушди кобилият^ои эчодй идома меёбад.

Бо ин максад мо навБxoи гуногуни кopxoи мустакилонаро истифода мебарем. Чунончи, cyпopишxo барои аник ва дарёфт кардани хатoxo; мас^ла^^е, ки дар чараёни xалли ощо кимат^ои матлуби бузургй ба таври гайримустаким муайян карда мешаванд; мас^ла^се, ки дар шарти ощо нишон додани самараи рушди кобилияти зеxнию фикрронии хонандагонро такозо менамоянд; маcБалаxoи мазмуни робитаи байнифаннидошта кобилияти интиколи донишро ташаккул медщанд. Супориш^ои озмоишй доир ба муайян кардани бузургщои физикй, тачрибак.о ва мyшoxидаxoи хонагй имконият медщанд, ки кобилияти озмоишгузаронии хонандагон инкишоф ёбанд.

Барои рушди кобилияти пешгуй кардани натачало мо мас^ла^и шакли «Агар..., чй ба амал меояд?», маcъалаxo доир ба пешгуии натачало ва маcъалаxoе, ки дар шарти ощо ба^оди^й ба объект талаб карда мешавад, истифода мекунем. Mаcалан, вакте ки ба омузиши мавзуи «Рушной. MанбаБxoи рушной» (синфи IX) мепардозем, пас аз хонандагонро ба манбаБxoи табий ва сунъии рушной шинос намудан, мо байти зерини Абдура^монии Чомиро

Шаб ёди рухат дар дили вайроншударщ дошт,

Вайронаи мо равшанм аз партави мщ дошт.

оварда, ба хонандагон чунин савол пешнщод мекунем: «Оё Moxpo манбаи рушной xиcoбидан мумкин аст»? Инчунин, xангoми омузиши мавзуи «Па^н шудани рушной» (синфи IX) баъди он, ки мафxyми нур ё худ, шуои рушной ва дастаи рушноиро мефа^монем, байти зайли Хусрави Деxлавй:

Шуое, ки рафт аз уфуц то ба дур,

Бизад найза боло синощои нур.

-ро та^лил намуда, ба хонандагон мефа^монем, ки шоир дар ин байт мафxyми нури рушноиро таъриф додааст.

Дар ин миcpа-маcъалаxo, на тащо мoxияти xoдиcаи физикиро хуб фа^мидан, балки дар бораи раванд^ои вокеии физикй ва техникй, хусусият^ои вокеъии объектно низ тасаввуроти хуб доштан такозо карда мешаванд. Умуман, ба^дшии натичаи интизоршаванда маpxилаи xатмии xалли масъала мебошад. Хдтто пешгуии «дагал»-и натича, ба^ди^й аз руйи тартиби бузургй имкон медщад, ки poxи xалли онро арзёбй кунем ва аксар вакт, дар xoлати мушкил, самт ва poxи xалли минбаъдаро дарёфт намоем.

Дар маpxилаи мycтаxкамкyнии дониш^ои бадастомада супориш^ое истифода мешаванд, ки ба фа^мидан асос ёфта, барои мycтаxкамкyнй мусоидат мекунанд. Бахотиргирие, ки ба фа^миш асос ёфтааст, бо афзалиятx,oи калон фарк мекунаду ба xама чанбxo таъсир мерасонад: пуррагй, муста^ками, суръатнокй. Ощо имконият медщанд, ки хонандагон ба дониш^ои ку^на бо нигoxи наву боз xам амиктар py оваранд.

Ба чунин супориш^о - с^орищ^о^о дохил кардан мумкин аст, ки ощо барои аник ва дарёфт кардани хатоко, барои чамъоварии маводи коллексионй, барои ворид кардани тагйирот ба чyзБxoи даcтгoxxo, такмил додани аcбoбxoвy механизму мусоидат менамоянд.

Дар ин маpxила низ хонандагон ба xал кардани маcъалаxoи эчодй шуру мекунанд, ки барои ичрои он татбики дониш^ои мавчуда, метод^о, амалиёт ва кoбилиятxoи эчодии каблй заруранд.

Дар мачмуи кopxoи мустакилонаи тавсиякардаи мо, барои маpxилаи мазкур маcъалаxoе истифода мешаванд, ки дар шарти ощо тавассути истифодаи дониш^ои физикй, аз таъсири зараровари xo№œxo pаxo ёфтан талаб карда мешавад, мас^ла^и ба ихтироъкорй бахшидашуда, шс^ла^ое, ки шарти ощо ёфтани бузургщои пищонбуда талаб карда мешавад ва ма^ала^ бо дастрас набудани маълумоти кофй дохил мешаванд. Барои ба даст овардани натичаxoи дилхox, таppoxии асбоб ва даcтгoxx,oе, ки вазифа^ои додашударо ичро мекунанд, сохтани аcбoбxoи содда ва гайра^о кopxoи озмоишй васеъ истифода бурда мешаванд.

Супориш^ои мачмуи кopxoи мустакилона дар маpxилаи санчиши дарачаи азхудкунии маводи омухташуда низ истифода мешаванд. Бар хилофи таълими анъанавй, ки маpxилаи санчиш асосан ба муайян кардани сат^и азхудкунии маводи барномавй равона карда шудааст, дар методикаи рушди кобилият^ои эчодии тавсиякардаи мо, маpxилаи мазкур, инчунин ба муайян кардани умки дарккунии ин донишро бояд равона карда шуда бошад, ба рушди фаъолияти маърифатй, кOбилиятxoи эчодии хонандагон, мустакилият ва тафаккури мантикии эшон мусоидат намояд.

Барои ин, дар маpxилаи санчиш бояд на тащо кopxoи репродуктивй ва кисман-чустучуй, балки

Kopxow carxM эчoдиpo низ исгмфодя намудан мaнфиятoвяp яст.

Бя ин mpx^a вopидкyнии Kopxow эчодй, аввялан, имкон мсдщанд, км фyнкcияxoи дидактмкми сянчиш (яpëбй)-po Iafflwp дщсм. Ня функсияи нязopятй, бялкм функсияи омузишии мacьaлaxo бя мядци аввял мeбяpoяд. Сянчиш оммлссг, km xoнaндaгoнpo бя эчoдкopй xaвяcмaнд мeгяpдoняд.

Дуввум, исгмфодаи Kopxow эчодй имкон мсдщяд, km фяxмиши xoнaндaгoнpo оид бя мяводи oмyxтaшyдa вя бoщyypoня язxyдкyнии oRpo caxexтap муайян намосм. Хал кяpдaни мacьaлaxoи эчодй бя сифяти Kopxow мусгякилоня ë сянчишй ня тящо бя инкишофи кoбилиятxoи эчодй мусоидят мскуняд, бялкм яз он шяxoдят мсдщяд, км дониш дяp cятxи баланд aзxyд кяpдя шудяяст

Мясялан, пас яз омузиши мявзум «Mexaнизмxoи содца», Kopw сянчишй ryзяpoнидя мсшявяд, km чунин навьи cyropMrnxopo дяpбяp мс^ад: «^pœww кигфи кугш,и фашанг 5 см вя дapoзaш 30 см мс6ошяд. Бя кигфи Kyrox куваи 12Н тяъcиp мскуняд. Бяpoи бя мувозинат омядани фашанг бя кигфи калони он чй гуня кувва гузоштан лозим яст? Бeщyбxя, тявяссуги мясьялаи мязкyp сянчидан мумкмн ясг, км чй тaвp xoнaндaгoн тacвиp кяpдaни фaшaнгpo дяp накшя oмyxтяянд, чй тaвp ощо коидаи мувозинатии фaшaнгpo язxyд ^даян^ аммо санчиши мязyp бя тявpи кофй pacмй мс6ошяд.

ИcIифoдябяpии cyпopиши: «Чй тaвp 5 6opw якxeляpo бя фашанг овсзон кяpдян лозим ясг, то он дap X0ляти мувозинят Eapop гиpяд. Нятичаи xocилщyдяpo дяp тячpибя сянчсд», xямчyн Kopw сянчишй имкон мсдщяд, ня тянxo донишу маляром дяp боло зикpщyдя сянчидя шаванд, бялкм ичpoи ямялии Kopxo 6apoM xoнaндaгoн чолиб вя манфиятнок гapдaнд. Иловя 6ap ин, cyпopиши мaзкyp якчанд xял дopяд, км имкон мсдщяд, xoнaндaгoни ляëкятмaндpo чялб намосм, км мeгявoнaнд бя осонй cyropMrnxoM peпpoдyктивиpo xял кунанд вя xoнaндaгoни cycIxoнpo бя ин чялб накунсм.

ХЯмин Iaprn, xy6 мсшуд, km xaffloviM тяшкили Kopxow сянчишй яз физикя cyropwrnxoM эчoдиpo низ исгмфодя мeкapдaнд. Мо, дяp амялияи Kopw xyд Kopxow сянчишй тяшкил мскунсм, km яз ce cyпopиш ибopaтaнд: cyпopищи cятxи peпpoдyктивй, кисман-чусгучуй вя эчодй. Ин coxrop бя мо имкон мсдщяд, ки еятxи aзxyдкyнии мяводи ryзaщгapo яз чониби xap як xoнaндя яpзëбй нямудя, инкишофи кoбилиятxoи эчодии ypo пaйгиpй кунсм.

^p тули вакги 6apow дapc чудошудя имкoниятxoи paвaнди таълими физи^о 6apow pyшди Koбилиятxoи эчодии xoнaндaгoн исгифодя кяpдaн FЯЙpиимкoн ясг. Ин бояд xaнгoми ичpo кяpдaни cyTOpMrnOTM xoнaгй низ идомя ëбяд. Исгифодаи cyпopишaги xoнaгй як кятop aфзaлиятxo дopяд: якум, Kop дяp rnapomw xoня мяxцyд нссг. Вакги 6apow дяpc чудошудя ня xaмя вакг имкон мсдщяд, ки xoнaндaгoн бя фяъолияти эчодй чялб ^да шаванд. Maxдyдияти вакг, нopяcoии он, бя тaшaккyлëбии тяфaккypи эчодй xялял мepacoнaд вя имкон нaмeдиxяд, км тамоми мяpxиляxoи он амялй гapдяд. ХЯнгоми ичpoи cyпopишaги xoнaгй, xoнaндя бо чaxopчyбaи вакг мяxцyд нссг вя ин имкон мсдщяд, ки 6apow тяшяккул додани фяъолияти эчодй мeгoдxoи ингyигивиpo исгифодя намосм. ^p амялияи Kopw мо, бeщгap xoлятxoe вoмexypaнд, ки xoнaндя xaнгoми ичpoи cyTOpMrnOTH xoнaгй poxw xялnи пpoблeмяpo ëфгa нaмeгявoняд. Ин X0лят бя вай бeгoxнpyзй, xaнгoми xypoKM шом ë caйpy гашт pyñ доданаш имкoнпaзиp ясг. Муваккятян яз ичpoи cyropwrn дясг кашндан, бeпяpвoй бя xaлли он, aKcap вакг бя ëфгaни xялnи мясьяля мусоидят мскуняд. Бap замми ин, дяp шяpoиIи xorn имконияти ryзяpoнмцaни тaчpибяxoвy мyщoxмцяxoи вакги зиëдpo тялябкунандя мавчуд ясг, ки ин дap дяpc имкoннoпязнp мсбошяд.

Дуюм, эчoдкopй ин фяьолияти инфиpoдй ясг вя фязои дяpc ня xaмa вакг имкон мeднxяд, км фяъолияти инфиpoдии xoнaндaгoн ташкил ^да шавяд. Бяъзан arap якс яз xoнaндaгoн мясьялаи эчoднpo xял ^да бошяд, он фaвpaн моликмяти тамоми синф мeгяpдяд. Хятто arap xaлли мясьялаи мязкyp нoдypycт бошяд xaH aKcapw xoнaндaгoн яз болои пpoблeмa Kop кяpдaнpo xoтимя мeднxaнд. ^p шяpoиIи xoня, чизс бя paвaндн эчодии инфнpoдй xялял нaмepяcoняд.

Ссюм, дяp шяpoиIи xoня aKcap вакг 6apow тяйëp кяpдaни ac6o6xow xyдcoxт тaчxизaг вя мяcoлex мявчудянд.

Хямин Iaprn; дяp cyпopишoти xoнaгй исгифодя кapдaни cyпopищxoe, км бя инкишофи кoбнлиятxoи эчодии xoнaндaгoн ннгяpoнмця шудаанд, oнxopo нязяp бя синф дap шяpoиIи днгap мeryзopяд. Эшон бидуни кумак вя мoнeaxo яз чониби xoнaндaгoни дигяp, бя майлу xoxwrnw xyдaшoн Kop мскунанд, км 6apoM oшкop кяpдaни фяpдияти эчодии ощо xeлe мyxим ясг.

Лзбяскн cyпopишoти xoнaгии xoнaндaгoн ндомяи дяpc ясг, 6mo6ap ин интиxoби cyпopищxo мувофщи пpинcипxoe, km 6apow xap як мяpxиnaи тяълим зяpyp ясг, гyзapoннцa мсшавяд. Ллбяття, ясоси xaмя cyTOpMrnoIH xoнaгй Kopw caIxw peпpoдyктивй вя кисман-чустучуй мсбошяд. Воксян, 6apow aзxyдкyнии мяводи oмyxтaщyдя, бя xoнaндaгoн лозим ясг, ки мятни мату^о яз китоби дяpcй вя кaйдxoи дяфтappo 6opw дигap xoнaнд, бя caвoлxo чавоб днxянд вя мaщкxoи пас яз мятни мавзуь пeшннxoдщyдяpo xaл кунанд. Ин шaкnxoи cyпopишoти xoнaгй мяьмулй (сгандяртйЬанд, вялс дяp кopкapди мо бя oнxo вязифяxoe иловя ^да мсшаванд, km 6apow xoнaндaгoн чолибанд, бя мисли: навиштани эссси физикй оид бя исгифодаи мяводи oмyxтaшyдa дяp табият, pyзгop вя Iex^Ka; дяp 6opaw IabpHxM стта™ ясбобу мexaнизмxo; кашфи xoднcявy конущо вя f. Бя xoнaндaгoн навишгани иншо - псштущо мяькуланд. Мясялан, пас яз oмyxтaни мявзум «Маълумаги ибтадой дяp 6opaw coxih модця» бя xoнaндaгoн cyпopищи зepин додя шуд: бо исгифодя яз мявзум «CaëxaI дяp rnIep™» эссси физикй нависсд. Бяpoи ин яз чумлаи

зерин истифода кунед (онро аввали эссе хисобед): «Боре дар куча ман тасодуфан як кампиреро тела додам, ки у мутаассифона чодугари золим будааст. Вай дасташро афшонда, ба азоимхонй шуруь намуд ва ман хис мекардам, ки то ба андозаи молекула хурд шуда истодаам»...

Хонандагон хурсандона ба сайри хаёлот фуру мераванд ва хангоми санчиш онхо ин ё дигар окибатхои вазъияти пешниходшударо фаъолона мухокима мекунанд.

Омода кардани маьрузаву гузоришххои илмй, навиштани рефератхо.

Супоришхои озмоишй - тахкикотй: оид ба гузаронидани тачрибаву мушохидахо дар шароити хона. Масалан, хануз файласуф Ф. Бэкон, ки дар асрхои XVI-XVII зиндагй кардааст, парадоксеро тавсиф намудааст: «оби гарми дар хавои хунук гузошташуда, нисбат ба хамон микдор оби хунук (дар хамон шароит) зудтар ях мекунад». Супориш: дар тачриба санчед, ки кадом об: хунук ё гарм зудтар ях мекунад. Графики вобастагии харорат аз вактро созед. Натичахои хосилшударо шарх дихед.

Супоришхои лоихакашй (тархкашй) оид ба сохтани асбобхои худсохт, таррохии асбобхо ва дастгоххое, ки амалиёти таъинотиашонро ичро мекунанд. Дар байни ин супоришхо чудо кардани супоришххое зарур аст, ки хангоми ичрои онхо танхо пайдо кардани гояи умумии хал зарур аст, масалан: хангоми истехсоли лулахои пулодин аз сабика ягон хиссаи массаи маълуми аникро буридан лозим аст. Пас аз буридани ин хисса дарозии хамаи лулахо якхела мешавад. Инро чй тавр бояд ичро кард, агар хама сабикахо андоза ва шаклхои гуногун дошта бошанд? Супоришххое, ки ба тахияи тарх алокаманданд масалан: асбоб барои намоиш додани конуни Паскалро созед.

Супоришхо барои дарёфти методхои физикии халли масьалахои гуногуни амалй. Масалан, барои маснуоте, ки ба мех монанд буд, охири нуги тези онро нукра давондан (нукраандуд кардан) лозим шуд. Ин раванд дар ваннаи махсус, ки бо махлули намаки нукрадор пур карда шудааст, сурат мегирад. Барои ба ванна гутонидани маснуот, варакаи пластмасии сурохдор истифода мешавад, ки дар он маснуотро насб мекунанд. Хднгоме ки варака ба сатхи ванна гузошта мешавад, "сарпуш" -аш болои онро мепушонад ва нуги тези маснуот (мех) ба дохили махлул фароварда мешавад. Дар давоми руз, сатхи махлул дар ванна кам мешавад. Чй тавр ин нуксонро пешгирй кардан мумкин аст?

Барои гузаронидани корхои озмоишй-амалии хонагй ба хонандагон асбоб ва тачхизоти гуногуни физикии назоратй-андозагир лозиманд. Кабинетхои физика бо тачхдзоти зарурй мучаххаз мебошанд вале омузгорон барои гузаронидани тачрибахо асбобхоро ба хона намедиханд. Аз ин ру, дар мачмуаи пешниходнамудаи мо тайёр кардани асбобхои худсохти соддатарин дар назар дошта мешавад, ба монанди: тарозуи фишангдор бо борсангхояш, силиндри андозагирй, динамометр, ки тавассути онхо минбаьд тачрибахои хонагй гузаронида мешаванд.

Мачмуи супоришоти хонагиро, ки мо ба хонандагон пешниход мекунем, на танхо аз руйи накши онхо дар рушди кобилиятхои эчодй (репродуктивй, кисман-чустучуй, эчодй) ва навьи фаьолияти асосй (кор бо адабиёт, халли масьала, корхои озмоишй-амалй), балки боз аз руйи фарогирии хонандагон низ тасниф намудан мумкин аст. Мо супоришхо барои тамоми синф, супоришхои иловагй ва супоришхои инфиродиро истифода намудем.

Супоришхо барои тамоми синф хатман корхои репродуктивй ва кисман-чустучуиро дарбар мегиранд ва ичрои онхо барои тамоми хонандагон хатмй мебошад. Баьзан дар супоришхои барои тамоми синф пешниходшуда, инчунин корхои эчодии чунин сатхеро дохил менамоянд, ки аксарияти хонандагони ин синф аз ухдаи ичрояшон бароянд.

Дар хар як супоришоти хонагй супоришхои иловагй пешниход карда мешаванд ва онхо супоришхои кисман-чустучуй ва сатхи эчодй мебошанд, ки ичрои онхо хатмй нест. Бо вучуди ин, зиёда аз 35%-и хонандагони ба озмоиш чалбшуда, супоришхои иловагии пешниходшударо пайваста ичро мекарданд.

Мо бештар супоришоти хонагии инфиродиро истифода мекунем. Супоришхои инфиродй барои хонандагони кобилиятнок на танхо сатхи рушди онхоро, балки майлу рагбаташонро низ ба назар мегиранд. Супоришхои алохида ба хонандагоне пешкаш карда мешаванд, ки дар раванди таьлим натичахои пасттаринро нишон медиханд. Супоришхои инфиродй имкон медиханд ки ба руйбардоркунй рох надихем, шавку хаваси хонандагонро бедор намоем, барои зохир кардани майлу хаваси онхо имконият фарохам оварем. Супоришхои инфиродиро хамчун маводи иловагй ва хам бар ивази маводи хатмй пешниход кардан имконпазир аст.

Хулоса, истифодаи мачмуи корхои мустакилонаи тавсифоти эчодидошта дар зинахои гуногуни омузиши физика бахри ташаккул додани тафаккури мантикии хонандагон, рушди кобилияти эчодй, ба бехтар гардидани сифати азхудкунии мафхумхо ва баланд бардоштани сатху сифати дониши хонандагон аз физика мусоидат менамоянд.

АДАБИЁТ

1. Анофрикова С.В. Не учить самостоягельности, а создавать, условия для ее проявления. // «Физика в школе», 1995, - .№3. - С.

48-51.

2. Барномаи физика барои мактабхои тахсилоти миёнаи умумй. -Душанбе: Матбуот, 2004. - 48 с.

3. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся. - М.: Просвещение,1984. - 86 с.

4. Вайзер Г.А. Активные способы работы школьников над задачами по физике // Нетрадиционные способы оценки качества знаний школьников. -М., 1995.-С.19-27.

5. Дикова Л.О. О самостоятельной работе учащихся. // Физика в школе, 1979, .№1. - С. 81 -82.

6. Есипов. Б.П. Самосгоягельная работа учащихся на уроках. -М.: Государственная учебно-педагогическое издание министерства просвещения РСФСР, 1961. - 215 с.

7. Ланина И.Я Не уроком единым. Развитие интереса к физике (Серия «Библиотека учителя физики»). - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

8. Льщда А.С. Самостоятельная работа и самоконтроль учебной деятельности старших школьников (методическое пособие). -М.: 1972. - 148 с.

9. Мавлонов И.Ш., Меляева Г.Т. Роль самостоятельных исследований учащихся по физике. // Маводи конференсияи илмй-назариявии чумхуриявй дар мавзуи «Проблемахои физикаи муосир» бахшида ба 25-солагии Истиклолияти давлатии Чумхурии Точикистон - Душанбе: ДДОТ, 2016. - С. 159-161.

10. Мавлонов И.Ш., Меляева Г.Т. Ташкили кори мустакилонаи тавсифоти эчодидошта дар чараёни саёхатхои физикй. // Маводи конференсияи байналмилалии илмй-амалии «Проблемахои муосири тахсилоти математики, физикй ва информатикй дар мактабхои миёнаю олй» бахшида ба 25-солагии Истиклолияти Чумхурии Точикистон ва 55-солагии кафедраи методикаи таълими математикаи ДДОТ ба номи Садриддин Айнй - Душанбе: Сифат, 2016. - С. 384-386.

11. Мавлонов И.Ш., Умаров У.С. Ташкили кори мустакилонаи инфиродии хонандагон аз физика. // Маводи конференсияи илмй-амалии чумхуриявй дар мавзуи «Дастовардхои инноватсионии технологии масолехи композитсионй ва хулахои он барои сохаи мошинасозй» бахшида ба 80-солагии профессори кафедраи «Технология ва мошин- созй» Каримов Н. К. -Душанбе: ДДОТ, 2014. - С. 156-157.

12. Мавлонов И.Ш., Умаров У.С. Хусусиятхои ташкили корхои мустакилонаи хонандагон аз физика дар синфхои X-XI. Маводи конференсияи илмии чумхуриявй дар мавзуи «Экология ва масъалахои таълиму тарбия», бахшида ба 70-солагии мудири кафедраи «Технология ва экологияи химиявй», дотсент И.Н. Шарипов. -Душанбе: Ирфон, 2014. - С. 185-187.

13. Меляева Г.Т., Бобониёзова Г.А. Ташкили кори мустакилонаи тавсифоти эчодидоштаи хонандагон хангоми кор бо маводи таксимотй дар дарсхои физика. // ««Мухаккик», - .№3 (3), 2016. - С. 139-142.

14. Меляева Г.Т., Умаров У.С., Бобониёзова Г.А Талабот ба тахияи системаи корхои мустакилонаи тавсифоти эчодидошта аз физика. // «Мухаккик», - №5 (5), 2016. - С. 82-84.

15. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико-экспериментальное исследование. - М.: Педагогика, 1980. - 240 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

16. Рева Ю.В. Самостоятельная работа учащихся. // Физика в школе, 1981, - №3. -С. 46-50.

17. Самсонов В.Т. О самостоятельной работе науроке. // Физика в школе, 1979, - №4. -С. 59-60.

18. Скаткин МН. Активизация познавательной деятельности учащихся в обучении. - М.: 1965. - 245 с.

19. Умаров У.С., Заробеков М. Донишандузии хонандагон тавассути корхои мустакилона. // «Маърифат», - №9-10, 2000. - С. 6264.

20. Умаров У.С., Мавлонов И.Ш. Ташкили кори мустакилонаи тавсифоти эчодидошта дар машгулиятхои лабораторй. // Маводи конференсияи илмй - методии чумхуриявй доир ба мавзуи «Проблемахои муосири илмхои табий-математикй ва тайёрии касбй-методии муаллимон. -Душанбе: ДДОТ, 2013. - с. 67-68.

21. Умаров У.С., Мавлонов И.Ш. Ташкили кори мустакилонаи хонандагон хангоми халли масъалахои физикй. // Маводи конференсияи илмй-амалии байналмиллалй доир ба мавзуи «Макоми педагогикаи халкй дар шароити чахонишавй». -Душанбе: ДДОТ, 2013. - С. 232-234.

22. Умаров У.С., Тохирова Р., Файзуллоева X. Методикаи ташкил кардани мушохида дар чараёни таълими физика // «Паёми Донишгохи омузгорй», - №4, 2003. - С. 45.

23. Умаров У.С., Тохирова Р., Файзуллоева X. Методикаи ташкили озмоишхои хонагй аз физика. // «Паёми Донишгохи омузгорй», №4, 2003. - С. 49.

24. Усова А.В., Вологодская З.А. Самостоятельная работа учащихся по физике в средней школы. - М.: Просвещение, 1981. -158 с.

25. Физикаи 7-11-и барои муассисахои тахсилоти миёнаи умумии Чумхурии Точикистон

МЕТОДИКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМЫ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ РАБОТ ТВОРЧЕСКОГО ХАРАКТЕРА НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ОБУЧЕНИЯ ФИЗИКИ

В статье приводятся сведения о методике использования комплексных самостоятельных работ творческого характера на различных этапах изучения физики. Исследование авторов по данной проблеме выявило, что учителя физики некоторых средних общеобразовательных учреждений города Душанбе и ближайших районов не придают должного внимания решению задач и для решения данной проблемы, на таджикском языке очень мало напечатано пособий. Исследование показало, что самостоятельные работы творческого характера учащихся на различных этапах изучения физики, то есть получения новых знаний и практическое применение знаний, умений и навыков, закрепление знаний и учёт знаний и сформировавшихся практических навыков. Учитывая всё это авторы по вопросу применения, развития

творческих способностей учащихся на всех этапах обучения разрабатывают теоретико-практические материалы. Со стороны авторов даются рекомендации о том, что некоторые темы школьной программы можно предложить ученикам для самостоятельного изучения, а также объяснить алгоритм её реализации.

С предъявлением различного типа самостоятельных работ творческого характера, при выполнении комплексных заданий экспериментально-исследовательского, практического характера, происходит развитие логического мышления учащихся, развитие творческих способностей, что способствует качественному освоению понятий и в целом - повышения качества знаний учащихся по физике.

Ключевые слова: самостоятельная работа творческого характера, исследование, физика, задание, эксперимент, знание, умение, навык.

METHODOLOGY FOR USING A SYSTEM OF INDEPENDENT CREATIVE WORK AT VARIOUS STAGES OF PHYSICS EDUCATION

The article provides information on the methodology of using complex independent works of a creative nature at various stages of the study of physics. The authors' research on this problem revealed that physics teachers of some secondary general educational institutions of the city of Dushanbe and the surrounding regions do notpay due attention to solving problems and to solve this problem, veryfew textbooks are published in the tajik language.

The study showed that independent work ofa creative nature ofstudents at various stages ofstudying physics, that is, obtaining new knowledge and practical application of knowledge, skills and abilities, consolidating knowledge and taking into account knowledge and formedpractical skills. Taking all this into account, the authors develop theoretical andpractical materials on the application, development of the creative abilities ofstudents at all stages of education. The authors give recommendations that some topics of the school curriculum can be offered to students for independent study, as well as explain the algorithm for its implementation.

With the presentation of various types of independent work of a creative nature, when performing complex tasks of an experimental and research, practical nature, the logical thinking of students is developed, the development of creative abilities, which contributes to the qualitative development of concepts and, in general, to improve the quality of students' knowledge in physics.

Key words: independent work of a creative nature, research, physics, task, experiment, knowledge, skill, skill.

Сведения об авторах:

Мавлонов Изатулло Шашаевич - ассистент кафедры методики преподавания физики Таджикского государственного педагогического университета имени Садриддина Айни. Адрес: 734003, Республика Таджикистан, город Душанбе, район И. Сомони, проспект Рудаки 121. Тел.: (+992) 918146410.

Умаров Умар Сулаймонович — доцент кафедры методики преподавания физики Таджикского государственного педагогического университета имени Садриддина Айни. Адрес: 734003, Республика Таджикистан, город Душанбе, район И. Сомони, проспект Рудаки 121. Тел.: (+992) 933949328.

Раджабов Умед Хушвакович — доцент кафедры методики преподавания физики Таджикского государственного педагогического университета имени Садриддина Айни. Адрес: 734003, Республика Таджикистан, город Душанбе, район И. Сомони, проспект Рудаки 121. Тел.: (+992) 933211721.

About the authors:

Mavlonov Izatullo Shashaevich - assistant of the Department of Physics Teaching Methods of the Tajik State Pedagogical University named by S. Aini. Address: 734003, Republic of Tajikistan, Dushanbe city, I. Somonidistrict, RudakiAvenue 121. Tel.: (+992) 918146410. Umarov Umar Sulaymonovich - docent ofthe Department of Physics Teaching Methods of the Tajik State Pedagogical University named by S. Aini.

Address: 734003, Republic of Tajikistan, Dushanbe city, I. Somoni district, Rudaki Avenue 121. Tel.: (+992) 935949328.

Rajabov Umed Khushvakovich - docent of the Department of Physics TeachingMethods ofthe Tajik State Pedagogical University named by S. Aini. Address: 734003, Republic of Tajikistan, Dushanbe city, I. Somoni district, Rudaki Avenue 121. Tel.: (+992) 933211721.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.