CC BY
7
Науковий liicinik, 2001, вип. 11.4
950 "С) попршуе захисш властивосгп поверхневих тар ¡в (крива 2). Стацюнарний потенщал корози зменшусться (0,33 В), а струм корозп зростае. За практично од-нотипних короз1йних процеЫв струми розчинення таких плток вицц, ймов!рно, через збшьшення рельефности (шорсткост1) поверхнь Вища температура форму-вания шнвки шдвищуе ефектившсть протжання катодноУ реакцп.
Таким чином, використання вихщноУ текстури деформацп, де площина призми ГЩУ гратки паралельна площиш прокатки пор1вняно з текстурою, де площина базису ГЩУ гратки паралельна площиш прокатки, дозволяе ¡нтенсифь кувати процес азотування i забезпечити високу корозшну ошршсть азотованого титану у водних розчинах хлоридноУ кислота.
ЛИтература
1. Bakisch RM i. Electrochem. Soc., 1958. - 105, №10. - P. 574-577.
2. Лдамееку P.A., Гельд П.В., Митюшов EA. Анизотропия физических свойств металлов. - М.: Металлургия, 1985. - 136 с.
3. Федфко В.М., Погрелкж I.M., Ясьмв О.1. Вплив параметров азотованих mapiB на корозшну тривюсть титаиових сплаыв у розчинах кислот// Фпико-х1м1Чна мехашка Marepianie. -1999, №6.-С. 111-113.
УДК 674.053:621.93.024.74 Acnip. Р.В. Паелюк - УкрДЛТУ
МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕННЯ РЕЖИМ1В ЗАГОСТРЕННЯ ЗУБ1В СТАЛЕВИХ ПИЛОК АБРАЗИВНИМИ КРУГАМИ 3 ПЕРЕРВНОЮ РОБОЧОЮ ПОВЕРХНЕЮ
Наведена методика дослщження режимт загострення зуб1в статен их пилок абразив-ними кругами з перервною робочою поверхнею, обгрунтовано конструкшю експеримен-тально!установки.
R. V. Pavluk - USUFWT
Installation of research regimes sharpen teeth's of steel saw abrasive disk with
tear working zone
Methods of investigation of modes of sharpening of the steel saw teeth's by abrasive wheels with a discrete-working surface have been determined, substantiated by the structure of an experimental installation.
Загострення 3y6ie сталевих деревор1зальних пилок взноситься до оброб-лення метал1в р1занням. Тому велика увага придшяегься не тшьки пщвищенню продуктивное™ npaqi, але й покращанню якосп поверхневого шару зуб1в, що за-гострюються.
На шдприемствах деревообробноУ промисловосп для загострення зуб1в сталевих пилок використовуються верстати вггчизняного виробництва (модел1 ЛТ-508) та заруб1жного виробництва (ТчПА-7, ТчПР-4, ТчЛ6-2, ТчПК8-2, ТчЛ8-2, СНМ2-Н, ТчЛ35-2, Сапа Н, SA-1 та ¡н.). Найбшьш поширет верстати росШського виробництва ТчПА-7, яю за конструкцию та техшчними параметрами аналопчш з верстатом ЛТ-508.
У зв'язку з тим, шо кшцевою метою наших дослщжень е запровадження у виробництво абразивних крупв з перервною робочою поверхнею, cnoci6 загострення якими захищений декларацшним патентом, то для проведения досл1-
I exiiujioriii та устагкування деревообробннх пипригмств ] 71
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
джень нами був вибраний ушверсальний верстат модел1 ТчПА-7 для загострення круглих та рамних деревор1зальних пилок.
Верстат мае здатшсть регулювати подачу абразивного круга на глибину pi-зання (0...0,5 мм), крок 3y6iß пилок, величину переднього кута, юльюсть подвш-них xofliß шлфувальноУ головки. Швидюсть р1зання не регулюеться i запежить вщ Д1аметра абразивного круга.
Оскшьки попередж досл1дження показали, що nepepeni круги ефективно працюють на робочж швидкосгп до 50 м/с |1|, а верстат забезпечуе лише 37 м/с, для установления оптимально!" швидкосгп р1зання потр1бно було модершзувати мехашзм р!зання верстата. Юнематичну схему експериментальноТ установки на 6a3i верстата ТчПА-7 наведено на рисунку.
6
06J.078.095
Рис. К'шематичпа схема експериментаньноХ установки на бай верстата ТчПА-7: I —
двигун; 2 — супорт; 3 — абразивный круг; 4 — шкт — клинопасова передача; 6 — шк1в
вала двигуна с//.
Абразивний круг 3 приводиться у рух вщ електродвигуна 1 через клинопа-сову передачу 5. Ведучий шк1в мае д1аметр с!] = 63 мм, а ведений мае д1аметр с12= 80 мм. За частота обертання вала електродвигуна п=3000 хв'1 1 д1аметра абразивного круга 0кр=300 мм максимальна швидк1сть рвання у базовому варютч меха-шзму р1зання становить Ур= 37 м/с.
Для забезпечення можливостч планування багатофакторного експерименту нами додатково виготовлеш ведуч1 цшви 6 (рис. 1) д!аметром 78 мм 1 95 мм, яю дозволяють отримати швидкосп рпання Ур= 42 м/с та Ур= 47 м/с. Зам1ри частот обертання вала проводились проюстованим тахометром марки ИО-ЗО. Отже, ¡с-нуюча швидмсть р1зання Ур= 37 м/с забезпечить нижшй р1вень змши швидкосп для плану експерименту; швидмсть Ур = 42 м/с - основний р1вень, а V,, = 42 м/с -верхнж ршень змши швидкосп р1зання.
Зазначимо, що експериментальна установка дозволяе змшювати I фшсувати три змжш фактори: швидюсть р1зання; величину подач1 абразивного круга на вр1-зання; ктыисть подв1йних ход!в круга. Як параметри оптим1заци приймаються 1 м1кротверд1сть та шорстюсть робочих поверхонь р1зального ¡нструмента (зубш пилки).
Для дослщження впливу швидкосп р1зання на як1сть поверхж зуб1в дере-ворпальних пилок використовувались абразивж круги з перервною робочою по-
172
36iринк ияу1сово-техм1ЧН11х пряць
Науковий вниик, 2001, вип. 11.4
верхнею марок 1 92А 25 Н СТ2 3 Б Б 2 кл. ГОСТ 2424-83 та 1 25А 25П СМ2 7 К5 ГОСТ 2424-83. Переривання робочоУ поверхш крупв становило 30 %, 45 % та 60 %. Режими дослщжувались на рамних пилках (ГОСТ 5524-75) з1 стал! 9ХФМ, х1м1чний склад якоУ подано (табл.).
Табл. ХЬичний склад cma.il для рамно1 пилки
Марка Вм1ст хЫчного елемента, % При-
стал1 С Мп 81 Сг V Мо N1 Р 8 мака
9ХФМ 0,8...0,9 0,3...0,6 0,15...0,35 0,4...0,7 0,15-0,25 0,15-0,25 - <0,03 <0,03 ГОСТ 595073
Загострення проводилось кругами на керам1чнш та бакелггов1й зв'язках з перериванням робочоУ поверхш кожного круга у зростаючому процентному вщ-ношенш 30 %, 45 % 1 60 % на кожнш швидкост1 р1зання: Ур = 37 м/с, Ур = 42 м/с, Ур= 47 м/с.
ГПсля кожного загострення в1дповщним абразивним кругом на установле-них режимах р1зання взбирались досшдш зразки зубш.
3 метою дослщження поверхонь зуб1в на шорсткють та м1кротвердють зразки виламувались зi штаби пилки через один. Така послщовшсть дотримувалась задля об'ективносгп результат^. Одна сер1я зразшв у подальшому досшджувалась на шорсгпасть обробленоУ поверхш проф^ографом-профшометром. 3 ¡ншоУ серп виготовлялись цшфи для дослщження мшротвердостк
Для виготовлення чшфа [2] зразок встановлювали на керам1чну пластинку досшджуваною поверхнею вниз, щоб вш щшьно прилягав. Зверху ставили мета-леву трубку (оправку) д1аметром 30 мм 1 висотою 20 мм та заповнювали и' епок-сидною смолою з1 затверджувачем. ГПсля пол1меризацн смоли методом ииифу-вання вир1внювали поверхню, м1кротвердють якоУ шдлягала Д0СЛ1Дженню. При цьому слщкували затим, щоб зразок не нагр1вався, осюльки в1дд1Утеплау повер-хневому шар1 може пройти вщпуск \ тверд1сть сташ змшиться. Отримана плоска поверхня зразка доводилась на водоспйкш абразивнш шкурщ р1зноУ зернистости Шл!фування розпочиналось на шкурщ зернисистю М63, поим поступово переходили до меншоУ зернистости, закшчуючи М5. ДзеркальноУ поверхш зразка досягали полфуванням алмазною пастою на фетровому крузи
Поверхнев1 шари пол1рованих зразкш дослщжувались на м1кротвердють. 3 щею метою використовувався проюстований прилад ПМТ-3, принцип роботи якого базуеться на метод1 вдавлювання шд малими навантаженнями шдентора у вигляд1 алмазноУ шрамщи та вим1рюванш розм1р1в отриманих вщбитюв. Вдавлювання шрамщи проводились у площину тша зуба з ¡нтервапом 0,05 мм вздовж йо-го передньо'У та задньоУ поверхонь. За допомогою шкали окуляр-мкрометра твер-дом1ра ПМТ-3 зам1рювали д1агонал1 вшбитмв шрамщи I за перевщними таблиця-ми одержували величини м(кротвердост1 дшянок зразюв.
Методика досшдження режим1в загострення ¡ндивщуальна для даного на-прямку, базуеться на сучасних методах планування багатофакторного експерименту, що дозволяе отримати результат у вигляд1 ртняння регресп, а також використати сучасш комп'ютерш технолопУ для оброблення результат в експерименпв.
I »»ологш 1а усгать-уваннм деревооброшшх нипрнсмсть ]73
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Л1тература
1. Перспективы развития лесного и строительного комплексов, подготовки инженерных и научных кадров на пороге XXI века: Сборник информационных материалов международной научно-технической конференции. Часть I. - Брянск: БГИТА, 2000. - 108 с.
2. Самохоцкнй Л.II., Кунявский М.Н. Лабораторные работы по металловедению. - М: Машиностроение, 1971,- 184 с.
УДК 674.055:621.925 Acnip. С. Т. Зубик; доц. ЕЖ Матвеев - УкрДЛТУ
ТЕОРЕТИЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕЛАСТИЧНИХ АБРАЗИВНИХ
Наведено методику визначення параметр1в цшфування еластичними ¡нструментами: довжини лшп взасмодм шетрументу i детгип, потужносп i роботи пиифунання. сиди ргзан-
The theoretical research of elastic abrasive tools
The methods determination a grinding parameters: tool interaction line lengths and detail,
Пошуки нових шлях1в штенсифшацп процесу шгпфування вимагають ство-рення строгоУ, ф1зично обумовленоУ теори цийфування. Практична спрямовашсть технологи, гид впливом якоУ формуеться теор1я ццпфування, дае можливють роз-крити не суть явищ, а лише знаходити шляхи покращення здатност1 матер1алу ццнфуватись. Це призвело до виникнення деяких диспропорцш м!ж практикою i Teopioo, не на корпеть останньоУ, тому розвиток теоретичних основ абразивноУ обробки е актуальною задачею i вимагае подальшоУ систематизации поглиблення та узагальнення. Процес пипфування е складним, багатогранним. Його слщ досль джувати, застосовуючи системний шдхщ, суть якого полягае у структурному роз-биванш процесу на складов!, Ух моделюванш та встановленш м1ж ними функцю-
Розглянемо деяю залежности що описують важливу компоненту процесу абразивноУ обробки - ¡нструмент. А саме, визначимо параметри обробки еластичними ципфувальними ¡нструментами. Для розрахунку сил, мометчв, потужносп р1зання В.А. Щеголев [3, ст. 43J пропонуе залежносп, до складу яких входить величина опорного кута <р„. IV значения важко визначити експериментально, але мо-жна знайти аналп-ичним способом. Для цього пропонуються динам1чна та статич-
Динамгчна модель задачг Величина опорного кута <р0 (рис. 1) пов'язана з
1-
(1)
де Rc - рад1ус обертового диска.
174
36ipiiHK науково-техшчнмх праиь
