CC BY
37
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК [373.311:004:005.336.2]:005.22(045)
В. М. БАРАНОВСЬКА
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
Розглянуто питання та умови створення методичноi системи формування iнформативних компетентностей майбуттх учителiв початкових клаЫв. Показано, що використання комп 'ютера як засобу навчання вимагае розробки науково обгрунтованих методичних систем на рiвнi як дидактики, так i методик навчання окремих предметiв з урахуванням специф^и кожного з них. Нагальною необхiднiстю постали перегляд i розробка уЫх компонентiв: мети, змiсту, методiв, засобiв та оргатзацтних форм навчання, що у взаемозв'язку утворюють методичну систему.
Ключовi слова: методична система формування тформативних компетентностей, майбутт вчителi початкових класiв, компоненти методичноi системи.
В. Н. БАРАНОВСКАЯ
МЕТОДИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАТИВНЫХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ
Рассмотрены вопросы и условия создания методической системы формирования информативных компетентностей будущих учителей начальных классов. Использование компьютера как средства обучения требует разработки научно обоснованных методических систем на уровне, как дидактики, так и методик обучения отдельных предметов с учетом специфики каждого из них. Неотложной необходимостью появились пересмотр и разработка всех компонентов: цели, содержания, методов, средств и организационных форм учебы, что во взаимосвязи образуют методическую систему.
Ключевые слова: методическая система формирования информативных компетентностей, будущие учителя начальных классов, компоненты методической системы.
V. N. BARANOVS'KA
METHODICAL SYSTEM OF FORMATION OF INFORMATIVE COMPETENCES OF FUTURE TEACHERS OF PRIMARY SCHOOL
Questions and conditions of methodical system of informative competence formation offuture teachers of primary school have been viewed in the article. The use of computer as a mean of education demands the development of scientific grounded methodical systems on the didactic level and on the level of methodics of education of particular subjects as well taking into consideration the specific of each of them. Of urgent necessity has become the revision and the development of all components: aim, contexts, methods, means and organizational forms of education. All this in its totality and interconnection form methodical system.
Keywords: methodical system of informative competence formation, future teachers of primary school, components of methodical system.
Методична система навчання розглядаеться, вважав А. М. Пишкало, котрий вперше ввш поняття «методична система навчання» [6], як сукупшсть п'яти 1ерарх1чно пов'язаних компоненпв: мета (цшь), змют, методи, засоби, оргашзацшш форми навчання. Досл1дження вченого вир1зняла спрямовашсть на актуальш в той час вимоги до знань, вмшь i навичок учшв, завершешсть ввдповвдного навчально-методичного забезпечення.
Метою методично! дiяльностi педагога е створення моделi майбутньо! предметно-педагопчно! взаемодп вчителя з учнями, в якш дiалектично поеднуються нормативно-
регламентований i творчий компоненти. Якщо перший компонент зорieнтовано на загальновизнаш норми - освiтнi парадигми, чинш програми, пiдручники, посiбники, стереотипи поведшки, то другий передбачае постшний пошук учителем нових способ1в реал1зацц навчально-розвивальних i виховних завдань. Педагопчний процес складаеться з неповторних ситуацш, що потребують невiдкладного вирiшення, i пошук шляхiв виходу з цих ситуацш е успiшнiшим, чим грунтовшшими е знания методичних систем навчання, на як1 спираеться вчитель, а також чим бшьше сформованою е його здатшсть до ефективно! педагопчно! iмпровiзацil.
Майбутнiй учитель повинен володии системою методичних знань, умiнь i навичок: знати психолого-педагогiчнi концепцп навчання i використовувати 1х як основу в свош практичнiй дiяльностi; умии вирiшувати проблеми наступностi; досконало засвогги вимоги, як1 ставляться до обов'язкового мшмуму змiсту школьно! освiти; володати методикою навчання предмета; творчо використовувати методичш шноваци й вдеИ, умшня самостiйно обирати або складати програму навчання; вмiти грамотно подати навчальний матерiал з урахуванням вiкових та шдив^альних особливостей дiтей тощо.
Результативною е позищя, яка зорiентована на оргашзащю дiяльностi студентiв педагогiчних вузiв з метою формування в них готовносп до творчо1 методично1 дiяльностi. Нинi прогресивною вважаеться модель творчого, шновацшного вчителя, котрий точно помiчае i вирiшуе навчально-виховнi проблеми, а також проектуе новi рiшения [7].
Сучасна наука розглядае готовшсть до творчо1 методично1 дiяльностi як: комплекс здiбностей (Б. Г. Ананьев, С. Л. Рубшштейн), як1сть особистостi (К. К. Платонов), складне особислсне утворення (Ю. З. Гiльбух, Л. В. Кондрашова). Найчастiше в педагогiчнiй лiтературi готовнiсть до творчо1 методично1 дiяльностi розглядаеться як стан i яюсть особистостi, необхiднi для И усшшного переходу вiд навчання у вищш школi до професiйноl дiяльностi. Отже, на часi визначення умов, факторiв, шляхiв i засобiв вирiшення ще1 проблеми.
Особливо1 актуальностi набувае проблема якостi професiйноl пiдготовки вчительських кадрiв для початково1 школи - готовшсть до творчо1 дiяльностi (I. А. Зязюн, О. Я. Савченко, С. О. Сисоева, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ш.).
Використання сучасних iнформацiйно-комунiкативних технологiй (1КТ), зокрема комп 'ютерних, 1нтернету, в навчальному процесi вищо1 школи змшило навчальне iнформацiйне середовище всiх вузiв. Аналiз психолого-педагогiчноl i науково-методично1 лтаратури (В. Ю. Бикова, М. I. Жалдака, Н. В. Морзе, Л. С. Петухово1, Ю. С. Рамського, С. М. Смирновоь Трибульсько1, О. I. Шиман, С. М. Яшанова та iн.) показав, що в свiтлi основних завдань професiйноl тдготовки педагогiчних кадрiв в нашiй кра1ш iснуе нагальна потреба в упорядкуванш i вдосконаленнi методичних знань учителiв.
Метою статтi е аналiз створення методично1 системи формування iнформативних компетентностей майбутнього вчителя початкових класiв стосовно застосування 1КТ у його професшнш дiяльностi, що впливае на методичну систему навчання на всiх II рiвнях.
У роботi Н. В. Морзе на прикладi загальноосвiтньоI школи i предмета iнформатики, для якого властива нестабiльнiсть i стрiмкий розвиток, доведено, що концепщя методичноI системи навчання в традицшному виглядi вже неадекватна ситуацп, яка склалася в методищ навчання iнформатики, отже, потребуе розвитку i вдосконалення [5]. Це ж треба сказати про методичш системи навчання бшьшосп дисциплш у вищш школг
В умовах значноI диференцiацiI шк1л щодо цiлей i умов навчання, запитiв контингенту учшв i пiдготовленостi викладачiв сучасна модель методичноI системи навчання, зокрема шформатики [5, с. 24], повинна вщповвдати певним принципам.
Предметтстъ моделi. Моделi навчання рiзних предметiв можуть мютити рiзнi сукупностi компонентiв, а щ компоненти перебувати у специфiчних для даного предмета вiдношениях мiж собою. Таким чином, можна оч^вати, що структурно методичнi системи навчання рiзних предметiв будуть вiдрiзиятися, тобто матимуть певнi особливост1.
Локалънiстъ моделi. Через ютотш й все бшьше зростаючi розходження в цiлях та умовах навчання в рiзних навчальних закладах вже не можна говорити про методичну систему навчання предмета загалом. В моделi необхвдно враховувати не тшьки розходження у навчанш рiзних предметiв, а й особливосп у вивченнi предмета, що склалися в конкретному навчальному закладi. Отже, в удосконаленш моделi методичноI системи навчання необхвдно
враховувати локальнi особливостi навчання предмета, тобто змiнювати вiд одного навчального закладу до шшого.
Динамiчнiсть моделi. Компоненти методично! системи, як правило, швидко розвиваються, регулярно перебудовуються зв'язки мiж ними. Так, для шформатики характерна нестабiльнiсть, швидк1 змши в змiстi навчання, бурхливий розвиток засобiв iнформатизацiï, що впливае на цш, змiст, методи i засоби навчання. В методичнш системi як моделi навчання необхiдно забезпечити удосконалення практики навчання, включати компоненти, де передбачаеться розвиток ïхнього змiсту i перебудова ïx структурних зв'язшв.
Творчий рiвень передбачае самостшне використання 1КТ у професiйнiй дiяльностi. Випускник педагопчного вузу, який починае працювати у школ^ може на основi виxiдноï ситуацп спланувати можливi варiанти використання цих технологш у навчальному процесс розробити проект, розробити всi потрiбнi складовi уроку, помiстити необxiднi поввдомлення на шк1льний сайт, створити презентацш, розробити дидактичнi й методичнi матерiали, визначити програмно-педагогiчнi засоби, якi можна педагогiчно виважено i доцiльно використовувати в процес вивчення визначеноï теми i застосовувати своï знання в шших галузях.
Розвиток професiоналiзму вчителя розпочинаеться в перюд його навчання в педагопчному вузi. В процес навчально1' дiяльностi майбутнiй педагог забезпечуе розвиток сво1'х професiйниx компетентностей. 1нтенсившсть такого розвитку залежить вiд багатьох педагопчних i соцiально-псиxологiчниx чиннишв, серед яких особливе мiсце займае створення умов для творчо1' iнформативноï освии, виховання мотивацiï до самовдосконалення, формування потреби в неперервнш освiтi, вивчення рiзниx педагогiчниx теxнологiй тощо [4].
В шформативнш освiтi дуже важливим е теxнологiчний аспект: молодих людей, як вступають у життя, необхвдно навчити використанню 1КТ - шструментарш iснуючиx систем та засобiв шформацшного суспiльства. Це вимагае сучасного рiвня методично!' пiдготовки майбутнix вчителiв.
Методи, засоби i оргашзацшш форми навчання iз застосуванням 1КТ в педагопчнш системi пiдготовки майбутнix педагогiв передбачае чике формулювання мети навчання, обгрунтований добiр його змiсту, розробку методiв, створення засоб1в i визначення оргашзацшних форм навчання. Мета навчання окремого предмета мае бути зумовлена метою тдготовки фаxiвця педагогiчноï спецiальностi. Добiр змiсту навчання здiйснюеться вiдповiдно до поставленоï мети навчання i повинен забезпечити ïï досягнення. У змюп навчання вiдображаються науковi i практичш здобутки, як1 необxiдно осво1ти для майбутньоï професiйноï дiяльностi; це - база знань майбутнього вчителя. Створення такоï бази разом з методичним мехашзмом опрацювання матерiалу (методiв навчання) в навчальнш дiяльностi е центральною проблемою методичноï системи навчання окремого навчального предмета [3].
Основне призначення методичноï системи пiдготовки майбутнього вчителя до використання 1КТ у професшнш дiяльностi полягае у формуваннi методичного тдходу до добору i використання в професшнш дiяльностi цих технологш для досягнення педагопчно значущого i обгрунтованого (педагогiчно виваженого) результату в контекст забезпечення доступностi, покращення якосп та пiдвищення ефективностi навчально-виховного процесу [7].
За таких умов постае проблема створення методичноï системи формування шформативних компетентностей майбутнього вчителя стосовно застосування 1КТ в його професшнш дiяльностi, що впливае на методичну систему навчання на всix ïï рiвняx. Це:
• цiлi навчання - з'являеться мета тдготовки молодi до життя в шформацшному суспшьствц
• змiст навчання - виникае потреба введення в навчальнi заклади дисциплiни нового прикладного змiсту та перегляду попереднього змiсту;
• методи навчання - дае змогу ширше застосовувати продуктивш, розвивально-дослiдницькi методи;
• оргашзацшш форми - впровадження колективно-розподшьних, групових та iндивiдуально-диференцiйованиx як прогресивних [1].
Використання 1КТ в процес iнформативноï пiдготовки майбутнix учителiв початкових класiв значно впливае на ефектившсть засобiв iнформативноï пiдготовки в процес навчання того чи шшого предмета (курсу), зокрема застосування цих технологш реформуе структуру навчального процесу, що традицшно склалася. Впровадження загальних дидактичних
принципiв в системi шформативно1 пiдготовки i реалiзацiя вказаних вимог до використання в освиньому процес вузу 1КТ сприяе пiдвищенню шформативних компетентностей майбутнiх yчителiв [10].
Формування вiдповiдноï iнформативноï пiдготовки стyдентiв призведе до бажаних резyльтатiв, якщо воно буде здшснюватися з урахуванням потреби в шдвищенш загально1 культури майбутнього вчителя, полшшенш методичноï, загальноï педагогiчноï i психологiчноï культури, а також шдготовки до фахового самовдосконалення, у тому чи^ в галyзi сучасних 1КТ. Необхiдно вдало поеднати традицшш методики вивчення навчального матерiалy з рiзних дисциплiн вищо1' школи з якомога ефектившшим використанням комп'ютерно-орiентованих засобш навчання, щоб шдвищити привабливiсть цих дисциплш, збiльшити iнтенсивнiсть та активiзyвати навчально-пiзнавальнy дiяльнiсть.
Пiд час до^дження формування основ iнформативних компетентностей майбутшх yчителiв початково1' школи нагальною необхвдшстю постали перегляд i розробка ytix компонентiв: мети, змiстy, методiв, засобiв i органiзацiйних форм навчання, що у взаемозв'язку утворюють методичну систему навчання 1КТ, а також створення власних методичних матерiалiв (конспекпв лекцш, лабораторних робiт, завдань для самостшно1' роботи тощо) з поданням теоретичного матерiалy (з використанням найсильнiших сторш кiлькох пiдрyчникiв) i добором диференцшованих практичних завдань (з урахуванням специфiки майбутньо1' професiйноï дiяльностi в початковш школi) [9].
Мета i завдання iнформативноï пiдготовки впливають на вибiр провiдних дидактичних принципiв як основних вихвдних положень теорiï навчання. У такш пiдготовцi особливо актуальними е принципи професiйноï спрямованосл, наyковостi, едносп навчання та виховання, системностi i послвдовносп, свiдомостi й активностi, доступности iндивiдyалiзацiï та диференцiацiï, стимулювання до навчання, наочносп. Принцип професiйноï спрямованост безпосередньо випливае з поставлено!' мети шформативно1' пiдготовки майбутнього вчителя. Забезпечення принципу едностi навчання i виховання вимагае в процес використання 1КТ формувати у стyдентiв iнформацiйнy культуру.
Комплексне використання дидактичних засобiв 1КТ в навчаннi передбачае розробку i використання рiзних видiв навчальних програмних засобiв, ïx поеднання зi звичайними способами i засобами навчання, при якому виявляеться ефект iнтеграцiï. Тшьки в цьому разi i при збереженш провiдноï ролi викладача в навчанш можливий перспективний розвиток комп'ютерно-орiентованих дидактичних засобiв та ефективне використання ïx у навчально-виховному процеа вищоï школи.
Перехiд до нових комп'ютерно-орiентованих технологiй навчання, створення умов для ix розробки, апробацп та впровадження, рацiональне, педагогично виважене й доцшьне поеднання нових 1КТ навчання з традицшними - це складне педагопчне завдання i потребуе виршення комплексу псиxолого-педагогiчниx, органiзацiйниx, навчально-методичних, техшчних та iншиx проблем. Основними серед цих проблем е:
- розробка науково-методичного забезпечення iнформатизацiï навчально-виховного процесу;
- тдготовка педагогiчниx кадрiв до використання в навчальному процес 1КТ;
- тдготовка студенпв до використання сучасних засобiв навчально-пiзнавальноï дiяльностi;
- матерiально-теxнiчне та науково-методичне забезпечення вyзiв;
- розробка комп'ютерно-орiентованиx методичних систем навчання вах навчальних предметiв.
Проблеми змюту навчання i застосування в навчанш 1КТ розглядаються в межах двох моделей навчання - традицiйноï та комп'ютерно-орiентованоï. Це дозволяе сформулювати гшотезу: впровадження i систематичне використання сучасних 1КТ у навчальному процесi спричинить позитивний вплив на навчання в тому раз^ коли вказанi технологи будуть органiчно вбyдованi в традицшш методичш системи навчання, а використання ïx засобiв суттево посилить можливосл активiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi стyдентiв i викладачiв та iнтенсифiкацiï навчального процесу. За новоï моделi навчання у студенпв з'являеться стiйка зацiкавленiсть до навчання i значно шдвищуеться мотиващя пiзнавальноï дiяльностi, формуються потреби в самонавчанш i саморозвитку, yмiння самовизначатися в
навчальнiй дiяльностi та колективнш роботц у педагога змiнюеться позищя, вiн стае носiем нового педагопчного мислення i принципiв педагогiки ствробпництва, професiоналом, здатним до проектування i перепроектування своеï дiяльностi [8].
Устшне вирiшення багатоаспектних проблем iнформатизацiï навчального процесу можливе лише за дотримання псиxолого-педагогiчниx умов, що зумовлюють ефектившсть навчально-пiзнавальноï дiяльностi. Актуальнiсть псиxолого-педагогiчноï проблематики полягае передусiм в тому, що вона охоплюе практично вс питания, пов'язат iз застосуванням 1КТ у навчальному процесi, починаючи з психолого-педагопчного обгрунтування доцiльностi i можливостей використання комп'ютерноï теxнiки безпосередньо як засобу навчання, з'ясування псиxологiчниx особливостей використання комп'ютера студентами рiзниx вiковиx груп, розробки комп'ютерно-орiентованиx методичних систем навчання рiзниx навчальних предметiв, i зашнчуючи таким важливим питанням, як подолання псиxологiчного бар'еру, що виникае у багатьох потенцшних користувачiв (вчителiв, керiвникiв навчальних закладiв, педагогiв-дослiдникiв) стосовно wï iнформатизацiï всього навчального процесу i пов'язаною з цим необхвдшстю докласти певних зусиль для оволодiния новими методами i засобами навчальноï дiяльностi.
До найбiльш вiдкладниx проблем, як потребують теоретичного й експериментального обгрунтування i вирiшения, можна вiднести:
• визначення мети створення i застосування у навчальному процеа комп'ютерно-орiентованиx методичних систем навчання конкретних предмепв;
• розробку методичних прийомiв поеднання iндивiдуальниx, групових i колективних форм комп'ютерно-орiентованого навчання;
• розробку способiв використання комп'ютерно-орiентованиx засобiв навчання для забезпечення активiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi майбутшх учителiв, розвитку ïxньоï самостiйностi;
• розробку комп'ютерно-орiентованиx засобiв навчання i методик ïx застосування, спрямованих на реалiзацiю ефективного монiторингу навчального процесу та оргашзацш ефективного управлiния навчальним процесом;
• визначення педагогiчно виважених, доцiльниx i обгрунтованих пропорцiй мiж комп'ютерно-орiентованими i традицiйними формами навчання;
• формулювання та перевiрку психолого-педагопчних вимог до педагогiчниx програмних засобiв на всix етапах навчального процесу;
• розробку ефективних форм управлшня навчально-пiзнавальною дiяльнiстю з орiентацiею на систематичне педагогiчно виважене i доцшьне використання 1КТ [2].
Отже, перехвд вiд традицiйноï до особистiсно-орiентованоï парадигми освгги спричинюе змiни прiоритетiв у методиках навчання: змют пiдготовки майбутшх педагопв повинен бути орiентований на кiнцевi результати, змiст навчання кожноï дисциплiни мае розглядатись як оргашчна частина цiлiсного змiсту всебiчноï тдготовки вчителя для досягнення юнцевих цшей цiеï пiдготовки.
Використання 1КТ в освт сприяе постшному динамiчному оновленню мети, змiсту, засобiв, форм i методiв навчання та виховання. 1нформатизащя освiти е не тiльки наслвдком, а й стимулом розвитку 1КТ, зумовлюе прискорений соцiально-економiчний розвиток суспшьства. Важливим чинником ефективного використання цих технологш е правильне розумiния ïx ролi i мiсця в навчальному процесс яке не повинно обмежуватися застосуванням 1КТ лише на уроках шформатики, а й систематично в навчанш шших предмепв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Головань М. С. Розвиток шзнавально" активност учнiв в процесi навчання алгебри i початкв аналiзу на осжш Н1Т: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. С. Головань. - К., 1997. - 177 с.
2. Жалдак М. I. Комп'ютерно-орiентованi засоби навчання математики, фiзики, шформатики: поибник для вчителiв / М. I. Жалдак, В. В. Латнський, М. I. Шут та ш. - К.: НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2004. - 182 с.
3. Игошин В. И. Математическая логика в системе подготовки учителей математики / В. И. Игошин. - Саратов: Слово, 2002. - 240 с.
4. Коломiець А. М. Теоретичш та методичнi основи формування шформацшно! культури майбутнього вчителя початкових клаив: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. М. Коломiець. - К., 2008. - 32 с.
5. Морзе Н. В. Основи методично! шдготовки вчителя шформатики: монографiя / Н. В. Морзе. - К.: Курс, 2003. - 372 с.
6. Пышкало A. M. Методическая система обучения геометрии в начальной школе: автор. доклад по монографии «Методика обучения геометрии в начальных классах», представ. на соиск. уч. степени д-ра пед. наук / A. M. Пышкало. - М., 1975. - 39 с.
7. Смирнова-Трибульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей в области дистанционного обучения: монография / Е. Н. Смирнова-Трибульская. - Херсон: Айлант, 2007. -704 с.
8. Сшваковський О. В. Теорiя i практика використання шформацшних технологш у процеи шдготовки студенпв математичних спещальностей: монографiя / О. В. Спшаковський. - Херсон: Айлант, 2003. - 228 с.
9. Шиман О. I. Формування основ шформацшно! культури майбутшх учителiв початково! школи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. I. Шиман. - К., 2005. - 194 с.
10. Яшанов С. М. Теоретико-методичш засади системи шформативно! шдготовки майбутшх учителiв трудового навчання: дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / С. М. Яшанов. - К., 2010. - 529 с.
УДК: 371.132:37.011.31
З. I. УДИЧ
ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО ОРГАШЗАЦП САМОВИХОВАННЯ УЧН1В СТАРШИХ КЛАС1В
Обгрунтовано Heo6xidHicmb тдготовки майбутшх учителiв до оргатзащ самовиховання старшокласниюв. Окреслено функцн вчителя-наставника учтв старших клаЫв у самовиховант. Визначено та охарактеризовано визначальш елементи в структурi готовностi майбутшх учителiв оргатзовувати самовиховне середовище для старшокласниюв: критери, компоненти, показники та рiвнi.
Ключовi слова: наставник, старшокласник, самовиховання.
З. И. УДЫЧ
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ОРГАНИЗАЦИИ САМОВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ СТАРШИХ КЛАССОВ
Обоснована необходимость подготовки будущих учителей к организации самовоспитания старшеклассников. Обусловлены функции учителя-наставника учащихся старших классов в самовоспитании. Определены и охарактеризованы основные элементы структуры готовности будущих учителей к организации среды для самовоспитания старшеклассников: критерии, компоненты, показатели и уровни.
Ключевые слова: наставник, старшеклассник, самовоспитание.
Z. I. UDYCH
THE FUTURE TEACHERS' PREPARATION TO THE ORGANIZATION OF SENIOR PUPILS' SELF-EDUCATION
The necessity of future teachers' preparation to the organization of senior pupils' self-education is depicted. The functions of teacher-mentor of senior pupils in self-education are described. The determinant elements in the future teachers' structure of readiness to organize a self-educational environment for the senior pupils are defined and characterized: criteria, components, indices and levels.
Keywords: mentor, senior pupil, self-education.
Проблема особистосп вчителя та його готовносп здшснювати професшну дiяльнiсть ввд чаив Стародавнього св^ i до сьогодення завжди була актуальною. Шдтвердженням ще! тези
