CC BY
28
© Мельник В. Л., Шевченко В. К., Шевченко 6. В., Мельник I. В. УДК: 616. 31: 614.25
Мельник В. Л., Шевченко В. К., Шевченко €. В., Мельник I. В.
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ I КОРЕКЦП ПРОФЕС1ЙНОГО СТРЕСУ
В РОБОТ! Л1КАРЯ-СТОМАТОЛОГА
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Робота е фрагментом НДР кафедри пюляди-пломно' освiти лiкарiв-стоматологiв ВДНЗУ «УМСА» «Вiдновлення стоматологiчного здоров'я у пащен-TÎB з основними стоматолопчними захворюваннями та ïx реабтггащя», № держ. реестрацп 0111U006300.
Вступ. Проблема псиxологiчного стресу, що ви-никае в процесi трудово' дiяльностi фаxiвцiв рiзного профiлю, набувае сьогодн все бтышо' актуальностi у зв'язку з рiзким зростанням темпу i штенсивню-тю робочо' активностi професюнала, пiдвищеними вимогами до якостi його пращ. Лкар^стоматологи в силу специфки свое' повсякденно' практики, як показуе статистика, найбтьш схильн до впливу професiйниx стресорiв [2,4,5,7,8,9,19,23,24].
Одна з форм прояву хроычного професмного стресу у лiкарiв-стоматологiв, отримала найме-нування «синдрому емоцiйного вигорання» (СЕВ) [10,11,16,18,20], при якому повноцшна дiяльнiсть i активна життева пози^я практикуючого лiкаря пщ-мiняеться апа^ею i байдужим ставленням не ттьки до свое' дiяльностi, а й до шших життевих цiнностей (Maslach С., Jackson SE, 1986), впливаючи на псиxiч-не i соматичне здоров'я фаxiвця, нерiдко провокую-чи виникнення алкогольно'! i наркотично' залежнос-тi, а iнодi i су'циду (Юр'ева J.L., 1998; Johnson D.V, 1971; Rose K.D., Rosow I., 1973; Marquis S., 1993; Beal M.I. 1995; Sonneck G., Wagner R., 1996; та rn.).
Доогмдження ряду авторiв показали, що 84% па-цiентiв лiкаря-стоматолога вiдчувають напругу, три-вогу, страх (Бiзя А.Ф., Летж A.B, 1ванов С.Ю., 1992), що багато в чому залежить вщ особистост пацiента (Дьомiна H.A., 1999; Барер з ствавт., 2000; Рабинович С.А., 2000 i Ы.). Однак дослщження, в яких ана-лiзуеться стан самого лкаря i час його роботи з три-вожними пацiентами i форм тако' взаемоди розвитку ПС i СЕВ, в доступнм лiтературi виявлено не було [11,16,20,26].
Пошук шляxiв i методiв захисту вщ професiйного стресу та синдрому емоцмного вигорання в даний час придбав важливу практичну значимiсть.
Комплексне вивчення ктычних проявiв та умов формування професмного стресу, синдрому емо-цмного вигорання, 'х впливу на стан здоров'я лка-ря-стоматолога, розробка методолопчних пiдxодiв до оптимiзацiï взаемоди в системi лiкар - пацiент, а також до профтактики професiйного стресу та синдрому емоцмного вигорання - дуже актуальне сьогоднi [10,11,16,18,20].
Мета дослщження
1. Виявити особливост виникнення професмно-го стресу у лiкарiв-стоматологiв в сучасних умовах.
2. Розробити нову систему профтактики та ко-рекцп професiйного стресу i емоцмного вигорання у лiкарiв стоматологiв.
Об'ект I методи досл1дження. На базi кафедри пiслядипломноI освiти лiкарiв-стоматологiв ВДНЗУ «УМСА» проведен клiнiчнi та психолопчы дослщжен-ня 130 лiкарiв-стоматологiв-курсантiв для виявлен-ня професiйного стресу (ПС), синдрому емоцмного вигорання (СЕВ) та 1х впливу на стан здоров'я лка-ря. Лiкарi розподiленi на 2 групи: перша: (основна) -65 лiкарiв; друга (контрольна) - 65 лiкарiв.
Наявнють професiйного стресу у лiкарiв визна-чалося за допомогою «шкали професiйного стресу». Опитувальник складався з 22 питань, що дозволило шляхом бально! оцЫки (максимальна кiлькiсть балiв - 60) отримати уявлення про вираженють стресу у кожного випробуваного. ^м того, методика дае можливiсть оцшити вплив параметрiв професiйно,i д^ яльност на розвиток ПС (робоча напруга, порушення контактiв в колективi, рiвень самооцiнки, порушення в особистому житп) i ступiнь напруги або виснаження адаптацмних механiзмiв [25].
Для оцшки соцiально-психологiчного аспекту д^ яльностi лкаря-стоматолога використовувалися «Карта спiвбесiди» (31 питання) i «Карта Ымейно-пси-холопчних факторiв ризику розвитку станiв психiчноI дезадаптацiI у лiкарiв» (13 питань).
Особливост формування СЕВ вивчалися за допомогою методики В. Бойко - «Методика дiагностики рiвня емоцмного вигорання», яка представляе собою опитувальник, який мютить 84 питання. За сумарним балом СЕВ лiкарi подтялися на 4 групи з наявнютю трьох фаз формування СЕВ: напруга, резистен^я, виснаження.
Для оцiнки особливостей особистост i актуального психiчного стану застосовувалася «Методика ба-гатостороннього дослщження особистостi» (МБДО), що представляе собою модифкований варiант ММР1, який мютить 377 тверджень (Березiн Ф.Б., М^ рошников М.П., 1999).
1нструментом, що дозволяе дiагностувати Ыдив^ дуально-типологiчну приналежнють, а також оцiнити ступiнь адаптацп людини в екстремальних ситуацiях, стала методика Собчик Л.Н., 1999, що представляе собою досить простий Ыдивщуально-типолопчний опитувальник (1ТЗ), що мютить 91 питання [25,15].
Згщно лтературних джерел [1,6,12,13,14,16,17] для контрольно! групи (65 чол.) були запропонован наступнi методи корекцп стресу, якi включали в себе:
1. Конфщенцмы вiдомостi про па^ен^в, якi страждають iнфекцiйними захворюваннями (тубер-
кульоз, гепатит, В1Л), аллергозами, нарколопчною i алкогольною залежнiстю, табакопалiнням.
2. Медикаментозне л^вання професiйного стресу та пщтримка психологiчного здоров'я лiкаря.
Для основно! групи лiкарiв-курсантiв (65 чол.) запропонован авторськi методи корекцiI профеЫ-онального стресу у лiкарiв-стоматологiв згщно роз-робленого алгоритму:
1. Застосування елеменпв цигун-терапiI, вправ оздоровчо! пмнастики у лiкарiв згiдно методичних рекомендацм 2014 року [27].
2. Застосування елемен^в позитивного мислен-ня за допомогою релаксно-медитативного впливу зцiлюючих афiрмацiй [22].
3. Застосування джерельно! води, структурова-но! кристалами аметисту [3].
Результати дослщження
Професiйний стрес (ПС) рiзного рiвня було ви-явлено у 80% лiкарiв основно! групи, i в 20 % контрольно! групи.
Встановлено статистично достовiрний коре-ляцiйний зв'язок мiж рiвнем професiйного стресу та вiком (г = +0,753; р < 0,01), а також мiж рiвнем професмного стресу i стажем роботи (г = +0,769;: 0,01). Розподт лiкарiв по стажу в 1 i 2 групи стресу було приблизно однаковим (12,3 i 14,6 року вщпо-вiдно). Однак у перший групi були особи зi стажем роботи вщ 2 до 27 роюв, а в другiй - вщ 6 до 18 роюв. Цi данi дають пiдставу припустити, що на розвиток ПС впливае не тiльки вiк, а й шши чинники.
Аналiз факторiв, що сприяють формуванню ПС i СЕВ, показав, що вони можуть бути видтеы в три групи - зовышы, внутрiшнi i мiжособистiсних вщно-син. Результатом такого системного пщходу стало створення моделi ПС i СЕВ лiкаря-стоматолога.
Однiею з найбтьш важливих iндивiдуальних про-фесiйних якостей лкаря е його вмiння розумiти i спiвпереживати емоцiйному стану оточуючих його людей, володiння навичками встановлення адекват-них емоцiйних взаемин з патентами при строгому дотриманнi правил етики i такту, тобто емпа™.
При порiвняннi усереднених профiлiв МБДО основно! та контрольно! груп вщзначаеться бтьш висо-кий рiвень профiлю на всiх клiнiчних шкалах основый групi, що свiдчить про бтьшу емоцiйну напруженiсть лiкарiв, як увiйшли до цiе! групи. Вони в цтому бiльше стурбованi станом свого фiзичного здоров'я, схильнi фксувати увагу на неприемних аспектах ситуацп i вщ-носити сво! неприемност за рахунок iнших, оцЫюва-ти ставлення оточуючих як несприятливий, вщчувати тривожн реакцi! з незначного приводу, вщчужувати-ся, вiдгороджуватися вiд людей. Зазначен тенденцi! (статистично недостовiрнi) вщображаються в висо-ких значеннях усередненого профтю МБДО в основой групi на 6, 7, 8 шкалах. Зазначен вiдмiнностi зберiгаються i при зiставленнi даних методик окре-мо у чоловiкiв i жЫок в дослiджуваних групах лiкарiв.
Окремо! уваги потребують чоловiки-лiкарi, у яких стрес став головною проблемою (жЫок з таким рiв-нем стресу в дослщженому контингентi не вияви-лося). При такому рiвнi стресу порушення психiчно,|, адаптацi! проявилися вираженими психопатолопчни-ми явищами (пiдвищення профтю МБДО вище 80 Т
кроюв на шкалах 1, 2, 6, 7, 8 i зниження за 9 шкалою), як характеризуються рисами тохондрично! депресi! з тривогою, недовiрливiстю, дереалiзацiею. У цих же лiкарiв вiдзначений найбiльший бал СЕВ.
Аналiз показникiв МБДО в основнiй i контрольнiй групах в порiвняннi з балом СЕВ свщчить, що усе-редненi профiлi методик в групах, де сумарний бал СЕВ не виходить за 50, в цтому i в групах чолов^в i жЫок достовiрно не розрiзняються, профл не вихо-дять за межi коливань нормативно! вибiрки для ^е! методики.
Результати корекцi! у контрольна групi (65 чол.) були позитивними у 18 чол. (27,7 %), без результа^в (попереднм рiвень) - 47 чол. (72,3%).
Результати використання авторсько! методики в основый груп лiкарiв-курсантiв (65 чол.), згiдно за-пропонованого алгоритму: у 53 пащен™ (81,5%) позитивнi результати, у 12 чол. (18,5%) спостертав-ся попереднм рiвень з елементами позитиву (пщви-щення настрою, працездатностi, комунiкабельностi).
Обговорення результат дослiдження
Проведенi дослiдження дозволяють зробити ви-сновок, що таю особистюы характеристики, як три-вожнють, пiдвищена чутливiсть до вiдтiнкiв вщносин, «затримка» на неприемних аспектах ситуацп, трудно-щi в перекJlюченнi уваги, нестмкють емоцiй, можуть сприяти тому, що нав^ь незначнi подi! стають дже-релом переживань, породжуючи низьку самооцiнку, незадоволенiсть собою i оточенням, почуттям без-виходу, що в комплекс приводить до порушень нор-мальних вiдносин з пацiентами, колегами по робот^ в сiм'!. Проведена оцЫка вiдповiдей на анкету Кораха одночасно лкаря i пацiента подтвердили наявнiсть за-лежностi мiж емоцмним станом лiкаря i стурбованю-тю патента (65 лiкарiв i 65 стурбованих пащен^в).
За нашими даними, стан напруги та тривоги у лкаря при л^ваны пацiентiв з застосуванням премедикацп знизилися в 4 рази, а града^я «роз-слаблений» зросла в 4,5 рази. Так при проведены премедикацп лкар обирае споюйний стан пiд час прийому в 66% випадюв, в той час як при робот без премедикацп такий стан збертають лише 19,6% лка-рiв. Крiм того, робота в даних умовах в 54,6% випад-юв утримуе лiкарiв в станi напруги, яке знижуеться до 14,4% - в умовах медикаментозно! пiдготовки па-цiента. Стан тривоги вщзначили 17,5% лiкарiв 2 групи i тiльки 2,1% - в перший. Пiсля закiнчення л^вання лiкарi 1 групи в 80,4% випадюв залишаються споюй-ними, в той час як лiкарi 2 групи збертали цей стан в 20,6%. Практично до контрольного рiвня зменшу-еться кiлькiсть випадкiв напруги у лiкарiв 1 групи, у них також повнютю вiдсутня тривога. Лкар^ якi не проводили премедикацю, володiли високим рiвнем напруги (40%) i тривоги (10%), який в 5 разiв переви-щував вихщний рiвень цих показникiв.
Аналiз стану пащентв [21] пiд час лкування показав, що тiльки 6% не вщчували хвилювання, напру-ження i страху в очiкуваннi майбутнього л^вання. 11% пацiентiв хвилювалися, 35% були напружен^ 35% - тривожн i 13% вiдчували страх (всього -100%). Проведене ранше анкетування пацiентiв, якi очiкують прийому, за ^ею ж шкалою дало нижчi по-казники. Було встановлено, що 83% пащентв потре-
буе корекци емоцiйного стану. Реальна атмосфера стоматолопчного кабiнету i оч^вання майбутнього стоматологiчного втручання з можливим виникнен-ням болю пiдвищували психоемоцмне навантажен-ня на пацiента, що було пiдтверджено за допомогою шкали Кораха.
Якщо пацiент знав, що подготовки до майбутнього втручання в порожнин рота не буде, то стан рiзного ступеня тривоги вщчувають 83% пацiентiв, у той час як на тл премедикаци тривогу зберiгали тiльки 31% па^ен^в. Пiсля лiкування не виявляли ознак хвилювання 77% пащен^в 1 групи i 52% - 2. Рiзну ступiнь тривоги зберiгали пацiенти 1 групи (23%) i значно бтьшу в 2 - 46%, з яких у 2% зберка-ли града^ю «стурбований».
За результатами корекци у контрольна групi лише у 27,7% лiкарiв спостерiгалось покращення працездатност^ комунiкабельностi, позитивiзму та неординарностi пiдходiв при лiкуваннi пацiентiв.
При використанн авторсько! методики в основой групi лiкарiв-курсантiв у 81,5% спостеркались
позитивнi результати за рахунок застосування нових нестандартних пiдходiв при вщновлены здоров'я та профiлактицi стрес-факторiв.
Висновки
1. Професмний стрес i синдром емоцмного ви-горання негативно впливають на психiчний i сома-тичний стан здоров'я лкаря-стоматолога та його патента.
2. Комплекси профтактичних заходiв для лка-рiв-стоматологiв та !х пацiентiв з метою зниження рiвня професiйного стресу i ступеня прояву синдрому вигорання дiяв по рiзному: позитивних результа-^в у контрольнiй групi - 27,7%; в основый - 81,5% за рахунок застосування нових авторських методик, окремi елементи яких з устхом використовуються у свтовм практицi.
Перспективи подальших досл1джень. Отри-манi нами позитивнi результати лiкування та про-фiлактики стрес-факторiв у лiкарiв-стоматологiв дають можливють в подальшому удосконалення дано! методики для широкого загалу лiкарiв.
Л^ература
1. Антистрессорный эффект антиоксиданта мексидола и его аналогов в экстремальных ситуациях / Т. А. Воронина, Л.Д. Смирнов,
Е.С. Телешова [и др.] // Таврический Ж. Психиатрии. - № 2 (19). - 2002. - C. 73.
2. Ппена та охорона пращ медичних пращвниюв: навч. поЫб. / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Д.О. Ластков [та 1н.]; за ред.
B.Ф. Москаленка, О.П. Яворовського. - К.: Медицина, 2009. - 176 с.
3. Гоникман Э.И. Человек и кристалл - грани единства / Э.И. Гоникман. - М.: Велигор, 2013. - 220 с.
4. Калимо Р. Психосоциальные факторы и связь работы со здоровьем / Р. Калимо // Психосоциальные факторы на работе
и охрана здоровья [под ред. Р. Калимо, М.А. Эль-Батави, К.Л. Купера]. - Женева: Издание Всемирной организации здравоохранения, 1989. - С. 7-23, 73.
5. Катаева В.А. Труд и здоровье врача-стоматолога / В.А. Катаева. - М.: Медицина, 2002. - 208 с.
6. Коррекция эмоционального стресса психотропными средствами на амбулаторном стоматологическом приеме: учебное по-
собие / Л.И. Ларенцова, Ю.М. Максимовский, Т.А. Воронина, Л. Смирнов. - М., - 2002. - 27 с.
7. Куцевляк В.Ф. Профессиональные повреждения и заболевания врача-стоматолога / В.Ф. Куцевляк, С.В. Куцевляк // Вюник
Асощацп стоматолопв УкраУни. - 1998. - № 1. - С. 4.
8. Лазоренко (Мельникова) С.В. Профессиональный стресс у врачей-стоматологов. Результаты пилотажного исследования /
C.В. Лазоренко (Мельникова) // Дент-Арт. - 1998. - №3. - С. 17-20.
9. Лазоренко (Мельникова) С.В. Стрессорное воздействие в профессиональной деятельности врача-стоматолога / С.В. Лазо-
ренко (Мельникова) // Вюник стоматологи. - 2006. - №2 (26). - С. 52-54.
10. Ларенцова Л.И. Исследование видов эмпатии и синдрома выгорания врачей-стоматологов: труды I международного Симпозиума «Стресс экстремальные состояния» / Л.И. Ларенцова. - Кара-Даг, Украина, 5-14 июня 2002 г. - С. 54-55.
11. Ларенцова Л.И. Исследование видов эмпатии и синдрома выгорания у врачей-стоматологов / Л.И. Ларенцова // Таврический Ж. Психиатрии. - 2002. - № 2 (19). - C. 23-25.
12. Ларенцова Л.И. К вопросу изучения профессионального стресса врачей-стоматологов: труды Российского научного форума с международным участием: «Стоматология нового тысячелетия» / Л.И. Ларенцова. - М., - 2002. - С. 167-168.
13. Ларенцова Л.И. Конфликт как фактор стресса в практике врача-стоматолога / Л.И. Ларенцова, Н.Б. Смирнова // Ж. Российская стоматология. - 2002, - № 4. - С. 36-38.
14. Ларенцова Л.И. Коррекция профессионального стресса у врачей-стоматологов антиоксидантом мексидолом: VI Международная конференция «Биоантиоксидант» / Л.И. Ларенцова. - М., 16-19 апреля 2002 г. - С. 343.
15. Ларенцова Л.И. Оценка личности практикующего врача-стоматолога по индивидуально-типологическому опроснику (ИТО) / Л.И. Ларенцова // Ж. Российская стоматология. - 2002, - № 1. - С. 39-41.
16. Ларенцова Л.И. Производственный стресс врача-стоматолога и возможность его коррекции при работе с тревожными пациентами / Л.И. Ларенцова // Ж. Российская стоматология. - 2002, - № 3. - С. 45-48.
17. Ларенцова Л.И. Профессиональный стресс врача-стоматолога и его профилактика: труды Российского научного форума с международным участием: «Стоматология нового тысячелетия» / Л.И. Ларенцова, Н.В. Халтуева. - М., - 2002. - С. 168-169.
18. Ларенцова Л.И. Профессиональный стресс и синдром эмоционального выгорания / Л.И. Ларенцова, Е.Д. Соколова // Ж. Российская стоматология. - 2002, - № 2. - С. 34-36.
19. Ларенцова Л.И. Профессиональный стресс у практикующих врачей стоматологов / Л.И. Ларенцова, Ю.М. Максимовский, Е.Д. Соколова // Ж. Клиническая стоматология. - 2001, - № 4. - С. 62-65.
20. Ларенцова Л.И. Синдром «эмоционального выгорания» у врачей-стоматологов / Л.И. Ларенцова, Ю.М. Максимовский, Е.Д. Соколова // Ж. Новая стоматология. - 2002, - № 2. - С. 97-99.
21. Ларенцова Л.И. Тревожный пациент как фактор профессионального стресса врача-стоматолога / Л.И. Ларенцова // International Workshop «Ne Technologies in Medicine and Ecology»: труды семинара. - Словакия, Высокие Татры, 12-1 января 2002 г. - С. 24-26.
22. Луиза Л. Хей. Энергия жизни / Луиза Л. Хей. - М: ОЛМА МедиаГрупп. - 2009. - 192 с.
23. Мельникова С.В. Феномен кризиса в профессиональной деятельности и жизнедеятельности врача-стоматолога: экскурс в проблему / С.В. Мельникова // Современная стоматология. - Ч. 1. - 2009. - № 3 (47). - С. 19-24.
24. Мельникова С.В. Феномен кризиса в профессиональной деятельности и жизнедеятельности врача-стоматолога: экскурс в проблему. / С.В. Мельникова // Современная стоматология. - Ч. 2. - 2009. - № 4 (48). - С. 24-28.
25. Славин М.Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях / М.Б. Славин. - М.: Медицина, 1989. - 302 с.
26. Фармакологическая коррекция стресса ожидания боли у стоматологических больных: материалы VI международной междисциплинарной конференции по биологической психиатрии «Стресс и поведение» / Л.И. Ларенцова, А.О. Гурешидзе, Т.А. Воронина, Е.В. Гофпггейн. - М., 2001. - С. 28, 83-84.
27. Цигун-тератя. Оздоровча пмнастика: навч. поЫб. / В.Л. Мельник, В.К. Шевченко, М.П. Римар. - Полтава: ПП Шевченко Р.В. -2014. - 117 с.
УДК: 616. 31: 614.25
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ I КОРЕКЦП ПРОФЕС1ЙНОГО СТРЕСУ В РОБОТ1 Л1КАРЯ-СТОМАТОЛОГА
Мельник В. Л., Шевченко В. К., Шевченко €. В., Мельник I. В.
Резюме. В статт представлен дан про методи виявлення та корекци професмного стресу у пащенпв та лiкарiв на стоматолопчному прийомг Згщно отриманих результат дiагностики, л^вання та профтактики стресу у двох групах лiкарiв-курсантiв отриман достовiрнi даы, як свщчать про те, що застосування комплексно! медикаментозно! терапп у 27,7% мае позитивний результат. Використання нового л^вального алгоритму боротьби зi стресом на робочому мющ в основый груп склало 81,5%.
Ключовi слова: стрес, лкаргстоматологи, дiагностика, лiкування.
УДК: 616. 31: 614.25
МЕТОДЫ ВЫЯВЛЕНИЯ И КОРРЕКЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СТРЕССА В РАБОТЕ ВРАЧА-СТОМАТОЛОГА
Мельник В. Л., Шевченко В. К., Шевченко Е. В., Мельник И. В.
Резюме. В статье представлены данные о методах выявления и коррекции профессионального стресса у пациентов и врачей на стоматологическом приёме. По результатам диагностики, лечения и профилактики стресса у исследуемых 2 групп врачей - курсантов получены достоверные данные, свидетельствующие о том, что применение комплексной медикаментозной терапии даёт 27,7% позитивных результатов, в то время, как использование нового алгоритма избавления от стресс-факторов в основной группе - 81,5%.
Ключевые слова: стресс, врачи-стоматологи, диагностика, лечение.
UDC: 616. 31: 614.25
DETECTION AND CORRECTION METHODS OF OCCUPATIONAL STRESS OF DOCTORS-DENTISTS
Melnik V. L., Shevchenko V. K., Shevchenko E. V., Melnik I. V.
Abstract. The Department of postgraduate education of dentists of HSEEU "UMSA" conducted clinical and psychological study of 130 dentists - students to identify occupational stress (OS), emotional burnout syndrome (EBS) and their impact on doctors' health. Doctors are divided into two groups: the first (main) - 65 doctors; the second (control) - 65 doctors. Professional stress (PS) of different levels were found in 80% of doctors' main group and 20% in the control group.
Established a statistically significant correlation between the level of occupational stress and age and between occupational stress and the level of experience. The distribution of doctors in length in 1 and 2 groups stress was about the same (12.3 and 14.6 years correspondingly). However, in the first group were people with experience from 2 to 27, and the second - from 6 to 18 years. This data suggests that the development of the aircraft affects not only age, and other factors. Special attention should be paid to male doctors, which stress was the main problem. At this level of stress of mental adaptation manifested severe psychopathological symptoms (increased profile PMSM (Personality multilateral study methods) above 80 T steps on the scales 1, 2, 6, 7, 8 and decrease by 9 scale), characterized by features of hypochondriacal depression with anxiety, suspiciousness, derealization. In these physicians marked the highest score EBS.
Analysis of PMSM in the study and control groups compared to ball EBS shows that the average profile method in groups where total score EBS does not exceed 50, in general and in groups of men and women was not significantly different profiles do not go beyond fluctuations regulatory sample for this method.
The results of the correction in the control group (65 people.) were positive in 18 people (27.7%), with no results (preliminary level) - 47 people (72.3%).
The results of the author's method used in the main group (65 people), according to the proposed algorithm, in 53 patients (81.5%) positive results, in 12 people (18.5%) experienced previous level with elements of positive (increasing mood, performance, communication skills).
According to the results of stress diagnosis, treatment and prevention in the two groups of medical students received credible information showing that the traditional use of complex drug therapy in 27.7% have a positive result. Using the new treatment algorithm directly deal with stress in the workplace in the study group was successful in 81.5% of cases.
Keywords: stress, dentists, diagnosis and treatment.
Рецензент - проф. Скрипшкова Т. П.
Стаття надшшла 04.03.2016 року
