Научная статья на тему 'Методи та підходи до покращення розвитку фізичних якостей на заняттях з фізичного виховання у вищих аграрних навчальних закладах'

Методи та підходи до покращення розвитку фізичних якостей на заняттях з фізичного виховання у вищих аграрних навчальних закладах Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
58
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Пацевко А. Й., Приставський Т. Г., Василів О. В., Бабич А. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Методи та підходи до покращення розвитку фізичних якостей на заняттях з фізичного виховання у вищих аграрних навчальних закладах»

УДК 796.011.3

Пацевко А.Й., доцент ® Приставський Т.Г., старший викладач Bacn.iie О.В., старший викладач Бабич А.М., старший викладач Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iм. С.З.Гжицького

МЕТОДИ ТА П1ДХОДИ ДО ПОКРАЩЕННЯ РОЗВИТКУ Ф1ЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Фiзичне виховання у ВНЗ е обов'язковою навчальною дисциплшою, завданням яко! е змiцнення здоров'я, загартовування оргашзму студента та забезпечення 1хньо1 фiзичноl, спортивно! та професюнально! пiдготовки. Однак, на факультетi ветеринарно! медицини з 2008-2009 навчального року кшьккть годин на навчальну дисциплшу скорочено на 50%. Таким чином студент для формування фiзичноl особистост молодого фахiвця i здатностi реалiзувати себе в фiзкультурно-оздоровчiй i спортивнш дiяльностi одержить тiльки 2 години на тиждень. Таке вiдчутне скорочення кшькосп годин вiдбуваеться на фош заяви мiнiстра освiти i науки Украши на колеги Мiнiстерства, в якш пiдкреслюеться, що сьогоднi у понад 90% учшвсько! та студентсько! молодi виявлено рiзноманiтнi захворювання.

Немае потреби проводити спещальш дослiдження, щоб довести, що одноразове заняття (2 години) на тиждень аж шяк не буде сприяти забезпеченню необхщно! динамiки фiзичноl i професюнально! тдготовки.

1снуюча навчальна програма мiстить навчальний матерiал, розрахований на основне i спортивне навчальне вiддiлення, тобто вона е диференцшованою. Крiм того, диференщащя здiйснюеться кафедрами i на основi результатiв виконання тестiв студентами тсля поступлення у вуз на початку навчального року. В подальшому викладачами ведеться постiйне спостереження за динамжою фiзично! пiдготовленостi студентiв протягом 4-х роюв навчання. Обов'язковому тестуванню тдлягають основнi показники фiзичних якостей: сили, швидкоси, витривалостi, спритностi.

Результати тестування студенев 1-го курсу, яке проводиться на початку навчального року, показали суттевi вщставання студентiв вiд вимог навчально! програми i державних тесив, що свiдчить про низький рiвень фiзично! пiдготовленостi i пiдтверджуеться мммальними показниками в наступних тестах: стрибок у довжину з мкця у чоловшв 201см, пiдтягування на перекладиш 3-4 рази, бiг 12хв. 2000м, iз положення лежачи на спиш сiсти за 2хв. 30 разiв. У жiнок показники тестування також виявились низькими: стрибок в довжину з мюця дорiвнюе 151см, iз положення лежачи на спинi скти за 2хв. 27 разiв, утримування власно! ваги на зiгнутих руках 7сек., за 12хв. бiгу подолано 1700м.

® Пацевко А.Й., Приставський Т.Г., Васил1в О.В., Бабич А.М., 2011

253

Результати тестування показали, що iз загально! кшькосп студентiв мiнiмальнi вимоги виконуе 21,5% чоловiкiв i 27,1% жшок.

На початку навчального року вс вимоги тестування виконали у чоловтв основного навчального вiддiлення 25,2%, а у жшок 39,6%.

Причиною одержаних нами невтшних показниюв тестування е перш за все перехщ на одноразовi обов'язковi заняття на тиждень, на яких кумулятивного тренувального ефекту досягнути неможливо. Крiм того, тд час екзаменацiйних сесiй, каткул, проходження практики руховi можливостi студента зводяться до мммуму. Так протягом семестру тд час занять об'ем вправ i !х виконання здшснюеться з недостатньою iнтенсивнiстю, а загальне навантаження е недостатнiм. Тому в органiзмi студента не вiдбуваються необхщт енергетичнi змiни, особливо пiд час виконання швидккного, силового навантаження та на витривалкть. За останнi роки на рiвень фiзично! пiдготовленостi впливае велика чисельшсть навчально! групи (30чол.), недостатне матерiально-технiчне забезпечення навчального процесу та iншi об'ективнi причини.

Таю умови навчання вимагають штенсифжацп дш студентiв пiд час занять. Тому важливо знати ефективнiсть впливу кожно! конкретно! вправи на функцiональний стан оргашзму, що залежить, в першу чергу, вщ тривалостi виконання кожно!.

Згщно з орiентовними характеристиками градащя iнтенсивностi навантаження розподiляеться на:

- незначну (30-40% вщ максимально!);

- малу (50-60%);

- середню (70-80%);

- субмаксимальну (80-90%);

- максимально (90-100%).

Однак вiдомо, що розвиток рухових якостей можливий тiльки при вщповщному виборi фiзичних вправ та специфiчних вимог до !х виконання. Так статичш вправи доцiльно виконувати з штенсившстю до 80% вщ максимально!. Робота в такому режимi забезпечуе розвиток м'язово! сили. Ци^чш вправи сприяють покращенню роботи серцево-судинно! системи, якщо виконувати !х з iнтенсивнiстю, де ЧСС перевищуе 130 ударiв за 1хв.

Моторний режим студента обумовлений сумою рухово! активности яка визначаеться характером, штенсившстю виконання рухових дш i способом життя тд час навчання i в позанавчальний час. Рацiональний руховий режим повинен забезпечувати ефективнiсть адаптацшних та регенерацiйних механiзмiв органiзму.

Оптимальну частоту занять фiзичним вихованням прийнято визначати коефщентом 1,0, що дорiвнюе 100%. Сюди включаеться сума обов'язкових занять за рж (72 години, 8 годин на мкяць, 2 години на тиждень) без врахування ранково! зарядки, фiзкультхвилинок та шших заходiв. Такий показник е недостаттм для розвитку рухових якостей до рiвня, який мiг би забезпечити виконання залжових вимог та державних тесив. 1снуе думка науковцiв, що необхщно! фiзично! пiдготовки неможливо досягти при менш, нiж триразових заняттях на тиждень, тривалiстю 60-80хв. кожне. Адже при

вщсутност оптимально! фiзичноl тдготовки у студента наступае втома вже тд час мммальних навантажень.

В ситуаци, що склалася, зараз у фiзичному вихованнi перевагу слiд надавати аеробнш руховiй активностi. Серед найбiльш ефективних засобiв, якими користуються в практичнш роботi, е ходьба, бiг, стрибки зi скакалкою, вибiгання по сходинах, плавання, б^ на лижах, колове тренування, вправи з аеробно! пмнастики та iншi.

Щоб оптимiзувати та штенсифжувати навчальний процес, необхiдно правильно вибирати методи, яю забезпечують досягнення поставлених в заняттях задач. В ци^чних рухових дiях аеробного характеру застосовуються 4 основнi методи, якими користуються для розвитку рухових якостей. Це:

1. Суцiльно-рiвномiрний — де вправи виконуються без зупинки тривалий час в незмшному темт, з показником ЧСС не нижче 130 ударiв за 1хв. Вправи можна виконувати i в умовах дворазового збшьшення показника ЧСС, але тодi в органiзмi будуть вiдбуватися значт змiни. Тому важливо, щоб кожен студент вмiв вираховувати свiй шдивщуальний оптимальний показник ЧСС. Для цього потрiбно знати власну критичну ЧСС, яку не бажано перевищувати вже на початку аеробного режиму роботи. Критична ЧСС визначаеться так: 220 мшус вж. З одержано! суми вираховуеться показник власно! ЧСС (ранком, тсля пробудження). З цього показника вираховуеться 60%, а одержану суму додати до ЧСС в споко!.

Щоб вирахувати ЧСС для студента 20^чного вжу, у якого ЧСС в споко! становить 60 ударiв за 1хв., необхщно поступати так:

220-20=200 (критичний показник частоти пульсу);

200-60=140 ^зниця мiж критичним показником ЧСС та показником пульсу в споко!);

140:100х60=84 (60% рiзниця пульсу);

60+84=144 (оптимальний показник ЧСС).

В тренуваннях з потужними (високими) навантаженнями з б^у розрiзняють три рiвнi (типи) штенсивност в рiвномiрному темпi:

- помпрна (на рiвнi оптимально! ЧСС);

- середня (на рiвнi мiж оптимальною i критичною ЧСС);

- субмаксимальна (на рiвнi критично! ЧСС).

В процес б^у вимоги до органiзму поступово зростають за рахунок пiдвищення швидкостi або тривалост виконання завдання.

2. Фартлековий метод - е взаемозалежним з рiвномiрним методом. Темп рухово! дiяльностi регулюеться суб'ективним вiдчуттям студента. Змша темпу руху тут призводить до змши ЧСС.

3. 1нтервальний метод побудований на плановш змiнi iнтервалiв навантаження та вiдпочинку. В цьому методi кожна вправа мiстить п'ять складових: швидкiсть, дистанцiю, кiлькiсть вiдрiзкiв, iнтенсивнiсть та тривалiсть вiдпочинку.

4. Повторний метод — тут штервали вщпочинку мiж вiдрiзками роботи тривають до повного вщновлення ЧСС, яка досягае i перевищуе критичний показник. Вимоги до дiяльностi органiзму зростають за рахунок швидкост i скорочення часу тривалоси вiдпочинку мiж вiдрiзками.

1нтенсифжувати навчальний процес з фiзичного виховання можна i шляхом спрямування роботи на розвиток статично! сили. Силовi якост усшшно розвиваються, якщо вправи виконуються в динамiчному чи iзометричному режимi. Iзометричнi змiни стану м'язiв можливi в положеннях, якщо бшьша або окремi частини тша зафiксованi, а дi! виконуються поштовхом, тягою, вiдштовхуванням з одночасним розслабленням м'язiв. Це вправи для м'язових груп тулуба, плечового поясу, передплiччя, ши!, стегна, гомiлки та ш.

Крiм iзометричних, перспективними е i вправи в парах. 1х можна виконувати в статичному i статично-динамiчному режимi. Вони викликають у студенев позитивнi емоцi!.

Процес iнтенсифiкацi! фiзичного виховання у ВНЗ стане ефективним, якщо вибiр аеробних i силових вправ буде iндивiдуалiзованим. Збiльшення кшькосп виконуваних вправ i !х штенсифжащя повиннi бути спрямованими на розвиток переважно тих моторних здiбностей, яю виявились найбiльш занедбаними.

Л1тература

1.Бельсевич В.И., Запорожанов В.М. «Физическая активность человека». «Здоров'я», 1987.

2.Благiй О.Л., 1ващенко Л.Я., Георгiева А.К. Взаемозв'язок рухово! активностi з показниками функцiонального стану оргашзм. //Збiрник наукових праць П Мiжнародно! наук. практичн. конфер. «Фiзична культура та здоровий образ життя». - Вiнниця, 1996. - С.54-55.

3.Бондарчук Н.Я. Диференцiйований пiдхiд до фiзичного виховання

студентiв з рiзних бiогеохiмiчних зон Закарпаття: Автореф. дис.....канд. наук. з

фк. вих.. i спорту: 24.00.02 / ЛД1ФК. - Львiв, 2006. - 20с.

4.Бондар 1.Р. Фiзичне виховання студенев з низьким рiвнем фiзично! пiдготовленостi: Автореф. дис... канд..наук з ф.в. i с: 24.00.02 - Луцьк, 2000. -19с.

5.Булатова М., Литвин О. Здоров'я i фiзична пiдготовленiсть населення Укра!ни. //Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту. К.:Олiмпiйська лiтература 2004. -№1. - С 3-8.

6.Волков В.Л. Проблема розробки технологи управлшня фiзичною пiдготовкою сучасно! молодi. //Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту. -2008. - №2. - С 41-46.

7. Литовченко Г., Кузьменко М., Соломко О. Пщвищення рухово! активност студенев - один з видiв пiдготовки фахiвцiв високо! квалiфiкацi! в технiчних вузах //Педагогiка, психолопя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: 36. наук. пр.. Х,2005. - №7 - С.34-40.

8. Лозинський в.с. Сучаснi аспекти формування здорового способу життя / Мат.-практ. конф. «Стратепя формування здорового способу життя», -2000, -236с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.