CC BY
16
О.Г. Курган
МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ Ц1НОУТВОРЕННЯ З ОПТИМАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ НА ШНОВАЩЙНО-ШВЕСТИЩЙШ ПРОЕКТИ ПЩПРИСМСТВА
Розроблено рекомендацИ та пропозицИ щодо пгдвищення ефективностг 1нновац1йно-твестицшноИ дгяльностг промислових тдприемств на основi методгв прогнозування цтоутворення з оптимальними витратами на тновацтно-твестицшт проекти тдприемства.
Разработаны рекомендации и предложения по повышению эффективности инновационно-инвестиционной деятельности промышленных предприятий на основе методов прогнозирования ценообразования с оптимальными затратами на инновационно-инвестиционные проекты предприятия.
Developed recommendation and suggestion on the increase of efficiency of innovative-investment activity of industrial enterprises on the basis of methods ofprognostication ofpricing with optimum expenses on the projects of innovative-investments of enterprise.
© О.Г. Курган, 2010
У сучаснш украшськш економщ промисловi тдприемства, виходячи з !х ролi у створенш валового внутршнього продукту, посщають особливе мшце у OTCTeMi оргашзаци нащонального виробництва. Вщновлювальне промислове зростання, хоча як засвщчуе св^овий досвщ, i демонструе висок темпи на початковому етат, що пов'язано з низькою вихщною базою обчислення, проте за своею природою е затухаючим. Останне, зокрема, пщтверджуеться офiцiйними статистичними даними про динамжу промислового виробництва в Укрш'ш у 2008 - на початку 2009 рр.
Вичерпування джерел вщновлювального промислового зростання в Укрш'ш висувае на перший план проблему забезпечення подальшого економiчного розвитку краши, який виходить за межi власне вщновлення виробничо! активностi вiтчизняних промислових тдприемств. Тобто йдеться про генерування такого промислового зростання, яке базуеться не на залученш вщповщними пiдприемствами старих виробничих ресурсiв, а на !х iнновацiйному переозброеннi, що забезпечуеться швестицшно-шновацшною дiяльнiстю.
Проблемам оргашзаци та здшснення швестищйно-шноващйно1 дiяльногстi промислових пiдприемств як суб'екив ринку присвяченi науковi пращ таких втизняних i зарубiжних дослщниюв, як В. Александрова, О. Алимов, О. Амоша, Ю. Бажал, В. Геець, О. Лапко, Б. Малицький, С. Онишко, Л. Федулова [1-6], Д. Черваньов, В. Аньшин, I. Гурков, М. Гусаков, Т. £фiменко, В. 1вченко, В. Кабалiна, Н. Круглов, М. Личагш, В. Мединський, А. Пригожин, А. Тодосшчук, Е. Утюн, Н. Альтер, Д. Арчибудж^ Д. Артур, С. Бейкер, Р. Бургелман, Т. Бернс, Р. Дафт, Ф. Даманкур, П. Дракер, Б. Лундвалл, С. Маерс, А. Над, Р. Нельсон, Е. Робертс, Д. Тк, М. Тушман, Б. Твкс, С. Уштер, С. Харрiсон.
Питанням оптимiзацil та прогнозування технiчних i економiчних показникiв присвячено багато роб^ вiдомих авторiв, таких як: З. Адельман, Дж. Бокс, Д.О. Ушсон, Дж. Хантер, М. Хол, Р. Шеффе, а також iнших вчених i фахiвцiв у сферi теорп та практики планування при пошуку оптимальних умов i варiантiв розвитку об'екта, що вивчаеться.
Метою статт е розробка рекомендацш i пропозицш щодо пiдвищення ефективностi шноващйно-швестищйно1 дiяльностi промислових пiдприемств на основi методiв прогнозування цiноутворення з оптимальними витратами на шновацшно-швестицшш проекти пiдприемства.
Незважаючи на високу вивченiсть дано! проблеми, в наукових працях недостатньо ч^ко представлений органiзацiйно-економiчний аспект формування i використання iнструментарiю пiдвищення ефективностi системи управлшня iнновацiйно-iнвестицiйною дiяльнiстю великого машинобудiвного пiдприемства, що належить до питань практичного керiвництва на рiзному iерархiчному рiвнi управлiння пiдприемством. Запропонована iерархiчна методика мiстить сукупнiсть аналiтичних способiв, правил дослiдження економiчних явищ i процесiв шноващйно-швестищйно1 дiяльностi пiдприемства (рис. 1). Економжо-математичш методи будуються на основi синтезу знань з економши, математики i статистики. 1снуюче рiзноманiття методiв аналiзу представляе широкi можливост у виборi iнструментарiю дослiдження. Причому цей вибiр визначаеться метою аналiзу, вимогами до ступеня деталiзацil
1. Постановка завдання Визначення цши i оптимальных витрат на виробництво i реалiзацiю продукцií шнова-цшно-швестицшних проектов
Методика прогнозування цiноутворення з оптимальними витратами на шноващйно-швестищйт проекти
9.1нтерпретащя лшйного рiвняння регресй Чим бiльше коефiцieнт рiвняння регресií по величинi (Ы), тим сильшше вплив чинника (XI) на параметр оптимiзацií (У1) (+Ы) наводить до зростання (У1) (-Ы) наводить до зменшення (У1)
10. Рух по градieнту лшйного
рiвняння регресй (круте сходження по поверхт вiдгуку)
У1^З.пер.уд. ^Утах ^Утт У2^З.пост.уд. ^>Утах ^Утт УЭ^-С.пол.уд. ^Утах ^Утт У4^Ц.опт. ^Утах ^Утт У5^П. до податку^ Утах ^Утт
3. Вибiр впливаючих чинниюв для параметрiв оптимiзацii (Х1) Для У1: З.пер.уд.: XI - основш матерiали; Х2 - купiвельнi комплектуют; Х3 - заробiтна плата виробничих робггни-юв з вiдрахуваннями на сощальш потреби.
Для У2: З.пост.уд.:
Х1 - витрати постшш без амортизацií i ко-мерцшних витрат; Х2 - комерцiйнi витрати; Хз - амортизащя.
Для У3: С.полн.уд.:
Х1 - змiннi питомi витрати;
Х2 - постiйнi питом витрати без амортизацií;
Х3 - амортизацiя.
Для У4: Ц.опт. Х1 - змiннi питомi витрати (У1); Х2 - постшш питомi витрати (У2); Х3 - прибуток до податку питомий (УЗ).
Для У5: П до податку уд. Х1 - оптова цша; Х2 - змiннi питомi витрати; ХЗ - постшш питомi витрати
4. Складання лшйного плану Матриця планування повного факторного експерименту
6. Розрахунок дисперсп параметра оптимiзацii Перевiрка однорщносп ряду дисперсп за допомогою критерию Кохрена (Окрит.). Якщо Отабл. >Орасч., то ряд дисперсп вважаетъся однорiдним, означае диспер-сiя параметра оптимiзацiя знайдена правильно. Отабл. 0,68>0расч.0,38
2. Вибiр параметрiв о^ти^^:зацИ (У1) У1 - витрати змшш питомi (Зпер.уд.) У2 - витрати постшш питомi (Зпост.уд.) У3 - повна питома собiвартiсть (Спов.уд.) У4 - оптова цша (Цопт.)
У5 - прибуток до оподат^ування питомий (П до подат^.уд.)
7. Перевiрка коефiцieнтiврiвняннярегресй на статистичну значущ^тъ за допомогою критерт Стъюдента Якщо абсолютне значення коеф^ент1в регресп рiвне або перевищуе величину довiрчого iнтервалу, то кое-фiцiенти рiвняння регресií можна вважати статистично значимими
5. Розрахунок коефiцieнтiврiвняннярегресй i визначення 'Их довiрчих iнтервалiв
8. Статистичний ан^зрiвняння регресй за допомогою критерт Фшера Перевiрка гшотези про адекватшсть рiвняння регресií. Якщо розрахункове значення критер^ Фiшера (Брасч.) не перевищуе табличного (Бтабл.), тобто Брасч. < Бтабл., то гiпотеза про адекватшсть лшшного рiвняння регресií може бути прийнята
Рис. 1. Блок-схема методики прогнозування цшоутворення з оптимальними витратами на ¡нновацтно-1нвестицтт проекти тдприемства
ан^зу, до точност результатiв, характером взаемозв'язюв мiж показниками. Одним з методiв економiко-математичного моделювання е кореляцiйно-регресiйний ан^з, який використовуеться для визначення взаемозв'язку мiж показниками, що не знаходяться у функцюнальнш залежностi. Для виявлення закономiрностi змiни показникiв, що вивчаються, необидно достатньо тривалий перiод дiяльностi аналiзованого пiдприемства. Основним завданням кореляцшно-регресшного аналiзу е визначення взаемозв'язку мiж явищами або впливаючими чинниками на результативний показник. Рiвняння регресп мае такий загальний вигляд:
У = Ъ0 + Е ЪХ +Е ЪИХ +. .' (1)
де у - параметр оптимiзацil - це економiчний показник, який потрiбно оптимiзувати;
XI - впливаючi чинники, що впливають на параметр оптишзацп;
Ъ0; Ъ; Ъу; Ъц - коефщенти рiвняння регресй.
Усю послiдовнiсть методики прогнозування цшоутворення з оптимальними витратами на шновацшно-швестицшш проекти методом кореляцiйно-регресiйного аналiзу можна роздiлити на такi етапи:
1. Постановка завдання. Бажано, щоб мета дослщження була сформульована кшьюсно, оскiльки планування, перш за все, пов'язане зi встановленням кiлькiсних зв'язюв мiж вхiдними i вихiдними параметрами дослщжуваного об'екта. Об'ект дослiдження мае бути керованим.
Мета завдання - визначення щни й оптимальних витрат на виробництво i реалiзацiю продукци iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв.
2. Вибгр параметра оптим1зацп. Бажано, щоб параметр оптишзацп був однозначним, тобто щоб тшьки одне значення параметра характеризувало единий стан об'екта, виражався кшьюсно, ощнювався з максимальною статистичною ефективнiстю i мав економiчне значення. У данш методицi як параметри оптишзацп вибраш витрати змiннi питомi (уД витрати постшш питомi (у2), повна питома собiвартiсть (уД оптова цiна (у4) i прибуток до оподаткування питомий (уД Систему параметрiв оптимiзацil пропонуемо формувати з урахуванням прiоритетiв показниюв за рiвнями значущостi. До першого рiвня пропонуемо вiдносити найбiльш важливi показники - це цiна i витрати на виробництво i реалiзацiю iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв.
3. Виб1р впливаючих чиннитв. Важливою вимогою, що пред'являеться до чинникiв, е вiдсутнiсть кореляцп, тобто вiдсутнiсть взаемозалежностi. Бажано, щоб чинники мали кiлькiсну оцiнку. Вибираючи чинники, необхiдно враховувати область, що обмежуе 1х можливе варiювання. Для кожного чинника встановлюють:
(Ву) - верхнш рiвень можливого варiювання - максимальна величина впливаючого чинника;
(Ну) - нижнш рiвень можливого варiювання - мммальна величина впливаючого чинника;
(Оу) - основний рiвень можливого варiювання, визначаеться як рiзниця мiж верхнiм рiвнем (Ву) i iнтервалом варiювання (3), тобто Оу= Ву- 3;
(3) - iнтервал варiювання - це рiзниця мiж верхнiм i нижшм рiвнями дiлена навпiл,
тобто
3 = (Ву-Ну) / 2. (2)
Вибираючи чинники, що впливають на параметр оптимiзацil, необхщно враховувати причинно-наслiдковi зв'язки мiж показниками.
Вхiднi чинники пропонуемо кодувати. При кодуваннi здiйснюеться перенесення початку координат в центр (основний рiвень плануванш) i вибiр масштабу в одиницях варшвання вхiдних чинниюв. Кодоваш значення чинникiв (хг) пов'язаш з натуральними значеннями (X) таким сшввщношенням:
X = (X - Хо)/з > (3)
де Хю - натуральне значення чинника на основному рiвнi.
4. Складання лШйного плану. У нашому прикладi варiюються три чинники Х], х2, i х3, причому кожен на двох рiвнях: +1 i -1. Одинищ для зручностi опускаються, залишаються тiльки (+) i (-). Ус можливi комбшацп чинникiв можуть бути вичерпаш у восьми варiантах.
N = 2к = 23 = 8 , (4)
де N - кшькють варiантiв в матриц планування;
к = 3 - число впливаючих чинникiв;
2 означав, що кожен чинник варiюeться на двох рiвнях (+) i (-).
V другому стовпщ наводимо значення фжтивно! змшно! х0 = +1, и оцiнка дае величину вшьного члена (Ь0) в рiвняннi регресп. Значення змiнних х1, х2, i х3 утворюють планування повного експерименту чинника;
VI - середне значення параметра оптишзацп, отримане в результат розрахункiв фактичних значень параметра оптимiзацil.
¥,=(у1 + у2)/2, (5)
де у1 i у2 - повторш визначення фактичного значення параметра оптишзацп.
5. Розрахунок коефiцieнтiв рiвняння регресп i визначення гх довiрчих iнтервалiв. За допомогою матрицi планування можна розрахувати коефiцiенти рiвняння регресп, що описуе поверхню вiдгуку, на локальнш дiлянцi поблизу вибраного основного рiвня (Оу), з урахуванням вiдповiдних знашв:
N
Ь = (±хш • у)/N, (6)
и =1
де хш - значення в ш-му варiантi;
и - номер варiанта (перiоду);
уи - значення параметра оптишзацп в тому ж варiантi.
Для розрахунку будь-якого коефiцiента стовпцю (у) слiд приписати знаки вщповщного стовпця (х) скласти значення параметра (у) з сво!ми знаками i результат роздiлити на кiлькiсть (дослвдв) варiантiв матрицi планування.
6. Розрахунок дисперсп параметра оптимiзацiг. Оцшка помилок досвiду або вiдтворюванiсть варiантiв оцшюеться за даними паралельних вимiрювань, рандомiзованих у часi. Рандомiзувати - зробити випадковими и чинники, що систематично дшть, якi важко пiддаються обл^ i контролю, з тим, щоб можна було розглядати 1х як випадковi величини, а отже, враховувати статистично. Якщо при плануваннi кожен варiант в матрицi планування повторюеться кiлька разiв, то дисперсiя параметра оптимiзацil визначаеться таким чином:
/ \ м
(=1
N
де ± Si - вiдрядкова дисперсiя.
1=1
Вщрядкова дисперсiя визначаеться за формулою
±Б2 = ± Ау2/п-1. (8)
2=1 2=1
Дисперсiя параметра оптимiзацil дорiвнюе:
/ ч м
(9)
Перевiрити однорiднiсть ряду дисперсп можна за допомогою С-критерш (критерiю Кохрена). Розрахункове значення С-критерш визначаеться як часткове вiддiлення максимально! вщрядково! дисперсп з даного ряду на суму вах дисперсiй:
N
Сразр = Б2 таХ ± Б2 . (10)
2=1
Табличне значення критерш Кохрена при певному рiвнi значущостi а = 0,05, мiри свободи в кожному варiантi/ = п - 1 i числi варiантiв N, дорiвнюе = 00^5"^ = 0,68.
Якщо отаб". > Сршр., то ряд дисперсп вважаеться однорiдним, це означае, що дисперая знайдена правильно.
7. Перевiрка коефiцieнтiв рiвняння регресп на гх статистичну значущкть. З щею метою розраховують довiрчi iнтервали коефщенпв регресп (А^). Дисперая, що характеризуе помилку у визначенш коефiцiентiв рiвняння регресп, розраховуеться за формулою
БЪ2 = Б2 /N• п; тодг ± = С11)
Довiрчий iнтервал для коефщенпв рiвняння регреси визначаеться за формулою
Ъ =±БЪ • ^N, (12) Де taN - критерiй Стьюдента, табульована величина, ш,05;8= =2,306;
а - рiвень значущостi, це вiрогiднiсть практично неможливих подiй, а=0,05;
Коефiцiенти рiвняння регреси можна вважати статистично значущими, якщо 1х абсолютне значення рiвне або перевищуе величину довiрчого штервалу, тобто Ъi => ДЪг-.
Ус коефiцiенти рiвняння регресп пропонуемо визначати як статистично значущь
У рiвняння регреси значення впливаючих чинникiв слщ пiдставляти в кодованому масштабi (хг), якi розраховуються з урахуванням вщповщних значень у натуральному масштабi Х] за формулою
^ = (X -Оу1)/. (13)
8. Статистичний анал1з р1вняння регресп. З щею метою перевiряють гшотезу про адекватнiсть рiвняння регресп, тобто визначають, чи можна використовувати отримане лшшне рiвняння або необхщна складнiша математична модель. Для перевiрки адекватностi визначають дисперсiю адекватност Б2(ад) за формулою
f N \ N
=[!(>W - h^f J / N - k -1 = Ё Ay2 / f2, (14)
де yjpasp. - розрахункове значення параметра оптим1зац11 в j-му вар1ант1 з урахуванням матриц1 планування i р1вняння регреси.
У]факт - середне фактичне значення параметра оптишзацп;
f2 - число мiр свободи при визначенш дисперсн адекватностi рiвняння регресп:
f2 = N - k -1 = 8 - 4 -1 = 3; dek = k_, (15) де k3r - загальне, первинне число коефiцiентiв рiвняння регреси;
k3az= (k +1) = 3 +1 = 4;
kHe3Ha4H - кiлькiсть незначущих коефщенпв рiвняння регресп.
Гiпотеза про адекватшсть лiнiйного рiвняння регреси може бути прийнята, якщо розрахункове значення критерш Фiшера не перевищуе табличного Fpa3p.<Fma6j. для вибраного рiвня значущость У даному випадку Fpa3p..= S2(ad)/ S2(y).
Fpa3p. < Fma6j. означае, що гiпотеза про адекватнiсть лшшного рiвняння не вiдкидаеться i ним можна користуватися для наступних етатв планування, зокрема, для пошуку напряму руху по градiенту до оптимуму.
9. Iнmepпpemaцiя лшйного piemHrn pespecii'.
Величина i знаки коефщенив рiвняння регреси дозволяють судити про вплив вiдповiдних чинникiв на параметр оптимiзацil (у) або вiдгук. Чим бшьше (Ьг) за величиною,
тим сильшше вплив чинника (х) Позитивний знак перед (Ьг) показуе, що збiльшення
вщповщного чинника приводить до зростання параметра оптимiзацil, тобто вiдгуку, негативний свщчить про зменшення ди на параметр оптимiзацil.
10. Рух по rpadieHmy jirnuHoro pieHHHHH perpecii (xpyme сходжeння по noeepxHi eidryxy). Шсля отримання адекватного рiвняння регресп здiйснюеться його рух по градiенту в область оптимуму (круте сходження). Визначаючи напрям руху, необхщно змiнити значення впливаючих чинниюв (xj, x2, x3) пропорцшно величинам вiдповiдних коефiцiентiв регресп з урахуванням 1х знакiв.
Для цього переходять вщ кодованих значень чинниюв до натуральних, а також розраховують xt = (Xi - Oy) / Ji i величину кроку (Ai) з урахуванням iнтервалiв варiювання.
Якщо через яюсь обмеження виявляеться неможливою змша чинникiв, то 1х фiксують на досягнутому рiвнi, продовжуючи рух по шших чинниках.
Висновки. Таким чином, показники першого рiвня методу прогнозування цiноутворення з оптимальними витратами на шновацшно-швестицшш проекти використовуються як шформацшна база для показникiв другого рiвня в методi оптимiзацil i прогнозування чистого доходу реальних iнновацiйно-iнвестицiйних проекив пiдприемства.
Л1тература
1. Амоша А.И. Инновационная деятельность промышленных предприятий Украины /
A.И. Амоша // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ.- 2004. - Ч. 1. - С. 202-206.
2. Бажал Ю.Л. Фшансове забезпечення шновацш / Ю.Л. Бажал // Фiнанси Украши. - 2004. - № 4.-С. 142-144.
3. Геец В. Становление инвестиционной модели экономического роста Украины /
B. Геец, А. Гальчинский, С. Левочкин // Экономика Украины. - 2005. - № 7. - С. 23-35.
4. Лапко О.О. 1нновацшна дiяльнiсть як фактор тдвищення ефективност в^чизняно! економжи / О.О. Лапко // Фшанси Украши. - 1998. - № 6. - С. 31-36.
5. Онишко С.В. Реалiзацiя властивостей системи шновацшного розвитку / С.В. Онишко // Фшанси Украши. - 2004. - № 3. - С. 113-117.
6. Пашута Н., Федулова Л. Развитие национальной инновационной системы Украины / Н. Пашута, Л. Федулова // Экономика Украины. - 2005. - № 4. - С. 35-47.
Надшшла доредакци 24.02.2010р.
