CC BY
9
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
УДК 616.34-007.272
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СХИЛЬН0СТ1 ДО ПАТ0Л0Г1ЧН0Г0 СПАЙКОУТВОРЕННЯ ЧЕРЕВН01 П0Р0ЖНИНИ НА 0СН0В1 ВИВЧЕННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬН01 СУДИНН01 РЕАКТИВН0СТ1
Покидько M.I., Шевчук О.М.
Вшницький нацюнальний медичний умверситет ¡м. М.1.Пирогова Мровоградська обласна лiкаpня
Представлений метод передопера^йно)" д1агностики схильност1 або наявностi злуково/ хвороби очеревини, який базуеться на асоцiйованiй реакцп судин та визначае тип судинноi реактивностi ор-ганiзму. Дослiджено, що у пацieнтiв 3i схильнiстю до патологiчного злукоутворення або його наяв-нiстю, визначаеться гiперреактивi (ill та IV) типи судинних реак^й. Це дае змогу не лише прогнозу-вати можливiсть розвитку патолопчного процесу, але й цлеспрямовано проф!лактувати та лкувати його.
Ключов1 слова: судинна реактивнють, асоцмоваы судинш Вступ
Злукова хвороба очеревини (ЗХО) е одшею з найактуальшших проблем абдомшальноТ xipyp-rii. В останн1 десятил1ття прослщковуеться чггка тенденц1я зростання кшькосп хворих з ц1ею па-толопею, що обумовлено збтьшенням ктькост1 оперованих хворих на органах черевноТ порож-нини [2,4,7,6,9], удосконаленням ¡снуючих опе-рацш, впровадженням лапароскоп1чних техноло-гш.
Проблема злуковоТ хвороби - це, перш за все, питания про методи попередження утворення злук пюля первинних лапаротомш, а також ви-значення вродженоТ схильност1 до злукоутворення для и профтактики та лкування.
Метою даного дослщження е розробка екстра-корпорального тесту для визначення схильносп до патолопчного злукоутворення на основ! ви-вчення законом!рност1 судинноТ реактивносл ор-гашзму.
Marepiann та методи
BiflOMO, що реактивн1сть та IT судинний компонент в значнш Mipi визначають характер nepeöiry патолопчного процесу [1]. Осктьки очеревина майже недоступна для безпосереднього контро-
реакцп, латологнне злукоутворення, прогнозування. лю та реестрацп судинних реакцш, - зроблена методика непрямого ix визначення, яка базуеться на в1домому феномен! антагонютичноТ реакци судин шк1ри та вюцеральних оболонок (I.П.Павлов) [3, 8]. Даний enoeiö мае авторське евщоцтво на винахщ [5].
Методика шк1рноТ проби наступна. Попере-дньо, в мюц1 проби, визначаеться температура шк1ри. Для цього нами використаний прилад «Ушверсальний електронний вольтметр В 7-27А». В 1 мл-шприць з голкою типу ¡нсулшового, набираемо 0,9% водний розчин хлориду натр1ю на дистильованш вод1 в сшввщношенш 1:1. nic-ля дезшфекцп шк1ри в мюц1 уколу спиртом внут-р1шньошк1рно вводять 0,2 мл розчину хлориду натрш, концентрац1я якого дор1внюе 0,45%. Утворюеться "пимонна шк1рка" приблизно 0,5 -0,6 см в д1аметр1. Мюце проколу шк1ри повторно зволожують спиртом - обережно без натиску-вання. Мюце введения - межа м1ж дистальною та середньою третиною передпл1ччя на внутрн шнш сторон!. Через 3 хв. вивчають реакцш.
Ступ1нь вираженосп (¡нтенсивносп) судинноТ реакци роздтена на 4 типи або ж класифкована за чотирьохбальною шкалою (табл. 1):
Таблиця 1
Шкала визначення типу судинно!' реакцп
Тип судинноТ реактивное^
Перший (слабкий) Другий (ПОМфНИЙ) Третш (виражений) Четвертий (р1зко виражен.)
Мм tü Мм T0 Мм T0 Мм t0
< 15 0,1 -0,2 < 20 0,5 > 30 0,6-0,8 > 35 >0,9-1,0
перший тип (слабкий) - навколо лимонноТ шк1рки на вщеташ до 1,5 см вщ и краю визначаеться ледь пом1тне почервоншня з нечпжими межами. Температура не перевищуе в цьому м1-сц1 початкову або ж нижча на 0,1-0,20 С;
другий тип (пом1рний) - ч1тке почервоншня з неч1ткими краями на вщеташ до 2,0 см. Температура шк1ри пщвищуеться до 0,50 С;
третш тип ( виражений). 1нтенсивне почервоншня на вщеташ бтьше 3 см, як правило, з окремими додатковими вщмежованими вогни-щами на р1знш вщеташ ( до 6 см вщ мюця уколу). Температура перевищуе початкову на 0,60 -0,80 С;
четвертий тип (р'яко виражений) - ¡нтенсив-
не почервоншня на вщеташ бтьше 3,5 см часто з додатковими вщокремленими вогнищами. Температура переважае початкову на 0,90 - 1,00 С.
Методику апробовано на 97 хворих з кпшкою ЗХО, 87 з яких були проопероваш.
Результати
Проведен! дослщження показали (див.табл. 2), що у хворих на ЗХО переважають два типи судинноТ реактивност1 - виражений та значно виражений. Як видно з табл.3, пац1ент1в з III типом було 29 (29,9%) з 97 (100,0%). Середня величина rinepeMii у ц1й rpyni склала 31,9±0,10 мм, а град1ент температури шк1ри - 0,52 ± 0,230 С, що вказуе на достов1рну р1зницю ( р< 0,05 ).
Том 9, Выпуск 4
79
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Такожзначну вщмшнють в пор1внянн1 з I типом склали пац1енти з IV типом судинноТ реактивность Таких пац1ент1в серед хворих ЗХО виявилось за цим методом - 55 (56,6%) з середыми показ-никами величини г1перемЛ - 40,9±0,23 мм \ градн ентом температури шк1ри 1,18±0,17 0С, що свщ-чить також про достов1рну р1зницю показник1в м1ж I групою та II групою пац1ент1в ( р<0,01).
Той факт, що у груш хворих ¡з ЗХО, визначено пац1ент1в з I та II типом судинноТ реактивности пояснюемо тим, що деяк1 критерп визначення симптом1в злуковоТ хвороби носять дещо суб'ективний характер, тому з повною впевне-н1стю про вираженють злукового процесу можна говорити лише пщ час лапаротомп з приводу злуковоТ кишковоТ непрох1дност1. Серед 97 хворих, яким було проведено визначення типу су-
Результати визначення судинно'У реактивност'1
динноТ реактивност1 за запропонованою методикою, операц1я виконана у 87 хворих, де д1агноз СХЧП остаточно п1дтвердився. У Bcix оперова-них хворих був визначений III та IV типи судинноТ реактивност1 (див.табл. 3).
Як видно з табл.3, з 87 хворих, прооперованих в кл1н1ц1 з приводу гостроТ спайковоТ кишковоТ непрох1дност1, у 100 % випадк1в зафксований III та IV тип судинноТ реактивност1. Серед цих хворих у 25,3 % хворих визначено III тип i у 74,7 % -IV тип, тобто значно виражена реакц1я на внут-р1шньошк1рне подразнення з достов1рним збть-шенням в1дпов1д1 судин п1дшк1рного простору. Виходячи з феномену М.1.Павлова, спазм судин очеревини в1дбуваеться в зворотному напрямку, тобто сл1д оч1кувати стшкий спазм судин очеревини.
Таблиця2
у хворих з кл1Н1кою спайково'Ухвороби черевно'У по-
рожнини
Тип судинноТ реактив- HOCTi 1 тип Ктькють спосте абс. ;режень n = 87 % Середш показники ri-nepeMiT шюри мм ± б Середн1 показники змши t° шк1ри °С ± б
0 0 3,1 ± 0,08 0,10 ± 0,04
II тип 0 0 15,7 ± 0,13 0,26 ± 0,04
III тип 22 25,3 31,9 ± 0,10 0,52 ± 0,23
IV тип 65 74,7 40,9 ± 0,23 1,18 ± 0,17
Всього 87 100,0 р< 0,05 р< 0,05
Обговорення
Таким чином, результати використання д1агно-стичноТ проби на визначення типу судинноТ реа-ктивност1 як вродженого, так I набутого характеру, св1дчать про достов1рну законом1рн1сть м1ж и ступенем вираженност1 та кл1н1чним проявом ЗХО.
Базуючись на встановлених законом1рностях, вважаемо за об'ективну можлив1сть та необхщ-н1сть визначати у вс1х пац1ент1в в передопера-ц1йному пер1од1 ступшь схильност1 до патолопч-ного злукоутворення ще до первинноТ х1рург1чноТ агресп на органах черевноТ порожнини та органах малого тазу (при пнеколопчних втручаннях). Таке прогнозування схильност1 до пперпластич-ноТ репаративноТ регенерацп суттево зменшить в1дсоток хворих з хроычно-прогресуючим проце-сом, яким е злукоутворення черевноТ порожнини. Прогнозування на основ1 передоперац1йноТ д1агностики е новим напрямком в питаниях про-блеми злукоутворення. В1дом1 в наш час критерп та маркери прогнозування патолопчного злуко-коутворення базуються, в основному, на внутрн шньолапаротомних даних та п1сляоперац1йних 61ох1м1чних маркерах, коли процес злукокоутво-рення ¡н1ц1йований I е можлив1сть лише впливати на кшцев1, в кращому випадку, на пром1жн1 ланки колагеногенезу. Зрозум1ло, що в1ропднють дося-гти ст1йкого позитивного ефекту в цей пер1од розвитку патогенезу захворювання - е питаниям проблематичним, про що св1дчать багаточисе-льн1 в1дом1 досл1дження.
Л'пература
1. Осипова А.Х. Сосудисто-тканевые взаимоотношения в перитонеальных спайках // Труды Таджик, мед.ин-та.- Душанбе, 1969.- Т.114.- С.24-27.
2. Пауков B.C., Кауфман О.Я.Стадии воспаления // Воспаление: Воспаление:Руководство для врачей / Под ред. Серова В.В.,С.Паукова.- М.: Медицина, 1995.- С.176-200.
3. Павлов И.П.Экспериментальные данные к вопросу об аккомодационном механизме кровоносной системы / Полное собрание сочинений.- Изд.АНН СРСР.- 1951.-М-Л.-Т.1.- С.28-34.
4. Петров В.П., Кузнецов И.В., Домникова A.A. Интубация тонкой кишки при лечении больных с перитонитом и кишечной непроходимостью // Хир. -1999. - №5. - С.41-44.
5. Покидько И.А., Покидько М.И. Способ диагностики спаечного процесса А.с.№1816433АИ 23.11.92.-4с.
6. Рон Бен-Авраам, Миха Габау, Иорам Клюгер Вну-трибрюшные спайки // Междунар.мед.журнал.-1998.- №5.- С.422-429.
7. Савельева Г.М., Вогинская Л.Н., Вреусенко В.Г. и др. Профилактика спаечного процесса после хирургических вмешательств у гинекологических больных в репродуктивном периоде // Акушерство и гинекология.- 1995.- №2 .- С.36-39.
8. Саркисов Д.С., Туманов В.П. Приспособительные и компенсаторные процессы // Общая патология человека / Под ред. А.И.Струкова, В.В.Серова, Д.С.Саркисова.- М.:Медицина, 1990.- Т.2.- 322с.
9. Семенова Т.В., Бомбушкар I.C., М1рошниченко С.Ю., Семенов О. В. та ¡н. Проф1лактика злукового процесу opraHiB черевноТ порожнини // Шпит. xipy-рпя.- 2000.- №1.- С.130-133.
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Реферат
МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ СКЛОННОСТИ К ПАТОЛОГИЧЕСКОМУ СПАЙКООБРАЗОВАНИЮ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НА ОСНОВЕ ИЗУЧЕНИЯ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ СОСУДИСТОЙ РЕАКТИВНОСТИ. Покидько М.И., Шевчук О.М.
Ключевые слова: сосудистая реактивность, ассоциированные сосудистые реакции, патологическое спайкообра-зование, прогнозирование.
Представлен метод предоперационной диагностики, склонности или наличия спаечной болезни брюшины, который базируется на ассоциированной реакции сосудов и определяет тип сосудистой реактивности организма. Исследовано, что у пациентов со склонностью к патологическому спайкооб-разованию или его наличием определяются гиперактивные (III и IV) типы сосудистых реакций. Это даёт возможность не только прогнозировать возможность развития патологического процесса, но и целенаправленно профилактировать и лечить его.
Summary
DETERMINING OF SUSCEPTIBILITY TO PATHOLOGICAL PERITONEAL COMMISSURE FORMATION BASED ON STUDYING THE INDIVIDUAL VASCULAR REACTIVITY Pokydko M.I., Shevchuk O.M.
Key words: vascular reactivity, associated vascular reaction, pathological commissure formation, prognosis.
The paper describes the method of post-operative diagnostics determining the susceptibility to the peritoneal commissures based on the associated vascular reaction and the type of body vascular reaction. It has been found out the patients who are susceptible to the pathological (III and IV) types of vascular reactions. This enables not only to prognose the possibility in the development of the pathological process, but to prevent and treat effectively.
УДК 616.341 - 007.272 - 036.11 - 089
АСПЕКТИ КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ РАННЬ01 ЗЛУК0В01 П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН01 НЕПР0Х1ДН0-СТ1 КИШК0В0Г0 ТРАКТУ
Радз1ховський А.П. , Мироненко О.1. , КурШшин В.П. Нацюнальна медична академ1я пклядипломноТ осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика
Серед 2882 випадк1в нев1дкладних оперативних втручань на органах черевноУ порожнини у 894 пац1ент1в (31%) п1сляоперац1йний переб1г був з явищами порушення пасажу по кишковому тракту, а в 39 випадках (1,35%) ускладнився ранньою п1сляоперац1йною злуковою непрох1дн1стю кишкового тракту. Виявлен1 особливост1 кл1н1чного переб'<гу, розкрит методи оперативного та шсляоперац1й-ного л1кування, що дало змогу знизити р'<вень летальност/ до 23%.
Ключов1 слова: рання пюляоперацшна злукова непрохщнють кишкового тракту, ¡ригацт та селективна деконтамь нацт просв1ту кишки.
Вступ
Питання д1агностики та вибору рацюнальноТ тактики лкування пюляоперацшних ускладнень, пов'язаних з порушенням пасажу кишкового тракту, залишаеться одним з найскладыших в аб-домЫальнш х1рурги. Особливу небезпеку для життя хворих представляв рання злукова пюляоперацшна непрохщность кишкового тракту (РЗПНКТ), летальнють пюля релапаратомш ви-сока \ досягае 21,2 - 57% [1, 2]. Драматичнють ситуацп обумовлена, перед уам, несвоечасним виконанням повторного оперативного втручання через труднощ1 ранньоТ та доказовоТ д1агностики мехаычноТ непрохщностк
Динам1чна непрохщнють (ДН) супроводжуе раннш пюляоперацшний перюд майже в 37 % оперативних втручань на органах черевноТ порожнини [3]. В 0,1-2,1% хворих пюляоперацш-ний переб1г ускладнюеться РЗПНКТ. В основ! ДН та РЗПНКТ лежать оды кореш вегетативних розлад1в шлунково-кишкового тракту - пригш-
чення моторноТ функци та ентеральна недостат-нють на тл1 порушень ф1бринозно-пластичних процеав формування злук в мюцях жрурпчноТ ¡нтервенцп.
Об'ект I методи досл~!дження
Нами проведено анал1з 2882 оперативних втручань на органах черевноТ порожнини, вико-наних за невщкладними показами. В 894 пац1ен-т1в (31%) пюляоперацшний переб1г супроводжу-вали явища порушення пасажу по кишковому тракту, як1 розцшили як ДН. В 39 випадках (1,35%) порушення пасажу по кишковому тракту ускладнилися РЗПНКТ. 13 випадмв зареестро-ваш з 1994 по 1997 роки, ¡нш1 - 26 випадмв з 1998 по 2007 роки. Вк хворих склав: до 44 рош - 27 (69,2%) хворих, вщ 45 до 59 рош - 8 (20,5%) хворих, вщ 61 до 74 рош - 4 (10,25%). Вщповщ-но 1 групу склали па^енти з ДН (п=894), 2 групу склали пац1енти з РЗПНТК (п=39).
Том 9, Випуск 4
81
