CC BY
23
Ю.О. Тимовська, О.С. Зотов
МЕТАСТАТИЧНЕ УРАЖЕННЯ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ З1 ЗЛОЯК1СНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ
Нацгональний медичний утверситет гмеш О.О. Богомольця, Ктв
Щитоподiбна залоза (ЩЗ) е органом, в якому не лише досить часто розвиваються первиннi злояккы новоутворення [1], але й мкцем розвитку вторин-них, або метастатичних пухлин [2-4]. Загалом мета-стази злояккних новоутворень iнших органiв у ЩЗ дiагностуються зрiдка. Однiею з причин цього яви-ща е те, що обстеження ЩЗ для виявлення в нм вiддалених метас^в не е обов'язковим згiдно з д^чими стандартами [5]. 1ншою причиною може бути безсимптомнкть метастатичного ураження ЩЗ [6], а за вщсутносп скарг i клiнiчних ознак пору-шення функци ЩЗ ультрасонографiчне обстеження цього органа в онколопчних хворих у повсякденнш практицi проводиться нечасто.
У хворих зi злоякiсними новоутвореннями не-рiдко спостерiгаються полшеоплазп з локалiзацiею злоякiсних пухлин у ЩЗ та шших органах, напри-клад молочнм залозi [7-9]. Частота первинно-мно-жинних злоякiсних пухлин з ураженням ЩЗ стано-вить вiд 5,4% до 20% [10]. Важливо вщзначити той факт, що лише у незначнш ктькосп випадкiв (0,43%) серед прооперованих хворих iз приводу зло-якiсних новоутворень ЩЗ пухлини мали метаста-тичну, а не первинну природу [2-4]. Тому на дiагно-стичному етап загальноприйнятою е така тактика: у хворих зi злояккними новоутвореннями за умов виявлення сол^арного утворення у ЩЗ без шших проявiв злоякiсного процесу вважати цей осередок у ЩЗ первинною пухлиною цього органа.
Ще однкю з причин нечастого виявлення мета-стазiв у ЩЗ е низька обiзнанiсть лiкарiв загально' мережi про те, що ЩЗ може бути мшенню метастатичного процесу. Попри досить тривалу ктор^ вивчення метастатичного ураження ЩЗ до наших дыв виявлення метас^в у цьому орган вважаеться рщккним i нетиповим.
На те, що у хворих зi злояккними новоутвореннями, надто з поширеними метастатичними про-цесами, ЩЗ може бути ураженою метастазами у значнш частинi випадкiв, почали звертати увагу патологи у Х1Х сторiччi [11, 12]. У той перюд мета-статичнi пухлини у ЩЗ виявляли лише на автопсп, тому прижиттево описаних випадюв метастатич-
ного ураження залози в лiтературi того часу не було.
Вперше випадок метастатичного ураження ЩЗ у хворо'Г на рак шийки матки описано Foerster 1858 року, Blau 1870 року описав випадок мета-стазування у ЩЗ у хворо'' на рак тта матки. Також у XIX сторiччi було описано ще ктька випадкiв метастатичного ураження ЩЗ у хворих на рак легеш (Beck, 1884; Siegel, 1887) i рак молочно''' залози (L. Kantorowicz, 1893) [11].
В. Muller (1892) описав результати автопсм 521 хворого на рак, у 47,2% випадюв було виявлено вщдален метастази загалом, та в 1,5% випадюв - у ЩЗ [11, 13]. Цей автор також описав результати 102 автопсш хворих на саркоми, серед яких вщдален метастази було виявлено у 63,7% випадюв, зокрема метастази у ЩЗ - у 3,1% [11, 13]. Таким чином стало вщомо, що метастазувати у ЩЗ можуть не лише злояккн епiтелiальнi пухлини, але й злояккн пухлини мезенхiмального походження.
H. Kitain 1922 року описав 14 випадюв (3,1% вщ загально''' ктькосп) метастатичного ураження ЩЗ, виявлених на автопсп 452 хворих на рак iз рiзною локалiзацkю пухлин. Серед цих 14 випадюв у 8 хворих був рак молочно''' залози та по 1 випадку раку гортани пщшлунково''' залози, ротоглотки, леген та злояккно'Г пухлини тимусу [11, 14].
Рудольф Вiрхов у сво'й книзi про пухлини [12] описав два випадки метастатичного ураження ЩЗ, виявленого на автопсп. Перший, у 53^чного па-цкнта, який хворiв на дифузний токсичний зоб. Пщ час мiкроскопiчного дослiдження тканини ЩЗ було визначено патоморфолопчн змiни, характернi для дифузного зоба, а на ™i цих змш виявлено групи клп"ин iз великими ядрами (нехарактерних для тканини ЩЗ). Утворення з аналопчних ^тин було виявлено в легенях i груднинi хворого. З анамнезу було вщомо, що 8 роюв тому хворий перенк опера-тивне втручання з приводу злояккно'Г пухлини яечок. Р. Вiрхов зробив висновок, що у хворого мало мкце прогресування злояккно''' пухлини яечок iз метастатичним ураженням ЩЗ, а не первинний рак ЩЗ. Другий випадок, описаний Р. Вiрховим - у
65-pi4Hoi хворо''' на автопсп виявлено первинну пух-лину у дтянц задньо''' стiнки глотки, метастази у пiдшлунковiй залозi та нирках, а також два «ви-ступаючЬ метастатичнi осередки у ЩЗ на ™i дифуз-ного зоба.
На початку ХХ ст. у лiтературi було описано випадки метастазування злояккних пухлин у ЩЗ i3 детальним описом розмiру залози, кiлькостi мета-статичних вузлiв, наявностi iнших вщдалених метастазiв тощо [11].
F. Rost (1912) [11,15] описав випадок метаста-тичного ураження ЩЗ у 48^чного хворого на злояккну гiпернефрому з метастазами в легенях, кктках i лiмфатичних вузлах. Розмiри ЩЗ хворого було значно збтьшено за рахунок зоба. За результатами мiкроскопiчного дослiдження на тлi ппер-трофовано'!' тканини ЩЗ виявили невеликi осередки метастатичного росту, як не були причиною збть-шеного розмiру залози. Тодi ж T. Naegeli [11, 16] описав випадок метастатичного ураження ЩЗ у хворо''' на рак прямо''' кишки. У лп"ньоТ жЫки (згщно з описан-ням автора) тривалий час ЩЗ було значно збтьшено за рахунок вузлового зоба, а метастатичне ураження спостер^алось у найбтьш змЫених процесом зобо-утворення дiлянках ЩЗ. У хворо''' також було виявлено субкл^чы метастази в легенях.
Ц^авий кл^чний випадок метастатичного ураження ЩЗ у 38^чноТ жiнки, яка хворта на метаста-
тичний рак лiвоT легенi та на туберкульоз право!' леген з туберкульозним ураженням лiмфатичних вузлiв середостiння описав A. Reinhart (1917) [11, 17]. На автопсп у хворо!' було виявлено метастази у правм легенд плеврi, нирках, надниркових залозах, печшщ, кiстках, лiмфатичних вузлах i ЩЗ. Розмiри ЩЗ було незначно збтьшено, у тканин залози спостеркалось кiлька пухлинних осередюв. За результатами мiкроскопiчного дослiдження було виявлено метастази раку легеш та патолопчн змiни, спричиненi туберкульозом. Автор звертае увагу на незвичне одномоментне ураження ЩЗ метастатичним i туберкульозним процесом.
З 30-40-х рр. ХХ ст. повщомлення у лiтературi про випадки метастатичного ураження ЩЗ почали з'являтися часпше.
A. Rupert 1931 року в American Journal of Pathology [11] опубл^ував огляд лкератури вах опи-саних на той час випадюв метастатичного ураження ЩЗ i навiв данi власних спостережень вщдалених метастазiв у ЩЗ злояккних пухлин рiзних лока-лiзацiй, виявлених пiд час автопсiй. Автор висунув припущення про iснування не лише анатомiчних передумов, таких як багате кровопостачання ЩЗ, а й певних патогенетичних (бiохiмiчних) механiзмiв розвитку вторинних пухлин у цьому органк
Цiкавим е випадок 47^чного пацiента, якому 1923 року було виконано видалення лiвого ока з
Випадки метастатичного ураження щитоподiбноY залози у хворих 3i
описан на початку ХХ сторiччя
Таблиця 1 злоякiсними новоутвореннями,
Автор, piK публшацм Стать пащента BiK Первинна пухлина Локалiзацiя вiддалених метастазiв
Naegeli T., 1912 ж лггня жiнка рак прямо!' кишки легеш
Kettle E.H., 1912 ж ? рак ендометр^ немае
Rost F., 1912 ч 48 рак нирки легенi, кiстки, лiмфатичнi вузли
Muller M., 1912 ч 64 злояккна пухлина з судинно''' стiнки плевра, легеш, кктки, ясна
Sauer C., 1914 ч 36 злояккна пухлина зi сполучно''' тканини селезшка, нирки, простата
Pribram A., 1909 ч 22 злояккна пухлина зi сполучно''' тканини невiдомо
Reinhart A., 1917 ж 38 раклегеш легенi, нирки, наднирковi залози, кiстки, печiнка, лiмфатичнi вузли
Prym P., 1924 ж 44 хорюнештелюма матки легенi, головний мозок, печшка, нирки
Ewing J., 1928 ч ? остеосаркома невiдомо
Kaufmann E., 1929 ж ? ракяечника немае
приводу меланоми сiткiвки. Через 4 роки виник рецидив у дтянц op6i™ та пальпаторно виявлено гепатомегал^. Хворий помер 1928 року. На автопсп виявлено множинш метастази в орбт, мiокардi, ендокардi, правш легенi, печiнцi, нирках, наднирко-вих залозах, ретроперитонеальнш клiтковинi та ЩЗ. Остання була нормального розмiру, в лiвiй частцi був один метастаз чорного кольору дiаметром до 1,5 см. За результатами гктолопчного дослщження матерiалу пiдтверджено дiагноз: метастатична ме-ланома [11].
F.W. Rankin i C.H. Fortune 1936 року в Annals of Surgery [18] опубл^ували описання 58^чного хворого, який помер вщ генералiзованого раку ободовоТ' кишки. Хворий був прооперований 1931 року з приводу раку висхщного вщдту ободовоТ кишки. Пiд час щорiчних рентгенологiчних обсте-жень оргашв грудноТ' та черевноТ' порожнини вщ-хилень вiд норми не спостеркали. 1934 року хворий почав худнути та вiдзначав виражену загальну слабккть. Рентгенологiчне обстеження анi мета-стазiв у легенях, анi локорепонарного рецидиву у дiлянцi анастомозу не виявило. Натомкть пiд час огляду було вщзначено значне збiльшення право!' частки ЩЗ i щiльнi лiмфатичнi вузли у надключичнiй дiлянцi праворуч. За життя метастатичного процесу у ЩЗ дiагностовано не було. Хворий помер 1935 року. На автопсп було виявлено метастази у печЫщ та множинш метастази у ЩЗ. Автори зазначали, що цей кл^чний випадок вартий уваги тому, що спостеркалося нетипове метастазування колорек-тального раку у ЩЗ.
C.W. Mayo i C.P. Schlicke (1946) [19] опубл^ували працю, в якш на пiдставi даних лкератури та влас-них дослiджень зробили узагальнюючi висновки, що метастази у ЩЗ мають мiсце значно частiше, шж про це думають клiнiцисти. А саме: на автопсп хворих, як померли вщ рiзних злоякiсних ново-утворень, метастази у ЩЗ виявляли у 5,2-10% випадюв. Також автори вказали, що метастазува-ти у ЩЗ можуть злояккш пухлини будь-якоТ лока-лiзацiï. Закономiрностi у частот виникнення вщ-далених метастазiв у ЩЗ вщ певного виду злояккних пухлин не спостеркалось, мала мкце лише тенденцiя до частiшого виявлення мета-стазiв у ЩЗ iз первинних злоякiсних пухлин шлун-ково-кишкового тракту. Один iз висновкiв був таким: метастазами частше уражуеться ЩЗ з ознаками дифузного зоба, шж здорова ЩЗ.
Важливим у цм публкацп було й те, що у нш детально описано 3 випадки дiагностованого за життя метастатичного процесу в ЩЗ у хворих зi
злояккними новоутвореннями, i цим хворим було проведено палiативнi тиреощектомп.
1950-ми роками опублiковано низку праць, при-свячених метастазуванню окремих видiв раку у ЩЗ. Наприклад, детально описано метастази свкло-клiтинного раку нирки та колоректального раку у ЩЗ [20-22]. H.E. Robert et al. [23] описали 14 випадюв метастатичного ураження ЩЗ раком молочноТ залози. Згодом було описано ще низку випадюв метастазування у ЩЗ. Частину хворих було прооперова-но з приводу шбито первинного раку ЩЗ, проте гктолопчним дослщженням було пщтверджено наявнкть метастатичного процесу [24, 25].
Наприюнц ХХ ст. було накопичено досить даних про метастатичне ураження ЩЗ. В опублкованих працях автори вказували, що вщдалеш метастази у ЩЗ трапляються в 1,25-24% випадюв у хворих зi злоякiсними новоутвореннями [25]. Також описано частоту виникнення вщдалених метас^в у ЩЗ вщ первинних пухлин iз рiзною локалiзацiею. Nakjava-ni M.K. еt al. 2001 року опублкували працю, в якiй наводили даш про те, що найчаспше у ЩЗ виявля-ють метастази таких злояккних пухлин, як рак нирки (33%), легеш (16%), молочноТ залози (16%), стра-воходу (9%), матки (7%) тощо [26].
1з сучасноТ л^ератури вiдомо, що найчаспше у ЩЗ виявляють метастази таких злояккних пухлин: пухлини нирки (34-48%), рак легеш (8,3-15%), пухлини ШКТ (10,4-14%) i рак молочноТ залози (7,8-14%). Метастази сарком у ЩЗ виявляють у 4% уах випадмв метастатичного ураження цього органа [4, 27]. У 2-9% хворих, ям померли вщ злояккних новоутворень, пщ час автопсп дiагно-стують залучення у метастатичний процес ЩЗ [28]. Незважаючи на багате кровопостачання цього органа та його важливу роль у метаболiзмi, клiнiчнi прояви метастатичного ураження спо-стеркаються менше шж у 3% хворих [28].
Дiагностика метастатичного ураження ЩЗ е не наспльки простою, як здаеться на перший погляд. У бтьшосп випадюв метастази у ЩЗ виявляють за допомогою ультрасонографiчного обстеження, у частини хворих ЩЗ збтьшуеться, i осередковi змiни можна виявити пальпаторно, у деяких випадках метастатичне ураження можна встановити за допомогою комп'ютерноТ томографп [18, 29, 30].
За ультрасонографiчними ознаками метастази у ЩЗ можна подтити на двi групи [29]. До першоТ гру-пи належать метастази у виглядi осередкових утво-рень у ЩЗ, коли спостеркаеться ч^ка межа мiж утворенням та нормальною тканиною ЩЗ (mass-forming lesions). До другоТ групи належать утворен-
ня, якi не формують пухлиннного осередку з 4ïtko вщмежованими краями вiд паренхiми залози (non-mass-forming lesions).
Ультрасонографiчнi ознаки осередкових «mass-forming» метастазiв у ЩЗ описують за такими параметрами: характеристика структури утворення (солщна, солщно-кктозна, кiстозна), ехегеннiсть утворення (гiпер-, iзо- або гiпоехогенне порiвняно з ехогеннктю ЩЗ), характеристика крайового компонента утворення (ч^кий, дрiбнохвилястий або нерiвний контур), наявнiсть включень (кальцинатiв), «вкь» (паралельна або поздовжня), васкуляризацiя (периферична, змшана або вiдсутня). Метастатичнi утворення, як не формують чiткого осередку, характеризуются осередковою змiною структури паренхiми залози неправильно!' форми з посиле-ним кровобiгом, ознаками гiпоехогенностi [30]. Також у майже 80% хворих iз метастазами у ЩЗ за результатами УЗД виявляють змшеы лiмфатичнi вузли шиТ з ознаками Ух метастатичного ураження [29, 30].
Для метастатичного ураження ЩЗ найтиповшим е таке поеднання ознак: гiпоехогенне утворення з нерiвним контуром, посиленим периферичним або змшаним кровобiгом [30]. Слщ зазначити, що всi цi ознаки не е патогномоычними для метастатичного ураження. Аналопчну картину спостерiгають у хворих iз первинними злояккними пухлинами цього органа. Варто зауважити, що бтьшкть метастатич-них осередюв у ЩЗ (79%) не мають у свош структурi мiкрокальцинатiв (що е однкю з основних характеристик первинних злояккних пухлин ЩЗ) [30, 31]. Проте лише наявнкть або вщсутнкть мiкрокаль-цинацп не може свщчити на користь злояккного первинного або вторинного ураження. Тому пкля УЗД щитоподiбноï залози у хворих з обтяженим онколопчним анамнезом i виявленими осередко-вими змшами (навiть якщо розмiри утворення меншi вiд 9 мм) обов'язковим е проведення тон-коголоковоТ астрацмноТ пункцшноТ бюпсп (ТАПБ) iз наступним цитолопчним дослiдженням пунктату [32, 33], нав^ь за умови нормального рiвня гормоыв (Т3, Т4, ТТГ) у кровк
Результатами, отриманими у кiлькох дослщ-женнях [34, 35-37], продемонстровано, що метастазами часто може уражатися ЩЗ з ознаками дифуз-ного та вузлового зоба. Автори цих дослщжень пояснюють цей факт таким чином: нормальна тканина ЩЗ е добре васкуляризованою, мае високий парщальний тиск кисню та високу концентра^ю юыв йоду, що е несприятливим для розвитку ме-тастазiв. У хворих на дифузний зоб, надто за
наявносп вузлового компонента, ЩЗ перебувае в умовах ппоксп, в паренхiмi залози знижуеться концентра^я юыв йоду, що стае передумовою для розвитку метастатичного ураження [34, 35].
КТ ознаки метастатичного ураження ЩЗ також не е патогномоычними, картина може бути рiзно-маытною та часто залежить вщ первинноТ пухлини та стану залози [38].
Водночас вчасна дiагностика метастатичного, а не первинного пухлинного процесу у ЩЗ у хворих з обтяженим онколопчним анамнезом часто може запобкти непотрiбному хiрургiчному втручанню, надто коли йде мова про тиреощектомю [36, 37]. Одним iз найважливших методiв, який використо-вують на передоперацшному етапi з метою дифе-ренцшноТ дiагностики метастатичних i первинних злояккних пухлин у ЩЗ, е цитолопчне дослщження матерiалу, отриманого пiсля ТАПБ новоутворення.
За допомогою цитолопчного дослщження мож-на встановити наявнiсть метастатичного ураження ЩЗ у 95% хворих [29], адже у бтьшосп випадмв пунктат е багатим на ^тини, iдентичнi клiтинам первинного пухлинного осередку. Слщ зауважити, що цитологи часто роблять помилки у дiагностицi не тому, що не можуть вщдиференщювати мета-статичнi клiтини вiд злояккних ^тин, якi походять iз паренхiми ЩЗ, а тому, що вони мало прошфор-мованi про те, що ЩЗ може бути мшенню для метастатичного процесу [29, 39]. Натомкть варто зауважити, що диференцшну дiагностику мiж метаста-тичними пухлинами та анапластичним або св^ло-клiтинним раком ЩЗ на пiдставi цитологiчного дослiдження утруднено [36, 37]. У таких випадках варто проводити трепан-бюпаю з наступним гкто-лопчним та iмуноцито- або гiстохiмiчним дослщ-женням матерiалу. У випадку первинного раку ЩЗ iмуногiстохiмiчне дослщження мае виявити екс-пресiю тиреоглобулшу або кальцитонiну та нега-тивну реак^ю на антитiла до цитокератиыв [40].
Вчасно встановлений правильний морфоло-гiчний дiагноз та адекватно визначений ступшь поширення пухлинного процесу дають можливкть обрати вiрну тактику л^ування хворих зi злоякк-ними новоутвореннями. Не винятком е й метаста-тичн ураження ЩЗ. Першi спроби лкування метастатичного раку ЩЗ почали з'являтись у кл^чнш практик з середини ХХ ст. G.E. Moore та W.W. Walker 1950 року повщомили про прижиттево дiагносто-ваний метастатичний процес у ЩЗ та устшно вико-нану одномоментну тиреощ- i нефректомiю з резек-цiею метастазiв у легенях у хворого на метастатичний рак нирки [41]. До сьогодш немае однозначно-
го погляду на палiативнi тиреощектомп у хворих зi злояккними новоутвореннями з метастазами у ЩЗ. 1снуе думка, що палiативнi тиреощектомп не при-носять жодного зиску хворим - ан в тривалосп, анi в якостГ життя [36, 37]. Протилежне твердження зво-диться до того, що проведен палГативн тиреощектомп у хворих зГ злоякГсними новоутвореннями з iзольованими метастазами у ЩЗ подовжують три-валкть життя [42-44]. Наприклад, Chen Н. et al. [42] повГдомили, що 6 Гз 10 прооперованих хворих Гз метастатичним ураженням ЩЗ перебували пщ спо-стереженням 5 рокГв, Гз них 2 - без ознак прогресу-вання пухлинного процесу. У цьому дослщженн не в уах хворих метастатичний процес було дГагно-стовано на передоперацГйному етап.
ДеякГ автори проводять цГлеспрямованГ спроби оперативного лГкування дГагностованих на передоперацГйному етапГ метастазГв у ЩЗ [37, 43, 44]. Cichon S. et al. [43] повГдомили про проведенГ палГативш оперативнГ втручання у 17 хворих Гз метастатичним ураженням ЩЗ злоякГсними пухли-нами шших локалГзацм. В 11 хворих факт метаста-тичного ураження було пГдтверджено на передоперацГйному етапГ за результатами цитолопчного дослГдження пунктатГв Гз ЩЗ. Диспансерне спосте-реження проводилося за 12 хворими. Середнм час спостереження складав 3,9 року. Впродовж спосте-реження 5 Гз 12 хворих на момент публГкацГ'' померли вщ генералГзацГ'' пухлинного процесу в рГзнГ промГжки часу пГсля проведення палГативно' тиреощектомп. Найдовша тривалкть життя складала 11 рокГв. Дектька хворих на момент публГкацГ'' все ще були пГд спостереженням без ознак прогресу-вання пухлинного процесу. Автори дшшли виснов-ку, що палГативна тиреощектомГя може бути тактикою вибору для лГкування пацГентГв Гз метастатичним ураженням лише ЩЗ. Проте операцГя суттево не впливае на вщдален результати лГкування хворих Гз метастатичним ураженням шших органГв. Той факт, що палГативнГ тиреощектомп у хворих Гз мета-статичними пухлинами не подовжують тривалосп життя, пщтверджують й шшГ дослГдники [36].
У частинГ випадкГв тирео'дектомГ'' проводять хворим з обтяженим онколопчним анамнезом i пухлинами у ЩЗ, якГ на передоперацГйному етапГ розцГнювались як первиннГ, або багатовузловий зоб. G. Dionigi et al. [45] описали випадок ураження метастазами ЩЗ у 71-рГчно''' хворо''' з прооперова-ним раком нирки, якм було виконано тирео'дектомГю з приводу багатовузлового зоба. Лише пГсля псто-логГчного дослГдження було встановлено, що мало мкце метастатичне ураження ЩЗ.
Окремо слщ звернути увагу на виконання палГативних тиреощектомм у хворих Гз поширени-ми метастатичними пухлинами Гз залученням у пух-линний процес не лише ЩЗ, а й шших органГв. ДеякГ автори вважають, що виконання палГативно' тирео'дектомГ'' у цьому випадку е виправданим, лише якщо у хворого мае мкце компреая трахе' збтьшеною за рахунок метастазГв ЩЗ [37, 45].
ПалГативне хГмГотерапевтичне лГкування проводять хворим у вщповщносп до стандартГв лГкування первинно' пухлини, и' гГстологГчного варГанту та чутливостГ до цитостатичних засобГв [44].
ВГддаленГ результати лГкування метастатичного ураження ЩЗ у хворих зГ злоякГсними новоутвореннями насамперед залежать вщ гГстологГчного варГанта первинно' пухлини, ступеня поширення пухлинного процесу та чутливостГ пухлини до цитостатично' терапГ''. У частини хворих Гз метастатичним процесом, обмеженим ЩЗ, i виконаною палГативною тирео'дектомГю з подальшим хГмю-терапевтичним лГкуванням можна досягти ремГсГ'' без ознак прогресування пухлинного процесу [37, 42, 43]. Проте у бтьшосл випадкГв наявнкть метастазГв у ЩЗ свщчить про несприятливий прогноз у хворих зГ злоякГсними новоутвореннями [44].
Отже, наразГ встановлено, що метастатичне ураження ЩЗ рГзними злоякГсними пухлинами не е рщккним, як це вважали ранГше. У наш час метастатичне ураження ЩЗ часпше виявляють пщ час ключного обстеження, нГж на автопсГ'', як це було рашше. Метастатичне ураження ЩЗ може бути виявлено пщ час рутинного УЗД, за допомогою КТ, пкля проведеного Гмуноцито-, гктохГмГчного дослГдження бГоптату або операцГйного матерГалу у хворих на багатовузловий зоб та у пацкнтГв Гз пщозрою на первиннГ злоякГснГ пухлини ЩЗ. Фак-тично всГ злоякГснГ пухлини можуть метастазувати до ЩЗ, i цей орган нерГдко уражаеться метастазами. У хворих з обтяженим онколопчним анамнезом i виявленими осередковими змшами у ЩЗ доцтьно у першу чергу думати про метастатичне ураження цього органа. Незважаючи на майже 150-рГчну кторГю вивчення цього питання та значну ктьккть описаних випадкГв метастатичного ураження, сьогоднГ метастазування у ЩЗ все ще вважаеться унГкальним, i про цей процес дГагности та клГнГцисти часто думають в останню чергу. До цього часу не розроблено стандартГв дГагностики та лГкування метастатичних пухлин ЩЗ. Доцтьно крГм загально-прийнятих обстежень виконувати ультрасоно-графГю ЩЗ для виключення наявностГ в нГй вГд-далених метастазГв i розробляти та впроваджувати
системнi пiдходи до лкування метастатичних пух-
лин ЩЗ.
ВИСНОВКИ
1. Злояккы пухлини рiзних локалiзацiй можуть метастазувати у тканину щитоподiбно''' залози.
2. У пацieнтiв з осередковими утвореннями у щитоподiбнiй залозi та обтяженим онколопч-ним анамнезом перед початком л^ування необхiдно виключити метастатичне ураження тканини цього органа.
3. Метастазами злояккних пухлин може бути ура-жена лише щитоподiбна залоза, також може мати мкце мультиорганне ураження.
4. Часпше метастази у щитоподiбнiй залозi вини-кають у хворих на багатовузловий зоб.
5. Виконання палiативних тиреощектомш i при-значення системно!' протипухлинно!' терапп можуть продовжувати тривалiсть життя частин хворих iз метастатичними злоякiсними новоут-вореннями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Pellegriti G., Frasca G., Regalbusto C. et al. Worldwide increasing incidence of thyroid cancer: update on epidemiology and risks factors // Journal of Cancer Epidemiology 2013, Article ID 965212, http://dx.doi. org/10.1155/2013/965212.
2. Shahidul I. Metastases to thyroid gland // Pathology Outlines. com. Inc. 2013 www.pathologyoutlines.com.
3. Jen-De Lin, Hsiao-Fen Weng, Yat-Sen Ho. Clinical and Pathological Characteristics of Secondary Thyroid Cancer // Thyroid. - 1998; 8 (2): 149-153.
4. Parnian Ahmadi Moghaddam, Kristine M. Cornejo, Ashraf Khan. Metastatic Carcinoma to the Thyroid Gland: A Single Institution 20-Year Experience and Review of the Literature // Endocrine Pathology. -2013; 24 (3): 116-124.
5. Стандарти дiагностики i л^ування онколопчних хворих // Затверджено Наказом МОЗ Укра'ни № 554 вщ 17.09.2007. - Ки'!'в, б/в. - 2008. - 200 с.
6. Jung Hyun Yoon, Eun-Kyung Kim, Jin Young Kwak et al. Sonographic features and ultrasonography-guided fine-needle aspiration of metastases to the thyroid gland // Ultrasonography. - 2014; 33(1): 40-48.
7. Афанасьева З.А., Бакунин С.Ф. Риски развития первично-множественных злокачественных опухолей с поражением щитоподiбной железы // Казанский медицинский журнал. - 2012; 4: 616-623.
8. Зотов А.С. Полинеоплазия: рак щитоподiбной железы и рак молочной железы - частота, причины, механизмы развития // Пробл. эндокринол. - 2005; 6: 50-54.
9. Agarwal D.P., Soni T.P., Sharma O.P., Sharma S. Synchronous malignancies of breast and thyroid gland: A case report and review of literature // J Can Res Ther. - 2007; 3: 172-173.
10. Бохман Я.В., Рыбин Е.П. Первично-множественные злокачественные опухоли. Л., 1987. - С. 47-56.
11. Rupert A. Willis Metastatic Tumours in the Thyreoid Gland // Am J Pathol. 1931; 7 (3): 187-203.
12. Virchow R. Pathologie de Tumerous // Aronssohn's. -1871: 243-283.
13. Muller B. Beitrag zur Kenntnis der Metastasenbildung Maligen Tumoren // Inaug. Diss. Bern. 1982.
14. ZurH. Kenntnis der Haufigkeit und der Localisation von kvebs metastasen mit bisonderer Berusksichigung ihres histologister // Baus. Virchow's Arch f. Path. Anal. - 1922: 238-289.
15. Rost F. Differentialdiagnose vone primaren Knocken-endoteheliom und Hypernephrommefastase nebst Beitrag zur Histogenes der Crawitz Tumoren // Virchow's Arch f. Path. Anal. - 1912: 208-253.
16. Naegeli T. Metastasen eines Rectumcarcinomes in einem Schilddrusenadenom. Centralbl // F. Allg. Pathol. U. Path. Anal. - 1912; 23: 290.
17. Reinhart A. Uber Kombination von Krebs und Kroft mit tuberkulose // Virchow's Arch f. Path. Anal. -1917; 224-236.
18. Rankin F.W., Fortune C.H. Metastases to the thyroid gland from cancer of the colon // Ann Surg. - 1936; 104 (1): 36-40.
19. Mayo C.W., Schlicke C.P. Exogenous tumors of the thyroid gland // Am J Pathol. - 1941; 17(2): 283-288.
20. Beahrs O.H., Ginsberg R.L., Miller G.C. Metastatic hypernephroma of the thyroid gland // Proc Staff May Clin. - 1953; 28 (7): 201-216.
21. Dempsey W.S., Crile G., Engel W.J. Clear cell carcinoma (hypernephroma) of the kidney with metastasis to the thyroid gland // J Urol. - 1952; 68 (3): 576-578.
22. Sklaroff D.M. Metastatic carcinoma of rectum to the thyroid gland; correlation with radioactive iodine studies // AMA Arch Surg. - 1954; 68 (1): 117-119.
23. Robert H.E., Elliott, Jr., Frantz V.K. Metastatic Carcinoma Masquerading as Primary Thyroid Cancer: A Report of Authors' 14 Cases // Ann Surg. - 1960; 151 (4): 551-561.
24. Rigaud C., Bogomoletz W.V., Delisle M. et al. Metastatic cancers of the thyroid gland. Diagnostic difficulties // Bull Cancer. - 1987; 74 (2): 117-27.
25. Haugen B.R., Nawaz S., Cohn A. et al. Secondary malignancy o the thyroidgland: a case report and review of literature // Thyroid. - 1994; 4: 297-300.
26. Nakjavani M.K, Gharib H., Goelner J.R. et al. Metastasis to the thyroid gland Cancer. - 1997; 79 (3): 574-578.
27. Menegaux F., Chigot J.P. Thyroid metastases // Ann Chir. - 2001; 126: 981-984.
28. Froylich D., Shiloni E., Hazzan D. Metachronous Colon Metastasis to the Thyroid: A Case Report and Literature Review // Case Rep Surg. - 2013; 13: 241-678.
29. Jung Hyun Yoon, Eun-Kyung Kim, Jin Young Kwak et al. Sonographic features and ultrasonography-guided fine-needle aspiration of metastases to the thyroid gland // Ultrasonography. - 2014; 33 (1): 40-48.
30. Kim E.K., Park C.S., Chung W.Y. et al. New sonographic criteria for recommending fine-needle aspiration biopsy of nonpalpable solid nodules of the thyroid // Am J Roentgenol - 2002; 178: 687-691.
31. Khoo M.L., Asa S.L., Witterick I.J., Freeman J.L. Thyroid calcification and its association with thyroid carcinoma // Head Neck. - 2002; 24: 651-655.
32. Eftekhari F., Peuchot M. Thyroid metastases: combined
role of ultrasonography and fine needle aspiration biopsy // J Clin Ultrasound. - 1989; 17: 657-660.
33. Chung S.Y., Kim E.K., Kim J.H. et al. Sonographic findings of metastatic disease to the thyroid // Yonsei Med J. -2001; 42: 411-417.
34. Yoon J.H., Jeon H.M., Kim E.K. et al. Metastatic colon carcinoma in a preexisting thyroid nodule // Thyroid. -2010; 20: 13-19.
35. Chung A.Y., Tran T.B., Brumund K.T. et al. Metastases to the thyroid: a review of the literature from the last decade // Thyroid. - 2012; 22: 258-268.
36. Papi G., Fadda G., Corsello S.M. et al. Metastases to the thyroid gland: prevalence, clinicopathological aspects and prognosis: a 10-year experience // Clin Endocrinol (Oxf). - 2007; 66: 565-571.
37. Mirallie E., Rigaud J., Mathonnet M. et al. Management and prognosis of metastases to the thyroid gland // J Am Coll. - 2005; 200: 203-207.
38. Ferrozzi F.L., Bova D., Campodonico F. et al. US and CT findings of secondary neoplasms of the thyroid a pictorial essay // Clin Imaging. - 1998; 22 (3): 157-161.
39. RosaiJ., Kuhn E., CarcangiuM.L. Pitfalls in thyroid tumour pathology // Histopathology. - 2006; 49: 107-120.
40. Wood K., Vini L., Harmer C. Metastases to the thyroid gland: the Royal Marsden experience // Eur J Surg Oncol. - 2004; 30: 583-588.
41. Moore G.E., Walker W.W. Metastatic hypernephroma of the thyroid gland with subsequent thyroidectomy, nephrectomy, and resection of pulmonary metastases // Surgery. - 1950; 27 (6): 929-934.
42. Chen H., Nicol T.L., Udelsman R. Clinically significant, isolated metastatic disease to the thyroid gland // World J Surg. - 1999; 23 (2): 177-81.
43. Cichon S.L., Anielski R., Konturek A. et al. Metastases to the thyroid gland: seventeen cases operated on in a single clinical center // Langenbecks Arch Surg. - 2006; 391 (6): 581-587.
44. Gerges A.S., Shehata S.R., Gouda I.A. Metastasis to the Thyroid Gland; Unusual Site of Metastasis // Journal of the Egyptian Nat. Cancer Inst. - 2006; 18: 67-72.
45. Dionigi G., Uccella S., Gandolfo M. Solitary intra-thyroidal metastasis of renal clear cell carcinoma in a toxic substernal multinodular goiter // Thyroid Res 2008; 1: 6. doi: 10.1186/1756-6614-1-6.
РЕЗЮМЕ
Метастатичне ураження щитоподiбноí залози у хворих 3Í злояккними новоутвореннями Ю.А. Тимовська, О.С. Зотов
Огляд мктить дан про епщемюлопю метастазу-вання злояккних пухлин рiзних локалiзацiй у щи-топодiбну залозу, дiагностику метастатичних утво-рень у цьому орган та пщходи до л^ування таких пацкнтв. Надано короткий екскурс в ктор^ вив-чення метастатичних уражень щитоподiбноT залози. Представлено оцшку рiзних шструментальних методiв дiагностики даноТ патологи. Описано окремi кл^чн випадки та Тх серп, а також досвщ деяких
Дата надходження до редакцИ 10.01.2015 р.
зарубiжних клшк щодо тактики л^ування пацкнпв Í3 метастатичним ураженням щитоподiбноï залози. Наголошено на необхщносп обл^ дано!' нозологП' у рутиннш практиц лкаря-ендокринолога.
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, метастази злояккних пухлин, палiативнi тиреощектомП'.
РЕЗЮМЕ
Метастатическое поражение щитовидной железы у больных со злокачественными опухолями
Ю.А. Тимовская, А.С. Зотов
Обзор содержит данные о частоте метастазиро-вания злокачественных опухолей разных локализаций в щитовидную железу, диагностике метастатических образований в этом органе и подходах к лечению данной категории больных. Представлен краткий экскурс в историю изучения метастатических поражений щитовидной железы. Дана оценка различных инструментальных методов диагностики этой патологии. Приведены описания отдельных клинических случаев и их серий, а также опыт некоторых зарубежных клиник по тактике ведения пациентов с метастатическим поражением щитовидной железы. Указана необходимость учета рассматриваемой нозологии в повседневной практике эндокринолога.
Ключевые слова: щитовидная железа, метастазы злокачественных опухолей, паллиативные тире-оидэктомии.
SUMMARY Metastases to the thyroid gland in patients with malignant tumors Yu. Tymovska, O. Zotov
The literature review contains data of metastases to the thyroid gland from malignant tumors with different primary localization, diagnostic and treatment options of this process. There is a short historical review of research of the thyroid's involvement in the metastatic process. Evaluation of different instrumental methods which are used for diagnostic of metastasis in the thyroid is also presented in the review. Descriptions of some individual clinical cases and their series are shown following with information about foreign clinics' experience of management of patients with metastasis in the thyroid. Moreover it is said to be indicated the need to include consideration of the nosology in routine en-docrinological practice.
Key words: thyroid gland, metastasis of malignant tumors, palliative thyroidectomy.
