CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 25 (64). 2012. № 3. С. 129-136.
УДК 633.1:631.5
МЕТАБОЛ1ЗМ П1НОКСАДЕНУ В РОСЛИНАХ ОЗИМО1 ПШЕНИЦ
МихальськаЛ.М.1, Швартау В.В.1, Омельчук С.Т.2
Институт фЫолог№рослин i генетики НАН УкраХни, КиХв, УкраХна
21нститут гтени та екологи Нащональногомедичногоутверситету шеш О.О. Богомольця,
КиХв, УкраХна
E-mail: [email protected]
Встановлено, що застосування грамшщиду Акаал 045 ЕС к.е. у композищях i3 протидводольним гербщидом Дербi 175 SC с.к. та карбамщом посходово не приводить до тдвищення залишкових юлькостей основних метаболтв тноксадену М02, М04, М06 та М10 у зерш озимо! пшеницi. Ключовi слова: метабол1зм, гербщиди, грамшщиди, бур'яни, озима пшениця.
ВСТУП
Грамшщиди - протиоднодольш посходов1 гербщиди широко використовуються у сучасному рослиннищта. До грамшщцщв вщносяться три р1зних за х1м1чною природою класи герб1цид1в - похщш арилоксифеноксипрошоново! кислоти (АОФПК), похщш циклогексан-1,3-дюшв або циклогексеноксим1в (ЦГД) та феншшразоли. Вони е селективними шпб^орами ацетил-КоА-карбоксилази (АКК) злакових рослин i разом складають приблизно 15 % сучасного св1тового ринку гербщищв. Гербщиди цих класiв застосовуються для тслясходово! обробки посiвiв дводольних та однодольних культур з метою селективного знешкодження однорiчних та багаторiчних злакових бур'яшв [1-4].
Вперше синтез амiдних похщних фенiлпiразолового ряду здiйснено на початку 70-х роюв. Процес появи нових протизлакових гербiцидiв продовжуе розвиватися з високою iнтенсивнiстю. Вiдомо чотири гербщиди цього класу: флуазолат, нiпiраклофен, трафлуфен та пiноксаден [5-8].
Боротьба зi злаковими видами бур'янiв у пошвах озимо! пшеницi е надзвичайно актуальною у зв'язку iз домiнуванням зернових колосових у сiвозмiнах в ушх rрунтово-клiматичних зонах Укра!ни та бшьшосп iнших зерновиробникiв свiту. Тому знаходження ф^отоксичност у сполуки класу фенiлпiразолiв та реестрацiя у провiдних кра!нах свiту Аксiалу 045 ЕС к.е. ( ддача речовина пiноксаден, 45 г/л, та антидот клоквштоцет-мексил) була наслщком цiлеспрямованих багаторiчних дослiджень з тдвищення активност та селективностi грамшщцщв для пшеницi.
Аксiал 045 ЕС к.е. - системний гербщид, що проникае у рослину ^зь листки та транспортуеться базипетально i акропетально. 1нпб™р ацетил-КоА-карбоксилази. Застосовують проти однорiчних злакових бур'янiв пiсля сходiв на посiвах озимо! пшеницi у фази вщ початку кущiння культури до фази трубкування включно. Застосовувати гербщид стд по активно вегетуючих бур'янах в iнтервалi
температур вщ +10°С до +28°С при HopMi витрат 1,0 л/га. Препарат найкраще дie на бур'яни на раннiх стадiях розвитку, але може контролювати i бур'яни у генеративнш фазi розвитку. Рiст бур'яшв припиняеться через 48 годин тсля обробки. Рослини стають хлоротичними, повна загибель спостертаеться протягом 1-3 тижшв, залежно вiд фази розвитку знищуваних рослин та погодних умов. Дiя препарату вiзуально проявляеться через 3-15 дiб пiсля застосування, в залежносп вiд погодних умов та виду бур'яшв. Суттевим недолiком грамiнiцидiв-iнгiбiторiв ацетил-КоА-карбоксилази е складнiсть досягнення високо! ф^отоксичност та селективностi у робочих сумшах з iншими пестицидами, наприклад, препаратами клашв антиауксинiв (похiднi 2,4-Д, бензойно! кислоти та шш^, iнгiбiторiв монооксигеназ (фосфороргашчш iнсектициди) тощо.
Зазначимо, що пiноксаден доцiльно застосовувати переважно у сумшах iз протидводольними препаратами, а також iз добривами для позакореневого шдживлення [1-4]. Визначено перспективнiсть застосування Акшалу у композици з протидводольним гербiцидом Дербi 175 SC с.к. (100 г/л флуметсуламу + 75 г/л флорасуламу) компани «Сингента» (Швейцарiя) та карбамiдом [1, 4].
Метаболiзм пiноксадену в рослинах дослiджували на пошвах пшеницi i ячменю у Франци, Нiмеччинi, Гтали, 1спани, Австрали та США [9-14]. Були описаш аналiтичнi методи для визначення вмюту метаболiтiв пiноксадену, вiльного та зв'язаного SYN 505164 (М04) i NOA 407854 (M02) у водi, грунт та рослинах. Методи базуються на гомогешзаци зразкiв в 1M HCl iз зворотним холодильником протягом кшькох годин iз наступною екстракцiею залишку аналiтiв з використанням сумiшi оргашчних екстрагентiв, наприклад екстрагенту дихлорметан/дiетиловий ефiр/ацетон (40:7:3). Екстракти очищаються на спещальних селективних iонообмiнних картриджах, i рiвнi вiльного i зв'язаного SYN 505164 (метабол^ M04) визначаються з використанням ВЕРХ з УФ-детекщею при 223 нм. Рiвнi NOA 407854 (метаболгт М02) визначаються за допомогою ВЕРХ системи з УФ-детекщею при 243 нм.
В рослинах переважна кшьюсть пiноксадену зникае досить швидко тсля внесення. Натомiсть з'являються його метаболии М02, М04, М06 та М10. Так, у Франци на 67 день дослщжень кшьюсть метаболiтiв в зерш озимо! пшеницi складала, вщповщно, М02 < 0,01 мг/кг, М04 - 0,05-0,06 мг/кг, М06 - 0,01 мг/кг, М10
< 0,01 мг/кг. В Гтали на 68 день дослщжень - М04 - 0,09 мг/кг, М06 - 0,01 мг/кг, М02 < 0,01 мг/кг, М10 < 0,01 мг/кг. В 1спани на 73 день дослщжень - М04 - 0,1-0,11 мг/кг, М06 - 0,03 мг/кг, М02 < 0,01 мг/кг, М10 < 0,01 мг/кг. В Шмеччиш на 85 день дослщжень залишковi кшькосп ушх метаболтв складали менше 0,01 мг/кг. Дослщження на пошвах ячменю ярого i озимого, проведет у вищезгаданих кра!нах, дозволили виявити наступш середнi показники вмiсту метаболiтiв шноксадену: в ячменi ярому - М02 < 0,01 мг/кг, М04 - 0,02-0,13 мг/кг, М06 - 0,01-0,04 мг/кг, М10
< 0,02-0,01 мг/кг; в ячмеш озимому - М02 < 0,01 мг/кг, М04 - 0,02-0,06 мг/кг, М06 -0,01 мг/кг, М10 < 0,01 мг/кг. З представлених даних можна зробити висновок про вщносно незначну стабшьшсть препарату та його метаболтв у пошвах зернових колосових культур рiзних агроклiматичних зон [15].
При цьому, вплив компонентiв робочих розчинiв за сумiсного застосування шноксадену з протидводольними гербiцидами та добривами на метаболiзм грамiнiциду не встановлений.
Тому, метою роботи було визначити вплив гербщиду Дербi 175 8С с.к. та карбамiду на метаболiзм пiноксадену у рослинах озимо! пшенищ та бур'янiв на прикладi метлюгу звичайного.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщження проводили на виробничих посiвах озимо! пшенищ (ТтШеит aestivum Ь.) сорту Смуглянка у Вшницькш област (АФ «Комора», смт. Тростянець, ПрАТ «Зернопродукт МХП») та Дослiдного сiльськогосподарського виробництва 1нституту фiзiологi! рослин i генетики НАН Укра!ни у смт. Глеваха Васильювського району Ки!всько! областi у 2008-2012 рр. Облiковi дiлянки в дослад займали площу 10 м2, повторнiсть 6-10 кратна.
У зош дослiджень за вегетацiйний перiод сума активних температур (понад +10 0С) становила близько 2600-2900 0С. Опадiв протягом року випадало вiд 460 до 520 мм, а за лггнш перюд у середньому 200-220 мм. Вегетацшш сезони 2010-2011 роюв вiдрiзнялися тривалими високими температурами та сильною посухою у генеративну фазу розвитку пшенищ. Вл^ку температура шдшмалася до 42 0С. Середня мюячна температура повiтря у травнi 2012 року становила 13-16 0С, мюячна кiлькiсть опадiв становила 40-60 мм, що свiдчить про те, що погоднi умови були сприятливими для формування врожаю зернових.
Протягом вегетацi! проводили шдживлення рослин, боротьбу зi шюдниками та хворобами i фенологiчнi спостереження. Насiння обробляли перед посiвом протруйником Селест Топ 312,5 т.к.с. (1,5 л/т). До робочого розчину додавали комплексш добрива на основi монокалшфосфату (2 кг/т насiння). Протягом вегетащ! обробляли рослини фунгiцидами Альто Супер 330 ЕС к.е. (0,5 л/га) i Амютар Екстра 280 8С к.с. (0,7 л/га), шсектицидом Енжiо 247 8С к.с. (0,2 л/га), зокрема у фазу кущшня, цвтння та по прапорцевому листку. Гербщидами Дербi 175 8С с.к. (0,070 л/га) i Аксiал 045 ЕС к.е. (1,0 л/га) у фазу виходу в трубку озимо! пшенищ обробляли основну площу поля, залишаючи дшянки 0,2-0,3 га для проведення дослщжень та визначення позакоренево! дi! препаратiв у варiантах: контроль (без внесення гербщцщв та добрив); Дербi 175 8С с.к., 0,070 л/га; А^ал 045 ЕС к.е., 1,0 л/га; Дербi 175 8С с.к., 0,070 л/га + Акаал 045 ЕС к.е., 1,0 л/га; Дербi 175 8С с.к., 0,070 л/га + Акаал 045 ЕС к.е., 1,0 л/га + карбамщ, 10 кг/га туюв. Обприскування проводили у вечiрнi години, за температури повiтря 20-24 0С та за вщсутносп вiтру.
Визначення вмiсту шноксадену та його метаболтв (табл. 1) проводили методом ВЕРХ [12-14].
Таблиця 1
Пшоксаден та його метаболии_
Сполука Структурна формула Назва за ШРЛС
Пшоксаден М01 (КОЛ 407855) / 0 > °>ч ° 8-(2,6-диетил-р-толил)-1,2,4,5-тетрапдро-7-оксо-7#-шразоло[ 1,2- [ 1,4,5]оксащазепш-9-ш 2,2-диметилпропiонат
Метабол^ М02 (КОЛ 407854) / ° чКО N но 8-(2,6-щетил-4-метил-фенш)- тетрагiдропiразоло-[ 1,2- d]-[1,4,5]-оксадiазеmн- 7,9-дiон
Метабол^ М04 505164 / ° но /=( Дм^Л > но 8-(2,6-щетил-4-пдроксиметил-фенш)-тетрапдрошразоло[1,2-d] [ 1,4,5]окса-щазепш-7,9-дiон
Метабол^ М06 502836 / о но /=\ Дм^Л N но 4-(7,9-дюксо-гексагiдропiразоло [1,2-d] [ 1,4,5]окса-щазепш-8-iл)-3,5-дiетил-бензойна кислота
Метаболгг М10 (КОЛ 447204) / о но \ но 8-(2,6-щетил-4-пдроксиметил-фенш)-тетрагiдропiразоло-[ 1,2-d]-[1,4,5]-окса-дiазепiн -7,9-дiон
Контроль пiноксадену та його метаболтв в рослинах озимо! пшеницi та основного злакового бур'яну у rociBi метлюгу звичайного (Apera spica-venti L.) i в зерт пшеницi здшснювали пicля екстрагування cумiшшю 1 Н соляно! кислоти -ацетонiтрилу (М02) та 1 Н соляною кислотою (М04, М06, М10) при кип'ятшш, послщовно! очистки алшвоти екстракту перерозподiлом в систем не змiшуваних розчинникiв на колонщ з оксидом алюмiнiю, поим - концентруючих патронах Oazis(R) HLB (М2) або двiчi Oazis(R) MCX (М04, М06, М10) (концентруючi патрони компани «Waters», США).
Умови хроматографування: рiдинний хроматограф "Shimadzu" з УФ-детектором, колонка Нуклеосил С18, рухома фаза - сумш ацетонiтрилу та бщистильовано! води 70:30, час утримування вiдповiдав стандартам. Метаболiти М02, М04, М06 та М10 компани «Сингента», Швейцарiя.
Результати математично обробленi за допомогою профеciйного пакету програм для статистичного аналiзу Statistica 8,0, зпдно стандартних методик та за допомогою програми Exel [16-18].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Показано, що в рослинах пшенищ озимо! за добу тсля обробки знайдено низькi рiвнi тноксадену (МДР в зернi хлiбних злаюв 0,2 мг/кг). За тиждень тсля обробки вмют пiнокcадену був нижчим за рiвень чутливоcтi методу.
В рослинах злакового виду бур'яну вмют тноксадену ч^ко рееструвався iз тенденщею до зростання за тиждень тсля обробки. У бшьш пiзнi термши cкладнicть визначення вмicту пiнокcадену у рослинах Apera spica-venti L. визначали прояв ф^отоксичност гербiциду та швидке зниження маси сиро! речовини рослин бур'яну (табл. 2).
Таблиця 2
Bmíct тноксадену в рослинах озимо'' пшеницi та метлюгу звичайного
Вмют, мг/кг
Доба тсля обробки
Пшениця озима Метлюг звичайний
1 0,07±0,01 0,09±0,01
7 <0,01 0,15±0,03
15 н.в.* н.в.**
Примтки:* - н.в. - не выявлено, ** - н.в. у зв'язку iз повною загибеллю рослин злакового бур'яну. В контрольних зразках тноксадену не виявлено.
Результати дослщження метаболiзму Акшалу 045 ЕС к.е. в рослинах пшенищ озимо! (табл. 3) свщчать, що тноксаден (M01) е лише другорядним компонентом вщ загально! кiлькоcтi залишкiв вже у фазу прапорцевого листка. Вщразу ж тсля застосування дiюча речовина Акciалу тноксаден (M01) швидко гiдролiзуетьcя до метабол^у М02 (NOA 407854), який е основним метабол^ом у рослинах пшенищ вже в першi днi тсля обприскування. M02, в свою чергу, тддаеться
пдроксилюванню з утворенням M04 (SYN 505164). Метабол^ M04 е основним у рослинах пшенищ за 7-14 дшв пiсля обприскування. Метаболiзм M04 вщбуваеться наступними трьома основними шляхами: (I) сполученням M04 з глюкозою, що приводить до утворення M05, який ряд авторiв [9-15] знаходили в ушх пробах пшеницi шсля обприскування; (II) окисненням M04 з утворенням кислотного метабол^у M06 (SYN 502836), частка якого е вщносно невеликою серед iнших метаболiтiв (менше 10 %) в бiльшостi випадкiв вiдбору та аналiзу проб, i (III) пдроксилюванням M04 з наступним утворенням M10 (SYN 505887), який, як вщомо [9-15], е другорядним метаболiтом в ушх зразках пшеницi, крiм соломи.
Таблиця 3
Вплив гербщиду Дербi та карбамiду на накопичення шноксадену в рослинах _озимо! пшениц_
Варiант, сполука Акаал Акаал + Дербi Акаал + Дербi + карбамщ Вмют сполуки, мг/кг
Фаза прапорцевого листка Зерно
Пiноксаден + - - <0,01 н.в.
Пiноксаден - + - <0,01 н.в.
Пшоксаден - - + <0,01 н.в.
Метаболiт М2 + - - 0,21±0,06 <0,01
Метаболiт М2 - + - 0,20±0,04 <0,01
Метабол^ М2 - - + 0,29±0,04 <0,01
Метаболiт М4 + - - 0,15±0,04 0,03±0,01
Метаболiт М4 - + - 0,15±0,03 0,03±0,01
Метаболiт М4 - - + 0,19±0,04 0,04±0,01
Метаболiт М6 + - - 0,05±0,01 <0,01
Метабол^ М6 - + - 0,06±0,01 <0,01
Метаболiт М6 - - + 0,06±0,01 <0,01
Метаболiт М10 + - - 0,07±0,01 0,02±0,01
Метаболгг М10 - + - 0,07±0,01 0,02±0,01
Метаболгг М10 - - + 0,09±0,02 0,03±0,01
Встановлено, що додавання протидводольного гербщиду Дербi 175 SC с.к. до розчишв Аксiалу 045 ЕС к.е. не впливае на метаболiзм шноксадену. Натомють зазначимо, що за додавання карбамщу та Дербi 175 SC с.к. до розчишв Акаалу 045 ЕС к.е. спостершалося дещо вище накопичення метаболiту М02 в рослинах пшенищ у фазу прапорцевого листка. Щцвищення накопичення метаболiту М04 за внесення карбамiду було статистично недостовiрним. У зернi знайдено лише невелик кiлькостi метаболiтiв М04 та М10.
За встановлено! величини ДДД шноксадену для людини на рiвнi 0,005 мг/кг м.т. запропонований МДР шноксадену у зерш хлiбних злаюв - 0,2 мг/кг - при
перевiрцi його безпечносп показав надштсть у забезпечент нешкiдливостi ддачо! речовини. Вщповщно до фiзiологiчних норм споживання продукпв i3 зерна щоденно людина може вживати до 380 г таких виробiв, що за умови наявносп у зернi хлiбних злаюв пiноксадену на рiвнi 0,2 мг/кг забезпечить максимальне надходження 0,076 мг тноксадену на добу. Отримат дат свщчать, що з продуктами iз зерна хлiбних злакiв може надшти не бiльше 10-15 % вщ можливого надходження i встановлена величина МДР тноксадену у зерт хлiбних злаюв на рiвнi 0,2 мг/кг гарантуе нешкiдливiсть для людини сшьськогосподарсько! продукци, вирощено! iз застосуванням препарату Акаал 045 ЕС, к.е. [15].
ВИСНОВКИ
Застосування грамшщиду Аксiалу 045 ЕС к.е. у сумшах з протидводольним гербiцидом Дербi 175 SC с.к. та карбамщом не приводить до тдвищення залишкових кiлькостей основних метаболiтiв М04, М06 та М10 тноксадену у зерт озимо! пшенищ. Встановлено, що дана композищя е безпечною для застосування в рослиннищга та з високою ефективнiсть контролюе основнi шкодочиннi бур'яни на пошвах озимо! пшеницi та ячменю.
Список лггератури
1. Швартау В. В. Гербщиди. Основи регуляцп ф1тотоксичност1 та ф1зико-х1м1чн1 i бюлопчш властивост / В. В. Швартау. - К. : Логос, 2009. - Т. 2. - 1046 с.
2. Мордерер £. Ю. Гербщиди. Мехашзми ди та практика застосування / £. Ю. Мордерер, Ю. Г. Мережинський. - К. : Логос, 2009. - Т. 1. - 379 с.
3. Моргун В. В. Физиологические основы формирования высокой продуктивности зерновых злаков / В. В. Моргун, В. В. Швартау, Д. А. Киризий // Физиология и биохимия культурных растений. -2010. - Т. 42, № 5. - C. 371-393.
4. Швартау В. В. Вплив азотних добрив на актившсть герб1цид1в АкЫал та Дерб1 / В. В. Швартау, Л. М. Михальська // Вюник аграрно! науки. - 2012. - № 5. - С. 19-22.
5. Phenylpyrazole amide herbicides / M. W. Moon, L.T. Bell, T. L. Cutting ^t al.] // J. Agric. Food Chem. - 1977. - V. 25 (5). - P. 1039-1049.
6. Pinoxaden - for broad spectrum grass weed management in cereal crops / U. Hofer, M. Muehlebach, S. Hole, A. Zoschke // Journal of Plant Diseases and Protection. - Special Issue XX, Chapter 9. - 2006. - Р. 989-995.
7. Pat. 006103667A United States, PCT/EP 96/02417, WO 97/00240. Phenylpyrazole herbicides / H.-G. Brunner, M. Karvas, K. Nebel, G. Pissiotas ; assignee Novartis Corporation, Summit N.J. - № 6.103.667 ; appl. 04.06.96 ; pub. 15.08.00.
8. Kieloch R. Pinoxaden - a new active ingredient for grass weed control in cereals of South / R. Kieloch, K. Domaradzki, J. Gуrniak // West Poland Journal of Plant Diseases and Protection. - 2006. - Р. 10671072.
9. Raffel H. Axial - influence of the application timing on the reliable control of grass weeds in cereals / H. Raffel, P. Nielsen, W. Ruegg // J. Plant Dis. Protect XX. - Special Issue. - 2006. - Р. 1039-1046.
10. Krämer W. Modern Crop Protection Compounds / W. Krämer, U. Schirmer // Wiley-VCH, Weinheim. -2007. - V. 1. - P. 350-354.
11. Development of a complex-based flow injection spectrophotometric method for determination of the herbicide pinoxaden in environmental samples / J. Shah, M. R. Jan, M. Muhammad, F-N. Shehzad // Toxicological & Environmental Chemistry. - 2011. - V. 93 (8). - Р. 1547-1556.
12. Aryldiones incorporating a [1,4,5] oxadiazepane ring. Part 2: Chemistry and biology of the cereal herbicide pinoxaden / M. Muehlebach, F. Cederbaum, D. Cornes ^t al.] // Pest. Manag. Sci. - 2011. - V. 67. - Р. 1499-1521.
13. Расчетные методы оценки опасности и гигиенического нормирования вредных веществ в разных средах / В. Г. Смирнов, В. Г. Маймулов, С. П. Нечипоренко [и др.]. - СПб. - 2002. - 130 с.
14. Методичт вказiвки з визначення мжроюлькостей пестицидiв у харчових продуктах, кормах та навколишньому середовищi / Розробники: О.М. Коршун, В.В. Шевчук, Д.Б. Гиренко. - 1нститут ппени та екологп Нацюнального медичного ушверситету iм.. О.О. Богомольця // Мшютерство екологй та природних ресурав Укра'ши. Департамент Еколопчно! безпеки. - Наказ № 816-2007 вщ 11 ачня 2008 року. - Зб. № 76. - Офщшне вид. - К., 2011. - С. 134-149.
15. Благая А. В. Ппешчне обгрунтування регламента безпечного застосування нових пестицидiв в штенсивних технологiях вирощування зернових колосових культур : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.01 «Ппена та професшна патолопя» / А. В. Благая. -К., 2012. - 24 с.
16. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Агрохимиздат, 1985. - 351 с.
17. Радов А. С. Практикум по агрохимии / А. С. Радов, И. В. Пустовой, А. В. Корольков. - М. : Агропромиздат, 1985. - 312 с.
18. Методики випробування i застосування пестщдадв / С. О. Трибель, Д. Д. Старьов, М. П. Секун, О. О. 1ващенко. - К. : Свщ 2001. - 448 с.
Михальская Л.Н. Метаболизм пиноксадена в растениях озимой пшеницы / Л.Н. Михальская, В.В. Швартау, С.Т. Омельчук // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. - Т. 25 (64), № 3. - С.129-136. Установлено, что применение граминицида Аксиал 045 ЕС к.е. в композициях с противодвудольным гербицидом Дерби 175 с.к. и карбамидом после всходов не приводит к повышению остаточных количеств основных метаболитов пиноксадена М02, М04, М06 и М10 в зерне озимой пшеницы. Ключевые слова: метаболизм, гербициды, граминициды, сорняки, озимая пшеница.
Mykhalska L.M. Pinoxaden metabolism in winter wheat / L.M. Mykhalska, V.V. Schwartau, S.T. Omelchuk // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. -2012. - Vol. 25 (64), No. 3. - P. 129-136.
Found that the use graminicide Axial 045 EC k.e. in compositions with herbicide Derby 175 SC s.c. and urea after germination did not enhance major pinoxaden residual metabolites M02, M04, M06 and M10 in winter wheat grain.
Keywords: metabolism, herbicides, graminicides, weeds, winter wheat.
Поступила в редакцию 26.09.2012 г.
