CC BY
14
УДК 616.5-002-056.43-07-008.9
Метаболiчнi порушення i ix корекщя у хворих на атошчний дерматит
Качук Ю.В.
Хартвська медична академгя тслядипломног освти
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ И ИХ КОРРЕКЦИЯ У БОЛЬНЫХ АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ Качук Ю. В.
Обоснована необходимость нормализации активности ферментов антиоксидантной системы (супероксид-дисмутазы и глутатионпероксидазы), а так же баланса магния и кальция крови. Изучено действие препаратов метаболического действия «Три-Ви Плюс» и «Маг-нерот» при атопическом дерматите. Показано, что применение в комплексной терапии этих препаратов способствовало улучшению клинического течения дерматоза и положительной динамике лабораторных показателей.
METABOLIC ABNORMALITIES AND THEIR CORRECTION IN PATIENTS WITH ATOPIC DERMATITIS Kachuk Yu. V.
The necessity of normalization of the antioxidative enzymes (superoxiddismutase and glutathionperoxidase) activity, as well as balance of the blood magnesium and calcium has been substantiated. The effect of the metabolic action drugs "Three-Vi Plus" and "Magnerot" under atopic dermatitis has been studied. It is shown that these drugs application in the complex therapy has promoted improving the dermatosis clinical course and favorable changes of the laboratory indices.
Атошчний дермати (АД) - хрошчне запаль-не iмунопатологiчне захворювання шюри, генетично детермшоване - характеризуемся свербежем, рецидивуючим стадшним перебпом з вщповщними клшшо-морфолопчними осо-бливостями залежно вщ BiKy, часпше - на основi IgE-залежних механiзмiв [12, 17]. АД становить актуальну проблему сучасно! дерматологи, за-ймае одне з провщних мюць у стрyктyрi дерма-тологiчних захворювань не тшьки у зв'язку iз збшьшенням кiлькостi хворих, але й зi змiною екологiчних, соцiальних умов життя, зростанням поширеностi дерматозу [4, 11]. АД, як хрошчне захворювання, суттево попршуе якiсть життя дитини та И родини, призводить до порушень в емоцiйнiй сферi та сощально! дезадаптаци [1, 16]. В Укра!ш захворюванiсть на АД коливаеться:
- серед дтей - вiд 0,3 до 1 % (у середньому -0,65 %) вщ загально! кшькосп дiтей;
- серед дорослого населення - 1,5-2 % вщ загально! популяци, -
що вардае у рiзних регiонах у залежносп вiд рiвня урбашзаци й стану екологп [4].
Останнi роки не згасае штерес до вивчення терапевтично! ефективностi засобiв антиокси-дантно! ди в лiкyваннi ряду захворювань, у тому чи^ й шкiрних. Це обумовлено бюлопчною
роллю рiзноманiтних ферментативних i нефер-ментативних антиоксидантiв (каталаза, вiтамiни А, Е, аскорбiнова кислота), дiя яких спрямована на нормалiзацiю процесiв перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) [5].
Вшьнорадикальний гомеостаз клiтин i тканин забезпечуеться рiвновагою мiж ферментативною i неферментативною системами генерацп актив-них форм кисню, з одного боку, i системами !х елiмiнацil, з iншого. Найбiльш часто при патологи спостерпаеться дисбаланс мiж проокси-дантною та антиоксидантною системами (АО С), який супроводжуеться зсувом у бш надлишково! генерацп вiльних радикалiв та/або дефiциту ан-тиоксидантiв, тобто розвитком окислювального стресу. Вiльнорадикальнi процеси вадграють важливу роль у патогенезi багатьох захворювань (на думку деяких авторiв, цей список включае по-над 100 рiзних захворювань). Бшьше того, вiльнi радикали приймають пряму або опосередковану участь у мехашзмах некрозу i апоптозу, процесах старшня органiзму тощо [5].
За даними деяких авторiв, вiдомо, що при АД змшюеться iнтенсивнiсть процесiв вшьно-радикального окислення в сироватцi, еритро-цитах та iнших клiтинах кров^ про що свiдчить накопичення первинних i вторинних продуктiв
3-4 2010
ПОЛ [15]. Що стосусться антиоксидантного за-хисту клiтин за АД, то даш лiтератури з цього приводу е неоднозначними - вщзначаеться як пiдвищення активностi ферменпв АОС, так i 1хне шпбування [8].
Характер рiвноваги ПОЛ - АОС, який вщо-бражае рiвень ендогенно1 штоксикаци в оргашз-м^ значною мiрою залежить вiд рiвня продукци оксиду азоту (N0). Маючи високу реакцiйну здiбнiсть, N0 може як активувати ланцюговi вiльнорадикальнi реакцп, так й iнгiбувати !х [7]. Взаемодiя ендогенного N0 з О2 спричиняе утворення реакцiйного пероксинiтриту, здатного iндукувати процеси ПОЛ у мембранах i сироватцi кровi. Крiм цього, перокситтрит може окислюва-ти АН- i ХН-групи бiлкiв, що обумовлюе, зокрема, iнактивацiю багатьох ферментiв:
- а1-металопроте1нази;
- супероксиддисмутази (СОД);
- глутатюнпероксидази (ГП).
Вказанi ферменти каталiзують реакци, в ре-зультатi яких токсичнi вiльнi радикали та перекиси перетворюються на безпечнi сполуки [5]:
- СОД каталiзуе реакщю дисмутацп, перетво-рюючи токсичний супероксиданюнний радикал у менш токсичний перекис водню;
- ГП знешкоджуе перекис водню та оргашчш, у тому чи^ лiпiднi, пероксиди, що утворюються в органiзмi при активацii ПОЛ.
Магнш (Mg), кальцiй (Са), калш та iншi бiогеннi макроелементи впливають на обмшш процеси органiзму, мшроциркулящю, а саме судинний ендотелiй за рахунок продукци N0, активнiсть ферменпв антиоксидантно1 системи. Порушення обмiну цих макроелемнпв прийма-ють участь у формуванш багатьох патологiчних станiв i служать одним з обов'язкових ланок 1хнього патогенезу [18]. Метаболiчна роль Mg визначаеться його участю, як кофактора, у бшьш нiж 300 ензиматичних реакщях. Mg впливае на ендотелш, що вiдiграе ключову роль у судинному гомеостаз^ у тому чи^ за рахунок продукци N0 i участi в керуваннi агрегащею тромбоцитiв. Крiм того, Mg е природним i фiзiологiчним антагошс-том Са [3, 14].
Важливють дослщження вмiсту Mg i Са, !х-ньо! корекци при АД визначаеться одночасною участю катюшв у шдтримщ цiлiсностi i про-никностi цитоплазматичних мембран [2, 3]. При зниженш внутршньокттинного Mg мембраннi калiевi канали втрачають свою вибiрковiсть, що викликае падшня внутрiшньоклiтинного вмiсту калiю. При цьому збшьшуеться мембранний
потенщал спокою, порушуються процеси депо-ляризаци, реполяризаци, передачi активного по-тенцiалу. На тш гшомагшемп у серединi кттини розвиваються гiпокалiемiя i гiперкальцiемiя, що викликае порушення функцш саркоплазматично-го ретикулума i змiни активностi Са-АТФ-ази, що у нормальних умовах забезпечуе виведення кальцiю з клiтини, тобто вщбуваеться дестабiлi-зацiя клiтинноl мембрани [2].
1снуе велика кiлькiсть робiт, присвячених дослщженню процесiв вiльнорадикального окислення при АД, але даш про стан антиокис-лювальних ферменпв i обмшу макроелементiв у лiтературi одиничнi i суперечливi. Тому комп-лексне дослщження наведених метаболiчних параметрiв, !х взаемовщношень з клiнiчними проявами та мiж собою сприяло не тiльки уточ-ненню деяких аспектiв патогенезу, а й розробщ сучасного методу терапи хворих на АД.
Мета дослщження - вивчити вплив препа-рапв метаболiчноl дil («Три-Вi Плюс» i «Маг-нерот») на клiнiчний переб^ i виявленi змiни в сироватщ кровi та еритроцитах хворих на АД рiвня СОД, ГП, макроелеменпв Mg i Са.
Матерiали i методи дослiдження. Пiд спостереженням перебувало 38 хворих (18 чо-ловшв та 20 ж1нок) на АД вшом вiд 14 до 33 роюв, середнiй вiк пацiентiв - 20,6 ± 2,8 року. Контрольну групу склали 15 практично здорових ошб. У 26 хворих АД мав поширений характер, охоплюючи шкiру обличчя, тулуба, ши!, верхнiх чи нижшх кiнцiвок, у 12 - процес локалiзувався переважно на шкiрi кистей або обличчя та ши!. Упх пащенпв турбував свербiж шкiри. У час-тини хворих спостерiгались екзематозш висипи з вираженим полiморфiзмом морфолопчних елементiв, помiрне мокнуття з серозним або серозно-гншним ексудатом, кiрочки на шфшь-трованому фонi. У бшьшосп пацiентiв на фонi еритематозно-сквамозних осередюв та сухостi шкiри вiдзначалися численш запальнi фолiкуляр-нi та нефол^лярш папули, лiхеноlднi папули, дi-лянки лiхенiфiкацil, екскорiацil. Ступiнь тяжкостi хвороби розподшився таким чином:
- легкий стутнь тяжкост1 визначено у 13 хворих;
- помiрний - у 15;
- тяжкий - у 10 хворих.
Хворi були з рiзною площею враження АД:
- до 30 % - 11 хворих;
- 30-50 % -15;
- понад 50 % - 12 хворих.
Активнють ферменпв СОД i ГП оцшювали в
еритроцитах спектрофотометричним методом за стандартною методикою [10].
Рiвень у сироватщ загального Са дослщжува-ли фотометричним методом за допомогою набору <^еИсй» (Укра1на); для кiлькiсного визначення у бiологiчних рiдинах iонiзованого Са (Са2+) застосовано розрахунковий метод за формулою, виражали у ммоль/л.
Кшькють загального Mg сироватки, внутрш-ньоклггинного (еритроцитарного) Mg \ Са визна-чали фотометричним методом з використанням набор1в «Бю-Ла-Тест» ф1рми Lachema (Чех1я) для вим1рювання оптично! щшьносп рщких бюлопч-них проб у планшетах на ¡муноферментному фото-метричному анатзатор1 А1Ф-Ц-01С, розраховували в 1х1012 еритроципв, виражали у ммоль [10, 13].
Статистична обробка одержаних даних здшснювалась загальноприйнятими методами математично! статистики. Достовiрнiсть змiн та вiдмiнностей порiвнюваних величин оцшюва-лась за допомогою критерда Стьюдента.
Ycix пацieнтiв обстежено до початку i пiсля л^вання; утворено двi групи.
1 групу (основну) склали 20 хворих на АД, яким на фош традицшно! терапп одночасно при-значали з метою нормалiзащl АОС та корекцп макроелементного складу кровi препарати «Три-Bi Плюс» i «Магнерот»:
- «Три-Bi Плюс» призначали по 1 табл. 2 рази на добу 21 день;
- «Магнерот» - по 2 табл. (1,0 г) 3 рази на день протягом першого тижня лшування, а поим - по 1 табл. 3 рази на добу:
1) наступш 3 тижня - при серед ньому
ступеш тяжкосп АД;
2) наступш 5 тижшв - при тяжкому АД.
2 групу (порiвняння) склали 18 хворих на АД, яю одержували загальновизнане л^вання.
Результати та Тх обговорення. Y результат дослщження встановлено певнi вiдхилення у показниках вщносно аналогiчних у здорових оаб (табл. 1).
№№ Показники Розм1ршсть Хвор1 з р1зним ступенем тяжкосп АД Контрольна група, n = 15
легкий, n =13 середнш, n =15 тяжкий, n =10
1 СОД (ум. од)/(мгНЬ) 2,26±0,41* 1,36+0,41** 1,21±0,17 ** 3,01+0,03
2 ГП (ммоль)/ (гНЬххв) 1,22+0,06* 1,23+0,16* 0,87±0,09* 1,43+0,05
3 Mg заг. сир. ммоль/л 0,70±0,10 0,65±0,06* 0,58±0,04** 0,95±0,08
4 Mg еритр. ммоль 0,259±0,08 0,149±0,03* 0,085±0,02** 0,269±0,06
5 Са заг. сир. ммоль/л 1,92±0,20 1,72±0,18 1,38±0,16** 1,97±0,19
6 Са2+сир. ммоль/л 0,86±0,17 0,76±0,17 0,61±0,18* 0,86±0,09
7 Са еритр. ммоль 0,186±0,05 0,305±0,09 0,408±0,07** 0,205±0,05
8 Са/Mg сиров. - 2,74±0,20 2,65±0,18 2,38±0,19 2,09±0,16
9 Са/Mg еритр. - 0 77±0 29 2.05±0.27** 4 82±0 38** 0 86±0 13
Примггка: Ввдмшносп достов1рш м1ж показниками у хворих i здорових оаб при:
* -р < 0,05; ** -р < 0,01.
Встановлено деяю особливосп стану АОС залежно вщ клшчних проявiв дерматозу, а саме тяжкосп та поширеностi АД:
- при легкому перебпу дерматозу у хворих незначно зменшувалася активнiсть СОД в ери-троцитах (р < 0,05);
- тяжкий перебп АД у пащенпв характеризу-вався пониженням активностi СОД (р < 0,01) та ГП (р < 0,05) в еритроцитах.
Показники балансу Mg и Са кровi ощнюва-лись також у залежностi вщ ступеня тяжкостi атопiчного процесу; змши рiвня макроелементiв
кровi були виявлеш лише у хворих iз середшм i тяжким перебiгом АД:
- у пащенпв з дерматозом середнього ступеня тяжкосп, у порiвняннi з показниками у здорових оаб:
1) достовiрно зменшився вмiстMg у сироватщ та еритроцитах (р < 0,05);
2) збшьшилося сшввщношення Са/Mg еритроцитiв (р < 0,01);
- при тяжкому перебпу АД вiдмiчено вщхи-лення майже вшх вивчених параметрiв:
1) значне зниження вмiсту Mg загального
Таблиця 1 - Актившсть ферменпв АОС у еритроцитах та р1вень магнш и кальцш (M ± m) у сироватщ кров1 та еритроцитах хворих на атошчний дерматит до ткування
сироватки та еритроципв (р < 0,01);
2) зменшення Са загального, Са2+ (р < 0,05) й особливо внутршньокттинного (р < 0,01);
3) pi3Ke збiльшення Са/Mg еритроципв (р < 0,01).
Сшввщношення Са/Mg сироватки кровi у хворих мало тенденщю до зниження, але не вiдрiзнялося вiд аналогiчного у rpyni контролю.
Антиоксидантнi ферменти утворюють единий метаболiчний ланцюг, в якому продукт пер-шо! реакцп являеться субстратом наступно!. У зв'язку з цим, для нормального функцюнування вше! АОС важливо збереження певних сшввщно-шень в активностi окремих ферменпв ланцюга. У першу чергу, це стосуеться СОД та ГП, оскшь-ки при збалансованому посиленш активност СОД може збiльшитися стацiонарна концентра-цiя перекисiв, що е токсичними для клiтини. За сyпероксид-анiон в оргашзм^ крiм NO, конкуруе СОД, яка е единим антиоксидантним ферментом, що обривае ланцюги кисневозалежних вшьно-радикальних реакцiй i захищае NO вщ розпаду. При вiдсyтностi чи зниженш вмiстy СОД, в умовах спонтанно! дисмутаци цей процес при-зводить до утворення бiльш реакцiйноздiбного синглентного кисню О2 Отже, ця еволюцшно обрана система захисту клiтини вщ токсичного впливу активних форм кисню забезпечуе утри-мання на оптимальному рiвнi процесiв вiльно-радикального окислення.
Крiм того, реакци, що каталiзyються СОД, е суттевим механiзмом регуляци у клiтинi ста-цюнарно! концентраци лiпо- i водорозчинних антиоксиданнв. СОД, гальмуючи процес над-мiрного накопичення супероксидного анiонy, здшснюе захиснi ди, е природним мембрано- i цитопротектором. У системi антирадикального захисту приймае участь ГП, яка вщновлюе перекис водню до води i розщеплюе гiдроперекиси лшщв та жирних кислот. Розщеплюючи гщропе-рекиси лiпiдiв, ГП регулюе тим самим продукщю арахщоново! кислоти i зменшуе запалення [9].
Виявленi змши корегували препаратом «Три-Bi Плюс», який внаслщок антиоксидантiв, якi входять до його складу:
- аскорбшова кислота - 60 мг;
- a-токоферолу ацетат - 30 МО;
- ß-каротин - 5000 МО, -нейтралiзyе вiльнi радикали та активуе анти-
оксидантнi ферменти завдяки вмюту:
- натрда селенату - 40 мкг;
- цинку оксиду - 40 мг;
- мщ оксиду - 2 мг.
Селен е складовою частиною ГП, яка захищае мембрани вщ пероксидних радикалiв. Цинк входить до складу СОД, попереджаючи окислення <Ж-груп iонами мiдi та залiза [9].
Дисбаланс макроелеменнв у хворих на АД, що проявився:
- гiпомагнiемiею;
- зниженням внyтрiшньоклiтинного рiвня Mg;
- помiрною гiпокальцiемiею;
- збiльшенням внyтрiшньоклiтинного вмюту Са (ильки при тяжкому перебпу дерматозу), -
може обумовити порушення:
- мшроциркуляцп;
- синтезу i фyнкцiонyвання системи « L-арп-нiн - NO»;
- активносн конститутивно! NO-синтази;
- перекисного окислення лшдав.
Вважаемо, що гiпомагнiемiя може виникати
у хворих на АД внаслщок:
- довгих елiмiнацiйних дiет з виключенням горiхiв, шоколаду, бобових, шпинату тощо;
- дефщиту елемента у rрyнтi;
- хрошчних стресiв;
- захворювань шлунково-кишкового тракту;
- ендокринних порушень, -
що виявляються у 75-80 % випадюв.
Клiнiчними проявами дефщиту Mg у хворих на АД можуть бути:
- головш бол^ швидка втома, зниження розу-мово! працездатностi;
- приеднання тококово!, грибково! шфекци, як прояв вторинного iмyнодефiцитy.
При зниженнi внyтрiшньоклiтинного Mg мембранш калiевi канали втрачають свою ви-бiрковiсть, що викликае падшня внутршньокт-тинного вмiстy калiю. При цьому збшьшуеться мембранний потенщал спокою, порушуються процеси деполяризацi!, реполяризацi!, передачi активного потенцiалy. На фонi гшомагшемп всередиш клiтини розвиваються гiпокалiемiя та гiперкальцiемiя, що викликае порушення функ-цiй саркоплазматичного ретикулума i змши активносп Са-АТФ-ази, яка у нормальних умовах забезпечуе виведення кальщю iз клiтини, тобто виникае дестабшзащя клiтинно! мембрани [2].
Mg проявляе швидку вазодилятуючу дда. У мембраш гладком'язових клiтин судин Mg
блокуе вхщ Са2+, що призводить до зниження периферичного та центрального судинного опору, дилатаци судин при наявносп ïx спазму. У мшромолярних концентрацiяx Mg iнгiбуе вазоконстрикщю артерiол гладкоï мускулатури. Вiн дiе у 2-5 разiв слабше антагошспв кальцiю, однак виявляе унiверсальний вплив на рiзнi види кальцiевиx каналiв, що дозволяе використовувати його в якосп неспецифiчного блокатора [3, 6].
Гiпомагнiемiя представляе собою бiльш серйозну проблему, нiж гiпермагнiемiя, з точки зору як ди на оргашзм, так i ïï нормалiзацiï. Для корекцп дефiциту Mg при АД оптимальним, на наш погляд, е «Магнерот» - природний та
фiзiологiчний антагонiст Са, який, на вщмшу вiд iнших препаратiв ще1 групи, конкуруе з ним на вшх рiвнях клiтини (мембрана, мпохондри, скорочувальш елементи i мiоплазма) [6].
Призначення хворим на АД на фош комплексно! терапп «Магнероту» i «Три-В Плюс» спри-яло покращенню клiнiчного перебiгу дерматозу:
- значне покращення перебiгу дерматозу ви-явлено у 26 (68,4 %) хворих;
- покращення - у 11 (28,9 %);
- вщсуттсть ефекту - у одного хворого (2,6 %).
Динамша лабораторних показниюв у хворих
на АД шд впливом л^вання приведена в табл. 2.
Таблиця 2 - Актившсть ферментiв АОС в еритроцитах та piBeHb магнiю i кальцш (M ± m) в сироватщ KpoBi та еритроцитах хворих на атотчний дерматит шсля лiкування
№
Показники
-СОД ГП
Mg заг. сир. Mg еритр. Са заг. сир. Са2+сир. Са еритр. Са/Mg сир. Са/Mg еритр.
Розмiрнiсть
(ум. од)/(мгНЬ)
(ммоль)/ (гНЬххв)
ммоль/л
ммоль
ммоль/л
ммоль/л
ммоль
Хворi на АД шсля лiкування
1 група,
,l8±O204*
3,iÖ+o;74**
1,40+0,18
0,91±0,08** 0,25±0,03**
1;77±0;14
0;77±0;10 0,215±0,092
1;94±0;17* 0,87±0,08**
2 група,
1,5б±0840
1,17+0,08 0,62±0,07 0,16±0,07 1,81±0,26 0,79±0,11 0,245±0,06 2,91±0,37 1,56±0,11*
Хворi до лшування, n = 38
1,40+0,40 1,22+0,13 0,65±0,11 0,165±0,08 1,68±0,27 0,73±0,14 0,296±0,107 2,58±0,41 2,51±0,36
Примiтка: Вiдмiнностi достовiрнi мiж показниками у хворих i здорових оаб при:
* -р < 0,05; ** -р < 0,01.
У процес терапп у хворих на АД 1 групи вщм1чалося:
- шдвищення р1вня Mg загального сироватки та еритроципв;
- шдвищення р1вня Са загального та Са2+ сироватки:
- зменшення Са еритроципв по вщношенню до вмюту каношв до л1кування.
При цьому значення сшввщношення Са/Mg еритроципв зменшилося у 2,8 разу. Також нор-мал1зувався вмют ГП; незважаючи на вщсутнють достов1рних вщмшностей м1ж вмютом СОД до i шсля терапп, цей показник залишався незначно пониженим.
У пащенпв 1 групи вже на 5-7-й дш зникли сверб1ж, мокнуття, юрочки, сухють шюри, змен-шилися еритема, шфшьтращя та вираженють
лiхенiфiкацil. Ул хворi вiдмiчали покращення настрою, сну, апетиту, пiдвищення працездатностi.
У хворих 2 групи, яю лшувалися за традицш-ним методом, значно затримувалося розршення клшчно1 картини, полшшення стану хворих вiдмiчалося лише на 10-12-й дш лiкування. Не вiдмiчалося достовiрних вiдмiнностей мiж показниками активносн ферменпв АОЗ у хворих ще1 групи до i пiсля лiкування.
Висновок. Застосування в комплекснш терапп «Три^ Плюс» i «Магнероту» сприяло покращенню клiнiчного перебпу дерматозу, позитивнiй динамiцi виявлених у хворих на АД метаболiчних порушень та нормалiзацil дисбалансу бюгенних макроелементiв. Це дозволило пiдвищити якють життя хворих та уникнути по-л^агмази, що досить актуально при АД.
3-4 2010
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаскевич В.П., Дуброва В.П. Психологическое
сопровождение пациента в дерматологии (некоторые советы психолога) // Российский журнал кожных и венерических болезней. -2003. - № 1. - С. 51-56.
2. Андрианова М.Ю. Кальций крови и его фрак-
ции // Анестезиология и реаниматология. -1995. - № 1. - С. 61-65.
3. Андрианова М.Ю., Дементьева И.И., Мальцева
А.Ю. Магний и его баланс // Анестезиология и реаниматология. - 1995. - № 6. - С. 73-75.
4. Атотчний дерматит у дггей / М.Л. Аряев, В.А.
Клименко, А.1. Кожем'яка, В.О. Фьоклш. - К., 2006. - 88 с.
5. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. - К.: Чернобыльинтеринформ, 1997.
- С. 51-56.
6. Болотная Л.А., Качук Ю.В. Использование препаратов магния в комплексной терапии атопического дерматита // Международный медицинский журнал. - 2007. - Т. 13, № 2.
- С. 119-123.
7. Гоженко А.И., Котюжинская С.Г., Котюжин-
ский А.Л. и др. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляции и агрегатного состояния крови // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 1. - С. 197- 200.
8. Исаков С.А, Амозова И.В., Белотелова Л.К., Колобаев В.И. Активность супероксиддис-мутазы, каталазы и глутатионпероксидазы у больных атопическим дерматитом и хронической экземой как показатель свободнора-дикального статуса крови // Вестн. дерматол. и венерол. - 2005. - № 4. - С. 23-24.
9. Качук Ю.В. Застосування препарата «Глутар-
гш» i «Три-В Плюс» у комплекснш терапп атошчного дерматиту // Проблеми медично!
науки та освгги. - 2007. - № 1. - С. 74-76.
10. Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. Биохимические анализы в клинике: Справочник. - М.: Мед. информ. агентство, 1998. - 302 с.
11.МавровI.I., ВолкославськаВ.М., Гутнев О.Л., Денисенко О.1. Забруднення атмосфери та за-хворювашсть алергодерматозами в схвдному та захщному репонах Украши // Мат. науково-практично! конференци «Захворювашсть та вiковi особливосп шюри, !х генетична детер-мшовашсть». - Кшв, 2003. - С. 66-69.
12. Сергеев Ю.В. Атопический дерматит. Современные подходы к диагностике, терапии и профилактике // Медицина для всех. - 2001.
- № 2 (19). - С. 2-8.
13. Скальный А.В. Химические элементы в физиологии и экологии человека. - М.: ОНИКС 21 век, МИР, 2004. - 215 с.
14. Школьникова М.А., Чупрова С.Н., Калинин Л.А. Метаболизм магния и терапевтическое значение его препаратов: Пособие для врачей.
- М: Медпрактика-М., 2002. - 142 с.
15. Шмелькова Е. С. Процессы перекисного окисления липидов и антиоксидантная система при атопическом дерматите // Вюн. морсько! медицини. - 1999. - № 3. - С. 59-60.
16. ArimaM,, Shimizu Y. S. Psychosomatic analysis of atopic dermatitis using a psychological test // J. Dermatol. - 2005. - Vol. 32, No 3. - P. 160-168.
17. Atopic eczema: what's new? / M. Mohrenscla-gen, U. Darsow, C. Schnopp C. et al // J. ADV.
- 2006. - Vol. 20, No 5. - P. 503-513.
18. Dairy, magnesium, and calcium intake in relation to insulin sensitivity: approaches to modeling a dose-dependent association / В. Ma, А.В. Law-son, A.D. Liese et al // Am. J. Epidemiol. - 2006.
- Vol. 164, No 5. - Р. 449-458.
