CC BY
27
Ольга БОНДАРЕНКО
МЕНТАЛЬНЮТЬ Я К ФАКТОР ОСВИНЬОТ КУЛЬТУРИ
У стaттi розглядаеться феномен ментальностi як соцюкультурний фактор змт, що в1дбуваються в освШньому просторi сучасноХ УкраХни. Показано, як через ментальн^ть забезпечуеться з'еднання вiдносно самостшних, але взаемозалежних явищ — зовншшх реалш сустльно'Х життедiяльностi людини й внутрштх змiстiв функщонування ХХ свiдомостi в цих реал1ях. Запропоновано шляхи до^дження взаемозумовленостi украХнського освтнього середовища особливостями украХнськоХ мен— тальностi, обГрунтоваш мехашзми ХХХ становлення.
Розвиток освгги е потребою, без задоволення яко! будь-яке суспшьство не мае майбутнього. Це стосуеться як св^ових реалш, так i ситуацп сучасно! Укра!ни. Осягнути сьогодення, напрацювати узагаль-неш висновки стосовно рiзнобiчних проце^в, що розгортаються в про-сторi св^ово! й укра!нсько! осв^ньо! культури, дуже складно. Гло-балiзацiя, iнформацiйна революцiя, надсучасш промисловi технологi'í чи— нять потужний вплив на економжу й пол^ику, мистецтво й мораль, побутов1 процеси й мюкособиспсш вщносини. Так само шд 1х всеохоп-люючим впливом перебувае й освiта, яка набувае нових обри^в та рис, трансформуючись разом iз трансформацiею життевих проце^в у суспьчьств!. Вiтчизнянi вчеш (В.Кремень, С.Нiколаенко, М.Михальченко, В.Огнев'юк та шш^ в останнi роки виступили з низкою праць, у яких ос— мислюеться означена проблема взаемозумовленост процесiв в освiтньому середовищi суспшьними змiнами взагалi.
Своерiдним культурним тлом дивовижних за швидюстю та змштом змiнювань соцiального та iндивiдуального буття людей постае феномен ментальност^ що безпосередньо стикаеться iз всебiчними перетворення — ми вигляду оточуючого людину свггу та формами !! буття в ньому. Мен— тальнi процеси виступають потужним фактором розгортання осв^ньо! культури, без врахування яких ми не вибудуемо ефективну систему
оcвiти, якa б гapaнтyвaлa вiдповiднy cyчacним вимогaм пiдготовкy люди— ни до життя. Чepeз мeнтaльнicть зaбeзпeчyeтьcя поeднaння вiдноcно ca— мостшних, aлe взaeмопов'язaних явищ — зовшшшх peaлiй cycпiльноï життeдiяльноcтi людини тa внyтpiшнiх змicтiв фyнкцiонyвaння ïï cвiдо— моcтi в цих peaлiях.
Що e мeнтaльнicть? В оcтaннi роки пpоблeмaтикa мeнтaльного отри— мaлa доcтaтньо шиpокe pозповcюджeння в полiтичнiй тa повcякдeннiй мовaх, y мaтepiaлaх мac-мeдia, y хyдожнiй, пyблiциcтичнiй тa нayковiй лiтepaтypi.
Поняття мeнтaльноcтi в cycпiльcтвознaвчi нayки прийшло як розгор— тання уявлень про «психологш» суспшьного шдивща, епохи, наци. Йшлося про мeнтaльнi кyльтypнi оcнови cоцiaльних, eкономiчних, пpaво— вих й iнших вiдноcин, як яcкpaво вiддзepкaлювaли cпiввiдношeння iндивiдyaльного й зaгaльного в cycпiльномy життi й люд^кш caмоcвiдо— moctí. «Як суб'ект i результат суспшьно-1сторично1 д1яльност, людина е cиcтeмою, в якiй фiзичнe й пcихiчнe (мeнтaльнe) поeднaнe ^розривно» [1, 10]. «Icтоpiя потpeбye людину — як cyб'eктa icтоpичного пpоцecy» (А.Гуревич) [2, 17]; свщомють людини не залишаеться деякою статичною ^змшною, вонa Mae пeвнi зaкони розвитку й caмоpозвиткy влacних cтpyктyp (фeномeн мeнтaльного). Мeнтaльний фeномeн yзaгaльнюe c^a— довi тa якicнi хapaктepиcтики piзних cоцiaльних cyб'eктiв — окpeмих шдивдав, cоцiaльних груп, cycпiльcтвa в цшому, виcтyпae ïx пeвною iнтe— лeктyaльно-дyxовною xapaктepиcтикою. Вонa поcтae цiлicним фeномe — ном, який комплeкcно вiдобpaжae piвeнь цивiлiзовaноcтi нapодy, оcобли— воcтi його духовной, cвiтоcпpийняття, вiддзepкaлюe cтyпiнь irn^e^y— aльного розвитку cycпiльcтвa як cоцiaльний iндикaтоp його cтaнy.
У зaлeжноcтi вiд ноciïв мeнтaльноcтi тa cфepи життeдiяльноcтi люди— ни мeнтaльний фeномeн можнa pозглядaти як його окpeмi piзновиди — полiтичнa мeнтaльнicть, eкономiчнa, peлiгiйнa тощо. yci тaкi piзновиди взaeмопов'язaнi, бо в будь-якому з них мeнтaльнicть виcтyпae як зaгaльнa cyкyпнicть xapaктepиcтик y cфepi повeдiнки aбо миcлeння. У тaкiй яко^ мeнтaльнicть виcтyпae зacaдою розкриття змюту фeномeнa оcвiти, його принципових концeптyaльниx положeнь.
Щодeннa повeдiнкa людини як yчacникa чиcлeнниx cycпiльниx cитy— aцiй e cвiдомою peaкцieю людини нa пeвний cтaн cвiтy. Кaтeгоpiï люд№— кого миcлeння й дiяльноcтi н e довiльними пpодyктaми людcького розу— му. Вони нe лeжaть позa cвiтом. Вони — явищa, що виконують пeвнy фyнкцiю в жити, y peaльнiй дiйcноcтi. Вони e знapяддям y боpотьбi лю— дини зa icнyвaння тa в ïï пpaгнeннi пpиcтоcyвaтиcя, нacкiльки цe можли— во, до peaльного cтaнy. Блaгa, товapи, бaгaтcтво, знaння й yci iншi cycпiльнi цiнноcтi e eлeмeнтaми людcькиx нaмipiв i повeдiнки. Вони вiдповiдaють cтpyктypi зовнiшнього cвiтy, вiдбивaють ïï влacтивоcтi й вiдкpивaють цю структуру людcькомy розуму, нaлaштовyють розум люди— ни на боротьбу за юнування. Феномен ментальное^ постае своерщною
зоною перетину форм перебування людини в cycnwbCTBi та вщдзеркален— ня 1х у людськш свiдомостi.
У цiлому феномен ментальност виступае онтологiчним феноменом, що безпосередньо стикаеться i3 традицiйними та новими проблемами фшософсько' онтологii. Ментальшсть як сукупнiсть думок, вiрувань, тра— дицiй i таке iнше, як прояв глибинного рiвня iндивiдуальноi й колективноi свiдомостi людини, е щшьно пов'язаною з пiдвалинами кар— тини свгту, у якiй перебувае людина, i яка фiксуеться в певних менталь— них структурах, що мштять стiйкi образи свiту, життевий та практичний досвщ людини конкретного суспшьства. Ментальнiстю утворюються смисли тiеi реальности у якiй живе та дiе людина, зокрема, розгортання цiеi реальност в аспектi освiтньоi культури.
Сьогодш важко вiдшукати людину, яка б школи не стикалася з термшом «менталггет» або «ментальшсть». Автори фундаментально! пращ з теори ментальносп М.Попович, С.Кримський, АЛшмуратов, В.Омель-янчик й iншi [3, 129-130] поняття «менталитет» тлумачать як таке, що за— стосовуеться до окремо взятого шдивща, який знаходиться в деякому природному та культурно-сощальному оточеннi i е носiем певноi ментальной. Вiдповiдно цьому сприйняття свiту цим шдивщом та його поведши у свiтi визначаються певними «ментальними станами». «Мен— тальнiсть» постае поняттям для опису сощально-психолопчних явищ — свгтогляду та поведiнки — суспшьного iндивiда. Про «ментальнiсть» йдеться, коли маеться на уваз^ що представники певноi спiльноти мають певну спшьшсть у своiх свiтоглядах та у сво'й поведiнцi, у яких можна виявити закономiрностi, пов'язанi iз щею спiльнiстю '¿х свiтоглядних по— зицш та поведiнкових засад [3, 110]. Описуючи свиогляд та поведiнку (менталиет) довiльно взятого окремого iндивiда, можна робити висновки про ментальшсть цшо' спшьноти iндивiдiв, i навпаки. Ментальний свгт окремих iндивiдiв е шдставою для аналiзу '¿х сукупно' дiяльностi в аспектi масового явища ментальность
Термiн «ментальнiсть» вживаеться, коли з'являеться необхщшсть на— звати щось важко вловиме, але разом iз тим реально присутне в тш чи шшш обумовленостi певних фактiв свщомосп або поведiнки, що анализу— ються; коли треба ращонально пояснити певш явища суспiльного життя, заглиблюючись до вщповщного рiвня '¿х засад. Вш постае поняттям сощально-фшософським, соцiологiчним, психолопчним. Рiзнi автори в pi3Hi часи розумщи пщ ментальшетю: Суперечливу цшешеть картини свiту, дорефлективний шар мислення, колективне несвщоме, сощокуль-турнi автоматизми свщомосп iндивiдiв i груп, глобальний, всеохоплюю-чий «ефiр» культури, у який зануреш всi члени суспшьства й шше [4, 175 — 176]. Але обов'язковим е акцентування уваги на важливому момент! впливу ментальностi на звича', традицii, вiрування, знання та способи '¿х отримання, способи та прийоми дп й iншi складовi духовно' й ма— терiальноi культури людства. Останшм часом у вичизнянш лiтературi
з'являеться все бшыне праць i3 проблем ментальност1, зокрема, i В контекст фiлософii й сощологп освiти, хоча довгий час в укра'нськш соцiально-фiлософськiй думцi дослшження мeнтальностi було своeрiдною «бшою ПЛЯМОЮ». Мeнтальнiсть тлумачиться як «споиб бачення свгту, ...piBeHb суспiльноi свiдомостi, на якому думка не вщдшена вщ eмоцiй, вiд латентних звичок i прийом1в СВЩОМОСП...» [5, 59].
В укра'нських наукових джерелах часто використовуються переважно в однаковому розумiннi поняття «ментальшсть» i «менталитет». На нашу думку, хоча i е аргументи на корпеть ix розмежування, — а саме: термш «менталггет» застосовувати, коли йдеться про свиобачення окремо взятоi людини, тодi як термш «ментальшсть» використовувати в широкому ро— зумшш як мeханiзм мислення, як принцип оргашзацп мислення стосовно пeвноi сукупностi людей, соцiальних груп, народу в цшому, — e вс пщста— ви вживати ix як синошм1чш, тотожш поняття. У латинськш MOBi mens, mentis означае будь-яке духовне явище чи дiяльнiсть: розум, мислення, об— думування, думку, образ мислення, душевний склад, характер, схильносп, а також бадьорiсть, мужнiсть, вщвагу, бажання, намiр, план [6, 420]. Звщси пiзньолатинськe (XIV ст.) mentalis — «те, що вiд штелекту». У кембриджсь-кому словниковi англiйськоi мови «ментальний» (mental) пояснюеться як прикметник, що говорить або про розум (mind), або про процеси мислення (thinking). Отже, слово «ментальний» слщ вживати в цьому значенш — як те, що вщбуваеться «в розумЬ, в психвд шдивща, а також у його ма— тeрiально виражених повeдiнкових дiях, через як можна показувати '¿х внутртнш, ментальний змiст.
Мeнтальнiсть — це поняття для визначення структури й рiвнiв мис— лення; сформована система елеменпв свиосприйняття, яка зумовлюе вщповщш мeханiзми повeдiнки, дiяльностi, способи життя рiзноманiтних соцiальних спiльнот та шдивдав, включае сукупнiсть цiннiсних, сим— волiчних, свiдомих i пiдсвiдомих вiдчуттiв, уявлень, настроiв, поглядiв, свiтобачeння, якi визначають здатшсть цих спiльнот та шдивдав до адек— ватного сприйняття чи дп [7, 212]. Мeнтальнiсть формуеться як результат традицш, культури, сощального середовища життeдiяльностi людини. Вона й сама '¿х формуе, виступаючи '¿х неявним (й наявним) джерелом, фшсуючи сталу структуру внутрiшнього свiту людини щодо сприйняття нею конкретних суспшьних ситуацiй та оточуючо' ii реальност в цiлому.
Сучасну систему освии Украiни слiд розглядати в контекст штори-ко-культурних особливостей украiнськоi нацiональноi мeнтальностi, а та— кож iз врахуванням нeобхiдностi становлення й утвердження Укра'ни не лише як локальноi, але i як eвропeйськоi й свиово' модeрноi цивiлiзацii. Украiна повинна мати власну щентичшсть, нацiональний характер i куль— туру, отже, мае потребу у власних нащональних системах науки, освгти й виховання, що не суперечать сучасним демократичним формам ор— гашзаци влади й управлшня, ринкових eкономiчних вiдносин, зростання авторитету людсько' особистостi. Свiт мeнтальностi поеднуе рацiоналiзо-
ванi форми оргашзацп суспiльного життя з безпосередньо неусвщомлю-ваними шарами свiдомостi, визначаючи таким чином цiлiсний спосiб життeдiяльностi людей. Природне й культурне, ращональне й емоцiйне, iндивiдуальне й суспшьне, нацiональне й загальнолюдське — усе це пере— тинаеться на рiвнi ментальностi, ховаючись та проявляючись у и сутностi. Ментальнiсть е людською активнiстю, що об'ективована в матерiалiзова— них культурних формах.
Осмислення взаемообумовленост украшського освiтнього середови— ща особливостями украшсько! ментальностi, обГрунтування механiзмiв його становлення, розвитку й трансформацп ментальними чинниками дозволяють надати певнi теоретичщ передбачення на перспективу.
3 одного боку, нащональна ментальнiсть е самостшним, самодос— татнiм суспiльним феноменом будь-яко1 краши. Вона вiддзеркалюe особ— ливост механiзмiв мислення й поведiнки нащональних соцiальних суб'eктiв у рiзних суспшьних сферах. З iншого боку, ментальшсть як така не е самоцшлю, вона обов'язково вiдтворюeться в суспiльствi та людях, змiнюючи при цьому економшу, збагачуючи культуру, духовнiсть, дер— жавну полиику, самих соцiальних суб'екпв, отже, трансформуючи суспiльнi процеси в галузi освiти.
Якими е тенденци розвитку освiтньоi системи в Украшу якщо поди— витися на це через призму розвитку феномену ментальносп?
Зважаючи на отриману Украiною спадщину, в iндивiдуальнiй та суспiльнiй свщомосп (й ментальностi) ii жителiв щуть суперечливi проце— си. Украiна й дои продовжуе пошук духовних засад. Трансформащя мен— тальност е процесом довготривалим. При цьому неодмшно виявляе себе певний консерватизм суспiльноi та iндивiдуальноi соцiальноi свiдомостi з позитивними й негативними и характеристиками, який у певнш мiрi гальмуе як соцiально-економiчний поступ краiни, так i позитивнi змiни в галузi освгги. Але, все одно, вiдроджуються та пробивають собi шлях вихiднi особливост й риси нацiональноi економiчноi ментальност Украiни, якi наближують запровадження кращих европейських стандартiв життя в Украшь
Побудова нового для Украiни ринкового соцiально-економiчного се— редовища вимагае формування новоi людини ринкового типу, якш прита— маннi такi загальновизнанi риси ментальносп, як готовнiсть iнтенсивно та високопродуктивно працювати, усвiдомлення права власност на свою ро— бочу силу, здатшсть до адаптацii, iнновацiй, перенавчання, високий рiвень самодисциплiни, прагнення шдвищувати на ринку працi свою конкурен— тоспроможшсть, економiчне мислення, орieнтацiя на належну оплату пращ та задоволення рiзноманiтних потреб, повага до права власност та орieнтацiя на зростання власного кашталу, зацiкавленiсть в усщшнш та прибутковiй дiяльностi особи або колективу та шше. Рiвень освгги такоi людини мае бути якнайвищим. На жаль, сучаснi соцiологiчнi й психо— лопчш дослiдження ще фшсують значну кiлькiсть деформацiй, вiдхилень,
психологiчних перешкод щодо чггкого усвiдомлення людиною вимог, якi до не! БИСУваютьСЯ [8]. Значнш кшькоси переслчних украшщв притаманш певний консерватизм у мисленш, вiдсутнiсть достатньо швидко! реакци на змiну обставин для адекватно! корекцп свое! поведiнки.
Звичайно, неприемно й нелегко погоджуватися з такими реалiями. До того ж, як вщомо, ментальним структурам властива шертшсть. Але за— лежно вщ зрушень у масовiй свiдомостi, економщ^ психологи, вiд форм спiлкування та влади може вщбуватися змiна ментальность Тому подо— лання таких негативних рис мае бути важливим завданням сощальних програм рiзних рiвнiв i спрямувань.
Ринковi перетворення в Укра!ш на тлi демократизаци полiтичного життя об'ективно призводять до формування громадянського суспшьства, а отже, мають спонукати складний та суперечливий процес вщродження особистост з уйма !! базовими потребами, серед яких потреба в отри— манн високого рiвня яисно! освiти посiдае провiдне мiсце. Економша ринкового типу дiйсно породжуе принципово новi особливостi суспiльних вiдносин, як вiдбиваються на свiдомостi та поведшщ людей, на !х ментальностi. Радикально трансформуеться соцiально-економiчне середовище, соцiальнi умови й мета суспшьно! дiяльностi. Змшюеться мiсце й вага окремо! людини в суспшьствь Процес соцiально-психо — лопчно! адаптацп населення до ринково! суспшьно! атмосфери вщдзерка— люе змiну парадигм економiчноí свiдомостi, соцiально-економiчноí пси— хологп, сощально! й шдивщуально! ментальностi. Вщбуваеться змiна старо! схеми мислення новою. Ринок спонукае прагнення людини одер— жувати знання, яисну освггу, новi й конкурентоспроможнi для суспiльст— ва професи. Людина прагне створити навколо себе прийнятне (комфорт— не для не!) економiчне, психолопчне та шформацшне середовище.
Економiчна криза (безробiття, зниження рiвня життя та iншi нега— разди) переходного перiоду уповiльнюють та ускладнюють шляхи вир^ення завдань, як постають перед суспiльством та нащею, руйнують цiннiснi орiентацií людей. Подолання цих явищ неминуче пов'язано з розвитком суспшьно! активност народу, утвердженням ново! ринково! культури господарювання, формуванням нових засад освггньо! культури на ^ прояву кращих рис укра!нсько! ментальность Привабливi свiтовi моделi суспшьного розвитку принесуть бажаний ефект Укра!ш, якщо ав— тори реформ будуть враховувати особливост укра!нсько! ментальностi, необхщшсть вiдродження духовностi, збереження трудових традицш, критичного осмислення власного та зарубiжного досвiду.
Посеред вiтчизняних науковцiв проблема ментальност на сьогоднi не е достатньо популярною. Майже взагалi вщсутш роботи з дослiдження проявiв нащонально! ментальностi Укра!ни в окремих сферах життедiяль— ностi суспiльства — економiчноí ментальностi, полггично!, естетично! тощо. Ментальшсть — важливий аспект фiлософського осягнення суспшьно! реальность Становлення уявлень щодо не! як фактору свггово!
ocBÍTHbo'i культури, висв!тлення проблематизацп ментальностi в аспект!
становлення й розвитку в сучаснш Укра!ш hobíthíx соцiальних технологiй
осв!ти й виховання пiдростаючого поколiння ще далеко не завершилися.
Основнi ii дослiдження — як зарубiжнi, так i вичизняш — ще попереду.
Л1тература:
1. Щокш Г.В. Загалып контури теори сощального розвитку та управлшня // Украша на злам! тисячолмь: ¡сторичний екскурс, проблеми, тенденцп та пер-спективи. —К.: МАУП, 2000. —384 с.
2. Споры о главном. Дискуссия о настоящем и будущем исторической науки вокруг французской школы «Анналов» / Отв. ред. Ю.Л.Бессмертный. — М.: Наука, 1993. - 208 с.
3. Проблеми теори ментальносп / М.В.Попович, 1.В.Кисляковська, Н.Б.Вяткша та íh. — К.: Наукова думка, 2006. — 403 с.
4. Политология. Энциклопедический словарь / Сост. Ю.И.Аверьянов. — М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993. — 431 с.
5. Гуревич А.Я. Исторический синтез и Школа «Анналов». — М.: РОССПЭН, 1993. — 243 с.
6. Латинско-русский словарь / Сост. А.М.Малинин. — М.: ГИС, 1961. — 763 с.
7. Сощолопя: термши, поняття, персонали / За заг. ред. В.М.Шчь — К.: Кара-вела; Льв1в: Новий Cbít-2000, 2002. - 480 с.
8. Злупко С.М. Вплив ринкових вгдиосин на змши в систем! зайнятост населения Карпатського регюну // Карпати — Украшський míct в бвропу: проблеми i перспективи / Матер1али М1жнародно! науково-практично! конфе-ренци (20-22 травня 1993 р.). - Льв1в, 1993. - С. 38-40.
Ольга Бондаренко. Ментальность как фактор образовательной культуры.
В статье рассматривается феномен ментальности как социокультурный фактор изменений, происходящих в образовательном пространстве современной Украины. Показано, каким образом через ментальность обеспечивается соединение относительно самостоятельных, но взаимосвязанных явлений — внешних реалий общественной жизнедеятельности человека и внутренних содержаний функционирования его сознания в этих реалиях. Предложены пути исследования взаимной обусловленности украинской образовательной среды особенностями украинской ментальности, обоснованы механизмы ее становления.
Olga Bondarenko. Mentality as a Factor of Educational Culture.
The phenomenon of mentality as socio-cultural factor of the changes, taking place in educational sphere of modern Ukraine, is considered in the given article. It is shown, how through mentality connection of the relatively independent, but interconnected phenomena — external realities of social life of person and internal content of functioning of his/her consciousness in these realities is ensured. Ways of research of mutual conditionality of the Ukrainian educational environment are possible through the features of the Ukrainian mentality; mechanisms of its becoming, development and transformation by mental factors are proved.
