CC BY
30
щуму, дасть змогу виршити питання щодо нестачi ш-вестицiйних коштiв для потреб реструктуризащ! державного сектору вугшьно! галузь
Список використаних джерел
1. Амоша О.1. Заруб1жний досвiд реструктуриза-цп вугшьно! промисловостi та результати И проведення в Укра!ш / О.1. Амоша, Л.М. Рассуждай, В.В. Полян-ський // Економiка промисловостi. — 2009. — №5. — С. 162-172.
2. Державна цшьова економiчна програма рефо-рмування вугшьно! промисловосп на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]: Проект постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни. — Режим доступу: http://mpe.kmu. gov.ua.
3. 1стс^я економiчних учень: хрестоматая / уклад.: В.Д. Базилевич, Н.1. Гражевська, А.О. Маслов.; за ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2011. — 1198 с.
4. Запрошення потенцшних iнвесторiв до учаси в тендерi для придбання активiв вугшьновидобувно! галуз^ що перебувають у державнiй власностi: перелiк шахт [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua.
5. Cherevatskyi D.Y. Production function of a coal mine and economic efficiency of its operation / D.Y. Cherevatskyi, O.I. Atabyekov // Economic herald of the Donbas. — Donetsk: IEE, 2012. — №4. — P.56-62.
6. Про затвердження Методики розрахунку кон-цесшних платежiв [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету М!тс^в Украши вщ 12 кытня 2000 р. № 639. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
О. Г. Сидорчук
канд. наук з держ. управлння Льв^вський регюнальний тститут державного управлтня Нацюнально1' академи державного управлтня при Президентовi Украти, м. Львiв
МЕХАН1ЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНИХ РЕСУРС1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА У КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦIАЛЬНОÏ БЕЗШЕКИ УКРАШИ
Необхiднiсть швидкого та докорiнного реформу-вання базових сощальних iнститутiв укра!нського суспшьства у поeднаннi iз необхщшстю протистояти вш-ськовiй агресп поставили крашу та П регiони, усе наше суспшьство перед найбшьшими викликами з моменту набуття Укра!ною незалежноси. З одного боку, драма-тичш поди, що вiдбуваються, сприяють згуртуванню i самоусвiдомленню укра!нсько! пол^ично! наци, роз-кривають великий потенцiал громадянсько! самоорга-шзацп, що iснуe в укра!нському суспiльствi. З ш-шого — цi ж самi поди ставлять пiд загрозу керованiсть процеетв, що вiдбуваються у суспiльствi та загострю-ють питання забезпечення ветх складових нащональ-но! безпеки держави та П регiонiв.
Однieю з таких складових е соцiальна безпека укра!нського суспшьства, як стан захищеноси сощ-альних iнтересiв особи i суспшьства вiд загроз, що на них впливають [7, с. 27]. Очевидно, що неможливють захистити навиъ базовi потреби i iнтереси громадян створюють соцiальну напруженiсть та, як наслщок, ре-альну загрозу керованосп внутрiшнiх процесiв в дер-жавi та можливостям подолання глибоко! системно! кризи, в якш опинилась Укра!на. Тому саме забезпечення сощально! безпеки укра!нського суспшьства (яка розумieться як складова загальнонащонально! безпеки) доцшьно зробити центральним концептом, навколо якого буде структуруватися дiяльнiсть всiх п-лок влади на всiх !! рiвнях, бо саме гарантування як мшмум базового рiвня сощально! безпеки за !! ос-новними складовими е необхiдною передумовою сприйняття суспшьством та успшно! реалiзацil всiх ш-ших реформ.
Вирiшувати питання забезпечення сощально! безпеки доводиться в умовах вкрай обмежено! ресурс-
но! бази — фшансово!, сощально!, кадрово! та ш. Тож необхiдним е пошук та реалiзацiя способiв мобiлiзацi! та ефективного використання наявного ресурсного потенщалу суспшьства, причому в першу чергу — на регюнальному та мюцевому рiвнi. В цьому контекстi особливого значення набувае досвщ мобiлiзацi! ресур-сiв на основi процесiв сощально! самооргашзащ!, на-бутий укра!нським суспшьством протягом останшх двох роив. Саме сощальний потенцiал громадян-ського суспшьства Укра!ни та !! регiонiв став вирша-льним чинником, що докоршно змiнив вектор роз-витку суспшьства та дозволив витримати першi мюящ збройно! агресп на Сходi. Зважаючи на це, розвиток та залучення цього потенцiалу до процесiв реформу-вання та розвитку суспшьства наразi мае стати одним з основних завдань оргашв державного управлiння. В контексп управлiнсько! дiяльностi це потребуе ство-рення системи вiдповiдних механiзмiв (оргашзацшно-управлiнськi, правовi, економiчнi, шформацшно-ко-мунiкативнi, фiнансовi, кадровi). З урахуванням знач-но! регiонально! специфiки Укра!ни ключовим рiвнем розробки та реалiзацi! таких механiзмiв доцшьно зробити регюнальний рiвень.
Вирiшення цього завдання мае два ключовi аспекти: концептуальний (теоретичний) та практич-ний. На концептуальному рiвнi мають бути, по-перше, визначенi та проаналiзованi структура, стан, нащона-льна та регiональна специфжа соцiальних ресурсiв укра!нського громадянського суспшьства в контексп забезпечення сощально! безпеки на нащональному та регюнальному рiвнях ^ по-друге проаналiзованi ос-новш чинники, що впливають на залучення сощаль-ного потенцiалу iнститутiв громадянського суспшьства. На практичному рiвнi необхщно розробити та
впровадити систему механiзмiв розвитку та залучення ресурсiв громадянського суспшьства до забезпечення сощально! безпеки на нацiональному та регiональному рiвнях.
Проблема полягае в тому, що наразi жоден iз за-значених аспекпв не дослiджено на рiвнi, достатньому для розгортання планомiрно1 системно! дiяльностi iз розвитку та залучення ресурсного потенщалу шститу-тiв громадянського суспшьства до забезпечення сощально! безпеки Укра!ни та 11 репошв. Зокрема, недо-статньо дослiдженим е питання перел^ та структури основних механiзмiв, необхiдних для розвитку та залучення сощальних ресурсiв громадянського суспшьства до забезпечення сощально! безпеки, як враховували б ситуацiю, в якш наразi опинилось укра!нське суспшь-ство.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. В сферi як наукових дослщжень, так i практично! дiяльностi питання соцiально! безпеки поступово стае iнтегруючим багатоаспектним концептом, що поеднуе дослщження i практичну дiяльнiсть в рiзних сферах, як! торкаються питань захисту соцiальних iнтересiв особи i суспшь-ства вiд впливу факторiв, як! !м загрожують. Так, питання сощально! безпеки використовуеться при роз-робщ соцiально! полггики держави, де забезпечення соцiально! безпеки розглядаеться як одна з прюритет-них складових нацiонально! безпеки [6, с. 201]; дослЬ джуеться зв'язок сощально! безпеки iз можливостями розвитку особистосп [9]; в науковий об^ вводиться поняття «соцiальна безпека тдприемства [1] та iн. Це свщчить про значний евристичний та штеграцшний потенцiал поняття «соцiальна безпека» при досль дженнi рiзних сфер сощально-вщтворювального про-цесу у суспiльствi, а також про значущють соцiально! безпеки для цього процесу. В той же час зв'язок м1ж сощальною безпекою укра!нського суспшьства та рiв-нем розвиненостi в ньому громадянського суспшьства ще дослiджено недостатньо. Власне кажучи, коло питань розвитку громадянського суспшьства в Укра!ни е дуже широким i торкаеться майже всiх аспектiв та чинниюв його розвитку (див, наприклад [2]), але саме дослiдження потенцiалу укра!нського громадянського суспшьства в сферi забезпечення сощально! безпеки та шляхи його залучення тшьки починають дослщжува-тись (див., наприклад, [10]).
Найчастше питання сощально! безпеки досль джуються у поеднанш з питаннями нацiонально! безпеки, вщповщно цi питання переважно дослщжуються на нацiональному рiвнi, при цьому регюнальному та мiсцевому рiвням придшяеться значно менше уваги. [4]. Але, враховуючи значнi соцiокультурнi вiдмiнностi репошв та принципово рiзнi наслiдки збройного про-тистояння у рiзних регюнах, для Укра!ни саме регю-нальний рiвень повинен стати ключовим при розробщ практичних механiзмiв забезпечення сощально! безпеки, бо мехашзми та програми, яю ефективно пра-цюють у захiдних регiонах, можуть не спрацювати в схiдних. Це, звюно, нi в якому разi не знижуе значу-щiсть загальнонацiонального рiвня забезпечення сощ-ально! безпеки, а лише змщуе центр безпосереднього прийняття рiшень та органiзацi! дiяльностi на рiвень регiону. Крiм того, такий пiдхiд добре узгоджуеться з процесами децентралiзацi! та демократизаций влади, яю започатковано в Укра!нi.
Окремим питанням, що потребуе виршення, за-лишаеться розробка та впровадження механiзмiв забезпечення сощально! безпеки суспшьства, як на на-цюнальному, так i на регiональному та мiсцевому рiв-нях. Так, Н.В. Коленда визначае мехашзм забезпечення соцiально! безпеки як цшюну систему, «функ-щонування яко! направлене на перешкоджання ви-никненню, послаблення або подолання загроз сощ-альнiй безпецi та тдвищення !! рiвня шляхом впливу оргашв державно! влади, мiсцевого самоврядування, громадських органiзацiй та самих громадян на сощ-альнi процеси в суспшьсга, що пов'язано з викорис-тання ряду методiв, заходiв, iнструментiв i важелiв з урахуванням загальноприйнятих принцитв i критериев» [5, с. 142]. В структурi цього мехашзму автор ви-окремлюе методи (економiчнi, органiзацiйнi, правовi), ресурсне забезпечення (фшансове, нормативно-пра-вове, iнформацiйне, кадрове), а також так! складов^ як принципи, шституцп, заходи, iнструменти, важелi впливу [5, с. 142]. В цшому погоджуючись iз таким ви-значенням, не можна не вщзначити його певну стати-чнiсть та загальний характер — фактично воно являе собою структурований перелiк складових частин такого мехашзму.
Реальне змютовне наповнення такого загального розумiння мехашзму забезпечення сощально! безпеки та доведення його до рiвня практично! дiяльностi на вах рiвнях (нацiональному, регюнальному, мюцевому) можливе лише в контекста аналiзу складових сощаль-но! безпеки, стану взаемодп суб'ектiв !! забезпечення та основних чинниюв, що на не! впливають. Також принципове значення для розробки та впровадження дiевих механiзмiв залучення ресурсiв громадянського суспшьства мае дослщження структури, стану, дина-мiки та специфiки цих ресурсiв [8]
Мета дослщження — запропонувати систему основних напрямiв дiяльностi та вщповщних механiзмiв розвитку та залучення ресурсного потенщалу громадянського суспшьства до забезпечення сощально! без-пеки Укра!ни.
Виклад основного матерiалу дослщження. Вихо-дячи iз змюту законодавства Укра!ни, сощальна безпека держави та !! регiонiв повинна спрямовуватись на гарантування конституцшних прав i свобод людини i громадянина; змiцнення полiтично! i соцiально! стабь льностi в суспшьсга; розвиток громадянського суст-льства, його демократичних шститупв; створення сощально орiентовано! ринково! економiки та забезпечення постшного зростання рiвня життя i добробуту населення; розвиток духовносп, моральних засад, ш-телектуального потенщалу укра!нського народу, змщ-нення фiзичного здоров'я нацп, створення умов для розширеного вiдтворення населення [3].
Поди останшх двох роюв свiдчать, що укра!нське громадянське суспшьство стае бшьш зрiлим, накопи-чуе власний досвщ дiяльностi, проте одночасно загос-трюеться необхiднiсть у становленнi i розвитку поль тично! i правово! культури громадян, колективно! i ш-дивщуально! вiдповiдальностi за наслiдки власних дш. В Укра!нi, з урахуванням досвщу громадсько! самоор-ганiзацi! останнiх двох роюв, вже склалися достатнi передумови для розгортання дiяльностi iз залучення ресурсного потенщалу громадянського суспшьства до забезпечення сощально! безпеки держави та !! репошв. Зокрема, в Укра!ш наявна доволi велика юльюсть
шститупв громадянського суспшьства (об'еднань гро-мадян, волонтерських рунв), до складу яких входять в тому чист i висококвалiфiкованi спещалюти в тих чи iнших галузях. Також значною е пiдтримка дiяльностi громадського сектору з боку бiзнесу та громадян (в першу чергу в контексп захисту територiальноï цшю-ностi держави, допомоги вимушеним переселенцям з тимчасово окупованих територiй).
Тенденци розвитку iнститутiв громадянського суспшьства в Украш свiдчать, що основним змютом дiяльностi щодо залучення соцiальних ресуретв шсти-тутiв громадянського суспшьства до забезпечення сощально'1 безпеки на нащональному та регiональному рiвнях мае стати створення ветх необхщних умов та можливостей для конструктивно! сощально'1 взаемодп усiх суб'ектiв забезпечення сощально'1 безпеки.
Вирiшення цього завдання потребуе створення дiевих механiзмiв iнституцiоналiзацiï взаемодп громадянського суспшьства, влади та бiзнесу в сферi забезпечення сощально'1 безпеки на нацiональному та реп-ональному рiвнях через реалiзацiю наступних напря-мiв дiяльностi:
1. Створення вщповщно! iнфраструктури взаемодп громадянського суспшьства i держави в сферi забезпечення сощально'1 безпеки, в першу чергу — ш-фраструктури регiонального рiвня.
2. Удосконалення нормативно-правового забезпечення дiяльностi шститупв громадянського суспшьства, зокрема — в сферi забезпечення сощально'1 без-пеки.
3. Забезпечення науково-методично'1 та шформа-цiйно-комунiкативноï пiдтримки практично'1 дiяльно-сп в цiй сферi.
4. Забезпечення реально'1 участi iнститутiв громадянського суспшьства у розробщ та реалiзацiï держав-них програм та стратегш щодо забезпечення сощально'1 безпеки.
5. Запровадження систем зворотного зв'язку та системи постiйного соцiологiчного мониторингу стану соцiальноï безпеки в регюнах Украши по ключових показниках, в тому чист — i щодо учасп iнститутiв громадянського суспшьства у виршенш актуальних соцiально-економiчних проблем.
Практична реалiзацiя цих напрямiв означае необ-хiднiсть створення системи вiдповiдних взаемоузго-джених механiзмiв — нормативно-правових, оргашза-цiйно-управлiнських, фiнансових, консультативно-методичних, шформацшних та iнших — спрямованих на залучення потенщалу громадсько'1 самоорганiзацiï та сощальних ресуретв рiзноманiтних iнститутiв громадянського суспшьства до забезпечення сощально'1 безпеки на нащональному та регюнальному рiвнях.
В свою чергу, щ мехашзми повиннi забезпечити залучення сощальних ресуретв громадянського суст-льства до реалiзацiï наступних прiоритетних завдань щодо забезпечення сощально'1 безпеки:
- формування вщносин суб'ектностi мiж громадя-нським суспшьством, державою, бiзнесом щодо забезпечення сощально'1 безпеки на регюнальному рiвнi, розвиток та реалiзацiя принципiв публiчно-приват-ного партнерства, широке залучення до мiсцевих громад активюпв, волонтерiв, лiдерiв громадських об'еднань, представниюв регiональноï елiти, сощально вщ-повiдального бiзнесу та ш.;
- забезпечення iнформацiйноï безпеки регюшв, в першу чергу - на теритс^ях, що постраждали внасль док збройного конфл^у, шляхом мiнiмiзацiï шформацшних ризиюв та небезпек i попередження к ви-никнення, посилення контролю над шформацшним простором, в тому чист стимулювання ЗМ1 до формування позитивного ставлення суспшьства до вщно-влення Донбасу як найбшьш постраждалого регiону та необхщносп забезпечення едностi та цiлiсностi Украши;
- розробка та впровадження вщповщно'1 держав-но'1 полiтики щодо рештеграцп Донбасу, започатку-вання сощального монiторингу стану та рiвня сощально'1 напруженостi на постраждалих територiях, запобь гання виникненню нових конфлжтав, зростанню про-тестного потенцiалу;
- всебiчне сприяння дiяльностi та розвитку шститупв громадянського суспшьства (громадських оргаш-защй, волонтерських рухiв) на постраждалих терито-рiях, залучення 1х до процесiв прийняття та реалiзацiï управлiнських рiшень, розробка та впровадження вщ-повiдних нормативно-правових та оргашзащйно-уп-равлiнських механiзмiв;
- розробка та впровадження механiзмiв ефектив-но'1 сощально'1 комунiкацiï та взаемодп ключових сощальних суб'екпв (органiв виконавчо'1 влади, оргашв мiсцевого самоврядування, органiзацiй громадянського суспшьства та бiзнесу).
Виходячи iз зазначеного вище, серед основних заходiв щодо створення iнституцiйних, шформащйно-комунiкацiйних та органiзацiйних механiзмiв залучення сощальних ресуретв шститупв громадянського суспшьства до забезпечення сощально'1 безпеки на регюнальному рiвнi, доцшьно вщзначити наступнi:
1. Активiзацiя з боку Ради нащонально'1 безпеки та оборони Украши взаемодп iз шститутами громадянського суспшьства та створення з щею метою спещ-алiзованоï постiйно дiючоï робочо'1 групи. Дiяльнiсть цiеï групи мае бути спрямована на забезпечення орга-нiзацiйноï, консультативно'1, шформацшно-комушка-тивно'1, науково-методично'1, кадрово'1 та шшо'1 тд-тримки дiяльностi Ради нащонально'1 безпеки та оборони Украши з питань взаемодп з шститутами грома-дянським суспшьства та залучення кнього потенцiалу до забезпечення нащонально'1 безпеки Украши, в першу чергу — сощально'1 безпеки суспшьства. Основ-ними завданнями ще'1 робочо'1 групи можуть стати наступи:
забезпечення взаемодп шститупв громадянського суспшьства iз органами влади щодо залучення потенщалу громадсько'1 активносп до забезпечення нащонально'1 (та, зокрема, сощально'1) безпеки украшського суспшьства;
розробка рекомендацш для органiв влади рiзного рiвня щодо прийняття законодавчих акпв, розробки та реалiзацiï управлшських рiшень, а також участь у розробщ вщповщних нацiональних, регюнальних та мю-цевих стратегiй та програм щодо залучення потенщалу громадсько'1 активносп до процеетв забезпечення сощально'1 безпеки суспшьства;
замовлення, сприяння оргашзацп та пiдтримка проведення дослщжень стану та динамiки розвитку громадянського суспшьства та проявiв громадсько'1 активносп як по Украш в цшому, так i по окремих ïï регiонах;
експертиза законопроекта, нацюнальних, регю-нальних та мiсцeвих стратегш, програм розвитку щодо ïx вщповщносп вимогам розвитку та участi громадянського суспшьства у процесах 1хньо1 розробки та реа-лiзацiï;
участь у розробщ державно'1 та репонально'1 сощ-ально'1 пoлiтики, розробка в рамках нацюнально'^ ре-гioнальниx та мюцевих стpатeгiй i програм сощального розвитку систем заxoдiв, спрямованих на накопичення та використання потенщалу громадсько'1 учасп та ш-ститутiв громадянського суспшьства.
2. Створення за тдтримки Ради нащонально'1 безпеки та оборони Украши, Кабiнeту мiнiстpiв Украши та за участi громадських оргашзацш единого нащ-онального iнфopмацiйнo-кoмунiкативнoгo порталу для тдтримки i розвитку громадянського суспшьства. Основними функщями такого порталу мають стати:
забезпечення оперативного шформування гро-мадськoстi та об'еднань громадян щодо юнуючо1 нор-мативно-правово'1 бази 1хньо1 дiяльнoстi та змiн в нш (зокрема в сфepi сощально'1 безпеки), за необхщно-стi — надання кoмeнтаpiв та роз'яснень вщповщними фаxiвцями;
кoмунiкацiя та oбмiн досвщом дiяльнoстi (за широким колом питань, в тому чист i з питань взаемодп об'еднань громадян iз органами державного управ-лшня);
публiкацiя оголошень щодо перспективних сощальних проекив, гострих проблем, громадських обго-ворень пpoeктiв нормативно-правових акпв та iн., спрямованих на виршення питань сoцiальнoï безпеки суспшьства;
забезпечення зворотного зв'язку м1ж усiма учас-никами дiяльнoстi iз забезпечення сощально1 безпеки;
створення умов доступу до нормативно-правово'1 бази, кoмeнтаpi спeцiалiстiв щодо ïï застосування та iн.
Доцшьним е створення аналoгiчниx багатофунк-щональних peгioнальниx Iнтepнeт-пopталiв як базових шформацшно-комушкативних площадок opганiзацiï взаемодп всix сощальних суб'екпв на peгioнальнoму piвнi, або ж виокремлення peгioнальниx пiдpoздiлiв на центральному порталь
3. Створення за безпосередньо'1 участi iнститутiв громадянського суспшьства нащонально1 мереж реп-ональних ресурсно-мошторингових цeнтpiв як iнстpу-менту забезпечення ефективного та скоординованого залучення потенщалу громадянського суспшьства до забезпечення сощально1 безпеки на регюнальному та мюцевому piвняx. До основних функдiй таких ресур-снo-мoнiтopингoвиx цeнтpiв можуть бути вщнесеш:
peалiзацiя пiлoтниx пpoeктiв з метою пошуку дь евих мexанiзмiв залучення iнститутiв громадянського суспшьства до виршення проблем, пов'язаних iз за-безпеченням сoцiальнoï безпеки суспшьства;
мониторинг стану та динамiки сoцiальнoï безпеки вщповщних регюшв (за основними ïï складовими та напрямами забезпечення), завчасне виявлення юну-ючих загроз;
забезпечення методолопчно'^ мeтoдичнoï та ш-фopмацiйнo-кoмунiкативнoï пiдтpимки взаемoдiï реп-ональних та мюцевих opганiв влади з шститутами громадянського суспшьства та громадсьюстю щодо питань забезпечення сoцiальнoï безпеки на регюналь-ному та мюцевому piвняx;
розробка та проведення тематичних науково-практичних сeмiнаpiв та треншпв для представниюв
влади, бiзнeсу та громадських opганiзацiй щодо питань забезпечення узгoджeнoï взаемoдïï при виршенш питань сoцiальнoï безпеки (за основними ïï складовими i напрямами забезпечення);
спшьна з уетма основними суб'ектами (влада, 6ï-знес, третш сектор) експертиза peгioнальниx та мюце-вих нормативно-правових актiв, стpатeгiй, програм, угод щодо ïx впливу на стан та динам^ сoцiальнoï безпеки на мюцевому та peгioнальнoму piвняx, розробка вiдпoвiдниx peкoмeндацiй щодо ïx доопрацю-вання, в тому чист i щодо залучення потенщалу ш-ститутiв громадянського суспiльства.
розповсюдження набутого дoсвiду залучення ш-ститупв громадянського суспiльства до забезпечення сoцiальнoï безпеки.
4. Створення Фонду тдтримки гpoмадськoï само-opганiзацïï в сфepi сoцiальнoï безпеки iз мережею його регюнальних представництв. Фонд дoцiльнo створити за учасп держави, бiзнeсу та громадських оргашзацш. Основне завдання Фонду — фшансова пщтримка дь яльноси iнфpастpуктуpи розвитку громадянського суспiльства та залучення його потенщалу до забезпечення сoцiальнoï безпеки (peсуpснo-мoнiтopингoвi центр^ iнтepнeт-пopтал), а також фiнансування перспективних сощальних проекив, спрямованих на вирь шення гострих сoцiальниx проблем та забезпечення сoцiальнoï безпеки, що peалiзуються за участi шститу-тш громадянського суспiльства.
5. Розробка oнoвлeнoï Стpатeгïï забезпечення со-цiальнoï безпеки Украши та ïï регюшв. Основною метою цiеï Стратеги мае стати створення та шституцю-налiзацiя системи мexанiзмiв забезпечення сoцiальнoï безпеки суспшьства, включаючи питання створення та функцюнування вiдпoвiднoï iнфpастpуктуpи, нормативно-правового, оргашзацшно-управлшського та фь нансового забезпечення. Обов'язковим суб'ектом розробки та peалiзацïï стpатeгïï повинно стати громадян-ське суспшьство, а обов'язковим ïï елементом — на-прями i заходи щодо розвитку шститупв громадянського суспшьства та залучення 5хнього потенщалу до забезпечення сoцiальнoï безпеки.
6. Закpiплeння на законодавчому piвнi необхщно-стi проведення експертизи державних програм та стратегш, нормативно-правових акпв, великих швестицш-них проекпв та угод щодо ïx вщповщносп вимогам забезпечення сoцiальнoï безпеки суспшьства та потребам розвитку громадянського суспшьства в Украш, та розробка вщповщних мexанiзмiв проведення такoï експертизи. У вщповщносп iз висновками експертизи мае прийматися ршення щодо нeoбxiднoстi доопра-цювання вищезгаданих дoкумeнтiв, причому це pi-шення повинно мати обов'язковий, а не рекоменда-цiйний характер.
7. Удосконалення нормативно-правових мехашз-мiв щодо обов'язкового включення питань сoцiальнoï безпеки (за ïï основними складовими та напрямами забезпечення) та розвитку громадянського суспшьства до пepeлiку прюритетних напpямiв дiяльнoстi opганiв дepжавнoï влади та мюцевого самоврядування на всix piвняx (в межах ïx компетенцп та iз вiдпoвiднoю кон-кpeтизацiею).
8. Розробка системи мошторингових показниюв щодо учаси iнститутiв громадянського суспшьства у забезпеченш сoцiальнoï безпеки.
9. Активiзацiя мiжнаpoднoгo спiвpoбiтництва у сфepi розробки та впровадження мexанiзмiв забезпеч-
ення сощально1 безпеки суспшьства за ïï основними складовими, зокрема — адаптащя прийнятного до ук-рашських умов свiтового досвщу участi iнститутiв громадянського суспшьства у забезпеченш соцiальноï безпеки.
10. Залучення ресурсно'1 бази i кадрового потенщалу науково-дослщницьких установ (вищi навчальш заклади, установи НАН Украши та ш.) та громадських органiзацiй до проведення вщповщних науково-прик-ладних робгт iз вивчення, адаптаци та розробки дiевих механiзмiв залучення потенцiалу шститупв громадянського суспшьства до забезпечення сощально1 безпеки, а також до реалiзацiï пшотних проектiв i розробки вщповщних нормативно-правових акпв, страте-гiй та програм рiзного рiвня.
11. Розробка пакету науково-методичних матерь алiв щодо пiдготовки стратегш (програм) забезпечення сощально1 безпеки за основними ïï складовими, в тому чист i через залучення потенщалу шститупв громадянського суспшьства. Практичне значення такого пакету документа полягае в необхщносп забезпечити оптимальний рiвень деталiзацiï стратегiй (програм), а також зафжсувати необхiднi елементи стратеги (про-грами) забезпечення соцiальноï безпеки суспшьства на рiзних рiвнях (нащональному, регюнальному, мюце-вому).
12. Сприяння активiзацiï участi iнститутiв громадянського суспшьства у забезпеченш соцiальноï безпеки через оргашзащю та проведення круглих стсшв, конференцiй та шших заходiв, спрямованих на залучення кнього потенцiалу до вирiшення проблем сощ-альноï безпеки суспшьства. Вщповщш заходи на реп-ональному рiвнi доцшьно органiзовувати на базi ре-сурсно-монiторингових центрiв, мова про яю йшла вище.
13. Створення та впровадження оргашзацшно-управлiнських iнструментiв, що забезпечать реальну участь громадськостi у прийнятп та реалiзацiï рiшень щодо мюцевого та регiонального розвитку на засадах принцитв децентралiзацiï, розробка вщповщних нор-мативно-правових документiв (у взаемодп з фахiв-цями, яю представляють громадський сектор).
14. Забезпечення розвитку мiжмунiципального спiвробiтництва громад, як шструменту вирiшення со-цiально-економiчних та еколопчних проблем, для об'еднання обмежених ресуретв ( фшансових, кадрових та ш.), збшьшення шансiв на отримання грантового фшансування вiд м1жнародних фiнансових шституцш.
15. Розробка та впровадження мiжрегiональних проектiв з об'еднання зусиль територiальних громад мiст i районiв, яю не постраждали вiд бойових дш, з тими, що постраждали, з метою поеднання ресуретв, налагодження мiжрегiональноï взаемодiï та взаемодо-помоги, формування вщчуття едностi та цiлiсностi Украши.
Наведений вище перелж заходiв мiстить основнi напрями i змют дiяльностi iз залучення потенцiалу громадськоï самоорганiзацiï та iнститутiв громадянського суспшьства до забезпечення соцiальноï безпеки, в першу чергу - на регюнальному рiвнi. 1хня практична реалiзацiя сприятиме, з одного боку, розвитку громадянського суспшьства в Украш та станов-ленню реальноï демократiï, а з iншого — дозволить
значно ефективнше долати загрози та виклики, яю виникають в контексп подiй останнiх двох роив та ставлять тд загрозу сощальну безпеку украïнськоï держави та ïï регiонiв.
Список використаних джерел
1. Антонюк П. П. Теоретико-концептуальш тд-ходи до поняття "сощальна безпека" пiдприемства : характеристики, переваги, недолiки / П. П. Антонюк // Вюник Житомирського державного технолопчного унiверситету. Сер. : Економiчнi науки . — 2013. — № 1.
— С. 214-219. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vzhdtu_econ_2013_1_49.pdf.
2. Громадянське суспшьство Украши: сучасний стан i перспективи впровадження бвропейських стан-дартiв взаемодп з державою: збiрник матерiалiв м1ж-нар. наук.-практ. конф. (12 грудня 2013 року, м. Ктв) / упоряд. В.М. Яблонський, О.А. Корнеевський, П.Ф. Вознюк. — К.: Н1СД, 2014. — 192 с. — (Сер. «Громадянське суспшьство», вип. 1).
3. Закон Украши «Про основи нацюнально1 безпеки Украши» // Вщомосп Верховно1 Ради Украши.
— 2003. — №36. — Ст. 351. — ßi змшами вiд 27.03.2014.
— №22. — Ст. 816).
4. Коленда Н.В. Сощальна безпека населення та ïï основш складовь /Н.В. Коленда // Науковий журнал «Збiрник наукових праць SWorld», зареестрований в наукометричнiй базi РИНЦ. — Одеса: КУПРИЕНКО, 2013. — Вип. 1., т. 32. — С. 27-32.
5. Коленда Н.В. Сутшсть мехашзму забезпечення сощально1 безпеки населення / Н.В. Коленда // Економiчнi науки. Серiя "Економ1ка та менеджмент": Збiрник наукових праць. Луцький нацiональний тех-нiчний унiверситет. — Луцьк, 2012. — Вип. 9 (34), ч. 1.
— С. 140-149.
6. Новжова О. Ф. Сощальна политика в системi державного та регюнального управлiння / О. Ф. Новь кова // Формування ринково'1 економiки : зб. наук. праць / М-во освгги i науки Украши, ДВНЗ "Кшвсь-кий нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана"; [вiдп. ред. О. О. Беляев]. Спец. вип., т. 2 : Соцiально-трудовi вщно-сини: теорiя та практика : у 3 т., 2010. — С. 198-205.
7. Новжова О.Ф. Сощальна безпека: оргашза-цiйно-економiчнi проблеми i шляхи виршення / О.Ф. Новикова. — Донецьк: 1ЕП НАН Укра1ни, 1997. — 460 с.
8. Панькова О.В. Теоретичш засади залучення сощальних ресуретв громадських об'еднань на потреби розвитку регюшв в умовах децентралiзацiï / Панькова О., Касперович О., 1щенко О. // Украшський со-щум. — 2015. — №3. — C. 20-28.
9. Повстин О.В. Сощальна безпека суспшьства як фактор впливу на розвиток особистосп / Повстин О., Самшо А. // Збiрник статей VI Всеукрашсько1 на-уково'1 конференцiï «Гуманiтарнi аспекти формування особистосп», 27 кытня 2012 р. — Львiв: ЛДУ БЖД, 2012. — С. 215-223.
10. Сидорчук О. Залучення ресурсного потенщалу громадянського суспшьства до забезпечення сощально! безпеки Украши / Сидорчук О. // Украша: аспекти пращ. — 2015. — №2. — С. 28-34.
