МЕХАНіЗМИ МіНіМіЗАЦії РИЗИКіВ ПРИ СЕК’ЮРИТИЗАЦії БАНКіВСЬКИХ АКТИВіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

напрями Таким чином, на основi запропонованого щдходу виконуеться ощнка обсягу витрат по кожному можливому до використання варiанту регулювання. При застосуванш регулюючого комплексу послвдовтсть впровадження обраних заходiв здiйснюегься з урахуванням величини витрат, що обумовлена гх реал1зац1ею ввд найменш до найбшьш затратних. Використання всього комплексу регулюючих заходiв в даний перiод Ъ необов'язкове, якщо все одно буде досягнута лшшдащя ввдставань у виконант планового завдання до к1нця перюду Т шляхом застосування певного перелшу регулюючих впливiв, що передбачен1 в його склада. В результат! процедура оперативного регулювання даяльносп тдприемства здшснюеться при мiнiмально можливих витратах.

Слiд зазначити, що насущною залишаеться проблема створення утфтовано! процедури визначення показника сумарних витрат на застосування певного набору регулюючих заходав, що окреслюе напрямки подальших наукових розробок по датй тематищ.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Винокуров, С. Г. Модели и методы оперативного менеджмента: монография / С. Г. Винокуров; 2-е изд., исправ. и доп. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», 2007. - 276с.

2. Ковалева, Е. Б. Сущность и роль взаимосвязи стратегического и оперативного контроллинга на предприятии / Е. Б. Ковалева // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена: Научный журнал. - 2008. - № 35(76) - С. 134-139.

3. Кузьмш, O.G. Основи менеджменту: тдручник. / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник; 2-е вид., випр. та допов. - К.: "Академвидав", 2007. - 464 с.

4. Люкманов, В. Б. Дополнительные возможности оптимизационного метода расчета сетевых планов / В.Б. Люкманов, И.А. Мандыч // Вестник МИТХТ: Научный журнал - М: ИПЦ МИТХТ им. М.В. Ломоносова, 2011.- Т.6, №4. - С. 237-242.

5. Павлов, В. I. Корпоративне управлшня в акцюнерних товариствах: монография / В. I. Павлов, О. А. Мишко; - Луцьк : Надстир'я, 2006. - 180с.

Рецензент д.е.н., професор У1ПА Ковальов В.М. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Утюна Ю.М..

УДК 336.713

МЕХАН1ЗМИ МШШ1ЗАЩ1 РИЗИК1В ПРИ СЕК'ЮРИТИЗАЦП БАНКГВСЬКИХ АКТИВ1В

Дорошенко Г.О., д.е.н., доцент (Х1Ф УДУФМТ)

За сучасних умов сек'юритизащя стае зручним фтансовим тструментом, який одночасно дозволяе залучити кошти, виконати вимоги НБУ щодо достатностi капталу, знизити ризиковаюсть актитiв, але и використання на практиц пов 'язано з необхiднiстю розроблення додаткових технологт мiнiмiзацu ризиюв, що притаманю цьому тструменту. Тому у роботi представлена власна класифжащя ризиюв, розроблена з позицп можливостi И використання для формування механiзмiв 1х зменшення та надаю рекомендацп р нейтралiзацií основних видiв ризиюв сек 'юритизацп активiв.

Ключов1 слова: сек'юритизащя, м1шжзацш ризикв, класифжацш, банк-орилнатор (кредитор), компатя спещального призначення ^РУ).

МЕХАНИЗМЫ МИНИМИЗАЦИИ РИСКОВ ПРИ СЕКЬЮРИТИЗАЦИИ

БАНКОВСКИХ АКТИВОВ

Дорошенко А.А., д.э.н., доцент ХИФ УДУФМТ

В современных условиях секьюритизация становится удобным финансовым инструментом, который одновременно позволяет привлечь средства, выполнить требования НБУ по достаточности капитала, снизить рискованность актитив, но ее использование на практике связано с необходимостью разработки дополнительных технологий минимизации рисков, присущих этому инструменту. Поэтому в работе представлена собственная классификация рисков, разработанная с позиции возможности ее использования для формирования механизмов их уменьшения, и даны рекомендации по нейтрализации основных видов рисков секьюритизации активов.

Ключевые слова: секьюритизация, минимизация рисков, классификация, банк-оригинатор (кредитор), компания специального назначения ^РУ).

RISK MINIMIZATION MECHANISM AT SECURITIZATION OF BANK ASSETS

Doroshenko A.A.

In modern conditions securitisation becomes convenient financial tool that simultaneously allows to raise funds, to fulfill the requirements of the National Bank, capital adequacy, reduce the riskiness of assets, but its use in practice associated with necessity development of additional technologies to minimize risks, inherent this instrument. Therefore, presented its own classification of risks in the work, developed from the standpoint of its use for the formation of reducing mechanisms, given recommendations for neutralization of the main types of risk asset securitization.

Keywords: securitization, risk minimization, classification, Originator bank (creditor), special purpose company

(SPV).

Постановка проблеми. Поспйна конкурендая, невизначетсть умов даяльносп, брак кошпв змушують фшансов1 шститути шукати нов1 шновацшт шструменти, одним з яких е -сек'юритизащя актив1в. Використовуючи мехатзм сек'юритизаци актив1в, 1ноземт фшансов1 шститути мають можливють трансформувати низьколшшдт, ризиковат активи у високол1кв1дт щнт папери та продати 1х на ринку. Оскшьки в Укрш'т найбшьшими фшансовими посередниками е банки, то доцшьно розглянути використання сек'юритизаци у банювсько! системи. Сек'юритизац1я банк1вських актишв за певних умов дозволяе досягти таких ц1лей:

- щдвищити прибутковють власного капталу i виконати вимоги щодо його достатносп;

- диверсифшувати джерела фшансування;

- знизити ризиковатсть актив1в;

- знизити варпсть залучення кошт1в (за рахунок того, що кредитний рейтинг сек'юритизованих ц1нних папер1в може бути вище, шж рейтинг емггента);

- залучити фшансування на бшьш тривалий

термш

Перший досввд сек'юритизацЦ актив1в украшсью банки почали отримувати ще в другш половим 2006 року. Першим був «Дельта Банк», який розмютив сво! обл1гаци, забезпечет портфелем роздр1бних кредипв, на 150 млн. грн. серед 1ноземних швестор1в. Другим став ПАТ КБ «ПриватБанк», який розмютив еврообл1гац1й на $ 171 млн, що були забезпечет вщповвдним портфелем доларових шотечних кредипв банку. Таким чином, «ПриватБанк» уклав першу в Укра1т угоду щодо сек'юритизаци шотечних актив1в. Вона передбачала продаж прав та вимог за портфелем житлових шотечних кредипв, виданих «ПриватБанком», на користь шоземно! SPV - Ukraine Mortgage Loans Finance No. 1 Plc, створено! зпдно 1з законодавством Англи та Уельсу [1, с.11].

Незважаючи на досить вагом1 переваги сек'юритизацЦ, 1х активного впровадження в даяльтсть впчизняних банков не ввдбуваеться. Одтею з причин цього е ввдсуттсть ефективних стратегий м1тм1заци ризик1в при використанн цього шструменту. Тому розробка мехатзм1в шшшзаци таких ризиюв е своечасною i буде сприяти

розширенню використання цього шструменту у фшансово-банювсьюй систем1 Украши.

AHmi3 остантх достджень i публтацш. Концепщя сек'юритизацЦ юнуе бшьше сорока роюв, але i на сьогодт не юнуе единого подходу до визначення поняття «сек'юритизац1я». Досить повно проблема сек'юритизаци актив1в дослвджена у працях таких учених-економюпв як Н.В Александрова, Х. Бер, В. Бобиль, О. Вовчак, Ю. Дворак, О. Дзюблюк, Р. С.Квасницька, 1.М Кордонець, О.С. Новак, Д. Стиглиц. Разом з тим запропоноват вказаними вченими розробки охоплюють тшьки загальт питання сек'юритизаци актив1в на основ1 традиц1йних схем. Недостатньо уваги прид1лено теоретико-практичним аспектам ризиковосп сек'юритизаци актив1в як фшансово! операци, а також питанням, пов'язаним з методикою класифшаци ризик1в та розробкою метода их м1тм1заци.

Метою дослвдження е наукове обгрунтування теоретичних та методичних положень класифшаци ризиюв сек'юритизаци банювськнх актив1в, а також розробка захода 1х м1шм1заци.

Виклад основного Mamepimy.

Сек'юритизащя, найчаспше розглядаеться як перерозпод1л ризик1в шляхом трансформаци актив1в банку (позик та шших актив1в) у щнт папери для продажу швесторам [2, с.54].

На Захода сек'юритизац1я ведома як ABS (ввд англ. asset-backed securitization, що означае "сек'юритизатя, забезпечена активами"). Таким чином, сек'юритизац1я актив1в - це процес надання фшансовим активам, що не обертаються на ринку форми лжшдних ц1нних папер1в, що забезпечуються як самими активами, так i грошовими потоками, що генеруються цими активами.

Акцентуючи увагу на специфщ банювсько! даяльносп, сек'юритизац1я банк1вських актив1в передбачае роботу з кредитами, власними i сторонтми борговими ц1нними паперами за допомогою випуску забезпечених облшащйних зобов'язань. 1нод1, сек'юритизац1я може проводиться в змшанш форм1, тод1 передбачаеться формування пулу як борговими цшними паперами, так i кредитними активами. Отже, враховуючи вищенаведене, дамо визначення сек'юритизаци банювських актив1в. Сек'юритизац1я банк1вських

активiв являе спосiб зниження кредитного ризику та додаткового фшансування за допомогою випуску ц1нних паперiв, що забезпечуються збалансованим набором банювських активiв i грошовими потоками, що ними генеруються, який супроводжуеться частковим або повним списанням зазначеного набору актишв з балансу банку - оригшатора. У даному визначеннi робиться акцент на наступних ключових ознаках сек'юритизаци банк1вських активiв:

- сек'юритизащя являе собою спосiб управлiння кредитним ризиком та залучення фiнансування банками;

- грошовi кошти акумулюються за рахунок емюи цiнних паперiв;

- емiсiя цiнних паперiв забезпечуеться набором актишв, а вхвдт i вихвдт грошовi потоки узгоджуються за строками, валютами та розмiрами платеж1в;

- в якосп об'екта сек'юритизаци виступають саме банк1вськ1 активи;

- сек'юритизащя банювських актишв носить позабалансовий характер.

Основними учасниками операцш сек'юритизаци е: банк-оригшатор (кредитор), кленти - позичальники; компанiя спецiального призначення (SPV), яка викупае активи у оригшатора; швестори, як1 купують цшт папери, що емiтованi SPV тд заставу пулу активiв; сервiсер, який займаеться обслуговуванням активiв; управитель, що представляе iнтереси iнвесторiв i що стае довiрчим власником 1х застав та гарантш; аудиторська компанiя, яка здшснюе аудиторськ1 перевiрки; хеджер, який здшснюе страхуванням валютних та процентних ризик1в; рейтинговi агентства, що визначають рейтинг цiнних паперiв; компани, як забезпечують додатковi гарант якосп активiв та резервна установа - на випадок дефолту банку-оригшатора [3, с.67]. Те, яким чином сек'юритизацiя впливае на рiвень фшансово1 стшкосп та безпеки банку, ввдображають функци сек'юритизаци, серед яких варто вид1лити наступи:

- функцiя рефiнансування. Вихвд банив на ринок цiнних паперiв дозволяе 1м заповнювати нестачу в кредитних ресурсах, залучаючи новi кошти гад кредитний портфель;

- функцiя управлшня л^щтстю банку. Досить часто банки мають значнi обсяги недостатньо лгкшдних активiв, реалiзацiя яких у потрбний момент не завжди вдаеться. Це може призвести до втрати платоспроможносп банку. З такого погляду сек'юритизац1я являе собою важливий iнструмент управлшня активами, дозволяючи реалiзувати активи з належною швидк1стю й ефективнiстю [4, с.50];

- функц1я страхування ризиюв. Утворення вторинного ринку сек'юритизованих активiв дозволяе скоротити ймовiрнiсть виникнення ризиюв. Адже основна мета сек'юритизаци - роздшення

кредитного ризику банку мгж ним, iнвестором i посередником. Продаючи зобов'язання, банк перекладае кредитний ризик, тим самим зменшуючи його, оск1льки частина ризикованих активiв знiмаеться з балансу банку. З шшого боку, для швесторш вкладення кошт1в у сек'юритизоват активи диверсифiкованi i забезпеченi, бо, як правило, банки оформляють у щнт папери не один вид кредипв, а сукупнiсть дек1лькох iз них, створюючи, так званi, пули активiв [5].

Але для того, щоб зазначенi можливосп використовувалися необидно розумти, що будь-який фшансовий iнструмент мае власнi ризики, тому розглянемо класифiкацiю ризик1в сек'юритизаци. Класифшац1я ризик1в означае систематизацш з урахуванням певних ознак i критерив, що дозволяе об'еднати окремi види у бшьш загальнi поняття. Одна з найввдомших класифiкацiй ризик1в сек'юритизацш активiв запропонована Х. Бером. Ввдповщно до не!, ризики сек'юритизаци активiв подшяють на двi групи: ризики покриття й ризики сек'юритизацil. Ризики покриття охоплюють всi ризики, як1 безпосередньо пов'язанi з пулом активiв, що фшансуються (кредитний ризик; ризик дострокового повернення, затримки платеж1в, ризики решвестування, лiквiдностi, ризик змiни вiдсотковi ставки i обмiнних курсiв [2, с. 212]. До ризиюв сек'юритизаци можна в1днести ризики структури та правовi ризики.

У класифiкацil, що запропонована Ю. Дворак [6, с. 217], також вид1лено два вида ризиюв, яю виникають при сек'юритизацil активiв, (спiльнi ризики i ризики активiв), при цьому на останню групу впливають двi групи чинник1в: екожмчт та правовi (структурнi). Вiтчизнянi автори утримуються в1д класифiкацil ризик1в сек'юритизаци активiв, обмежуючись розглядом окремих ризиюв.

З огляду на те, що наведет класифшаци дуже узагальненi i не сприяють формуванню механiзмiв мiнiмiзацil ризик1в, пропонуемо класифiкацiю ризик1в, побудовану виходячи з необх1дност1 досить повно фшсувати 1'х особливост1 та надавати змогу чiтко викреслити момент виникнення ризику i в1дпов1дно розробити мехатзм його мiнiмiзацil.

Виходячи з цього вважаемо за можливе структурувати ризики сек'юритизаци за наступними критер1ями: за рiвнем виникаючих ризик1в; за механiзмом реалiзацil; за причетнiстю до реалiзацil ризиюв; за сферою походження ризик1в.

За рiвнем ризики сек'юритизацil активiв можна роздшити на три групи:

- ризики стандарта (ризики невиконання, розмiр яких в1дпов1дае рiвню розрахованому на основi iсторичних даних про юльюсть невиконаних позичальниками зобов'язань);

- надзвичайт ризики (мають мiсце при настант несприятливих обставини, коли

ввдбуваегься багаторазове перевищення юторично! частоти дефолта);

- залишков1 ризики (виникають при подях що багаторазово перевищують стандартш i надзвичайш ризики).

За мехатзмом реатзаци ризики сек'юритизаци подiляюгься на:

- ризики да (ризики, пов'язанi з неналежним виконанням або невиконанням зобов'язань). Як один з головних iнсгруменгiв управлiння ризиками данно! групи е залучення висококватфшованих фахiвцiв рейтингових агентств, яю ощнюють можливiсгь неадекватно! поведiнки кожно! сторони угоди;

- ризики обставин (обставини непереборно! сили та обставини, за яю не вщповвдае жодна зi сторiн договору).

За причетнiсIЮ до реалзаци ризикiв сек'юригизащю акгивiв можна подiлити на двi пiдгрупи:

- ризики учасниюв операци (ризик банкрутства; ризик добровшьно! лшввдаци, змiшання сек'юритизированих акгивiв з iншим портфелем оригшатора, ненадежного ведення реестру iпотечного покригтя);

- ризики, пов'язанi з третього стороною за угодою (ризики забезпечення; ризики контрагенгiв за угодами своп та шше).

За сферою походження ризики сек'юритизаци можна роздшити на:

- правовi (ризик порушення черговостi; ризик перекватфшаци угоди, ризик змши законодавства).

- фiнансовi (ризик дострокового повернення; ризик реiнвестування; ризик лшвщносп; вiдсотковий ризик; ризик зниження вартосгi нерухомосгi).

Перед розробкою механiзмiв захисту вiд основних ризикiв доцшьно визначити !х розмiр i варпсть. Для оцiнки можливо1 величини ризиюв пул акгивiв зiставляеться iз еталонним пулом iпотечних, авто- та шших кредипв чи акгивiв. Формуеться еталонний пул з урахуванням анадiзу кредитного ринку в цшому: оцiнюеться показник LTV (loan to value ration), варпсть забезпечення, частота: просрочек, дефолпв, дострокового погашення. За пiдсумками даних характеристик оцiнюють величину можливих втрат з допомогою коефiцiентiв WAFF (Weighted Average Foreclosure Frequency) та WALS (Weighted Average Loss Severity). Перший коефщенг - середньозважена частота невиконання -показуе частку кредитiв (у ввдсотках), за якими можливий дефолт. Другий коефiцiент показуе середньозважену величину втрат [7].

За тдсумками зютавлення данних iз еталонним пулом акгивiв анадiтики роблять припущення щодо величини втрат i надходжень у наявному кредитному портфеле

Усi ризики, як1 п1д час сек'юритизаци акгивiв, можуть становити загрозу регулярному

перерахуванню кошгiв до швесторш повиннi бути мiнiмiзованi шляхом додаткового забезпечення, за винятком, якщо варпсть мiнiмiзацil перевищуе можливу суму втрат [8, с. 24]. Як засоби мiнiмiзацii ризиюв сек'юритизаци у свгговш практищ використовуеться: збiр i анатз додатково! шформаци, зовнiшня i внутршня кредитна тдтримка.

Зовнiшня кредитна тдтримка - це тдтримка, що оргатзована стороннiми спецiадiзованими органiзацiями - (страхування безперервносгi ввдсоткових пдатежiв (payment interruptioninsurance) - коли страховик починае зашсть позичадьника випдачувати в;дсоткову частину до реатзаци застави). Використання iнших зовтштх механiзмiв пiдвищення кредитно! пiдтримки залежить в;д структури угоди та може охоплювати:

• додатковi гарантii i/або страховки, зазвичай наданi спецiадiзованими страховими компатями (financialassurance company). Фiнансовi гарантii - шструмент, який використовують ддя щдтримки лiквiдносгi пулу i св;дчигь про зобов'язання в^дшкодувати суму у випадку неплатежу;

• страхове покригтя бондiв (surety bonds) — зобов'язання страхово! компани покриги 100 % всiх вида втрат за облiгацiями незадежно ввд причини таких втрат. Часто емюи нових видiв ринкових фiнансових шструменпв повнiстю страхуеться, до того часу, поки ринок не звикне до такого iнсгруменгу;

• акредетиви чи твердi кредитнi лши, — зобов'язання стороннього банку виплатити у частинi чи цiлком основну суму боргу у разi дефолту емггента;

• рахунки грошового забезпечення. За умов !х використання оригинатор отримуе кредит у будь-якого банку i розмiщае огриманi кошти у лшввдт короткосгроковi фiнансовi iнсгруменги.

Внутршня кредитна пiдтримка - пiдтримка, що забезпечуеться оригiнатором чи безпосередньо запланована у сгруктурi гранзакцii. Найпоширенiшими видами внутршньо! пiдтримки е:

• встановлення високих вимог до якосгi та параметрiв активiв, що входять до пулу. Наприклад, розмiр пулу при сек'юритизаци обмежуеться частиною ринково! вартосп об'екга застави;

• зниження ризиюв у виглядi формування пулу акгивiв, що диверсифiкован географiчно, за «вшэм» кредитiв та за iншими чинниками;

• формування спецiадьного резервного

фонду;

• видача гарантiй органiзатором сек'юригизацii;

• надлишкове покригтя — вартiсть активiв при сек'юригизацii перевищуе номiнадьну варпсть емггованих цiнних паперiв;

• обмеження мiнiмального значення DSCR (debt service coverage ratio) — вДдношення po3Mipy доход1в вДд активiв за певний перДод до суми необхДдних виплат за облиашями за той же перiод. Великий DSCR харакгеризуе вищу як1сть забезпечення;

• поди-триггери - структурна щдгримка, зазвичай прив'язана до яко!сь конкретно! пода. ПевнД заздалепдь обyмовленi пода - таю, як банкрутство, погДршення якостД акгивiв у пyлi та Днше - iнiцiюють перерозподiл грошових потоков, дострокову амортизацию чи повне погашення облiгацiй;

• структурування емДси на кiлька траншей (субординування). СубординацДя передбачае розмiщення одного випуску щнних паперiв кДлькома траншами, власники яких надiленi рiзними правами. Розрiзняють два основних вида траншей - ста™ i молодим граншi (iнодi видiляють залишковий). Основна рiзниця мДж ними полягають у черговостД виконання зобов'язань iз ними. Старшi граншi, зобов'язання за якими виконуються насамперед, менш ризиковi.

• спред рахунки i резервнi рахунки. Цд рахунки формуються або на початок угоди, або регулярно поповнюються протягом да угоди за рахунок рДзницД мДж отриманим потоком платеж1в i виплатами швесторам. Щоб акумулювати на резервному рахунку деяку початкову суму, оригшатор перераховуе li чи частину, отримано! вДд продажу облiгацiй суми, або надае вповноваженiй юридичнш особД субординовану позику, кошти вДд яко! надходять на рахунок.

Огже, кредитна щдгримка використовуеться переважно у всДх транзакц1ях сек'юритизащю акгивiв, ii конкретнi види й розмДри обираються залежно вДд ризикДв дано! транзакци, ц1лей органiзатора сек'юритизаци й виконання вимог рейтингових агентств [9, с. 192].

Висновки. Поява тако! специфДчно! технiки фiнансyвання та управлшня ризиками, як сек'юритизац1я акгивiв е наслДдком загально! тенденци до щдвищення ролД щнних паперiв. Сек'юритизащя е зручним шструментом управлшня кредитними ризиками, перерозподДляе !х мДж кредитною установою, Днвестором i посередником; полегшуе виконання економДчних нормативДв НБУ щодо достатностД капталу, крДм того, вона може застосовуватися до широкого перелДку однотипних акгивДв (насамперед, шотечнД, авто- та споживчД кредити, лДзинговД платежД, будь-якД стандартнД позики) [10, с. 225].

За допомогою проведення сек'юритизаци банки знижують загальний рДвень ризиковостД акгивДв, але при цьому з'являються новД ризики, що притаманнД саме цьому Днструменту. УсД ризики становлять небезпеку руху коштДв до швестора, для

!х нейтралДзаци необхДдно використовувати як традищйш механДзми: диверсифшащя активДв у пулД, страхування в страхових компанДях, проведення додатково! оцДнки, використання похДдних фДнансових шструменпв, так i специфДчнД методи нейтралДзаци ризикДв сек'юритизаци: субординащя, використання спред-рахункДв та резервних рахункДв, використання рахункДв грошового забезпечення. Цд способи прийнято також об'еднувати i застосовувати як комбшацто внутрДшнДх та зовтштх способДв щдвищення надшност! 1нодД два механДзми поеднуються в такий спосДб, що складае нову форму забезпечення з унДкальними характеристиками.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Вовчак О. ДосвДд рефДнансування Дпотечних кредитш через механизм сек'юритизацд в Украгт / О. Вовчак, I. Ковалишин // ВДсник НБУ. - 2009. - № 12. - С. 1013.

2. Секьюригизация активов: секьюригизация финансовых активов—инновационная техника финансирования банков / Х.П. Бер: Пер с нем. Ю.М. Алексеев, О.М. Иванов.— М.: Волтерс Клувер, 2007. — 624с.

3. Stieglitz Josef and Greenwald Brece. Towards a new paradigm in monetary economics. - Cambridge: Cambridge University Press, 2009. - 327 р.

4. Дзюблюк О. ОсобливостД сек'юритираци у механизм управлшня кредигним ризиком банкДвсько! дДяльностД / О. Дзюблюк // ВДсник Тернопшьського национального економчного университету. - Тернопшь, 2009.

- Вип. 2. - С. 45 - 55.

5. Квасницька Р.С. Використання механизму сек'юритизацй для забезпечення фДнансово! стДйкостД та безпеки банкДв [Електронний ресурс] / Р.С.Квасницька, I.M. Кордонець // Сталий розвиток економжи: Всеукра!нський науково-виробничий журнал- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/sre/2010 2/145.pdf

6. Dvorak Yuliay A Transplanting Asset Securitization: Is the Grass Gren Enough on the Other Side//Houston L.,Rev.2001.- Vol.38. - P 550.

7. Александрова Н.В. Риски секьюритизации банковских активов и их снижение с помощью механизмов повышения надежности [Електронний ресурс] / Н.В. Александрова // Финансы1 и кредит. 2007. - 29 (269). - / Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=123112

8. Бобиль В. Сек'юритизащя банкДвських активДв у контексп управлшня портфельним кредитним ризиком / В. Бобиль, Соловей М. // ВДсник Национального банку Украши.

- К.,2010.-№1.-С. 22-25.

9. Новак О.С. 1нструменти сек'юритизаци активДв та перспективи !х використання в УкрашД / О.С. Новак // Науковий журнал "ЕкономДчний форум" Луцького национального технДчного унДверситету. - 2012. - № 2. - С. 188-195

10. РябокДнь М.В. АналДз процесу сек'юритизацд фшансових активДв / М.В. РябокДнь // Актуальна проблеми економДки. - 2009. - № 6. - С. 223-228.

Експерт редакцШно'1 колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткгна Ю.М.