CC BY
15
УДК 330.322
В. Л. Смесова,
кандидат економ1чних наук, ДВНЗ «Украгнський державний х1м1ко-технолог1чний ун1верситет»,
м. Днтропетровськ
МЕХАН1ЗМ РОЗРАХУНКУ ШВЕСТИЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ СЕКТОР1В ТА НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми та аналiз останнiх дослщ-жень i публiкацiй. На сучасному етапi розвитку вгтчиз-няно! економiки важливою та актуальною проблемою е забезпечення вщтворення iнвестицiйного потенцiалу на-цюнально! економiки. Для И вирiшення iснуе потреба у проведенш наукових дослщжень в сферi фiнансування та подальшого цшьового використання потенцiйних швес-тицiйних ресурав. Одним з питань, як1 передуам поста-ють у цьому аспекп дослщжень, е необхiднiсть обгрунту-вання методiв розрахунку наявних внутрiшнiх ресурав, як1 можуть бути використаш як швестицшш, тобто визна-чення масштабiв iнвестицiйного потенцiалу нацюналь-но! економши
Потрiбно зазначити, що певнi науковi розробки в цьому напрямку шнують. По-перше, це стосуеться методики анал1зу iнвестицiйного потенцiалу регiонiв, що базуеться на визначенш рейтингу 1хньо! швестицшно! привабливостi, запроваджено! в Роси, а потiм i в Ук-ра!ш [1, с. 20; 2, с. 23 — 34]. Вона включае ощнку наявних економiчних ресурсiв (трудових, природних, швес-тицшних тощо), ринк1в та iнститутiв певно! територи, на основi чого робиться висновок щодо 11 рейтингу швестицшно! привабливостi. Уважаемо, що ця методика дозволяе значною мiрою оцшити економiчний, а не iнвестицiйний потенщал, оск1льки включае показники, як1 характеризують економiчнi можливостi регiону в цшому, умови, що сприяють активiзацil швестування, iнститути, якi забезпечують зв'язки мiж споживачами та постачальниками швестицшних ресурсiв. Крiм того, И застосування мае сенс на рiвнi регюну, а не в макро-площиш.
Окрiм зазначено1 методики, росiйським вченим В.Ю. Катасоновим було розроблено методичш рекомен-даци для оцiнки швестицшного потенцiалу [3]. 1х позитивною стороною вважаемо, по-перше, проведения анал1зу на макрорiвнi, по-друге, дотримання методологи нацю-нального розрахунку при проведенш аналiзу, по-трете, спробу врахування базових (вже наявних ресурав), а та-кож поточних ресурсiв (створених та можливо створених у поточному рощ), що можуть бути спрямоваш для шве-стування.
Однак, на нашу думку, у цш методицi юнують i не-дол1ки: 1) не зовам об'ективним е тлумачення складових iнвестицiйного потенцiалу, наприклад, автор до його складу не включае варпсть нематерiальних активiв та обме-жуеться при оцiнцi наявними природними, фшансови-ми, трудовими ресурсами та основними фондами; 2) об-меження обсягiв поточного iнвестицiйного потенцiалу
лише валовими заощадженнями, що не враховуе спе-цифiчнiсть споживацько1 поведiнки суб'ектiв економiки (наприклад, схильшсть домогосподарств до в1дкладання кошпв для короткострокового споживання, у тому числ1 й в iноземнiй валют).
Крiм зазначених методичних розробок, увагу при-вертае оцiнка iнвестицiйного потенщалу заощаджень на-селення, зроблена украшським економiстом В. А. Луш-к1ним [4, с. 185 — 186]. З його розрахуншв зрозумшо, на яш саме показники необхщно спиратися в процеа досл1-дження iнвестицiйного потенщалу домогосподарств. Учений акцентував увагу на обсягах !х прибутку, схильносп до заощаджень та придбання щнних паперiв, особливо заощаджень в шоземнш валютi [4].
Останнiй чинник ураховано також росiйським вченим М.В. Каменським при розробцi iнструментiв ощнки iнвестицiйного потенцiалу регiону [5]. Проте ним взагал1 не визначено, яким чином потрiбно розраховувати част-ку валюти населення, що використовуеться для спожив-чих цiлей, та яку саме валюту (шоземну чи нащональну) мав на увазi вчений. Тому, на наш погляд, зазначеш ас-пекти потребують уточнення.
Вщдаючи належне наявному методичному досвщу оцiнки iивестицiйного потенцiалу, вважаемо за необхщне вдосконалити iнструментарiй його розрахунку.
Метою статт е обгрунтування мехаиiзму розрахунку iнвестицiйного потенщалу нацюнально! економiки та визначення його масштабiв в Украíнi.
Виклад основного матерiалу. За методологiчний щдхвд до розрахунку швестицшного потенцiалу нацюнально! економiки прийнято його дослщження на основi кей-наапсько! концепци дохода та видатюв, що мае свое ввдоб-раження в основних макроекономiчних показниках. Зпдно з цiею концепщею величина доходу в розпоряд-женш е основним чинником, що визначае динамшу заощаджень, споживання та швестицш. Представлений щдхвд характеризуе теоретичний фундамент для розрахунку iнвестицiйного потенцiалу нацюнально! економiки. Прак-тичне використання, на нашу думку, вш матиме в про-цесi ввдображення його основних принцитв через показники системи нацiонального рахiвництва (СНР). Це дозволить застосувати цю методику не тшьки для ощнки швестицшного потенщалу економши Укра!ни, а й шших кра!н, узгодити запропонований методичний iнструментарiй з м1жнародними стандартами оцiнки результапв дiяльностi нацюнально! економiки [6].
За основу беремо методологш та термiнологiю СНР, прийняту в 1993 р., що будуеться на концепци
доходу Дж. Хжса, який видiляв: 1) регулярний дохвд, тобто передбачуваний потiк надходжень; 2) фактичш надходження.
З погляду Дж. Хжса, регулярний дохвд е бшьш при-датним для здiйснення аналiзу д1яльносп, особливо пове-данки господарюючих суб'ектiв. Його потрiбно розгляда-ти як рiзницю м1ж фактичними надходженнями та непе-редбачуваними, випадковими надходженнями (наприк-лад, прирiст вартостi активiв унаслвдок шфляци) [7, с. 38]. Концепця доходу Хiкса отримала у СНР 1993 р. конкрети-зацш у виглядi унiфiкованих визначень та класифiкацiй, розроблених для оцiнки найбшьш важливих макроеконо-м1чних показник1в (ВВП, ВНД i т. д.).
Одночасно визначення масштабiв iнвестицiйних можливостей базуеться на врахуванш секторально! струк-тури економiки.
Домогосподарства — це сукуптсть осiб, як1 спiльно проживають в одному житловому примiщеннi, забезпе-чують себе всш необхвдним, ведуть сшльне господарство, об'еднують та витрачають кошти [6]. До !х складу входять фiзичнi особи, ам'!, некорпороваш пiдприемства (пiдприемцi, фермери, сiмейний бiзнес). У процесi роз-рахунку швестицшного потенцiалу як доходи сектора до-могосподарств враховуемо: 1) первiсний дохвд, що скла-даеться зi змшаного доходу у формi прибутк1в ввд вироб-ничо! та шдприемницько! дiяльностi за окремий перiод (рiк), а також трудових доходiв у формi оплати працi пра-цiвникiв та службовщв; 2) трансферти (отриманi та спла-ченi) та соцiальну допомогу.
На наш погляд, особливе значення в ринкових умо-вах функцюнування економiки для сектора домогоспо-дарств мають доходи з власностi. Вони е характеристикою ступеня використання наявних актив1в, землi, фондо-вих цiнностей. Наприклад, отримання ввдсотшв за депозита, наданi кредита, дивиденда, чистих рентних надходжень, доходiв ввд нематерiальних актив1в, решвестованих дохода, авторських прав тощо. Тому вважаемо за необхщне вра-хувати в швестицшному потенц1ал1 домогосподарств сальдо дохода ввд власностi.
Окрiм доходiв, ураховуемо також рiвень споживчих витрат домогосподарств, прирют (скорочення) яких по-значаеться на !хньо! схильностi до заощаджень, а також податковi (з доходiв та майна) i соцiальнi виплати.
Уважаемо, що значний вплив на обсяги швестицшного потенщалу цього сектора чинять витрати на прид-бання шоземно! валюти, що було пвдкреслено деякими вченими, хоча й не вказано вщносно способу !х розра-хунку [4; 5]. 1новалютш заощадження в широкому ро-зумшш можуть робитись i для поточного споживання населения, i з метою створення «недоторканого» запасу. На наш погляд, заощадження в шоземнш валкш, зробленi з метою споживчого використання, лише обслуговують валютний ринок та не можуть розщнюватися як ресурси, що, iмовiрно, можуть бути використаш в iнвестицiйнiй сферi. Розраховуемо зазначений показник як рiзницк м1ж обсягами купiвлi та продажу домогосподарствами шоземно! валюти та виключаемо його зi складу iнвестицiй-ного потенщалу домогосподарств. Таким чином, швес-
тицшний потенцiал домогосподарств розраховуемо за формулою 1 (див. табл. 1).
Нефiнансовi корпорацil — це iнституцiйнi одинищ, основною дiяльнiстю яких е виробництво ринкових то-варiв чи надання нефiнансових послуг. Алгебра1чним в1дображенням заощаджень цього сектора е показник чистого прибутку. Однак вважаемо, що при розрахунку iнве-стицiйного потенщалу нефшансових корпорацiй сл1д також враховувати амортизацiйнi кошти, як фiнансовi ресурси, що цiлеспрямовано ввдраховуються для подаль-шого iнвестування.
Обсяги прибутку перш за все залежать вщ обсягiв власного доходу та валових витрат корпорац1й. Нагромад-ження та розподш прибутку в швестицшному напрямку конституюються чинниками зовнiшнього та внутршньо-го характеру. 1х вплив виявляеться в змiнi напрямкiв роз-подiлу чистого прибутку, як1 обирають суб' екти, змiнi об-сягiв ресурав, що можуть бути ними використаш в шве-стуваннi, а, отже, у ршенш щодо 1х ^естицшного вико -ристання.
Амортизацiйнi вiдрахування входять до складу валових витрат та не оподатковуються. Використання амор-тизащйних кошт1в як джерела швестицш залежить у мiкро-економiчному плаш вiд балансово! вартостi основних фондiв, термiну 1х експлуатацil, iнфляцil та методу розрахунку амортизацп, у макроекономiчному планi — в1д напрямшв та ефективностi амортизацiйноl пол1тики.
Таким чином, швестищйний потенцiал нефiнансо-вих корпорацш розраховуемо за формулою 2 (див. табл. 1). Подiбний спо^б його розрахунку запропоновано В.Ю. Катасоновим та М.В. Каменським [3; 5]).
Сектор фшансових корпорацiй, з одного боку, як i нефiнансовi корпорацil, утворюе свiй iнвестицiйний по-тенцiал за рахунок прибутку та амортизаци.
Одночасно виключним видом д1яльносп фiнансо-вих корпорацiй е надання фiнансових послуг, тобто про-ведення операцiй з фiнансовими активами, що здшсню-ються в iнтересах трепх осiб за власний рахунок чи за рахунок цих оаб, а у випадках, передбачених законодав-ством, за рахунок залучених в1д шших осiб фiнансових активiв з метою отримання прибутку або збереження реально! вартосп цих активiв [6]. Тому, на наш погляд, вагоме значення для фшансових корпорацш мае дохвд ввд власностi, що залишаеться в !х розпорядженнi пiсля спла-ти податшв на доходи та майно. Цей показник характери-зуе стушнь використання цими суб'ектами наявно! влас-ностi (цiнних паперiв, фiнансових, матерiальних та нема-терiальних активiв, земл1 тощо) та мае велике значення для фшансових корпорацш, осшльки враховуе !х операцi! на фондовому та кредитному ринках, ринку рухомого та нерухомого майна. Визначаеться вш як сальдо отрима-них та сплачених доходiв ввд власностi, що враховують суму податк1в на отриманi доходи й майно.
Ззважаючи на вищезазначене, розрахунок iнвести-цiйного потенцiалу фшансових корпорацш пропонуемо здiйснювати за формулою 3 (див. табл. 1).
Сектор «некомерцшш оргашзацп, що обслуговують домашш господарства», визначаеться як сукупшсть
Таблиця 1
1нструменти розрахунку швестнцшного потенщалу шстнтуцшних сектор1в та нащонально!' економжи
1нвестицшний потенщал домогосподарств:
1ПДГ = (Д + ОП) + (ДВодг - ДВсдг) + (Тодг - Тсдг + СДдг)~ ~(ППДГ + ВССдр) —КСВдр — взс 1Г де ШдГ _ швестицшний потенщал сектору домогосподарств; Д - змшаний дохщ домогосподарств; ОП - оплата пращ сектору домогосподарств; ДВодг, ДВсдг - доходи домогосподарств вщ власносп, отримаш та сплачеш ввдповщно; Тодг, Тсдг - ганп поточи! трансферта домогосподарств отримаш та сплачеш вщповщно; СДдг -сощальна допомога, отримана домогосподарствами, кр1м допомоги в натуральному виразц ППДГ - поточш податки домогосподарств на доходи та майно; ВССдг— внески домогосподарств на сощальне страхування; КСВДГ - кшцев) споживч! витрати домогосподарств; ВЗСДГ - валютш заощадження домогосподарств, використаш на споживч1 щл1.
Гнвестнщйний потенщал нефшансових корпорацш:
Шнк = ЧПш + СОКш, (2) де ШНк ^ швестицшний потенщал сектору нефшансових корпораций; ЧПНК - чистий прибуток нефшансових корпорацш; СОКНк — споживання основного катталу нефшансових корпорацш.
1н вести цшний потенщал фшансових корпорацш:
1ПФК = чпФК + сокФК + {ДВФК - ПВФК), (3) де 1Пфк - швестицшний потенциал сектору фшансових корпоращй; ЧПФК - чистий прибуток фшансових корпоращй; СОКфк - споживання основного катталу фшансових корпорацш; ДВФк - сальдо доход1в вщ власносп фшансових корпорацш; ПВФК -податки на доходи та майно.
1нвестицшний потенщал сектора загального державного управлшня:
1ПДС = (ПВ1+ ППДС + ВССдс) + (ДВодс - ДВсдс +ЗД)+ (4) + (СПТдс - Сш - СДдс) - ВПСдс де Шдс - швестицшний потенщал сектору загального державного управлшня; ПВ1 -податки на виробництво та ¡мпорт, отримаш державним сектором; ППДС - поточш податки на доходи та майно, отримаш державним сектором; ВССдс - внески на сощальне страхування; ДВоДс, ДВсДс - доходи вщ власносп державного сектору (отримаш та сплачеш); ЗД - змшаний дохщ державного сектору; СПТДс - сальдо шших поточних трансфертов державного сектору; СВ1 — субсидн на виробництво та ¡мпорт; СДдс - сощальна допомога, оплачена державним сектором, кр1м допомоги в натуральному виразц ВПСдс - витрати на поточне споживання державного сектору.
1нвестищйний потенщал нащонально!' економжи:
1ПНЕ = 1ПДГ + 1ПНК + 1ПФК + 1ПДС (5) де 1Пне - швестицшний потенщал нащонально! економжи.
Коефщ1ент реал!зацн швестнцшного потенщалу нащонально'1 економжи:
а=Ш0Кх 100,% (6) шНЕ де а - коефщент реалпацп швестнцшного потенщалу нащонально! економжи; ВНОК - валове нагромадження основного катталу.
И
¡=1 О
к
<ч о о
(Я р
-й-
00
И
И о
и я № и о' И
£ &
В £
и)
к» о
Таблиця 2
Динашка показниьав швестицшного потенщалу шституцшних секторш I нащональноТ економпси Украши та коефицентш його реалиаци*
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
1нвестицшний потенщал домогосподарств (Шдг), млн. грн. (у фактичних [ипах) -342,83 ЗОЮ 3609 3845 2710 4379 8006 18321 20636 18339 39014 26708 28589
1нвестицшний потенщал не-фшансових корпорацш (Шнк), млн. грн. (у фактичних цшах) 12701,51 12674 15890 17021 28311 39192 53929 52438 68684 91062 98608 123062 173856
1нвестицшний потенщал фшансових корпорацш (ШфК), млн. грн. (у фактичних цшах) 1801,32 1779 1777 2303 3312 3849 6751 7271 10387 19992 19727 28703 49094
1нвестиц1йний потенц!ал державного сектора (1ПДС), млн. грн. (у фактичних цшах) 10124,06 13252 9187 12363 13111 16732 9493 11857 14861 11216 13059 12875 23994
1нвестнцшний потенщал нацюнально! економжи (Шне) , млн. грн. (у фактичних цшах) 24284,06 30715 30463 35532 47444 64152 78179 89887 114568 140609 170408 191348 275533
Темпи зростання 1ПНЕ, у % до попереднього року 126,5 99,2 116,6 133,5 135,2 121,9 115 127,5 122,7 121,2 112,3 144
Частка 1ПНЕ у ВВП, % 44,5 37,7 32,6 34,6 36,4 37,7 38,3 39,8 42,9 40,7 38,6 35,2 38,2
Кое<|)1ш€ит реал1зац11' 1Пне (а), % 52,3 54,9 60,8 56,6 52,9 52,1 51,4 48,2 48,1 55,3 56,9 69,9 71,9
*Розраховано за даними Державного коштету статистики Украши [9]
всДх некомерцшних органiзацiй (за винятком тих, що е ринковими виробниками, та тих, що контролюються й фДнансуються органами державного управлшня), як1 на-дають неринковi товари та послуги домогосподарствам без оплати або за цДнами, що не мають економiчного значення [6]. Це громадськД, полiтичнi, профспiлковi, ретпйт та iн. оргашзацп, що надають послуги своГм членам за рахунок внеск1в, доходiв з власностД, пожерт-вувань тощо. Оскiльки !х дiяльнiсть та мета функцiону-вання мають неприбутковий характер, то ресурси цих економiчних суб'ектiв не можна розглядати як таю, що потенцшно придатнi для Днвестування. 1нвестування ж своею метою мае отримання прибутку, тому ресурси цього сектора апрiорi не можна розглядати в якостД Днве-стицiйного потенцiалу.
Ресурси сектору загального державного управлДн-ня, що можуть бути використанi в швестувант, з погляду кейнсiанського тдходу розглядаються як рiзниця мДж доходами, представленими податковими надходженнями та державними видатками. НайбДльшу частину перших скла-дають загальнодержавнi та мiсцевi податки, збори, iншi обов'язковД платежа 1ншою складовою швестицшних мож-ливостей державного сектору е неподатковД надходження —доходи вДд власностД, що е в розпоряджент, та щдприе-мнидько! даяльносп, адмЫстративт збори та платеж^ доходи вiд некомерцшного та побiчного продажу, надходження вДд штрафДв та фДнансових санкцш, нематерiальних активiв тощо. Крiм того, доходи цього суб'екта мДстять трансферти, що надшшли з бюджетiв нижчого рiвня або iнших органiв державно! влади, iнших держав, мДжнарод-них органiзадiй та мають безоплатний характер [8, с. 13].
Рiзниця мДж сукупними доходами та вказаними видатками буде представляти собою швестицшний потен-цiал державного сектору, який розраховуемо через вДдповДдш показники СНР (див. формулу 4 табл. 1).
1нвестицшний потенцДал нац^^льно! економiки пропонуемо розраховувати як суму iнвестицiйних потен-цiалiв !! провДдних секторiв (див. табл. 1).
ВирДшення задачi ефективного та оптимального ви-користання швестицшних можливостей повинно здДйсню-ватися шляхом визначення масштабiв наявного Днвести-цДйного потенцiалу та його порiвняния з обсягами нагро-маджения основного кашталу в нацiональнiй економiцi, тобто шляхом урахування коефiцiеита реалiзацi! швести-цшного потенцiалу надiонально! економiки (а) (див. формулу 6 табл. 1).
Цей показник дозволяе розраховувати та ощнювати темпи зростання (скорочення) обсягiв реалiзадi! швести-цiйного потенщалу надiонально! економiки в динамiцi, визначатиме необхДдшсть дослДдження причин, що при-звели до такого результату. Негативна динамДка а харак-теризуе прискорення не функдiонального використання iнвестицiйного потенщалу, вДдображае вiдтiк ресурсiв, придатних для швестування, до споживчо! сфери або !х осДдання в «кишенях» суб'ектДв. Одночасно це стане по-штовхом до лiквiдадi! дисбалансу мiж формуванням та використанням iнвестицiйного потенцiалу, вирДшення проблем у тих сферах господарювання, де уповДльнюеть-
ся процес нагромадження основного капiталу, визначення механiзмiв його прискорення.
Позитивна динамiка показника а вДдображае зростання частки застосованих ресурсiв у процесi швестування та прискорення нагромадження основного кашталу, дозволяе визначати «точки реагування» — сфери та на-прямки регулювання, найбiльш ефективнi для активiзацi! вДдтворення iнвестицiйних можливостей.
Розроблений нами механДзм розрахунку Днвести-цiйного потенщалу нащонально! економiки дозволив провести розрахунок та оцДнку iнвестицiйних можливостей економДки Укра!ни та !! секторiв (див. табл. 2). Розрахування показникДв проведено на основi даних на-цiональних рахунк1в iнституцiйних секторiв економiки Укра!ни за 1995 — 2007 рр. Цд рахунки з 1996 р. розроб-ляе Державний комгтет статистики Укра!ни та представ-ляе у Статистичних щорДчниках Укра!ни, тому саме з цього перюду Д проводиться обчислення. Вибiрка не стосуеться 2008 р., оскДльки розрахунки нащональних рахункДв за шституцшними секторами проводяться в УкраГнД Дз зашзненням на 2 роки.
Висновки. У результат проведених розрахункДв можна зробити певнД висновки. Показник швестицшного потенщалу нащонально! економДки мае тенденщю до зростання — найбДльшД темпи зростання характернД для 1999, 2000 та 2007 рр., вДдповДдно 133,5%, 135,2% та 144% (див. табл. 2). Одночасно частка 1ПНЕ у ВВП, що характеризуе стушнь формування швестицшних можливостей у знову створенДй вартостД товарДв та послуг, мае ДншД тенденци. У кризовий перДод (1995 — 1998 рр.) цей показник скоро-тився в 1,3 рази, у 1999 — 2003 рр. вДдбулося його посту-пове нарощення, а в 2004 — 2007 рр. на фонД значного економДчного зростання в УкраГ'ш знову простежувалася негативна тенденцДя до скорочення частки 1ПНЕ у ВВП. Це свДдчить про наявнДсть диспропорцДй мДж рДвнем спожи-вання та заощадження в економДщ Укра!ни та характеризуе тенденцДю послаблення формування та акумуляцД! Г! швестицшного потенщалу.
КрДм того, отриманД результати визначають не-обхДднДсть проведення подальших наукових розвДдок у сферД використання швестицшних можливостей еконо-мДки Укра!ни та г! шституцшних секторДв.
Лiтература
1. Инвестиционный потенциал российских регионов / Консалтинговое агентство «Эксперт-РА» // Эксперт. — 1998. — № 39. — С. 18 — 37. 2. Олшник О. Рейтинг швестицшно! привабливостД регюнДв УкраГни у 2000 рощ / О. ОлДйник // Управлшня сучасним мДстом. — 2001. — № 4. — С. 23 — 34. 3. Катасонов В. Ю. Инвестиционный потенциал экономики: механизмы формирования и использования / В. Ю. Катасонов. — М. : «Анкил», 2005. — 328 с. 4. Лушкш В. А. 1нвестици та економчний розвиток / В. А. Лушкш. — Житомир : Житомир, 2002. — 256 с. 5. Каменский Н. В. Инвестиционный потенциал региона и совершенствование механизма привлечения инвестиций в промышленный сектор экономики (на примере Республики Карелия) : автореф. дисс. на соискание науч. сте-
пени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 / В. Н. Каменский. — СПб, 2001. — 25 с. 6. Наказ Державного Комиету статистики Украши [Електронний ресурс] «Про затвердження Класифiкацil шституцшних секгорiв економши Украши» вщ 18 квiтня 2005 р. — № 96. — Режим доступу : http: // www. leonorm. com.ua /р/ NL _ DOC/ UA/ 200501/Nak96.htm. 7. Ттьонко О. М. Системи макроекономчного рах1вниц-тва : навч.-метод. посiб. для самост. вивч. дисц. / О.М. Тиъонкэ. — К. : КНЕУ 1999. —100 с. 8. Бюджетный кодекс Украины / Верховный Совет Украины. — Х. : Одиссей, 2005. — 104 с. 9. Основш макроекономiчнi показни-ки украшсько! економши [Електронний ресурс] // Офщ-iйний сайт Державного комитету статистики Укра1ни. — Режим доступу : http : // www.ukrstat.gov.ua
Смесова В. Л. Мехашзм розрахунку швестицшно-го потенщалу iнституцiйних ceKTopiB та нацюнальноТ економши
У статтi обгрунтовано мехашзм розрахунку швес-тицiйного потенцiалу шституцшних секторiв та нащо-нально! економiки в цiлому. Визначено масштаби швес-тицiйного потенцiалу в Украшг Проаналiзовано тен-денцп формування iнвестицiйного потенщалу вичизня-но! економiки.
Ключовi слова: ввдтворення, iнвестицiйний потенц-
iал, швестицшт ресурси, нацiональна економша.
Смесова В. Л. Механизм расчета инвестиционного потенциала институциональных секторов и национальной экономики
В статье обоснован механизм расчета инвестиционного потенциала институциональных секторов и национальной экономики в целом. Определены масштабы инвестиционного потенциала в Украине. Проведен анализ тенденций формирования инвестиционного потенциала отечественной экономики.
Ключевые слова: воспроизводство, инвестиционный потенциал, инвестиционные ресурсы, национальная экономика.
Smiesova V. L. Mechanism of settling of the investment potential of institutional sectors and national economy
Dissection mechanism of investment potential of institutional sectors and national economy on the whole is founded in the article. Besides, measure of investment potential in Ukraine is specified and tendencies of forming domestic economic investment potential are analyzed.
Key words: investment potential, investment resources, national economy, reproduction.
Стаття надшшла до редакци 20.04.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
