CC BY
161СТОР1Я МЕДИЦИНИ
УДК 659.1:61
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3268437
Н. В. Антропова
Медична реклама 100 рокчв тому
(по матергалам перюдичних видань з фондгв бгблготеки ОНМедУ)
Реклама стала невщ'емною частиною сучасного життя. Але, першi рекламш оголошення вiдомi ще з епохи зародження давнiх цивiлiзацiй. Так, Сучасш дослiдники реклами вважають одним з найдавшших рекламних текстiв викарбуваний на камеш напис, знайдений на ру!нах Мемфiса: «Я, Рiно з острова Крит, з ласки бопв тлумачу сновидшня».
Успiшний розвиток реклами прийшовся на 14-15 ст. -перюд промислового виробництва паперу, друкарського обладнання та вiдкриття друкарських пiдприeмств. Пройшов час, реклами було багато та й була вона дуже рiзноманiтною, i вже до середини 18 ст. англшський парламент прийняв закон, який визначав, що предметом об'яв i публiчних звернень мають бути тшьки надiйнi речi — вщ товарiв до репутацп фiрм або особистостей. Протягом столпъ змiнювалася форма та змют рекламних оголошень, i вони стали з'являтися на сторшках професшно! лiтератури з метою, перш за все, охоплення «свое!» аудиторп.
Аналiзуючи медичнi перiодичнi видання 19- початку 20 ст. з фондiв Науково! бiблiотеки ми зiткнулися з щкавими рекламними оголошеннями про реалiзацiю медично! продукцп, надання медичних послуг, i, звичайно ж, популяризацiя медичних препаратiв. Вдалося знайти й дешлька унiкальних за змiстом оголошень.Починаемо нашу розповвдь про оголошення, що було надруковано в журналi «Русски врачт» за 1916 рж.
ОТЪ ДЕКАНА
Меднцннскаго Факультета ИМПЕРАТОРСКАГО НовороссШскаго
Университета.
1) На основашн предложена Министерства Народпаго Просв-Ьщешя отъ 23 ноября 1915 г.. за > 1019, катара судебной медицины при ИМПЕРАТОРСКОМЪ Новороссшскомъ Университет^ объявляется вакантною, и, согласно ст. 500 т. XI, ч. 1 св. зак. изд. 1893 г., открывается конку|>съ па соискаше сей каеедры.
2) Желаюине занять означенную каоедру должны представить в-ъ Медицински"! Факультета НМПЕРАТОРСКАГО НовороссШскаго Университета пъ трехм-Ьсячный срокъ со дня сего объявления, сл1дователыю, не лоздпЪе 2 апрЬля 1916 года: а) заявлеше о желаиш занять каоедру, б) свои ученые труды к в) сигпсиЫш \'Цае.
73 1—1
Судячи з тексту, понад 100 рошв тому в нашому вишi, на той час у МЕДИЧНОМУ ФАКУЛЬ ТЕТ1НОВОРОСЙСЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ, вакантною була кафедра судово! медицини.
Дбайливо перегортаючи«Южный медицинский журнал»1925-26 рр.можна побачити, що центральнi вулицi нашого мiста були скрiзь «медичш».
Вiзитiвкою Одеси завжди вважалася красуня Дерибасгвська, яка в20-п роки iменувалася вулицею Лассаля. Саме тут, в буд.№16 розмщувався медичний магазин «ОПТИКА-ХИРУРГИЯ», заытати до якого за хiрургiчним шструмеш^ем та зубоврачебним матерiалом запрошували «УКРМЕДТОРГ» на Жуковськогота «АПТУПРАВЛЕНИЕ» на вул. Баранова, № 10. На цьому мющ тепер Одеське обласне базове медичне училище, а вулиця носить красиву назву Княжа.[15]
& иШИ~ 1 1 ч
вккА^ТТХА ГА ШТ^'Г1 Т А д£ ЩьЩ. - ^ВД^^ЬгГГ*— Г*т - ~ТЦ>1 ^И ^К». •1чдг/и ?>. " ~ .—..¡¿'л* I,- !
За адресою вул.Садова, буд. 21 розташоване одне з найввдомших м1сць в Одес1 -пам'ятка архггектури репонального значения - будинок Руссова, або Доходний будинок почесного громадянина Одеси мецената та колекцюнера О.П.Руссова. Особу популяршсть будинок здобув завдяки розташуванню в ньому «центрально!» «АПТЕКИ ГАСВСЬКОГОI ПОПОВСЬКОГО», яка на шнець 19 ст. була единим фармацевтичним закладом на швдш Росп, та задовольняла попит 1 потреби населення, а також повшстю в1дпов1дала медичним канонам. [7] Зоголошення в «Русском враче» за 1913 р. ми д1зналися, що в аптещ можна було придбати «ПЕРЕЖИРЕННЫЯ МЕДИЦИНСК1Я МЫЛА ПО СПОСОБУ д-ра УННА», хладагент «ХЛОР-ЕТ1Л», та провести шкроскотчт дослвдження.
Кр1м аптеки, на початку 20 ст. в будинку № 21 по вул. Садовш медичш товари та послуги з ремонту медично! техшки пропонував ТОРГОВИЙ БУДИНОК «В. НУРИКВ».
Фото вул. Садово1 з книги:100 великих одесситов: [биогр. очерки] / сост.: А. Либин, Н. Маковец. -О.: ОрШит, 2009. - 511 с.[1]
ХИРУРГИЧЕСКАЯ ЛЕЧЕБНИЦА
СЪ ПОСТОЯННЫМИ КРОВАТЯМИ
д-ра А. В. Ч.А УШАНСКАГО,
на Со<(иевской ул., собст. домъ. Пр1еиъ прнходящпхъ Оольнмхъ—ежедневно, отъ
52—4—61
На вул. Софивськш, в безпосереднш близькосл до Медичного 1нституту, послуги з л1кування х1рурпчних хворих пропонували в Мкарт доктора Чаушанського.
12 до 2-хь.
Придбати л1ки, х1рурпчний шструментар1й та лабораторну техшку можна було на Садовш, Успенсьшй та на вулищ, яко! могло б й не бути в нашому мют1 - Гаваннш (а чому - читайте тут) [10]. Саме на Гаваннш, 6 Акцюнерне товариство «Госмедторгпром» анонсувалосво! нов1 препарати АДОН1ЛЕН (АДОН1С), ГИТАЛЕН, Д1Г1НОРМ. Поруч, у будинку № 1М.1. Горбатенко та Г.А.Кануншков радили придбати медичш мебл1 власного виробництва. До реч1, за шею адресою знаходитьсяФл1гель зруйновано! садиби генерального консула Корол1вства обох Сицилш Фелiкса Де Рiбаса.
Фармакогноз1я - найстарша галузь медицини, отже, не дивно, що 100 рошв тому можна знайти рекламш оголошення лЫв рослинного та тваринного походження.
Низький р1вень ппени та нездорове харчування сприяли тому, що шлунково-кишков1 захворювання стали проблемою тих рошв. Тому велика частина лжарсько! реклами початку XX столггтя була ор1ентована на ввдповвдш медичш засоби.
З журналу «Практическш врачъ» 1904 р.
КАСКАРИНЬ ЛЕПРЕНС (КОРА ЖОСТЕРУ),що активно використовувався у той час у боротьб1 з закрепами. За рахунок дешевизни - часто фальсиф1кувалась, що навиъ, було зафшсовано «Циркуляром Управлетя главнаго врачебнаго инспектора № 1431 от 13 февраля 1909 г.»[4]
Поруч з Каскарином - реклама ГЕМАТОГЕНУ, який, на початку 20 ст. випускався у виглядi рщини.Окремий акцент в рекламному оголошенш на те, як розтзнати справжнiй продукт i як уникнути його фальсифжованих пiдробок.
Iii. виду НОВЫХ!. ПОПЫТОК'!, заменить
ихтюлъ
другими препаратами сЬры, причемъ утверждают!. или пытаются утверждать, что они тождественны сь нашит. препаратом-ь, мы считаем!, нужнымъ предостеречь здЬсь оть подобна го рода препаратов!,. ВмЬстi; съ г£мъ просим'!. доводить до нашего cn i vlüiiji, если друпе препараты ложно обозначаются назвашями ИХТЮЛЪ. Ammonium sulfo-ichthyoiicum, Ammonium Ichthyosulfonat или какъ нибудь иначе, сь элоулотреблежеи-ь нашей маркой Ichthyol, такт, какъ мы нам4рены пресл-Ьдовать за коитрафакш» судсбвымъ порядком-ь.
Ichthyol-Gesellschaft Cordes, Hermanni 4 Co.
HAMBURG.
Переслщувати в судовому порядку за контрафакщю свого продукту мали намiр й виробники ведомого 1ХТ1ОЛУ. Про це дуже суворо попереджала всесвiтньо вщома фiрма «Ichthyolgesellschaft Cordes, Hermanni Co».
J
18-19 стор1ччя - час активного розвитку фшшми, вццериття важливих алколощв, серед яких - Х1Н1Н. Завдяки плщнш пращ французьких вчених Кавенту та И. Пелетье було налагоджено промислове виробництво «езутсъкого порошку» (назва кори хшного дерева, що походить вщ назви Сзу1тського ордену, монахи якого займалися розповсюдженням цього порошку). [14]Серед виробншав \iHHoi продукци на початку 20 ст. були об'еднаш фабрики хшшу Щммера 1 Коз Франкфурта-на-Майне, яш пропонували свою продукщю на сторшках журналу «Практичесюй Врачъ»в 1903 р.
a' ZIMMER«? . FRAHKFU RT*.M. J
ФАБРИКА ХИНИНА
Simmer S 6°.. ¿ranRfuri a <M
£ ас Ri niп
обезюреченныйхининъ,
SalocRinin
против* недраятн. Salocfiin. salie.
AntirJieumaticum.
fJlrisfocfiin
Anlipyreticwn,
I QRinapRanin
Antipyrelicum и anli-nturàlgicum.
Cunairol
Cholagogum.
Jaiïèol
andUtpticantihysteric. stomachicum.
3Crosin
пропит ломоты имоче-числаю àiamesa.
Mortem
отъ поноса
ÎDymal
антисбптич. присыпка для рань
ЛИГ03ИН0ВЫЕ ПРЕПАРАТЫ: I LYG0SIN - СНШШ LYGOSIN - NATRIUM
AntUcpticum. AntJgonorrhoicum.
Друпяспмйальиоетигхннннння иилмлн.кокянит.ко^синъи пр. Пробы, лптердтура н про<пя подробпости к-ь услуга«..
Починаючи з шнця 19 ст. медицина дослщжуе вплив кисломолочних продукпв на оргашзм людини. Зокрема, вивченням кеф1ру займалися в1дом1 1лля 1лтчМечников та фундатор медичного факультету Новоросшського ушверситетуВолодимир Валер1анович П1двисоцький. За вм1ст пробютишв та шших корисних речовин кеф1р рекомендують пити КЕФ1Р при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печшки, шдшлунково!, при ожиршш.
Фирма ФРИДРИХЪ ЛЕЙЦ1У1АНЪ
гь СычевкЪ, Смоленский губсрпш ВЫПУСТИЛА ВЪ ПРОДАЖУ
КЕФИРН Ы Я Д Е П1Ш йй.
ферментъ кавкааскаго кофнр-одна лепешка для превра-наго коровьяго молока вь ке-лепешкамТ), во.зможнокрайне амоприготовлеше кефира. Для Гг. аптекарей особыя ц-Ьны; |анъ, Сычевка. Смоленской губ.
На сторшках журналу «ПрактическиI врачъ» за 1904 р.фирма Ф. Лейцмана пропонуе придбати КЕФ1РН1 КОРЖИКИ з метою виготовлення справжнього кеф1ру вдома.
А пакувалися вони у спещальш бляшаш коробки.
В Одса завжди св1жий КЕФ1Р можна було скуштувати у Р.Хасензона на вул. Рпнельевськш, № 26, про що свадчить реклама в щотижневику «Русскш врачъ».
ЗАВЕДЕН1Е
Р. А. ХАСЕНЗОНЪ
Одесса, Ришелъев. ул., № 26, д. Кона ОТДЕЛЕН 1Е ВЪ ГОРОДСКОМЪ САДУ Зе$нръ различной кр-Бпотси изготовляется ежедневно изъ стериллизованнаго молока, 12—Ю-Ю
Серед чисельних рекламних оголошень тих рок1в - пропозици в1д вдомих i в наш час фармацевтичних компанш.
Перюдичш медичш видання початку 20 ст. ряснштьрекламними об'явами в1д «Байер», «Шершг», «В1шЬ» «Рош» та ш.
«Farbenfabriken vorm. Friedr. Bayer & Co.»
Farbenfabriken
ifc • vorm. Friedr.-Bayer & Co.. vj:- ELBERFELD.
^ Фармацевтическое 07дЪлон1о.
Th
e о с i n
ТЕОСИНЪ
СН1ГПТ11ЧССКИ ..................... MM1onxi.
'.41. I.IIJII.IIOU мочогоиноо.
........... ................ДИНКИ, «'.[НОШИНН
......... "Г" 1"")д|;;ш|1Г|. почек,.. ........
еще почечиып umm-jüi cuocoUcin. pnllo-
. Tft-П..
Н|,|о» ь 0,2-0,4 l-ры. :i | ,,„■„, . ..........
М Е S О Т А N
МЕЗОТАНЪ Hom.ru ш.шцилопи« п|нчшрат1. дли Mlicr-iiBi-o употрсЛюиЫ ii|,11 рсГшптпчгоихч, гмдлгь. ,Ч,1»'|: пн finiiltlioi'ia'joiHU'o масля, concpuiciiiio бввг uiinnxii п логко нгпем-
11ДСТСЯ.
Прим.: См1;ишмпть съ олипкопммъ мпс-ломъ и слегка ширять 8 разя вь допь.
Н е I m i t О I
ХКЛМИТОЛ'Ь
Понос yjjr'iiiH'iiin»" протшюгпилостнос г родi rii« при болезних ь моченого пузыри. ПоканлиЫ: noriifuionif* моченого цуамрм,
иочочнмхь лох»........ фосфиту piii, зад-
nifi переломный ypiTpiiri., уретральные нлрмнм.
llpiOM'b .1 грм. н —4 pn:m ii i. допь.
ASPIRIN
АСПИРИНЪ
протмпуреПмнтпчсскос н успоканнающее. Лучшая aaut.ua енлпцнлонмхъ нропара-топ-ь.
Hpin-riio кмсломтаго »куса, бсэь псяких ь ПОПрШТНЫХ'ь побочныхъ дЬйстшП. Пр1оыъ: 1 грН. 3-6 раа-ь от, донь.
Аристохин1,
Агуринъ
Салофенъ
Солянокислый героинь
Протарголъ
Дуоталъ
ЖелЪзистан сомагоза.
2(1 Ü
;;н;н!нин;
Серед х1м1чних сполук, представлених компашею «Байер» - вам вщомий АСПIРИН(Aspirin).З 6 березня 1899 року АСП1РИНбуло внесено в реестр нових знашв 1мперського патентного бюро шд № 36433, як новий товарний знак, i став, фактично, офщшною торпвельною маркою компани «Байер». [13]До реч1, спочатку ввдкриття Астрину приписувалося Ф.Хоффману - штатному х1м1ку-досл1днику «Байер», проте, тсля 1949 року екс-пращвник компани Артур Ейхенгрш заявив, що саме вш був винахщником й кер1вником перших клшчних випробувань Астрину. Ейхенгрш був евреем, тд час Холокосту Друго! свггово! вшни був розорений та потрапив до концтабору. Така доля вченого не давала можливосп ввдкрито ввдстоювати сво! права, i, т1льки в 1949 рощ за два тижш до свое! смерт1 Артур Ейхенгрш зробив сенсацшну заяву, в якш звинуватив Хоффмана в привласненш наукового вщкриття i назвав його антисемитом. 1сторичну справедливють в кшщ минулого столитя намагався вщстояти шотландський юторик фармакологй' доктор Уолтер Снайдер, який вивчив арх1ви i з упевнешстю заявляе, що автором найпопуляршшого в свт препарату е саме Ейхенгрш. [6]«Байер» намагаеться цю заяву спростувати, але судовий позов проти Снайдера не подае.
«Байер» представляе також ще один винах1д А.Ейхенгрша - «проте!нове ср1бло» -ПРОТАРГОЛ (Argentum proteinate) - протим1кробна, протигрибкова та против1русна актившсть якого доказана навиъ сучасними дослщженнями.
«Roche»
Заснована у 1896 рощ компашя «Рош» (Roche), вже к 1900 р. опинилася на меж1 банкрутства, i т1льки завдяки завзятш робот1 пращвника компанй' Е. Барелла та його
розробщ декшькох усшшних препарапв, «Рош» залишився «на плаву» i згодом став одним з л1дер1в фармацп. Св1т побачили так1 л1ки, як С1РОЛ1Н i Д1ГАЛЕН, що сталисправжшми бестселерами на фармацевтичному ринку та продавалися понад 60 рошв. Активний розвиток компани до Першо! свггово! вшни дозволили вщкрити дек1лъка агенцш «Рош» на територи Росшсько! 1мперп, зокрема в Одеа. [3]
До реч1, саме реклама продукпв компанш «Байер» i «Рош» -найпопуляршша на сторшках медично1 перюдики початку 20 стол1ття.
Курортна справа вщноситься до найбшьш древшх вид1в туристичноиндустрп. Цшющ1 властивосп багатьох природних чинник1в в1дом1 з прадавшх чаав. «Дивш» джерела i шш1 чинники ставали основою лшувальних таемницъ храшв, нередко були предметом релйшного культу. [5]
На пожовплих сторшках перюдичного другу медичних корпоративних виданъ можна побачити р1зномаштш оголошення в1д здравниць та бальнеолопчних курорпв.Так, активно запрошували л1куватисягрязями в Бердянську (до реч1, пело!ди використовувалитут з 1902 р.).
Одеський Бальнео-ф1зютерапевтичний шститут (Лермонтовський курорт) пропонував сво! послуги щодолшування захворювань нервово! системи та системи шлунково-кишкового тракту. Свою гсторгю курорт почав з приватного пансюнату 1.Л. Трйера, який був розташований в Лермонтовському провулку, зв1дки й назва. «Фшкою» цього закладу був прилад длявиготовлення вуглекисло'1 (наугеймськог) ванни з натуральною наугеймською сшлю та 1мпортованою1з закордону гряззю «Фанго».[11]
11
J"Aicoo/ „Rott," Protylm,.Roche*> никогда не розлыаюиуйсн. совершенно «»ядовитый фосфорный 6/ъяонъ содертощш 2.6 фосфора ' rotyhniwr.vA.^v. II»-» П. Kt'ibrr brpjaal. .1"»« •»« Ujdtm. Airol „Rceht"
Siro/in „Rocht" Astero/ Hoch«"
И»»" ам«т>\» «игго^д» »**pHtm\\*»rirfln «nmla. uxrkria ■ Гмигд>'м>| iVvrU»« D» Uten Гт1;|1а мммт Ш immi NiwUt.
Su/fosot syrup „ RcoM' "n W MCIIIU. il.V.it-iuriu« врогадаяъ ((«оуааП__'— л» . Speaapota.ii>«» «.. . Thigenci „Ruii"
F. Hoinnann-La Roche ÄCi-e, ^ lvrro" <ШквшР1»\ Ямямк iRueirvX
Поряд i3 вiтчизняними курортами, активно анонсувалися i лiкувальнi установи
£вропи.
Так, ггалшський курорт
R0NCEGN0
Естественный мышьяково-желЬзистый источнинъ
пзв-Ьстенъ п употребляется для лечебныхъ цЪлсй съ 1850 г. Применяется съ превосходнымъ успЪхомъ п круглый годъ также для лечент на дому во вс-Ьхъ ггранах-ь; рекомендуется многими медицинскими авторитетами при малонровж.хлороз'Ь, зaбoлtвaн¡яxъ крови, малярш съ ея последовательными состоящими, при кожныхъ, нервныхь и женскихъ 6oflt3HHXb, при Basedow'oii болЪзни п т. д. Продается во всЪхъ аптекагъ.
Курортъ R0NCEGN0 (Ст. Valsugana— ж. д.) 535 м. н. у. ы. Минералышя z bcï современная ванны г гечебныя пргспссоб-лейя.
Grand Hôtel des Bains, первоклассный ресторанъ, 200 комнатъ п салонъ, полный комфортъ, большой тЬпистый паркъ. Ароматный воздух-!., отсутств1е пыдп. Музыка. Всякаго рода лЪтпш спорть. Средняя л-Ьтняя температура _ 18—22'-. Сезонъ отъ 29 мая до 15 октября. Проспекты высылаетъ д-щя курорта Koncegno, Юлш. Тпроль
Ронченьо
пропонував
мiнеральнi
лiкувальнi
(Roncegno)
термальш i ванни та води
«естественного мышьяково-железистого источника». До реч^ розмщення передбачалося в Grand Hotel Des Bains («roтелi купалень», де е першокласнi ресторани, «великш ттнистый парю всякаго рода лтттй спорть»), який юнуе й досi.
Сьогодення цього мюта - зустрiчi найбiльших европейських керiвникiв бiзнесу. А до середини 19 ст. - це нашвспустошеш села, яш сильно постраждали ввд чуми та вiйн. I так було б, можливо i дал^ якби не ввдкриття нiмецького лжаря Alexander Spengler (1827 -1901).
КЛИМПТИЧЕСК1Й КУРОРТЪ.
1!)!:.! г. ,41632 посетителей, общее число дней прсбывашя нхъ 1.138201.
DAVOS
Порицается круглый годъ Швейцар1я, Graublinden 1560 н. у. м. Главкыя железнодорожная и почтовая станщи: Davos-Dorf, Davos-Flatz.
—■ затяжного
Справки II проспекты безплатно чрезт, Vckchrsverein Davos.
Його «sheer madness idea»3i створення високопрних 8РЛдовела, що мiкроклiмат долини цього Micra дуже корисний для л^вання хворих на легеневу патолопю. Мова йде про ДАВОС.
3i сторшок журналу «Русскш врачъ» можна дiзнaтиcя, що вже в 1913 рощ кшькють вiдвiдувaнь цього клiмarичного курорту складала понад 1 млн.
До реч^ вщомий «Оcrрiв cкaрбiв» народився саме тут, пiд час проходження Р.Л.Сriвенcоном лiкувaння тяжко! форми туберкульозу легенiв.
Абсолютними ф1зютерапевтичними новинками того часу дивував та гостинно запрошував до себе швейцарський курорт БЕАТЕНБЕРГ. Тут пропонували електричш ванни та в1брацшний масаж.
ШпсицярЬ! Sf сдга^спвагд ¡1
(Надъ Туисышъ озером!.. илн:п. НнггрллкгшН. Нияъстная климатическая сшанц/н.
Водолеч(ч1нн1Ц1
со всьыи 1№1гьвш11ыи прпспосполеииши.
электрическ. свЪтовыя ванны, угленислыя ванны, аппараты ыя электризацж, дли вибрацтннаго массажа, воздушный ванны к т. д.
Д13ТЕТИЧЕСК0Е ЛЕЧЕН1Е.
.'5вн1.дующ:й лечебницей: д-ръ мед. В. А. Улгкоог», доцсятъ Вервгклго университета. Проспекты бозплатио.
I_
Санатори в Польщi та Нiмеччини пропонували лжувати нервовi хвороби, пcихiчнi розлади, захворювання щитоподiбно! залози на rериrорiях, розташованих в лicних гущавинах та на берегах рщ в бальнеолопчних курортах з «центральним отопленiем, лiфтом на всъ этажи та центральным отопленiем при тзком давлети».
Мшеральш джерела В1ши в1дом1 ще за час1в Генр1ха Бурбонського. Але, найбшьшу популяршсть бальнеолопчний курорт на берез1 р1чки Алье набувтсля того, як його вщвщали вшценосш доньки французького короля Людов1ка XV. А грандюзна буд1вельна кампан1я м1ста почалася тсля того, як Наполеон III (який л1кував прояви спадково! хвороби шлункутермальними водами) перетворив його на свою курортну резиденщю. Тод1, й було закладено новий тон на «модний» нашй в Вши - мшеральну воду (замють шампанського).
На початку 30-х рр. 19 ст. було запатентовано мшатюрний продукт - «ПАСТИЛКИ В1ШИ», яш м1стили видобуту з термально! води харчову соду. Було доведено !х терапевтичний ефект для полшшення травлення.
Судячи з оголошення за 1904 р. виробництво пастилок вийшло далеко за меж1 Францп 1 на початку 20 ст. !х можна було придбати й на територп Росшсько! 1мперп, бшьше того, «ПАСТ1ЛКИ В1ШИ» - популярний сучасний смаколик, що й тепер можна купити у сувешрних крамницях.
Походження цього во1стину цшющого напою — природне джерело з багатовшовою ютор1ею, яка сходить до час1в римсько-гальських термальних лазень. 3 1857 р. термальний курорт у передшсп де Жеремуа розпочинае випуск мшерально! води «У1ТТЕЬ» з самих пр Вогези. В 1903 р. цшющ1 властивосл ше! мшерально! води були визнанша державному р1вш I вже наступного року на сторшках щотижневика «Практическш Врачъ» можна побачити рекламу «У1ТТЕЬ».
«БоржомЬ» — мшеральна вода вулкашчного походження, як1й за природними м1рками вже б1льше 1500 рок1в. Але, як сввдчать юторичш дослщження, рашше вона використовувалася лише для купання, а не для пиття. А з 1894 року вже юнував завод, що розливав воду в промислових масштабах. [8]
МИНЕРАЛЬНАЯ ВОДА ==
БОРЖОМЪ
С.пш» «»>:,„ » ПРИМЕНЯЕТСЯ
■ ч И1П и ritopaTcpii* пр:'--- Т А И Г Г1 U I I л I. I ^" г» ■ V. - .. ^ и щ(!- ■«. п. и -— ....... ч
СЪ БОЛЬШИМЪ
н ¿.и"» " л *»«»£ УСПЪХОМЪ
Pf-.r Dr I Bi.i a. Prof Пг P.tW. н м.зг «pyi.iv
при заг.о.'гм1ли1ях'ь жклудкл в kmiiib4miika . катли'лхъ дыхлтвльных'ь путей . СТРАДА Ш Я ХЪ ПВЧВНВ
_ ьол'ышях'ь 110 ч в к "в it .мочввыхъ путвй
. овщих'ь рлнстроиствахъ он.мин л вещвствъ
| дли оплпгчшпя iipibma п усвоен1я л1ног леклрствъ.
шшпчшврИпирцтцаа ТОРГОВЫЙ ДОМ Ь
b'tw'Ct >.'..*.".»V"mБ. UIACKO.IbCKIH
<•■••"« С-ПеТЕРЬУРГЬ. Нм«1>, Nt 27.
Отже, й не дивно, що в журнaлi «Русскш Врачт» за 1909-1914 рр. друкувалися реклaмнi оголошення цiлющого мiнерaльного напш.
На сторшках медично! перюдики тих рошв можна побачити й дуже ушкальнюб'яви, наприклад, про продажемна, коньяку або какао.
Так, ввдоме свого часузагальнозмщнююче вино «СЕН-РАФАЕЛЬ» активно рекламувалося як вино аптечне.Рекламна брошура з газети«Практмческш ерачъ» за 1904 р. стверджувала, що цей напiй «улучшает нраестеенное м эмоцмональное состоянме больных, что способстеует мх еыздороеленмю». Лiкарi прописували видужуючим пiсля важких хвороб, школи навiть дiтям i анемiчним панночкам. В Киeвi усерединi 19 ст. був навпъ такий собi фанат «передоео'1 французько'1 школм еiнолеченiя»[2], в аптещ якого й можна було придбати цей корисний нектар.
видань и рекламу
Незвичайним було побачити на обкладинках медичних НАТУРАЛЬНОГО КОНЬЯКУ тов-ва «Н.Л.Шустовъ съ Сыновьями».
Щкаво, що у 1900 роцi зразки коньяку були анонМно вiдправленi на Всесвггаю виставку до Парижа, де Шустови отримали Гран-npi i сталi единими нефранцузькими виноробами, яким дозволили на етикетках писати слово «cognac». Додали деяш нотки авантюризму Шустови й до реклами свого продукту. Так, "вони наймали людей, яш Гхали
до Франци i там в ресторанах вимагали подати 1м коньяк "Шустов". Коли виявлялося, що такого напою в меню немае, клieнти влаштовували скандал. Пiсля таких випадшв власники ресторанiв стали замовляти одеський коньяк". [12]
Не можна ввдмовити у креативностi, навiть, у шокуючш креативностi, рекламодавцям
компани Конрада Ван Гутена. «Шоколадному магнату» того часу, який активно намагався довести корисш властивостi КАКАО та завоювати свою частину ринку, прийшла на думку альтернативна спроба достукатися до покупцiв ушкальним вiзуально-вербальним спектаклем.
Так, злочинець, засуджений до страти, викрикнув, стоячи на ешафоп, в натовп: «Купуйте какао Ван Гуттена!» Зробив вш це в обмш на солiдну суму вщ виробника какао для своГх спадкоемцiв.
Буквально наступного дня Ван Гуттен, став одним з найввдомших людей, його iм'я друкувалося у всiх газетах, а какао вмить розкуповувалося з прилавшв.Весь Амстердам обговорював цей волаючий випадок - панi розмовляли про це в лггературних салонах, а газети тстрявили заголовками, пiдраховуючи грош^ як1 компанiя Ван Гуттена заплатила нещасному. Ну а сторинки багатьох видань (зокрема й медичних) ряснiлирiзноманiтними оголошеннями КАКАО ВАН ГУТТЕНА, тдкреслюючи кориснiсть цього порошку. [9]
Вдосконалення рекламних оголошень - запорука вдало! реалiзацil товару. Дотрималися цього правила й виробники реклами тих чаав, роблячи ключоеi слоееснi формм об'яв максимально шформативними та корисними для розширення аудиторп покупцiв.
Поруч iз посиланнями на «авторитети», рекламнi слоганичасто використовуютьцiлком «побутовЬ> аргументи: так, МНОГОБРОМИСТЫЙ ЭЛИКСИРЪ ИВОНЪ «рекомендований медичними знаменитостями Парижа», ГЕМАТОГЕН д-ра ГОММЕЛЯ «незамшний в дитячш практищ», АСТЕРОЛне псуе шструмент", ПРОТИЛ1Н"так само важливий для людини, як суперфосфат для рослин", а вино СЕНЬ-РАФАЭЛЬ - «лучшш другъ желудка» i «превосходно на вкус».
Щкаво було знайти на сторшках перюдики тих чаав анонсиновинок медичног лтератури. Слад зазначити, що багато з цих видань доа дбайливо збертаються у фондi нашо! бiблiотеки. Ось, деяк1 з них:
ЭЛЕМЕНТЫ ЭМБРЮЛОГШ
человека и позпоночпыхъ животныхъ,
лля гф.псй к студситовъ, 0. Не^у^д'а,
профессора янятомо-б1ологнческаго Института ВсгШГскаго
Уиииерситстя.
Псроволъ съ '1-го иЪыецкаго шяанЫ 1>1с Шстепке и с г ЕлЫ'1скс1ипЕ5|с1пс Йс5 Мсп&сЬен шк! Осг \Viibeltleic \о» Рго1. Оъкаг Нсг1\у|& пол1. рсланц1еП
В. Я. Рубашкина,
профессора Иипсрлторскаго Юрьспскаго Университета.
2-е русское нздан1с съ 399 рисунками. Пстрогралъ. ИданПс К. Л. Риккера. 1912. 1 lt.ua 4 р. ад к
У Ч Е В И И К Ъ
СУДЕБНОЙ МЕДИЦИНЫ
д-ра Эдуарда фопъ Гофманиа. Псреводъ съ 9-го н'Ьмсцкаго исправлсннаго и дополнсннап) издан1я подъ рсдаки.1сй бывш. проф. Д. П. КОСОРОТОВА. 6-ос русское издашс съ 141 рисункомъ вь текстК
1912 г. Ц-Ьна 4 руб 50 к. Издан1е К. Л. Риккера.
Я
УЧЕБНИКЪ
СУДЕБНОЙ медицины
Д-ра Эдуарда фонъ-ГОФМАННА,
Вдехп л f" пиюл, 13>ШЯЙЛ i инлши шш:
«Lehrbeth ¿«г jtfkilUcket Msiicia тот Dr. Uaui t. Hofo»s».»
пго*гссога д. П. КОСОРОТОВА.
R. МНКСИМОВЪ.
ЧАСТЬ II.
УЧЕН1Е О ТКАНЯХЪ.
Съ 252 рис. В7> тсксгЬ и 1 таблицей.
1915 г.--614 стр.--ЦЪна 5 р.
Издаш'е К. Л. РИККЕРА Петроградъ.
А. М а к си ,мо h i..
основы гштологш.
Учем1е о т к з и я ^ V
smse.
¡ГЛ. ..г^'чос
-
Щею короткою розповаддю, спираючись на рекламш матер ¡ал и перюдичного друку, ми спробували розповiсти, яка саме фармацевтична продукщя була найбiльш визнаною, як1 фармфiрми вже тодi були представленi на ринку, де можна було отримати належну медичну допомогу. Ще бшьше цiкавих оголошень у незвичайнiй вiртуальнiй виставцi «Фармпромоушн на початку ХХ ст.».
Лггература
1. 100 великих одесситов: [биогр. очерки] / сост.: А. Либин, Н. Маковец. - Одесса : Орйтищ 2009. - 511 с.
2. Аптечное вино. - Режим доступа :https://www.gorodkiev.com/aptechnoe-vino.html
3. Аржанов Н. П. Русский проект "Рош": "Серебряный век" рекламы препаратов фирмы в корпоративной медицинской периодике / Н. П. Аржанов // Провизор. - 1999. - № 10. - Режим доступа : http://www.provisor.com.ua/archive/1999/N10/arganov.php
4. Аржанов Н. П. Фальсификация лекарственных средств — истинная и мнимая. Подпольные фабрики и дилерские сети / Н. П. Аржанов // Провизор. - 2000. - № 15. -Режим доступа: http://www.provisor.com.ua/archive/2000/N15/arganov.php
5. Борисова А.В.История развития санаторно-курортного дела в России / А.В.Борисова, Ю.Ю. Иерусалимский // Современные проблемы сервиса и туризма. - 2009. - №3. - С.31-34. - Режим доступа : 1Шр УЛоигПЪ.пеШаШ 10ип5т/Ьст50уа2. 1Пт
6. Вайсман Тания Непризнанный изобретатель аспирина Артур Эйхенгрин / Т. Вайсман. - Режим доступа : https://grimnir74.liyeiournal.com/11041706.html
7. Дома Руссова больше не будет. Вместо него власти «дарят» городу международный конгресс-холл // ОБЕ88АБА1ЬУ. - Режим доступа :http://odessa-dailY.com.ua/news/doma-rvssoya-bolwe-ne-bvdet-id23975.html
8. История «Боржоми». - Режим доступа :https://www.boriomi.com/int ru/water/historv/#1
9. От какао не «на бобах». - Режим доступа : https://varodom.liyeiournal.com/708429.html
10. Котельникова М. Гаванная в Одессе: улица, которой не должно было быть / М. Котельникова // Лоция. - Режим доступа : https://lotsia.com.ua/article/gayannava-v-odesse-ulica-kotorov-ne-dolzhno-bvlo-
bvt?fbclid=IwAR1MiP6CenL5UA0toS7wC239SoaTDrr0adlLLXxJyKiVbJKFFCLNWn8iYmo
11. Открытие Лермонтовского морского курорта // Одесские новости. - 1914. - № 9376. - 9(22) июня. - Режим доступа:http://viknaodessa.od.ua/old-photo/?lermontoyskii-sanatorii-1917
12. Серова, Валерия История рекламы: ради спроса — пистолет в театре и летающие консервы / В. Серова, М. Полина // Сегодня. - 2017. - 14 нояб. - Режим доступа : https://www.segodnva.ua/lifestvle/fun/istoriva-reklamv-radi-sprosa-pistolet-y-teatre-i-letavushchie-konservv-1069797.html
13. Становлення м1жнародно! компани (1881-1914) : [Iсторiя Байер]. - Режим доступу : http://www.baver.ua/about/historv/18811914/
14. Сятиня, Михайло Л. кторгя фармаци : Навч. поабник для вищ. навч. заклащв / М.Л. Сятиня. - Львiв : [б. в.], 2002. - 657 с.
Улицы Одессы: Княжеская. - Режим доступа :
https://od.vgorode.ua/news/obzorv/301048-ulvtsv-odessv-kniazheskaia
