CC BY
29
УДК 636.2:637.04/.07
Федорович СЛ.1, д. с.-г. н.;
©Федорович В.В.2, к. с.-г. н.; Слрацькнй Й.З.2, д. с.-г. н.; Гурський 1.М.3, к. с.-г. н.; Бойко О.В.2, к. с.г. н.
Институт бюлогп тварин НААН 21нститут розведення / генетики тварин НААН 3Уманський нацюнальний ушверситет садгвництва
М'ЯСНА ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ВМ1СТ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В У М'ЯС1 I ВНУТР1ШН1Х ОРГАНАХ БУГАЙЦШ Р1ЗНИХ ГЕНОТИП1В
Дослгджено вм1ст важких метал1в (мгдь, кобальт, ванадт, цинк, зал1зо, свинець, кадмт) у м'яс та субпродуктах тварин ргзних генотитв (укратська червоно-ряба молочна та п помш з пол\ською, волинською, симентальською австртськог селекцп та укратською м 'ясними породами).
Ключовi слова: укратська червоно-ряба молочна порода, помш, важт метали, м 'ясо, печтка, нирки.
Вступ. В сучасних умовах штенсивного розвитку промислового виробництва в результат дiяльностi металургшних, хiмiчних, паливно-енергетичних, переробних тдприемств концентращя токсичних металiв, шкiдливих для здоров'я тварин, у грунт^ водi, повiтрi, кормах у десятки р^в перевищуе допустимi рiвнi. Несприятлива екологiчна ситуацiя в сшьському господарствi вiдображаeться на обмш речовин у тварин, впливае на !х продуктивнiсть, а також на бюлопчну цiннiсть i якiсть вироблено! ними продукцп [1, 3, 6].
Перше мюце серед найбiльш шкщливих для здоров'я тварин займають важю метали. Не дивлячись на те, що роль !х двояка i бiльшiсть iз них необхiднi для нормально! життедiяльностi органiзму, при тдвищених концентрацiях вони токсичнi, а деяю небезпечнi вже у дуже незначних кшькостях [2, 5, 6].
У тепершнш час приймаються заходи по усуненню комплексних гiпо- та гiпермiкроелементозiв рiзно! етюлогп у велико! рогато! худоби, якi негативно впливають на здоров'я та продуктившсть тварин. Профшактичш мiроприемства пов'язанi з необхiднiстю ощнки концентрацi! мiкроелементiв як у бюлопчних рiдинах, так i у тканинах тварин [8].
Дослщженнями вчених багатьох кра!н встановлено, що кiлькiсть токсичних речовин, яю надходять в оргашзм тварин i трансформуються у продукцш, коливаеться в широких межах. Цей рiвень залежить вiд iнтенсивностi техногенного навантаження на сшьськогосподарсью угiддя, повнощнност годiвлi, умов утримання, виду та порщ тварин [9]. З огляду на це,
© *Науковий консультант - доктор с.-г. наук Й.З. Орацький Федорович £.1., Федорович В.В., Орацький Й.З., Гурський 1.М., Бойко О.В., 2011
метою наших дослщжень було вивчити забшш показники та вмют важких мет^в у м'яс i внутршшх органах бугайщв укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи та 11 помiсей з бугаями-плiдниками м'ясних порiд рiзно! селекци.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проведенi на бугайцях укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи та помюях, одержаних вiд схрещування корiв названо! породи з бугаями-плiдниками м'ясних порщ вiтчизняно! (полiська, волинська та укра!нська мясна породи) та зарубiжно1 (симентальська мясна порода австрiйсько! селекци) селекцi!, у господарствi "Урожай" Теплицького району Вшницько! областi. Для проведення науково-господарського до^ду за принципом пар-аналопв [4] було сформовано 5 груп молодняку (табл. 1).
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу_
Група тварин Порода,генотип Кшьккть тварин у груш
I - контрольна укра!нська червоно-ряба молочна 10
II - дослщна украшська червоно-ряба молочна х пол1ська м'ясна 10
III - дослвдна украшська червоно-ряба молочна х волинська м'ясна 10
IV - дослщна украшська червоно-ряба молочна х симентальська м'ясна австршсько!' селекци 10
V - дослвдна украшська червоно-ряба х украшська м'ясна 10
Для вивчення м'ясно! продуктивност нами було проведено за методикою В1Та контрольний забш бугайцiв у вiцi 18 мюящв по 3 голови з кожно! групи. У зразках найдовшого м'яза спини, пiдготовлених до ан^зу методом сухого озолення, на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi визначали вмiст важких мет^в [10].
Одержаний матерiал наукових дослщжень обробляли методом варiацiйно! статистики за Н. А. Плохинским [7].
Результати дослщжень. Результати наших дослщжень свщчать, що мiж тваринами рiзних генотипiв спостер^алася значна рiзниця за забiйними показниками. Вс пiддослiднi помiсi вiрогiдно переважали ровесникiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи за передзабшною живою масою, масою тушi та забiйною масою (табл. 2). Рiзниця за передзабiйною живою масою мiж тваринами I i II групи становила 38,6, I i III - 62,3, I i IV - 82,3 та I i V - 79,6 кг, за масою тушi - вщповщно 34,8; 50,9; 65,8 та 63,4 кг i за забшною масою - 34,6, 51,8, 66,8 та 63,8 кг при Р<0,001 у вЫх випадках. Маса внутршнього жиру найвищою була у тварин III i IV групи. За цим показником вони переважали ровесниюв I групи вщповщно на 0,9 (Р<0,001) та 1,0 кг (Р<0,001). За виходом тушi бугайцi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи поступалися помiсям II групи на 3,3, III - на 4,0, IV - на 4,8 i V - на 4,6 %, а за забшним виходом - вщповщно на 3,1; 3,9; 4,7 та 4,4 %.
Таблиця 2
Забшм показники бугайщв рйннх генотитв у 18-мiсячному вiцi, n=3
Показник Група тварин
I II III IV V
Передзабшна маса, кг 418,7±3,53 457,3±4,53 481,0±2,10 501,0±2,56 498,3±2,89
Маса парно! туш1, кг 212,6±1,7 247,4±5,99 263,5±1,85 278,4±1,97 276,0±1,6
Вихвд туш1, % 50,8 54,1 54,8 55,6 55,4
Маса внутршнього жиру, кг 7,5±0,15 7,3±0,17 8,4±0,21 8,5±0,16 7,9±0,15
Вихвд жиру, % 1,8 1,60 1,7 1,7 1,6
Забшна маса, кг 220,1±1,57 254,7±5,98 271,9±1,92 286,9±1,9 283,9±1,7
Забшний вихвд, % 52,6 55,7 56,5 57,3 57,0
Нами встановлено, що тварин рiзних генотитв вiдрiзнялися мiж собою за вмютом у м'ясi та внутрiшнiх органах важких мет^в (табл. 3).
Таблиця 3
Вмкт важких металiв у м'яС та внутрiшнiх органах 18-мкячних
бугайцiв (мг/кг)
Об'ект досл1джень Cu Co Vn Zn Fe Pb Cd
Найдовший м'яз спини
I гр. 0,56 0,047 0,054 4,97 5,28 0,528 0,053
II гр. 0,47 0,036 0,043 4,58 5,01 0,497 0,047
III гр. 0,49 0,034 0,039 4,49 5,09 0,491 0,049
IV гр. 0,46 0,037 0,041 4,52 5,11 0,489 0,044
V гр. 0,47 0,033 0,043 4,57 5,14 0,499 0,046
Печшка
I гр. 7,87 0,021 1,52 4,42 8,01 0,597 ,083
II гр. 6,18 0,018 1,39 4,09 6,99 0,583 0,071
III гр. 6,34 0,015 1,41 4,07 7,11 0,581 0,069
IV гр. 6,31 0,016 1,43 4,11 7,01 0,580 0,072
V гр. 6,28 0,016 1,40 4,09 7,05 0,582 0,071
Нирки
I гр. 1,01 0,029 1,19 4,0 8,21 0,584 0,176
II гр. 0,91 0,023 1,13 3,75 7,88 0,579 0,137
III гр. 0,87 0,024 1,13 3,66 7,91 0,570 0,141
IV гр. 0,92 0,026 1,14 3,61 7,75 0,572 0,140
V гр. 0,90 0,025 1,12 3,59 7,62 0,570 0,139
Вмiст свинцю у найдовшому м'язi спини ycix помшних тварин знаходився
у межах допустимо! норми (0,5 мг/кг) i залежно вiд групи складав 0,489-0,499 мг/кг. Лише у ровесниюв I групи цей показник був на 0,028 мг/кг бшьше норми на 5,6 %.
Вмiст мiдi у м'яс тварин усiх генотипiв був майже в 10 разiв нижчим за допустиму норму (5 мг/кг) - вщ 0,46 до 0,56 мг/кг. Слщ зазначити, що в пареж!матозних органах цей показник був високим у бугайщв уах дослiджуваних генотитв, але найвищим (на 24,1-27,3 %) вш був у тварин укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи - 7,87 мг/кг у печшщ та 1,01 мг/кг - у нирках.
Вмют з^за як у м'яЫ, так i у печшщ та нирках бугайщв також був у межах норми i складав залежно вiд групи та органу 5,01-8,21 мг/кг. Найвищим вш був у тварин I групи.
Слщ зазначити, що у м'яс помiсей (11-У групи) вмют кадмiю не перевищував норми (0,05 мг/кг), в той час як у тварин I групи вш був вищим на 6 % або на 0,053 мг/кг. Найбшьше кадмш накопичувалося у нирках.
Таким чином, можна зробити висновок, що худоба м'ясних генотитв у меншш кшькост трансформуе солi важких металiв у м'ясопродукти порiвняно з тваринами молочних порщ, що дае пщставу вважати !! бiльш екологiчно чистою та придатною для харчових цшей.
Внсновкн. Встановлено, що помiснi тварини, одержат вщ схрещування корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи з бугаями-плщниками м'ясних порiд вiтчизняно! (волинсько!, полюько!, укра!нсько! м'ясно!) та зарубiжно! (симентальсько! австрiйсько! селекцi!) селекцi! значно переважали чистопородних ровесникiв вихiдно! материнсько! породи за забшними показниками. Худоба м'ясних генотитв у меншш кшькост трансформуе солi важких металiв у м'ясопродукти порiвняно з тваринами молочних порщ.
Л^ература
1.Алиев А.А. Обмен веществ у жвачных животных / А. А. Алиев // М.: НИЦ Инженер, 1997. - 420 с.
2.Кошелев С.Н. Экотоксиканты в растительных и пищевых цепях Западного Урала / [С.Н. Кошелев, И.М. Донник, Л.В. Бурлакова, О.В. Кущева] // Монография. Екатеринбург: Уральськоое ииздательство, 2006. - 198 с.
3.Кравщв Р.Й. Проблеми мжроелементного живлення тварин i птищ, якост вироблено! продукцп, профшактики мiкроелементозiв та шляхи !х виршення / Р.Й. Кравцiв // Наук. вюник ЛДАВМ. - Львiв, 2000. - Т. 2 (№ 2), Ч. 4. - С. 86-91.
4.Методики опытов по технологии мясного скотоводства (Методические рекомендации) - Харьков, ИЖ УААН, 1998. - 37 с.
5.Мицык В.Е. Исследования роли цинка и других микроэлементов в питании животных в Западных районах Украины / В.Е. Мицык - К., 1965. - 19 с.
6.Пенькова И. Использование нетрадиционных кормовых средств для производства экологически безопасной продукции скотоводства / И. Пенькова, О. Мишина // Молочное и мясное скотоводство. - 2009. - №6. - С. 23-26.
7. Плохинский Н. А . Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 256 с.
8. Тютиков С.Ф. Анализ распространения тяжелых металлов в биологических объектах и окружающей среде / С.Ф. Тютиков // Вестник Россельхозакадемии. -2000. - № 2. - С. 49-51.
9. Федорук Р. С. Бюлопчна цшшсть i якють молока в контекст техногенного забруднення природнього середовища та еколопчно! безпеки / Р. С. Федорук, 1.1. Ковальчук // Бюлопя тварин. - 2007. - Т.9, №1-2. - С. 10 -19.
10. Хавезов И. Атомно-абсорбционный анализ / И. Хавезов, Д. Цалев -Ленинград: Химия, 1983. - 144 с.
Summary
Fedorovich E.I.1, Fedorovich V.V.2,Siratskiy I.Z.2, Gurskiy I.M.3, Boyko O.V2.
1Institute of Animal Biology of NAAS Ukraine 2Institute of animals of breeding and genetics of NAAS Ukraine 3Uman National University of horticulture MEAT PRODUCTION END TABLE OF CONTENTS OF HEAVY METALS IS IN MEAT AND INTERNAL ORGANS OF BULLS DIFFERENT
GENOTYPES.
Maintenance of heavy metals (copper, cobalt, vanadium, zinc, iron, lead, cadmium) is investigational in meat and liver of animal different genotypes (Ukrainian red-and-white dairy and its cross-breeds with Poliska, Volinska, Simmental of meat austrian selection and by Ukrainian meat breeds).
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щербатий З.£.
