CC BY
21
професмний травматизм, скорочуеться три-валiсть активного працездатного життя [7].
Висновки
На основi отриманих даних можна дйи до висновку, що харчовий рацюн студентiв Львiвського iнституту економки та туризму е незбалансованим за яюсним складом та мае недостатню кiлькiсну цiннiсть. У середньодо-бових рацюнах студентiв виявлено надли-шокжирiв, дефiцит вуглеводiв (з переважан-ням легкозасвоюваних) та життево важливих харчових речовин — втам^в В1, В2, РР та С, мiнералiв — Ca, Mg. Зазначенi недолiки у фактичному харчуванн студентiв можна усу-нути насамперед завдяки збiльшенню рiзно-маытност продуктового складу добових ра-цiонiв. Слщ розширити склад рацiонiв за ра-хунок продуктiв, багатих на склады вуглево-ди, надавати перевагу хлiбу з борошна грубого помелу, хлiбуз виавками, продуктам iз цельного зерна; комбЫувати Тх зi збiльшеною кiлькiстю свiжих овочiв та фруктiв, багатих на втамн С; споживати нерафiнованi рослинн олiТ (соеву, кукурудзяну), якi мютять незамн нi полiненасиченi жирнi кислоти, та зменши-ти споживання тваринних жирiв; споживати бiльше молочних продук™, пiснi сорти м'яса (2-3 порци на тиждень), рибу (двiчi на тиж-день) i зменшити у рацюн кiлькiсть конди-терських виробiв, замiнюючи Тх на сухофрук-ти та мед.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зубар Н.М. Основи фiзiологiТ та гiгiени харчування: [пiдручник для студенев вишiв] / Н.М. Зубар. — К.: КНТЕУ, 2006. — 341 с.
2. Корзун В.Н. Вимоги до якост харчування населення в умовах еколопчного неблагопо-луччя / В.Н. Корзун // Еколопчний вюник. — 2006. — № 6. — С. 10-14.
3. Методика оцЫки харчового статусу лю-дини та адекватност Ыдивщуального харчування: [навч.-метод. пос. для самостмноТ' ро-боти студенев вишiв] / В.1. Ципрiян, Н.В. Велика, В.Г. Яковенко. — К., 1999. — 60 с.
4. Норми фiзiологiчних потреб населення УкраТни в основних харчових речовинах та енерги / Зубар Н.М. // Основи фiзiологiТ та п-пени харчування: [пiдр. для студенев вишiв] / Н.М. Зубар. — К.: КНТЕУ, 2006. — С. 283-290.
5. Павлоцька Л.Ф. Основи фiзiологiТ, ппени харчування та проблеми безпеки харчових продукта: [навчальний поабникдля студенев вишмв] / Л.Ф. Павлоцька, Н.В. Дуденко, Л.Р. Димитрiевич. — Суми: Уыверситетська книга, 2007. — 441 с.
6. Сорокун И.В. Оценка фактического питания студентов Сургутского университета / И.В. Сорокун, Т.Я. Корчина // Вопр. питания.
— 2008. — № 5. — С. 59-61.
7. Спиричев В.Б. Биологически активные добавки как дополнительный источник вита-ми нов в пи та нии здо ро во го и боль но го че ло -века / В.Б. Спиричев // Вопр. питания. — 2006. — № 3. — С. 50-59.
8. Фролова Т.В. Вплив факторiв довюлля на харчування та формування остеопеычного синдрому у дтей / Т. В. Фролова // Довюлля та здоров'я. — 2007. — № 1. — С. 28-31.
9. Химический состав пищевых продуктов: [справ. табл. / Под ред. И.М. Скурихина и М.Н. Волгарева]. — М.: Агрпромиздат, 1987.
— 321 с.
Надйшла до редакци 29.05.2009.
77 Environment & Health №32010
FUTURE FEED OF HUMANITY
Kozyarin I.P., Dyman T.N.
МАЙБУТНЕ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ
рогресуюче забруднення дов-кшля та подальше зростання ктькост населення на Землi ро-блять проблему харчування у бтьшост кра'ш св^дуже впли-вовою у ктькюному i якюному аспектах. Людина сучасного суспшьства при традицмному харчуванн практично прирече-на на т чи iншi види харчово!' не-достатностi, якi здатнi негативно впливати на захисн сили ор-ганiзму за дм шкiдливих чинни-кiв довкiлля, що рiзко пщвищить ризик розвитку багатьох захво-рю вань.
У зв'язку з цим рацiони людей ХХ1 столiття разом з традицй ними харчовими продуктами будуть мютити продукти з вмь стом генетично модифкованих органiзмiв (ГМО), харчовi i бю-логiчно активнi добавки, функ-цiональнi продукти харчування тощо. Таким чином, людство поступово перейде на споживання оргаычно!', штучно! i на-ноíжi [3, 7].
Органiчна !жа з'явилась як продукцiя органiчноí агрокуль-тури. Це поняття не е уыфкова-ним, оскiльки рiзнi кражи св^
БУДУЩЕЕ ПИТАНИЕ ЧЕЛОВЕКА Козярин И.П., Дымань Т.Н.
В статье рассмотрены приоритетные вопросы питания будущих поколений человечества. Приведены сведения о производстве искусственной, органической и нанопищи, указаны их положительные и отрицательные стороны, освещены сведения об уникальных свойствах наночастиц. Ключевые слова: пищевые продукты, органическая, искусственная, нанопища.
FUTURE FEED OF HUMANITY Kozyarin I.P., Dyman T.N.
The priorities questions of feed of future generations of are considered in the article. Information is resulted about production of artificial, organic and nanofood, their positive and negative sides are indicated, information is lighted up about unique properties nanoparticles.
Key words: food products, organic, artificial and nanofood.
© Козярн 1.П., Димань Т. М. СТАТТЯ, 2010.
КОЗЯР1Н 1.П., ДИМАНЬ Т.М.
Нацюнальна медична академ1я тслядипломно'Т осв1ти ¡м. П.Л. Шупика, м. КиТв Нацюнальний аграрний ушверситет, м. Бта Церква
УДК 613.2:001.8
мають особисте визначення ор-гашчних продуктiв. Наприклад, в якост розширеного i узагаль-неного поняття "оргаычна Тжа" можна використати визначення департаменту стьського госпо-дарства США (USDA): органiчна Тжа — це продукт, "...виробле-ний з використанням матерiапiв i процедур, якi покращують еко-логiчний баланс i Ытегрують ча-стини сiльськогосподарського виробництва в еколопчне ць ле...". 1ншими словами, USDA визначае органiчну Тжу як продукт, ви ро бле ний без ви ко ри -стання пестицидов, гербiцидiв, юшзуючоТ радiацií, мiнеральних добрив, ГМО тощо [3].
Попит на органiчнi продукти за останнi роки ХХ стошття набув масового характеру на спожив-чому ринку всiеТ планети i стано-вить 1-4% вiд загального об'ему продажу продуктiв, за умов, що прирiст продажу звичайних хар-чових продуктiв становить лише 2-3%. Широке поширення ви-робництв i вживання оргаычноТ Тжi на усх континентах планети скорiше е фактом формування еколопчноТ свiдомостi у масштабах усього людства i визначати-ме харчування людини у майбут-ньому.
Дотепер основним напрям-ком збтьшення об'ему харчовоТ продукцп було пщвищення куль-тури сiльськогосподарського ви роб ниц тва, але ТТ ефек тив -нють незначна. Подальше збть-шення виробництва харчовоТ продукцп в умовах сьогодення можливе лише за умов створен-ня нетрадицмних джерел, по-шуку нових шляхiв виробництва харчових продуктiв, заснованих на наукових принципах, та ско-рочення харчового ланцюга. У цьому план багато надiй покла-да еть ся на штуч ну Тжу.
Штучна Тжа — це харчовi продукти, одержав з рiзних харчових речовин (бшмв, амшоки-слот, лтщв, вуглеводiв), якi по-передньо видтяють iз природ-ноТ си ро ви ни чи от ри му ють на -правленим синтезом iз мше-ральноТ сировини з включенням харчових добавок, вiтамiнiв, мь неральних кислот, мiкроелемен-тiв тощо.
В якост природноТ сировини ви ко ри сто ву ють дру го ряд ну си -ровину м'ясноТ i молочноТ про-мисловост^ зерно злакових, бо-бових i маслянистих культур та продукти Тх переробки, зелену масу рослин, гщробюнти, бю-масу мiкроорганiзмiв тощо. При цьому видтяють високомолеку-
лярнi речовини (бтки, полюаха-риди) i низькомолекулярн (ло-ди, амiнокислоти тощо).
Видтяють дектька видiв штучноТ Тжi: синтетична, отри-мана iз синтезованих речовин ^ети, складенi з низькомоле-кулярних речовин для л^валь-ного i спецiального харчування); комбiнованi продукти, що складаються з натуральних продук^в та добавлених до них харчових речовин i добавок (фарш, паш те ти, ков ба си, в яких частину м'яса замшено на iзолят будь-якого бтка); аналоги харчових продук^в, що iмiту-ють натуральнi продукти (наприклад чорна iкра, мед).
Штучну Тжу отримують у ви-глядi гелiв, харчових волокон, суспензм, емульсiй тощо. Для надання вщповщного смаку, запаху, кольору до неТ додають харчовi барвники, смаковi i аро-матичнi речовини.
Створення штучних продуктiв дозволяе здешевити i збтьши-ти виробництво харчових про-дуктiв на iснуючiй стьськогос-подарськш базi у результатi зменшення втрат i використан-ня нехарчовоТ сировини; досяг-ти необхiдного рiвня продо-вольчого забезпечення; вирь шити проблему дитячого i л^-вального харчування та харчування людей в екстремальних умовах.
Штучна Тжа — це реальна база для виршення сучасноТ свтовоТ продовольчоТ проблеми i для життезабезпечення майбутньо-го людства.
Розвиток науки визначае новi глобальш напрями у розвитку рiзних технолопй. Нинi найди-намiчнiшими i повсюдними вважають нанотехнологп — дослiдження i розробки на атомному, молекулярному i макромолекулярному рiвнях у масштабi розмiрiв вiд одного до ста нанометрiв; створення i ви ко ри стан ня штуч них струк -тур, пристроТв i систем, якi зав-дяки своТм надмалим розмiрам характеризуються суттево но-вими властивостями i функшя-ми; мантулювання речовиною на атомнiй шкалi дистанцiй тощо [1, 4].
Завдяки малому розмiру, формi, хiмiчному складу, заряду, структурi частинки, велика пло-щi поверхнi наночастинки мають ушкальш властивостi, що ро-бить Тх перспективним матерiа-лом для застосування у рiзних галузях народного господар-ства [6, 9].
У науковий o6ir слово "нано-технологп" у 1974 роцi BBiB японський фiзик Норiо TaHiry4i, яким в1н запропонував назива-ти мехaнiзми розмiром менше одного мiкронa. Грецьке слово "нанос" означае "гном", ним позначають бiльйоннi частини цiлого.
Зaгaльносвiтовi витрати на нанотехнолопчш проекти сьо-годн перевищують $9 млрд. на рк, серед яких частка США становить приблизно третину вс1х св^ових iнвестицiй. Загалом американська промисловiсть i iндустрiя iнших розвинутих кра-Т'н нинi застосовують нанотех-нологiT у процес виробництва бiльше 80 груп споживчих това-рiв i понад 600 видiв сировин-них мaтерiaпiв, комплектуючих виробiв i промислового устат-кування.
Серед лiдерiв з впровадження нанотехнолопчних проектiв е бвропейський Союз i Японiя. Дослiдження у цiй сферi активно ведуться у краТ нах СНД, Ав-стрaлiT, Канада КитаТ, Пiвденнiй КореТ, 1зра1ш, СЫгапур^ Брази-лiT i Тaйвaнi. Прогнози показу-ють, що до 2015 року загальна чисельнiсть персоналу рiзних галузей нaнотехнологiчноT про-мисловостi може сягнути 2 млн. чоловк, а сумарна вартють то-вaрiв, що виробляються з використанням нaномaтерiaлiв, ста-новитиме декiлькa сотень мть-ярдiв долaрiв i наблизиться до $1 трлн. [3, 9].
З новим напрямом, який вже охрестили "технолопчним тайфуном", пов'язують революцй нi змiни практично в усх галузях економiки, у т.ч. i харчову про-мисловiсть. Очiкуеться, що нанотехнологп уможливлять вирь шення нaйнaсущнiшоT проблеми людства — забезпечення харчовими продуктами, зва-жаючи на те, що населення планети у ХХ1 столiттi в умовах змь ни клiмaту i скорочення ресур-сiв зазнаватиме особливих труднощiв у цьому нaпрямi. Над ци ми пи тан ня ми прац юють та -кож науковц 33 НД1 НАН Укра^ ни.
Харчовий продукт, який було вироблено чи пщдано перероб-ц з застосуванням нанотехно-логiй, отримав назву нaноTжa. Це слово не входить до катего-^IT легко втзнаних i знайомих споживaчевi, проте воно вже прой шло ви про бу ван ня ча сом i затвердилося у нашому лексикой. Упровадження нанотехно-лопй вже сьогодн1 визначае л1-
№ 3 2010 Environment & Health 78
дерство, прогрес у харчовм промисловостi. Лише за перiод з 2002 по 2004 рк 64 компани свiту оголосили про початок ро-боти у цьому напрямк Вже до 2005 року промисловють виро-била понад 300 зразюв наноТж а у 2006 р. Тх кiлькiсть досягла 475. Нин ринок наноТж стано-вить близько $3 мiльярдiв. Це лише прикладн нанотехнологiТ, якi можна пристосувати для потреб харчовоТ промисловостi.
Використання нанотехнолопй вже стало реальнiстю у вироб-ництвi пакувальних матерiалiв для харчових продук^в. Упаковки на основi нанотехнологiй по-дiляють на активы i ефективнi. Активна наноупаковка — це па-кувальний матерiал, який мае постiйнi властивостi (наприклад пластик, що блокуе проникнен-ня вуглекислого газу, кисню, мiкроорганiзмiв). Ефективн на-ноупаковки реагують на змшу се ре до ви ща (на при клад, упа -ковка з iмуноактивним Ыдика-тором змшюватиме забарвлен-ня у разi порушення температурного режиму збер^ання продуктiв).
Перспективнi антимiкробнi i протигрибковi упаковки з по-верхнею, вкритою наночастин-ками срiбла, цинку або магнш; легкi, мiцнi i теплостмк плiвки з силiкатними наночастинками, а також покриття з модифкацм-ною проникнютю та iншi.
Вiдома фiрма "Макдональдс" ви ко ри сто вуе як кон тей не ри для гамбургерiв упаковки з ш-корпорованими наноматерiала-ми. Во ни е на но ча стин ка ми клею, заснованого на крохмат, який замiнив клей на основi нафтопродуктiв, який викори-стовували ранiше.
НанотехнологiТ мають велик перспективи у збiльшеннi кть-кост та полiпшеннi якостi сiльськогосподарськоТ продук-ц1Т. Передбачаеться обладнан-ня полiв наносенсорами для контролю над рiвнем поживних речовин, води, для регулюван-ня доставки пестицидiв та мше-ральних добрив. Тварини мо-жуть бути пiд контролем нано-читв, що виконують функцiю вакцинацiТ, контролю над ш-фекцiйним статусом, стеження за фiзiологiчними параметрами Тхнього оргашзму тощо.
Наночастинки i нанокапсули додають до рiзних харчових продуктiв для подовження тер-мiнiв Тх збер^ання, полiпшення смакових якостей i збтьшення поживноТ цiнностi. Наприклад,
жир тунця, який е багатим дже-релом полшенасичених жирних ки слот ро ди ни Оме га-3, до да -ють у виглядi нанокапсул до де-яких видiвхлiба. Капсули руйну-ються у шлунку i вивiльняють жир, що до по ма гае уни кну ти по яви йо го не при ем но го сма ку у ротовiй порожнинк Розробле-но нанокапсули, наноемульсiТ, нанопорошки i наночастинки для кращого розподшу, адсорб-цiТ i засвоювання поживних речовин в органiзмi людини; нано-тубули i наночастинки, як сприяють гелеутворенню i збiльшенню в'язкост деяких харчових продуктiв; нанокапсули рослинних стероТ^в для замши холестеролу у м'ясних продуктах; наночастинки для вибiркового зв'язування i вида-лення хiмiчнихагентiв або пато-геыв з Тжi; термообробленi наночастинки для ефектившшо'Т доставки поживних речовин до кттин без змiни кольору або смаку Т'жк
Кориснi шновацп вiд нанотех-нологiчноТ галузi охоплюють ни-нi процес виробництва Тж контроль ТТ якостi, а також транс-портування i методи збер^ан-ня. Конструюють дiагностичнi машини з застосуванням рiзних наносенсорiв, здатних швидко i надiйно виявляти у продуктах найдрiбнiшi хiмiчнi забруднюва-чi або небезпечнi бiологiчнi агенти. Вони нададуть вироб-никам харчових продук^в унь кальну можливiсть провадити тотальний моыторинг якостi i безпеки продук^в у реальному часi безпосередньо у процес виробництва. За оцiнкою вче-них, першi такi серiйнi машини з'являться на масових харчових виробництвах найближчими чо-тир ма ро ка ми.
Останньою розробкою фiрми "Акванова" (Aquanova) е метод подовження термшу дiТ кон-сервантiв Тжi: сорбшово'Т i бен-зойноТ кислот. Ц речовини втрачають своТ властивостi у лужному середовищк Фiрма розробила двi новi технологи для Тх застосування в усьому дiапазонi рН середовища, у т.ч. лужну, як усередиш твердих харчових продук^в, так i на Тх-нiй поверхнi, внаслщок чого реалiзуеться можливiсть застосування цих кислот пщ час обробки механiзмiв у цехах харчовоТ шдустри.
Нанотехнологiчнi проекти перед ба ча ють та кож, що на но ча -стинки цтеспрямовано викори-стовуватимуться для доставки
до певних оргашв i частин т1ла цшних поживних речовин i лшв. IcTiBHi наночастинки можуть бути зробленими з кремню, кера-мки або органiчних речовин i полiмерiв.
На нашу думку, самими ре-кламованими на ринку наноТж е розробки компанiT "Блю Паси-фк" (Blue Pacific). íхнiй новий технолопчний процес "смакова технологiя" дае змогу виробля-ти продукти з полтшеними смаковими характеристиками i структурою за потенцмно низь-ких ви трат на ви роб ниц тво. "Смакова технологiя" у комбша-ц1Т з iншою розробкою — функ-цiональною ароматичною системою "стабшьний i легкий" (StabilEase) — передбачае вне-сення до харчового продукту активних нанокомпонен^в на кшталт антиоксидантiв, мше-ральних добавок, мiкроелемен-тiв без будь-якого впливу на йо-го смаковi якостк Комбiнацiя згаданих розробок може також ви ко ри сто ву ва ти ся для змен -шення вмiсту жиру у морозивi з 14% до 6% за рахунок ущшь-нення матрикса, у результат чого зменшуеться розмiр кри-сталiв льоду, що робить продукт бшьш м'яким, приемним на смак i з бiльш стабiльною кон-систенцiею. Як стверджують автори розробки, подiбна нано-Тжа скоротить виробничi витра-ти на 15-20% за вищоТ якостi продукту [3].
Дотепер поширення нанотех-нологiй у виробництвi харчових продуктiв характеризуеться дво ма ос нов ни ми ас пек та ми. Перший мае функцюнальну i економiчну спрямованiсть, ос-кiльки одне з основних правил бiзнесу — високе стввщношен-ня прибуток/видатки i е рушй ною силою розроблення наноТ-жi. У харчовм промисловостi нанотехнологiT особливо корис-нi для впровадження шновацй них способiв виробництва, що так необхщне для цiеT галузi, яка ба га то у чо му ба зу еть ся на тра -дицмних процесах, якi не змь нювалися протягом столiть.
Поява традицiйних продук^в з новими незвичайними якостя-ми або принципово нових Тх зразюв повинна збтьшити еко-номiчну ефективнють виробництва. Основна мета прогресу наноТж очевидна — полiпшення якост життя людини з ура-хуванням закоыв ринкового товарного виробництва.
Другий аспект великою мiрою е проблематичним. ВЫ пов'яза-
79 Environment & Health №32010
нии з реакц¡ею споживачт, тх-нiм суб'ективним ставленням до нового, рашше не вiдомого продукту. У переважшй бшьшо-стi випадкт вона виявляеться негативною. Так само, як i по-ширення на споживчому ринку продуктт, що мютять ГМО, що отримали назву "Тжа Франкенштейна", наноТжа стае об'ектом гострих дискусiИ у суспiльствi.
Таке ставлення мае i об'ектив-ш причини. За даними Федерального ¡нституту технологи (Federal Institute Technology) у Цюриху, серед доотджених 32 компашй у ШвеИцарiТ i Ымеччи-нi 3/4 не провадили оцшку ри-зику новоТ технологiТ або нового продукту для здоров'я споживачт. З щеТ кiлькостi лише 20% оцшювали токсичнiсть наноча-стинок, i лише двi компанiТ провели детальний анатз адсорб-цп наночастинок на живих орга-шзмах.
Швидкий розвиток нанотех-нологiИ, синтез значноТ кшько-стi наноматерiалiв, у тому чист i нанопродуктiв, викликае зане-покоення у зв'язку з вщсутнютю Грунтовних знань про Тхшй можливий токсичний вплив. Це пи тан ня по тре буе ком плекс но -го тдходу, тому що донинi не встановлено ч^ких критерпв безпечностi i допустимостi на-номатерiалiв, не розроблено единих методичних пщходт до проведення вщповщних до-слiджень, визначення параметра токсичностi, не вивчено за-гальнi закономiрностi взаемодп на но ча сти нок з жи ви ми ор га -нiзмами тощо [2, 9].
Настороженють покупав що-до наноТжi зрозумiла. Це пов'язане передусiм з вщсутш-стю ¡нформаци щодо властиво-стей наноТжi i системи оцiнки ТТ безпечностi. Мало вщомо та-кож про наслщки неконтрольо-ваних викидiв наночастинок у довкшля. Вiдомо, наприклад, що наночастинки здатш нагро-маджуватися у пов^р^ Грунтi i стiчних водах, однак ниш не ви-стачае наукових даних для точно го мо де лю ван ня та ких про -цест. Наночастинки можуть руйнуватися пщ дiею свтла i хь мiчних речовин, а також пщ час контактiв з мкрооргашзмами, але i цi процеси ще достатньо не вивчено. Наноматер^ли зазвичай легше вступають у хь мнш реакцiТ, нiж бiльшi об'екти того ж складу i тому здатш утворювати комплексш сполу-ки з рашше не вщомими власти во стя ми. Ця об ста ви на
збшьшуе технологiчну перспек-тивнiсть нанооб'ектт, але вод-ночас примушуе з особливою увагою ставитися до пов'яза-них з ними ризиюв [1, 4, 6].
Ще одна мало дослщжена га-лузь — наслщки контактт наночастинок з живими кл^инами i тканинами. Не пщлягае сумнiву, що багато наноматерiалiв ма-ють токсичну дiю. е вщомост^ що вуглецевi наночастинки можуть спричиняти розлади сер-цевоТ дтльнос^ i пригнiчувати активнiсть ¡мунноТ системи. Дослщи на акварiумних рибках i собаках показали, що фулере-ни, багатоатомш кулястi моле-кули вуглецю, можуть руйнува-ти тканини мозку. Отже, про-никнення наночастинок у бю-сферу може мати багато нас-лiдкiв, прогнозувати якi зараз неможливо через нестачу ¡н-формаци [8, 9].
Необхiднi широкомасштабнi дослщження, нацiленi на з'я-сування небезпек i ризикiв, пов'язаних з забрудненням се-редовища наночастинками. Зо-крема, необхщно з'ясувати, в який споаб здiйснюеться бю-деградацiя наночастинок, як вона впливае на еколопчш лан-цюги у живiй природi. Необхщно також створювати принци-пово нове законодавство, нов¡ механiзми та ¡нститути регулю-ван ня.
У США наноТжа перебувае у фокусi уваги FDA (Food and Drug Administration) — органу з контролю над якютю харчових продуктт i лкарських препара-тiв. Влiтку 2006 року при шй ор-ганiзацiТ було створено цшьову групу з нанотехнологiй (FDA Na-notechnology Task Force) для "визначення регуляторних ме-ханiзмiв заохочення розробок нових, безпечних i ефективних продуктт з використанням на-нотехнологiй". У лютому 2007 року на конференцп евро-пейсь ко го агент ства з кон тро -лю безпеки харчових продуктт (European Food Safety Authority Regulatory Agency) за ¡нМати-вою ряду краТн було також сформовано комюш з оцшки ри зи ку ви ко ри стан ня на но ча -стинок для виробництва харчових продуктт у краТнах евросо-ю зу. До то го мо мен ту Дат сь кий Нацiональний ¡нститут харчу-ван ня ство рив ба зу да них ток -сичност наночастинок, а Комь тет з безпеки харчових продуктт Великобритани опубл^вав звiт про оцiнку потенцмних на-прямiв використання нанотех-
нолопи i наноматер1ал1в у хар-човм промисловостi. 1нститут профзахворювань в Единбургу (Institute Occupational Medicine) вщкрив веб-саИт для отриман-ня Ыформаци i проведення не-залежно'Т експертизи щодо дм нанопродуктiв на людину i нав-колишне середовище.
Проте ц органiзацií все ще переживають перюд стано-влення i донинi не створили ш науково'Т cтратегií, ш конкрет-них документiв i рекомендацм щодо контролю за нано'Тжею. Також слщ вiдзначити затзш-лиИ характер цих оргашзацй них заходiв, оскшьки чиcленнi зразки нано(ж вже лежать на полицях магазишв, i слщом за ними з'являються новi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гусев А.И. Наноматериалы, наноструктуры, нанотехноло-гии. — 2-е изд., испр. / А.И. Гусев. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2007.
— 416 с.
2. Донченко Л.В. Безопасность пищевой продукции / Л.В. Донченко, В.Д. Надыкта. — М.: Пищепромиздат, 2001. — 528 с.
3. Дымань Т.Н. Питание человека в XXI веке / Т.Н. Дымань, С.И. Шевченко. — К.: Амбра, 2008. — 108 с.
4. Кобаяси Н. Введение в на-нотехнологию. — Пер. с японск. / Н. Кобаяси. — М.: БИНОМ, 2007. — 134 с.
5. Нанотехнологи, наномеди-ци на: перс пек ти ви нау ко вих дослщжень та впровадження (х результат у медичну практику / Л.Г. Розенфельд, В.Ф. Москаленко, 1.С. Чекман, Б.О. Мовчан // Укр. мед. часопис. — 2008. — № 5 (67). — С. 63-68.
6. Сергеев Г.Б. Нанохимия. — 2-е изд., испр. и доп. / Г.Б. Сергеев. — М.: Изд-во МГУ, 2007. — 336 с.
7. Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Барановець-кий, М.С. Юва та Ы. / За ред. Т.М. Димань. — Бша Церква, 2005. — 300 с.
8. Чекман 1.С. Нанофармако-лопя i експериментально-кш-шчний аспект / 1.С. Чекман // Ль карська справа. — 2008. — № 3-4. — С. 104-109.
9. Нанотоксиколопя: напрям-ки дiяльноcтi / 1.С. Чекман, А.М. Сердюк, Ю.1. Кундiев та Ы. // Довкшля та здоров'я. — 2009.
— № 1 (68). — С. 3-7.
10. Як НАНУ впроваджуе НАНО // Урядовий кур'ер. — 24.01. 2007 р.
Надшшладо редакцп' 12.04.2009.
№ 3 2010 Environment & Health 80
