CC BY
7
севич, С.О. Гаврилов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.3. - С. 49-56.
13. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразу-ющих пород Северной Евразии : нормат.-справ. матер. / А.З. Швиденко и др. - М. : Изд-во М-ва природ. ресурс. РФ, Федерал. агент-во. лес. хоз-ва, Междунар. ин-т приклад. систем. анализа, 2006. - 790 с.
14. Ворон В.П. Трансформация опаду i шдстилки як показник техногенних змш бюкруго-обiгу у сосняках Украшського Полюся / В.П. Ворон // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - № 14.6. - С. 40-49.
Аврамчук А.А., Билоус А.М. Оценка мортмассы подстилки сосновых лесов Киевского Полесья
Представлены методические особенности оценки мортмассы лесной подстилки в искусственных чистых сосняках Киевского Полесья. Осуществлена экспериментальная оценка компонентов мортмассы лесной подстилки в абсолютно сухом состоянии и установлена таксационная характеристика опытных сосновых насаждений. Основную часть в структуре мортмассы подстилки сосновых насаждений занимает опад хвои (89 %), а мелкие ветви до 1 см и шишки составляют 6 % и 5 % соответственно. Общая мортмасса подстилки в сосновых лесах Киевского Полесья с возрастом может изменяться от 10 до 40 т- га-1. На основе результатов исследований на 18 временных пробных площадях разработаны математические модели запаса стволов в коре и конверсионных коэффициентов для оценки мортмассы подстилки сосновых насаждений.
Ключевые слова: сосна, древостой, мортмасса, лесная подстилки, хвоя, ветви, моделирование, Киевское Полесье.
Avramchuk O.O., Bilous A.M. The Estimation of Litter Mortmass of Pine Forests in Kiev Polissya
Some methodological features of the estimation of litter mortmass in pine stands of Kiev Polissya are presented. The experimental estimation of litter mortmass components in a completely dry condition was done. The taxation characteristic of test pine stands is provided. The main part in the structure of pine stands mortmass is assumed to constitute litter needles (89 %), small branches up to 1 cm and pinecones accounted for 6 and 5 %, respectively. The overall mortmass in the pine forests of Kiev Polissya with age can vary from 10 to 40 t-ha-1. Based on the result of the research on 18 temporary plots, mathematical models of growing stem stock in the bark and conversion factors for assessing mortmass of pine stands are designed.
Keywords: pine, stand, mortmass, fine litter, pine needles, branches, modelling, Kiev Polissya.
УДК630*17/.181.41 Здобувач В.С. Ейсмонт1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
МАСА НАЗЕМНИХ ОРГАН1В ДЕРЕВ СОСНИ 3ВИЧАЙНО1 НА ГРУНТАХ 13 ГРАН1ТНИМИ ПОРОДАМИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщження маси наземних оргашв сосни звичайно! в люо-вих насадженнях на грунтах з виходом граштних порщ та без них. Показано залежшсть розвитку фотосинтетичного апарату та юлькост хво! дерев сосни звичайно! вщ кшь-кост та глибини залягання граштно! породи в грунта У насадженнях без камшня в грунт i з камшням в останньому зi збшьшенням вшу систематично шдвищуеться маса стовбурово! деревини i зменшуеться частка живих гшок без хво!, живих гшок iз хвоею i хво!. Спостережено тенденцвд, за якою маса стовбургв дерев культур на дшянках без камшня в грунт бшьша, шж дерев культур на дшянках з камшням у грунта Ключовi слова: сосна, граштш породи, хвоя, надземш органи, грунти.
1 Наук. кергвник: проф. [М1 Горд1енко, д-р бюл. наук
Вступ. Шдвищення бiологiчноï стiйкостi та продуктивностi лкових культур е важливою проблемою сучасного лiсового господарства. Для виконан-ня поставлених перед лiсiвниками завдань необидно розробити ращональш господарськi заходи, ят будуть використовуватись пiд час створення лiсових культур, а також забезпечуватимуть своечасне втручання в штучнi та природш насадження. Планування та проведения господарських заходш грунтуеться на вивченш передового досвiду з вирощування та формування бiологiчно стiйких та високопродуктивних штучних насаджень.
Накопичення оргашчно! маси деревними рослинами та ïх вплив на нав-колишне середовище iз вiком змiнюеться. З вжом за розвитком окремих органiв рослин можна судити про штенсивнкть росту останшх i !х стан. Вивчення на-саджень загалом або !х компонентiв у рiзнi фази !х розвитку дасть змогу вияви-ти фактори, яю впливають на бюлопчну стiйкiсть та продуктивнiсть штучних деревостатв. Типовим прикладом грунтових умов з виходом гранiтних порiд е ДП " Коростишшське лiсове господарство", в якому культури сосни звичайно! на дшянках з наявнiстю кам'яних порвд у грунта почали створювати 100 роюв тому. До сьогоднi збереглися високопродуктивш та бiологiчно стiйкi насаджен-ня, якi створенi на таких грунтах, на загальнш плош 569 га.
Оскшьки створенi лiсовi культури на таких землях Полкся залишилися поза увагою лiсiвникiв, з'явилась потреба узагальнити досвiд лiсовiдновления та лкорозведення сосни звичайно! на землях з рiзною глибиною залягання кам'яних порвд i для порiвияния без останшх на прикладi насаджень ДП "Ко-ростишiвське лiсове господарство".
MaTepia™ та методика проведення дослщження. З урахуванням поставлено! мети дослвджень та стану опрацювання питання використано методику дослвджень ВВ. Огiевського, А. А. Хитрова [8] та М.1. Гордкнка, В.М. Маурера. С Б. Ковалевського [3]. Тип лкорослинних умов визначено за лкотиполопч-ною класифiкацiею Алексеева-Погребняка [10] з урахуванням iндикаторiв тишв лiсу, грунту i рельефу. Для визначення маси наземних органiв на базових проб-них площах зрiзали по 3 середиiх модельних дерева сосни. У них також визначено вологкть заболонево! деревини за методикою Л. А. 1ванова [4], використо-вуючи прилад марки WHT-770.
Результати дослщження. У деревних рослин з шдвищенщям вiку посту-пово збшьшуеться загальна маса, хоча прирiст останньо! поступово помiтно зменшуеться. Так, за даними М.1. Гордiенка [2], приркт за об'емом 188 дерев ясена звичайного за десятирiччя (вiд 180 до 190 ротв) становить 0,28 м3, а 212-рiчного (вщ 200 до 210 рокiв) - 0,20 м3.
У Правобережному Лкостепу Укра!'ни 91-107-рiчнi дерева, зокрема ^бнолистяш, досягають висоти 22,1-27,2 м i середнього дiаметра стовбура 24,9-40,1 см [2]. На пiвночi Грузiï у 1300 ротв липа досягае висоти 40 м i дь аметра стовбура 35,2 см, а проекщя крони - 1145 м2. За даними Д. Кайгородова [2], на землi Баден-Вютемберг у мкп Найсштадт (Н1мечина) росте одне найста-рiше дерево липи. За документами Штутгарського арх1ву, вже у 1392 р. це дерево мало широку розлогу крону. Для шдтримки його плок було встановлено 68 кам'яних колон. У 1665 р. воно мало окружнкть стовбура 8 м, у 1849 р. -
10,3 м, у 1938 р. - 13,0 м, а товсп гшки шдфимували 87 кам'яних колон, через що липа мала вигляд гаю.
Фггомасу насаджень сосни звичайно! на Полка та в Лкостепу Украши детально вивчав П.1. Лакида [5, 6]. До програми його роботи входили теоретич-не обфунтування та практична реалiзацiя системи нормативно-iнформацiйних даних для ощнювання компонентiв наземно! фiтомаси дерев i насаджень, зако-номiрнiсть формування компонентiв наземно! фiтомаси на рiвш окремих дерев та насаджень, ощнювання бюлопчно! продуктивностi лiсiв згiдно з вимогами системного аналiзу та багато шших питань, якi допомагають визначити фиома-су дерев загалом.
У цiй роботi вивчено масу наземних органiв сосни звичайно!' в лкових культурах, якi створеш на дiлянках з наявнiстю камшня в фунп i без них i з'ясовано, що з вжом в усiх дерев сосни звичайно!' систематично збшьшуеться маса стовбурш. У культурах на дшянках без камшня маса стовбура становить 345-876,9 кг. У культурах з наявнктю камiння в фунп маса стовбурiв становить 314,4-829,4 кг, тобто менша на 30,6-47,5 кг в усх вжових групах. Але ця рiзниця зумовлена дещо меншими дiаметрами дослвдних дерев. Щодо живих п-лок без хво!, певно! закономiрностi визначити не можна.
Табл. 1. Маса наземних оргашв дерев сосни звичайно/ в культурах
Модельне дерево Маса, кг
видш вш, роки дiаметр на ви-COTÍ 1,3 м, см стовбура живих гшок без хво! живих гшок Í3 хвоею хво!
На грунтах без камшня, 1вницьке люництво
17/2 39 23,2 345,0 16,8 37,9 21,1
13/14 58 27,3 497,5 21,3 35,7 14,4
6/3 79 30,6 674,6 21,3 34,8 13,5
46/9 90 37,1 867,9 25,7 42,2 16,5
На грунтах з камшням, Дубовецьке люництво
31/5 38 23,9 341,4 18,4 38,9 15,6
16/17 57 26,8 488,7 23,3 33,7 13,1
18/7 81 30,1 621,3 21,0 34,1 13,4
1/16 95 33,7 829,4 23,5 39,1 20,5
В одному вшовому перiодi маса уах гiлок бшьша, в iнших дерев культур на дшянках без камiння в фунп, наприклад у дерев культур жердинного вь ку, маса плок становить 18,4 кг, а у дерев цього вжу культур без камшня маса плок менша - 16,4 кг. У культурах стиглого вшу, навпаки, маса гшок без хво! бшьша в культурах без камшня - 25,3 кг, шж у дерев культур на камшш -23,5 кг. Таку ж закономiрнiсть спостережено i шд час порiвняння живих гшок зi шпильками. У дерев культур без камiння маса живих плок без хво! становить 15,2-25,7 кг, живих глок iз хвоею - 34,8-42,2 кг, у дерев культур з камшням у фунп маса живих плок без хво! становить 18,4-23,5 кг, живих плок iз хвоею дерев - 33,7-39,1 кг. Отже, можна вважати, що маса плок дерев обох видш культур перебувае в межах точносп дослщу.
Щодо маси хво!, то у дерев культур жердинного вжу в насадженнях без камiння в фунп 11 значно бшьше - 21,1 кг, у дерев середнього вку - 14,4 кг i пристигаючого вiку - 13,5 кг. У дерев стиглого вшу маса хво! значно менша -
16,5 кг, шж у дерев культур, ят створенi на дшянках з камшням в грунт!. У дерев культур жердинного вiку маса хво!' становить 15,6 кг, середньовкових - 13,1 кг, пристигаючих - 13,4 кг, стиглих - 20,5 кг. Отже, рiзниця за масою хво!' жердинного вжу становить 5,5 кг i стиглого - 4,0 кг. Так, у дерев сосни, культур без камш-ня змша сmввiдношення оргашв простежуеться впродовж всього життя дерев.
Табл. 2. Вiдношення оргатв наземноЧ маси сосни звичайноЧ, (%)
На землях без виходу камшня, 1вницьке люництво На донках з камшням в труни, Дубовецьке люництво
квартал видiл вш, роки стовбур живi гшки хвоя квартал видш вш, роки стовбур живi гшки хвоя
17/2 39 90,1 4,4 5,5 31/5 38 89,0 5,2 5,8
13/14 58 93,3 4,0 2,7 15/17 37 90,1 4,3 5,6
6/3 79 95,1 3,0 1,9 18/2 81 94,5 3,2 2,0
44/9 90 95,4 2,8 1,8 1/19 95 95,5 2,7 1,8
У насадженнях без камiння в грунта i з камiнням в останньому зi збшь-шенням вжу систематично пiдвищуеться маса стовбурово!' деревини i змен-шуеться частка живих гiлок без хво!', живих гшок iз хвоею i хво!'. Якщо порiвня-ти кожне дерево та окремо за вiковими групами обох культур (йдеться про культури на грунтах без камiння i на дшянках з камiнням в грунта), то за величиною маси кожного органа, за деяким винятком, рiзниця за масою стовбура перебувае в межах 1,0-3,2 %, а за масою гшок - 0,1-1,2 %, тобто можна припус-тити, що рiзниця перебувае в межах точноста дослiду. Але спостережено тен-денцiю, за якою маса стовбур1в дерев культур на дшянках без камiння в грунт бшьша, шж дерев культур на дшянках з камiнням у грунтi.
Як ввдомо, поживнi речовини, якi накопичуються в процес фотосинтезу, витрачаються шпильками, молодими гшками i корiнням на дихання, а також опосередковано використовуються на утворення генеративних органiв корiння i можна припустити - на приркт деревини. Тобто з пiдвищенням вшу рослин потреба в поживних речовинах, ят накопичуються в процесi фотосинтезу, шд-вищуеться, а органiв, як впливають на iнтенсивнiсть фотосинту, зокрема хво!', з вiком рослин зменшуються. Ця суперечнiсть швелюеться шляхом шдвищення продуктивностi дiяльностi хлорофшових зерен. В.М. Любиминко [7] зазначае, що продуктившсть роботи хлорофшу може збiльшуватись з шдвищенням кшь-костi цього шгменту в каменях. Найвищу продуктивнiсть фотосинтезу спостережено у вщносно слабш !'х (хлорофшу) концентрацií. За даними В. А Брилiанта [1] та АС. Окоценко [9], штенсивнкть фотосинтезу за умов незначного зни-ження оводненоста кисню може навiть пiдвищуватись.
Таким чином, якщо брати до уваги можливоста шдвищення штенсивнос-тi фотосинтезу, то можна допустити, що за меншо!' кiлькостi хво!' збiльшуеться накопичення поживних речовин при переходi дерев сосни ввд молодого до стиглого вшу.
Висновки. На основi проведених дослiджень можна зазначити, що маса стовбурiв дерев сосни культур на дшянках з камiнням у грунта i без них з шдвищенням вжу поступово шдвишуеться, а маса живих гiлок, навпаки, знижуеться. Щодо шпильок, то маса !'х з переходом дерев вщ жердинного вiку до середньо-
Bi4Horo включно зменшуеться, а у дерев стиглого вку в культурах на дшянках без камiння в грунта i з наявнiстю камiння в останньому маса шпильок бiльша, нiж у дерев пристигаючого вiку.
Варто наголосити, що за масою стовбурiв i гiлок дерев сосни в культурах на дшянках з камiнням в грунта i без них, ктотно! рiзницi за масою хво! у дерев жердинного, пристигаючого i стиглого вiку немае. У середньовшових дерев культур на дшянках з камшням в грунтi хво! бшьше, нiж на дшянках без ка-мiння в останньому.
Лггература
1. Брилиант В. А. Фотосинтез как процесс жизнедеятельности растений / В. А. Брилиант. -М.: Изд-во АН СССР, 1949. - 221 с.
2. r^ieE^ М.1. Лiсiвничi властивост деревних рослин / М. r^ieE^, Н. Гордieнко. - К. : Вид-во ТОВ " Вiстна", 2005. - 818 с.
3. r^im^ М.1. Методичнi вказiвки до вивчення та дослiдження лiсових культур / М.1. Гордieнко, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський. - К. : Вид-во "Наука", 2000. - 103 с.
4. Иванов Л. А. Влажность древесины ствола в связи с водообменом в дереве / Л. Иванов // Труды института физиологии растений. - М. : Изд-во АН ССР. - 1948. - Т. 6, вып. 1. - С. 18-26.
5. Лакида П.1. Продуктившстъ люових насаджень Украши за компонентами наземно! фто-маси : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.00.19 / П.1. Лакида. - К., 1997. - 48 с.
6. Лакида П.И. Модели роста и продуктивности искусственных древостоев сосны Полесья УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройство и лесная таксация / П.И. Лакида; УСХА. - К., 1981. - 24 с.
7. Любименко В.Н. Новые исследования об ассимиляции светолюбивых и теневыносливых пород / В. Любименко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1908. - Вып. 2. - С. 31-36.
8. Огиевский В.В. Обследование и исследование лесных культур / В.В. Огиевский, А. А. Хитрова. - Л. : Изд-во ЛТА, 1967. - 50 с.
9. Окоценко А.С. Ассимиляция углерода / А. Окоценко // Виноделие, Свекла Водайво. -Госиздат колхозной и совхозной литературы. - 1940. - Т. 1. - С. 38-44.
10. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Колос", 1968. - 440 с.
Эйсмонт В.С. Масса наземных органов деревьев сосны обыкновенной на почвах с гранитными породами Житомирского Полесья
Приведены результаты исследования массы наземных органов сосны обыкновенной в лесных насаждениях на почвах с выходом гранитных пород и без них. Показана зависимость развития фотосинтетического аппарата и количества хвои деревьев сосны обыкновенной от количества и глубины залегания гранитной породы в почве. В насаждениях без камней в почве и с камнями в последнем с увеличением возраста систематически повышается масса стволовой древесины и уменьшается частица живых ветвей без хвои, живых веток с хвоей и хвои. Наблюдается тенденция, по которой масса стволов деревьев культур на участках без камней в почве больше, чем деревьев культур на участках с камнями в почве.
Ключевые слова: сосна, гранитные породы, хвоя, наземные органы, почвы.
Eysmont V.S. Overground Mass of Pine Trees on the Soil Containing Granite Rocks in Zhitomir Polissya
Some results of the research of overground pine organs mass in the forest stands on soils containing granite rocks and without them were presented. The dependence of the pho-tosynthetic apparatus and the number of pine needles on the number and depth of the granite rocks in the soil are shown. In planting without rocks in the soil and with rocks in the last with the increase of age the mass of trunk wood increases systematically and the proportion of living branches without needles, living branches with needles and needles decreases. There is a tendency in which the mass of the tree trunks on areas without rocks in the soil is greater than the tree on areas with rocks in the soil.
Keywords: pine, granite rocks, pine needles, aerial organs, soil.
