CC BY
21Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.340-345.
УДК 070 (808)+ 316.6
МАС-МЕД1ЙНА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я АЛЕГОРИ
Стекольщикова В. А.
Миколавський м1жрег1ональний ¡нститут розвитку людини ВНЗ «В1дкритий м1жнародний ун1верситет розвитку людини «Украна», м. Миколав, Украна
У стaттi до^джено образне тдгрунтя мови ЗМ1, що досягаеться за рахунок використання метафорично-алегоричних конструкцш i безпосередньо впливае на ефективтсть сучасного медiа-тексту та, як результат, е невiд 'емним компонентом емоцшного тднесення читацькоЧ аудитора.
Ключовi слова: засоби образностi, метафорична конструкщя, алегоричт елементи тексту, ефективтсть медiатексту.
Вживання метафорично-алегоричних конструкцш е одшею з актуальних проблем сучасних лшгвютичних дослщжень та розглядаеться у мовознавствi та журналiстикознавствi як номшативний процес, спрямований на збагачення словникового фонду мови. Алегорiя у публщистищ - це не просто художнш прийом, це особливий стиль автора, саме вона виступае ключовим поняттям у публщистичному контексп.
Варто зазначити, що алегорiя в нашi дш е складнiшим явищем, нiж це здавалося ранiше. Результати останшх дослiджень дозволяють стверджувати, що вона активно формуе ефективш засоби впливу. Ще Аристотель вiдзначав умшня складати метафори, i вiдповiдно алегори, символи, персошфшаци, як особливий поетичний дар. В. Телiя зазначае, що «Алегорiя - атрибут художнього мовлення, де вона бере участь у створенш iндивiдуально-авторського бачення свгту». Алегорiя мае сво! особливостi, хоч i е елементом бiльш загально! системи художньо! мови та образностi.
Алегоричним називав Шеллшг «те зображення, в якому особливе означае всезагальне чи в якому всезагальне спостер^аеться за допомогою особливого». В алегори поняття залишаеться таким, що мае тенденщю до абстрактного самоствердження, але воно може читатися в нашш свщомост через зовнiшне конкретне - одухотворення чи «опредметнення» [5, с. 130-131].
Постановка проблеми. Останшм часом активно дослщжуються засоби образностi, спрямованi тд дiею психологiчних елементiв впливати на потенцшну аудиторiю. I в таких розвщках використовуються найсучаснiшi досягнення комушкацш, соцюлоги й психологи.
Актуальшсть теми. В комплекс вербальних засобiв масово! комушкацп важливу роль вiдiграють слова та вислови, яю надають широю можливостi для якiсного iнформування i водночас реалiзують впливогенний потенцiал медiатексту,
передбачаючи певну запрограмовашсть реакци реципieнтiв. I в цьому одну з ключових позицiй займае алегорiя - стилiстична фiгура, що базуеться на порушеннi усталених лопчних зв'язкiв i формуваннi нових.
Вивчення функцш алегори перiоду трансформацп системи суспшьного устрою надае широкi можливост для з'ясування впливу цих трансформацш на змiни у способi мислення, на появу нових iнтерпретацiйних моделей реальность Всебiчний соцiо- та психолшгвютичний аналiз цього мовного явища виявляе тенденцп, пов'язанi з лексико-семантичними процесами у сферi хуцожньо-публiцистичного мовлення, а також дае ключ до розумшня деяких особливостей мовотворчост журналiстiв [4, с. 533].
Алегорично-метафоричш елементи були об'ектом дослщження багатьох украшських мовознавщв, зокрема В. Вовк, С. Ермоленко, М. Лабащука, О. Потебнi, А. Тараненка та ш. У сучасному украшському мовознавствi домiнуе погляд на алегорда як на художнiй зашб, цей феномен аналiзують на матерiалi художньо-публiцистичних текстiв (Н. Варич, Т. Сщенко, Т. Кiс, Л. Кравець, Т. Матвеева, О. Тищенко, також Г. Дядюра, Н. Непийвода, О. Чуешкова). Науковi розвiдки про украшське журналiстське мовлення (Л. Завгородня, В. Здоровега, А. Капелюшний, О. Кузнецова, А. Мамалига, Л. М'яснянкша, Л. Павлюк, О. Пономарiв, О. Сербенська, I. Фшатенко, Г. Яворська, М. Яцимiрська та iн.) охоплюють лише окремi аспекти функцiонування транспонованих висловiв i вивченi недостатньо. Дослщження факторiв ефективностi впливу друкованих ЗМ1 на думку реципiентiв сучасного суспшьства було вiдведено науковим працям теоретиюв журналiстикознавства, соцюлоги, пол^ологи А. Москаленка, В. Бебика, В. Шкляра, Г. Почепцова, О. Мукомели, М. Скуленка, А. Чiчановського, Е. Мщкевич, Й. Лося, М. Томенка.
Мета до^дження - з'ясувати специфшу функщонування алегоричних елементiв в сучасному друкованому текст на прикладi регiональних ЗМ1, наголосивши на комушкативному, когнiтивному та структурно-морфологiчному аспектах. Та провести аналiз соцiально-психологiчних аспектiв впливу засобiв масово! шформаци на емоцшну пiднесенiсть особистостi читача.
Реалiзацiя поставлено1 мети передбачае вирiшити такi завдання:
1) - проаналiзувати аспекти вивчення феномена алегори;
2) - з'ясувати мюце алегори в системi мовних засобiв друкованих мас-медiа;
3) - показати роль алегори, як дiевого чинника емоцшного пiднесення реципiентiв;
4) - дослщити алегорiю як наслщок мовотворчостi журналiста та ефективностi журналютського тексту.
Об 'ект до^дження - алегорiя, виявлена в сучасних репональних друкованих медiа-текстах.
Предмет до^дження - виявлення ефективностi впливу алегоричних елемеипв засобiв образностi сучасного друкованого медiатексту на потенцiйну аудиторiю та зокрема емоцшне пiднесення реципiентiв.
Джерельну базу дослщження становить регюнальна преса перiоду 2008-2011 роюв: «Рiдне Прибужжя», «Южная Правда», «Вечерний Николаев», «Николаевские новости», «Родной Причал», «Наш город Николаев» та журнали «Горожанш», «1мена», «Регiон-Пiвдень».
Методи досл1дження. Основним е метод лшгвютичного опису, застосовано також методи концептуального та структурного аналiзу, елементи зютавного методу та методу компонентного аналiзу.
На окрему увагу заслуговуе така проблема, як специфша метафорично-алегоричних засобiв образностi сучасного друкованого медiатексту в пiдвищеннi ефективностi ЗМ1 за рахунок засобiв образотворення.
Для шифровки i дешифровки повiдомлень використовуються рiзноманiтнi «коди», тобто принципи впорядкування шформацп, своерiднi «мови» в широкому значеннi слова. При пiдготовцi повiдомлень комушкатор використовуе бiльший чи менший набiр рiзноманiтних кодiв, якi допомагають йому донести сво! мотиви до рецитента (або вiдкрити !х) - образотворчi засоби, емоцiйнi можливостi та психолопчш прийоми засоби впливу на свщомють. Реципiент, у свою чергу, використовуе коди, що е в його розпорядженш, i, при тому чи шшому ступенi збiгання кодiв, вщповщно бiльш чи менш проникае у задум комушкатора. Якщо цей акт сумщення вiдбувся, то е вс умови для того, щоб комушкащя здiйснилась. Можна сказати, що процес спшкування мiж комунiкатором i рецитентом ефективнiший тодi, коли найбiльше зб^аються !х коди [3, с. 189].
Проаналiзуемо тексти Микола1вських обласних газет. Рiвень !х мовного оформлення алегоричними компонентами з точки зору досягнення ефективностi, безперечно, зростае. Але не так швидко, як хотiлося б.
Текстовий фактор ефективност журналiстського впливу досягаеться й тодi, коли аргументащя пiдпорядкована задуму. Алегорiя в публщистищ повинна бути виразна i переконлива, щоб людина образно уявляла собi той факт, про який повщомляеться.
За своею природою алегорiя двоскладова. З одта сторони, це будь-яке поняття або явище (хитрють, мудрiсть, благо, природа), з шшо1 - конкретний предмет, картина життя, що iлюструе абстрактну думку, робить И наочною. Релшя, любов, справедливють, розбрат, слава, вiйна, свiт, весна, л™, осiнь, зима, смерть, доброчеснють, совiсть, iстина зображуються i представляються як живi iстоти. Додаються цим живим ютотам якостi i зовшшшсть, якi запозичуються вiд вчинкiв i наслiдкiв того, що вiдповiдае укладеним у цих поняттях вiдокремленням. Наприклад: Мiтингувальники своТми гаслами, не боячись, сшають тигра за вуса. На яку реакщю влади вони розраховують? Перефразовуючи вщоме
прислiв'я - надкушувати вiн не збираеться, а от з'Тсти____(сiпають тигра за вуса -
алегорiя нехтування безпекою) [4].
Проте сама по собi ця картина життя грае лише службову роль, iлюструе, прикрашае iдею, а тому позбавлена «всяко1 певно1 iндивiдуальностi» (Гегель),
унаслiдок чого щея може бути виражена цiлим рядом «картинних шюстрацш» (А. Ф. Лосев). Проте зв'язок двох плашв алегори не довiльний, вона заснована на тому, що загальне iснуе, проявляе себе тшьки в конкретному одиничному предметi, властивостi, функци якого i служать засобами створення алегори
Алегорiя дозволяе зробити думку про абстрактш сутностi конкретною та образною. Алегорiя е зрозумiлою лише в цшому текстi на вiдмiну вiд метафори i персошфшаци. Наприклад: «Села Баштанського району дочекались свого часу, 1 зрештою дивовижна та примхлива паш Веселка осяе 1 1х небосхил (веселка -алегорiя гарного життя, примхлива панi - алегорiя дол^ [4].
Алегорiю, або «злиття кiлькох метафор», можна назвати великою метафорою. Змют публшаци розгортаеться як розвиток метафоричного образу, все зображення мае переносне значення: персонаж^ !х ди, мiсце, час тощо. Все це виражаеться системою мовних засобiв, яка включае у себе вс iншi тропи i фiгурнi побудови. Власне, алегоричш образи актуальнi завжди. Наприклад: Слово - золотий ключ; слово - ср1бло; мовчання - золото. В основi алегори лежить порiвняння смислу й образу. Наприклад: Вщкривати ящик Пандори минулого це прерогатива сильних, а вш (губернатор) вважав себе сильним (ящик Пандори - алегорiя проблем, страхт). «Сильна 1 розсудлива Фемща цього разу трохи схибила. Чого ж ви хочете вщ жшки?» (Фемща - алегорiя «правосуддя») [4].
Автор може дати в однш фразi опис сонця, маючи на увазi опис людського життя, - i в текст з'явиться алегорiя. Наприклад, «Сонячш промшчики були його стежками в депутатських починаннях, а чисте небо поводарем у невтомних пошуках 1стини» (сонячнi промiнчики - алегорiя св^лого та безтурботного сьогодення i майбутнього; чисте небо - алегорiя вщсутност перешкод) [4].
Застосовуючи алегори, журналюти пояснюють читачам свое ставлення до тих чи iнших явищ життя на прикладах, доступних всiм. Наприклад: «Все в образ пана П. було бездоганним, та лишень лавровий вшок трохи з'1хав на потилицю»
(лавровий вiнок - алегорiя переможщв, в даному випадку не чесного переможця) [4].
У публщистищ нерiдко через цензурнi умови створювалися розгорнуп алегоричнi зображення екзотичного життя, розраховаш на асоцiативне переосмислення певних реалiй i спiввiднесення !х з актуальною дшсшстю. Хоч алегорична образшсть як естетичний принцип характерна насамперед для класицистичного мистецтва, проте вона знаходить свое мюце i у публщистищ сьогодення.
За силою свого впливу на психiчну свщомють особистостi образш засоби масово1 iнформацil, зокрема алегорiя мають переважаюче значення. Вони вщграють ледве не першорядну роль саме у факторi залучення масово1 аудиторн, масового впливу на психiку.
Особливо ефективно спрацьовуе вплив засобiв образност^ коли форма збiгаеться iз внутршшми установками. Форма утворюе iнформацiйний канал, а
емоци наповнюють думкоформу енерпею, тому сильне емоцшне забарвлення в умовах довiри передаеться неминуче.
Практика доводить, метафорично-алегоричнi засоби образност можуть створювати у людини сощально-психолопчну установку. У кожному окремому випадку вщбуваеться завжди все iндивiдуально, тобто в кожного шдивща по-рiзному, але едине в одному: завжди образшсть з пiдсвiдомостi згодом або переходить у свщомють, або - навт у ще бiльшому ступеш - починае несвiдомо впливати на настрш, емоцп, думки, бажання i вчинки реципiента. Образно-емоцiйна наповнюванiсть алегоричного значенневого навантаження лише тдсилюе сприйняття психiкою читача i iнформацiя впливае вщразу на почуття [6, с. 187-188].
За допомогою маленького клаптика паперу люди одержують доступ до таких творiв культури, якi вщдалеш вiд них не тiльки в простор^ але i в чась За допомогою друкованого слова ми попадаемо й у музейний зал, i на лекцiю вiдомого вченого, i на концерт вiртуоза-виконавця, i в театральний зал, i навт на сцену та за кулюи [1, с. 241-242].
Але рецишент - не просто спостерiгач, вш ще i спiвтворець художнього твору, i йому недостатньо тiльки зрозум^и, що говорить i показуе журналют. Йому ще потрiбний час для того, щоб усвщомити, додумати те, про що йдеться на шпалкп.
Висновки. У реалiзацil прагматичного потенщалу дослiджуваних одиниць, якi е ефективним мовним засобом впливу на адресата, беруть участь рiзнi мехашзми, що ддать у тiсному взаемозв'язку. Для розглянутих одиниць здiйснення функци впливу вщбуваеться завдяки актуалiзацil функцiонально-стилiстичного макрокомпонента лексичного значення вихщно1 лексеми, що е основою алегоричного переосмислення, до перифери лексично1 системи.
Роль друкованих мас-медiа сфокусована на параметрi ощнносп. Алегорiю, образнiсть яко! пiдпорядкована завданню передати емоцiйно-оцiнне ставлення суб'екта мовлення до метафорично iнтерпретованоl сучасно1 реалп, вважаемо за окремий тип. Алегорiя е важливим виявом мовно1 особистосп та майстерностi журналiста.
Список л^ератури
1. Кара-Мурза С.Г. Маншулящя свщомютю : [навч. пойбник] / С.Г.Кара-Мурза. - К.: Ор1они, 2003. - 500 с.
2. Микола1всью обласш газети пер1оду 2008-2011 рок1в: «Рщне Прибужжя», «Южная Правда», «Вечерний Николаев», «Николаевские новости», «Родной Причал», «Наш город Николаев» та журнали «Горожанин», «1мена», «Репон-Швдень».
3. Москаленко А. З. Теор1я журналютики: [п1дручник] / А. З. Москаленко. - К.: Експрес-обява, 1998.
- С. 189, 204-206.
4. Орблан-Лембрик Л.Е. Сощальна психолопя: [тдручник] : У 2 Кн. Кн. 1: Сощальна психология особистосп 1 сп1лкування / Л.Е. Орблан-Лембрик. - К.: Либщь, 2004. - С. 532-534.
5. Сел1ванова О.О. Сучасна комушкативна л1нгв1стика //Актуальш напрями сучасно1 л1нгв1стики.
- К., 1999. - С. 127-144.
6. Фопель К. Психология массовых коммуникаций / К.Фопель, Р.Харрис. - С.Пб.: Питер, 2001. - С. 186-190.
Стекольщикова В. А. Масс-медиальная интерпретация аллегории //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.340-345.
В статье исследована образная основа языка СМИ, которая достигается за счет использования метафорически-аллегорических конструкций и непосредственно влияет на эффективность современного медиатекста, а также, вследствие результата, является неотъемлемым компонентом эмоционального всплеска читательской аудитории.
Ключевые слова: средства образности, метафорическая конструкция, аллегорические элементы текста, эффективность медиатекста.
Stekolschikova V. Mass Media Interpretation of Allegory // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.340-345.
Imaginative basis of mass-media language, which is achieved through the use of metaphorically-allegoric constructions and directly influences the efficiency of modern media-text and, as a result, is the inalienable component of emotional raising of readers, is considered in the article.
Key words: means of imagery, metaphorical construction, allegoric elements of the text, efficiency of media-text.
Поступила до редакцп 20.04.2011 р.
