CC BY
22
4. Закон Украши "Про режим iH03eMHoro швестування" вiд 19 березня 1996 р., № 94/96-ВР.
5. Закон Украши "Про державне регулювання цiнних паперiв в Укра1ш" вiд 30.10.1996 р.
6. Карпунь 1.Н. Управлiння фшансовою санацieю пiдприeмства : навч. поабн. / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во "Магнолiя-2006", 2007. - 418 с.
7. Карпунь 1.Н. Антикризовi заходи на пiдприeмствi: управлшня, стратегiя, цiлi та зав-дання : монографiя / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во "Магнолiя-2006", 2008. - 412 с.
8. Пересада А.А. 1нвестування : навч. поабн. / А. А. Пересада. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 250 с.
Карпунь И.Н. Основные предпосылки управления инвестиционным процессом
Важной особенностью функционирования современной экономики является взвешенная инвестиционная политика государства. Корпоративная структура организации украинской промышленности открывает широкие возможности для осуществления инвестиций. Создание условий для широкого привлечения инвестиций как за счет ресурсов, которые есть в Украине, так и за счет привлеченных ресурсов нерезидентов, должно опираться на разработку взвешенных инвестиционных стратегий и отвечать экономическим интересам производства, его организационной структуре, технологическим возможностям и на заинтересованность региона и государства в реализации проектов.
Ключевые слова: инвестирование, инвестиционная политика государства, инвестиционная стратегия.
Karpun I.N. Basic pre-conditions of investment process control
The Important feature of functioning of modern economy is self-weight the investment policy of the state. The corporate structure of organization of Ukrainian industry opens wide possibilities for realization of investments. Conditioning for the wide bringing in of investments, both due to resources which are in Ukraine and due to the attracted resources of non-residents, must lean against development of the self-weighted investment strategies and answer economic interests of production, his organizational structure, technological possibilities on the personal interest of region and state in realization of projects.
Keywords: investing, investment policy of the state, investment strategy.
УДК339.138:637.524 Здобувач I.Ф. Ланиця1 -Львiвська КА
МАРКЕТИНГОВ1 ЗАСОБИ ПРОМОЦП КОВБАСНИХ ВИРОБ1В 13 ХАРЧОВИМИ ДОБАВКАМИ I НАПОВНЮВАЧАМИ
Розглянуто тлумачення понять "харчова добавка" та "харчовий замшник" у рiз-них нормативних документах та шших вторинних джерелах. Сформульовано став-лення автора до наведених визначень. Подано авторське визначення згаданих понять. Дослщжено обiзнанiсть споживачiв iз поняттями "харчова добавка" та "харчовий замшник" та ставлення до рiзних замшнигав м'яса у ковбасних виробах. Сформульовано рекомендацп щодо формування комплексу засобiв промоци ковбасних виробiв з харчовими добавками та харчовими замшниками.
Свгговий досвщ переконуе в необхщносп використання харчових добавок 1 наповнювач1в у виробнищв багатьох продукпв харчування. Це важ-ливий напрям поповнення людського оргашзму, елементами необхщними для забезпечення життед1яльносп. Такий напрям до виршення проблеми
1 Наук. к^вник: проф. С.В. Скибшський, канд. екон. наук - Львiвська КА
особливо актуальний для населення Укра!ни, що пов'язано з попршенням здоров'я, спричиненим багатьма чинниками, передуим аварieю на ЧАЕС, а також недостатшм споживанням поживних речовин, несприятливими умова-ми проживання, стресами i т. iн. Вчеш довели, що соцiально-економiчнi умо-ви та спошб життя iстотно впливають на здоров'я та працездатнiсть людини.
Харчовi добавки i наповнювачi е тими продуктами, про якi споживачi або зовсiм не обiзнанi, або обiзнанi недостатньо. Останнiм часом у засобах масово! шформацп, зокрема на телебаченш, радiо, розгорнуто велику кампа-нiю проти використання харчових добавок i наповнювачiв. У деяких випад-ках вiдверто залякують споживачiв проти таких продукпв через поширення висловлювань на кшталт: "продукти, як призводять до утворення пухлин", "продукти, що вбивають" i т. iн. Не маючи повно! i достовiрноl шформацп з ще! проблеми споживачi вщмовляються вiд купiвлi таких продуктiв, i зде-бiльшого безпiдставно. Це вщбуваеться насамперед тому, що споживачi не розрiзняють понять "харчова добавка" та "нетрадицшна сировина", або "на-повнювач".
Вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про яюсть та безпеку харчових продукпв та продовольчо! сировини", харчова добавка - це будь-яка речовина, яку зазвичай не вважають харчовим продуктом або його складником, але до-дають до харчового продукту з технолопчною метою у процеш виробництва, та яка внаслщок стае невщ'емною частиною продукту (термiн не охоплюе забруднювальнi речовини, пестициди або речовини, додаш до харчових продукпв для полiпшення !х поживних властивостей) [2].
На вщм^ вiд поняття харчова добавка, е поняття нетрадицшно! сировини (комбшовано! добавки, наповнювача, замшника) - як сировини, що використовуеться для замiни частини традицшного складника харчового продукту з метою економп основно! сировини, виготовлення продукпв харчу-вання для рiзних професiйно-вiкових груп людей, як характеризуються висо-кою харчовою, бiологiчною щннютю, добрими органолептичними показни-ками i вiдносно невеликою вартiстю. Причому така сировина мае натуральну природу, i е нешкiдливою для органiзму людини.
Потрiбно враховувати, що мiж поняттями харчова добавка i нетрадицшна сировина, сформульованими у Законах i !х застосуванням у виробни-чих i торговельних сферах, е розбiжностi. З одного боку, !х не можна квалiфi-кувати як складники, що порушують закон, а з шшого, вони все-таки створю-ють проблеми для ринку, споживача.
Виробники продукпв харчування за вимогами державних стандарпв все ж повиннi застосовувати у своему виробнищв харчовi добавки з метою:
• збереження споживчих властивостей продукпв;
• надання виробам привабливого товарного вигляду;
• покращення умов збер1гання продуктш (збшьшення термшу зберггання, змь ни температурного режиму зберггання [ т. ш.);
• скорочення тривалост технолопчного прощесу та полегшення обробляння сировини;
• зменшення витрат на виробнищтво.
Згiдно з п. 5.2. Державного Стандарту Укра!ни "Продукти харчов^ Споживче маркування. Загальш правила", виробник зобов'язаний шформува-ти споживачiв про використанi харчовi добавки у виробах [3]. Така шформа-щя повинна бути подана на етикетщ чи упакуваннi виробу i мiстити данi про групову назву добавки та шдекс вiдповiдно до Мiжнародноl цифрово! систе-ми (INS), або Свропейсько! цифрово! системи (Е). Свропейський Союз розро-бив систему цифрово! кодифжацп харчових добавок. I! включено в кодекс ФАО/ВОЗ для харчових продукпв (Codex Alimentarius, Ed. 2, V. 1) як мiжна-родну цифрову систему кодифжацп харчових добавок (International Numbering Sistem - INS).
Як показують спостереження, задекларовану державними стандартами мету та шформащю на етикетщ (упакуванш) виробники часто спотворю-ють. Як наслiдок - замють пiдвищення рiвня якостi через додавання наднор-мативних добавок у ковбасш вироби, рiвень !х якост не тiльки не тдви-щуешся, а навiть знижуеться. Наприклад, щоб ковбаси в процесi теплового обробляння не втрачали багато води та не були сухими i ламкими до фаршу додають вологоутримувальнi речовини, яю здатнi зв'язувати внутрiшню во-логу м'яса та утворювати гел1 Однак деякi недобросовiснi виробники, нама-гаючись збiльшити вихiд м'ясних виробiв, а отже, отримати бiльшi прибутки, використовують значно вищу за допустиму норму цих речовин, що й призво-дить до значного попршення якiсних показникiв продукту.
Такi ршення виробникiв продукгiв харчування спричинили до того, що у споживачiв склалася хибна думка про харчовi добавки i вiдповiдного !х позначення лггерою "Е". Побачивши на упакуваннi таку лiтеру, деякi покупцi вiдмовлялися вщ покупки, асоцiюючи !! з шформащею, яка попереджае про шкоду здоров'ю людини. Споживачi не обiзнанi з тим, що не вш Е-добавки шюдлив^ Серед них е багато i безпечних (наприклад кухонна сшь, аскорбшо-ва кислота, тобто вгтамш С або екстракт розмарину). Подiбне хибне суджен-ня iснуе також щодо консервантiв, позначених лiтерою "Е". Коли приготу-вання продуктiв здшснюеться в домашнiх умовах, то застосування таких кон-сервантiв, як сшь, оцет, ш в кого не викликае негативних емоцiй. Коли ж ана-логiчнi добавки з позначкою "Е" мiстяться у харчовому продукп, виготовле-ному на фiрмi, тодi це сприймаеться негативно.
G iншi добавки, присутнiсть яких зумовлена необхщшстю надання товарного вигляду харчовим продуктам. Значна частина споживачiв тд час ку-пiвлi i дегустуванш ковбаси оцiнюе !! зовнiшнiй вигляд i колiр. Якщо вiн не прийнятний, то кутвля не вщбудеться. Ковбаса, на !хню думку, мае бути приемного рожевого кольору. Щоб його отримати до ковбаси додають штрит натрто. Якщо ж виготовити ковбасш вироби без добавки (штриту натрто), яка вступаючи тд час термiчного обробляння у взаемодiю з бшками м'яса, забезпечуе стабiльне рожеве забарвлення, то тсля варiння чи коптшня нату-ральний колiр обробленого м'яса залишиться сiрим, i, вщповщно, ковбаса не матиме привабливого вигляду. Таку технолопчну операцiю застосовували в домашшх умовах столiттями, коли для виготовлення ковбас господиш додавали так звану "селпру", тобто штрат натрiю, не знаючи що !! використання е
шквдливим для здоров'я навггь у мiнiмальних кшькостях. Не дарма вже понад сорок роюв цю добавку заборонено для використання у харчових продуктах. Останшм часом у домашшх умовах для виготовлення ковбас використову-ються штрити, однак викликае сумнiв правильнiсть нормування внесених доз цих добавок. Допустимi норми нiтриту натрiю не мають негативного впливу на органiзм людини i дозволенi Мiнiстерством охорони здоров'я. Використа-на в надлишковiй кшькосп добавка iстотно i негативно позначиться на здоров'! споживачiв. Тому, можна зробити висновок не про шюдливють використання харчових добавок в принцит, а про негативний !х влив вiд надмiр-ного використання.
Виникае парадоксальна ситуащя, що пересоленi, перештроваш про-дукти, виготовленi в домашшх умовах, в уявi споживачiв не шквдлив^ а вико-ристанi на виробничих пiдприемствах i позначенi на етикетщ лiтерою "Е" цi ж добавки, до того ж у межах норм, вщштовхують, утримують вщ !х купiвлi. Обмежена обiзнанiсть споживачiв про причини використання харчових добавок i наповнювачiв та подекуди отримання недостовiрно! шформацп призве-ло до негативно! реакцп споживачiв на харчовi добавки в продуктах харчу-вання, що своею чергою позначаеться на обсягах виробництва i продажу таких продукпв.
З огляду на це, мета дослiдження - виявити стутнь обiзнаностi, пош-формованосп споживачiв рiзних категорiй стосовно використання харчових добавок у виробнищга ковбасних виробiв, та виявлення !х поведшки в проце-сi вибору продукпв окремих асортиментних рiзновидiв, купiвлi i споживання цих продуктiв. Тому ми провели репрезентативне анкетне опитування, результата якого дали змогу сформулювати пропозицп для покращення кваль фжованого впливу на поведiнку споживачiв рiзними комунiкацiйними каналами. Сформульовану мету дослщження ми конкретизували низкою завдань. Вони полягають у:
• визначенш того, якою м1рою споживач розумтать поняття "харчова добавка", "замшник", "наповнювач" [ чи !х розр1зняють м1ж собою;
• анал1з1 ставлення покупцш до продукта з харчовими добавками [ наповню-вачами;
• досл1дженш ступеня пошформованосл споживачш про асортиментш р1зно-види харчових добавок [ наповнювачш на ринку;
• виявленш причин спотвореного шформування споживачш;
• визначення зазначених вище завдань у динамщ, що дасть змогу зробити висновок про змши свщомосл споживачш тд впливом позитивно! [ негативно! шформацп.
Узагальнивши матерiали опитування, нам вдалося пiдтвердити вису-нуту гшотезу стосовно того, що бшьшють споживачiв не розрiзняють поняття "харчова добавка" i "харчовий замшник, наповнювач", а отже, вони не здатш повною мiрою осягнути причини застосування харчових добавок i харчових наповнювачiв, що призводить до неправильних ршень у процесi ку-пiвлi i споживання, а також наслщюв вiд тако! поведiнки. Споживачi позбав-ленi надiйного критерiю оцшки ковбасних виробiв з позначкою "Е", а вироб-ники не можуть розраховувати на запланований обсяг продаж цих виробiв.
За результатами проведеного соцюлопчного дослiдження у виглядi анкетного опитування у 2009 i 2010 рр. ми виявили:
а) р1вень пошформованосл споживач1в про харчов1 добавки 1 1х викорис-тання у виробнищга харчових продукт1в;
б) стутнь 1х об1знаносп стосовно ще! проблеми;
в) розумшня споживач1в причин 1 необхщносп використання харчових добавок 1 наповнювач1в;
г) ставлення покупщв до продукпв, що м1стять добавки.
Що стосуеться розумiння споживачiв, то для його виявлення ми сфор-мулювали закрите запитання "Що для вас означають харчовi добавки у ков-басах?". Передбаченi варiанти вiдповiдей включають позитивнi i негативш уявлення споживача про харчовi добавки. Щоб забезпечити об'ективну ощн-ку явища, було введено варiант вщповда про власне бачення i розумшня спо-живачами харчових добавок. Проте частка таких вщповщей у межах похибки (1 %). Усi респонденти обирали вщповда зi запропонованих.
Рис. 1. Динамкарозумтня споживачами поняття "харчова добавка"
Отже, впевнених i надшних покупщв та споживачiв ковбас з харчови-ми добавками у 2009 р. було близько 22 % (17,2 % з них вважали харчовi добавки обов'язковим складником рецептури ковбас, 3,0 % - схильш розгляда-ти харчовi добавки як сировину з полшшення якостi ковбас i ще 1 % - як складники, що надають ковбасам л^вальних властивостей). Варiант вщповь дi "Сировина, що замшюе м'ясо", який отримав максимальнi частку 61,6 %, можна розглядати як позитивну ощнку з огляду на зменшення калорiйностi ковбас, актуальною у зв'язку з пере!данням i необхщносл збiльшення обсягу виробництва ковбас за дефщиту м'ясно! сировини. Проте цей же варiант вщ-повiдi можна розглядати, як негативний у зв'язку зi спробою замiсть дорого! м'ясно! сировини використати дешевий замiнник, а щну готового виробу за-лишити незмiнною.
У 2009 р. кожен десятий з опитаних респонденпв ставився до харчових добавок як до таких, що попршують (знижують) рiвень якостi ковбасних
виробiв, а ще 6,1 % вважали, що щ добавки е просто шюдливими для оргашз-му людини. Виробники ковбасних виробiв повиннi зробити правильний вис-новок: перший - не провокувати потенцiйних споживачiв до такого розумш-ня ковбас з наповнювачами, а другий - застосовувати засоби промоцп та пе-реконати !х у протилежному.
Проведене за аналопчною анкетою повторне опитування у 2010 р. продемонструвало iншi результати. Вони можуть бути або наслiдком комуш-кацiйних впливiв (реклами, слухiв, порад дiетологiв, лiкарiв тощо) або змша-ми характеристик вибiрки у зв'язку з тим, що анкетування за способом здшснення не було панельне. Тобто у 2010 р. опитували не тих респондента, що i в 2009 р. Хоча, зауважимо, структура вибiрки за основними характеристиками ютотно не змшилася.
Важливо також наголосити:
• по-перше, кшьюсть, [ в1дпов1дно частка респонденте, яю розглядали харчову добавку як замшник м'яса, зменшилася бшьше тж наполовину [ становила
32.0 %;
• по-друге, т 32,0 % респонденте, яю у 2009 р. сприймали харчов1 добавки як таю, що замшюють м'ясо, у 2010 р. хоча по-р1зному, але змшили свою думку. Наприклад, майже третина з них змшили сво! думки про харчов1 добавки на позитивш (9,7 %), тобто приедналися до надшних споживачш, яю фактич-но готов1 здшснити кутвлю [ споживання продукпв з харчовими добавками. Частка тих, хто вважае добавку як необхщну сировину в ковбасах, збшьши-лася на 3,9 %; тих, хто вважае !х лжувальними - на 3,2 % [ хто розглядае !х полшшувачами якоста готових виробш - на 2,6 %. 1нш1 дт третини респонденте, котр1 вважали харчов1 добавки як таю, що замшюють м'ясо, у 2010 р. стали негативно сприймати харчов1 добавки. З них 19,7 % вважають, що хар-чов1 добавки попршують яюсть ковбас, що на 9,6 % бшьше, шж у 2009 р., а
14.1 % взагал1 вважають, що вони е шюдливими для оргашзму людини (частка збшьшилася майже на 8 %);
• по-трете, в п'ять раз1в збшьшилася кшьюсть споживачш, яю висловили влас-не бачення, розумшня використання харчових добавок у ковбасних виробах [ становила 5,6 %. Причому не вс з них е негативними. Частина споживачш просто не задумувалися над цим питанням, а отже, в перспектив! !х також можна розглядати як потенцшних покупцш [ споживачш ковбасних виробш 1з харчовими добавками.
У зв'язку з тим, що покупщ i споживачi продукпв iз добавками i наповнювачами перебувають у постшному комунiкацiйному простор^ то можна припустити, що !х розумiння харчових добавок i наповнювачiв змiнюють-ся. Тому перегляд споживачами ставлення до харчових добавок, на наш пог-ляд, вiдбувся завдяки збшьшенню об'емiв iнформацi! щодо ще! проблеми в засобах масово! шформацп, власним досвiдом купiвлi дано! продукци, а також великим потоком вщгуюв i висновкiв спецiалiстiв, яю подаються на те-лебаченнi, радю.
Формулюючи запитання респондентам важливо використати шкалу закритого типу та уникнути варiативностi думок респондентiв. Адже досль джуване явище високого ступеня новизни, а отже, нешдготовленосп широко! аудитора респондентiв до достовiрно! iнформацi!. Поряд iз дослiдженням
ступеня розумшня поняття i причин використання добавок i наповнювачiв у харчових продуктах, нам було важливо виявити рiвень ставлення споживачiв до цих продукпв. Рiзнi характеристики розумiння цього питання можуть спо-нукати до рiвного ставлення i, навпаки, однi i тi ж характеристики розумiння можуть викликати рiзне ставлення.
Для виявлення обiзнаностi та ставлення покупцiв до ковбасних виро-бiв iз харчовими добавками i наповнювачами, ми застосували питання щодо оцiнки споживачами власно! обiзнаностi iз ковбасами з добавками i реакцп, дп на не!. Як св^ать результати опитування, думки споживачiв роздiлилися таким чином (табл.)
Табл. Динамжа обЬнаностг споживач1в до ковбасних вироб1в з харчовими добавками ¡- наповнювачами (2009-2010 рр.)
Стутнь об1знаност1 покупц1в та можлив1 вар1анти ршень 2009 р. 2010 р. Динамка змши часток 2010-2009
к-сть респондента частка, % к-сть респондента час- тка, %
Знають про так! ковбаси, але особливо над цим не задумуються 37 37,4 29 29,3 -8,1
Знають про так! ковбаси, але ще не сформували свого ставлення до них 21 21,2 18 18,2 -3
Знають про таю ковбаси, але школи задумуються над цим питанням 15 15,2 37 37,4 22,2
Не знають настшьки, аби змшювати ршення "купувати - не купувати" 21 21,1 12 12,1 -9
Зовом не знають про так! ковбаси 5 5,1 3 3 -2,1
За даними табл. видно, що:
• майже вс опитан респондента знають про ковбасн вироби з харчовими добавками [ замшниками. Причому, якщо в 2009 р. !х частка становила73,8 %, то вже в 2010 р. вона збшьшилася на 12,1 %. Таю позитивн змши об1знанос-11, можливо, пов'язан з1 збшьшенням потоку шформацп щодо цього питання на телебаченн та шших засобах масово! шформацп;
• поряд з високою часткою об1знаносп споживач1в, !х думки та дп щодо кутв-л1 даного виду продукту значно р1зняться. Частина споживач1в ще дос не сформувала свого ставлення до ковбас з добавками, однак [ в цьому випадку простежуеться позитивна динамжа: !х частка у 2010 р. зменшилася на 3,0 процентних пункти [ становила 18,2 %;
• значна юльюсть респондента (перша група) взагал1 не задумуються над проблемою, то ще бшьша (друг група) просто випускають !! 1з виду. Причому, якщо частка перших у 2010 р. знизилася на 8,1 %, то частка других навгть збшьшилася бшьше шж у два рази [ становила 37,4 %. На нашу думку, таю змши у поведшщ споживачш на ринку продукта харчування пов'язан на-самперед з невисокою культурою харчування. Для бшьшосп споживач1в харчування залишаеться буденною процедурою споживання продукта, переду-ам для тдтримки життед1яльносп оргашзму. I значно менша частина з них починае задумуватися над тим, що вони споживають, [ як складники продукта харчування вплинуть на здоров'я [ працездатшсть оргашзму на цей час [ в майбутньому, або навгть на здоров'я наступного поколшня.
На фон подано! шформацп про ступiнь обiзнаностi споживачiв iз ков-басними виробами з добавками i наповнювачами було важливо виявити рь
вень шформованосп ринку iз кожним iнгредiентом окремо. Тим бшьше, що бiльшiсть iз них е цiнними продуктами харчування (соя, молоко, яйця, квасо-ля та ш.), проте покупцi слабо уявляють собi роль i мюце цих продуктiв у складi ковбасних виробiв. А звiдси зрозумiла i боязкiсть !х споживання. За-уважимо, що окремi добавки, як наприклад кров, широко населення широко застосовуе тд час виготовлення ковбасних виробiв у домашнiх умовах.
Щоб виявити пошформованють споживачiв про ринок харчових добавок i наповнювачiв, !м було запропоновано оцiнити низку добавок, що вико-ристовуються у виробницв ковбас. Нас цiкавило, чи шформоваш покупцi про такi добавки i чи споживали !х у складi ковбасних виробiв.
100%
80% 60% 40%
20%
0%
Г| | I I | ......
п И
□ Споживали ■ Чули але не споживали □ Не чули 1 не споживали
Рис. 2. Потформованкть споживачк щодо рйних виды; наповнювачы у ковбасних виробах
За даними на рис. 2 видно, що:
• беззаперечним лвдером серед добавок, про яю знають споживач1, е соя. Майже 90 % опитаних пошформоваш, що у виробнищв ковбасних виробш використовуеться соя [ продукти перероблення з не!, причому 73,7 % з них споживали ц ковбаси. Така об1знашсть зумовлена тим, що останш 10-15 ро-кв соя широко просуваеться на ринку як замшник м'яса. Властиво, що !! про-пагують як дешеву сировину [ в умовах р1зкого зниження виробництва м'яса [ збшьшення вартост1 його виробництва, здатна задовольнити постгйно зрос-таючий попит населення у бшковш продукцй;
• друге м1сце роздшили так1 добавки, як яйця [ кров. Про них знають вщповвд-но 66,7 % [ 66,6 % опитаних, вщповщно, 35,4 % [ 22,2 % 1з них зазначили, що споживали щ продукти у склад1 ковбасних вироб1в. На наш погляд, така низька об1знашсть споживач1в св1дчить про те, що багатьох випадках спожи-вач1 не цжавляться рецептурами ковбас, а отже, сам1 не знають, що спожива-ють у склад1 ковбасних вироб1в. Адже [ кров, [ яйця входять до рецептури м'ясних вироб1в вже багато рок1в. Однак така шформаця не завжди доходить до споживачш, оск1льки не батонах ковбасних виробах [ етикетках або не заз-начаеться 1нформац1я про склад виробу, або вона е неповною. Аналопчна картина простежуеться [ з такою добавкою як молоко: знають про нього 63,6 %, а споживали як добавку в ковбасних виробах лише 33,3 %. Однак мо-
локо вже бшьше сорока рокш е складовою таких ковбас, як "Молочна", Ль карська" й ш.;
• не зовам передбачуваними стали вщповщ щодо таких добавок, як горох, со-няшник i квасоля. Бiльше половини опитаних споживачгв (в1дпов1дно 55,8 %, 52,5 % i 54,5 %) зазначили, що чули i знають про використання цих продукта у виробництвi ковбас. Хоча, насправд^ вони досить рiдко застосовуються у виробнищш ковбас i асортимент таких м'ясо-рослинних ковбасних виро-б1в, що представлений в роздрiбнiй торгiвлi, е досить вузький. Такий висо-кий вiдсоток, можливо, пояснюеться тим, що споживачi використовували цi продукти для приготування м'ясних страв у домашшх умовах;
• iншi, запропонованi нами добавки (водороста, амарант), експериментально використовуються у виробництвi ковбасних виробiв як альтернативш джере-ла бiлковоï продукцп. Тому розподiл вщповщей споживачiв мiж ними не став для нас неочжуваним. Зовсiм не чули про них, вщповщно, 68,7 % i 73, % опитаних, а 20,2 % i 21,2 % - володшть деякою шформащею про ц добавки, але нiколи ïх не споживали у складi ковбасних виробiв.
Обмежена кiлькiсть та якiсть шформацп на телебаченш та iнших ЗМ1 стало причиною того, що пересчш покупцi до кшця не усвщомлюють понят -тя "харчова добавка" i "харчовий наповнювач" i причини 1х застосування у харчовiй промисловостi, i зокрема у виробницт ковбасних виробiв. Неповна iнформацiя про склад продукпв на упакуваннi та етикетцi, а в деяких випад-ках зовшм ïï вiдсутнiсть, е однiею з причин непошформованосп споживачiв про ринок харчових добавок i наповнювачiв у ковбасних виробах. Поряд iз зовшшшми причинами непоiнформованостi покупцiв, простежуеться школи ïх iгнорування та байдужiсть до цього питання.
Дослщивши поведiнку споживачiв на ринку ковбасних виробiв з харчовими добавками та враховуючи актуальшсть збiльшення виробництва, продажу та споживання продукпв iз наповнювачами, з одного боку, та специфь ку поведiнки споживачiв на украшському ринку - з iншого, важливо застосу-вати аргументованi промоцiйнi засоби маркетингу. До таких засобiв нале-жить реклама, зв'язки з громадсьюстю (паблiк рiлейшнз), паблiситi, пропаганда, стимулювання продажу та персональний продаж. Завданням реклами е поiнформувати споживача про продукти з харчовими добавками, надати спо-живачам певш знання про асортимент продукпв, ïх характеристики та досяг-ти прихильностi споживачiв до даного виду продукту. Метою ж ПР^яльнос-тi мае бути спростування негативних чуток серед населення про харчовi добавки i рекомендащя вживати продукти з харчовими добавками для профь лактики деяких захворювань, для поповнення оргашзму необхщними для життедiяльностi елементами [1].
Для змши думки споживачiв, а отже, активiзацiï попиту на ковбаснi вироби з харчовими добавками i для збшьшення обсяпв ïх споживання, необ-хiдно активiзувати роботу щодо надання шформацп, причому яюсно^ про тага продукти. Причому, ця шформащя мае мiстити вiдомостi, якi щкавлять споживачiв, зачiпати новi проблеми, залучати увагу, радити та переконувати споживачiв про нешкiдливiсть i кориснiсть споживання ковбасних виробiв iз харчовими добавками i наповнювачами.
Разом з тим, важливим е не тшьки змют шформацп, але й мюце 11 роз-ташування. Пiдприемствам-виробникам ковбасних B^o6iB i3 харчовими добавками бшьше уваги придiляти розповсюдженню шформацп про свою про-дукцiю саме по телебаченню i радю, влаштовувати виступи по телебаченню лiкарiв-дiетологiв, спещалюпв з iнститутiв гiгiени та харчування, як би в простiй формi змогли донести до споживача позитивш аспекти використання харчових добавок i наповнювачiв у продуктах харчування, в нашому випадку ковбасних виробiв. Необхщно пояснити покупцям, що вони практично кожного дня використовують в своему рацюш такi iнгредiенти, як сшь, оцтову кислоту, лимонну кислоту, як також позначенi лiтерою "Е". Така роз'ясню-вальна робота буде одшею з умов змiни думки споживачами, припинення "ю-тер^', яка юнуе на сьогоднi стосовно ще! проблеми.
Л1тература
1. Скиб1нський С.В. Маркетинг. - Ч. 2 : тдручник / С.В. Скибшський. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2009. - 748 с.
2. Закон Украши "Про безпечшсть та якють харчових продукта" вщ 23.12.1997 р., № 771/97-ВР (у редакцп Закону Укра!ни вщ 31.05.2007 р., № 1104-16).
3. ДСТУ-П 4518:2006: Продукти харчовг Споживче маркування. Загальш правила. - К. : Держспоживстандарт Укра!ни. - 24 с.
Ланыця И.Ф. Маркетинговые средства продвижения колбасных изделий с пищевыми добавками и заменителями
Рассмотрено толкование понятий "пищевая добавка" и "пищевой заменитель" в разных нормативных документах и других вторичных источниках. Сформулировано отношение автора к приведенным определениям. Подано авторское определение упомянутых понятий. Исследована осведомленность потребителей с понятиями "пищевая добавка" и "пищевой заменитель" и отношение к разным заменителям мяса в колбасных изделиях. Сформулированы рекомендации относительно формирования комплекса средств промоции колбасных изделий с пищевыми добавками и заменителями.
Lanytsia I.F. Marketings facilities of promocii of sausage wares are with food additions
Interpretation of concepts "food addition" and "food substitute" is considered in different normative documents and other second sources. Attitude of author is formulated toward the resulted determinations. Author determination of the mentioned concepts is given. Investigational knowledge of users with concepts "food addition" and "food substitute" and attitude toward the different substitutes of meat in sausage wares. Recommendations are formulated in relation to forming of complex of facilities of promocii of sausage wares with food additions and food substitute.
УДК339.9.012.23 Доц. Р.Я. Москалик, канд. екон. наук;
доц. Л.Р. Москалик, канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧН1 ПРОБЛЕМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1ЖНАРОДНОГО ПОШИРЕННЯ ТЕХНОЛОГ1Й У ГЛОБАЛ1ЗОВАН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Проанатзовано теоретично-методолопчш тдходи до дослщження мiжнарод-ного поширення технологш у глобатзованш економщ. Оцшено проблемш питання моделювання впливу мiжнародного поширення технологш на сукупну продуктив-
