CC BY
89
УДК: 340.1
О. О. Барабаш
Навчально-науковий iнститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
асист. кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
МАРГ1НАЛЬНА ПОВЕД1НКА: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
© Барабаш О. О., 2016
Наведено та проаналiзовано поняття "маргшально!' поведшки" та "маргь нальносп". Визначено суб'скпв маргшально!' поведiнки, названо та охарактеризовано причини зазначено!' поведшки.
Ключовi слова: поведiнкa, мapгiнaльнiсть, маргшальна особистiсть, маргшальна поведшка, причини маргшально!' поведшки.
О. О. Барабаш
МАРГИНАЛЬНАЯ ПОВЕДЕНИЕ: ОБЩЕТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
В статье приведены и проанализированы понятия "маргинальново поведения" и "маргинальное™". Определены субъекты маргинальново поведения, назван и охарактеризованы причины указаново поведения.
Ключевые слова: поведение, маргинальность, маргинальная личность, маргинальное поведение, причины маргинальново поведения.
A. A. Barabash
THE MARGINAL BEHAVIOR: GENERAL THEORETICAL CHARACTERIZATION
The article describes and analyzes the concept of "marginal conduct" and "marginalized". Determined of marginal behavior named and described the causes of that behavior.
Key words: behavior, marginality, identity marginal, marginal behavior causes marginal behavior.
Постановка проблеми. Сучасний свгг характеризуемся швидкими темпами життя, постшними видозмшами суспшьних ввдносин, необхвдшстю пристосовуватися до нових умов проживання. Проте велика кшьюсть ошб не завжди адекватно можуть сприймати таю змши, тому, як наслвдок, виникають так зваш маргiнальнi особи, що не сприймають таких змiн. Внутрiшня позицм марпнальних осiб проявляеться в iхнiй поведшщ, таку поведiнку називають маргiнальною, яка часто суперечить загальноприйнятнiй. Враховуючи значне поширення маргiнальноi поведiнки серед окремих прошарюв населення, вважаемо загальнотеоретичне дослвдження маргiнальноi' поведiнки е необхiдним.
Метою дослщження е визначення поняття маргiнальноi поведiнки та здiйснення ii загальноi характеристики.
Стан дослiдження. Дослiдження поведiнки особи загалом та маргiнальноi поведiнки зокрема здшснюювали - Т. З. Гарасимiв, Г. Ю. Зубко, В. В. Лазарев, Н. I. Матузова, В. Д. Перевалов та ш. Проте, враховуючи постшш змши суспшьних ввдносин, а також еталотв бажано!' поведшки, загальне дослiдження маргiнальноi поведiнки е виправданим та своечасним.
Виклад основних положень. З явищем маргшально' поведшки тiсно пов'язане явище маргшальносп, на нашу думку, перше е зовнiшнiм виразом другого. Тому для розкриття змiсту маргiнальноi поведiнки спершу потрiбно дослiдити поняття "маргшальносп".
Термш "маргшальшсть" вперше використав у 1928 р. Р. Парк, яким науковець позначив стан шдивдав, якi перебувають на межi двох рiзних, конфлштуючих мiж собою життевих укладiв, способiв життя, культур, рас [1, с. 259]. Сьогодш сформувалися два основш пiдходи до визначення явища маргшальносп - культурологiчний i соцiально-структурний. Представники першого загалом уявляють маргiнала як людину промiжного стану, неврiвноважену в своему сощальному статусi внаслiдок потрапляння i поверхневого засвоення двох протилежних культурних середовищ i, отже, таку, що глибоко не репрезентуе жодну з них. Внутршнш свiт тако' людини е своерiдним гiбридом, коли вона живе та подшяе культурне життя i традицii двох рiзних народiв, рас, нацiй, але школи не мае особливого бажання розлучатися зi сво'м минулим та його традицмми, оскшьки вона не прийнята в нове середовище через ди рiзних забобонiв. До певного часу таке ствжиття двох культур в особислснш структурi людини е мирним. Однак необхвдшсть певно' чiткоi позици, до яко' часто примушують зовшшш умови життя iндивiда, створюють внутршнш конфлiкт, драму особистостi, психологiчну безвихвдь. Формуеться маргiнал - роздвоена, заражена культурним, расовим антагонiзмом особистiсть, психолопчно неврiвноважена, неспокiйна, з почуттям не-визначеностi i потягом одночасно в двох протилежних напрямках [1, с. 261].
Захвдноевропейська, за сво'м змiстом соцiально-структурна, концепцм подае маргiнала як людину "краю", "межГ', як таку, яку суспшьство через певнi причини ввдторгнуло, вiдсунуло на пери-ферiю, i таким чином налаштувало проти себе, тим, що не знайшло в собi сили тд час глибоких суспшьних перетворень пiдтримати слабких, обездолених, тих, хто втратив роботу, профешю, заробггок, звичнi умови iснування, не створило завчасно умов для адаптаци до нових реальностей. У результат сформувався тип особистостi - маргшала, людини озлоблено'' на всiх i все, радикально'' в сво'х поглядах. Тако', ди яко' легко спрямовувати у будь-яке русло, враховуючи антисуспшьну поведiнку. Звiдси вiдповiдна реакцм офiцiйних владних структур на маргшашв. Вони подаються як зайвi люди, вигнанщ iз суспiльства, крайнi у всьому. Як бачимо, розумшня маргшальносп у наведених вище концепцмх рiзниться. I все ж здаеться, що за уважного порiвняння йдеться про дуже близью позици. Адже обидва шдходи щодо маргiнальностi наголошують на негараздах, хиткосп, нестабiльностi маргiнала [1, с. 262].
Однак головне, що можна виокремити з порiвняльного аналiзу цих пiдходiв щодо визначення маргшальносп, полягае навiть не в цьому. А в тому, що обидва пвдходи фактично фшсують одне: маргшальшсть за своею природою - явище, пов'язане iз певними суспшьними процесами, а саме, взаемодй, взаемопроникнення культур i певно' дезорганiзацii суспшьного оргашзму через розрив соцiальних зв'язкiв мiж iндивiдом i соцiальною спiльнiстю - групою, класом, нацiею тощо, тим, що стосовно шдиввда постае цшим [1, с. 263].
Тому можна стверджувати, що маргiнальнiсть - це внутршне ставлення особи до зов-шшнього свiту, що сформоване зовнiшнiми та внутршшми чинниками. Своею чергою, маргшальна поведiнка - це зовнiшнiй вияв маргшальносп, який проявляеться в активних дмх чи пасивному виразi свого ставлення до тих чи тих явищ об'ективно' дшсносл.
Початок правового дослщження маргiнальноi поведiнки поклав В. В. Оксамитний у робоп "Правомiрна поведiнка особистостi теоретичнi та методолопчш проблеми". Проводячи типологiю правово' поведшки на правомiрну i неправомiрну, автор обгрунтовуе доцiльнiсть класифiкацii правомiрноi поведшки за дмльшсним критерiем. У зв'язку з цим В. В. Оксамитний видшяе: 1) сощально активну; 2) звичайну, конформктську (пасивна); 3) маргшальну поведiнки. До сказаного, треба додати, що крайньою формою проявiв маргшально' поведшки, як зазначалося зокрема В. В. Оксамитним, е агресивне ставлення до норм права, що виявляеться в навмисному протистоянш маргшальних iндивiдiв вимогам правових приписiв [2, с. 134].
О. В. Нечаева, розглядаючи правовi аспекти маргшальносп, звертае увагу на уточнення внутрiшнiх чинниюв, що зумовлюють маргiнальну поведiнку i до таких зараховуе: вiдсутнiсть по-ваги до чинного права i нормативно-правову невизначенiсть, заснованi на глибокш деформаци
правосввдомосп маргшально!' особистосп. Норми права не е основним орiентиром поведiнки маргшально! особистосп, стверджуе автор [3, с. 248].
A. А. Нштн зазначае, що такий вид поведiнки характеризуеться прикордонним балансу-ванням на межi правомiрноi та неправомiрноi, але близька до неправомiрноi та протиправно! поведшки [4, с. 173]
I. М. Максимова, дослвджуючи маргшальну поведiнку в зв'язку з вивченням пасивного рiвня правосввдомосп, зараховуе !"! вже до форм злочинно!' (протиправно!) поведiнки, уточнюючи орiентованiсть цього виду поведiнки на цш й iнтереси, що суперечать суспшьству. Маргiнал, на думку автора, часто не здшснюе протиправних дш, тому що усвiдомлюе !х недоцшьшсть, керую-чись особистим розрахунком або страхом перед покаранням. Що стосуеться маргшально! протиправно! поведшки, то вона, як вважае I. М. Максимова, спрямована на задоволення особистих потреб, i й основними мотивами е: користь, прагнення придбати авторитет у певнш грут, самоствердження, престижш мiркування тощо [5, с. 7].
На думку Ю. Г. Зубко, маргшальна поведшка особи - це вид правомiрноi поведшки, що зумовлена об'ективною дiйснiстю, низьким рiвнем правово! культури та правово! свiдомостi особи, перебтае у формi внутрiшньоособистiсного конфлiкту, виражаеться у нехтуванш суспшьними цiнностями, враховуе лише власт амбiцii та шгереси, полягае у дотриманнi правових заборон i виконаннi обов'язкiв через небажання ввдповвдати за них.
B. I. Тимошенко зазначае, що маргшальна поведшка - це пристосуванням суб'екта до нав-колишнього правового середовища, така поведшка е граничною, промiжною мiж правомiрною i протиправною поведiнкою. Маргшальна поведшка може бути зумовлена страхом перед можливим покаранням, усввдомленням вигвдносл правомiрноi поведiнки в певнiй ситуацй [6, с. 304].
З вище наведеного можна побачити, що в науковш лiтературi iснують двi полярш позицi!' щодо розкриття сутностi маргшально! поведшки. Ми пвдтримуемо думку тих науковщв, що зараховують маргiнальну поведшку до правомiрноi, адже переважно маргшали у сво!й дiяльностi дотримуються законодавства, проте з певних, "сво!х" мотивiв.
Суспшьна небезпека маргшально! поведiнки полягае в тому, що юнуе велика ймовiрнiсть того, що !! суб'ект, за можливосл уникнути покарання, вчинить правопорушення. Вiдсутнiсть внутрiшнiх стримуючих мотивiв i регуляторiв поведiнки призводить до того, що, як тшьки страх перед покаранням зникае або виникае можливють уникнути юридично! вiдповiдальностi, людину бшьше нiщо не зупиняе перед учиненням правопорушення. Починае переважати прагнення особи полшшити матерiальне становище, навпъ якщо для цього необхiдно порушити правовi розпорядження. Небезпека полягае в тому, що в наш час маргiналiзацiя особи вже не залежить ввд сощального становища iндивiда. Маргшальна поведшка завжди розглядалась як небажана у зв'язку з !! нестшким характером i великою ймовiрнiстю !! перетворення на протиправну поведiнку, проте правознавщ лише обмежуються констатацiею факту наявносп тако! поведiнки (!! ввдсутшсть у суспiльствi неможлива) [7, с. 192].
На думку Ю. Г. Зубко, до маргiналiв (а для нашого дослвдження вони е суб'ектами марп-нально! поведiнки) зараховують:
1) ошб, якi втратили колишнi сощальш зв'язки i не пристосувалися до нових умов життя (за-звичай вдеться про представниюв нацiональних меншин, мкранпв, вихiдцiв iз села);
2) представниюв специфiчних субкультур, полiтичних течш, релiгiй;
3) осiб, якi не визнають загальноприйнятих норм i правил поведшки [7, с. 192].
Враховуючи те, що маргшальшсть - це багатоаспектне явище, що може виникнути в будь-
якш сферi суспшьного життя, кожен тип маргiнальностi буде характеризуватись певними умовами, що е пвдставою для його виникнення.
До негативних обставин суспшьного життя можна зарахувати: недолши законодавства, порушення прав, свобод та законних iнтересiв громадян, розшарування сусп1льства на певнi прошарки, безробггтя, наслiдки фiнансовоi кризи, зневажання нормами морали Цi обставини спричиняють негативний вплив на особу, !! сввдомкть, поступово нiвелюють принципи законносп, правопорядку, справедливостi, на яких основуеться правомiрна поведiнка, що врештi-решт i
призводить до виникнення та розвитку правовое1 маргшальносп особистосл. Якщо процес впливу негативних обставин суспшьного життя на особу не перериваеться, правомiрна поведшка людини ввдхиляеться вiд норми i мае всi пiдстави для того, щоб стати протиправною. Отже, процес виникнення та розвитку правово!' маргшальносп особистостi характеризуеться такими етапами:
1) переоцшка цiнностей суспшьства та формування ново!' iерархiï прiоритетiв;
2) вироблення власних правил поведшки, що можуть вiдрiзнятися вiд правових приписiв;
3) дмльшсть, що заснована на нових правилах поведшки [7, с. 193].
Проаналiзувавши явища суспшьного життя в Украшу можна окреслити такi умови правовое.' маргiнальностi особи: полiтичнi умови; економiчнi умови; соцiальнi умови.
Полггичш умови правово!' маргiнальностi особи. Можемо констатувати, що в Украïнi на сьогодш знову реалiзовуеться класовий пвдхвд до сутностi держави. У суспшьстш сформулювався економiчно панiвний клас, так звана елгга, в руках якого зосереджено всю полггичну владу. Прий-маючи необхiднi 1'м нормативно-правовi акти, представники цiеï верстви нав'язують свою волю i ршення рештi населення. У такому разi бiльшiсть громадян через низький рiвень культури, сввдо-мостi та матерiального забезпечення фактично усунул вiд полiтичного процесу i виступають у ролi статистiв пвд час виборiв. Вiдсутнiсть позитивних змш у суспiльствi зумовила негативне ставлення населення до полггичних iнститутiв [8, с. 83].
Економiчнi умови правово!' маргiнальностi особи. Пiсля набуття незалежносп в Украïнi проголошено перехiд до ринково!' економiки. Проте в результат невдалого керiвництва значну частину працездатного населення покинуто напризволяще, люди втратили роботу i, як наслвдок, кошти для iснування. Незважаючи на давшсть тих подiй, i в наш час не можна констатувати, що держава в повному обсязi створюе належш умови щодо реалiзацiï громадянами права на працю, яке закршлено Конституцию Украши.
Порушення норм у галузi працевлаштування та зайнятостi тягнуть за собою неможливiсть легiтимними способами реалiзувати сво!' права та законш iнтереси. У результатi цього виникае конфлшт мiж потребами та можливостями члетв суспшьства.
Високий рiвень шфляци, вiдсутнiсть виважено!' економiчноï полiтики, а також реформ у економiчнiй та сощальнш сферах призвели до попршення матерiального стану населення [8, с. 85].
Сощальш умови правово!' маргшальносп особи. На жаль, слiд констатувати, що i сощальна полiтика нашо!' держави не може виконати покладет на не!' функци та надати реальну допомогу незаможним прошаркам населення. Наприклад, адресна соцiальна допомога певним категор1ям громадян, що перебувають у скрутних життевих умовах, не ввдповвдае ïхнiм потребам та не сприяе покращенню матерiального становища. Громадяни ще!' категори постiйно перебувають у сташ психо-логiчноï напруги та стресу, оскшьки в нишшшх умовах вони не мають можливостей законно покра-щити свое матерiальне становище, а тому змушет пристосовуватися до такого стану речей, змь нюючи у такому разi цiннiснi норми. Саме через таю низьк прибутки бшьшосп населення не можна вiдмовитися ввд безоплатного надання житла, медичноï' допомоги та освгги, пiдвищувати тарифи на комунальш послуги, оскшьки це виведе таких громадян взагалi за межi виживання [8, с. 86].
На думку Ю. Г. Зубко, маргшальна поведiнка особи може бути класифшована за багатьма ознаками та критер1ями: 1) за сферою суспшьних ввдносин: соцiальна; економiчна; полiтична тощо; 2) залежно вiд суб'екта: маргiнальна поведшка особи; маргшальна поведшка колективу; 3) з погляду аналiзу психiчних чинниюв: асоцiальна; аморальна; 4) щодо зворотноï реакцiï на дiю механiзму правового регулювання: добровшьна; примусова; 5) за формою прояву: активна, звичайна та пасивна; 6) за крш^ем ïï стабшьностк пост1йна; ситуативна; 7) залежно ввд потреб, яю задовольняються: соцiально-орiентована, особистiсно-орiентована, егоïстично-орiентована [9, с. 14].
Висновки. На rn^^^i проведеного вище дослвдження можемо стверджувати, що мар-гiнальнiстю е психологiчний стан особи, ïï внутршне ставлення до зовшшнього свiту. Маргiнальна поведiнка - це виражена в зовшшнш формi маргшальшсть, тобто дмльшсть чи бездiяльнiсть
особи, що зумовлена ii внутршшм ставленням до свггу та певними зовшшшми чинниками (полiтичними, економiчними, соцiальними).
1. Гарасимгв Т. З. Природн та сощалью детермтанти формування девгантног поведтки людини: фтософсько-правовий вим1р : монография / Т. З. Гарасимгв. - Льв1в : Льв1вський державний утверситет внутр1шн1х справ, 2012. - 420 с. 2. Перевалов В. Д. Теория государства и права / В. Д. Перевалов. - М. : Высшее образование, 2008. - 496 с. 3. Лазарев В. В. Теория государства и права / В. В. Лазарев - Москва : Юрат, 2011. - 438 с. 4. Пиголкин А. С. Теория государства и права / А. С. Пиголкин, А. Н. Головистикова, Ю.А. Дмитриев. - М. : Юрат, 2011. -653 с. 5. Матузова Н. И. Теория государства и права / Н. И. Матузова. - М. : 1нфар-М, 2012. -569 с. 6. Тимошенко В. I. Протиправна поведтка: визначення та мотиваця /В. I. Тимошенко // Бю-летень МШстерства юстици Украгни. - 2011 - № 12. - С.61-67. 7. Зубко Г. Ю. Маргтальтсть -загальнотеоретична характеристика / Г. Ю. Зубко // Право i безпека. - 2009. - № 5. -С. 191-193. 8. Зубко Ю. Г. Умови правовог маргталЬзацп особи в УкраШ / Г. Ю. Зубко // Науковий вюник Днтропетровського державного утверситету внутршюх справ. - 2010. - № 4. - С. 81-87. 9. Зубко Ю. Г. Маргшальна поведтка як вид правомiрноl поведтки особи : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 - Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень / Г. Ю. Зубко ; Вiдкритий мiжнародний утверситет розвитку людини "Украгна". - К., 2012.-16 с.
REFERENCES
1.Garasymiv T. Z. Pryrodni ta social'ni determinanty formuvannja deviantnoi' povedinky ljudyny: filosofs'ko-pravovyj vymir: monografja [Natural and social determinants offormation of deviant human behavior, philosophical and legal aspects: monograph] - L'viv, 2012., 420 р. 2. Perevalov V.D. Teoriya gosudarstva i prava. [Theory of the state and Law] - Moskva, Vysshee obrazovanie, 2008., 496 р.
3. Lazarev V. V. Teoriya gosudarstva i prava [Theory of State and Law] - Moskva., Yurait, 2011., 438 р.
4. Pigolkin А. S. Teoriya gosudarstva i prava [Theory of the State and Law] A.S. Pigolkin, - Moskva., Publisher " Yurait", 2011., 653 p. 5. Matuzova N. I. Teoriya gosudarstva i prava [Theory of the State and Law] - Moskva; Infar-M, 2012., 569 р. 6. Tymoshenko V. I. Protypravna povedinka: vyznachennja ta motyvacija [Illegal behavior, determination and motivation], Bjuleten' Ministerstva justycii' Ukrai'ny Publ, 2011, Vol. 12, pp. 61-67. 7. Zubko G. Ju. Marginal'nist' - zagal'noteoretychna harakterystyka [Marginality - general theoretical characterization], Pravo i bezpeka Publ, 2009, Vol. 5, pp. 191-193. 8. Zubko Ju.G. Umovy pravovoi' marginalizacii' osoby v Ukrai'ni [Terms marginalization legal entity in Ukraine], Naukovyj visnyk Dnipropetrovs'kogo derzhavnogo universytetu vnutrishnih sprav Publ, 2010, Vol. 4, pp. 81-87. 9. Zubko Ju.G. Marginal'na povedinka jak vyd pravomirnoi' povedinky osoby. Аvtoreferat dys. ... kand. juryd. nauk : 12.00.01 - Teorija ta istorija derzhavy iprava; istorijapolitychnyh ipravovyh uchen' [The marginal behavior as a form of lawful behavior person]. Kyi'v, 2012, 16 р.
