CC BY
51
выраженные в группе «П». Причем, если в группе «МП» и «М» преоблают изменения преимущественно у самок, то в группе «П» у самцов.
2. К последствиям родительского табакокурения следует отнести гипертрофию мышечных волокон, контрактурные измения кардиомиоцитов, начальные склеротические изменения, нарушение обмена оксида азота с угнетением eNOS на фоне активации iNOS, активацию апоптотических процессов.
3. Выявленные нами нарушения морфофункционального состояния миокарда при родительском табакокурении могут лежать в основе развития синдрома сердечнососудистой дисадаптации новорожденного, раннего старения миокарда, возникновения в последующем онтогенезе сердечно-сосудистой патологии у таких детей.
1 .Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии. М.:Медицина, 2002. - 240 с. 2.Отеллин В.А., Хожай Л.И., Гилерович О.Г., Коржевский Д.Е. и соавт. Повреждающие воздействия в критические периоды пренатального онтогенеза как фактор, модифицирующий структурное развитие головного мозга и поведенческие реакции после рождения // Вестник РАМН. - 2002, №12, - С. 32-35 3.Педиатрия: Учебник для медицинских вузов / Под ред. Н.П. Шабалова.- СПб.:СпецЛит, 2002. - 895 с. 4..Семченко В.В., Степанов С.С., Алексеевой Г.В. Постаноксическая энцефалопатия. Омск: Омская областная типография, 1999. - 446 с.
5.Скворцов И.А., Ермоленко Н.А. Развитие нервной системы у детей в норме и при патологии. -М.: Мед пресс-информ, 2003. - 368 с.
6.Филдз Д. Другая часть мозга // В мире науки. - №7, 2004. - С. 23-29.
9. Хэм А., Кормак Д. Гистология в пяти томах. - Том 3. - М. : Мир, 1983. - 237 с.
7.Rosenberg G.A. Ischemic brain edema // Prog. Cardiovasc. Dis. - 1999. - V.42, №3. - Р. 209-216.
Перспектива дальнейших исследований состоит в разработке превентивных мероприятий по защите миокарда потомков, родители которых курят.
МОРФОФУНКЦЮНАЛЬН! ОСОБЛИВОСТ1 М1ОКАРДУ НАЩАДК1В ПРИ ЕКСПЕРИМЕН-ТАЛЬНОМУ БАТЬК1ВСЬКОМУ ТАБАКО КУР1НН1 Яковцова А.Ф., Гаргин В.В., Губша-вакулш Г.1., Мiрошнiченко М.С.
Дослщжений мюкард щурiв лшп Вютар, батьки яких «палили». За допомогою пстоло-пчних, iмуногiстохiмiчних, морфометричних методик встановлен морфофункцюнальш змши мюкарду, як в майбутньому можуть привести до рiзноТ кардiальноТ патологи у таких д^ей.
Ключовi слова: мюкард, табакокурЫня, нащадки.
MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF THE POSTERITY'S MYOCARDIUM DURING EXPERIMENTAL PARENTS SMOKING Yakovtsova A.F., Gargin V.V., Gubina-Vakulik G.I., Myroshnychenko M.S. This article devotes with study of myocardium o rats, whose parents are «smo-king». The outcome o' parents smoking could lead to appearence conditions for the development of cardiac pathology of their posterity in future, that was investigated with histological immunohistochemical, morphometri methods.
Key words: myocardium, smoking, posterities.
УДК 611.611-019:616.379-008.64-092]-018:547.96
МАНОЗОГЛ1КАНИ НИРКИ ЩУРА В ДИНАМ1Ц1 ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ ТА ПРИ СТРЕПТОЗОТОЦИН-1НДУКОВАНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1
Робота е фрагментом плановоI науково-досл1'дно1' теми кафедри гютологн, цитологи та ембр'юлог'и Льв1вського национального медичного ун1верситету (№ державноI реестрацп 0107У001048).
З огляду на важливу роль лектиыв як Ыструмент1в у розв'язанн проблем глкобюлогп та медицини [1, 3, 6, 7, 8, 13, 14, 19, 20], пошук, очистка та характеристика нових препарат1в лектиыв [10, 21], а також опрацювання перспектив Тх практичного
використання [9, 16, 22, 23] продовжуе залишатися актуальним завданням. У попередых дослщженнях були розроблен умови очистки та проведена попередня характеристика вуглеводноТ специфiчностi нового лектину з плодових тт гриба Мщени чистоТ, для якого запропонована традицмна для лектинiв скорочена назва MPFA (абревiатура вiд Mycena pura fungus agglutinin). У зв'язку з обмеженою доступнютю сировини, швидкою змЫою у нiй активностi лектинiв, а також Тх нестабiльнiстю у процеа очистки, дотепер описана i застосовуеться незначна кiлькiсть лектинiв, отриманих iз представникiв пiдцарства справжнiх грибiв [1, 21]. З використанням методу пригычення реакцп гемаглютинацiТ моно -та ол^осахаридами, а також глiкопротеТнами було встановлено, що лектин мщени належить до групи манозо/глюкозо (DMan/DGlc)-специфiчних лектиыв, наближаючись за цiею властивiстю до лектину гороху (PSA).
Для опису морфологи нирки новонародженого щура використана термЫолопя [23].
Метою роботи було вивчення можливостей використання лектину MPFa у гiстохiмiчних дослщженнях, а також у його порiвняннi з Ышими DMan/DGlc-специфiчними лектинами - конканавалiном А, лектинами сочевиц та гороху; означен лектини були використанi для дослщження перерозподiлу манозо/глюкозо-глiканiв у процеа постнатального розвитку, а також гiстохiмiчних проявiв метаболiчного синдрому при цукровому дiабетi.
Матерiал та методи дослщження. В якост тест-об'екта використана нирка щура у динамщ постнатального онтогенезу, а також у процеа розвитку експериментального стрептозотоцинчндукованого цукрового дiабету. Для вивчення перерозподту глiкополiмерiв було використано 9 груп щурiв лiнiТ Вютар (по 3 особини у кожнм групi, разом 27 тварин): на 1, 20, 60, 120 добу пюля народження, та на 14, 30, 40, 60, 80 добу пюля доочеревинного введення стрептозотоцину (Sigma, США) з розрахунку 70 мг/ кг маси тта тварини. Розвиток дiабету контролювали за рiвнем глюкози, яку визначали глюкооксидазним методом з використанням реактивiв фiрми LaChema (Чехiя) вiдповiдно до iнструкцiй виробника. Свщченням розвитку цукрового дiабету був рiвень глюкози в кровi у межах 10-18 мМоль/л. Утримання тварин та маыпуляцп з ними проводилися у вщповщност до положень "Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах", ухвалених I Нацюнальним конгресом з бюетики (КиТв, 2001).
Щурiв окремих вкових груп або термiнiв розвитку стрептозотоцинового дiабету забивали шляхом декаттацп пюля передозування ефiрного наркозу. Гiстологiчнi проби нирки фксували у 4% нейтральному формалУ з наступною заливкою у парафЫ за стандартною методикою. Для отримання оглядових препара^в зрiзи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилЫом i еозином. Вуглеводн детермiнанти дослщжували з використанням DМan/DGlc-специфiчних лектинiв канавалп (Con A), сочевицi (LCA), гороху (PSA), а також мщени (MPFA), що були очищен та кон'югован з пероксидазою хрону в лабораторп "Лектинотест" доктором фарм. наук В. Антонюком [1]. Вiзуалiзацiю рецепторiв лектиыв здiйснювали дiамiнобензидину тетрагiдрохлоридом (Sigma, США) в присутност перекису водню як описано ранше [6].
У попередых дослiдженнях було виявлено високу афЫнють лектину мiцени до лужноТ фосфатази, молекули якоТ мiстять значну ктькють детермiнант D-манози та N-ацетил^-глюкозамЫу (DGlcNAc). Для перевiрки селективностi зв'язування лектину MPFA з лужною фосфатазою у складi структурних компонен^в нирки, порiвнювали гiстотопографiю рецепторiв цього лектину з розподтом активностi лужноТ фосфатази, яку визначали в крюстатних нефксованих зрiзах нирки за рекомендацiями [4]: Ыкубацмна сумiш включала 10 мг нафтолу AS-MX фосфату (Sigma, США), 10 мг спйкого синього РР (Fluka,Нiмеччина) в 10 мл 0,08 М TRIS-HCl буферу рН 9,2; Ыкубацю проводили пщ контролем мiкроскопа до появи гранул синього кольору (5-10 хв), пюля чого зрiзи промивали у дистильованм водi i заключали в желатин-глiцерин.
Мкроскопю i фотографування препаратiв здiйснювали з використанням фотомкроскопа МБИ-15-2.
Результати дослщження та íx обговорення. У нирц новонароджених щурiв виявлено експресiю рецепторiв конканавалiну А на люменальнiй поверхн та у складi апiкальноТ частини еттелюци^в кiнцевих ампул, S-подiбних ттець збiрних ниркових проток на фон практично повноТ ареактивностi клубочкiв та метанефрогенноТ мезенхiми
(рис.1А). Нефроцити основних сегменпв 36ipHMX проток демонстрували ¡нтенсивну реактивнють перинуклеарних дiлянок, що може бути обумовлене приеднанням залишкiв DMan/ DGlc до олiгосахаридних ланцюгiв глiкополiмерiв у складi комплексу Гольджi. Для сосочкових сегмен^в збiрних проток характерним було контурування виключно ix люменальноТ поверxнi. Упродовж постнатального онтогенезу на фон помiрноT реактивностi цитоплазматичних глкокон'юга^в нефроцитiв проксимальних та дистальних сегмен^в нефронiв, контурування люменальноТ поверxнi пе™ Генле, частковоТ редукцiT реактивностi поверхневих зон юрковоТ речовини нирки та структурних компонент мозкових пiрамiд, задокументовано поступове накопичення рецепторiв Con A в складi ядер подоцитiв, мезангюци^в ниркових тiлець, нефроцитiв ниркових трубочок та ендотелюци^в судинноТ системи нирки (рис.1Б, В). Це спостереження узгоджуеться з даними л^ератури щодо афЫност конканавалiну А до низки ядерних структур, зокрема, гетерохроматину та ядерцевого апарату [18].
Розвиток стрептозотоцинчндукованого цукрового дiабету супроводжувався редук-цiею рецепторiв Con A в цитоплазмi i ядрах кттин ниркових трубочок, ядрах подоци^в, мезангiоцитiв та ендотелiоцитiв з одночасним пщсиленням контурування базальноТ поверхн проксимальних та дистальних трубочок, висхщноТ частини петлi Генле, збiрниx ниркових проток (рис.1Г). Цi спостереження виявилися дещо несподiваними з огляду на дан лiтератури щодо афiнностi конканавалЫу А до глiкогену [18, 22], накопичення якого у кл^инах паренxiми нирки (т.зв. глiкогеновий нефроз) вважаеться одыею з патогномонiчниx ознак розвитку цукрового дiабету [2, 5], у тому чи^ i стрептозотоцинового [11, 12]. За таких умов розвиток стрептозотоцинчндукованоТ дiабетичноT нефропатiT повинен супроводжуватися зростанням реактивност нефроцитiв з конканавалЫом А, що i було задокументовано низкою авторiв [11, 17], однак у наших дослщженнях виявлено не було. Навпаки, по мiрi прогресп цукрового дiабету спостерiгалася поступова редук^я зв'язування Con A зi структурними компонентами нирки.
Виявлений феномен ми пояснюемо ктькома ймовiрними меxанiзмами: втратою глiкогену нефроцитами внаслiдок використання у нашм роботi фксацп гiстологiчниx проб у 4% нейтральному формалУ, тодi як вищенаведеними авторами [11, 12, 17] застосовувалсь склады фiксуючi сумЫ; вимиванням глiкозамiноглiканiв, зокрема, гепаран-сульфатiв, з протеоглканових комплексiв нирки при цукровому дiабетi, на що вказують, зокрема [2, 5]; незавершенютю глiкозування (неприеднанням залишюв DMan/DGlc до синтезованих нефроцитами бiополiмерiв) як наслiдку метаболiчного синдрому при розвитковi цукрового дiабету; набряком тканин нирки та розвитком палЫово-крапельноТ дистрофп нефроцитiв [5]. Останнi з вищеозначених патоморфолопчних змiн були щентифковаы нами у препаратах, зафарбованих гематоксилЫом i еозином (рис.2А, В, Г).
При цьому зауважимо, що на 14-у добу тсля введення стрептозотоцину структура нирки була практично не змЫеною; на 30-у добу дослщу на фонi загальноТ ппертрофи та набряюв нефроцитiв виявленi дiлянки деструкци окремих нефронiв (рис.2Г); на 60-80-у добу розвитку експериментального цукрового дiабету набряк пареными нирки, окремi дтянки геморагiй поеднувалися з везикулярною дистрофiею подоцитiв та мезангiоцитiв ниркових ттець, нефроцитiв ниркових трубочок. Порiвняння методiв лектиновоТ пстожми з загальноморфологiчними методами показало, що першi е чутлившими i дозволяють ранiше -вже на 14-у добу тсля введення стрептозотоцину - щентифкувати морфологiчнi змн у нирцi.
Зв'язування лектинiв LCA та PSA зi структурними компонентами нирки новонародженого щура загалом було подiбним до характеру розподту рецепторiв конканавалiну А. Починаючи вiд 20-Т постнатальноТ доби та у старших вкових групах рецептори означених лектиыв концентрувалися в цитоплазмi нефроцитiв збiрниx проток, виявлялися у складi ядер нефроци^в, подоцитiв та ендотелiоцитiв ниркових ттець та контурували щточкову облямiвку люменальноТ поверxнi проксимальних та дистальних трубочок. Розвиток цукрового дiабету супроводжувався редукцею рецепторiв лектинiв LCA та pSa у складi цитоплазми та ядер нефроци^в з одночасним посиленням контурування люменальноТ поверхн проксимальних та дистальних трубочок, висхщноТ частини пе™ Генле, а також збiрниx ниркових проток, що нагадувало перерозподт при цукровому дiабетi рецепторiв конканавалiну А.
Рис.1. Зв'язування конканавалшу А з1 структурними компонентами нирки щура. А. 1-й постнатальний день: реактивнють люменальноТ поверхн1 кшцевих ампул (стр1лки), перинуклеарних зон нефроцит1в Э-под1бних т1лець (подв1йн1 стр1лки), та основних сегмент1в зб|рних проток; метанефрогенна мезенх1ма (Ме), клубочки (Кл), ядра нефроцит1в ареактивн1. Б, В. 120-а доба розвитку: 1нтенсивна реакц1я цитоплазматичних гл1кокон'югат1в кл1тин проксимальних I дистальних трубочок, петл1 Генле, ядер подоцит1в, мезанг1оцит1в, ендотел1оцит1в. Г. Через 40 д1б п1сля 1н'екц1Т стрептозотоцину: на фон1 зменшення реактивност1 цитоплазматичних та ядерних гл1копол1мер1в контурування базальних мембран ниркових трубочок. Масштабний в1др1зок - 50 мкм (А, Б, Г) та 25 мкм (В).
Рис.2. Морфолопя нирки щурiв рЬних дослiдниx груп пюля зафарбовування гематоксилiном i еозином (А, В, Г) та стшким синлм для визначення активностi лужноТ фосфатази (Б). А. 1-й постнатальний день: Кл - клубочки, Пр - проксимальн трубочки, Зб - збiрнi нирковi протоки. Б. Локалiзацiя активност лужноТ фосфатази у складi щ^очковоТ облямiвки проксимальних та дистальних трубочок; ареактивнють клубочкiв, кiнцевиx ампул, S-подiбниx тiлець, нефроцитiв основних сегмен^в збiрниx проток; Пк - поверхня гарковоТ речовини, Мр -мозкова речовина нирки. В. Нирка штактного щура 120-и дiб розвитку: Кл - клубочки, Пр - проксимальн трубочки, Ди - дистальн трубочки, Тч - тонка частина петл Генле. Г. Нирка щура на 30-у добу пюля ш'екцп стрептозотоцину: набряк нефроцилв, звуження просвпу ниркових трубочок, порушення структури ниркових кпубочюв (Кл). Масштабний вiдрiзок - 50 мкм.
Загалом вщмЫносп мiж реактивыстю лектинiв Con A, LCA та PSA зi структурними компонентами нирки в уах дослiджениx групах тварин були мУмальними i стосувалися переважно поверхневих зон юрковоТ речовини нирки дорослого щура, як не взаемодiяли з
конканавалЫом А, але давали позитивну реакцю з лектинами LCA та PSA, а також бтьш вираженого контурування лектином сочевицi люменальноТ noBepxHi ниркових трубочок пюля ¡н'екци' стрептозотоцину (рис.ЗГ).
Рис.3. Гглкопол1мери нирки щур1в оброблених лектинами мцени (А, Б, В) та сочевиц1 (Г). А Нирка новонародженого щура: експреая рецептор1в лектину мщени на люменапьн1й поверхн1 к1нцевих ампул (строки), S-подiбних т1лець (подв1йн1 стртки), ареактивнiсть кпубочкiв (Кл). Б. Нирка на 20-у постнатальну добу: Ытенсивна взаeмодiя лектину мiцени з цитоплазматичними глiкокон'югатами подоцтлв, мезангiоцитiв, фiльтрацiйноï базальноТ мембрани. В. Мозкова речовина нирки на 60-у добу пюля Ы'екцп стрептозотоцину: переривчасте контурування люменальноТ поверхн збiрних проток, iнтенсивна реакцiя цитоплазматичних глiкополiмерiв кпiтин iнтерстицiю. Г. Нирка щура через 80 дiб пюля введення стрептозотоцину: посилення реактивност люменальноТ поверхнi проксимальних i дистальних трубочок з лектином сочевиц помiрна реактивнють ниркових кпубочкiв. Масштабний вiдрiзок - 50 мкм.
Рецептори MPFA у нирц новонароджених щурiв локалiзувалися у цитоплаз!^ нефроцитiв з тенденцieю до накопичення в апкальнм частинi та на люменальнм поверхнi клiтин юнцевих ампул, S-подiбних тiлець та основних частин збiрних ниркових проток (рис.ЗА). На 20-у постнатальну добу на фон загального зменшення реактивностi паренхiми нирки рецептори лектину мiцени вперше виявлялися у складi цитотрабекул подоци^в, мезангiоцитiв i базальних мембран ниркових ттець (рис.ЗБ), що може свщчити як про важливу роль MPFA-афЫних глiкополiмерiв у формуваннi фiльтрацiйного бар'еру, так i про досягнення якюно нового стану зрiлостi нирки щура у промiжку мiж 1 -ю та 20-ю добою постнатального онтогенезу. Це спостереження добре погоджуеться з даними Ыших авторiв, якi засвщчують зникнення в нирцi щура мiж 1-ю та 20-ю добою пюля народження S-подiбних тiлець, формуваннi зртих ниркових тiлець, набуття спектром екстрактивних бтюв нирки ознак, наближених до зртого органiзму [23]. 1нтенсивна реактивнють ниркових тiлець з лектином мщени зберiгалася i на подальших етапах онтогенезу, включаючи дорослих тварин, а також при цукровому дiабетi.
О^м того, на 20-й постнатальний день задокументовано зв'язування лектину MPFA з глiкополiмерами ядер нефроци^в мозкових трамщ, а також, у меншiй мiрi, проксимальних i дистальних трубочок (рис.ЗБ). У подальшому мала мiсце тенден^я до редукцiT реактивностi цитоплазматичних глкокон'юга^в нефроцитiв з лектином мiцени i накопичення рецепторiв цього лектину на люменальнм поверхнi клiтин, а також у ядрах нефроци^в. В цтому, при порiвняннi гiстотопографiT та характеру перерозподту рецепторiв MPFA з 14 Ышими лектинами рiзноT вуглеводноТ специфiчностi встановлено найбiльшу подiбнiсть пстотопографп мюць зв'язування лектину мiцени до мюць зв'язування лектину зародкiв пшеницi (WGA), афЫнють якого спрямована головним чином до залишюв DGIcNAc [1, 6]. Таким чином, судячи з характеру гiстохiмiчних реакцм, визначальним чинником зв'язування лектину мщени з тканинними глiкополiмерами е кiнцевi моносахариднi залишки DGIcNAc у поеднанн з залишками DMan/DGIc.
З використанням лектину мiцени була також щентифкована гетерогеннiсть нефроцитiв збiрних проток (рис.ЗВ), що погоджуеться з даними Ыших авторiв [14, 15, 19, 23], отриманих з використанням лектиыв ЫшоТ вуглеводноТ специфiчностi. У процес розвитку експериментального цукрового дiабету якiсних вiдмiнностей у зв'язуваннi лектину MPFA виявлено не було, хоча мала мюце тенден^я до редукцп рецепторiв цього лектину в цитоплазмi та ядрах нефроцитiв з одночасним Тх накопиченням на люменальнiй поверхн ниркових трубочок та у складi цитоплазматичних глiкополiмерiв клiтин iнтерстицiю мозковоТ речовини нирки (рис.ЗВ). Експресiю рецепторiв лектину мiцени можна розцiнити як гiстохiмiчну ознаку змiни характеру глкозування синтезованих клiтинами iнтерстицiю глiкополiмерiв внаслщок розвитку метаболiчного синдрому при цукровому дiабетi, на що, зокрема, вказують [5]. Виявлений нами феномен посилення контурування уама використаними у робот лектинами люменальноТ поверхнi ниркових трубочок i збiрних проток при цукровому дiабетi, правдоподiбно, може бути пов'язаний з посиленим транспортуванням через цю поверхню та наступним виведенням з сечею глiкополiмерiв з кiнцевими залишками DMan/DGIc та DGIcNAc, що також погоджуеться з даними [2, 5].
У попередых дослщженнях було задокументовано високу афЫнють лектину MPFA до молекул лужноТ фосфатази, що мютять у своему складi значну ктькють детермiнант DMan та DGIcNAc. У цьому дослщжены активнiсть лужноТ фосфатази щентифкована нами у складi щтечковоТ облямiвки проксимальних ниркових трубочок новонароджених щурiв (див. рис.2Б), тодi як рецептори лектину мщени були локалiзованi у цитоплазмi ширшоТ популяцiT нефроци^в з тенденцiею до Тх накопичення в апкальнм частинi та на люменальнм поверхнi клiтин кiнцевих ампул, S-подiбних тiлець та основних частин збiрних ниркових проток. Отже, отриман нами данi можуть свiдчити про те, що субстрат для зв'язування лектину MPFA е ширшим, аыж може бути обумовлено лише вуглеводними детермЫантами лужноТ фосфатази i представлений у нирц також iншими глкокон'югатами складноТ будови з кiнцевими залишками DMan/DGIc та DGIcNAc, у тому чи^ i глiкогеном.
Порiвняння специфiчностi зв'язування лектинiв Con A, LCA, PSA та MPFA зi структурними компонентами нирки показало, що лектин мщени може служити найбтьш раным маркером зртосл ниркових тiлець, осктьки негативна реакцiя останнiх з цим
лектином на 1-й постнатальний день змЫювалася виражено позитивною реак^ею на 20-й постнатальний день.
1. Виявлений перерозподт мюць зв'язування лектину мiцени (MPFA) у динамщ постнатального морфогенезу нирки щура свщчить про можпивiсть i доцтьнють використання цього новоочищеного лектину для морфо-гiстоxiмiчного вивчення закономiрностей становлення органних систем в онтогенезк
2. Появу рецепторiв лектину мщени в цитоплазмi подоцитiв, мезангiоцитiв та у складi фiльтрацiйноT базальноТ мембрани на 20-у постнатальну добу можна розцЫювати як гiстоxiмiчну ознаку завершення функцюнального дозрiвання нирки щура у промiжку мiж 1-ю та 20-ю добою, а також про важливу роль глiкополiмерiв з детермЫантами DMan/DGlc та DGlcNAc у становленн фiльтрацiйного бар'еру.
3. Розвиток стрептозотоцинчндукованоТ дiабетичноT нефропатiT супроводжувався редукцiею рецепторiв Con A, LCA, PSA, MPFA у складi ниркових тiлець, цитоплазми нефроци^в, що можна пояснити пщвищеним вимиванням глiкогену та глiкозамiноглiканiв, зокрема, гепаран-сульфа^в, незавершенiстю кiнцевиx етапiв глкозування бiополiмерiв внаслiдок метаболiчниx зрушень в оргаызм^ а також загальним набряком i розвитком палЫово-крапельноТ дистрофiT кл^ин паренxiми нирки.
4. Виявленi вщмЫност у зв'язуваннi лектинiв Con A, LCA, PSA та лектину MPFA: останнм виявився селективним гiстоxiмiчним маркером подоци^в, мезангiоцитiв та фiльтрацiйноT базальноТ мембрани ниркових ттець починаючи вщ 20-го постнатального дня i упродовж наступних вкових перiодiв, щд як лектини Con A, LCA, PSA такоТ афiнностi не виявляли.
5. ^ектр гiстоxiмiчноT реактивностi лектину MPFA у нирц щура виявився ширшим, аыж гiстотопографiя активностi лужноТ фосфатази, детермiнанти DMan та DGlcNAc якоТ, а також iншиx глiкополiмерiв складноТ будови (у тому чи^ i глiкогену) можуть слугувати мюцями зв'язування цього лектину.
Перспективи подальших досл'1джень. Бтьш детальна характеристикатонко/ вуглеводно/ специфiчностi лектину мцени, вивчення можливостей його застосування як селективного г'ютох'ш'чного маркера iнших кл'/тинних популяцй, а також використання у лектиновому блотингу, iзолюваннi б'юлог 'мно важливих гл'1копол'шер '1в.
1. Антонюк В.О. Лектини та Тх сировинн джерела.-nbBiB.-Кварт.--2005.
2. Бондарь И.А., Климонтов В.В. Гликозаминогликаны и диабетическая нефропатия. Пробл. Эндокринол.-2004.-№2.-С.29-34.
3. Волошин Н.А., Григорьева Е.А., Довбыш М.А. Использование лектиновой гистохимии в морфологии. Таврич. Мед. Биол. Вестн.- 2004.-№4.-С.40-41.
4. Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.А. и др.Иммуноцитохимическая диагностика опухолей кроветворной и лимфоидной тканей у детей.-КиТв.-ДИА.-2005.-С.178-179.
5. Дедов И.И., Шестакова М.В. Диабетическая нефропатия.-Москва.-Универсум Паблишинг.-2000.
6. Луцик А.Д., Детюк Е.С., Луцик М.Д. Лектины в гистохимии.-Львов.-Вища школа.-1989.
7. Луцик М.Д., Панасюк Е.Н., Луцик А.Д. Лектины.-Львов.-Вища школа.-1980.
8. Хомутовский О.А., Луцик М.Д., Передерей О.Ф. Электронная гистохимия рецепторов клеточных мембран.-КиТв.-Наукова думка.-1986.
9.Balcan E., Tuglu I., Sahin M. et al. Cell surface glycosуlation diversity of embryonic thymic tissues.-Acta Histochem.-2008.-Vol.110.-P.14-25.
10.Fischer E., Wagner M., Bertsch T. Cepea hortensis agglutinin-I, specific for O-glycosidically linked sialic acids, selectively labels endothelial cells of distinct vascular beds.-Histochem J.-2000.-Vol.32.-P.105-109.
11.Hennigar R.A., Mayfield R.K., Harvey J.N. et al. Lectin detection of renal glycogen in rats with short-term streptozotocin-diabetes.-Diabetologia.-1987.-Vol.30.-P.804-811.
12.Holck P., Rasch R. Structure and segmental localization of glycogen in the diabetic rat kidney.-Diabetes.-1993.-Vol.42.-P.891-900.
13.Holthofer H. Lectin-binding sites in kidney. A comparative study of 14 animal species.-J.Histochem.Cytochem.-1983.-Vol.31 .-P.531-537.
14.Holthofer H. Cell type-specific glycoconjugates of collecting duct cells during maturation of the rat kidney.-Cell Tissue Res.-1988.-Vol.253.-P.305-309.
15.LeHir M., Dubach U.C. The cellular specificity of lectin binding in the kidney I. A light microscopical study in the rat.-Histochemistry.-1982.-Vol.74.-P.521-530.
16.Lyons T.J., Stoddart R.W., McClure S.F. et al. Lectin and other histochemical studies of the articular cartilage and the chondro-osseous junction of the normal human knee joint.-J.Mol.Hist.-2007.-Vol.38.-P.13-23.
17.Rosenquist T.H., Huff T. Lectin binding in the diabetic rat kidney.-Histochemistry.-1985.-Vol.83.-P.279-284.
18.Roth J. Application of lectin-gold complexes for electron microscopic localization of glycocojugates on thin sections.-J.Histochem.Cytochem.-1983.-Vol.31 .-P.987-999.
19.Roth J., Taatjes D. Glycocalix heterogeneity of rat kidney urinary tubule: demonstration with a lectin-gold technique specific for sialic acid.-Eur.J.Cell.Biol.-1985.-Vol.39.-P.449-457.
20.Schulte B.A., Spicer S.S. Histochemical evaluation of mouse and rat kidneys with lectin-horseradish peroxidase conjugates.-Am.J.Anat.-1983.-Vol.168.-P.345-356.
21 .Toma V., Zuber C., Winter H.C. et al. Application of a lectin from the mushroom Polyporus squamosus for the histochemical detection of the NeuAc alpha 2,6Gal beta 1,4Glc/GlcNAc sequence of N-linked oligosaccharides: a comparison with the Sambucus nigra lectin.-Histochem.Cell.Biol.-2001 .-Vol.116.-P.183-193.
22.Zlotowski P., Gimeno E.J., Diaz A. et al. Lectin histochemistry: glycogenosis in cattle.-Veterinary Res.Commun.-2006.-Vol.30.-P.369-377.
23.Zuber C., Paulson J.C., Toma V. et al. Spatiotemporal expression patterns of sialoglycoconjugates during nephron morphogenesis and their regional and cell type-specific distribution in adult rat kidney.-Histochem.Cell.Biol.-2003.-Vol.120.-P.143-160.
y/z/zmmv//////^^^
МАННОЗОГЛИКАНЫ ПОЧКИ КРЫСЫ В ДИНАМИКЕ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗА И ПРИ СТРЕПТОЗОТОЦИН-ИНДУЦИРОВАННОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ Амбарова Н.О., Антонюк Р.В., Луцик А.Д.
4 лектина (Con A, LCA, PSA, MPFA, -новоочищенный агглютинин грибка Mycena pura) использовались для гистохимического исследования гликоконъюгатов почки у крыс на протяжении постнатального онтогенеза и при стрептозо-цин-индуцированном сахарном диабете. Карбо-гидратные детерминанты были обработаны лектин-пероксидазой с последующей визуализацией при помощи диаминобензадина. Обнаруженная экпрессия MPFA рецепторов в Мальпигиевых тельцах на 20-ый день в сравнении с их отсутствием на 1-ый день, мы считаем доказательством завершения созревания почек крыс между 1-м и 20-м днями, также как и важной роли DMan/DGlc и DglcNAc в становлении фильтрационного барьера. Стрептозоцин-индуцированная нефропатия сопровождалась сокращением Con, LCA, PSA и MPFA реактивности нефроцитов с одновременным увеличением на поверхности почечных канальцев и цитоплазматических гликоконъюгатов интерстициальных клеток. Полученные результаты демонстрируют возможности для будущего применения новоочищенного лектина MPFA как гистохимического реактива.
Ключевые слова: лектиновая гистохимия, почка крысы, постнатальный онтогенез, стрептозоцин-индуцированная нефропатия,
агглютинин грибка Mycena pura (MPFA).
RAT KIDNEY MANNOSOGLYCANS REDISTRIBUTION DURING POSTNATAL ONTOGENESIS AND IN STREPTOZOTOCIN-
INDUCED DIABETES Ambarova N.O., Antonyuk V.O., Lutsyk A.D. 4 lectins (Con A, LCA, PSA, MPFA - a newly purified agglutinin from mushroom Mycena pura) were used for the histochemical investigation of rat kidney glycoconjugates during postnatal ontogenesis and in stroptozotocin-induced diabetes mellitus. Carbohydrate determinants were subjected to lectin-peroxidase conjugates with subsequent visualization by diaminobenzidine. Detected expression of MPFA receptor sites in Malpighian corpuscles on day 20-th in comparison with their negative label on day 1-st we consider as a proof of completed rat kidney maturation in between postnatal days 1-st and 20-th, as well as of important role of DMan/DGlc and DGlcNAc, directing this lectin binding, during formation of the filtration barrier. Stroptozotocin-induced nephropatia was accompanied with the reduction of Con A, LCA, PSA and MPFA reactivity of nephrocytes with simultaneous enhanced labelling of luminal surfaces of uriniferous tubules and cytoplasmic glycoconjugates of interstitial cells. The obtained data demonstrates possibilities for future application of newly purified MPFA lectin as a prospective histochemical reagent.
Key words: lectin histochemistry, rat kidney, postnatal ontogenesis, stroptozotocin-induced nephropatia, Mycena pura fungus agglutinin (MPFA).
