Лісопромисловий комплекс Львівської області: основні тенденції та реалії сьогодення Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Практично вс1 53 санкцюноваш смггтезвалища области експлуатуються з порушеннями норм еколопчноУ безпеки (експлуатащя здшснюеться без належних проекпв, не проводиться достатне перешарування в1дход1в ¡нертним матер1алом, немае очисних споруд, достатньоУ юлькосл прашшшмв, засоб1в мехашзацГУ, да-них про вплив на довмлля тощо).

Одним ¡з д1евих засоб1в державного регулювання у сфер! охорони довкшля е економ1чний механ|'зм забезпечення охорони навколишнього природного сере-довища.

Табл. /. Еконо.шчний мехштм забезпечення охорони навколишнього природного

середовища за 6 лисяцт 2001 р.

Фонд ОН ПС Поступления, млн. грн. Використання, млн.грн.

Лсржавний 1,454 0,800

Обласний (¡з залишком 2000 р.) 1,975 0,424

Micueei (1ш|>ормац1я за 5 мюяшв) 0,315

Незважаючи на спад промислового виробництва, еколоп'чна ситуащя у Львов1 та Льв!вськш области залишаеться напруженою, що створюе низку проблем як для мешканщв мюта, так ! для репону загалом. Причинами такого стану е застаркш й недосконал1 ресурсомютм технологи виробництва; зношена система водопостачання 1 водовщведення, накопичення значних обсяпв В1дход1в, вщсут-шсть ефективних способш Ух збирання, збер1гання та видалення, прояв небезпеч-них геолопчних процеав, недосконашсть транспортних розв'язок, висока ицль-нють забудови сел1тебних територш, низька еколопчна свщомють населения, вщ-сутшсть низки правових норм тощо. Проте варто вщзначити, що, поршняно з ¡н-шими великими мктами УкраУни, Льв1в в еколопчному аспект! е вщносно благо-получним м1стом.

УДК630*79 Acnip. А.В. leaiiyca' - УкрДЛТУ

Л1СОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1: OCHOBHI ТЕНДЕНЦП ТА РЕАЛИ СЬОГОДЕННЯ

Подаеться детальна характеристика люопромнслоиого комплексу Львтськчм области у poipni основних його тдкомплекав: Л1согосподарського, целюлозно-паперового та де-ревообробного.

A. Ivanussa — USUFIVT Lviv region forest industrial complex: the main tendencies and nowadays reality

The detail characteristics of Lviv region forest industrial complex within it's main subcomplexes: forestry, wood-working and cellulose-paper, is given in this work.

Серед територ1ально-галузевих виробничих комплексш Льв1вськоУ обласп одне ¡з центральних мюць посщае люопромисловий комплекс (ЛПК). Його одно-рщнють як виробничо-економ1чноУсистеми базуеться на тому, що складов! галуз1, тдгалуз1 та виробництва ЛПК використовують один i той же вид сировини (деревину) i виробляють хоч i pi3HOMaHiTHy, але часто взаемозамшну продукшю |1). Л1-сопромисловий комплекс Львтщини складасться ¡з трьох складових шдкомплек-

_"аук кер|вник: дои С О Козло»ський. к с н - УкрДЛТУ__

tKtiiioMiKa, плануваннм i унравлшни и лковнрошшчиму KuMllJlCKci 3 1

Украшський державний лшотехшчний унiверситет

с1в: л1согосподарського, целюлозно-паперового та деревообробного. У межах облает! функцюнуе також два малнх л1сох1м1чних пщприемства. Однак, враховуючи те, що частка Тх продукту у загальному обсяз1 продукцм ЛПК (за винятком люо-господарського пщкомплексу) становить лише 0.1 %, на наш погляд, можна цш-ком погодитись ¡з твердженням щодо практичней вщсутносп Л)сох1м1чного пщкомплексу на Льв1вщиш.

Загальна площа л1с!в ЛьвшськоУ облас™ становить 622.4 тис. га, лкисткть - 28.6 % (л!сист1сть УкраУни - 15.6 %). На одного жителя обласп припадае 0.22 га л1сових насаджень (по УкраУш - 0.18 га). Быкова структура люового фонду е неод-норщною: молодняки займають 36.6 % покритоУ л1сом плоил, середньов1ков1 де-ревостани - 45.8 % (оптимально - 30 %), пристигаючи - 11.8 % (оптимально -22 %), стигл1 I перестипп - лише 5.8 % (оптимально - 12 %). Загальний запас Л1-состашв складае бшыпе 120 млн. м3 |2). Питома вага експлуатацшних л1ав у зага-льшй Ух площ1 на Львтщиш становить 49.8 % |3, ст. 47-48|, середнш прир1ст де-ревини на 1 га. вкритоУ л1сом плоил - 4.5 м3.

Дев'яносто вщеотюв земель лшового фонду област1 закртлено за Держав-ним лкогосподарським об'еднанням "Льв1вл1с" (ДЛГО "Льв1влю"). До його складу входить: 16 держлюгосшв, один нащональний природний парк, 5 мисливських господарств, 115 люництв. Частина люового фонду, як правило малопродуктивш л1си, яю розкидаш невеличкими клаптиками м1ж сгльгоспупддями, закршлена за структурами аграрного сектора економ1ки |4, ст. 2\ :

• илощею до 5 га. — 4898 дшянок:

• площею 6-20 га. - 1647 дшянок;

• площею 21-50 га. — 858 дшянок;

• площею понад 50 га. - 598 дшянок.

На даний час контроль за станом цих лю1в та ведениям люового господарства на Ух територи здшенюе ЛГП "Галсьпыпс" (в минулому - "Агропромлю"). 54 тис. га люового фонду области знаходиться у володшш вшськових люництв 114, ст. 611.

За пертд 1991-1999 рр. розм1ри розрахунковоУ люоаки у межах обласп скоротились на 22.5 % (в 1991 р. вона становила 397 тис. м3, у 1995 р. - 294.6 тис. м3, у 1999 р. - 307.8 тис. м3 [5, ст. 30; 6, ст. 93; 2, ст. 1|). Як бачимо, ¡снують тен-денци щодо зменшення загальних обсяпв освоения деревних ресурсш у ход1 ведения рубань головного користування (у 1999 р., наприклад, люоЫку було освоено лише на 87.7 % |2, ст. 1]). Досить поширеною у репош е запгпвля деревини шляхом так званих "рубань пов'язаних з ведениям люового господарства". Так, у 1991 р. об'ем головного користування люом становив 376.0 тис. м3, об'ем пром1ж-ного користування люом - 417.4 тис. м3. У 1995 р. даш показники становили вщ-повщно 280.6 тис. м3 та 313.3 тис. м3 |5, ст. 30; 6, ст. 93]. Рубання пром1жного користування люом е недостатньо контрольованими на державному р1вш 1 досить часто шдУх прикриттям проводиться "повномасштабна" загот1вля деревини нав1ть у межах заповщних л1сових територш. У 2000 р. у люах Львшщини виявлено 4118 м3 самовЬьних рубань (в люах ДЛГО "Льв1влю" - 1501 м3, у люах ЛГП "Галаль-лю" - 3678 м3) [7, ст. 2]. Динамиа головного користування та рубань, пов'язаних ¡з ведениям люового господарства у Льв1вськж области наведена у табл. 1 |8].

Вагомим джерелом формування власних коитв люових пщприемств с промислова дЫльшсть та експорт (табл. 2).

232 Збфннк науково-техшчннх пракь

Табл. I■ ЦинамЫа головного користувашш та рубань, нов'яиншх п ведениям .'псового

Мерюд Об'см загствл1 лжвщноУ деревини, м3/ % Головне користування 1 рубки, по-в'язаш ¡з ведениям л1сового госпо-дарства, м1/ % Разом, м3/ %

ЛГГ1 "Галсшьлю"

Г 1998 15.4/ 32 32.9/68 48.3/ 100

1999 14.4/ 29 35.9/71 50.3/ 100

ДЛГО "Льв1вл1с"

1998 270.0/ 52 253.5/48 523.5/ 100

1999 282.0/ 52 257.0/48 539.0/ 100

Табл. 2. ДинамЫа обсягЫ продукци та експорту ДЛГО "Льв1вЛ1С

Показники Перюд

1998 1999

грош. од. м3 грош. од. м3

Продукщя л ¡со но го господар-ства, тис. грн. 26213.8 - 36979.4 -

Обсяг експорту, ШО. 1823088.46 40864.61 4436897.76 83093.23

Практична вщсутшсть у люогосподарському пщкомплека ЛПК реформ, пов'язаних ¡з всеохоплюючою приватизашею люового фонду, на наш погляд, вш-грала позитивну роль, адже вдалося зберегти цшсшсть, контрольованють та ста-бшьшсть функцюнування люових пщприемств. Вагомим гальмом у Ухнш робот1 залишаеться застарша нормативна база2, яка вже давно вимагае реформування, вщповщного до реалш сьогодення та перспектив майбутнього розвитку.

Х1м1чна переробка деревини у межах обласп широко представлена на шд-приемствах целюлозно-паперового шдкомплексу ЛПК (11 великих \ середшх та 19 мапих). Обсяг продукци пщприемств у 1999 р. у дпочих цшах становив 137684 тис. грн. - 55.3 % вщ загального обсягу продукци ЛПК Льв1вщини (за ви-нятком л1согосподарського шдкомплексу). Характеристика основноУ продукци пщприемств целюлозно-паперового шдкомплексу област1 наведена у табл. 3.

Анашзуючи асортимент продукци шдкомплексу, необхщно зазначити, що його пщприемства фактично спешагнзуються на випуску газетного паперу (67.4 % в асортимен'п паперу) I тарного картону (99.4 % в асортимеьт картону). Експорт паперу, картону та вироб1в з них по облает! становив вщповщно:

• у 1997 р. - 2.1 тис. т;

• у 1998 р. -8.4 тис. т;

• у 1999 р. - 4.6 тис. т.

Анал1зуючи питому вагу виробленого на Львтщиш паперу та картону у загальному обсяз1 по Укршш (табл. 3), вщзначаемо провщне М1сце области у це-люлозно-паперов1й промисловосп краУни.

Найбшьшого поширення у Львшсьюй области безумовно набули пщприем-ства деревообробного шдкомплексу ЛПК (75 великих 1 середшх та 349 мапих), як1 здмснюють мехашчну та х1м1ко-мехашчну переробку деревини. У 1999 р. обсяг продукци пщприемств у д1ючих цшах становив 110832 тис. грн. - 44.4 % вщ загального обсягу продукци ЛПК Льв1вщини (за винятком люогосподарського пщко-мплексу).

Наприклад, Л^совий кодекс Украши був прийнятий у 1994 р. I вже на сьогодж деяк! його статп (зокрема статгя 6)

ЛсУ'|0лжсщ навпь з Коиститушею Украши___

*-к<и!<1М1к-а, нлмпунаини 1 умранлшни н ли'ОвнрмГшн'Шму комилскчч 233

ю о

s ж

о 0

о х "8

в л

2 г.

в

ч о s

■а С

ё Cl о

с 1 X

ч 5'

в £

2

с тз О 2 ч — о я о з

Ol

ж X

fe

-i (г g

я s

s с

"3 ч я

Cl в

3

о я_

. S

и

5 1 x s

X " 2 и a S s

M

о S

ï'TS s g

H

т;

■a

»

в —

X чо я чо Я О

я -a s<

Э я

ta О в- ta

II'

ái

q X

s ■©•

s m - *

8 3

8 -о

о

о _

я о

£ 1 р

и

s ■о о oí я s с

H 2

(D

ai ta m я я X

в s ■о

0

01

^ ^ га

ЧО чо Ь

чО чО Я ОС vi о

ч ч 2,

' ' ta

я

I I I

чО ^

я

о

oí *<

ч о и о -1 о

я тз

я

в i п

3 я

4 о 2 в я В

Ю

2

О

oí Ъ л> я

5 X я Я тз

0

01

о

О!

ь со

ч

s

я

1

о

2

><

о oí о

X

>< X

тз в

* я Г7 ов 2 а" эО S ta 13 В о я 5 q 2 Е Я §1 Sj 0 2. я ь Я ? X Т. » g -S3. Эс Я gl S я' ï i £'l 1 i- й! P H в Ь я в I s ta Я X в Í3 * TT в ta 0 1 я х" И Дивапи, кушетки, тахти в s « ñ' ia В n ч 3' (Г И Столп CS я ta s □ тз о ta ^ Б.

24.1 J5 с со о 50 Sí Lfi j-. b\ 00 kl Обсяг, тис, шт.

• 1 90 M SC ÚJ ¡X ГО -J ю o o U) p Рентабельность шробництва про-дукц11, % VU ■О

17.7 ce 00 К) NO to Ov -j Ul b\ f. lu Обсяг, тис. шт.

■ ш ÚJ i J О 1 О Ю o b Ui с Ьо Рентабельшсть шробництва про дукцп, % чО ОС ■з о" ta

14.6 ce - У -о '■и 00 ö O Ja. Ji. Ьо Обсяг, тис. шт.

■ ló о Ь\ — i>J о о ON k> U) NJ ю ÓJ Рентабельшсть шробництва продукций % чО чО чО

S я

I

5

5Ï 5

о fi

■s S

с

i-!

я a ? s

в I

3 5

s

о

^ ч

О в

Я Я g Я

I з

* §

I ^

3 s

s s

П> S

я ■u

о

s

X

2

m Ci

P 3 3 g

чО S

■a ю я

0 ч

01 я о s.

X —

■ i . о i X

Cl

Sn

Í3 О

СО ¡3

2 ° ■ 2. в

Ol s

В я

СО о

Я m

2 р

Л) я о\

ta я о я га "о

о. о

Ol

о п м Ч

2 5

2. "

п> тз

Я I

В Я

Я 2

тз с 2 s

о ta о я

о

я

тз я

0 J=

2 ä

s 03

1 ?

O -i

S ë

о ч:

ч W

¡a

5 *

i га

rt

¡3

о 2 п> я ч о 2 ? Ь

U) "а

^ S

я О

2 о

я -а

я о

о * 2 Я

■g

to V X Я

Обсяг, т

Рентабельшсть [шробництва про-дукцп, %

% у продукцп по Украпп

Обсяг, т

Рентабельшсть шробництва продукцп. %

% у продукцп по Украйп

Обсяг, т

Рентабельшсть шробництва про дукцп, %

% у продукцп по У краж i

«л

S*» 3-

о

т:

Е:

п er я

Ja п ■а

• поспйнс зроегання наргосп сировини, матерюлш, енергоноснн тощо;

• недосконала нормативна база (зокрема система оподаткупання, митна пол ¡тика тоню);

• наявшсть на укра'шському ринку значноУ частки ¡мпортноУ меблевоУ продукцн ¡з кращими ергоном1чними, естетичними та економ1чними ноказниками (продаж ¡м-портних мебл1в з 2 % у 1990 р. збшынився до 62 % - у 1998 р. |9, ст. 1|);

• розпад СРСР та створення митних бap'cpiв на шляху укршнського експорту (хоча основним ринком експорту меблш залишасться Рос1я - 48 % 110, ст. 11).

За обсягами реагнзацн сьогодш попереду офкш мебл! - 55-65 % ринку |9, ст. 6|. Саме тому багато товаровиробниюв ("Компашя ВЕЕМ", "Компашя Киянка", ВАТ "Яв1р" тощо) у своему асортимешч значне мюце вщводять Ц1Й категор1У меблевоУ продукцн.

Висока технолопчна взаемозалежшсть виробництв до певноУ м1ри пов'язуе спад у меблевш промисловослч ¡з скороченням виробництва ¡ншими деревооброб-ними шдприемствами (рис. 1).

гис. мЗ 30

25

20

15

10

5-

0 --

30,6

16,7

I .||

23,3

1,7 1,7 1,9

1,4

1940 1950 1960 1970 1980 1990 1995 1997 1998 1999 Перюд Рис. 1. ДинамЫарозвитку фанерного виробництваЛьв'шськоХоблает?

Динамку рентабельное^ виробництва фанери клееноУ за перюд 19911999 рр. наведено у табл. 5.

Табл. 5. Диналикарентабелыюст/ виробництва фанери клеено?поЛьв'мськШ

Роки 1991 1995 1996 1997 1998 1999

Рентабельность виробництва _ продукцн, % 28.2 9.3 -13.3 -33.6 -6.3 -4.2

Як бачимо, у 1999 р. випуск фанери клееноУ по обласп опустився навкь ннжче р1вня 1940 р. Така ситуащя е об'ективним вщображенням негативного впливу на фанерне виробництво циюУ гами р1знорщних економ1ко-полггичних фактор^, серед яких слщ, перш за все, видшити розрив довготривапих виробничих зв'язюв щодо поставок сировини, обумовлений розпадом СРСР (до 1990 р. фанер-на промислов1сть Льв1вщини майже на 90% працювала на прив1знш росШсьмй сировиш). Однак, анагизуючи динамжу рентабельное™ виробництва фанери за останш роки, наявшсть та стугпнь використання потужностей (на 01.01.2000р. по-тужност1 з випуску фанери клееноУ по обласп становили 13.1 тис.м3, а в 1999 р. були використаш лише на 8.0 %), наявшсть нових ринюв збуту (з 2000 р. близько

. Складен» за

статистичними даними 1111

Кк'о||им1к'а, план^напни ■ уп|>авлшни н лковирГншчиму кочмлекей

235

Украшський державний лкотехшчний унiверситет

80 % фанери експортусться (в основному, у Чех1к>)) та деяю ншл фактори, можна стверджувати, що у галуз! настав перюд стабЫзацн. У 1999 р. на Льв1вщиш було виготовлено 3.2 % уаеУ фанери УкраУни.

Виробництво ДСП у Льв1всьмй обласп здшснюеться на единому пщпри-емств1 - Кам'янко-Бузькому завод1 деревостружкових плит, який було запущено в експлуатащю у 1997 р., загальною потужшстю 110 тис. м3 плит на р1к. За перюд функшонування обсяги виробництва плит на шдприемств1 становили:

• у 1997 р.-3141 м3;

• у 1998 р.-3922 м3;

• у 1999 р.-2556 м3.

Низью обсяги та деякий спад виробництва можна пояснити тим, що пщ-приемство е досить "молодим" 1 ще не встигло вщшукати та зайняти своУ позицп на ринку клеених матер1ал1в. Кр1м того, наявний спад до певноУ м1ри пов'язаний ¡з шдготовкою шдприемства до реоргашзацп разом ¡з Кам'янко-Бузьким паркетним заводом в один ¡з шдроздшв ффми KRONO, яка вже мае представництва у Полыщ (KRONOPOL), ЬНмеччиш та майбутшм розширенням асортименту проду-кщУ (ламшована ДСП, ламшована шдпога тощо). Враховуючи таю тенденци, а та-кож те, що шдприемство працюе на сучасному ¡поземному обладнанш, можна ць лком переконливо стверджувати, що Кам'янко-Бузький завод деревостружкових плит вже у недалекому майбутньому може стати одним ¡з флагмашв плитного виробництва УкраУни.

Серед виробництв, пов'язаних ¡з мехажчною переробкою деревини, по су-то, ¡сторично першим було люопиляння. Воно ор1ентуеться на масове споживання дгповоУ деревини, а тому в умовах маполюноУ та люодефщитноУ УкраУни, за вщсу-тност1 значних обсяпв ¡мпортних (в основному росшських) люоматер!агпв, було просто приречене на вщчутне скорочення обсяпв виробництва (табл.6).

Станом на 01.01.2000р. потужносп з випуску пиломатер1ал1в по Львшськж обласп становили 351.4 тис. м3 (у 1999 р. вони були використаш на 25.9 %).

Табл. 6. Динамика розвитку лесопильного виробництва ЛьвтськоI облает/

Роки 1990 1995 1997 1998 1999

Обсяг пиломате-р1шпв. тис. м3 463.0 162.3 151.0 135.8 145.0

Рентабельнють виробництва продукшУ. % 24.0 (1991р.) 39.7 10.1 -17.2 -9.7

Вагомим чинником, що негативно впливае на розвиток люопильноУ проми-словосп, е низька яюсть пиломатер1ал1в, пов'язана, перш за все, ¡з використанням багатьма товаровиробниками морально застаршого обладнання. Перспективним завданням у люопилянш е перехщ вщ рамного розкрою деревини на стр1чковопи-льний. Це дае змогу збшьшити корисний вихщ пилопродукц1У на 4 % 1 значно по-кращити УУ яюсть [14, ст. 2].

Пщбиваючи шдсумок короткого огляду люопромислового комплексу Льв1вськоУ обласп, сл1д особливо вщзначити необхщнють проведения тут, та й в УкраУш загалом, широкомасштабних реформ, ям б дозволили "оздоровити" наяв-не економ1чне середовище. На наш погляд, вони повинш проходити у двох на-прямках: "зверху", коли б органи вах р1вшв влади сконцентрувапи свою увагу не на реашзацп непродуманих та часто помилкових крок1в щодо трансформашй структури ЛПК, а, перш за все, зосередились на розробш та впровадженш у життя

236 Збфннк наукопо-техшчиих праиь

прогресивно! та ефективно! нормативно! оази, яка о заоезпечувала зоалансовании розвиток л!сопромислового комплексу "знизу", щоби забезпечити повномасштаб-не залучення, комплексне використання та ефективне вщтворення люових ресур-ав, досягнення власних цшей шляхом оптимального, юридично обгрунтованого поеднання ¡нтереав та засобж Ух досягнення.

Лпература

1. Пила В.И. Программно-целевое планирование межотраслевого лесопромышленного комплекса - К.: Наук, думка, 1990.-204 с.

2. Туниця Ю., Дейнека А. Рекомендаци круглого столу "Напрямки використання л!соси-ровинних ресурав Львшнцши'У Деревообробннк, №5,2000. - С. 1-2.

3. Бобко А. Динам 1ка Л1С1В Карпатського регюну та еколого-економ1чш аспекти управлш-ня ;псовим тосподарством/ Р.коиомжа Украши, №7, 1999. - С.43-52.

4. Сииякевич 1.М. Люова полгшка: йггеграцш л1Сового господарства з шшими галузямн скомомти/ Деревообробннк, №8,2000. - С. 1-2.

5. Сииякевич 1.М. Екбномжа галузей л1сового комплексу: Пщручник. - Льв1в: Свгг, 1996.

-184 с.

6. Сииякевич 1.М. Екрношка Л1с0к0рнстування: Навчапьний гплручиик. - Льв1в: 13МН. 2000.-402 с. ;

7. Дейнека А. У а л ¡си повинш бути у вшанш Державного компету люового господарства Украши/ Деревообробннк, №4,2001. -С. 1-2.

8. Сииякевич 1.М. Транши! л1сокористуваиня 1 духовшсть: ¡сторичш аспекти 1 реалн су-часного люового господарства Украши/ Деревообробннк, №10,2000. - С. 1-2.

9. Ьехта II., Варениця В., I. Войтович I. Меблева промислов1сть Украши: Сучасний стаи та перспективи розвитку/ Деревсобробник, № 1,2000. - С. 1-6.

10. Ик 2000., Рж 2001/ Деревообробннк, №1,2001. -С. 1-6.

11. II ром неловк и. Льашшинн. Статистичний збфник/ Держкомстат Украши: Льшв, 2000,- 136 с.

12. Статистичний щориник Льв1всько1 обласп за 1999 р!к/ Держкомстат УкраТни: Льв1в, 2000. -370 с.

13. Статистичний шорг^шк Украши за 1999 р!к/Держкомстат Украши; за ред. О.Г. Оса-улепка; вйш. за вип. В.А. Головко - К.: Техн1ка, 2000. - 648 с.

14. Охорона навколишиього природного середовшца Статистичний зб|риик/ Держкомстат Украши: Льв1в, 2000. - 112 с.

15. Варениця В.О. Перспективи розвитку деревообробноГ промисловосп до 2005 р. - К.: Св1т меблш 1 деревини, 1998, №4 -1999, №1. - С. 2-7.

16. Варениця В.О. МеблЦвиробншггво, дизайн, яюсть 1 реал1зац1я. - К.: Свп мебл!в 1 деревини, 1998, № 1. - С.2-4. _

УДК502.33 Проф. О.В. Неверов, д.е.п. - Бторусъкий ДТУ

КОНЦЕПТУ АЛЫЦ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЕКОНОМ1КИ П РИрОДО КОРИСТУ В АН НЯ

Викладсж концептуальш с^нови побудови економжи природокористування.

Prof. A\V. Neverov - Belorussin State Technological University The Conceptual basis of theijenvironmental and natural resource economics

The paper examines the conceptual basis of the environmental and natural resource economics.

Концептуальш основи гйбудови економжи природокористування повинш базуватися на таких положения!:

Кконоьпки, III ;m\ Iii! и м w i уираилшнн н .iи ^щ¡шопi[>hiму комплекс! 237