CC BY
193
Лекщя
УДК 616.916.1/.4-084
ДУДА О.К., БЕКЛЕМЩЕВА А.О., БОЙКО В.О.
Нацюнальна академя пслядипломноi освти ¡мен П.Л. Шупика, м. Кит
КРАСНУХА: ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У В ДОРОСЛИХ
(КЛ^ЧНА ЛЕКШЯ)
Резюме. Краснуха в Укран останшми роками набула суттево¡' со^ально! та медично¡' значущост'1. Вд-значаеться високий рiвень захворюваност на цю iнфекцiю, збльшилася питома вага вроджених вад розвитку в структур/ дитячо! смертности, причина яких не в останню чергу зумовлена вирусом краснухи. Краснуха е найбльш масовою iнфекцiйною хворобою серед iнфекцiй, якими можна керувати засобами специфiчно¡' профлактики. Рiшення проблеми Грунтуеться на органiзацi¡' епщнагляду за хворобою, свое-часнiй дiагностицi набуто! та вроджено! краснухи.
Ключовi слова: краснуха, синдром вроджено! краснухи, поширенсть краснухи, розширений синдром вроджено! краснухи, профлактика.
МКХ-10
В06 Набута краснуха.
Р35.0 Вроджена краснуха.
В06.9 Набута краснуха без ускладнень.
В06.0+ Набута краснуха з ускладненнями: артрит, енцефалгт, мieлiт
В06.8 Набута краснуха, ускладнена тромбоцитопе-шчною пурпурою та ш.
Останшми роками спостерлаеться тенденщя до збтьшення илькосл дггей з уродженими вадами, що пов'язане в першу чергу з краснухою. За даними ВООЗ, щорiчно у свт народжуеться до 110 тис. дггей iз синдромом вроджено! краснухи (СВК). Найвищi показни-ки СВК спостертаються в Африканському репош та кра!нах Швденно-Схщно! Ази, де вiдзначаeться най-нижчий рiвень охоплення вакцинацieю [5].
Краснуха — гостра шфекцшна хвороба, що спри-чиняеться вiрусом краснухи та передаеться повпря-но-крапельним шляхом, характеризуеться помiрною iнтоксикацieю, незначним катаральним запаленням слизових оболонок очей i носа, дрiбноплямистою екзантемою, генералiзованою лiмфаденопатieю, го-ловним чином потиличних та шийних лiмфатичних вузлiв, а також ураженням плода у ваптних, що за-хворти.
Актуальнiсть
Щороку на краснуху в Укршш хворie вiд 2 тис. до 16,2 тис. Незважаючи на високий рiвень захворюва-ностi, за останш 10 рокiв у кра!ш було зареестровано
лише 1 випадок ще! вроджено! патологи, що викликае дуже багато питань щодо дiагностики [7, 9].
У CTpyKTypi причин дитячо! смертностi СВК ста-бтьно посiдае друге мiсце — 28 %. Серед 1118 померлих вщ уроджених вад дiтей в Укра!ш (2002 р.) 43,6 % заги-нули вiд уроджених аномалiй серця i судин; 8,9 % — вщ аномалiй нервово! системи [7].
Дгги з уродженою краснухою помирають у постнео-натальний перiод не ттьки вiд вад розвитку, а й вщ ш-курентних захворювань, що в цiеi' категори хворих характеризуются надзвичайно тяжким перебиом.
Одним iз найважливiших заходiв у боротьбi та запо-бiганнi шфекцшним захворюванням, керованим засобами специфiчноi' iмyнопрофiлактики, е профтактич-нi щеплення.
Рiст захворюваностi на iнфекцii, кероваш засобами специфiчноi' iмyнопрофiлактики, при зниженш об-сягiв профiлактичних щеплень останшми роками свщ-чить про поступове накопичення в популяци когорти сприйнятливих ошб. Посилюеться загроза поширення краснухи в умовах оргашзованих колективiв. Якщо термiново не налагодити якiсний та ефективний ешде-мiологiчний нагляд за керованими шфекщями, забез-
Адреса для листування з авторами: Дуда Олександр Костянтинович E-mail: [email protected]
© Дуда О.К., Беклемщева А.О., Бойко В.О., 2015 © «Актуальна шфектолопя», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
печення обсяпв профiлактичних щеплень до 95 %, то над^ це призведе до некерованого розвитку ешдемiч-но1 ситуаци щодо цих шфекцш на тлi зниження попу-ляцiйного iмунiтету.
Краснуха на цей час е найбiльш масовою шфекцш-ною хворобою серед iнфекцiй, якими можна керувати засобами специфiчноl профилактики. Майже 80 % серед тих, хто захворiв, — дти. За даними ВООЗ, у кра1-нах, де не ухвалена програма обов'язково'1 вакцинаци проти краснухи, частота народження дiтей iз синдромом уроджено'1 краснухи становить чотири випадки на 1000 дггей, народжених живими. Це на ылька порядкiв вище порiвняно з крашами, де проводяться щеплення проти ще1 недуги [3, 5].
За даними ВООЗ, у 2013 рощ померло близько 145 тисяч людей через краснуху. Для порiвняння: у 2012 рощ даний показник становив 122 тисячь Були зафк:-соваш масштабш ешдеми в Кита1, Конго й Нiгерií, а також були зареестроваш спалахи в Грузи, Туреччиш та Украшь Бтьшють смертельних випадкiв зареестрова-но в бтних крашах: 1нди, Нiгерií, Пакистан^ Ефiопií, 1ндонези та Конго [4].
1з сiчня по квiтень 2013 року Польща повiдомила про 21 283 випадки краснухи (55,2 на 100 тисяч жи-телiв). Це найвищий показник iз 2007 року. Близько 81 % випадыв були серед 15—29^чних пацiентiв [4].
У 2012 рощ в Укра'1ш захворюванють на краснуху становила 4,28 на 100 тис. населення, що на 46 % ниж-че вщ рiвня 2011 року; у 2010 рощ проти 2007 року було зареестровано зниження захворюваност бтьше шж у 2 рази — з 12,45 до 5,08, подiбна картина спостериалась i серед дiтей до 17 роыв.
У 2013 рощ в бтьшосп регiонiв Украши спостериа-лося зниження захворюваностi на краснуху на 34,9 %. Найчастше на краснуху хворти дiти — 54,8 % вщ за-гального числа хворих. Найвищий рiвень захворюва-ност вiдмiчено серед дiтей 1—4 роив — 26,4 % та 5—9 роыв — 29,8 %. Серед лабораторно обстежених ошб дiагноз краснухи тдтверджено в 40 % випадыв. Також було лабораторно обстежено 11 ваптних жшок, хворих на краснуху та контактних iз хворими з щею патоло-гiею; результати негативна Серед лабораторно обстежених (Кшвська область) 18 дiтей з тдозрою на вро-джену краснуху, дiагноз пiдтверджено в 15 випадках. У м. Киевi у 2013 рощ вщбулося зменшення захворюва-ностi на краснуху порiвняно з 2012 роком у 3 рази, у тому чи^ серед дггей до 17 роыв на 13,7 %. Бтьшють випадыв захворювання на краснуху зареестрована серед ошб втэм понад 20 роыв — 62,2 % [1].
У м. Бшй Цер^ з початку 2014 року спостериаеть-ся рют захворювань на краснуху, за 3 мюящ зареестровано 17 випадыв. Переважно хворiють молодi особи вiд 15 до 29 роыв, яы не щепленi проти краснухи.
Високий рiвень захворюваностi серед незахищених дорослих. У жiнок серйозною загрозою е вплив на ва-гiтнiсть iз вирiшуванням питання про и переривання, тератогенний вплив, можлива смерть плода, народження дитини з синдромом вроджено'1 краснухи та ш. Подолання саме цих ускладнень е основою стратеги
41, SM",
6, 24 с ™ 7,36 8,01. _
==г'
2002 2003 2004 2005 2006 2007 200В 2009 2010 2011 2012
Рисунок 1. Захворюванють населення Укра/ни на краснуху в перюд 2002-2012 рр.
Рисунок 2. Кльюсть хворих на краснуху за даними МКЛ № 4 м. Киева в пер'юд 2009-2014 рр.
Рисунок 3. Схема будови в1русу краснухи
ВООЗ. Вона викладена в програмi з елiмiнацií краснухи й запобиання випадкам вроджено! краснухи в кра'1-нах бвропейського репону.
Етюлопя
Вiрус краснухи належить до роду КиЪМгш, родини Togaviridae. Його розмiр 60—70 нм, мютить РНК, ней-рамiнiдазу, гемаглютинуючий i комплемент-зв'язуючi антигени. Вiдомий один антигенний тип вiрусу. Куль-тивуеться в первиннш культурi клiтин амнюну людини, культурi клiтин нирок кролика. У зовшшньому середо-вищi збудник нестiйкий, чутливий до сонячного свила, термолабтьний, швидко гине при висиханш, пiд дiею УФО i дезiнфiкуючих засобiв. При заморожуваннi зберь гае свою життедiяльнiсть протягом ылькох роыв.
Ешдемюлопя
бдиним джерелом iнфекцií е хвора людина, яка заразна наприынщ шкубацшного перiоду i протягом 2—5 дшв пiсля початку висипань.
Сприйнятливють до краснухи висока. 1ндекс кон-тагiозностi становить 70—90 %. Тимчасово несприй-
нятливими е д1ти першого п1вр1ччя життя, матер1 яких мають протикраснушний 1мун1тет.
Особливий випадок становить вроджена краснуха в д1тей: в1рус може бути присутн1м у слизових видтеннях носоглотки та сеч1 новонароджених протягом декшь-кох тижн1в 1 навиь м1сяц1в, 1нод1 збудник виявляеться 1 при дослщженш калу.
На одного хворого з явними ознаками хвороби при-падае двое хворих 1з субкл1н1чними формами. Останн1 найбтьш небезпечн1 в еп1дем1олог1чному в1дношенн1. У дней з уродженою краснухою в1рус персистуе протягом 12—28 мюящв, у зв'язку з чим вони стають джере-лом шфекци для старших дггей 1 не1мунних дорослих, у тому числ1 ваг1тних жшок.
Механ1зм передач1 шфекц!! — повпряно-крапель-ний, можливий також трансплацентарний. Сприйнят-лив1сть до краснухи висока, найчастше хвор1ють д1ти дошкольного й шильного в1ку. У закритих колективах, наприклад в 1нтернатах, хвор1ють до 100 % сприйнят-ливих ос1б, у домашшх умовах — 50—60 % сприйнят-ливих член1в родини. Д1ти в1ком до 6 м1сяц1в стшы до зараження, оск1льки б1льш1сть 1з них мають пасивний 1мун1тет, успадкований в!д матер1. Максимальна захво-рювашсть в1дзначаеться переважно в зимово-весняний перюд.
Перенесена хвороба залишае ст1йкий ¡муштет.
Патогенез
Патогенез краснухи, як набуто!, так 1 вроджено!, до инця не вивчений.
У раз1 постнатального зараження в1руси з краплями слини й слизу потрапляють на слизову оболонку вер-хн1х дихальних шлях1в. Уже на ранньому етап1 частина в1рушв потрапляе в кров, що призводить до активаци кл1тинного та гуморального ¡муштету. При цьому в1ру-си можуть проникати в лейкоцити (л1мфоцити), де !х можна виявити ще за 1 тиждень до прояву клшчних симптом1в, а шод1 й ран1ше. Ураження лейкоцит1в е од-н1ею з причин формування досить характерно! для краснухи лейкопени. Але основна маса в1русу л1мфогенно потрапляе в регюнальш л1мфатичш вузли, ураховуючи особливу тропшсть в1русу до л1мфатично! тканини, де в!дбуваеться його активне розмноження й накопичен-ня. Тому вже в кшщ 1нкубац1йного пер1оду можна виявити збтьшення потиличних л1мфатичних вузл1в.
В1русем1я призводить до генерал!заци шфекци, тому в1рус можна вид1лити не ттьки в слиз1 носоглотки, а й у сеч1 й випорожненнях (за к1лька дн1в до появи висипань). бдино! думки щодо генезу висипання не-мае. Деяк1 дослщники вважають, що висипання — це результат безпосередньо! дц в1русу на клптсни шк1ри, що обумовлено його дерматотропшстю (на доказ цього наводять можлив1сть вид1лення в1русу з1 шырних висипань). 1нш1 наполягають на 1мунному генез1 висипань 1 появ1 !х у результат! дц циркулюючих ¡мунних комплекс!в (Ц1К), звертаючи увагу на те, що з моменту появи висипань в!рус у кров! не виявляють, однак у цей час визначають Ц1К. Доведено, що в л!мфоцитах ! моноцитах периферично! кров! в!рус шода може пер-
Рисунок 4. Висип при краснуа
систувати протягом 1—4 тижшв. Установлено роль Ц1К у формуванш такого ускладнення краснухи, як артрит.
Антитта (IgM), як! нейтрал!зують в!рус, виявляють у хворих на краснуху дуже рано — вже на 2-гу — 3-тю добу тсля появи висипань. Вони досягають максимально! концентраци через 3—4 тижш й зникають через 2—3 мюящ (але шод1 збериаються до 12 м!сяц!в). Зв!льнення оргашзму в!д в!рус!в забезпечуе також ^А в зон! проникнення в!русу.
Переби захворювання легкий, часто — субклшч-ний (особливо в дорослих). Тяжи ускладнення трапля-ються дуже р!дко й обумовлен! головним чином д!ею Ц1К на синов!альш оболонки (артрит) ! судини (гемо-раг!чний синдром). Посилюе гемораг!чн! прояви (аж до явищ тромбоцитопен!чно! пурпури), характерна для краснухи тромбоцитопешя.
Клiнiка
1нкубац!йний перюд краснухи становить 11—24 дш. У цей перюд кшшчш прояви в!дсутш, хоча в!рус у значн!й ылькоста вже виявляеться в слиз! носоглотки. Продромальний пер!од, з якого починаеться кишка краснухи, часто залишаеться непом!ченим через його нетривалють — в!д к!лькох годин до 1—2 даб. У цей пе-р!од можлив! легкий озноб, сонлив!сть, шод1 пирхота в горл!, покашлювання, легкий ришт. Доросл! незнач-ному загальному дискомфорту в основному не при-дтяють уваги ! першим днем захворювання вважають день появи висипання. Висип на шк!р! з'являеться од-ночасно по всьому тту. Характер висипу в типових ви-падках розеольозний та др!бноплямисто-папульозний. Елементи його м!ж собою не зливаються. Найб!льша концентрашя висипу — на розгинальнш поверхш к!н-ц!вок, спин!, с!дницях, зовшшнш поверхн! стегон. На другий день чи навпъ наприкшщ першого дня елемен-т!в висипу стае менше, вони стають др!бноплямистими й зовш схож! на скарлатинозн!. Висип зникае швидко, за 1—3 дш, без утворення п!гментац!! чи лущення. Фак-тично це означае вже розпал хвороби.
Ще одним кл!н!чним синдромом краснухи е л!мф-аденопат!я, яку виявляють навпъ частше, н!ж харак-
терне висипання на ширь Характеризуемся пом1рним зб1льшенням л1мфовузл1в, частше задньошийних та потиличних. Л1мфовузли еластично! консистенци, не спаян1 з сум1жними тканинами, в1дзначаеться незнач-на !х болюч1сть. Зб1льшен1 л1мфовузли можна виявити за 5—10 дшв до появи висипу й протягом 1—2 тижшв тсля його зникнення. У деяких людей л1мфаден1т т-сля перенесено! краснухи може залишатися протягом багатьох роив.
Виражешсть штоксикаци при краснуш незначна, нав1ть у пер1од розпалу захворювання — на тл1 висипання. Але в деяких хворих штоксикащя може бути значною — температура тта вже в продромальному пе-р1од1 може досягати 38—39,5 °С. За в1дсутност1 усклад-нень у хворих до моменту зникнення висипання нор-мал1зуються температура тта, сон, апетит 1 загальний стан.
Катаральш прояви з боку слизових оболонок верх-н1х дихальних шляхов 1 кон'юнктиви спостер1гаються непост1йно, виражен1 слабко, тривають протягом 2—3 дн1в.
Уроджена краснуха
Уроджена краснуха розвиваеться в плода, якщо ваг1тна переносить гостру (первинну) шфекцш. Спектр вад розвитку в плода визначаеться термшом гестацшного пер1оду, у який ваг1тна перенесла ш-фекц1ю (табл. 1).
Таблиця 1. Вади розвитку в плода залежно в'щ термну ¡нф1кування
Термш iнфiкування Вади розвитку
4-7-й тиждень Органи зору
3-11-й тиждень Центральна нервова система
5-10-й тиждень Вади серцево-судинно! сис-теми
7-12-й тиждень Орган слуху
При шфшуванш в бтьш шзш термши ваг1тност1 (13—16 тижн1 й шзшше) частота розвитку дефект1в у внутршньоутробно 1нф1кованих немовлят знижуеть-ся, але певна небезпека збер1гаеться аж до третього триместру.
1снувала думка, що пл1д, 1нф1кований в1русами, у тому числ1 й краснухи, втрачае здатн1сть до створен-ня 1нтерферону — досить значного захисного фактора. Однак доведено, що шфшований пл1д збер1гае здат-н1сть продукувати а-1нтерферон уже з 7-го тижня розвитку ^еЪоп Р. й а1., 1985).
Багатофакторний несприятливий вплив на пл1д, який справляе в1рус краснухи, не може бути навпъ частково нейтрал1зований материнськими антиллами: IgM через плаценту не проходять.
Частота шфшування плода значною м1рою визначаеться терм1ном ваптносп в момент зараження: у перш1 8 тижн1в вона становить 60—100 %; на 9-12-му тижн1 — 15-50 %; тсля 12 тижшв — 7-12 %. Якщо внутршньоутробне зараження втбулося в бтьш шзш термши, то створеш власш ^М виявляються при на-
1дМ матер1 1дМ
1нфекцшнють
ш / / \ \
0 -Z—Г/-Г\
О- \ \
Ü / / \ \
>1 / / \ \
-о / / \/
1 II Y ® / / \ m I \
// Bipewim
В1к
Триместр 1 2 ЗНаро-2 4 6 8 10 тижш 3 мюяц11 р|к 2 роки 3 роки
дження
Рисунок 5. Динамка показниюв антитл до краснухи залежно вД вку та можливого ¡нф1кування
родженш та збер1гаються протягом перших 6-8 мюящв життя дитини (шод1 довше). Таким чином, наявн1сть у новонароджених специф1чних антит1л класу IgM — по-казник перенесено! внутр1шньоутробно! краснухи.
Вроджена краснуха характеризуеться тр1адою Грегга:
1. Катаракта (помутншня кришталика) одно- або двоб1чна, часто супроводжуеться мшрофтальмом.
2. Вади серця (незарощення артер1ально! протоки, стеноз легенево! артер1!, ураження клапанного апарату або яко!-небудь серцево! перегородки).
3. Глухота.
Поряд 1з цими трьома ознаками можуть бути й шш1 вади розвитку: низька маса при народженш, тромбо-цитопен1чна пурпура, гепатоспленомегал1я, катаракта (1 м1крофтальм1я) та шшь
Ст1йк1 (пост1йн1) уроджен1 пошкодження плода формуються переважно в раз1 зараження в I триместр1 ваг1тност1. Хромосомш порушення, як правило, вияв-ляють уже тсля народження дитини, у процеш Г! росту й розвитку. Транзиторш порушення в плода характер-н1 для б1льш п1знього перюду. Чим ран1ше в1дбулося зараження, тим бтьш груб1, а нер1дко й комбшоваш порушення виникають у плода. Описано порушення слухового апарату, яы призводять до глухоти, затрим-ку розвитку зуб1в 1 кусток скелета (у тому числ1 черепа — «вовча паща»), аномал1! нирок, «заяча губа», мь кроцефал1я. У раз1 внутр1шньоутробного 1нф1кування плода тривало збер1гаеться стан пригн1ченого ¡муште-ту (китинного та гуморального), що також негативно впливае на р1ст 1 розвиток дитини.
Дiагностика краснухи
1. Клшшо-ешдемюлопчна д1агностика грунтуеться на характер! висипу, термЩ його появи, одномоментной! висипань ! локал!зац!!, еп!дем!чнш ситуаци.
2. В1русолопчний метод спрямований на виявлення самого в!русу, метод ефективний лише в певш термши: дослтження кров! та фекал!й дощльне в пер!од пере-бування в!русу в кров! — 7-14-й день шф1кування (до появи висипу); видтення з носоглотки дощльно брати за наявност висипу.
Таблиця 2. РекомендацИ з обстеження на краснуху ваптних та ж1нок, що планують ваптшсть
PiBeHb IgG PiBeHb IgM lнтeрпрeтацiя Дм л1каря
- - 1нф^вання вiдсутнe Скринн 1дО i 1дМ кожнi 3 мюяц або при появi ознак захворювання
+ Гостра iнфекцiя Рекомендащя вiдкласти дату зачаття на 2-3 мюяцг Вагiтнiсть до 16 тижыв — рекомендацií переривання. Ваптнють понад 16 тижыв — визначення ознак шф^-вання плода й формування вад розвитку. За |'х вщсут-ностi — продовження ваптносп. При цьому контроль спостереження через 2-4 тижн й 2-3 мюяцг За íх наявностi — переривання ваптносп
+ + Пiзнiй перюд гостро! iнфекцiï Ведення як при гострм iнфекцií
3. Серолопчш методи визначають наявнють в1рус-нейтр&тзуючих антиттл за допомогою РНГА та РН, а також класоспециф1чш антитта IgG, IgM 1 ^А — за допомогою 1ФА. Ц1 методи використовують у 1-2-й день п1сля появи висипу й на 20-ту добу.
Лiкування
Хвор1 на краснуху п1ддягають ¡золяци до 5-го дня з моменту появи висипу. У дитячому колектив1 вводять карантин на 21 добу тсля ¡золяци останнього хворого. Контактн1 хвор1 можуть в1дв1дувати дитяч1 колекти-ви до 10-! доби, а з 11-! до 21-! !х ¡золюють у домашшх умовах.
Специф!чного л!кування не розроблено, тому до-тримуються тако! тактики ведення:
1. Пост!льний режим протягом 3-7 дшв.
2. Повноцшне харчування, з урахуванням в!кових особливостей.
3. Загальногшешчш заходи.
4. Дезштоксикацшна терап!я — рясне пиття.
5. Часте провпрювання прим!щень.
6. Симптоматична тератя (в!дхаркувальн! — певна група застосовуеться при певному характер! кашлю, тобто не можна застосовувати одночасно вщхарку-вальш й протикашльов!; муколпики, жарознижуюч!, анальгетики).
Тактика щодо контактних ваптних
Обстеженню на краснуху тдлягають жшки, у яких спостер!гаються зм!ни загального стану, короткочасна гарячка, будь-який висип на шырц гостре зб!льшення л!мфатичних вузл!в. У таких ж!нок визначають наявнють специф!чних IgM, низькоавщних IgG або наро-стання титр!в IgG у динам!ц!, що свщчить про гостре захворювання.
Якщо так! змши д!агностуються в 1-му триместр! ваптностц то необх!дно вир!шувати питання про и переривання. У раз! в!дсутност! лабораторних ознак гостро! шфекци необх!дне спостереження за ваг!тною протягом 20 дшв з повторним Г! обстеженням у за-значеш строки. За серонегативними ваптними здш-снюеться спостереження протягом уше! ваг!тност!.
При шфкуванш жшки у 2-3-му триместр! ваптно-ст! необх!дне спостереження за нею з використанням,
якщо можливо, методу ПЛР, РНК-пбридизаци в бюп-тат! ворсинок хор!ону або в!русолопчного дослщжен-ня амн!отично! р!дини, ультразвукового дослщження, допплерограф!чного обстеження судин плода та пупо-вини, визначення альфа-фетопроте!ну. З усп!хом проводиться пряме визначення антигену краснухи та РНК у зразку бюптапв хорю!дно! ворсинки чи специф!чно-го IgM у кров! плода, отримано! з! зразка черезшырно! умбшкально! кров!.
Д!ти, що народилися в!д матер!в, як! в перюд вапт-ност! хвор!ли на краснуху чи були в контакт! з хворим на краснуху, шдлягають диспансерному спостережен-ню не менше 7 роыв з обов'язковим регулярним огля-дом пед!атра, окул!ста, отоларинголога, невролога. Уведення ¡муноглобулшу з метою профилактики краснухи неефективне.
Профiлaктикa
Специф!чна профилактика краснухи зд!йснюеться переважно живими вакцинами. Добре себе зарекомен-дували вакцини, отримаш з використанням атенуйо-ваного штаму в!русу краснухи Wister RА 27/3, як! сти-мулюють не лише гуморальну, але й секреторну ¡мунну в!дпов!дь. Антит!ла з'являються через два-три тижш п!сля вакцинаци, !мун!тет формуеться в 95 % щеплених ошб ! збер!гаеться напруженим упродовж 15-20 роыв.
Жив! вакцини не можна застосовувати п!д час вапт-ностц осыльки при !х уведенн! виникае короткотрива-ла в!русем!я, а це може призвести до ураження плода та народження дитини з синдромом уроджено! краснухи. Ваптнють можна планувати не рашше як через три мь сяц! п!сля проведеного щеплення.
На св!товому ринку найб!льш вщомими вакцинами з використанням атенуйованого штаму Wister RА 27/3 е моновакцини «Рудивакс» (Франц!я), «Ервевакс» (Бельпя), вакцина виробництва 1нституту сироваток 1нди та тривакцини «ММЯ» (Н!дерланди), «Прюрикс» (Бельг!я), «Тримовакс» (Франц!я) ! комбшована вакцина виробництва 1нституту сироваток 1нди. До складу тривакцин також входять вакцини проти кору та паро-титно! шфекци.
Специф!чна проф!лактика краснухи зд!йснюеться живою вакциною у вщ 12-15 мюящв ¡з подальшою ревакцинац!ею в 6 роыв, а д!вчатам — ще ! в 15 роыв.
Д. Клоерт та Е. Старк (2002) рекомендують сероне-гативних ж!нок, як! не iнфiкувалися тд час BariTHOCTi, iмунiзувaти проти краснухи вщразу пiсля пологiв. Жш-кам, яы отримали вaкцинaцiю проти краснухи, не рекомендуемся грудне вигодовування новонародженого.
Дiти з СВК повинш розцiнювaтися як потенцiйно небезпечне джерело шфекци для оточуючих. Щодо них необхщно застосовувати вiдповiднi протиепiдемiчнi заходи. 1з метою своечасно! дiaгностики СВК та запобь гання поширенню краснухи серед населення доцiльно вшх новонароджених з уродженими вадами обстежува-ти на маркери захворювання. Зпдно з рекомендaцiями ВООЗ, дiти з тдозрою на СВК чи ктшчним проявом СВК повиннi госппатзуватися в спещально оргашзо-вaнi в репонах медичнi установи, створенi на бaзi ста-цiонaрiв, у яких надаеться допомога дггям з уродженими вадами (серцево-судинна мрургш, офтальмолопя, невролопя, iнтенсивнa терaпiя новонароджених).
Висновок
Отже, боротьба з краснухою, запобиання розвитку СВК е важливими ланками в полшшенш покaзникiв перинатально! зaхворювaностi та смертность Особливо гостро сто!ть питання про необх!дшсть уведення масово! вакцинаци проти краснухи серед дiвчaток-пiд-л!тк!в i молодих ж!нок.
Список лператури
1. Стан епiдемiологiчного нагляду талабораторног дiагно-стики кору та краснухи в Украгт та м. Kueei у 2013 рощ. За матерiалами епiдемiологiчного вiддiлу ГУ Держсанетдслужби ум. Kueei. Прес-центр, 30.04.2014.
2. CDC. Immunization of health-care personnel. Recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP)//MMWR. — 2011. — 60(RR-7). — P. 1-45.
3. CDC. Use of combination measles, mumps, rubella, and varicella vaccine: recommendations of the Advisory Committee
on Immunization Practices (ACIP) // MMWR. — 2010. — 59 (RR-3). — 1112 р.
4. http://www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/rubell.html
5. Centers for Disease Control and Prevention. Progress toward control of rubella and prevention of congenital rubella syndrome — Worldwide, 2009// MMWR. — 2010. — 59. — P. 1307-10.
6. Десятинникова Р.Г., Заргарьянц А.И., Степанов А.В. и др. Авидность иммуноглобулина к вирусу краснухи при поствакцинальном и постинфекционном иммунитете // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунол. — 2007. — № 4. — С. 6-11.
7. Крамарев С. О. Краснуха (клшчна лекця) // амейна медицина: Науково-практичний журнал. — 2008. — № 4. — С. 23-26.
8. Hensley E., Briars L. Closer look at autism and the measles-mumps-rubella vaccine // J. Am. Pharm. Assoc. — 2010 Nov-Dec. — 50 (6). — P. 736-41.
9. Рандюк Ю.О., Москалюк В.Д. Краснуха: Клшчно-ет-демiологiчна та iмуно-патогенетuчна характеристика, осо-блuвостi дiагностuкu, лкування i профыактики // Буковин-ський медичний вкник. — 2009. — Т. 13, № 3.
10. Юминова Н.В., Контарова Е.О., Балаев Н.В. и др. Вакцинопрофилактика кори, эпидемического паротита и краснухи: задачи, проблемы и реалии // Эпидемиология и вак-цинопрофилактика. — 2011. — 4 (59). — С. 40-44.
11. Зверев В.В., Юминова Н.В. Вакцинопрофилакти-ка вирусных инфекций от Э. Дженнера до настоящего времени // Вопросы вирусологии. — 2012. — Приложение 1. — С. 33-43.
12. Таточенко В.К., Озерецковский Н.А., Федоров А.М. Иммунопрофилактика-2011: Справочник. — М.: Изд-во Союза педиатров России, 2011. — 198 с.
13. Лыткина И.Н., Михеева И.В. Унификация системы управления эпидемическим процессом кори, эпидемического паротита и краснухи // Эпидемиология и вакцинопрофилак-тика. — 2011. — 1 (56). — С. 8-14.
Отримано 01.10.15 Ш
Дуда О.К., Беклемищева А.О., Бойко В.О. Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев КРАСНУХА: ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ У ВЗРОСЛЫХ
(КЛИНИЧЕСКАЯ ЛЕКЦИЯ) Резюме. Краснуха в Украине в последние годы приобрела существенную экономическую и социальную значимость. Отмечается высокий уровень заболеваемости этой инфекцией, вырос удельный вес врожденных пороков развития в структуре детской смертности, которые не в последнюю очередь обусловлены вирусом краснухи. Краснуха является наиболее массовой инфекционной болезнью среди таковых, которыми можно управлять средствами специфической профилактики. Решение проблемы основывается на организации эпиднадзо-ра за болезнью, своевременной диагностике приобретенной и врожденной краснухи.
Ключевые слова: краснуха, синдром врожденной краснухи, распространенность краснухи, расширенный синдром врожденной краснухи, профилактика.
Duda O.K., Beklemischeva A.O., Boiko V.O. National Academy of Postgraduate Education named afterP.L. Shupik, Kyiv, Ukraine
RUBELLA: FEATURES OF COURSE IN ADULTS (CLINICAL LECTURE) Summary. For the recent years rubella has become a significant social and medical problem in Ukraine. A high level of morbidity has been detected as well as the proportion of congenital abnormalities in the structure of infantile mortality has increased. One of its reasons is rubella virus. Rubella is one of the most wide spread infectious diseases that could be managed with specific preventive measures. This problem could be solved by enhanced surveillance of the disease, timely diagnosis of acquired and congenital rubella.
Key words: rubella, congenital rubella syndrome, rubella morbidity, expanded congenital rubella syndrome, prevention.
