CC BY
63
УДК 908+069. 15 ] :94(477)
Напрняк А. Я., K.i.H., доцент © Национальный университет «Лъв1всъкапол1техтка», м. Льв1в, Украгна
КРАеЗНАВЧО - ЕКСКУРС1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЯК ЗАС1Б ПОШИРЕННЯ РАДЯНСЬКО! 1ДЕОЛОГ11 В УКРА1Н1 У 20-Х РОКАХ XX СТ.
У cmammi на ocnoei анал1зу литературных джерел розглянуто розеиток краезнавчо-екскурстног д1яльност1 в Украш у 20-х роках XX ст. Проанал1зована роль краезнавчо-екскурстног роботы у пошыренм радянськог iдеологп. Показано, що екскурстна робота була одмею з основных у мереж1 политично! oceimn та выхованм трудящых мае i займала важлыве м^сце в культурному буд1вныцтв1 крагни. Высветлено значения Всеукрагнського Товарыства пролетарсъкого турызму та екскурст у пошыренм радянськог ¡деологп. Встановлено, що краезнавчо-екскурстна справа була засобом iдеолог1чног роботы серед шырокых верств населения.
Ключовг слова: краезнавчо - екскурайна д^ялътстъ, екскурая, iдеолог1я, радянсъка пропаганда, Товарыство пролетарсъкого турызму та екскурст, Екскурайно-выставочно-музейный eiddu.
УДК 908+069. 15 ] :94(477)
Нагирняк А. Я., к.и.н., доцент
Национальный уныверсытет «Львовская политехника», г. Львов, Украина
КРАЕВЕДЧЕСКО-ЭКСКУРСИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК СРЕДСТВО РАСПРОСТРОНЕНИЯ СОВЕТСКОЙ ИДЕОЛОГИИ В УКРАИНЕ В 20-Х
ГОДАХ XX ВЕКА
В статье на основе анализа литературных источников рассмотрено развитие краеведческо-экскурсионной деятельности в Украине в 20-х годах XX века. Проанализирована роль краеведческо-экскурсионной работы в распространении советской идеологии. Показано, что экскурсионная работа была одной из основных в сети политического образования и воспитании трудящихся масс и занимала важное место в культурном строительстве страны. Освещено значение Всеукраинского Общества пролетарского туризма и экскурсий в распространении советской идеологии. Установлено, что краеведческо-экскурсионное дело была средством идеологической работы среди широких слоев населения.
Ключевые слова: краеведческо - экскурсионная деятельность, экскурсия, идеология, советская пропаганда, Общество пролетарского туризма и экскурсий, Экскурсионно-выставочно-музейный отдел.
УДК 908+069. 15 ] :94(477)
Nahirnyak A. Y. Associate Professor
National University "Lviv Polytechnic", Lviv, Ukraine
LOCAL HISTORY- SIGHTSEEING ACTIVITY AS A TOOL FOR DISSEMINATION IN UKRAINE SOVIET IDEOLOGY IN THE 20's OF THE XX
CENTURY
The article analyses the development of regional studies and Recreation in Ukraine in the 20s of the twentieth century on the basis of literature analysis as well as the role of regional studies and excursions in Soviet ideology. The article stresses that excursion work was a major network ofpolitical education and upbringing of the working masses of people and occupied an important place in the the cultural development of the country.
©НапрнякА. Я., 2015
315
The article also deals with the importance of Ukrainian Society of proletarian tourism type and excursions in the spread of Soviet ideology. The article states that regional studies and sightseeing were established as means of ideological work among the general population.
Key words: local history sightseeing activities, excursions, ideology, Soviet propaganda, Society proletarian tourism and excursions, tour of exhibition and museum-section.
Нацюнально - культурне вщродження Укра!ни позначилось швидким розвитком р1зних галузей д1яльносп. Одшею з таких, е краезнавчо-екскурсшна д!яльнють, яка надшена просв1тницькою, духовною та осв1тньою функщями.
Невичерпш екскурсшш ресурси нашо! кра!ни разом з глибинним нацюнально-духовним коршням i традищями укра!нського народу дають шдстави стверджувати, що саме екскурсп можуть стати активним i змютовним засобом гармошзацп особистосп, И духовного зростання в новш демократичнш Укра!ш.
Питания, яю стоять перед сучасними науковцями, зумовлюють необхщшсть вивчення досвщу практично! д1яльност1 краезнавчо-екскурсшного руху в минулому. Зважаючи на те, що територ1я Укра!ни перебувала у склад! шших держав, значну защкавленють викликають проблеми розвитку краезнавчо -екскурсшно! д!яльносп на И теренах.
Анал1з останн1х наукових досл1джень i публшацш дае шдстави стверджувати, що icTopifl краезнавчо - екскурсшно! д1яльносп добре вщображена у лп-epaTypi. Зокрема, можна видшити пращ П. I. Духно [1], Л. Миловидова[2], Л. В. Яковлево! [3], В. О. Савчука[4].
Особливо! уваги заслуговують пращ дослщнищ О. М. Костюково! [5, 6,7] у яких дослщжено оргашзацшш процеси становления та розвитку краезнавчо-екскурсшно! д!яльносп в Укра!ш в 1920 роках, значну увагу придшено особливостям запровадження екскурсш у навчально-виховний процес загальноосвптах шкш, середшх спещальних i вищих навчальних заклад1в, а також наукову та просв1тницьку д!яльносп наукових товариств.
Незважаючи на наявш публшацп та дослщження, малодослщженою залишаеться проблема поширення радянсько! щеологп через краезнавчо-екскурсшну д1яльшсть в Укра!ш в 1920-х роках XX ст.
Метою дослщження е спроба показати значения краезнавчо-екскурсшно! д1яльносп у поширеш радянсько! щеологп в Укра!ш у 20-х роках XX ст.
Становления системи екскурсшних заклад1в в Укра!ш в 20-х роках XX ст. вщбувалося у складний перюд. На початку 20-х роюв уряд спрямував сво! зусилля на створення розгалужено! мереж! централ1зованого управлшня та контролю в pi3HHx галузях народного господарства. Одержавлення та центрашзащя позначилися i на створеш оргашзацшно-правових та господарсько-фшансових основ системи екскурсшних заклад1в.
Реформаторсью нововведения вщчутно вплинули на розвиток екскурсшно! справи як у поличному, так i в оргашзацшному плаш. Екскурсшна робота визначалася одшею з основних у мереж! полггично! осв1ти та вихованш трудящих мае i займала важливе мюце в культурному буд1вництв1 кра!ни.
У 20-х роках XX ст. в Укра!ш розпочинаеться розвиток екскурсшно! справи, зокрема, процес формування мереж! краезнавчо-екскурсшних заклад1в, оргашзацшних та методолопчних засад !х практично! д!яльносп яю стали шдгрунтям !! подальшого розвитку в наступи! десятилггтя [8, с.189]. Значний вплив на розвиток краезнавчо- екскурсшно! д!яльносп мала пол!тика «укра!шзацп».
316
Екскурсп розглядались як важливий шструмент, метод виховно!, культурно-шзнавально! роботи серед широких верств населения.
Розвиток екскурсшно! справи шдтримували як культурно-наукова громадсьюсть, так \ бшьшовицький уряд Украши, хоча завдання в них були р!зш. Вщом! вчеш, краезнавщ - М. Грушевський, В. Щербина, И. Гермайзе, В. Артоболевський, Д. Щербаювський, М. Бшяш!вський, С. Русова та багато шших,
- яю стояли бшя витоюв краезнавчо-екскурсшно! справи, намагалися за допомогою широкого застосування екскурс!й просв!тити народ, вщродити його !сторичну пам'ять, поглибити юторичш знания, закласти у св!дом!сть численних екскурсант!в необх!дн!сть збер!гати пам'ятки минулого, нац!онально-культурну спадщину, тобто сприяти духовному розвитку народу [9, с.57]. Бшьшовики ж визначили !!, як д!евий зас!б перебудови св!домост! народних мае у потр!бному для них напрям!, оск!льки краезнавчо - екскурс!йна справа забезпечувала масов!сть, яка була необхщною умовою в аг!тац!! та пропаганд! компартшно - радянських структур, невщ'емною складовою !деолог!чно! роботи [7, с.24]. Водночас б!льшовицький уряд ! партшш органи не ставили соб! за мету зберегти для майбутн!х поколшь козацьк! могили та церкви над Дншром. Вони прагнули використати туризм ! екскурс!! як важ!ль щеолопчного впливу на населения з метою формування соц!ал!стично! св!домост!, переконання людей у перевагах соц!ал!стично! системи [9, с. 57].
3 1920 року екскурсшна д!яльнють почала шдпорядковуватися Головному Пол!тосв!тньому Ком!тету республ!ки, зокрема Екскурсшно-виставочно-музейному в!дд!лу (ЕВМ). Пол!тосв!тнш Ком!тет передус!м спрямував свою роботу на оргашзащю едино! мереж! пол!тустанов УСРР. Р!шення про !! створення було затверджено на пропагандистськ!й нарад! пол!тичних установ у 1922 рощ шд головуванням Народного Ком!сара оевп-и Г. Ф. Гринька [10, с. 41].
Зпдно з постановою X з'!зду РКП(б), «Центр ваги Головпол!тосв!ти та !! орган!в повинен знаходитися в аг!тац!йно - пропагандистськ!й робот! серед позапартшних мае» [11, с. 242]. Саме тому краезнавчо- екскурсйну справу було включено у програму п!дготовки ! передп!дготовки пол!тпрац!вник!в, яю мали поширювати серед м!сцевого населения радянську !деолог!ю.
Екскурс!! широко застосовувалися як у навчальному процес! ново! трудово! школи так ! в позашюльнш осв!т!. 1м надавалося великого значения як д!евому засобу пролетарського навчання та комун!стичного виховання народних мае.
Водночас, екскурсп розглядалися як метод розширення ! закр!плення знань, як форма досл!дницько! роботи, як зашб вивчення умов життя. Ставилось завдання
- використовувати екскурс!!, як постшну форму масово! поглиблено! роботи, запоб!гти проведению випадкових та ешзодичних екскус!й переходити до циклових, ситематичних. [7, с. 30].
Пропаганду шляхом екскурсш у загальнш систем! щеолопчно! роботи 1920-х рок!в в Украш можна зобразити схемою: щеолопчна робота - !дейно-практична аг!тац!я - екскурсшна пропаганда [8, с. 189].
У 20-т! роки розвиток екскурсшно! справи вщбувався шд загальним кер!вництвом Народного Ком!сар!ату осв!ти, а безпосередньо практично зд!йснювали ! орган!зовували екскурсшну роботу так! кер!вн! органи: Екскурсшно-виставочно-музейний в!дд!л Наркомосу УСРР, Украшське м!шане пайове екскурс!йне товариство, Всеукрашське товариство пролетарського туризму ! екскурсш [10, с. 58] як! з самого початку створювались як оргашзацп !деолог!чного спрямування. У кв!тн! 1923 року на VII Всеукрашськш партконференцп було прийнято р!шення про партшно-пропагандистську роботу, яка вимагала зм!н у
317
методах партшно! пропаганды i запровадження тих, яю могли б забезпечити максимальну наочшсть, а саме - екскурсшний метод [12, с.197-198].
Завдання екскурсп полягало в тому, щоб забезпечити пол1тичне еднання роб1тничих мае [13, с. 18]. Екскурсп визначалися як серйозний профшактичний захщ у cnpaBi боротьби з захщницькими настроями i нездоровими нахилами молод1 [14, с. 12]. 3 щею метою екскурсшним закладам пропонувалося оргашзовувати виробнич1 екскурсп по промислових i сшьськогосподарських районах для шдвищення виробничо! квал!ф1кацп, обмшу доевщом сощалютичного буд1вництва тощо [7, с. 33].
Особливо запол1тизованого спрямування краезнавчо-екскурсшна робота набувае наприкшщ 1920-х роюв, коли створилось Товариство пролетарсъкого туризму та екскурсш. Пролетарський туристський рух з самого початку створення розгорнув боротьбу за ч1тко класову лшда [15, с. 3] Проведения громадсько -пол1тично! роботи шд час екскурсш розглядалось як виконання спещальних завдань з аптацп та пропаганди. В цьому вщношенш краезнавчо-екскурсшна справа була одним 3i знарядь масово! роботи комушетично! napTii', комсомолу, профепшок, громадських оргашзацш [7, с. 34]. Товариство подавало до НКВС звп-про свою спещальну та адмшютративно-господарчу д1яльнють i з його дозволу проводило з'!зди та конференцп [16, с. 147]. В сво!й практичнш робот1 воно керувалось лозунгами, про те, що екскурсшна справа - форма класово! боротьби, провщник завдань компартп i радянсько! влади, яка творить граш ново! людини [16, с. 136].
Краезнавчо-екскурсшна справа ставала д1евим важелем бшьшовицько! щеологп в оевт [7, с. 34]. Значна увага придшялась школ1, яка повинна була стати проводником щейного, оргашзацшного, виховного впливу пролетар1ату, з метою виховання нового поколшня [17, с. 38]. Слщ вщзначити, що кадри вчител1в-екскурсовод1в розглядались як Hocii' пол1тично! пропаганди, тому !х шдготовка в д1яльносп екскурсшних заклад1в займала одне з провщних мюць [10, с. 82].
Не залишився поза увагою радянсько! щеологп i дитячий рух. 3 метою пропаганди щей комунютичного дитячого руху, засновуеться Всеукрашське товариство сприяння «Юному Спартаку», вщдшення якого активно використовували екскурсп як д1евий 3aci6 поличного виховання [7, с. 34]. На IX партз'!зд1 КП (б) у 1925 рощ Генеральний секретар ЦК ЛКСМ Укра!ни шдкреслив, що питания дитячого руху для партп i комсомолу е одним з найактуальшших [18, с. 1].
На зборах пол1тосв1т порушувалось питания про боротьбу з впливом буржуазно! щеологп, особливо серед селян, шдкреслювалося, що це ставить перед роб1тничим класом завдання культурно! змички мюта i села. Практично це повинно було вщбуватися в епшьному проведенш краезнавчих екскурсш [8, с. 190]. У 1929р. голова Центрально! ради Товариства пролетарського туризму М. В. Криленко висунув тезу про те, що «розвиток екскурсш вщбудеться тод1, коли не одш робтшки, а й селянство вщ1рветься вщ свого села, щоб шзнати mini кра!»[19, с. 159].
Значну увагу радянське кер1вництво придшяло нацюнальним меншинам. Воно засобами екскурсп залучало нацюнальш меншини до тзнання "ново! icTopii'." На честь святкування 10-р1ччя Жовтнево! революцп оргашзовувались екскурс1! в райони, де проживали нацюнальш меншини, яю були пов'язаш з революцшною боротьбою [20, с. 10].
318
3 метою пропаганды на м1жнародному piBHi розвитку нового способу життя та культурного буд1вництва радянська влада сприяла поширенню шоземного туризму. В 1926 р. на пароплав1 «Кап-Полошя» до Леншграда прибула перша туристична група i3 США, що складалася з кшькох сотень чоловш, i з того часу пот1к заруб1жних гостей почав зростати з року в piK. Кожний турист-шоземець зараховувався в члени Товариства друз1в Радянсько! Pociï. Наприкшщ 20-х pp., коли шоземний туризм в СРСР набув вже досить масового характеру, постановок» Ради пращ i оборони Пквп-ня 1929 р. було утворено Всесоюзне акщонерне товариство з шоземного туризму «1нтурист» [8, с. 190].
Щдсумовуючи вищесказане, можемо констатувати, що екскурсшна робота визначалась одшею з основних у мереж1 пол1тично1 ocbîth та вихованш населения i займала важливе мюце в культурному буд1внищш краши. Краезнавчо-екскурсшна справа забезпечувала масовють i була спрямована на перебудову свщомосп населения на комушстичних засадах. Державш органи шдтримували краезнавчо-екскурсшну справу як активну форму масово! поглиблено! пропагандистсько1 роботи.
Лггература
1. Духно П. I. Школа на ceni та ïï громадська роль. -X.; Держ. вид-во Украши, 1926. - 60 с.
2. Миловидов Л. Краезнавство в школг - X.; Держ.вид-во Украши, 1929. - 146 с.
3. Яковлева Л. В. ApxiBHi джерела з icTopiï розвитку екскурсшно1 справи Украши (1917-1929 pp.) // 3 icTopiï впчизняного туризму. - К.; Б.в., 1997. - с. 211-217.
4. Савчук В. О. Краезнавчий та туристично-екскурсшний аспекти у д1яльносп спшки письменниюв Украши у 20-80-х pp. XX ст. // Туристично-краезнавч1 дослщження. Вип. 1. 4.2. - К.; Б.в., 1998. - с. 203-207.
5. Ochobhî напрями становления i розвитку краезнавчо-екскурсшно1 справи в 20-х роках XX ст. / О. М. Костюкова // Краезнавство. - 2008. - № 1-4. - С. 15-21.
6. Костюкова О. М. Краезнавч1 дослщження - важливе джерело розвитку туристсько-екскурсшно1 справи в Украш: з досв1ду 20-х роюв XX ст.// 1стор1я Укра1ни. Маловщом11мена, nofliï, факти. Випуск 6. - К., 1999. - с.190-195.
7. Костюкова О. М. Краезнавчо-екскурсшна справа в Укра1н1 в 20-х роках XX ст.; сусшльно-пол1тичний, освптай i культуролог1чний аспект ; монограф1я / О. М. Костюкова. -Черкаси, 2010. - 171 с.
8. Берендеева О. Становления туристично! д1яльносп в Радянськ1й держав! в 20-х роках XX ст. // Науковий часопис НПУ iMeHi М.П. Драгоманова. Сер1я № 6. 1сторичн1 науки; 36. наукових праць. - Випуск 9. - К., 2012. - С. 187-192.
9. Федорченко В. К., Дьорова Т. А. 1стор1я туризму в Украшг Навч.пос1б. -К.; Вища шк. - 2002. -195 с.
10. Федорченко В. К., Костюкова О. М., Дьорова Т. А., Олексшко M. М. 1стор1я екскурс1йно1 д1яльност1 в Украгн1; Навч.пос1бник. - К., Кондор. - 2004. - 166 с.
11. Десятый създ РКП(б) Москва 8-16 марта 1921г. Резолюции и постановления създа// КПСС в резолюцыях, решениях съездов, конференций и Пленумов ЦК. Т.2. - М.; Издательство политической литературы. - С. 204-266.
12. Резолющя VII Всеукрашсько1 партконференцп в1д 10 квп-ня 1923 р.// культурне буд1вництво в Украшськш PCP. Т.1. - К.;Держ.вид-во пол1тично1 л1тератури, 1959. - С. 193-201.
13. Копелев Л. Масова екскурс1я Харк1вських роб1тник1в до Киева// культробп-ник. - 1928.- № 15. - С. 18-19.
14. Погребецкий Н. В помощь туристу. - X.; Вестник ф1з1ческой культур^ 1928. -126 с.
319
15. Гурвич Л. Туризм и экскурсии. - М.-Л.: ОГИЗ, 1931. - 28 с.
16. Антонов-Саратовський В. Беседы о туризме. - М.: Госуд. Узд-во, 1930. - 260 с. 17 Програма Росшсько! Комушстично! партп(бшьшовиюв), ухвалено! VIII
зЧздом РКП(б)) // Культурие буд1вництво в Украшськш PCP. Т.1.-К.: Держ.вид-во полп-ично! лп-ератури, 1959. - С. 37-39.
18. 3 промови Генерального секретаря ЦК ЛКСМ У тов. Височиненка на IX Всеукрашському партз'1зд1 // Дитячий рух. - 1926. - №3. - С.1
19. На второй туристской конференции // Всемирный турист. -1929. - № 5. -С.158-159.
20. Про святкування 10-р1ччя Жовтиево! Революцп // Бюлетень НКО. -1927. -№ 39. - С. 10.
Стаття надшшла до редакци 9.03.2015
УДК 796.011.3
Пацевко А. Й., доцент, © Семешв Б. С., старший викладач, кандидат педагопчних наук Приставський Т. Г., старший викладач, Бабич А. М., старший викладач
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарноХмедицины та бютехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНАЖЕР1В В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС13 Ф13ИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЩДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ОСНОВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ВЩЩЛЕННЯ ДО ЗДАЧ1ЗАЛ1КОВИХ ВИМОГ
Пояеа сучасних 3aco6ie наечання, р1зноматтт тренажери, електронна, медична, eideo, aydioanapamypa, комп'ютерна техтка дали можлив1сть быъш глибоко еиечати nedazozi4Hi, фiзioлoгiчнi та inrni законом1рност1 наечалъно-тренуеалъного процесу. Одержана за ïx допомогою тформащя швидко перетеорюетъся в 3aci6 наечання рухам i рШення задач загалъног та специально! ф1зичног тдготовки.
Ключовг слова: залшов! вимоги, pyxoei реакцп, комплекси вправ, засоби ф1зичного виховання.
УДК 796.011.3
Пацевко А. И., доцент Сэмэнив Б. С., старший преподаватель, кандидат педагогических наук Приставский Т. Г., старший преподаватель Бабич А. М., старший преподаватель
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ПРИМЕНЕНИЕ ТРЕНАЖЕРОВ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ ПО ФИЗИЧЕСКОМУ ВОСПИТАНИЮ ДЛЯ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ ОСНОВНОГО УЧЕБНОГО ОТДЕЛЕНИЯ К СДАЧЕ ЗАЧЕТНЫХ
ТРЕБОВАНИЙ
Появление современных средств обучения, разнообразные тренажеры, электронная, медицинская, видео, аудио аппаратура, компьютерная техника дали возможность более глубоко изучать педагогические, физиологические и другие
© Пацевко А. Й., Семешв Б. С., Приставський Т. Г., Бабич А. М., 2015
320
