CC BY
27
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 617.57/.58:616-001.45-089 DOI: 10.22141/1608-1706.1.19.2018.126659
Король С.О.
УкраНська вйськово-медична академ'я, м. Кию, УкраНа
Кюткова пластика в систем! спец1ал1зованого лкування поранених з бойовими травмами кшщвок
Резюме. Актуальнсть. Актуальнсть проблеми обумовлена високою питомою вагою поранених з во-гнепальними переломами юсток юнц^вок типу С (за класифкацею АО) в струкктур сантарних втрат х!рурпчного профлю. Означен ушкодження призводять до незрощення, супроводжуються дефектами юстково! тканини та розвитком несправжнх сугловв. На сьогодн вдсутня науково обгрунтована тактика надання спецiалiзовано¡ допомоги пораненим з ушкодженнями юнц^вок пд час локальних конфлiктiв. Мета дослдження: покращити результати лiкування поранених з вогнепальними переломами юсток юнц^вок та дефектами юстково! тканини. Матерiали та методи. Загальний масив дослдження становили 378 поранених з бойовими травмами юн^вок, як отримали ушкодження в першому та другому перюдах антитерористично! операцИ з квтня 2014 по лютий 2015 року. Результати та висновки. Дефекти юстково! тканини спостергались у 5,95 % поранених з бойовими травмами юн^вок. У поранених при тяжюй та вкрай тяжюй бойовiй травмiюнц^вокдефекти юсток були в 2,5 раза частше пор'вняно з травмами середнього сту-пеня тяжкост та в 3 рази пор'вняно з травмою легкого ступеня. Вльна кюткова автоспонпозна пластика була показана при юсткових дефектах до 1 см. Означена методика не проводилась при нагноенн м'яких тканин, клiнiчних \ рентгенолог'чних ознаках вогнепального остеомiелiту. Вльну юсткову автоспонпозну пластику виконували лише псля санацИ вогнища iнфекцi¡ та ^квдаци остеомiелiтичного процесу. Двохетапна юсткова пластика була показаною при ризику розвитку гнйних ускладнень, з пром'жним використанням цементних спейсер'в i намиста. Невльна автоостеопластика за Г.А. лзаровим була показана при дефектах юстково! тканини понад 2 см за наявност гн/йно/ iнфекцi¡ \ вогнепального остеомiелiту. Ключовi слова: бойова травма юн^вок; дефекти юсток юн^вок; юсткова пластика; несправжнй суглоб юстки; спецiалiзована травматолог'чна допомога
Травма
Вступ
Актуальнють проблеми обумовлена високою питомою вагою поранених з вогнепальними переломами исток инщвок типу С (за класифшащею АО) в струк-Typi саштарних втрат хiрургiчного профтю. Означеш ушкодження призводять до незрощення, супроводжуються дефектами истково! тканини та розвитком несправжшх сyглобiв. Первинш дефекти исток спо-стертаються у 79,3 % поранених, у 48,7 % дефекти дiафiзаpноl частини досягають 3 см, а у 30,6 % — пе-ревищують 3 см [1—4]. О^м тяжкост вогнепальних ушкоджень инщвок надмipна pадикалiзацiя хipypгiч-но1 обробки призводить до поширених дефеклв м'яких
тканин i исток та збтьшуе потреби в пластичних опе-ращях у 7,1 % поранених в инщвки [5—7]. На сьогодш вщсутня науково обгрунтована тактика надання спещ-алiзованоl допомоги пораненим з ушкодженнями кшщвок тд час локальних конфлштав [8—11].
Мета дослвдження: покращити результати лшуван-ня поранених з вогнепальними переломами исток кшщвок i дефектами йстково! тканини.
Матер1али та методи
Загальний масив дослщження становили 378 поранених з бойовими травмами инщвок (БТК), яи отримали ушкодження в першому та другому перю-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Король Серий Олександрович, кандидат медичних наук, полковник медично'"' служби, професор кафедри вмськово!' х1рурги, Укра'нська вмськово-медична академ1я, вул. Мельникова, 24, м. Ки'"'в, 04655, Укра'на; e-mail: sergej.korol72@gmail.com
For correspondence: Sergej Korol, Candidate of Medical Sciences, medical service colonel, Professor of the Department of military surgery, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04655, Ukraine; e-mail: sergej.korol72@gmail.com
дах антитерористично! операци' (АТО) з квгтня 2014 по лютий 2015 року. Середнш bîk поранених становив 33,18 ± 4,21 року. Пораненi були розподiленi на 3 гру-пи порiвняння залежно вiд особливостей проходження етапiв медично! евакуаци' (ЕМЕ). Групу 1 становили 162 поранеш з БТК, яким медичну допомогу надавали на вшх ЕМЕ; групу 2 — 170 поранених, яким допомогу надавали при скороченш одного ЕМЕ; групу 3 — 46 при скороченш двох ЕМЕ. Групи порiвняння за вшэм, статтю, травмогенезом, ктшчно-нозолопчною структурою, тяжистю та характером вогнепальних пора-нень, сегментами инщвок, що ушкодженi, мiж собою не вiдрiзнялись (p > 0,05), а масив дослщження був ре-презентативним.
Для оцiнки тяжкостi поранень на ЕМЕ були вико-ристаш розробленi колективом кафедри вiйськовоï хь рурги' Украшсько! вiйськово-медичноï академи' шкали: Admission trauma scale (AdTS), анатомо-функщональ-ний показник (АФП) та показник тяжкосп стану, на основi багатофакторного аналiзу (БФА). Особливю-тю означених методик е унiверсальнiсть, можливiсть ощнити тяжкiсть вiдкритоï та закрито! травми, висока статистична вiрогiднiсть за принципом «вижив — помер» — 89 % [12].
Результата та обговорення
Дефекти истково! тканини спостериались у 5,95 % поранених з БТК. У поранених при тяжий та вкрай тяж-кiй БТК дефекти исток були в 2,5 раза часташе порiвня-но з травмами середнього ступеня тяжкост та в 3 раза порiвняно з травмою легкого ступеня. Шсля конверси' остеосинтезу на пластину у поранених з вогнепальними переломами (ВП) исток инщвок III ступеня з дефектом истково! тканини (тип С), незважаючи на стабiльний остеосинтез, спостерiгалась уповтьнена консолiдацiя з розвитком несправжнього суглоба та перелому плас-тини — у 3,27 %. У груш 3 означений показник був в 2 рази вищим порiвняно з групами 1 та 2. Питома вага не-
справжшх суглобiв становила 1,19 %. У rpyní 3 несправ-жнi суглоби розвивались частше в 8 pa3ÍB nopÍBHHHO з групами 1 i 2. При тяжий та вкрай тяжий БТК означений показник в груш 3 був вищим у 7 pазiв поpiвняно з групою 2. У груш 3 у поранених з БТК середнього ступеня тяжкосп дефекти исток, уповтьнена консолщац1я спостериались частше в 2 рази, несправжш суглоби — у 4 рази поpiвняно з групою 1 (р < 0,05).
Втьна исткова автоспонгюзна пластика дозволяла замютити дефект истки та оптимiзyвати процеси истково'! регенерацй'. К1сткова пластика була проведена у 20 поранених з БТК. Найчастше використовували вiльнy автоспонпозну кiстковy пластику — у 9. У гру-пi 1 — у 2 поранених з легкою БТК, у 2 — з тяжкою травмою. У 3 поранених означена вище методика була виконана при уповтьненш консолтащ! п'ясних исток кисп, при ВП исток гомтки та стегново'! истки. Юстково-пластичш опеpацiйнi втручання проводили в лшувальних закладах ЕМЕ IV piвня вiдповiдно до за-пропоновано! схеми з урахуванням тяжкостi БТК, роз-мipiв дефекту та особливостей перебиу ранового про-цесу (рис. 1).
В 1 пораненого при багатоуламковому ВП п'ятково! истки було застосовано исткову пластику тpивимip-ним остеорегенераторним трансплантатом у вигля-дi кiсткових чипсiв та з проведенням реостеосинтезу в апарап Ызарова. У rpyпi 2 у 5 поранених з тяжкою БТК автоспонпозну пластику було виконано за на-явносп исткового дефекту при ВП исток гомшки та стегново! истки за типом С.
Втьну исткову автоспонпозну пластику як компонент другого етапу конверси остеосинтезу на пластину було проведено у 4 поранених. У груш 1 було викорис-тано в 1 пораненого з БТК середнього ступеня тяжко-eri, у груш 2 — в 1, при тяжий тpавмi — ВП стегново! истки з дефектом истково'! тканини (32Ct). У груш 3 втьну автоспонпозну пластику як компонент другого етапу конверси остеосинтезу на пластину було викона-
Рисунок 1. Тактична схема зам!щення дефектв к!стково1 тканини у поранених з вогнепальними
переломами ксток к!нц!вок
но в 1 пораненого з тяжкою БТК та в 1 — з травмою середнього ступеня тяжкостi.
Вiльна исткова автоспонгiозна пластика була про-типоказаною при нагноeннi м'яких тканин, кшшчних
1 pентгенологiчних ознаках вогнепального остеомieлi-ту. Вiльнy кiстковy автоспонгiознy пластику виконали пiсля санацй' вогнища шфекци та кyпipyвання остео-мieлiтичного процесу.
Техшка виконання вiльноi' кiстковоi' автоспонпо-зно! пластики була наступною. 1з доступу до 7 см по передньоверхнш повеpхнi здухвинно! кiстки таза на
2 см вщ оста проводили забip спогнiозноi' або корти-коспонгiозноi' тканини та збеpiгали ii у фiзiологiчномy pозчинi. Зашивали операцшну рану з вiдновленням окiстя. Рану дренували гумовими випускниками. У мiжфpагментаpнiй зонi видаляли pyбцевi тканини та формували за допомогою долота рецишентш порожи-ни, яи заповнювали спонпозним трансплантатом, при необхiдностi частину трансплантатав pозмiщyвали в кiстково-мозковомy каналi та навколо стиив у виглядi ильця. Фiксацiю проводили стрижневим апаратом зо-внiшньоi' фiксацii' (АЗФ) або пластиною з додатковою мiжфpагментаpною компpесieю. Рану пошарово зашивали та дренували полiхлоpвiнiловими трубками.
Наводимо клiнiчний приклад надання спецiалiзова-но! тpавматологiчноi' допомоги пораненому iз групи 1. Поранений старший солдат М. отримав ушкодження 17.06.2014 в зош АТО, пiд час обстршу колони броне-технiки. Базова допомога була надана в порядку само-та взаемодопомоги на полi бою. Сантранспортом поранений був доставлений у ЦРЛ м. Щастя Лугансько! областi (ЕМЕ II piвня). Поранений М. гвинтокрилом був доставлений у Вшськово-медичний клiнiчний центр Швшчного pегiонy м. Харкова (ЕМЕ III piвня) 18.06.2014. Стан пораненого тяжкий. Ширш покриви, видимi слизовi блщ. Пульс — 100/хв. Тони серця при-глyшенi. Аpтеpiальний тиск 80/40 мм рт.ст. Над леге-нями везикулярне дихання. Частота дихання — 20/хв. Живiт м'який, неболючий. Поранений М. обстежений
за загальноклш1чними та рентгенолопчними методиками.
Д1агноз «комбшована вогнепально-терм1чна травма. Вогнепальне кульове слше поранення тильно! по-верхш середньо! третини правого передпл1ччя з бага-тоуламковим ВП II ступеня середньо! третини право! променево! истки з1 зм1щенням уламив 22В2 та на-явн1стю стороннього предмета (куш) з ушкодженням загального розгинача кисп та I пальця. Множинн1 вог-непальн1 осколков1 сл1п1 поранення ши!, л1вого плеча. Наскр1зне вогнепальне осколкове поранення I пальця право! кисп з крайовим переломом н1гтьово! фаланги. Терм1чш оп1ки I—II ст. обличчя, л1вого передпл1ччя та кисть Шслятравматична нейропат1я правого промене-вого та серединного нерв1в на р1вш передпл1ччя. Трав-матичний шок I ст.».
При надходженш за шкалою AdTS = 5 бал1в, АФП = = 590,74 бала, БФА = 0,39 бала, що шдтверджувало тяжку травму з1 сприятливим прогнозом. У зв'язку з означеним тсля проведення протишокових заход1в 18.06.2014 була виконана операщя: первинна мрурпч-на обробка (ПХО) ран, фасщотом!я, вилучення стороннього предмета (куш), металоостеосинтез (МОС) л1во! плечово! истки стрижневим АЗФ (рис. 2).
Шсля продовження протишокових заход1в 1 стабь л1зац!! стану 20.06.2014 поранений був лггаком ева-куйований у Вшськово-медичний клш1чний центр Центрального рег1ону м. Вшнищ. 27.06.2014 була виконана операщя: повторна х1рурпчна обробка рани правого передпл1ччя, ши!, демонтаж стрижне-вого АЗФ, реостеосинтез право! променево! истки апаратом Костюка. З 17.07 по 08.12.2014 поранений М. (3 рази) знаходився на стащонарному л1куванш в Чершвецькому вшськовому госштал1 (в/ч А1028). 29.07.2014 пораненому М. була виконана операщя: повторна х1рурпчна обробка рани з накладанням вторинних шзшх шв1в. 04.12.2014 стрижневий АЗФ був демонтований, накладено задню г1псову лонгету. Шсля загоення ран в1д стрижн1в АЗФ 05.01.2015 була
Рисунок 2. Поранений М. А — зовн!шний вигляд вогнепально/ рани правого передплiччя пд час ПХО рани; Б — зовншний вигляд стороннього предмета (кулI) тсля видалення 1з рани
Рисунок 3. Рентгенограми пораненого М.: А — тсля поранення; Б — тсля накладання стрижневого АЗФ; В — зрощення ВП тсля ОСР
виконана операщя: МОС право! променево! истки реконструктивною ЬСР пластиною та гвинтами з втьною автоспонпозною ыстковою пластикою дефекту. Шсляоперацшний перiод перебiгав без усклад-нень. Шви знятi на 12-ту добу тсля операцп. Перелом зрiсся через 6 мюящв пiсля поранення (рис. 3).
Функцюнальний результат через 24 мюящ пiсля поранення оцiнений як добрий. Зпдно з висновком останньо! вшськово-лшарсько! комiсií (наказ МОУ № 402 вщ 2008 ст. 63Б, гр. 2), непридатний до вшськово! служби з виключенням iз вшськового облiку. Зага-лом знаходився на стацюнарному лiкуваннi понад 12 мюящв (рис. 4).
Наводимо приклад двохетапно! ыстково! пластики у пораненого з групи 3. У пораненого Г. в умовах Вшськово-медичного ктшчного центру професшно! патологи особового складу м. 1рпеня була проведена повторна ХО рани з подальшою стабшзащею променево! кiстки iнтрамедулярно спицею Ызарова з цементним спейсером з антибютиком в дiлянцi дефекту юстково! тканини до 5 см та периневральним швом серединного нерва. Шсля накладання первинно-вiдстрочених швiв та загоення рани спейсер було забрано та виконано конверсш остеосинтезу на пластину iз втьною автоспонпозною ыстковою пластикою iз крила здухвинно! кiстки (рис. 5—8).
Рисунок 4. Функцюнальний результат у пораненого М.: А — згинання правоI верхньоI к!нц!вки
в л!ктьовому суглобi; Б — розгинання
Рисунок 6. Рентгенограми пораненого Г. тсля постановки цементного спейсера з антибиотиком:
А — у прям!й проекцИ; Б — у боковй проекцИ
Двохетапна ысткова пластика була показаною при ризику розвитку гншних ускладнень при первиннiй автоспонгiознiй пластицi внаслщок ВП III ступеня з наявнютю дефектiв та м'яких тканин (тип С).
У груш 1 у 3 поранених з тяжкою БТК та в груш
2 — у 3 виконано невтьну автоостеопластику за Г.А. Ызаровим за наявност дефекту ыстково! ткани-ни великогомшково! кiстки. У груш 1 в 1 пораненого
3 БТК середнього ступеня тяжкост невтьна автоостеопластика за Г.А. Ызаровим була виконана при ВП плечово! ыстки (тип 22С). Показаннями до означено! вище методики були дефекти ыстково! тканини по-над 2 см за наявност гнiйно!' шфекци i вогнепального остеомieлiту.
Технiка невтьно! автоостеопластики в апаратi Г.А. Ызарова при кiсткових дефектах була наступною. Кустку стабiльно фiксували в апарать При виконаннi
оперцiйного втручання ретельно захищали судинно-нервовi пучки. Остеотомш проводили iз розтинiв до 4 см в епiфiзарнiй зонi за допомогою осцилюючо! пили пiд кутом 30° до осi кiнцiвки з метою збтьшення площини контакту уламыв. З метою замiщення великих дефеклв великогомiлково! кустки проводили гшердистракцш в апаратi Г.А. Iлiзарова головних фрагменпв за лiнieю кiсткового дефекту на 3 см. У подальшому виконували косу подвiйну остеотомiю малогомшково! кустки проксимальних i дистальних ынщв великогомiлково! кустки iз розтинiв до 3 см. Фрагмент малогомшково! ыстки фшсували спицями з упорами, за допомогою дистракторiв занурювали в зону дефекту та ыстково-мозковий канал головних фрагменпв великогомiлково! кустки з поздовж-ньою компресieю в апарат Г.А. Iлiзарова та вiльною ыстковою автоспонгiозною пластикою в мiсцях стиыв.
Рисунок 7. Поранений Г. А — зовн!шний вигляд вогнепально/рани тсля постановки спейсера; Б — рентгенограма правого передплiччя в 2 проекц!ях, консолдований ВП променево/ к!стки
через 4 м!сяц! тсля поранення
Рисунок8. Функц'юнальний результатпораненого Г.: А — згинання верхньоi к!нц!вки в л1ктьовому суглоб1; Б — розгинання к!нц1вки в л1ктьовому суглоб1 з ротац!ею назови!; В — розгинання юнщвки в л!ктьовому суглоб1 з ротащею всередину
Юльисть остеотомш залежала в1д величини дефекпв: до 8 см проводили одну, до 16 см — дв1, понад 20 см — чотири. Темп дистракци в кожному випадку був шдивщуальним. При рентгенолопчному дослщженш зона просвплшня за лш1ею регенерату не переви-щувала 1 см, при збтьшенш зони темп дистракци зменшували. При необхщност проводили додатко-ву автоспонг1озну к1сткову пластику. Шсля стиковки к1сткових фрагмент1в апарат Г.А. Ызарова переводили в режим стабшзаци до повно! консолщаци ВП. При вщповщносп щ1льност1 к1сткового регенерату голов-ним фрагментам п1сля рентгенолог1чного контролю та при вщсутносп м1крорухливост1 в мюцях к1сткових стик1в апарат Г.А. Ызарова демонтували.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження дозволяе рекомендувати для широкого застосування в травматолопчних вщдтеннях л1кувальних заклад1в IV р1вня запропоновану тактичну схему. В1льна к1сткова автоспонпозна пластика показана при к1сткових дефектах до 1 см. Означена методика е протипо-казаною при нагноенш м'яких тканин, кл1н1чних 1 рентгенолопчних ознаках вогнепального остеом1ел1ту. В1льну ысткову автоспонг1озну пластику необх1дно виконувати лише шсля санаци вогнища шфекци та л1кв1даци остеом1ел1тичного процесу. Двохетап-на ысткова пластика показана при ризику розвитку
гнiйних ускладнень, з промiжним використанням цементних спейсерiв i намиста. Невтьна автоостеопластика за Г.А. Ызаровим показана при дефектах ыстково! тканини понад 2 см за наявност гншно! шфекци i вогнепального остеомieлiту.
Конфлiкт iffrepeciB. Автор заявляе про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано'1 статтi.
Список л1тератури
1. Борзунов Д.Ю. Замещение дефектов длинных костей полилокальным удлинением отломков / Д.Ю. Борзунов: Дис... д-ра мед. наук. — Курган, 2004. — 401 с.
2. Вовченко В.И. Лечение огнестрельных дефектов длинных костей нижних конечностей методом несвободной костной пластики/В.И. Вовченко, В.М. Шаповалов// Тез. докл. науч.-практ. конф. «Лечение сочетанных травм и заболеваний конечностей». — М., 2003. — С. 53-54.
3. Ефименко H.A. Пластика дефектов длинных трубчатых костей свободными кровоснабжаемыми костными аутотрансплантатами / H.A. Ефименко, С.М. Рыбаков, A.A. Грицюк и др. // Воен.-мед. журнал. — 2001. — Т. 322, № 12. — С. 22-26.
4. 1вченко В.К. Хiрургiчне лтування великих ксткових дефектiв довгих ксток / В.К. 1вченко, Д.В. 1вченко, О.1. Швець та т. // Збiрник наукових праць XVI зИзду ортопедiв-травматологiв УкраИни. — Харшв, 2013. — С. 241-242.
5. Климовицкий В.Г. Пластика костных дефектов при лечении больных с посттравматическим остеомиелитом / В.Г. Климовицкий, А.К. Рушай, А.В. Борзых и др. //Збiрник наукових праць XVI зИзду ортопедiв-травматологiв Украти. — Хар^в, 2013. — С. 245-246.
6. Николенко В.К. Лечение огнестрельных дефектов длинных костей нижних конечностей / В. К. Николенко, М.И. Бабич, А.А. Грицюк и др. // Вестник травматологии и ортопедии. — 2007. — № 2. — С. 64-71.
7. Ярмолюк Ю.О. Досвiд застосування комбшованоИ аутопластики в хiрургiчному лтування постраждалих з дефектами довгих шсток вна^док множинних вогне-пальних переломiв/Ю.О. Ярмолюк//Клшчна хiрургiя. — 2016. — № 5. — С. 60-62.
8. Beardmore A.A. Effectiveness of local antibiotic delivery with an osteoinductive and osteoconductive bone-graft substitute /A.A. Beardmore, D.E. Brooks, J.C. Wenke et al. // J. Bone Joint Surg. Am. — 2005. — Vol. 87, № l. — P. 107-112.
9. Emara K.M. Intramedullary fixation of failed plated femoral diaphyseal fractures: are bone grafts necessary? / K.M. Emara, M.F. Allam // J. Trauma-Injury Infection & Critical Care. — 2008. — Vol. 65, № 3. — P. 692-697.
10. Kesemenli C.C. Early prophylactic autogenous bone grafting in type III open tibial fractures / C. C. Kesemenli, A. Kapukaya, M. Subasi et al. //Acta Orthop. Belg. — 2004. — Vol. 70, № 4. — P. 327-331.
11. Song H.R. Comparison of internal bone transport and vascularized fibular grafting for femoral bone defects / H.R. Song, A. Kale, H.B. Park // J. Orthop. Trauma. — 2003. — Vol. 17. — P. 203-211.
12. Заруцький Я.Л. Диференцшована тактика надання травматологiчноi допомоги пораненим з бойовими травмами кшщвок на етапах медичноi евакуацн /Я.Л. Заруцький, С.О. Король, G.A. Крешун // Одеський медичний журнал. — 2017. — № 3. — С. 18-23.
Отримано 31.01.2018 ■
Король С.А.
Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Костная пластика в системе специализированного лечения раненых с боевыми травмами
конечностей
Резюме. Актуальность. Актуальность проблемы обусловлена высоким удельным весом раненых с огнестрельными переломами костей конечностей типа С (по классификации АО) в структуре санитарных потерь хирургического профиля. Указанные повреждения приводят к несращению, сопровождаются дефектами костной ткани и развитием ложных суставов. До настоящего времени отсутствует научно обоснованная тактика оказания специализированной помощи раненым с повреждениями конечностей во время локальных конфликтов. Цель исследования: улучшить результаты лечения раненых с огнестрельными переломами костей конечностей и дефектами костной ткани. Материалы и методы. Общий массив исследования составили 378 раненых с боевыми травмами конечностей, которые получили повреждения в первом и втором периодах антитеррористической операции с апреля 2014 по февраль 2015 года. Результаты и выводы. Дефекты костной ткани наблюдались у 5,95 % раненых с боевыми травмами конечностей. У раненых при тяжелой и крайне тяже-
лой боевой травме конечностей дефекты костей были в 2,5 раза чаще по сравнению с травмами средней степени тяжести и в 3 раза по сравнению с травмой легкой степени. Свободная костная аутоспонгиозная пластика была показана при костных дефектах до 1 см. Данная методика не проводилась при нагноении мягких тканей, клинических и рентгенологических признаках огнестрельного остеомиелита. Свободную костную аутоспонги-озную пластику выполняли только после санации очага инфекции и ликвидации остеомиелитического процесса. Двухэтапная костная пластика была показанной при риске развития гнойных осложнений, с промежуточным использованием цементных спейсеров и бус. Несвободная аутоостеопластика по Г.А. Илиза-рову была показана при дефектах костной ткани более 2 см при наличии гнойной инфекции и огнестрельного остеомиелита. Ключевые слова: боевая травма конечностей; дефекты костей конечностей; костная пластика; ложный сустав кости; специализированная травматологическая помощь
S.O. Korol
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Bone grafting in the system of specialized
Abstract. Background. The urgency of the problem is due to the high specific gravity of the victims with gunshot fractures of the limb, type C (according to the classification ofAO) in the structure of surgical sanitary loss. These injuries lead to non-union accompanied by defects in bone tissues and the development of false joints. To date, there is no scientifically substantiated approach to providing specialized care to those with injured limbs during local conflicts. The purpose of the study: to improve the treatment outcomes in victims with gunshot fractures of the limb bones and defects of bone tissues. Materials and methods. The study included 378 patients with limb injuries sustained in the first and second periods of the anti-terrorist operation from April 2014 to February 2015. Results and conclusions. Defects of bone tissues were observed in 5.95 % of patients with limb injuries. In victims with severe and extremely severe trauma of
treatment of victims with battle limb injuries
the limbs, the bone defects were 2.5 times more frequent compared to those with moderate injuries and 3 times — with mild trauma. The free auto-cancellous bone grafting was indicated with bone defects up to 1 cm. This technique was not used for suppuration of soft tissues, clinical and radiological signs of gunshot osteomyelitis. Free auto-cancellous bone grafting was performed only after the healing of the infection focus and the elimination of the osteomyelitis. A two-stage bone grafting was indicated if there was the risk of developing purulent complications, with the intermediate use of cement spacers. Non-free bone autografting according to G.A. Ilizarov to be done with defects ofbone tissue more than 2 cm in the presence ofpurulent infection and gunshot osteomyelitis. Keywords: battle limb injury; limb bone defects; bone grafting; false joint; specialized trauma care
