CC BY
54формированию в социуме таких ценностей как духовность, нравственность, культура, гуманность, долг, благородство, свобода, честь, совесть, что станет предпосылкой улучшения качества жизни.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем воспитания духовных ценностей в образовательном процессе.
Литература
1. Гончаренко М. С. Этапы формирования духовности человека в учебно-воспитательном процессе. Теоретические и практические аспекты / М.С. Гончаренко, В.ГГончарен-ко, Н.В. Михайленко // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: Матер. 3-ї між народ. наук.-практ. конф. : Т.1, Ч.1,Ч.2.-Харків, 2005.- С. 6-12.
2. Бондаревская Е.Б. Антикризисная направленность современного воспитания, // Педагогика, №°3, 2007 г.
3. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навчальний посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С. Гончаренко, доц. Е.Т. Карачинська, В.Є. Новікова. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 157.
4. Помиткін Е.О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти: Навч.-метод. посібник / Е.О. Помиткін. - К., 1999.
- 162 с.
5. Гончаренко М.С. На шляху до гуманізації та підвищення духовності української нації / М.С. Гончаренко, С.О. Горбунова, Л.В. Васильєва, Е.Т. Карачинська // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф.: Т. 2. - Харків, 2003. -С. 46-51.
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
КОРЕЛЯЦІЙНА СТРУКТУРА ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ТА ХРОНОБІОЛОГІЧНИХ ГРУПАХ
Гончаренко М. С., Тимченко Г. М.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація. Розроблена комплексна оцінка функціонального стану організму дозволяє виявити адаптаційні пристосування дитячого організму в різних вікових та хронобіологічних групах до дії екзогенних факторів. Кореляційна структура показників дозволила підтвердити провідне місце нервової та ендокринної систем у формуванні механізмів біоритмів. Нервова та ендокринна система є базисними системами - «задавачами часу» для всіх ритмів у всіх вікових групах та хронотипах. Ключові слова: хронотип, вікові групи, кореляційна структура.
Аннотация. Гончаренко М. С., Тимченко А. Н. Корреляционная структура показателей функционального состояния систем организма в разных возрастных и хроно-биологических группах. Разработанная комплексна оценка функционального состояния организма позволяет определить адаптационные приспособления детского организма в разных возрастных и хронобиологи-ческих группах к действию экзогенных факторов. Корреляционная структура показателей позволила подтвердить ведущее место нервной и эндокринной систем в формировании механизмов биоритмов. Нервная и эндокринная система являются базисными системами - «задавачами времени» для всех ритмов во всех вековых группах и хронотипах.
Ключевые слова: хронотип, возрастные группы, корреляционная структура.
Annotation. Goncharenko M.S. , Timchenko A.M. There is correlation structure by indices of functionality station by organism at different groups of age and chronotypes. The complex appraisal of functionality station by organism is worked by authors. This complex appraisal help to determine the adaptable potentialities of pupils organism to have an effect by exogenous factors. The correlation frame of parameters has allowed to confirm leading place of nervous and endocrine systems in formation of mechanisms of biorhythms. Nervous and endocrine system are basic systems - “assign time” for all rhythms in all century bunches and хронотипах.
Key words: chronotype, groups of age, correlation structure.
Вступ.
У зв’язку з погіршенням стану здоров’я дітей та молоді на сучасному розвитку українського суспільства провідне місце у галузі природознавства постає питання вивчення механізмів адаптації дитячого організму до умов оточуючого середовища, якими виступають не лише дія екологічних факторів, стану генофонду нації та умови і спосіб життя, але й діяльність навчально-виховних закладів. Вирішити питання механізмів адаптації дитячого організму до умов оточуючого середовища допоможе вивчення хроноструктури різних хронотипів, які є дзеркалом функціонального стану організму, критерієм фізіологічної адаптації людини.
Екзогенні чинники навколишнього середовища можуть викликати суттєві зміни у біологічних процесах людського організму. При цьому характер порушень біоритмів відображає рівень перебігу патологічного процесу, а також ступінь небезпеки до дії відповідного чинника навколишнього середовища.
Рядом досліджень відмічено, що дитячий організм найбільш схильний до десинхронозу [1-5], що пояснюється цілим рядом причин: незрілістю окремих систем організму, гетерохромністю їх дозрівання, відсутністю соціального досвіду, слабким розвитком регуляторних систем організму тощо. Дитячо-підлітковий десинхроноз - ознака нормального стану організму, оскільки він представляє собою не поодинокі виключення, а характеризує більшу частину популяції учнів [6]. Відомо, що у дітей і підлітків біоритмологічний тип активності ще не сформований, але є певні генетичні чинники, що його зумовлюють. Тому у дітей відокремлюють так званий «умовний біоритмологічний тип». Виявлено, що у школярів з умовно ранковим профілем втома менша у першу половину дня. Так, якщо діти навчаються у першу зміну, то меншу втому від навчального навантаження в цей час слід пояснювати адекватністю зміни навчання біоритмологічному профілю організму [4]. Слід відзначити, що у школярів поза навчального процесу та у дітей, які навчаються у школі, але не мають ознак втоми наприкінці уроку, має місце висока часова синхронізація розумової працездатності, частоти серцевих скорочень, температури тіла та артеріального тиску.
Тому існуюча система організації навчаль-
но-виховного процесу не відповідає оптимальним часовим взаємовідносинам із оточуючим середовищем у багатьох школярів (час навчання у школі), що призводить до неузгодженості психо-фізіологічних функцій організму, тобто до десинхронозу. Однак оптимальні межі цього десинхронозу ще не вивчені до такого ступеню, щоб говорити про хронобіо-логічні нормативи підростаючого організму.
Розроблена М. О. Агаджаняном та О. О. Башкіровим (1987) [7] гіпотетична схема нейрогуморальних механізмів регуляції і контролю цир-кадної періодики фізіологічних функцій організму вказує на стійкість ендогенної компоненти біологічного годинника завдяки взаємодії як нервової, так і гуморальної систем. Але ця ендогенна ритмічність в своїй снові має складну динаміку «біологічної енергії», яка перерозподіляється і циркулює по органам та іншим складовим людського тіла по 12 меридіанам, відомим в практиці акупунктури. Тому незалежно від точки зору на природу біоритмів (ендогенну чи екзогенну) зрозуміло, що подібні фактори відіграли провідну роль у формуванні біоритмів, а вирішення питання пристосувального характеру біоритмів полягає у координації процесів життєдіяльності організму у відповідність до періодично змінних умов оточуючого середовища.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Формулювання цілей роботи.
Ціла серія морфофункційних ознак високо-організованих живих істот, таких як швидкість розвитку, ваго-ростові показники, реактивність, життєздатність знаходяться під контролем єдиної нейрогормональної і імунної системи, єдиного метаболізму [6, 7]. Добір по кожному з цих ознак здатний призвести до швидкої зміни всієї їхньої сукуп-
ності. Тому метою даної роботи є вивчення місця нервової та ендокринної систем як базових систем
- «задавачів часу» для всіх ритмів у всіх вікових групах та хронотипах.
Результати дослідження.
В даній роботі розглянуті адаптаційні реакції організму учнівської та студентської молоді в різних вікових та хронобіологічних групах з позицій вивчення функціонального стану органів та систем організму за допомогою апаратно-програмного комплексу «ЩТА-сош-УоП-Р». Кількість обстежених дітей в групі учнівської молоді складала 130 осіб, з них: молодший шкільний вік - 47 осіб, середній шкільний вік - 41 особа, старший шкільний вік -42 особи; в групі студентської молоді - 110 осіб. Хронобіологічні типи дітей та молоді визначалися за допомогою тест-опитувальника Остберга.
Для комплексної оцінки отриманих даних нами було проведено структурний аналіз за допомогою метода кореляційних структур О. М. Зосімо-ва. При цьому порівнювали кожний з 26 функціональних показників органів та систем організму у різних вікових та хронобіологічних групах.
На Рис. 1-11 представлені кореляційні структури показників функціонального стану систем організму в різних вікових та хронобіологічних групах.
Говорити про домінування міжсистемних зв’язків на внутрішньо-системними в даному випадку неможливо, тому що кожній системі організму відповідає нерівнозначна кількість показників, але наявність зв’язків всередині кожної системи та організму в цілому дає відповідь на певні питання виникнення десинхронозів та порушення механізмів адаптації організму чи слабкість певної системи як ланки цілого організму.
Рис. 1. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в молодшій віковій
групі у ранковому хронотипі
^^^^^_сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
с
Ендокринна система
Лімфатична система
+
Сечостатева система
Нервова система
Серцево-судинна
система
Травна система
Імунна система
+
Рис. 2. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в молодшій віковій
групі у аритмічному хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
— відсутність внутрішньо системного зв’язку.
с
Ендокринна система
Лімфатична система
Сечостатева система
Нервова система
Серцево-судинна
система
Травна система
Імунна система
+
Рис. 3. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій
групі у ранковому хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
— відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в молодшій віковій групі у ранковому хронотипі (Рис. 1.) вказує на відсутність внутрішньосистемного зв’язку між показниками імунної системи і говорить про слабку ланку імунітету в системі всього організму у ранковому хронотипі у молодшій віковій групі при порівнянні з аритмічним (Рис. 2.) типом.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в молодшій віковій групі у ранковому хронотипі дещо схожа за
кількістю міжсистемних зв’язків з аритмічним типом, але відрізняється відсутністю сильного прямого зв’язку між нервовою та серцево-судинною системами та ендокринною та серцево-судинною системами.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій групі у ранковому хронотипі (Рис. 3.) вказує на наявність внутрішньосистемних зв’язків між показниками у всіх системах організму, яка виявлена також у аритмічного (Рис. 4.) та вечірнього (Рис. 5.) типах.
Рис. 4. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій
групі у аритмічному хронотипі
^^^^^_сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку, -----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Рис. 5. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій
групі у вечірньому хронотипі сильний прямий зв’язок, _ _ _ сильний зворотний зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку, -----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій групі у ранковому хронотипі (Рис. 3.) відрізняється меншою кількістю міжсистемних зв’язків в роботі імунної, травної, лімфатичної та сечостатевої систем при порівнянні з аритмічним типом у середній віковій групі. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в середній віковій групі у вечірньому хронотипі (Рис. 5.) дещо схожа за кількістю міжсистемних зв’язків з аритмічним типом, але відрізняється наявністю сильного зворот-
ного зв’язку між сечостатевою та ендокринною та сечостатевою і травною системами.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій групі у ранковому хронотипі (Рис. 6.) вказує на наявність внутрішньосистемних зв’язків між показниками у всіх системах організму. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій групі у аритмічного типу (Рис. 7.) вказує на відсутність внутрішньосистемних зв’язків в лімфатичній, ендокринній та імунній сис-
с
с
Лімфатична система
+
Сечостатева система
Травна система
Нервова система
+
Серцево-судинна
система
Імунна система
+
Рис. 6. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій
групі у ранковому хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
— відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Л
Се
Лімфатична система
Сечостатева система
Травна система
Нервова система
+
Серцево-судинна
система
Імунна система
Рис. 7. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій
групі у аритмічному хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
— відсутність внутрішньо системного зв’язку.
темах. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій групі вечірнього типу (Рис. 8.) вказує на відсутність внутрішньосистемних зв’язків в імунній системі. Відсутність внутрішньосистемного зв’язку між показниками імунної, лімфатичної та ендокринної систем у аритмічному типі старшої вікової групи говорить про саме ці «слабкі місця» в системі всього організму. Слід також відзначити, що вечірньому хронотипі у старшій віковій групі лімфатична сис-
тема утворює зв’язки з сечостатевою системою (в інших вікових та хронобіологічних групах такого кореляційного зв’язку не виявлено), але ендокринна система утворює сильні прямі міжсистемні зв’язки лише з лімфатичною та нервовою системами.
Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в групі студентської молоді у ранковому хронотипі (Рис. 9.) вказує на відсутність внутрішньосистемних зв’язків в ендокринній, лімфатичній та імунній системах, що
Рис. 8. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в старшій віковій
групі у вечірньому хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку, -----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Рис. 9. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в студентської молоді в ранковому хронотипі сильний прямий зв’язок, _ _ _ сильний зворотний зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку, -----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
також спостерігається і у аритмічного (Рис. 10.) і у вечірнього (Рис. 11.) типів. Таким чином, ми говоримо про слабкі ланки в ендокринній, лімфатичній та імунній системах в системі цілісного організму, що безпосередньо може бути викликано зміною умов оточуючого середовища, віковими перебудовами та перебудовою внутрішнього біологічного годинника. Також в кореляційній структурі показників функціонального стану систем організму у ранковому хронотипі в групі студентської молоді виявлений сильний зворотній зв’язок між сечоста-
тевою та імунною системами. В кореляційній структурі показників функціонального стану систем організму у аритмічному хронотипі в групі студентської молоді виявлена відсутність між системних зв’язків між імунною та серцево-судиною системами та імунною та травною системами. Також в цій же хронобіологічній групі сечостатева система утворює між системний зв’язок лише з травною системою.
Висновки.
Кореляційна структура показників дозволи-
Лімфатична система
Сечостатева система
+
Травна система
Нервова система
Серцево-судинна
система
Імунна система
Рис. 10. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму у студентської молоді у аритмічному хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку, -----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
Лімфатична система
Се
Сечостатева система
Травна система
Нервова система
Серцево-судинна
система
Імунна система
Рис. 11. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму у студентської молоді у вечірньому хронотипі
сильний прямий зв’язок,
+ - наявність внутрішньо системного зв’язку,
-----відсутність внутрішньо системного зв’язку.
ла підтвердити провідне місце нервової та ендокринної систем у формуванні механізмів біоритмів. Нервова та ендокринна система є базисними системами - «задавачами часу» для всіх ритмів у всіх вікових групах та хронотипах. Кожна вікова група, в залежності від хронотипу, має певні пристосувальні особливості до умов навколишнього середовища, які характеризують загальний стан адаптаційних реакцій в організмі.
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у молодшому шкільному віці
представлена великою кількістю міжсистемних зв’язків, які зокрема утворюють нервова та ендокринна системи як базові, в той час як серцево-судинна і травна системи зумовлюють безпосередню адаптацію до умов оточуючого середовища (екологічного та соціального).
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у середньому шкільному віці представлена великою кількістю міжсистемних зв’язків між нервовою, ендокринною та лімфатичною системами, як базовими в системі адаптації
організму. Для всіх систем характерна наявність міжсистемних зв’язків.
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у старшому шкільному віці представлена великою кількістю міжсистемних зв’язків між нервовою та ендокринною системами, як базовими в системі адаптації організму, у ранкового та аритмічного типів.
Кореляційна структура показників фізіологічних систем організму у студентської молоді має цікаву структуру, яка зумовлена насамперед новими соціальними умовами існування, якими є умови навчання у ВНЗ. Відсутність внутрішньосистемних зв’язків у всіх хронотипах в ендокринній, імунній та лімфатичних системах компенсується за рахунок інших систем організму, а саме: ендокринна система корелює з серцево-судинною, травною та сечостатевими системами; імунна система підтримується також за рахунок кореляційних зв’язків з іншими системами. Також відсутність внутрішньосистемних зв’язків в роботі ендокринної, лімфатичної та імунної систем говорить про наявність вже на момент вступу до ВНЗ певних змін у стані здоров’я, які проявляються в різних хронотипах в роботі серцево-судинної системи, яка є індикатором адаптаційного потенціалу організму.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. Виявлені певні відміни в структурі кореляцій в різних вікових та хронобіологічних групах вказують на те, що саме відміни у функціональному стані систем організму в різних хронотипах та різних вікових групах є показником адаптації до умов навчально-виховного процесу і зв’язок хроно-типів із зовнішніми «задавачами часу» може бути прямим чи опосередкованим, більш чи менш міцним, але фактори зовнішнього середовища є тригерами, під дією яких запускається певна ритмічна діяльність. Тому перспективним постає питання корекції умов навчально-виховного процесу з позицій хронобіології задля максимального збереження стану здоров’я учнівської та студентської молоді.
Література
1. Гора Е. П. Об общих закономерностях адаптации ребенка //Материалы ХІ Международного симпозиума «Экологофизиологические проблемы адаптации» 24-28 янв.2003 г.
- М.:Изд-во РУДН, 2003. - С.137-138.
2. Доскин В. А., Лаврентьева Н. А. Анализ функционального состояния школьников в биоритмологическом аспекте // Гигиена и санитария. - №5. - 1976. - С. 50-53.
3. Доскин В. А., Куинджи Н. Н. Биологические ритмы растущего организма. М.: Медицина, 1989. - 224 с.
4. Комаров Ф. И., Бреус Т. К., Рапопорт С. И., Мусин М. М., Набоков И. В. Голиогеофизические факторы и их воздействие на циклические процессы в биосфере. — М.: ВИНИТИ, 1989. — 174 с.
5. Кудрин Р. А., Лифанова Е. В. Особенности методического подхода изучения психофизиологической адаптации студентов к обучению в ВУЗе//Материалы ХІ Международного симпозиума «Эколого-физиологические проблемы адаптации» 24-28 янв.2003 г. - М.:Изд-во РУДН, 2003. -С.295-296.
6. Рыбаков В. П., Орлова Н. И., Пронина Т. С., Чернышева -Ю. Н., Момот И. А. Биологические ритмы ребенка //Физиология развития ребенка: теоретические и прикладные
аспекты. - М.: Образование от А до Я. 2000. - С.287-295.
7. Хронофизиология, хронофармакологя и хронотерапия:
Монографія /Агаджанян Н. А., Петров В. И., Радиш И. В., Краюшкин С. И. - Волгоград: Изд-во ВолГМУ, 2005. -336 с.
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
ДИНАМИКА ЗАГАЛЬНОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЮНИХ ОДНОБОРЦІВ ПІД ВПЛИВОМ АДАПТОГЕНІВ
Гуска М.Б.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Виявлена необхідність збереження такого рівня фізичної підготовленості одноборців (дзюдо), який забезпечить можливість реалізації впродовж кожної хвилини двобою виконання кидка через кожні l5-20 секунд. Детальний аналіз отриманих даних свідчить про те, що інформативність та сенситивність застосованих нами тестів в обстежених спортсменів не однакові. Найменші зрушення після завершення прийому лецитину були виявлені щодо швидкісно-силових властивостей спортсмена та швидкісної витривалості. Прийом лецитину характеризується поліпшенням працездатності у спортсменів, які приймають адаптоген.
Ключові слова: обноборці, спортсмен, юний, адаптоген, працездатність.
Аннотация. Гуска М.Б. Динамика общефизической подготовки юных одноборцев под влиянием адаптогенов. Выявлена необходимость сохранения такого уровня физической подготовленности одноборцев (дзюдо), которая обеспечит возможность реализации в течение каждой минуты поединка выполнения броска через каждые l5-20 секунд. Детальный анализ полученных данных свидетельствует о том, что информативность и сенситивность примененных тестов не одинакова. Наименьшие сдвиги после завершения приема лецитину были выявлены относительно скоростно-силовых качеств спортсмена и скоростной выносливости. Прием лецитина характеризуется улучшением работоспособности у спортсменов, которые принимают адаптоген. Ключевые слова: обноборцы, спортсмен, юный, адаптоген, работоспособность.
Annotation. Guska M.B. Dynamics of the general physical preparation of young one-fighters under influence adaptogen. Necessity of preservation of such level of physical readiness combat (judo) which will provide an opportunity of realization during every minute duel of performance of a throw every l5-20 seconds is revealed. The detailed analysis of the received data testifies that selfdescriptiveness and sensitivity of the applied tests is not identical. The least shifts after end of reception to lecithin have been revealed concerning high-speed power qualities of the sportsman and high-speed endurance. Reception of lecithin is characterized by improvement of serviceability at sportsmen who accept adaptogen.
Key words: combat, sportsman, young, adaptogen, serviceability.
Вступ.
Загальновизнаним є той факт, що інтенсивність та об’ єм тренувальних та загальних навантажень у сучасному спорті дуже значні [l-5]. Тому з метою прискорення відновлення функціональних резервів у переважній більшості видів спорту використовується так звана фармпідтримка (Сейфулла Р.Д., 199S). Заперечуючи необхідність та вмотивованість такої підтримки, слід чітко розрізняти мож-
