CC BY
121Корекція постави студентів 18-19 років шляхом зміцнення «м’язового корсету»
Гулбані Р.Ш., Коса А.О.
Класичний приватний університет, м. Запоріжжя
Анотації:
Подано аналіз літературних джерел з фізичної реабілітації студентів з порушеннями постави. Досліджено групу студентів 18-19 років на наявність у них цієї проблеми. Розроблено та апробовано комплекс засобів для корекції постави шляхом зміцнення «м'язового корсету» в умовах тренажерного залу. Використано індивідуальний підхід у формуванні корекційної програми у відповідності з особливостями порушень постави. Після застосування програми комплексної реабілітації встановлено зміни морфо-функціонального стану постави у бік покращення.
Ключові слова:
фізична реабілітація, студенти, порушення постави, корекція, «м’язовий корсет».
Гулбани Р.Ш., Коса А.А. Коррекция осанки студентов 18-19 лет путем укрепления «мышечного корсета». Дан
анализ литературных источников по физической реабилитации студентов с нарушениями осанки. Исследовано группу студентов 18-19 лет на наличие у них этой проблемы. Разработан и апробирован комплекс средств для коррекции осанки путем укрепления «мышечного корсета» в условиях тренажерного зала. Использован индивидуальный поход в формировании коррекционной программы в соответствии с особенностями нарушений осанки. После применения программы комплексной реабилитации установлены изменения морфофункционального состояния осанки в сторону улучшения.
физическая реабилитация, студенты, нарушения осанки, коррекция, «мышечный корсет ».
Gulbani R.Sh., Kosa А.А. Correction of the carriage of 18-19 year-old students by means of a «pectoral muscle sling» fastening. The article provides the analysis of literary sources concerning the physical rehabilitation of students with carriage disorders. The group of 18-19 year-old students is observed in order to detect this problem. The complex of means of the carriage correction through a «pectoral muscle sling» fastening was tested at the trainer hall. The individual approach to creation of the rehabilitation program is used according to the carriage disorder specifications. After the implementation of the complex rehabilitation program, the changes of the morphofunctional carriage state showed the improvement.
physical rehabilitation, students, carriage disorders, correction, «pectoral muscle sling».
Вступ
У наш час проблема порушення постави є однією з найбільш поширених і складних. За даними спеціалістів, поширення порушень постави серед дітей, підлітків і молоді досягає 80-90%[2]. У першу чергу, це пов’язано зі зниженням рівня рухової активності й змінами в способі життя сучасної людини, обумовленими науково-технічним прогресом.
Формування хребетного стовбура і його функціональне вдосконалення займають вельми тривалий період онтогенезу, закінчуючись до 20-22 років. З одного боку, в процесі зростання і розвитку дитини досягають певної зрілості такі основні функції хребетного стовбура, як опора, захист і рух. Кожна з цих функцій здійснюється завдяки складній взаємодії структурних елементів хребта - хребців, міжхребетних дисків, зв’язково-суглобового апарату і м’язів. З іншого боку, формування хребетного стовбура в період зростання і розвитку дитини робить вплив на його поставу[1,3].
У зв’язку з підвищенням у нашій країні вимог до якості вищої освіти, ефективна діяльність студента передбачає проведення більшої частини часу сидячи, що рефлекторно тягне за собою розслаблення м’язів, які утримують хребет у вертикальному положенні. Наслідком цього, на фоні наростаючого зниження рухової активності, є загострення проблеми розповсюдження порушень постави серед студентів.
Більшість досліджень, присвячених порушенням постави, направлені на вивчення дітей і підлітків до 16 років, при цьому незаслужено обходячи увагою розповсюдження цієї проблеми серед студентів вищих навчальних закладів. У зв’язку з цим стає актуальним пошук сучасних вітчизняних і зарубіжних методик фізичного виховання, які здатні підвищити мотивацію молоді до занять фізичними вправами за рахунок таких стимулів, як формування красивої фігури, стійкості до стресів, упевненості в собі.
© Гулбані РШ., Коса А.О., 2010
Питання характеристики постави розглядалося в значній кількості робіт сучасних авторів [2,4]. Їх думки у визначенні постави (за винятком незначних відмінностей) в основному співпадають. Дефекти постави можуть бути як в сагітальній, так і у фронтальній площинах.
Відхилення від нормальної постави виникають при наявності захворювань хребта та інших органів опорно-рухового апарату. У цих випадках патологія постави є симптомом основного ортопедичного захворювання. У більшості ж випадків дефекти постави зустрічаються у дітей у зв’язку з порушенням умов її формування, як анатомічних, так і фізіологічних. В цьому випадку дефект постави не може розглядатися як захворювання, проте, створює умови для прояву інших патологічних чинників. Головна небезпека порушень постави полягає в тому, що при цьому нічого не болить доти, поки не почнуться дегенеративні зміни в міжхребцевих дисках (остеохондроз).
Щоб справлятися з навантаженнями, хребту однаково необхідні й гнучкість (рухливість), і стійкість - сила й витривалість поставних м’язів («м’язового корсета»). Правильна форма хребта, гарна постава забезпечуються, в першу чергу, здатністю м’язів підтримувати статичні зусилля. У формуванні постави й підтримці положення тулуба головну й однаково важливу роль грає статична силова витривалість м’язів спини, живота й бічних поверхонь тулуба. М’язи повинні бути не просто сильними, а гармонійно розвиненими, здатними як довгостроково утримувати тулуб у правильному положенні, так і розслаблюватися й розтягуватися при скороченні м’язів-антагоністів під час рухів. Спазматично скорочені або слабкі, розтягнуті м’язи порушують нормальне положення хребта й викликають порушення постави [4].
Найчастіше порушення постави викликані не ортопедичними або обмінними захворюваннями, а
проблеми фізичного виховання і спорту № 5 / 2010
поганим фізичним розвитком і відсутністю навички правильної постави. Такі порушення ще не є ознакою (наслідком або причиною) хвороби хребта, а мають функціональний характер.
Традиційно одна з основних рекомендацій при проблемах із хребтом - тренування «м’язового корсета». Але перш ніж цілеспрямовано тренувати розтягнуті й ослаблені м’язи, необхідно забезпечити їм таку можливість, тобто розслабити й розтягти вкорочені м’язи-антагоністи, зміцнити організм і підготувати його до зростаючих навантажень.
Робота виконана за планом НІР Класичного приватного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи
Метою роботи було розробити і науково обґрунтувати комплекс засобів для корекції постави студентів 18-19 років шляхом зміцнення «м’язового корсету» в умовах тренажерного залу.
Гіпотеза. Ми припускаємо, що зміцнюючи «м’язовий корсет» за допомогою комплексу фізичних вправ, ми будемо проводити корекцію постави студентів.
Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
1. Аналіз і дослідження літературних джерел з фізичної реабілітації студентів 18-19 років з порушеннями постави.
2. Визначити характер порушень і ступінь рухливості хребта.
3. Оцінити ефективність проведеного комплексу фізичної реабілітації.
Організація дослідження
Практична і експериментальна частини роботи були виконані на базі клубу «Зюйд» Комунарського центру молоді та школярів м. Запоріжжя.
Методи дослідження
Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: а) метод аналізу літератури; б) метод медико-біологічного дослідження; в) методи фізичної реабілітації; г) метод педагогічного експерименту; д) метод математичної статистики.
Результати дослідження
У відповідності з поставленими задачами було обстежено 16 студентів (юнаків) 18-19 років, у яких виявлено порушення постави як результат слабкого «м’язового корсету». Студентів було розділено на дві групи - експериментальна (8 осіб), з якою займалися за розробленою нами програмою комплексної реабілітації, та контрольна (8 осіб), в якій проводились заняття за загальноприйнятими комплексами фізичних вправ.
Звичайне зміцнення м’язів, направлене на розвиток сили, збільшує м’язовий об’єм і нерідко скорочує м’язи. Якщо не враховувати, що м’язи по-різному реагують на навантаження, тобто одні швидко збільшуються, а з іншими довго треба займатися, то розвивається м’язова асиметрія, яка може сприяти деформації жорсткого скелета. Це обов’язково відбудеться, якщо вправи не відповідають індивідуальним особливостям постави тих, хто займається.
Метою програми комплексної реабілітації, яка проводилась протягом 3 місяців, було створення пра-
вильної постави шляхом зміцнення «м’язового корсету» з цілеспрямованим розвитком глибоких, коротких м’язів спини. Окрім цього, реабілітаційні заходи були спрямовані на підвищення загального тонусу організму, покращення функцій нервової, серцево-судинної, дихальної систем, виховання вольових якостей, вироблення навиків активної самокорекції. Для студентів експериментальної групи була розроблена програма комплексної реабілітації, яка включала статичні вправи на тренажерах, які вважаються найбільш ефективними і безпечними для відновлення хребта (вправи рекомендували виконувати повільно, без ривків і різких рухів, включаючи елементи м’язової релаксації); комплекс вправ на розтягування та розслаблення м’язів. Фізичні вправи на розслаблення та дихальні вправи використовувалися для зменшення і ліквідації гіпертонусу м’язів. Крім того, дихальні вправи додатково сприяють активній корекції хребта [5]. При складанні комплексів в експериментальній групі для кожного юнака застосовувався індивідуальний підхід з урахуванням вираженості порушення постави, фізичної та функціональної підготовленості. За допомогою інтервального методу в програму між силовими вправами ми ввели вправи для м’язів на розтягування і активні та пасивні вправи для хребта і суглобів на витягування.
Витягування хребта проводилося на спеціальному тренажері, який використовується для зняття напруги в хребті. Той, хто займається, стає на сходинку в тренажері так, щоб м’яка поверхня тренажера була під животом. Потім поволі згинається і, перебираючи поручні витяжки, опускається якнайнижче, відчуваючи розтягування задньої поверхні ніг і спини. Руки від поручнів, а стопи від сходинки не відриваються. Поволі висувається вперед рука з боку опущеного плеча і затримується в цьому положенні якомога довше.
Дихальну гімнастику проводили двічі на день, тренувальні заняття - тричі на тиждень. Програма комплексної реабілітації проводилась впродовж 3 місяців. Через кожен місяць коректували комплекси вправ для попередження звикання організму до певних видів тренувальних навантажень.
До і після програми фізичної реабілітації були виконані обстеження студентів за такими методиками: оцінка стану постави у фронтальній та сагітальній площині; антропометричні показники (зріст, вага, окружність грудей і живота, плечей і плечового суглоба, екскурсія грудної клітки, живота, плечей), оцінка сили (сили кисті та станової сили), тестові завдання (статичне та динамічне напруження спини, сідниць, біцепсу стегна, верхнього і нижнього пресу, правої і лівої бокових поверхонь) [4].
Аналіз отриманих даних показав наступне:
1. Визначення стану постави у фронтальній та сагітальній площині проводилося шляхом візуального оцінювання показників постави (шия, плечі, хребет, таз, спина, тулуб, живіт, поперек). Відбулися такі зміни стану постави у фронтальній площині: контрольна група - з 17 до 20, а в експериментальній - з 17 до 36 одиниць. У сагітальній площині: контрольна група - з 21 до 28, а експериментальна група - з 21 до 49 одиниць.
2. Зріст студентів експериментальної групи зазнав незначних змін у бік збільшення (на 1,1%) за рахунок розтягувань, а в контрольній групі таких змін не відбулося. Вага студентів експериментальної групи за час проведення реабілітаційної програми збільшилася на 4,3%, а контрольної - лише на 1,5%.
3. Окружність грудей у експериментальної групи збільшилася на 7,4% за рахунок збільшення м’язів грудей і спини і розширення грудної клітки, а в контрольній групі збільшення відбулося лише на 2,1 %.
4. Окружність живота у експериментальній групі збільшилась на 5,9% за рахунок зміцнення прямого м’язу живота (група виконувала комплекс вправ для верхнього і нижнього пресу), а в контрольній групі окружність живота не змінилася.
5. Станова сила в експериментальній групі збільшилася на 22% , тоді як в контрольній групі на 7,1 %.
6. Екскурсія грудної клітки в експериментальній групі збільшилася на 43 % (група виконувала дихальні вправи ), а в контрольній групі - на 12,5%.
Результати експерименту підтвердили нашу гіпотезу, що зміцнюючи «м’язовий корсет» за допомогою комплексу фізичних вправ, здійснюється корекція постави студентів. Після закінчення дослідження були сформульовані практичні рекомендації щодо реабілітації і профілактики порушень постави у студентів 18-19 років.
Висновки:
1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що система фізичного виховання у вузах має значні недоліки, основним з яких є нездатність вирішення оздоровчих завдань. У зв’язку з великою кількістю порушень постави серед студентської молоді актуальним і доречним є запровадження в процес фізичного
виховання студентів сучасних технологій, які б коригували функціональні порушення опорно-рухового апарату.
2. Результати дослідження підтвердили доцільність використання програми комплексної реабілітації для зміцнення «м’язового корсету» при порушеннях постави у студентів.
3. За всіма проведеними дослідженнями спостерігались тенденції до позитивних змін в експериментальній групі. Ми вважаємо, що для нетривалого експерименту такі зміни показників можуть вважатися достатніми.
Перспективи подальших розвідок з даного напряму полягають у поглибленому дослідженні впливу розробленої програми комплексної реабілітації на функціональний стан організму студентів із порушенням постави. Розроблену програму комплексної реабілітації при порушеннях постави студентів можна використовувати як у самостійних заняттях, так і в системі фізичного виховання.
Література
1. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура / В.И.Дубровский. - М.: ВЛАДОС, - 2001. - 324 с.
2. Исправление осанки у детей: лечение: массаж, гимнастика, ванны: справочник / ред.-сост. В.И. Рыженко. - М.: Оникс, 2006. - 188 с.
3. Кашуба В.А. Биомеханика осанки / А.В.Кашуба. - К.: Олимпийская литература, 2003. -248 с.
4. Круцевич Т.Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей / Т.Ю. Круцевич, М.И. Воробьев. - К.: Олимпийская литература, 2005. - 195 с.
5. Хоули Э.Т. Руководство инструктора оздоровительного фитнесса / Э.Т.Хоули., Б.Д.Френкс. - К. : - Олим. Лит, - 2004. - 375 с.
Надійшла до редакції 25.04.2010р. Гулбани Раїса Шимхонівна Коса Настасія Олександрівна [email protected]
