CC BY
24
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-286-290 УДК 616-092.9-036.5 : 616.728.3-018
Дгтяр В. А., 1Д'1гтяр А. В., 2Дедух Н. В., 3^кольченко О. А.
КОРОТКО- ТА ДОВГОТРИВАЛИЙ ВПЛИВ АНТИСЕПТИКА ДЕКАМЕТОКСИНУ (ДЕКАСАН®) НА СТРУКТУРЫ КОМПОНЕНТИ КОЛ1ННОГО СУГЛОБА В УМОВАХ ВНУТР1ШНЬОСУГЛОБОВОГО ВВЕДЕННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ) 1Державний заклад «Дншропетровська медична академiя МОЗ Укратни» (м. Дншро) 2Державна установа «1нститут геронтологи iм. Д. Ф. Чеботарьова НАМН Укратни» (м. Китв) 3Державна установа «1нститут патологи хребта та суглобiв iм. проф. М. I. Ситенка НАМН Укратни» (м. Харкiв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана у рамках науково'( теми науково-дослiдних робп" кафедри травматологи та ортопедп ДнтропетровськоТ' медично'| академп МОЗ Укра'ши «Розробка та удосконалення технологiй лтування наслiдкiв травм та захворювань опорно-ру-хово'| системи», шифр теми IH.13.14, номер державно'( реестрацп 0114и002077.
Вступ. Проблема iнфекцiйних ускладнень в травматологи та ортопедп дотепер залишаеться актуальною. 1нфекцшш ускладнення значно подовжують тер-мiни лiкування пащетчв, надовго виключаючи осiб працездатного вшу з професшноТ' дiяльностi, нерiдко призводять до швалщносп, що в цшому завдае зна-чних економiчних збитшв i складае собою соцiально значущу проблему.
У зв'язку з широким впровадженням до клЫчно'( практики тотального ендопротезування великих су-глобiв (ТЕВС) кшьмсть операцiй неухильно зростае, бо в переважнш бiльшостi випадкiв забезпечуе лт-вiдацiю больового синдрому та швидке вiдновлення функцюнально'1 активностi патента [1-4]. Так, на початку 80-х рошв минулого столiття в усьому свт було виконано близько 300 тис. операцш ТЕВС на рт. У 2000 р. ттьки в США було виконано 183 тис., у 2005 р. - вже 285 тис. таких операцш, а за прогнозами до 2030 р. кшьмсть проведених операцш ТЕВС досягне 600 тис. на рт [5-8]. Проте така тенденщя призводить до прогресивного збшьшення числа пащетчв, як по-требують проведення операцш ревiзiйного ендопротезування, у зв'язку з неминучим зниженням функ-цюнальних показникiв та пiдвищенням iнтенсивностi больового синдрому з плином часу [9]. Питома вага ревiзiйного ендопротезування на сьогодш досягае 25 % у загальнш струм^ операцiй ТЕВС [7,8,10]. Проблема ревiзiйного ендопротезування, ускладненого шфекщею, е однiею з найбшьш актуальних. На сьо-годнiшнiй день «золотим стандартом» у разi глибоко'( перипротезно'| шфекцп вважають двоетапне ревiзiйне ендопротезування, яке дозволяе в бшьшосп випадкiв досягти позитивного результату [2]. Серед причин, що призводять до необхщносп ревiзiйного втручання, е перипротезна шфекщя, яка у подiбних операщях досягае 15 % [5,7,8,11]. За даними лп"ератури 0,3-1 % випадшв первинного ендопротезування i до 40 % ви-падкiв ревiзiйного ендопротезування завершуеться розвитком перпмплантноТ' шфекцп [12].
Рiшення проблеми хiрургiчних шфекцш пiддаеться перегляду через постiйну змшу вiдносин мiж мтро-бним збудником i органiзмом людини. З'явилися ми кроорганiзми, стiйкi до бiльшостi антибютишв та анти-септикiв, трансформуються шляхи, способи передач!
та тривалiсть Тх персистенцп в оргашзмГ. На даний час лiкарi мають перед собою широкий спектр препаратГв i3 рiзними властивостями, так i масу штамiв мiкробiв 3i здатнiстю виживати, незважаючи на дiю препаратiв. При цьому спостер^ають швидкi змiни як спектру пре-паратiв, так i мтробного фону стацiонарiв, що потре-буе нових пiдходiв до проблеми лГкування пацieнтiв [13,14].
Незважаючи на широке застосування рiзних схем антибактерГальноТ терапп, ця проблема залишаеться до кшця не вирiшеною, тому що не менш важливу роль у виконанш ревiзiйноrо ендопротезування, особливо у разi наявностi перипротезноТ шфекцп або ар-троскопiчних втручань, вiдirрають антисептики мГсцевоТ дГТ, якi застосовують пiд час операцГТ [15].
Кшька проведених недавно дослiджень показали, що промивання операцшноТ рани розчинами анти-септикiв призводить до зменшення кшькосп шфек-цГйних ускладнень пГсля ендопротезування [15,16], однак препаратГв з широким спектром бактерицидноТ дГТ в УкраТш практично нема. За останнi роки в хГрур-rii знайшов застосування антисептичний препарат мГсцевоТ дГТ Декасан®, вГдмГнною осо6ливГстю якого е виражена бактерицидна дГя на стафiлококи, стреп-тококи, дифтерiйну i синьогнГйну палички, капсульш бактери. КрГм того, препарат справляе фунпцидну дГю на дрГжджовГ гриби, збудники етдермофтТ, трихо-фтТ, мтроспорп, еритразми, деякi види плкнявих гри6Гв (асперriли, пенiцили), антипротозойну дю - на трихомонади, лямблп, а також вГрусоцидну дГю. Такий широкий спектр дГТ забезпечив застосування препарату в хГрурпТ в якост локальноrо антисептика.
Однак щодо застосування Декасана® в ортопедп, а саме у разГ проведення ревiзiйноrо ендопротезування у пацГентГв з перипротезною ГнфекцГею, що зу-мовлюе потребу тривалого застосування препарату в деяких випадках, також у разГ виконання артроско-пГчних втручань необхГдно визначити його вплив на морфофункцГональний стан внутрГшньосутобових та параартикулярных тканин.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, необхГдшсть проведення дослГджень, спрямованих на розробку схеми оптимального застосування анти-септишв мГсцевоТ дГТ в умовах виконання ревГзшного ендопротезування особливо у пацГентГв з перипротезною ГнфекцГею або артроскошчних втручань, не ви-кликае сумшвГв.
Мета дослiдження. Визначити вплив антисептика мГсцевоТ дГТ декаметоксину (Декасану®) на стан колш-ного сутоба у щурГв.
Об'ект i методи дослщження. ВГдповГдно до мети дослГдження було проведено двГ серп експериментГв,
ям виконанi на бiлих щурах популяци експеримен-тально-бiологiчноí клiнiки ДУ «1нститут патологií хребта та суглоб!в iM. проф. М.1. Ситенка НАМН Украши» (жива маса 170-200 г). Вт тварин становив 3-3,5 мкя-
U,iB.
1-ша серiя - тваринам вводили в лiвий колоний суглоб 0,1 мл фiзiологiчного розчину (10 тварин, контроль).
2-га серiя - тваринам вводили в лiвий колiнний суглоб 0,1 мл Декасану" (10 тварин, дослiд). (0,1 мл розчину Декасану" мктить 0,02 мг декаметоксину).
Тварин виводили з експерименту летальною дозою тюпенталу натрiю через 1-у та 7-м дiб пiсля щоденного введення препарату Декасан" або ф!зю-логiчного розчину (5 разiв). Роботу з тваринами ви-конували вiдповiдно до вимог европейсько!' конвенцп захисту хребетних тварин, яких використовують в екс-периментальних та шших наукових цшях (Страсбург, 1986), Закону Украши № 3447-IV вщ 21.02.2006 р. «Про захист тварин в!д жорстокого поводження»(ст. 26, 31) та наказу МОНмолодьспорт Украши № 249 вщ 01.03.2012 р. «Порядок проведення науковими уста-новами дослав, експериментiв на тваринах» [17-19]. Протокол дослщження був затверджений компегом з бiоетики при ДУ «1нститут патологií хребта та суглобiв iм. проф. М.1. Ситенка НАМН Украши» (протокол № 163 вiд 20.03.2017 р.).
Шсля евтаназií щур!в стан виокремленого колшно-го суглоба макроскотчно оцшювали щодо наявност1 або вщсутносп набряку, гiперемií, геморагiй, запаль-них шфтьтра^в.
Для мiкроскопiчного аналiзу матерiал фiксували в 10 % нейтральному розчиш формалiну, декальци-нували в 5 % розчиш азотно( кислоти, зневоднювали в спиртах зростаючоТ концентраци (вiд 60 до 96°), а також у сумш етилового спирту з дiетиловим ефiром (у стввщношенш 1:1), уш1iльнювали в густому цело(-динi парами хлороформу та формували цело^динов! блоки кол!нного суглоба. Виготовляли зр!зи товщи-ною 7-10 мкм, як! забарвлювали гематоксилшом та еозином, а також ткрофуксином за Ван Пзоном [20]. Анал!з i фотографування матер!алу проводили з ви-користанням мтроскопу «Micros» !з фотокамерою ДСМ800.
Структуру суглобового хряща анал!зували за такими показниками: товщина, рельеф поверхш, стан матриксу, а також будова кл!тин некальциф!кованого i кальцифтованого хряща. Для оц!нювання зм!н у су-глобовому хрящ! керувалися рекомендац!ями OARSI, в яких представлен! критерп органiзацií суглобового хряща в!д норми до 4-1 стади дегенеративних пору-шень [21]. У синов!альн!й мембран! анал!зували стан синов!оцит!в, (х щшьшсть i взаемов!дношення з м!ж-кл!тинних речовиною. У ф!брозному шар! капсули оцшювали щ!льн!сть ф!бробласт!в, стан кровоносних судин. Враховували також наявшсть або вщсутшсть ознак запалення.
Результати дослiдження та Тх обговорення. П!сля виведення тварин з експерименту та виокремлення колшного суглоба макроскотчних порушень в його компонентах та оточуючих тканинах не зафтсовано (рис. 1). М'язи, як! оточують колшний суглоб, характерного кольору, набряк був вщсутнш, але у мюцях прокол!в голкою для ш'екцп i ф!з!олог!чного розчину, ! Декасану" виявлеш др!бн! д!лянки крововиливу.
у
Рис. 1. Макропрепарат. Колшний суглоб щура. 7 дiб шсля введення Декасану*.
Об'ектами мтроскотчного дослiдження були: суглобовий хрящ на виростках стегновоТ та велико-гомiлковоí кiсток, мешск та капсула колiнного суглоба. На термши дослiдження - через 1 та 7 дiб тсля введення Декасану® будова компонентiв суглоба не вiдрiзнялася.
Конгруентнiсть суглобових поверхонь не була порушена (рис. 2). Поверхня суглобового хряща гладка, зональна оргашзащя збер^аеться, тобто хондроцити з характерними фенотипiчними ознаками формують три зони некальuифiкованого хряща (рис. 3). Однак у ш^в чпжот межi мiж зонами, як у людини, не спо-стерiгаeться. В поверхневоТ зонi клiтини мають подо-вжену форму, розташовуються в 1-2 шари. Хондроцити промiжноТ' зони мають округл ядра, розташованi в капсулах. Скупчення клп"ин або хондрони в^цсутш. В глибокiй зонi хондроцити формують стовпчики з 2-3 клп"ин. Матрикс був однотипово забарвлений, дшя-нок розшарування не виявлено. Базофшьна лiнiя, яка розмежовуе кальuифiкований та некальцифтований хрящ, простежуеться у виглядi тонкоТ слабко контуро-ванот лши.
В кальuифiкованому хрящi гiпертрофованi хондроцити розташовувалися в розширених капсулах, зуо^чали «порожш» капсули, що характерно для щеТ зони суглобового хряща. Зпдно з класифiкаuiею ORSI подiбна картина суглобового хряща характерна для 0-Т стади дегенеративних порушень, тобто норми, отже, артрозних проявiв на тзнш термiн дослiдження не виявлено.
Мешск, розташований мiж виростками стегновоТ та великогомшковоТ кiсток, у щ^в, в порiвняннi з ме-шском людини мае характерну органiзаuiю, а саме,
Рис. 2. Колшний суглоб щура. Cyrno6oBi поверхш та мешск. 7 Ai6 пiсля введення Декасану*. Забарвлення: гематоксилш та еозин. З6. 20.
в латеральнм частинГ вГн представлений губчастою кГсткою, в медГальнГй - волокнистим хрящем з дтян-ками палшового. КлГтини волокнистого хряща мають довrасту форму, не оточенГ капсулами. Таки дГлянки межують з палГновим хрящем, в якому клГтини оточенГ капсулами. Щтьысть клГтин була високою. Деструк-тивних змГн клГтин та матриксу не виявлено.
Капсула суглоба в мГстГ введення голки з фГзюло-гГчним розчином або з Декасаном® мала характернГ особливостГ - були присутнГ дГлянки пролфераци фГ-бробластГв, однак в умовах введення фГзюлопчного розчину серед фГбробластГв виявлено клГтини з тк-нотичними ядрами та тдвищена щГльнГсть кругло-ядерних клГтин. На Гнших дтянках капсули в синови альному шарГ синовГоцити розташовувалися рГвними рядками, ознак гибелГ клГтин не виявлено. ФГброзний шар капсули також мав характерну оргашзащю -поряд з дшянками сполучноТ тканини з низькою щть-нГстю фГбробластГв розташовувались дГлянки жировоТ тканини (рис. 4). Загиблих клГтин у синовГальному шарГ та в капсул суглоба не зафГксовано.
Однак у разГ багатократного введення фГзюлопчного розчину в порожнину суглоба вщмГчеш змши як в суглобовому хрящу, так i в синовГальнм оболонцГ. В суглобовому хрящГ в поверхневому шару поряд Гз хондроцГтами з пГкнотичними ядрами виявлено ппер-трофованГ хондроцити за рахунок набряку. В синови альнГй оболонцГ тдвищена щшьшсть фГбробластГв, значнГ дГлянки займають клГтини мононуклеарного ряду (рис. 5). Отже, мае мюце хронГзацГя запального процесу.
Таким чином, нами вперше було дослщжено вплив Декасану® на компоненти суглоба та встановлено, що довготривале використання препарату антисептика не викликае деструктивно!' дм на суглобовий хрящ, менГск та капсулу суглоба. Вщомо, що ГмовГрнГсть роз-витку Гнфекцп в першГ 24 години пГсля операцГТ зале-жить вщ числа наявних бактерГй та Гмунного статусу пацГента [15]. У зв'язку з цим, використання локаль-них антисептикГв з вираженою бактерицидною дГею, якГ не порушують будову оточуючих клГтин, мае ве-лике значення. Однак бтьшють антисептикГв чинить негативний вплив на клГтини. Так, дослщжено вплив полГгексанГду, перекису водню та октенщшу дипдрох-лориду на виживаысть фГбробластГв i мезенхГмальних стромальних клГтин. Все антисептики чинили цитоток-сичну дГю на обидва типи клГтин у першГ двГ години тсля експозицГТ й на бГльш шзжй термГн - через 48 годин [16]. Авторами встановлено, що полГгексашд мав значну цитотокачну дГю, при цьому його бактери-циднГ якостГ були низькими. Перекис водню був цито-токсичним у рГзних концентрацГях: вГд нерозведеного стану (30 г/л) до 10-ти кратного розведення (3 г/л). Негативний вплив на клГтини чинив октешдину дипдрох-лорид, зокрема, життездатних клГтин не залишалося у разГ концентрацп 0,02 г/л, що знаходиться трохи нижче рГвня бактерицидноТ концентрацп - 0,033 г/л, а виживаысть клГтин аналопчна контрольнш групГ була досягнута лише за концентрацп < 0,002 г/л. У разГ по-рГвняння з другими антисептиками шд дГею Декасану® не порушуеться будова клГтин. За даними дослГджень щодо його бактерицидноТ дГТ Декасан® мае виражену активнГсть [22]. Тобто, дослщжений препарат мае значну перевагу перед шшими препаратами антисептиками мюцевоУ дГТ й може бути використаний у проведены хГрурпчного лГкування суглобГв.
Рис. 3. Хондроцити суглобового хряща великогомГлково'Г та стегново'Г кiсток i мешску. 7 дiб пiсля введення Декасану*. Забарвлення: гематоксилш та еозин. Зб. 200.
Рис. 4. Суглобова поверхня стегново'Г кктки та капсула суглоба з синовiальним шаром. 7 дiб тсля введення Декасану*. Забарвлення: гематоксилш та еозин. Зб. 200.
Рис. 5. Синовiальна оболонка з шдвищеною щтьшстю фiбробластiв. 7 дiб пiсля введення фiзiологiчного розчину. Забарвлення: гематоксилш та еозин. Зб. 100.
Висновок. Препарат антисептик мюцевоУ дГТ Декасан® не порушуе будову компонентГв колГнного суглоба - суглобового хряща, менюмв та капсули. В умовах довготривалоТ дГТ (7 дГб) деструктивних та запальних змГн у колшному суглобГ не виявлено.
Перспективою подальших дослiджень буде ви-значення дГТ Декасана® в клГнГчних умовах тсля ре-вГзГйного ендопротезування суглобГв у пацГентГв з парапротезною шфекщею у разГ необхГдностГ його тривалого застосування.
Лггература
1. Loskutov AYe, redaktor. Endoprotezirovaniye tazobedrennogo i sustavov. Donetsk: Lira; 2010. 344 s. [in Russian].
2. Tikhilov RM, Shapovalov VM, redaktory. Rukovodstvo po endoprotezirovaniyu tazobedrennogo sustava. Sankt-Peterburg: RNIITO im. V.V Vredena; 2008. 324 s. [in Russian].
3. Vorontsova TN. Sotsialno-biologicheskaya i kliniko-diagnosticheskaya harakteristika patsientov, perenesshih revizionnoe endoprotezirovanie tazobedrennogo sustava (po materialam Federalnogo registra endoprotezirovaniya krupnyih sustavov konechnostey). In: Endoprotezirovanie v Rossii. Kazan - Sankt-Peterburg. 2005;1:253-8. [in Russian].
4. Flugsrud GB, Nordsletten L, Espehaug B, Havelin LI, Meyer HE. Risk factors for total hip replacement due to primary osteoarthritis: a cohort study in 50,034 persons. Arthritis Rheum. 2002;46(3):675-82.
5. Danish Hip Arthroplasty Register. Annual Report 2004. Available from: http://danskhoftealloplastikregister.dk/wp-content/uploads/2015/12/ DHR-rapport-2004.pdf
6. Della Valle CJ, Paprosky WG. The femur in revision total hip arthroplasty evaluation and classification. Clin Orthop Relat Res. 2004 Mar;420:55-62.
7. National Joint Registry for England, Wales and Northern Ireland. 10th Annual Report 2013. Available from: http://www.njrcentre.org.uk/ njrcentre/Portals/0/Documents/England/Reports/10th_annual_report/NJR%2010th%20Annual%20Report%202013%20B.pdf
8. Swedish Hip Arthroplasty Register. Annual Report 2010. Available from: https://registercentrum.blob.core.windows.net/shpr/r/Annual-report-2010-Hy_wFIaox.pdf
9. Fevang BT, Lie SA, Havelin LI, Engesaeter LB, Furnes O. Improved results of primary total hip replacement. Acta Orthop. 2010 Dec;81(6):649-59.
10. Iorio R, Robb WJ, Healy WL, Berry DJ, Hozack WJ, Kyle RF, et al. Orthopaedic surgeon workforce and volume assessment for total hip and knee replacement in the United States: preparing for an epidemic. J Bone Joint Surg Am. 2008 Jul;90(7):1598-605.
11. National Joint Registry for England, Wales and Northern Ireland. 8th Annual Report 2011. Available from: http://www.njrcentre.org.uk/njrcentre/ Portals/0/Documents/NJR%208th%20Annual%20Report%202011.pdf
12. Vyrva OYe, Burlaka VV, Malyk RV. Infektsionnyye oslozhneniya pervichnogo totalnogo endoprotezirovaniya tazobedrennogo i kolennogo sustavov. Ortopediya, travmatologiya i protezirovaniye. 2011;3:60-7. [in Russian].
13. Eryukhin IA, Shlyapnikov SA. Tyazhelaya abdominalnaya infektsiya. Problema peritonita i abdominalnyiy sepsis. Consilium medicum. 2005;7(6):468-72. [in Russian].
14. Mangram AJ, Horan TC, Pearson ML, Silver LC, Jarvis WR. Guideline for prevention of surgical site infection, 1999. Hospital Infection Control Practices Advisory Committee. Infect Control Hosp Epidemiol. 1999 Apr;20(4):250-78.
15. Ahtyamov IF, Rimashevskiy DV, Kurmangaliev YeD, Moldakulov ZhM, Yeremin IK. Profilaktika infektsionnyih oslozhneniy endoprotezirovaniya kolennogo sustava. Meditsinskaya praktika. 2014;04(2). Dostupno: http://mfvt.ru/profilaktika-infekcionnyx-oslozhnenij-endoprotezirovaniya-kolennogo-sustava/ [in Russian].
16. Koburger T, Hubner NO, Braun M, Siebert J, Kramer A. Standardized comparison of antiseptic efficacy of triclosan, PVP-iodine, octenidine dihydrochloride, polyhexanide and chlorhexidine digluconate. J Antimicrob Chemother. 2010 Aug;65(8):1712-9.
17. Verkhovna Rada Ukrainy. Nakaz Ministerstva osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrainy № 249 vid 01.03.2012 «Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh». Kyiv: Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2019;24:82 [tsytovano 2019 Berez 23]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0416-12 [in Ukrainian].
18. Verkhovna Rada Ukrainy. Zakon Ukrainy № 3447-IV vid 21.02.2006 «Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennia». Kyiv: Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy; 2006 [onovleno 2017 Serp 04; tsytovano 2019 Berez 23]. Dostupno: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 [in Ukrainian].
19. Verkhovna Rada Ukrayiny. Yevropeyska konventsiya pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuyutsya dlya doslidnykh ta inshykh naukovykh tsiley. Strasburh, 18 bereznia 1986 roku: ofitsiinyi pereklad. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo; 2000. Dostupno: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/994_137 [in Ukrainian].
20. Sarkisov DS, Perov YuL, redaktory. Mikroskopicheskaya tekhnika: Rukovodstvo. Moskva: Meditsina; 1996. 542 s. [in Russian].
21. Pritzker KP, Gay S, Jimenez SA, Ostergaard K, Pelletier JP, Revell PA, et al. Histopathology: grading and staging. Osteoarthritis and Cartilage. 2006 Jan;14(1):13-29.
22. Fomin PD, Lissov AI, Kozlov SN, Mikhalchishin SN. Primenenie antiseptika Dekasana v neotlozhnoy abdominalnoy hirurgii. Klinichna hirurgiya. 2009;11-12(800-801):98-100. [in Russian].
КОРОТКО- ТА ДОВГОТРИВАЛИЙ ВПЛИВ АНТИСЕПТИКА ДЕКАМЕТОКСИНУ (ДЕКАСАН') НА СТРУКТУРЫ КОМПОНЕНТИ КОЛ1ННОГО СУГЛОБА В УМОВАХ ВНУТР1ШНЬОСУГЛОБОВОГО ВВЕДЕННЯ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ-НЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ)
Д1гтяр В. А., Д1гтяр А. В., Дедух Н. В., Ншольченко О. А.
Резюме. Проблема шфекцшних ускладнень в травматологи та ортопеди дотепер залишаеться актуальною, незважаючи на наявшсть та широке застосування р!зних схем антибактерiально! терапп. За наявност пе-рипротезно! шфекцп, або артроскотчного втручання значення придтяють антисептикам м!сцево1 дм. Однак бтьш!сть антисептимв, надаючи бактерицидну дш, впливають на життед!яльшсть клп"ин оточуючих тканин. Проведено дослщження впливу антисептика м^ево^ ди декаметоксину (Декасану") на стан тканин колшного суглоба у щур!в. Виявлено, що цей препарат не порушуе будову компонент колшного суглоба - суглобового хряща, мешсшв та капсули суглоба. В умовах довготривало1 ди - 7 д!б, деструктивних та запальних змш у ко-лшному суглоб! не виявлено. Дослщжений препарат мае значну перевагу перед шшими препаратами антисептиками м^ево^ ди й може бути використаний в умовах х!рурпчного лтування суглоб!в. Ключов1 слова: щури, колшний суглоб, декаметоксин, пстолопя.
КРАТКО- И ДОЛГОВРЕМЕННОЕ ВЛИЯНИЕ АНТИСЕПТИКА ДЕКАМЕТОКСИНА (ДЕКАСАН') НА СТРУКТУРНЫЕ КОМПОНЕНТЫ КОЛЕННОГО СУСТАВА В УСЛОВИЯХ ВНУТРИСУСТАВНОГО ВВЕДЕНИЯ (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)
Дегтярь В. А., Дегтярь А. В., Дедух Н. В., Никольченко О. А.
Резюме. Проблема инфекционных осложнений в травматологии и ортопедии до сих пор остается актуальной, несмотря на широкое применение различных схем антибактериальной терапии. При наличии перипро-тезной инфекции или артроскопического вмешательства большое значение уделяют антисептикам местного действия. Однако большинство антисептиков, оказывая бактерицидное действие, влияют на жизнедеятельность клеток окружающих тканей. Проведено исследование влияния антисептика местного действия декаме-токсина (Декасана") на состояние тканей коленного сустава крыс. Выявлено, что этот препарат не нарушает
организацию компонентов коленного сустава - суставного хряща, менисков и капсулы. В условиях длительного действия - 7 дней, деструктивных и воспалительных изменений в коленном суставе не выявлено. Исследованный препарат имеет преимущество перед другими препаратами антисептиками местного действия и может быть использован в условиях хирургического лечения суставов.
Ключевые слова: крысы, коленный сустав, декаметоксин, гистология.
SHORT- AND LONG-TERM EFFECTS OF DECAMETHOXIN (DECASAN® ANTISEPTIC ON STRUCTURAL COMPONENTS OF THE KNEE JOINT UNDER CONDITIONS OF INTRA-ARTICULAR ADMINISTRATION (EXPERIMENTAL STUDY)
Degtyar V. A., Degtyar A. V., Dedukh N. V., Nikolchenko O. A.
Abstract. The problem of infectious complications in traumatology and orthopedics is still relevant, despite the widespread use of various schemes of antibiotic therapy. In the presence of a periprosthetic infection or arthroscopic intervention, local action antiseptics are important. However, the majority of antiseptics, exerting a bactericidal effect, affect the vital activity of the cells of the surrounding tissues.
The purpose of the study was to determine the effect of local antiseptics of decamethoxin (Decasan") on the condition of the knee joint in rats.
Object and methods. Two series of experiments were carried out on 20 white laboratory rats: animals were injected into the knee joint with 0.1 ml of physiological saline (control) or 0.1 ml of decasan (0.1 ml of Decasan® solution contains 0.02 mg of decamethoxin) (experience). Animals were killed by overdose of the ether after 1 hour and 7 days after daily administration of the decasan or physiological solution (5 times). The knee joints were examined histologically. The objects of the microscopic examination were articular cartilage on the femoral and tibia, meniscus and capsule of the knee joint.
Results. The structure of the joint components did not differ on the terms 1 and 7 days after the injection of Decasan®. Congruence of articular surfaces is not disturbed. The surface of the articular cartilage is smooth, the zonal organization is preserved, that is, chondrocytes with characteristic phenotypic features form three zones of uncalcified cartilage. In the surface zone, cells have an elongated shape, located in 1-2 balls. Chondrocytes in the intermediate zone have rounded nuclei, located in capsules. clusters of cells or chondrons are absent. In the deep zone, chondrocytes form columns of 2-3 cells. The matrix was uniformly colored, fibrillation areas were not detected. In calcified cartilage hypertrophied chondrocytes are located in expanded capsules, and there are empty capsules that are characteristic of this zone of articular cartilage. According to the ORSI classification, a similar pattern of articular cartilage is characteristic of the 0 stage, that is, the norm, arthrosis manifestations at the late stage of the study have not been noted. Destructive changes in the cells and matrix in the meniscus and joint capsules were not detected. However, in the case of repeated administration of the physiological solution into the joint cavity, changes are noted in both the articular cartilage and in the synovial membrane. In the articular cartilage in the surface layer, along with chondrocytes with picnotic nuclei, hypertrophied chondrocytes were found due to edema. In the synovial membrane increased density of fibroblasts, significant areas occupy cells of the mononuclear series. That is, there is a chronic inflammatory process.
Conclusion. It has been revealed that Decasan" does not violate the organization of the components of the knee joint - articular cartilage, menisci and capsule. Under the conditions of long-term action - 7 days, destructive and inflammatory changes in the knee joint were not detected. The investigated drug has an advantage over other antiseptic drugs of local action and can be used in the conditions of surgical treatment of joints.
Key words: rats, knee joint, decamethoxin, histology.
Рецензент - проф. брошенко Г. А.
Стаття надшшла 24.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-290-299
УДК 616.71+616.71-018.3]-003.93:616.72-001-031.25:612.08
1Омельченко Т. М., 1Бур'янов О. А., 2Дедух Н. В., 3Лябах А. П., 1Черновол П. А., 1Натрус Л. В. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОД1В РЕГЕНЕРАТОРНОЙ' МЕДИЦИНИ ПРИ ВНУТР1ШНЬО СУГЛОБОВИХ К1СТКОВО-ХРЯЩОВИХ ДЕФЕКТАХ *Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця МОЗ УкраТни (м. КиТв) 2ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраТни» (м. КиТв) 3ДУ «1нститут травматологи та ортопедп НАМН УкраТни» (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до- i виникають сумкно з переломами або ушкоджен-
слщними роботами. Робота виконана в межах на- нями капсульно-зв'язкового апарата суглоба. Вна-
роботи кафедри травматол°ги слщок переважання кл^чних симптом!в ушкоджен-
та °ртопеди Нац!онального медичного ун!верситету ня к!сток або зв'язкового апарата, остеохондральн! !меш О.О. Богомольця: «Система вщновного лтуван-
..... . . ушкодження часто залишаються не д!агностованими
ня та реаб!л!тацп пац!ент!в з наслщками уражень го-
м„ „„„„„»„..г.- ! виявляються в тзшх стад!ях, коли консервативне л!-
мтковостопного суглоба», № державно! реестрацп м ' г
0115U000697, термш виконання 2015-2018 рр. кування не д°зв°ляе усунути б°ль°вий с^др^ шд-
Вступ. В переважнш бшьшосп випадтв остеохон- новити структуру та функцш ураженого суглоба. При дральш порушення мають травматичне походження цьому зона мстково-хрящового дефекту поступово
