CC BY
14
Галина ВОРОНКА
"КООПЕРАТИВН1 ФОРМИ НАВЧАННЯ" — ПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД ОРГАШЗАЦИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Р1ВН1В БАКАЛАВРАТУ, МАГ1СТРАТУРИ У ШКОЛАХ Б1ЗНЕСУ У КАНАД1, США, ВЕЛИКОБРИТАН11
Загальна проблема, яка пiдлягаe розв'язанню у цiлях ефективно! оргашзаци навчального процесу — створення академiчного середовища, в якому суб'екти навчального процесу могли б розвивати iнтелектуальнi здiбностi в результатi застосування практично орieнтованих методiв, штенсивно-шновацшно! методологи здшснення навчально! дiяльностi. Предметний метод навчання у поeднаннi з навчальними методами — кейс-стадi (аналiз виробничих ситуацiй), дiловi iгри (моделювання виробничих ситуацш), iнiцiацiя, дизайн i реалiзацiя групових бiзнес-проектiв — основт форми оргашзаци навчального процесу у школах бiзнесу в Канадi, США, Великобритании
Принципи оргашзаци навчально! дiяльностi студентiв бакалаврату, слухачiв магiстратури у груш — предмет до^джень, здшснених авторами низки науково-педагогiчних публiкацiй:
- розгляд питань субституци навчально-iмiтацiйного дипломного проектування конструкторсько-комерцiйним у вищих навчальних закладах технiчного профiлю в Укра!ш (дипломне проектування — кiнцевий етап тдготовки спецiалiстiв; на ступенi дипломного проектування студенти виявляють знания та вмшня проектування визначених об'eктiв, знання технологiчних норм, властивостей матерiалiв; дипломне проектування — специфiчний вид квалiфiкацiйних робiт спецiалiстiв, реалiстичний iнженерний проект, заснований на здшснених математичних розрахунках; структурш елементи процесу дипломного проектування — а) формулювання теми; б) дизайн проекту; в) захист опрацьованого проекту у присутносп членiв державно! атестацшно! комiсi! (ДАК); недолiки традицшного iндивiдуального дипломного проектування у бшьшосп укра!нських ВНЗ: нереалiстичне формулювання тем, визначення обсягу завдань — нереалютичш плани проектування у 4-мiсячний термш потужних технiчних об'eктiв (виконуеться у спецiалiзованих проектних установах, науково-дослiдних шститутах у 3-4-рiчний термiн, колективами проектанпв, у яких налiчують дек1лька десятшв, сотень осiб), можливе програмування фрагментарних характеристик дослвдного процесу (iндивiдуальне виконання умовно пов'язаних фрагменпв проекту), нереалютичне прогнозування термiнiв реалiзацi! дослiдного процесу (студенти-дипломники неспроможнi здiйснити порiвняния варiантiв проектних рiшень, виконати проектнi розрахунки), симплiфiкацiя наукових проектiв (к1льк1сть креслень дипломного проекту (6-7) — недостатнш обсяг шформацшних матерiалiв щодо деталiзацi! проектш, особливо спецiальних питань — визначення рiвнiв економiчно! ефективносл, техбезпеки, промислово! санiтарi!, екологiчно! безпеки); переваги шновацшного групового дипломного проектування в Укра!нськш iнженерно-педагогiчнiй академi! (У1ПА): комплексшсть формулювання тем, визначення обсягу завдань, бригадний метод комплектування груп до^дниюв (дизайн проектiв складних технiчних об'екпв; склад груп студентiв — 2-5 оаб; розподiл завдань, функцiй у межах проектних груп: проектант виконуе дизайн 1-го розд^ проекту; економiчний роздiл проекту, в якому вмщено iнформацiю щодо рiвия технiко-економiчно! ефективносп проекту, виконуеться одним зi студенпв з урахуванням даних, отриманих ввд студенлв — членiв групи: виконання дизайну оптимально! шлькосп креслень (28-30), штегратившсть дослiдницького процесу (взаемодоповнюванiсть знань, мультиплшащя зусиль; вчасне виконання завдань — кожний iз проектантiв розумiе, що вiд результат1в його дiяльностi залежить досягнення загальних результатiв; налагодження комунiкативного процесу — всi члени групи, стлкуючись, обiзнанi з уйма проектними матерiалами; колегiальний захист дипломних проекпв — захист проектiв ввдбуваеться одночасно всiма членами групи), професшшсть органiзацi! проектно-дослiдницького процесу представниками адмiнiстрацi! вищого навчального закладу (наявшсть в органiзаторiв цього процесу шформаци щодо психологiчних характеристик студентiв, психолопчно! сумiсностi членiв груп), комерцiалiзацiя, капiталiзацiя процесу наукових дослiджень, надходження фшансових ресурсiв до академiчних пiдроздiлiв закладу освии, подальше використання фiнансових ресурив з метою удосконалення структури, механiзмiв реалiзацi! навчального процесу (студентами-проектантами енергетичного факультету У1ПА
протягом 5-ти рошв було виконано бшьше 30-ти реалютичних перспективних проекпв, замовлених виробничими менеджерами Запор1зько! АЕС та Запор1зько! ТЕС), штенсифшащя процесу наукових досл1джень (у кафедральних шдроздшах факультету енергогенеруючих апарапв У1ПА кшьшсть комплексних дипломних проекпв становить 70% загально! !х шлькосп) [1, 77-80];
- розгляд питань процесу повернення до дипломного проектування у вищих техшчних навчальних закладах як до процесу комплексних практично спрямованих ¡нженерно-конструкторських, креативних дослвджень (масовють, "конвеершсть" навчального процесу — фактори швелювання креативности дипломш проекти у бшьшосп випадк1в — навчально-тренувальш, конструктивний, шновацшний потенщал !х — незначний; дипломш проекти перетворюються у випускш, а не квал1ф1кац1йн1) [2, 58-59];
- розгляд питань оргашзаци процесу контролювання як1сних параметр1в навчальних послуг, запропонованих у вищих навчальних закладах в Укра!ш, у контекст штеграци до европейського освпнього простору (Конвенщя з питань функц1онування европейських закладав вищо! освгги — "Формування европейського простору вищо! освпи" (Саламанка, 2001 р.), галузь освггшх послуг визнано як сферу "сусшльно! ввдповвдальносп"; яшсш показники — базов^ на основ1 досягнення цих показник1в "забезпечуеться дов1ра, ввдповвдальшсть вимогам на ринку трудових ресурив, мобшьшсть, сумюшсть квал1ф1кац1й, привабливють"; проблеми досягнення як1сних стандарпв у шдготовщ спещалюпв полягають у застосуванш механ1зм1в систематичного, об'ективного, стимулюючого контролю здобування фундаментальних знань, розвитку професшних, техшчних умшь студентами ВНЗ, застосуванш психод1агностичних методик визначення професшно важливих характеристик у структур1 штелектуального потенщалу суб'екпв навчального процесу стосовно вимог у конкурентному виробничому середовищц у систем1 освпи необхвдно здшснювати шдготовку i сприяти селекци елпних випускник1в — менеджер1в оргашзацш у сощальнш структур^ в урядових закладах, сустльних шститущях повинш працювати фах1вц1, здатш здшснювати функци штелектуального управлшня) [4, 87-91];
- розгляд питань оргашзаци науково-дослвдно! роботи студенпв, сл^хач1в (у НТУ "Харк1вський полтахшчний шститут" уперше серед укра!нських ВНЗ було структуровано до навчальних плашв 220г. НДРС; у НТУ "Харшвський полпехшчний шститут" науково-до^дш роботи виконують 30% студенпв бакалаврату, 50% випускник1в-спец1ал1ст1в, 100% випускнишв мапстратури) [8, 65].
Мета статтi — досл1дження принцитв штеграци групових форм навчально! д1яльност1 студенпв, слухач1в до структури навчально-освинього процесу р1вн1в бакалаврату, мапстратури у школах б1знесу у Канад1, США, Великобритании розкриття значения групових форм дослвдницько! даяльносп як структурних елеменпв модульних курав, пропонованих у вищих навчальних закладах ушверситетського типу у Канад1, США, Великобритании здшснення анал1зу емшричних педагопчних матер1ал1в — фрагменпв навчальних програм ступешв бакалаврату, мапстратури, реал1зованих у школах б1знесу у Канада США, Великобритании
"Кооперативш" або "колаборативш" форми навчально! даяльносп практикують у процес виконання функцш у структур! академ1чних груп.
Академ1чна група — невелика кшьшсть ос1б (2-5 члешв), як1: 1) взаемодшть м1ж собою засобами розгалужених зв'язк1в; 2) прямують до одше! або бшьшо! кшькосп спшьних цшей; 3) додержують нормативних правил поведшки i вщносин; 4) шдтримують стабшьш рольов1 вщносини; 5) створюють шдгрупи, виявляючи емоцшне притягання або вiдштовхувания. Основними зв'язками, що поеднують iндивiдiв у груш, е рiзнi типи мотивiв (навчальш, професiйнi, матерiальнi, комерцiйнi), адаптованi в нш стандарти, принципи, вiдносини залежносп, прагнення до членства [3, 5, 6, 7, 9].
Середовище в академiчнiй мшьгруш сприятливе задля:
1) проведення семiнарських занять (дискусiй), реалiзацi! практичних курсiв (виконання практичних завдань; перевiрка, рецензування завдань, виконаних у письмовш формi);
2) органiзацii' спецсемiнарiв з розгляду специфiчних питань, як не були розглянуп протягом лекцшних, тьюторських занять, регулярних семiнарiв; перелш актуальних питань
eK0H0Mi4H0i полиики, розвитку eKOHOMi4HOi системи, системи нацiонального 6i3Hecy визначаеться студентами, викладачем; аналiз проблем здшснюеться запрошеними експертами, практикуючими фахiвдями;
3) розгляду конкретних ситуацiй функцiонування виробничих, бiзнес-органiзацiй i формулювання рекомендацiй щодо розвитку бiзнес-дiяльностi (метод кейс-стадi); навчання бiзнес-аналiзу, управлiнського бухоблiку;
4) складання, презентаци бiзнес-планiв, дизайну бiзнес-проектiв; написания, презентаци проектних звiтiв;
5) опрацювання рекомендовано! (реферативно!, оригiнальноi) лiтератури з питань розвитку економiки, бiзнесу; консультування з питань здiйснения програм наукових до^джень;
6) демонстрацi! вiдеофiльмiв, використання аудiозаписiв.
У процесi пiслядипломноi тдготовки слухачам магiстратури у школах бiзнесу Великобритани та США пропонують штенсивне опрадювання навчального матерiалу у складi ними самими утворених функцiональних груп, здшснення дизайну бiзнес-проектiв, замовлених представниками органiзацiй бiзнесу, фiзичними особами:
- методи реалiзацi! програм: взаемне консультування студенпв у групах, опраиговання рекомендовано! лиератури у парах або мшьгрупах, рольовi iгри, груповi науково-дослiднi проекти, iмiтацiя судових процесш, юридичнi консультациЧмиаци, iмiтацiйний письмовий виклад рiшень у судових процесах, тренувальне складання законопроекпв, участь у квазь переговорах у ролi уповноважених;
- характеристики практичного курсу: 15-тижневий термiн; дiяльнiсть у системах "слухач-консультант" (ушверситетське середовище), "слухач-ментор" (виробниче середовище); виробниче середовище — бiзнес-середовище у комерцiйнiй сферi (комерцiйне агентство); перiодичнiсть виконання виробничих функцш — протягом дня щотижня;
- вид дiяльностi — дизайн консультативного проекту, замовники проекту — менеджери агентства; методи реалiзацi! курсу — участь у структурованих штерв'ю, органiзацiя анкетування, здiйснения офiс-менеджменту, класифшащя релевантних iнформацiйних даних ("Комерцшне право" (МН), школа правознавства унiверситету у Стретклайд^ [12, 11, 16-17];
- метод реалiзацii програми: викладання програми полягае у проведеннi лекиiйних, семшарських занять, стимулюваннi групово! роботи, керованому студентами розглядi конкретних ситуацiй. Шдприемщ, колишнi студенти, здiйснюють виклад матерiалу у програмi лекдiями з власного досв^ заснування, розширення функдiонувания тдприемств бiзнесу. Мета у реалiзацi! програми, крiм навчально!, виховна, полягае у культивуванш лiдерських характеристик, розвитку вмшня професiйно спiлкуватись, координувати колективнi ди, налагоджувати суспiльнi вiдносини, спiвпрадювати у командi професiоналiв ("Шдприемництво" (МН), школа бiзнесу Каледонiйського уншерситету в Глазго) [13, 3].
Модульний курс: Управлшня персоналом, розвиток професiйних умiнь. Режим викладання: матерiал курсу викладають у формi iнтерактивних занять, акцент ставлять на дiяльностi студентiв у груш. Студенти здшснюють наукове дослiджения у мшьгруш, повiдомления результатiв дослiджень, здшснених студентами, протягом ними ж оргашзованих семiнарiв. Умiния презентацi! оцiнюють викладачг
Модульний курс: Середовище бiзнесу i управлiния. Режим викладання: матерiал курсу викладають протягом лекцшних, iндивiдуальних занять, акцентують на суб'ектоцентризмi навчального процесу. Студенти аналiзують конкретнi ситуацi! з практики ведення бiзнесу в групах-синдикатах, повiдомления результалв аналiзу на ними ж оргашзованих офщшних i неофщшних семiнарах ("Управлiния трудовими ресурсами" (МН), школа бiзнесу унiверситету iм. Р. Гордона в Абердиш) [14, 2, 3];
ISM 6960 Мапстерський проект
Пререкшзит: ISM 6231
Iндивiдуальний або груповий управлiнський проект з метою розвитку вмшь наукового дослiджения у галузi iнформацiйного менеджменту. Можливе дворазове здiйснения проекту з метою нагромадження кредитних балiв ("Менеджмент iнформацiйних систем" (МН), школа бiзнесу i економiки Тихоокеанського унiверситету у Сiетлi) [11, 13];
ADV 695 мапстерський курс: Колаборацшний проект. Слухачi дек1лькох мапстерських програм працюють сп1льно у планувант мiждисциплiнарних колаборащйиих проекпв. 1нтердисциплшари1 колаборадшн проекти — елемент навчально! програми. Кр. од. — 3. Год. — 3.
Пререк^зити: практичнi мапстерсьш курси ("Дизайн реклами" (МН), коледж академiчного мистецтва, Сан-Франциско, Калiфорнiя) [15, 12].
Реалiзацiя групових бiзнескомерцiйних, консультативних, науково-дослiдних проекпв — одна з форм кооперативного стилю навчально! дiяльностi у ВНЗ Канади, США, Великобритании Спроби впровадження групових форм роботи до навчального процесу були зроблен У. Сандерсоном в Англi!, стосувалися системи загальноосвпшх закладiв — освпньо! сфери, в якш поеднання, мультиплшащя зусиль у навчальнiй дiяльностi особливо результативна
Навчальне проектування — виконане групою студенпв комплексне завдання у процес вивчення курсу. Дизайн, реалiзацiя консультативних, комерцiйних проектiв якнайповнiше задовольняють фiнансовi потреби у школах бiзнесу, якнайбiльше сприяють розвитку професiйних, науково-експериментальних умшь студентiв.
Впровадження групових форм особливо характерне на ступен оргашзацл навчально! дальноси студенпв бакалаврату. На основi аналiзу застосування педагопчиих технологий у процесi викладання двох канадських економiчних програм рiвнiв бакалаврату сшввщношеиня "щдивщуальний проект — груповi проекти" можна iнтерпретувати у кшьюсному вiдношеннi "3:9":
а) iндивiдуальне здiйснення проекпв:
дiлове адмiнiстрування 499, Науково-дослiдний проект.
Змют: iндивiдуальний науковий проект, науковий звп (виконуеться студентами; консультування викладачем, обраним студентами).
1.0 модульний курс ("Дшове адмiнiстрування" (БН), ушверситет провiнцi! Онтарiо) [16, 9];
Вступний курс. Антрепренерство та iнновацi! 201 Н(3-2). Вступ: заснування приватного тдприемства. Навчальна методологiя: бiзнес-проект (iдентифiкацiя, до^джения можливостей заснування пiдприемства; складання, презентащя бiзнес-плану).
Антрепренерство та iнновацi! 403 Н(3-0). Планування процесу. Навчальна методолопя: бiзнес-проект (складання бiзнес-плану розвитку юнуючого, експансивно орiентованого пiдприемства). Змiст, форма, практичне значения бiзнес-плаиу. Пререквiзити: Антрепренерство та шноваци 201/381 ("Антрепренерство та шноващ!" (БН), унiверситет у м. Калгар^ [10, 1-2];
б) групове здiйснения проекпв:
Дiлове адмiнiструвания 402q, Управлiния процесом комунiкацi!.
Змiст: 1нтерв'ю, груповi проекти, конфлiктнi ситуацi!, мотиващя виробничо! дiяльностi; комунiкацiя у медiасередовищi, зв'язки з громадськiстю. 0,25 модульного курсу.
Дшове адмiнiструвания 420у, Бiзнес-проект (практична реалiзацiя).
Змiст: Дизайн бiзнес-проекту, замовленого клiентами iз корпоративного середовища (виконания самоорганiзованою групою проектантiв, 3-5 проектанпв у групi). 0,5 модульного курсу.
Дшове адмшстрування 442 q, Управлшня новозаснованою органiзацiею бiзнесу.
Змiст: Заснування оргашзацй бiзнесу (розгляд кейс-стада, дизайн проекту iз заснування приватного тдприемства). 0,25 модульного курсу.
Дшове адмшстрування 453 a/b, Управлiння iивестицiйним процесом.
Змют: Акцi!, цiннi папери, швестищйт фонди; iивестувания iндивiдуальних, колективних приватних пiдприемств (аналiз кейс-стадi практикуючими iивесторами; дизайн бiзнес-проекту, аналiз процесу ^естуваиня; колекцюиування пакета навчальних матерiалiв). 0,5 модульного курсу ("Дшове адмшстрування" (БН), ушверситет провшцп Онтарiо) [16, 3-6];
Антрепренерство та шноваци 499 Н(3-0). Управлшия колективним пiдприемством. Функцi!, динамша розвитку колективних пiдприемств. Розв'язания конфлшпв, наступи1сть у системi менеджменту, професiоналiзацiя управлiния, стратегiчне плаиувания. Педагогiчна
основа: емтричний проект, розгляд кейс-стад^ опрацювання лiтератури, виступи запрошених лекторiв.
Дипломш курси. Антрепренерство та iнновацi! 781 Н(3-0). Вступ: антрепренерство. Емпiричний курс, груповi бiзнес-проекти. Розгляд кейс-стадi, розвиток умшь генерувания iдей, креативного розв'язання питань, ситуацiйного аналiзу.
Антрепренерство та шновацп 783 Н(3-1). Iдентифiкацiя можливостей. Бiзнес-проект (розгляд кейс-стадi; выявления, до^джения можливостей розвитку органiзацi! бiзнесу).
Антрепренерство та шновацп 785 Н(3-0). Розвиток тдприемства. Бiзнес-проект (формулювания концепцiй розвитку тдприемства бiзнесу, формалiзацiя бiзнес-плану).
Антрепренерство та шновацп 787 Н(3-0). Прикладний бiзнес-аналiз. Бiзнес-проект (аналiз процесу функцюнувания пiдприемств, формулювания рекомендацiй). Пререквiзит: Маркетинг 601 ("Антрепренерство та шноващ!" (БН), унiверситет у м. Калгарi) [10, 2-3].
Загальною думкою у середовищi захвдноевропейських психологiв, педагога е те, що групова координацiя — ефективний засiб пiдвищення рiвня продуктивност штелектуально! працi. У складi мiкрогрупи студенти:
1) прагнуть колективно навчатися, постшно досягають вищих як1сних показник1в кооперовано! iнтелектуально! продукцi!;
2) адекватно ощнюють результати iндивiдуально! працi у контекст групово!, у них формуеться стшка звичка до самооцiнки;
3) усввдомлюють необхiднiсть процесу неперервного удосконаления, самонавчання;
4) навчаються у процесi виконання практичних завдань; довершенiсть формуеться стабшьною практикою;
5) працюють в атмосферi психологiчно! пiдтримки, захищеносл, безпеки; розвивають позитивний емоцiйний стан;
6) шщюють iнтелектуальне саморозкриття, розкриття членiв групи; навчаються не лише на основi шдивщуального досвiду, розвивають умiния аналiзувати груповий матерiал;
7) займаються колективною дiяльнiстю, поступово здiйснюють перехiд до шдив^ально!; перебувають у ситуацi! оргашзованих навчальних дш;
8) культивують характеристики лвдерства i пiдпорядкувания; лiдер — найбшьш референтна для групи особа у площиш спiльно! дiяльностi, абстрагований для групи середнiй член мiжособистiсних вiдносин; характеристики лiдера пов'язанi з вибiрковiстю, делегуваниям повноважень;
9) виявляють умшня креативностi; креативнiсть — ансамбль характеристик; креативно дiючi особи демонструють умшня думати незалежно, гнучко, винахiдливо; у проектнш групi вiдбуваеться трансферт програмових знань у творче розв'язання проблеми (творче перенесения шформаци: опис пiдходiв у розв'язаннi проблеми, визначення рiвня адекватностi пiдходiв, врахувания обмеженост шдход1в);
10) здiйснюють iнтеграцiю навчальних матерiалiв, наукових даних, результатiв експериментально! даяльносп, одержаних особисто у процесi дослщження проблем; iнтеграцiя навчального i наукового видiв дiяльностi — специфiчна ознака оргашзаци академiчного процесу у системi вищо! освiти, на вiдмiну ввд органiзацi! навчального процесу у системi загально! освiти;
11) здiйснюють перехвд до фахово! дiяльностi, яка розглядаеться як похвдна взаемодi! внутрiшнiх (особислсних) характеристик i зовнiшнiх факторiв (сощального середовища); комбiнацiю характеристик i умов середовища вважають позитивним моментом формувания потенцiалу спецiалiстiв;
12) впроваджують шновацп; шноващя — не стiльки техшчне, ск1льки економiчне, соцiальне поияття; критерп досягнения статусу iнновацi! пов'язанi зi змiнами у сферi економiки, сощального забезпечення, способi життедiяльностi людей як виробнишв i споживачiв; генерацiя шновацш залежить вiд типу менталiтету, системи менеджменту, не ввд диференцiйовано! галузевосп, величини групи; iнновацiйна група функцюнуе саме як
мшрогрупа, оргашзована у цшях генерування продуктивних iнновацiй; iнновацiï — мета, норма у функцюнуванш групи;
13) реалiзують моральний, штелектуальний потенщал; реалiзацiя внутрiшнього потенцiалу можлива за умов визначення сфери або сфер, cnoco6iB або методiв його розкриття;
14) удосконалюють умiння науково-навчального стлкування; пiд впливом процесу iнтенсивноï науковоï дiяльностi як1сно змiнюeться структура комуткативного процесу; студенти оперативно орieнтуються в умовах стлкування, правильно планують систему i реалiзують схему спiлкування, знаходять адекватнi засоби реалiзацiï акту стлкування, вщчувають i пiдтримують зворотнi комушкативш зв'язки.
Захiдноeвропейськi соцiологи визнають, що колективна свiдомiсть нiвелюe iндивiдуальну ввдповвдальтсть, призводить до безвiдповiдальностi, вони довели, що ввдбуваеться девальвацiя вiдповiдальностi у груш. Позитивт характеристики груповоï дiяльностi к1льк1сно, однак, переважають негативнi.
Правила змщнення групово1' eдностi полягають у консолвдаци довiр'я, забезпеченнi успiху, тдтримщ престижу, iдентифiкацiï реалiстичних цiлей.
Неформальт мiкрогрупи органiзовуються поза компетенцieю адмшстраторш вищих навчальних закладiв, 1'х створюють з урахуванням iндивiдуальних преференцiй. Завдання, яке сто1'ть перед керiвниками навчальних установ, — перетворити спонтанний процес у запрограмований, неофщшш групи — в академiчнi.
Перспективи подальших наукових до^джень полягають у здiйсненнi порiвняльного аналiзу застосування методiв групово1' оргатзаци навчально1', iнновацiйноï дiяльностi (консультативно-комерцiйне проектування) студентiв бакалаврату, слухачiв магiстратури у вищих навчальних закладах економiчного профшю в Украïнi, Канадi, США, Великобритани.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артюх С. Комплексне дипломне проектування як заЫб тдвищення якостi пiдготовки спецiалiстiв // Вища школа. — 2004. — №1. — С.77-80.
2. Згуровський М. Основш завдання вищо1 освiти Украши щодо реалiзацiï принцишв Болонського процесу та забезпечення вимог сфери пращ // Вища школа. — 2004. — №5-6. — С.54-61.
3. Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы / Отв. ред. Т. Галкина, Э. Лоарер. — М.: Ин-т психологии РАН, 1997. — 296 с.
4. Левювський К., Сухаршков Ю. Завдання щодо забезпечення якост вищо1 освгги Украши в контекста Болонського процесу // Вища школа. — 2004. — №5-6. — С.86-106.
5. Мудрик А.В. Социальная педагогика / Под ред. В.А. Сластенина. — М.: "Академия", 1999. — 184 с.
6. Общая психология. — М.: ВЛАДОС, 1995. — 448 с.
7. Психология и педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие / Под ред. К.А. Абулькановой, Н.В. Васиной, Л.Г. Лаптева, В. А. Сластенина. — М.: Совершенство, 1998. — 320 с.
8. Товажнянський Л. Система безперервно1 освгш на б^ дистанщйно1 технологи навчання i кредитно-модульно1 оргатзаци навчального процесу // Вища школа. — 2004. — №5-6. — С.62-65.
9. Яценко Т.С. Психолопчш основи групово1 психокорекци. — К.: Либщь, 1996. — 264 с.
10. Entrepreneurship and Innovation Courses (ENTI). The University of Calgary, 2004. — 4 p.
11. Graduate Program Guide and Application 2002-03 (MBA/MS-ISM). Seattle Pacific University, School of Business and Economics. — 18 p.
12. LLM in Commercial Law. A Joint Degree Offered by the University of Glasgow and the University of Strathclyde. — 29 p.
13. M. Sc Entrepreneurial Studies 2000/2001. Division of Economics & Enterprise, Glasgow Caledonian Business School. — 9 p.
14. PgCert / PgDip / MSc in Human Resource Management. The Robert Gordon University, Aberdeen Business School. — 14 p.
15. Schedule of Classes Undergraduate and Graduate (2002). Academy of Art College Accredited by ACICS, NASAD & FIDER. — 176 p.
16. Undergraduate Course Information: Business Administration. The University of Western Ontario, Academic Calendar 2004. — 10 p.
