CC BY
46
УДК 636.633.37.619.612.015
Дармограй Л.М., д.с.-г.н., професор
Лъв\вський нацюнальнийутеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт Iмет С.З. Гжицькогом. Львгв, Украта Лучин 1.С., К.С.-Г.Н., с.н.с. © Прикарпатсъка державна с.-г.дослгдна станщяНААНУ м.1вано-Франювськ, Украта
КОНЦЕПТУАЛЬШ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ П0ЖИВН01Ц1ННОСТ1
КОРМ1В ТА НОРМУВАННЯ ГОД1ВЛ1ЖУЙНИХ ТВ АРИН У СИСТЕМ1
INRA-88
Висвтлет основт засади поживног цтност1 корм1в г нормування годгвлг жуйних тварин у систем! 1ЫЯА-88. Розвинута концепщя та викладет основт принципи Французъког системи живлення тварин ШЕА-88 у енергетичних, протетових / об'емних кормових одиницях. Наведено узагалънення розрахунку кормових одиницъ / визначення потреби жуиних тварин (коргв, молодняку худоби на вгдгодгвлг, овецъ) у поживних речовинах / енергИ залежно в1д напряму продуктивност1. Потреба / норми годгвлг також викладет у таблицях залежно в/д фгзгологгчного стану, напрямку продукцгг худоби, овецъ г юз. Заключна оцгнка протегну корму або гх быковог ц1нност1 е перетравтстъ у тонкому кишечнику I виражаетъся двома величинами. У данш систем1 запроваджено термти споживання сухих речовин г одиницг створення об'ему кормом, якг виражет у об'емних кормових одиницях. В об'емнги вартост1 корму для тварин жуиних закладено також склад г будову рослин, якг входять до сухих речовин корму (величина ст1нок ком1рки I стутнъ огрубтня). Доцшъно наголосити, що при визначент об'емних кормових одиницъ езакладена взаемозалежтстъ м1ж х1мгчним складом трави за фазами вегетацп г гх об'емною вартктю. Визначення вмгсту об'емних кормових одиницъ е так званий «пор1внялъний корм». Споживання сухих речовин даного корму оцтено на тваринах. Окреслено перспективи подалъших дослгдженъ даногпроблеми.
Ключов1 слова: поживтстъ, корми, кормовг одиницг, норми годгвлг, жуит тварини, система годгвлг, живлення тварин ШЕА-88.
УДК 636.633.37.619.612.015
Дармограй Л.М., д.с.-х.н., профессор Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов, Украина Лучин И.С., к.с.-х.н., с.н.с.
Прикарпатская государственная с.-х. исследовательская станция УААН
г.Ивано-Франковск, Украина
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПИТАТЕЛЬНОЙ ЦЕННОСТИ КОРМОВ И НОРМИРОВАНИЕ КОРМЛЕНИЯ ЖВАЧНЫХ ЖИВОТНЫХ В СИСТЕМЕ INRA-88
Освещены основные принципы питательной ценности кормов и нормирование кормления жвачных животных в системе ШЯА-88. Развита концепция и изложены основные принципы Французской системы питания животных ШЕА-88 в энергетических, протеиновых и объемных кормовых
© Дармограй Л.М., Лучин 1.С., 2014
76
единицах. Приведено обобщение расчета кормовых единиц и определение потребности жвачных животных (коров, молодняка скота на откорме, овец) в питательных веществах и энергии в зависимости от направления производительности. Потребность и нормы кормления также изложены в таблицах в зависимости от физиологического состояния, направления продукции скота, овец и коз. Заключительная оценка протеина корма или их белковой ценности являются переваримость в тонком кишечнике и выражается двумя величинами. В данной системе введены сроки потребления сухих веществ и единицы создания объема кормом, которые выражены в объемных кормовых единицах. В объемной стоимости корма для жвачных животных заложено также состав и строение растений, которые входят в сухих веществ корма (величина стенок ячейки и степень огрубение). Целесообразно подчеркнуть, что при определении объемных кормовых единиц является заложена взаимозависимость между химическим составом травы по фазам вегетации и их объемной стоимостью. Определение содержания объемных кормовых единиц является так называемый «сравнительный корм». Потребление сухих веществ данного корма оценено на стандартных животных. Намечены перспективы дальнейших исследований данной проблемы.
Ключевые слова: питательность, корма, кормовые единицы, нормы кормления, жвачные животные, система кормления, питания животных
INRA-88.
Summary Darmohray L. M., professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named S.Z.Hzhytskoho, Ukraine Luchyn I. S.
Carpathian state agricultural experimental station, Ivano-Frankivsk, Ukraine
CONCEPTUAL FRAMEWORK THE DEFINITION OF THE NUTRITIVE VALUE OF THE FEED AND REGULATION OF FEEDING OF RUMINANTS IN THE SYSTEM INRA-88
It was found the basic principles of the nutritive value of the feed and regulation of feeding of ruminants in the system INRA-88. It has developed the concept and basic principles of the French system of animal nutrition INRA-88 in energy, protein and volume of fodder units. Presents a synthesis of calculation of fodder units and determining the needs of ruminant animals (cows, young cattle for fattening, sheep) for nutrients and energy in dependence on the direction of performance. The need and norms of feeding also listed in tables depending on the physiological state, directions of production of cattle, sheep and goats. The final assessment of protein feed, or their protein values are digestion in the small intestine and is expressed as two values. In this system the periods of dry matter intake and units create volume of food, which are expressed in volumetric fodder units. In the bulk of the cost of feed for ruminant animals are also founded the composition and structure of the plants, which are included in the dry matter feed (the value of the cell walls and the degree coarseness). It is worth stressing that when determining the volume of fodder units is laid interdependence between the chemical composition of grass on vegetative phases and their bulk value. Determining the content of the volume of fodder units is the so-called «comparative feed». Consumption of dry
77
substances of the feed assessed standard of animals. Prospects for future research the problem.
Key words: nutrition, forage, fodder units, feeding rate, ruminants, the system of feeding, animals food INRA-88.
За всю icTopiro розвитку вггчизняно! та заруб1жно! науки про живлення i год1влю тварин вченими розроблено багато р1зних cnoco6iB визначення поживно! цшноси корм1в. Даш способи, а також ix автори, вадграли значну роль при И становленш як науки. Однак, i до сьогодш великою защкавлешстю для зоотехшчно! науки е дослщження залежност1 м1ж живленням, функцюнуванням оргашзму i продуктивнютю тварин та встановлення потреби в енерги, поживних i бюлопчно активних речовинах, ix взаемозв'язок [1, 4, 9].
Згщно з повщомленням Б.Д. Кальницького, Е.Л. Харитонова (2002) [3], високо1 бютрансформаци корму можливо досягти, якщо оргашзм тварин буде забезпечений в1дповщною кшькктю специф1чно необхщних чинниюв. Проте, Hami знания про потребу в субстратах або метабол1тах для окремих оргашв i тканин е обмежеш
В нашш кра!ш, традицшно, система нормування год1вл1 тварин здшснюеться двома шляхами: це емшричне визначення сумарно! потреби у факторах живлення i eHeprii' в розрахунку для всього орган1зму в целому та факторальна оц1нка затрат для п1дтримання життя, продуктивност1, ф1з1олог1чного стану, росту тощо. Хоча остання i мае деяю переваги, оск^льки враховуе велике число показниюв, але вона мае цший ряд критер11в та припущень, яю не завжди правильн1. Для прикладу, визначення поживност1 корм!в при пщтримуючому piBHi - вуглеводи i протеш мають однакову ц1нн1сть, як джерело eHeprii'. Однак вАдомо, що у молодих, ростучих або лактуючих тварин дещо ¿нша картина. У них протеш корму повшстю або у бшьшост1 використовуеться для синтезу бшка власних тканин, або на синтез бшка молока. Наступне, що 6ioxiMi4Ha ефективн1сть обм1ну вуглевод1в корму, через ацетат у жир молока становить 65-70%, а ефектившсть використання кормового жиру в молочний жир - 94-97%. Тому, дана система вимагае вдосконалення i б1льш детально! оцшки окремих складник1в корм1в i i'x вплив на метабол1чн1 перетворення в оргашзм1 тварин [5, 6, 7, 8, 10].
Прюритетною, на нашу думку, е система оц1нки поживност1 корм1в для жуйних тварин INRA-88. Ця система включае в себе одночасне визначення поживно! ц1нност1 корму та встановлення потреби в ньому для тварин. Вона була розроблена i запроваджена у практику в 1978-1988 роках у Франци Нацюнальним науково-досл1дним ¿нститутом агроном!!. В1д цього i походить власне назва INRA (Instytut National de la Recherche Agronomique) [2].
В основ! дано! поживно! оцшки корм1в закладено три спшьш та взаемозв'язан1 системи живлення жуйних тварин: енергетична, проте!нова та здатшсть споживання корму i створення об'ему. У французьк1й систем! закладено традицшне поняття кормово! одиниц!, яке виражено в одиницях енергетичних: продукци молока (кормова одиниця молока) i приросту живо! маси (кормова одиниця приросту). Дан! кормов! одиниц! розраховаш на пщстав! к!лькост! eHepri! нетто в 1 кг стандартного зерна ячменю.
Енергетична варткть зерна ячменю: перетравшсть eHepri! нетто (ПЕН) -83,7%, перетравшсть оргашчно!речовини (ПОР) - 86,0%, брутто eHepri! (БЕ) -3850 ккал/кг, мeтaбoлiчнa енерпя (ME) - 2700 ккал/кг.
78
Кормова одиниця молока (КоМ) - це юльюсть (МЕ) енерги нетто молока, яка отримана ¿з 1 кг стандартного зерна ячменю як продуктивний корм, що споживае корова за перюд лактаци. Одна КОМ вщповщае 1700 ккал — ця юльюсть енерги може бути видшена з молоком або вщкладена в оргашзм1 про запас у вигляда жиру.
Кормова одиниця приросту (КоП) - це юльюсть нетто енерги живо! маси приросту (НЕп), яка отримана ¿з 1 кг стандартного зерна ячменю, як корму для життед1яльносп оргашзму вщгод1вельного молодняку тварин. Дана КОП дор1внюе - 1820 ккал.
Потр1бно вщзначити, що р1зниця в енергетичнш щнност1 1 кг стандартного зерна ячменю впливае ¿з р1зно! величини коефщ1ент1в метабол1чно! енерги, яка мштиться в 1 кг даного корму (МЕ=2700 ккал/кг) для продукци молока (Кл=0,630) 1 приросту живо! маси (Кп=0,675).
Енергетична щншсть корм1в вказана залежно вщ напрямку продукци у КоМ 1 КоП за таким зразком:
ЕМ (ккал/ кг) х Кл ЕМ(кка /кг) х Кп
КоМ ( кг) =...................................; КоП =------------------------
1700 ккал 1820 ккал
Поживна I енергетична щншсть корм1в зведена у таблицях I виражена окремо для КоМ I КоП у 1 кг корму I 1 кг сухо! речовини даного корму. Потреба I норми год1вл1 також викладеш у таблицях в залежност1 вщ ф1зюлопчного стану, напрямку продукци худоби, овець I юз.
Протешова (бшкова) щншсть корму зал ежить: вщ юлькоси сирого протешу (СП 1 кг/г);
- коефщенпв розщеплення протешу корму в рубщ Я (0 < Я < 1);
- юлькостс перетравно! оргашчно! маси, внаслщок ферментаци у рубщ (ПОМФ г/кг).
Визначаеться I враховуеться одночасно як юльюсть протешу корму, так I юльюсть перетравного бшка у тонкому кишечнику (перетравний бшок у тонкому кишечнику (ПБТК)). (рис.1). Кшьюсть сирого протешу, що розщеплюеться I не розщеплюеться у рубщ (ПРуР I ПНРуР) вираховуеться на основ! коефщешпв розщеплення проте!ну.
Проте!н, що не розпався у рубщ потрапляе у тонкий кишечник, в якому перетравшсть залежить вщ р1зних ф1зичних, х1м1чних властивостей корму.
Сирий проте!н, що розщеплюеться у рубщ (ПРуР) до ам1аку -використовуеться як джерело азоту для синтезу бшка м1крооргашзм1в рубця (БМр). Частина перетравно! оргашчно! маси корму ПОМ(к) ферментуеться у рубщ до летких жирних кислот (ЛЖК) I е джерелом енерги (ПОМр) для синтезу бшка м1крооргашзм1в. Величина енерги для синтезу м1крооргашзм1в рубця е сталою величиною 1 дор1внюе 0,145 г N бшка м1крооргашзм1в на 1 г ПОМФ. Кшьюсть бшку м1крооргашзм1в рубця, що утворюеться ¿з даного корму, вираховують на пщстав1 величини сирого протешу I ступеня його розщеплення у рубщ (К). Залежно вщ того чи перетравний бшок тонкого кишечника (ПБТК) вирахуваний на основ! надходження доступного азоту ¿з рубця чи енерги, його позначають вщповщно ПБTK(N) 1 ПБТК(Е) та визначають за такою формулою (г/кг): ПБТКМ(К) = 0,64 (Я-0,1) х СП; ПБТКМ(Е) = 0,093 х ПОМФ.
79
СИРИЙ ПРОТЕ1Н (СП) ЕНЕРГ1Я(Е)
Рис. 1. Схема перетворення 1 ощнки протеУновоУ (бшково!) поживносп корму у систем! INRA-88.
Заключна оцшка проте!ну корму, або !х бшково! цшност1, е перетравшсть у тонкому кишечнику I виражаеться двома величинами:
ПБТК(К) = ППК + ПБМ(К); ПБТК(Е) = ППК + ПБМ(Е)
Цд величини виражеш у кшькост1 грам в одному кшограм1 натурального корму або сухо! речовини.
Потреба тварин у проте!ш визначена в залежност1 вщ потреби для життед1яльност1 (ж.м.х 0,75) I величини продукци зв'язано! ¿з кшьюстю бшка в молощ та м'яс1 тварин. Тобто, ПБТК(К) показуе максимальну кшькють проте!ну, що перетравлюеться у тонкому кишечнику, за умови що весь протеш, який розпався у рубщ буде асимшьований мжрооргашзмами, а ПБТК(Е) дор1внюе кшькост1 протешу, що перетравлюеться у тонкому кишечнику при максимальному використанш енерги, що ферментуеться у рубщ для синтезу мжробного бшка. Потреба тварин виражена кшьюстю протешу, що перетравлюеться у тонкому кишечнику. Якщо ПБТК(Е) е бшьшим шж ПБТК(К) тод1 потр1бно у рацюн включати небшков1 азотист1 речовини для пщвищення ПБТК(К). За умови, якщо ПБТК(Е) буде вищим тод1 у рацюн потр1бно включати джерела проте!ну, що важко розщеплюються або використовувати легкоферментуюч1 вуглеводи.
80
Система кормових одиниць об'емних (ОКО) I здатшсть споживання корму у нормах год1вл1 тварин при р!знш величин! продуктивное^ залежить вщ вмюту сухих речовин у корм!, а також вщ здатност! споживання корму (ЗСК) тваринами (кг). Однак, кшьюсть сухих речовин е недостатшм критер1ем оцшки споживання об'емного корму, враховуючи, що у них р1зна яюсть. Наприклад, солома пшенична I молода трава пасовищ. Тварина краще I бшьше з'!сть сухих речовин трави пасовищ, шж огрубшо! соломи.
Тому у французькш систем! запроваджено терм!ни споживання сухих речовин ! одиниц! створення об'ему кормом, як! виражен! у об'емних кормових одиницях. В об'емн!й вартост! корму для тварин жуйних закладено також склад ! будову рослин, як! входять до сухих речовин корму (величина стшок ком!рки ! ступ!нь огруб!ння).
Основою для визначення вм!сту об'емних кормових одиниць е так званий, «пор!вняльний корм» - це трава пасовищ ¿з вмютом у сух!й речовин! 15% сирого протешу, 25% сиро! кл!тковини, перетравшеть орган!чно! речовини -77%, варткть енергетична (вм!ст енерг!!) 0,95 КоМ в 1 кг. Споживання сухих речовин даного корму оц!нено на стандартних тваринах ! становить вщповщно: для овець - 75 г., худоби - 95 г! кор!в - 140 г сухих речовинах в 1 кг живо! маси Т1ла - 0,75ем. Необх1Дно вщзначити, що 1 кг сухих речовин «пор!вняльного корму» мае об'емну вартють, яка дор!внюе одн!й об'емн!й кормовш одиниц! для овець (ОКО(о)), худоби - (ОКО(х)) 1 кор1в (ОКО(к)).
75
OKO(o) =-:—--
споживаннясухих речовиноц!нюваного корму "стандартною т - ною
( г/кг ж.м.х 0.75ем )
95
ОКО (х) =-
споживання сухих речовин оцыночного стандартно ют - ною
( г/кг ж.м. х 0.75 ЕМ )
140
1 ОКО(к) =
споживання сухих речовин оцшочного корму стандартною твариною (г /кгж.м. х 0,75 ЕМ)
Доц!льно наголосити, що при визначенн! об'емних кормових одиниць е закладена взаемозалежн!сть м!ж х!м!чним складом трави за фазами вегетаци ! !х об'емною вартктю. Так, трава першого укосу стоколосу для овець становить 1,01 ОКО(о) перед початком колос!ння ! 1,69 ОКО(о) на початку цв!т!ння. Це означае, що в!вця може спожити менше трави, з!брано! в тзшших стад!ях, н!ж ранн!х.
Здатн!сть споживання корму (ЗСК) в ОКО за добу для «стандартних» тварин становить: для овець - 1,62 кг, молодняку худоби на вщгод!вл! - 8,5 кг ! кор!в - 17,0 кг.
81
Висновки. Дана оцшка поживносп корм1в для жуйних тварин у систем! INRA-88 - е прогресивною i вдалою, оскшьки враховуе багато фактор1в, чинниюв i tîcho пов'язана i3 складом та властивостями корму, обмшом речовин i eHepriï.
Кормова цшшсть одного i того ж корму нав1ть для жуйних тварин е р1зною i залежить вщ напрямку продуктивности
Перспективи подальших дослщжень. Концепщя французько! системи поживносп корм1в i нормування год1вл1 жуйних тварин INRA-88 побудована на трьох взаемопов'язаних пщсистемах: енергетичнш, протешовш та здатност1 споживання корму i створення об'ему у рубщ й тому привертае увагу в1тчизняних i европейських дослщниюв.
Л1тература
1 Нормы и рационы кормления с.-х. животных: Справочное пособие / А.П. Калашников, H.H. Клейменов, В.Н. Баканов и др.. - М. Агропроомиздат, 2003.352 с.
2 INRA-88. Instytut National de la Recherche Agronomique. INRA, Paris.1988.
3 Кальницкий Б.Д., Харитонов Е.Л. Физиолого-биохимические подходы к оценке питательности кормов и нормирования питания жвачных животных // Наук.-техн. бюл. У.Б.Т. - 2002. - В. 1-2. с. 100-108.
4 Normy zywiema bydla, owiec i koz, 1993. Wartosc pokarmowa pasz dla przezuwaczy. Praca zbirowa. Krakow, Warszawa.
5 Дармограй Л.М. Ф1з1олого-б1ох1м1чна оц1нка поживносп корм1в i3 козлятника сх1дного та вплив на молочну продуктивн1сть кор1в // Наук, bîchhk ЛНАВМ - Льв1в, 2004. - Т. 6 (№2), ч. 2. - С. 29-34.
6 Инновационные подходы к определению питательной ценности кормов для жвачных животных / Л.М. Дармограй / Вестник Алтайского государственного аграрного у-та. Барнаул, 2013. - Ч. 2. - С. 146-149.
7 Дармограй Л.М. Перспективш технологи виробництва корм1в i год1вл1 тварин / Л.М. Дармограй, 1.П. Голодюк, P.A. Петришак, О.С. Наумюк / Наук. bîchhk Льв1всько1 державно! академЬ ветеринарно! медицини 1мен1 С.З. Гжицького. - Льв1в, 2003. - Т.5 (№3). - С. 21-26.
8 Дармограй Л.М. Основш засади i принципи визначення поживност1 корм1в та живлення жуйних тварин у систем! INRA-88 / Л.М. Дармограй // BicHHK Черкаського 1нституту АПВ. М1жв1д. темат. зб. наук. праць. - Черкаси, 2006. - Вип. 6. - С. 186 - 192.
9 Карпусь М.М. Детал1зована поживн1сть корм1в зони Л1состепу Укра1ни. Дов1дник / [М.М. Карпусь, В.П. Славов, М.А. Лапа]. - К.: Аграрна наука, 1995. -348 с.
10 Столярчук П.З. Сучасн1 вимоги до загот1вл1 корм1в i год1вл1 тварин / П.З. Столярчук, Л.М. Дармограй // Матер1али м1жнародно1 науково! конференцп, Льв1в, 2003. - С. 351-358.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
82
