CC BY
114Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 122-126
УДК 81. 373.73
Концептуальний аналiз: перспективи i переваги при вивчены художнього тексту
Кощова А. В.
Одесский международный гуманитарный университет, г. Одесса, Украина
Стаття присвячена розгляду поняття концептуального анал1зу. Зазначено р1зш методики концептуального анал1зу та проанал1зовано т1 з них, ям використовують для досл1дження концепт1в у художньому текст1. Вказано переваги, як передба-чае застосування цього методу (з'являеться бшьше можливостей для розкриття текстовой тдтекстовог та позатекстовог ¡нформацп), та запропоновано свт алгоритм анал1зу концептуальних одиниць в тдив1дуально-авторськт картин7 св1ту. Окреслено перспективи застосування методу концептуального анал1зу для вивчення концепт1в у художньому дискурс¡.
Ключовi слова: метод, методика концептуального анал1зу, концепт, тдив1ду-ально-авторська картина св1ту, художшй текст.
У сучаснш лшгвютищ термш "концептуальний ан^з" поширився вщносно недавно (насамперед у працях Ю. Апресяна, Н. Арутюново!, М. Джонсона, В. Коно-ненка, О. Кубряково!, Дж. Лакоффа, О. Селiваново!, Б. Успенського), проте сьогодш його вважають провщним методом дослщження в рiзних гумаштарних науках - ког-штологи, фшософи, лшгвютищ, гендерологи, культурологи, теорп мiжкультурних комушкацш, сощологи, психологи. На думку О. Кубряково!, це "метод когштивно! науки, що полягае у спробi поеднати данi рiзних наук, гармонiзувати i знайти смисл у !хшх спiввiдношеннях" [5, с. 35-36]. Щцгрунтям його, за словами О. Селiваново!, е методологiя рацiоналiзму та функцiоналiзму, загальнi науковi процедури формалiза-цл, iдеалiзацil й моделювання [9, с. 194-197].
Водночас вчеш схиляються до думки, що юнуе декiлька рiзновидiв концептуального аналiзу i кожен дослiдник пристосовуе його для аналiзу "свого" концепту. Пдобш погляди виражають Т. Вiльчинська, Л. Компанцева, Ж. Краснобаева-Чорна, М. Скаб, В. Старко та шш^ зауважуючи, що концептуальний аналiз - це спшьна на-зва для цшо! групи лiнгвiстичних методiв дослiдження структур репрезентацп знань. Причому та чи шша модель концептуального аналiзу залежить не тшьки вiд склад-носп та значущостi концепту, але й вщ мети i завдань, як ставить перед собою до-слщник.
Загалом набули популярностi й довели свою ефективнють такi методики концептуального аналiзу, як: теорiя профшювання (С. Бартмiнський); теорiя iмен-гешталь-т1в (Л. Чернейко); теорiя вертикального контексту (О. Ахманова); фреймовий тд-хщ (С. Жаботинська); польовий пiдхiд (И. Стернш); етноцентрична концепцiя (А. Вежбицька); методика ключових слiв (В. Маслова); методика вивчення культурних домiнант (В. Карасик, С. Нштша), концепцiя метафорично! сполучуваност iменi концепту (В.Телiя, О. Кондратьева) та ш.
Концептуальний аналiз: перспективи i переваги...
Останшм часом побутуе думка, що чим бшьше методiв i прийомiв використовуе дослiдник, тим бiльше ознак концепту вш виявить, тим точнiшою буде побудована модель концепту (С. Жаботинська, В. 1ващенко, О. Кубрякова, М. Скаб, В. Старко).
Головне завдання концептивютики полягае в тому, щоб дослщити й системно опи-сати концепти певно! мови за допомогою лiнгвiстичних засобiв, тобто мовно-концеп-туальш картини свiту, враховуючи можливу лакунаршсть концепту або його окремих складниюв. Концептуальний аналiз, що передбачае моделювання й опис концептiв як один iз способiв реконструкци мовно-концептуально! картини св^, в украшстищ засвiдчений у працях Т. Радзiевськоl, Г. Яворсько!, Н. Слухай, О. Селiвановоl, Л. Ли-сиченко, Н. Мех, I. Чернишенко та iн.
Сьогоднi дедат актуальншою стае проблема лiнгвоконцептуального аналiзу кон-цептiв у художньому текст!, оскiльки саме цей метод, на думку науковщв, забезпечуе глибинне проникнення у змiст i смисл художнього твору.
Метою запропонованого повiдомлення е довести, що лшгвоконцептуальний ана-лiз е перспективним методом дослiдження концеш!в в iндивiдуально-авторськiй кар-тинi св^, особливо зважаючи на те, що об'ектом концептуального анатзу е смисли, передаш окремими словами, словосполученнями, типовими пропозищями, а також цiлими текстами.
В основi дослiдження художнього тексту, його вербально! площини лежать те-оретичнi працi росiйських дослiдникiв М. Бахтша, А. Веселовського, В. Винокура, Ю. Лотмана, украшських лiнгвiстiв С. Ермоленко, Л. Мацько, А. Мойшенка, В. Ру-санiвського, Л. Ставицько!, О. Тараненка. Головну увагу в цих роботах мовознав-цi придшяють мовнiй особистостi як центру вше! лшгвально! системи, як демiургу, що творить свш власний мовно-концептуальний свгг, в якому закладена iнформацiя вшх рiвнiв - знанневого, духовного, етшчного, психiчного, соцiального, культурного тощо, що кодуеться, транслюеться i сприймаеться за допомогою мови.
Когштивна наука, зосереджуючи увагу на людському мисленнi та процесах сприй-мання, розумiння, запам'ятовування, спрямована на пояснення механiзмiв отриман-ня, обробки, збереження й використання шформацп, що вилучаеться iз семантики тексту. Ми розумiемо не текст, а текстом, зауважуе М. Мамардашвш [7, с. 191], тобто за допомогою текстово! шформацп, яку обробляемо шляхом осмислення або концептуалiзацil й категоризаци.
Концептуальний аналiз художнiх текстов розкривае мовне бачення свiту, характер оргашзаци семантики мовного простору творчо! особистостi, властивий лише !й тип знань про свгг. У зв'язку iз цим спостерiгаеться змiщення дослщницько! зацiкавле-ностi вiд пошуку концепту до його аналiзу, до встановлення його системно! органiза-цil на базi тих знань про свщ якi репрезентуються в текстi i сприяють бiльш точному та глибокому проникненню у природу мовного значення концепту, верифiкацil його в лшгвютичних описах. Концептуальний пiдхiд до аналiзу художнього тексту передбачае розгляд не лише окремо взятих констант, а !х сукупностi й взаемодil, впливу одних на iншi. "Лише в комплекс концептуальних рiшень створюеться уявлення про художнiй дискурс" [4, с. 27].
Сво! версil лшгвоконцептуального аналiзу художнього тексту запропонували Л. Белехова, Т. Булигiна, Л. Буянова, К. Голобородько, В. Кононенко, А. Корольова-та, О. Маленко, В. Маслова, П. Ршер, Л. Синельникова, В. Фшшюк, М. Хайдеггер, О. Хом'як, О. Шмельов iн. При цьому науковщ по-рiзному визначали репрезентовану ними методику.
Так, Л. Белехова пропонуе методику концептуального аналiзу словесних об-разiв як домiнант поетичного тексту, який у межах когштивно-дискурсивно! пара-дигми дослщниця трактуе як вид художньо! комунiкацil. Такий пiдхiд спрямований на розкриття текстово!, пiдтекстовоl та позатекстово! iнформацil, що сто!ть за сло-
весними поетичними образами, яю ïï опредмечують [1, с. 288]. Технолопчш Bepciï лiнгвоконцептуального ан^зу поетичного тексту залежно вiд часових параметрiв його створення репрезентуе у свош статтi О. Маленко [6, с. 255].
На думку М. Скаб, методикою концептуального аналiзу, що дозволяе врахувати ус iндивiдуальнi значення слова, яких воно набувае в дискурсах, функцюнальш переноси значень, семантику оказюнальних утворень, е аналiз семантичного простору слова. ïï використання дае змогу дослiдити етимолопю слова, його семантичну структуру в рiзноманiтних текстах в рiзнi юторичш перiоди [10, с. 358]. Подiбна методика зорiентована на глибше проникнення в семантику концепту, що актуалiзу-еться в художшх текстах як частина шдивщуально-авторського свiтобачення пись-менника.
Т. Вшьчинська методику, спрямовану на поглиблене вивчення семантико-коно-тативних особливостей концептов, кватфшуе як метод семантико-аксiологiчного поля. Вш передбачае: 1) визначення етимологи слiв-репрезентантiв концепту, ïx вну-трiшньоï форми, яку порiвнюють з етимолопею культурного концепту в широкому розумшш i яка видаеться комунiкативно значущою для плану змiсту концепту; 2) лексико-семантичну актуалiзацiю концептiв: з одного боку, визначення бшьш-менш усталених дефшщш у фiлософiï, мiфологiï, теологiï, психологи, лшгвютищ тощо, що виявляють себе на рiвнi наукового узусу; з шшого - ïx iндивiдуально-авторську штерпретащю в xудожнix текстах, де вони нерщко об'ективуються на рiвнi семан-тичних оказiоналiзмiв; 3) встановлення мовних меxанiзмiв реалiзацiï оцiнноï скла-дово1' концепту, спiввiдносноï з нацiональним менталтоетом, iз нацiональною шкалою моральних цiнностей, що проявляеться як у лексикографiчниx значеннях ^в-репрезентантiв, так i в авторських тлумаченнях; 4) виявлення дистрибутивних вщно-шень, передуем рiзниx атрибутивних та апозитивних синтагм iз вiдповiдними лексемами як свщчення iндивiдуально-авторського свiтобачення; 5) словотвiрний аналiз, особливо з огляду на великий словотвiрний потенцiал слiв-репрезентантiв концептов, що знову ж таки знаходить свое тдтвердження в художшх текстах; 6) визначення мюця i ролi концептов в авторських картинах свтоу, що експлшують нацiональну мов-но-концептуальну картину свiту украшського етносу [2, с. 103].
Як бачимо, використання методу концептуального аналiзу в художньому текстi спрямоване насамперед на дослщження семантики концептiв, при цьому науковщ диференцiюють концептуальний аналiз i семантичний.
Вiдповiдно для семантичного аналiзу характерна знакова репрезентацiя, лшш-нiсть, пояснювальний характер стосовно слова. Натомiсть концептуальному анал> зу властивi: ментальна абстраговашсть, специфiкованiсть, реляцiйна модельнiсть та спрямовашсть на сферу знань. Концептуальний аналiз грунтуеться на вербалiзацiï певно1' частини знань i тому може представляти ïx конкретнi структури (образнi схе-ми, картиноподiбнi репрезентацiï), а семантичний здатний набувати характеру не-лшшного моделювання. Тому головною вiдмiннiстю мiж обома типами аналiзу до-цшьно вважати напрямок моделювання: вiд знань до знаюв - для концептуального i вщ знакiв до знань - для семантичного [9, с. 262].
Науковщ зауважують, що концептуальний аналiз передбачае спирання на контек-сти зовсiм iншого плану, шж семантичний. Слово реалiзуе себе в мовленневих контекстах, концепт же формуеться в "текстах культури", i джерелами ведомостей для розумшня концептов служать: прецедентш тексти, зокрема при^в'я, приказки, афо-ризми, стiйкi сполучення слiв, назви вiдомиx творiв духовно1' культури, поширених наукових теорiй i т. ш; xудожнi дефiнiцiï, а також концепци, виробленi в тому чи ш-шому творi словесно1' творчостi та iн. [3, с. 58]. Якщо семантичний аналiз передбачае урахування всix значень слова в його зв'язках i вщношеннях з шшими лексемами, то концептуальний мае на мето встановлення смислу, навколо якого групуються сло-
Концептуальний анал1з: перспективи I переваги...
ва, категори, ширше кажучи, знання. Тим самим "концептуальний аналiз передбачае включення в систему понять рiзних когштивних категорiй - предметностi, означува-носн й процесуальностi, входження iменi в предикатне оточення стае визначальним чинником опису й iменi концепту" [4, с. 7].
Саме концептуальний аналiз, як зауважуе В. Кононенко, дае змогу вийти за межi значення, зафшсованого в рiзних словниках, i включити в семантичну структуру до-датковi семнi компоненти. Вчений наголошуе, що без урахування складникiв мшли-вого, часом невловимого, як на перший погляд, смислу концепту в художньому творi його квалiфiкацiя залишаеться неповною, доконечно не визначеною, суперечливою, а саме щ додатковi семантичш компоненти - конотацн - якраз i мають окреслити на-бiр i коло можливих смислових "мерехтшь" [4, с. 3].
3. Попова та И. Стернш запропонували метод семантико-когштивного ана-лiзу, що забезпечуе перехщ вiд змiсту значень до змюту концептiв [8, с. 159-160]. Серед низки когштивних методик, апробованих у сучаснш лшгвютищ, яю довели свою ефективнють, дослщники називають аналiз паремiй (при^в'!в i приказок) та аналiз художнього тексту, що дае змогу виявити iндивiдуально-авторськi концепти в художшх творах [8, с. 187].
Звщси робимо висновок, що поеднання рiзних методик аналiзу концепту при-пускае !хню iнтеграцiю в единому методi дослiдження - концептуальному аналь зi, який повною мiрою задовольняе потреби опису концептiв у художньому тексп. Оскiльки концепт мае складну структуру, то й метод його вивчення повинен вклю-чати сукупнють методик, спрямованих на дослiдження ще! ментально! величини як у загальномовному контекстi, так i в шдивщуально-авторськш картинi свiту. При-йоми, застосоваш в межах рiзних методик, дають змогу з'ясувати смисловий об'ем концепту, виявити його структуру, окреслити референтну ситуащю, до яко! нале-жить аналiзований концепт, та встановити мюце останнього в мовно-концептуальнiй картинi свггу письменника.
Алгоритм концептуального аналiзу концеппв, реалiзованих у художньому текстi, на наш погляд, передбачае: 1) визначення ключового слова - вербалiзатора концепту та синонiмiчного ряд лексем на його позначення в тексп; 2) встановлення мюця концепту в мiфопоетичнiй картинi свiту (укра!нського народу загалом й iндивiдуаль-но-авторськiй зокрема); 3) на основi фоново! шформаци визначення потенцiйних характеристик концепту; 4) аналiз семантико-конотативних особливостей концеппв у художньому творц 5) характеристику загальномовно!, етнокультурно! й iндивiдуаль-но-авторсько! природи авторських концептiв; 6) встановлення спшьного i вiдмiнного в !х об'ективацi! в текстах рiзних письменниюв.
Висновок. Все це засвiдчуе перспективнють як самого методу концептуального аналiзу, так i наукових розвiдок, присвячених його вивченню. Лiнгвоконцептуальний аналiз концеппв у художньому текстi зорiентований передуем на дослiдження !хньо! семантико-конотативно! природи через iм'я, поняття, образ, символ, культурний компонент, що вщкривае перспективи для подальшого вивчення iндивiдуально-автор-ських картин свiту, природи моделювання концептiв у них тощо.
Список лггератури
1. Белехова Л. Сучасний пвдх1д до штерпретацп художнього тексту /Л. Белехова // Науко-вий в1сник ХДУ: зб. наук. праць. - Херсон: Вид-во хДу, 2006. - Вип. IV - С. 288-292. - (Сер. Лшгв1стика).
2. Вшьчинська Т. П. Концептуал1защя сакрального в украшськш поетичн1й мов1 XVII-XVIII ст. : [монограф1я] / Т. П. Вшьчинська. - Тернопшь: Джура, 2008. - 424 с.
3. Грузберг Л. Концепт, или отчего Америка - концепт, а Финляндия - нет? / Л. Грузберг // Филолог: научно-методический журнал Пермского гос. пед. ун-та. - 2002. - №1. - С. 58-61.
4. Кононенко В. I. Концепти украшського дискурсу / В. I. Кононенко. - К.- 1вано-Франшвськ: Плай, 2004. - 245 с.
5. Кубрякова Е. C. Начальные етапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4. - С. 34-47.
6. Маленко О. До питания технологи лшгвоконцептуального аналiзу поетичного тексту: лопка наукового пошуку / О. Маленко // Науковий вюник ХДУ: зб. наук. праць. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - Вип. IV. - С. 254-259. - (Сер. Лшгвютика).
7. Мамардашвили М.К. Стрела познания: набросок естественноисторической гносеологии / Мамардашвили М.К. - М.: Языки русской культуры, 1996. - 303 с.
8. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика: учеб. изд. / З. Д. Попова, И. А. Стернин - М. : АСТ; Восток-Запад, 2007. - 314 с.
9. Селiваиова О. (б) Сучасна лшгвютика: термшолопчна енциклопедiя / О. Селiваиова. -Полтава: Довкшля-К, 2006. - 716 с.
10. Скаб М. Методика концептуального аналiзу: проблеми та виршення / М. Скаб // Науковий збiрник ХДУ Сер. Лшгвютика : зб. наук. праць. - Вып. IV. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - С. 273-278.
Кощова А.В. Концептуальный анализ: перспективы и преимущества при изучении художественного текста // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.122-126
Статья посвящена рассмотрению понятия концептуального анализа. Представлены различные методики концептуального анализа и проанализированы те из них, которые используются для исследования концептов в художественном тексте. Указаны преимущества, которые предполагает этот метод (появляется больше возможностей для раскрытия текстовой, подтекстовой и внетекстовой информации), и предложена собственная методика анализа концептуальных единиц в индивидуально-авторской картине мира. Определены перспективы метода концептуального анализа при изучении концептов в художественном дискурсе.
Ключевые слова: метод, методика концептуального анализа, концепт, индивидуально-авторская картина мира, художественный текст.
Alla Koshcova Conceptual analysis: prospects and benefits while the analyzing of the literary text // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.122-126
The article deals with the notion of conceptual analysis. Different methodologies of the conceptual analysis are pointed out and those used to study concepts in literary texts are analyzed. Scientists-cognitologists who piloted them in their writings are indicated. It is proved that the application of appropriate techniques of conceptual analysis makes it possible to investigate the semantic structure of the concept in a variety of texts in different historical periods, to consider all of its individual meanings it acquires in literary discourse, including semantic of the occasional formations, to establish verbal mechanisms of realization of the evaluation component of concept correlative with the national mentality, the national scale of moral values, to define its place in the mythopoetic picture of the world of certain ethnic and so on. Thus benefits that the usage of the method of conceptual analysis provides (there are more opportunities to disclose text, subtext and out text information in a literary work) are defined. Our own methodology of the analysis of conceptual units in individual author's picture of the world is offered. The prospects of applying the method of conceptual analysis to explore concepts in literary texts are outlined.
Key words: method, methodology of conceptual analysis, concept, individual author's picture of the world, literary text.
Поступила доредакцИ 10.04. 2013р.
