CC BY
12
УДК 338.2 620.9
KОHЦEПTУAЛЬHi ЗАСАДИ ЗMiЦHEHHЯ ПАЛИВНО! БЕЗПЕКИ НАЩОНАЛЬИОТ EKOHOMiKM
® 2017 кизим М. о., САЛАШЕНКО Т. I., ХАУСТОВА В. £., ЛЕЛЮК 0. В.
УДК338.2 620.9
Кизим М. О., Салашенко Т. I., Хаустова В. С., Лелюк О. В. Концептуальнi засади змiцнення паливно'' безпеки нацiональноi' економiки
Метою cmammi е об(рунтування концептуальних засад змщнення паливно: безпеки Украши за умов досягнення енергетично/ незалежностi Bid ¡м-порту готових нафтопродуктiв, забезпечення енергоефективнот трансформацИ первинних паливно-енергетичних ресурав у моторне паливо та забезпечення енергоощадностi його споживання у транспортному секторi. Ключовими проблемами сфери користування рiдким паливом в УкраЫ е неконкурентоспроможншь нацонального нафтопереробного комплексу, iмпортна орiентацiя укранського споживача моторного палива, скуд-нсть розвiданих запаав рiдких вуглеводшв на територИ Украти, монополiзацiя транспортних маршрутв зовншшх постачань сиро! нафти. Роз-будову паливного сектора Украши необхiдно здйснювати на основi нацональноi моделi паливноi безпеки, яка передбачае збалансування кон'юнктури ринку моторного палива, забезпечення сталого розвитку паливного сектора та гарантування задоволення нтереав актор'ю ринку. Стратегiчн¡ цт паливноi безпеки визначен як енергетична незалежнсть, енергоефективнсть та енергозбереження. В статтi проведено !х декомпозицю на операц/йному рiвнi та визначено так необхiднi складовк максимiзацiю нацюнального нафтовидобутку; диверсифкацю зовншшх постачань нафти за повноi вiдмови вiд iмпорту готових нафтопродуктiв, зб'шьшення виходу свтлих нафтопродуктiв; замщення нафти нацональним енергопотен-цалом, економiя моторного палива на стадП його споживання.
Ключовi слова: паливна безпека, моторне паливо, нафтопереробка, енергетична незалежнсть, енергоефективнсть, енергозбереження. Рис.: 1. Табл.: 2.
Кизим Микола Олександрович - доктор економiчних наук, професор, член-кореспондент НАН Укртни, директор Науково-до^дного центра iндустрi-альних проблем розвитку НАН Украши (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Салашенко Тетяна lгорiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник вiддiлу макроекономiчноiполiтики та регонального розвитку, Нау^о-доМний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харкв, 61166, Украна) E-mail: tisandch@gmail.com
Хаустова Вкто^я бвгешвна - доктор економчних наук, доцент, зав'дувач сектора промисловоi полтики та нновацшного розвитку, Науково-дотдний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Украши (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харкв, 61166, Украна) E-mail: v.khaust@gmail.com
Лелюк Олексй Володимирович - кандидат економiчних наук, здобувач, Науково-дотдний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Украши (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харкв, 61166, Украна)
УДК 338.2 620.9 Кизим Н. А., Салашенко Т. И., Хаустова В. Е., Лелюк А. В.
Концептуальные основы укрепления топливной безопасности национальной экономики
Целью статьи является обоснование концептуальных основ укрепления топливной безопасности Украины в условиях достижения энергетической независимости от импорта готовых нефтепродуктов, обеспечения энергоэффективности трансформации первичных топливно-энергетических ресурсов в моторное топливо и его энергосбережение в транспортном секторе. Ключевыми проблемами сферы пользования жидким топливом в Украине являются неконкурентоспособность национального нефтеперерабатывающего комплекса, импортная ориентация украинского потребителя моторного топлива, скудность разведанных запасов жидких углеводородов на территории Украины, монополизация транспортных маршрутов внешних поставок сырой нефти. Развитие топливного сектора Украины необходимо осуществлять на основе национальной модели топливной безопасности, которая предусматривает сбалансирование рынка моторного топлива, обеспечения устойчивого развития топливного сектора и удовлетворения интересов актеров рынка. Стратегические цели топливной безопасности определены как энергетическая независимость, энергоэффективность и энергосбережение. В статье проведена их декомпозиция на операционном уровне, и определены следующие необходимые составляющие: максимизация национальной нефтедобычи; диверсификация внешних поставок нефти при полном отказе от импорта готовых нефтепродуктов, увеличение выхода светлых нефтепродуктов; замещение нефти национальным энерго-
UDC 338.2 620.9
Kyzym M. O., Salashenko T. I., Khaustova V. Ye., Lelyuk O. V.
Conceptual Foundations of Strengthening the Fuel Security of the National Economy
The aim of the article is to substantiate conceptual foundations for strengthening the fuel security of Ukraine under conditions of achieving energy independence from import of finished petroleum products, ensuring energy efficiency of the transformation of primary fuel and energy resources into motor fuel and its energy saving in the transport sector The key problems in the sphere of liquid fuel use in Ukraine are non-competitiveness of the national oil refining complex, import orientation of the Ukrainian motor fuel consumer, scarcity of the explored reserves of liquid hydrocarbons on the territory of Ukraine, monopolization of transport routes for external deliveries of crude oil. The development of Ukraine's fuel sector should be implemented on the basis of the national model of fuel security, which provides for balancing the motor fuel market, ensuring sustainable development of the fuel sector and satisfying interests of market actors. The strategic goals of fuel security are defined as energy independence, energy efficiency and energy saving. In the article they were decomposed at the operational level, and the following necessary components were identified: maximization of the national oil production; diversification of external oil supplies with complete abandonment of imports of finished petroleum products, increase in the yield of light oil products; replacement of oil with the national energy potential, saving of motor fuel at the stage of its consumption.
Keywords: fuel security, motor fuel, oil refining, energy independence, energy efficiency, energy saving. Fig.: 1. Tbl.: 2.
потенциалом, экономия моторного топлива на стадии его потребления.
Ключевые слова: топливная безопасность, моторное топливо, нефтепереработка, энергетическая независимость, энергоэффективность, энергосбережение. Рис.: 1. Табл.: 2.
Кизим Николай Александрович - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, директор Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Салашенко Татьяна Игоревна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отделп макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: tisandch@gmail.com
Хаустова Виктория Евгеньевна - доктор экономических наук, доцент, заведующий сектороом промышленной политики и инновационного развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: v.khaust@gmail.com
Лелюк Алексей Владимирович - кандидат экономических наук, соискатель, Научно-исследователь-ский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина)
Вступ. Енергетична складова в^грае вкрай важливу роль у забезпечент нащонально'1 безпеки та гарантувант сталого розвитку нащонального господарства. В УкраМ тривалий час збертаеться галузевий тдх^ до формування енергетично'1 полiтики, що виршуе проблеми окремих ви-дiв енергетичного бiзнесу. У той же час еволюцшний розви-ток енергетично'1 полiтики в розвинених кра'1нах засв^чуе посл^овшсть проходження нею таких етатв: формування енергетично'1 безпеки, забезпечення економiчного розвитку, еколопзащя розвитку [1]. На жаль, в УкраМ не набув свого остаточного формування перший етап дiевоi енергетично'1 полiтики - становлення нащонально'1 моделi енергетично'1 безпеки: наразi не вдалося досягти енергетично'1 безпеки ш за жодною зi складових паливно-енергетичного балансу. Особливо гостро постають питання у забезпечен-ш паливно'1 безпеки - за сферою споживання р^ких вугле-водшв, яка, навпъ поршняно з газовою сферою, перебувае у найкритичншому станi.
Проблема модершзацп нафтопродуктово'1 сфери енер-гокористування та змiцнення нащонально'1 паливно'1 безпеки неодноразово поставала в Украiнi. Серед найвагомь ших праць, думку яких подкяють автори, можна зазна-чити роботи А. Бкухи [2], Г. Бурлаки [3], Я. Витвицького [4], В. Дорошенка [5], О. Лукша [6], А. Шидловського [7], В. Шпкевського [8] та ш. Однак наразi в1дсутнш комплексний пiдхiд до вирiшення проблеми змщнення паливно'1 безпеки Украши, що вимагае окремого дослiдження цих питань.
Метою публшацп е обгрунтування концептуальних засад змiцнення паливно'1 безпеки Украши за умов до-сягнення енергетично'1 незалежност вiд iмпорту готових нафтопродуктш, забезпечення енергоефективностi транс-формацп первинних паливно-енергетичних ресурав у мо-
Kyzym Mykola O. - Doctor of Science (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Director of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: ndc_ipr@ukr.net
Salashenko Tetianal.-CandidateofSciences (Economics), SeniorResearch Fellow of the Department of Macroeconomic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: tisandch@gmail.com
Khaustova Viktoriia Ye. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of Sector of Industrial Policy and Innovative Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: v.khaust@gmail.com
Lelyuk Oleksiy V. - Candidate of Sciences (Economics), External Doctoral Candidate, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
торне паливо та забезпечення енергоощадност його споживання в транспортному секторь
Виклад основного матерiалу дос^дження. Основу розвитку сфери користування р^ким паливом в Украши мае становити нащональна модель паливно! безпеки (НМПБ), яка мае на мет збалансування кон'юнктури ринку моторного палива, забезпечення юнування i розвиток паливного сектора та гарантування задоволення штересш акторш ринку. И основу складають стратепчш (СЦ) та операцшш цш (ОЦ), принципи й шновацшш прюритети (1П) - рис. 1.
НМПБ мае намiр поеднати рiзнi, але взаемопов'язаш СЦ, яи мають сприяти сталому розвитку й енергетичнш безпещ Украши в паливному секторi (рис. 1), а саме:
■ енергетична незалежшсть (СЦ 1. ЕН) полягае у вiдмовi в^ iмпорту готових нафтопродуктш i диверсифшацп постачань сиро! нафти за кра!на-ми походження;
■ енергетична ефектившсть (СЦ 2. ЕЕ) покликана максимiзувати вих^ свгглих нафтопродук-пв за мiнiмальних витрат первинних паливно-енергетичних ресурйв у технолопчних процесах !х трансформацщ а також замщення iмпортних сирих вуглеводнiв власним енергопотенщалом;
■ енергозбереження (СЦ 3. ЕЗ) забезпечуе знижен-ня питомих витрат моторного палива на стада його кшцевого споживання при тдвищенш ршня життезабезпечення населення та сталому розви-тку економiки.
Основнi принципи змщнення енергетично! безпеки, визначенi в робот [9], можуть бути перенесет на сферу користування р^ким паливом нащонально! економiки, а саме: адаптивност до глобальних змiн у розвитку свио-
Прiоритетнi напрями змiцнення паливноТ безпеки
Рис. 1. Концептуальна модель розвитку паливного сектора УкраТни на основi концепцм енергетичноТ безпеки
во! енергосистеми (АГЗСЕ), ринкового цшоутворення пер-винних паливно-енергетичних ресурйв та кiнцево'¿ енергп (РЦЕ), енергетично! самодостатностi (ЕСД), науково! об-Грунтованост (НО), сталостi розвитку (СР), популяризацп природозберiгаючого свiтогляду (ППС), структурно! гар-монiзацГ¿ енергопотенцiалу зi структурою виробництва та споживання (СГЕП).
Декомпозищя СЦ змiцнення паливно! безпеки кра!ни на операцiйнi зумовлюе необхiднiсть виокремлення таких складових: максимiзацiя нацiонального нафтовидобутку (ОЦ 1.1. МНВ); диверсифжащя зовнiшнiх постачань на-фти (ОЦ 1.2. ДЗПН); збкьшення глибини нафтопереробки (ОЦ 2.1 ЗГНП); замщення нафти нащональним енергопотен-цiалом (ОЦ 2.2. ЗННЕП); економiя моторного палива на стадп його споживання (ОЦ 3.1. ЕМП). Конкретний прюритетний напрям передбачае подальше технiко-економiчне обГрунту-вання пкотного iнновацiйно-iнвестицiйного проекту та прогнозу розгортання цих технологiй у нащональному господар-ствi шляхом розробки та реамзацп дорожньо! карти.
Перш за все, необх^но видiлити ключовi проблеми паливного сектора, що визначають його поточний стан. Так, неращональна структура паливного циклу в Укра!ш призве-ла до занепаду нафтопереробно! промисловостi, що може бути юльисно визначено у табл. 1 та зумовлено таким:
■ неконкурентоспроможнiсть нащонального на-фтопереробного комплексу. У 2016 р. з-помгж 7 об'ектiв цього виду промисловост стабiльно пра-
Ключовi кiлькiснi показники сфери
цювали ткьки Кременчуцький НПЗ та Шебелин-ський ГПЗ, 3 заводи - Лисичанський та Одеський, Херсонський НПЗ - зупинено на визначений строк, а ще 2 заидно-укра!нських НПЗ - Надщрнянський та Дрогобичський працюють iз 2013 р. як нафтоба-зи. У той же час безперервна модершзащя нафтопереробки в суйдшх кра!нах (зокрема в Бiлорусi, Польщ^ Литвi, Румунп та iн.), як сьогоднi мають високотехнологiчнi виробництва, обумовлюе при-бутковiсть !х господарювання в умовах розвине-ного спотового ринку мотор-ного палива;
■ iмпортна орiентацiя укра!нського споживача моторного палива. Задоволення нащональних потреб у моторному паливi здебiльшого вiдбувалося за рахунок iмпортних нафтопродуктiв. Так, частка iмпорту бензину у загальному його споживанш в Укра!ш за йчень - жовтень 2016 р. становила 66,2 %. Виткнення укра!нських виробниив на на-цiональному ринку моторного палива пальним закордонного виробництва е очшуваною розв'язкою у конкурентнш боротьбi, оскiльки останнi пропо-нують бiльш адекватне спiввiдношення «цiна -яисть» i моторне паливо нового поколшня;
■ скуднiсть розвiданих запасш рiдких вуглеводнiв на територп Укра!ни. Балансовi видобувнi запаси нафти станом на початок 2014 р. складали 128,9 млн т, (у т. ч. та, що розробляються, - 105 млн т), а газового
Таблиця 1
користування рщким паливом УкраТни
Показник УкраТна ее
2005 2010 2014 2015 2005 2010 2014
Енергетична залежнiсть вiд iмпорту нафти, % 77,8 68,8 7,5 8,7 74,9 81,5 84,6
Енергетична залежнiсть вщ iмпорту моторного палива, % -1,6 33,8 82,9 84 -3,5 -2,4 -0,8
Видобуток нафти та газового конденсату, тис. т 4 375 3 576 2 806 2 533 170246 130300 96121
Диверсифта^я iмпортних постачань за шдексом Херфiндаля-Хiршмана 10000 6226 6362 9920 1936 1611 1272
Глибина нафтопереробки, % 67,9 75,9 84,0 82,3 83,3 85,8 87,1
Вихщ свiтлих нафтопродуктiв, % 54,2 56,3 47,1 47,1 62,5 62,7 64,0
Джерела: сформовано авторами на основi [10; 11]
конденсату - 60,3 млн т i 53,8 млн т в^пов^но [12]. Важкодоступшсть цих покладш обумовлювало по-стшне скорочення ïx видобутку як державними, так i приватними компанiями: в 2011-2015 рр. обсяги нацiонального нафтовидобутку скоротилися бкьш нiж на 1,1 млн т;
■ монополiзацiя транспортних маршрупв поста-чання сиро'1 нафти до Украши Росшською Феде-ращею (за системою нафтопроводш «Дружба» з Росп до Украши та транзитом до бвропи по-стачалася високоарчана нафта сорту Urals, на якш працювали Лисичанський, Одеський НПЗ). Скорочення транзиту нафти територiею Украши обумовлюе постiйне зниження завантаженостi нафтотранспортно'1 системи Украши. Обсяг тран-спортування нафти трубопров^ним транспортом Украши за 5 роив впав бiльш н1ж на 70 %, зокрема, за рахунок скорочення транзиту на 55 %, а зупинка проросшських НПЗ призвела до в^сутност ïï iм-порту за цим напрямом.
З-помiж очшуваних прогнозних альтернатив розвитку паливного сектора в УкраМ чiтко виокремлюються два варiанти [8]:
1) в^мова вiд власного виробництва моторного па-лива та приеднання до групи европейських кра-ш - чистих iмпортерiв нафтопродуктш;
2) вiдмова вiд iмпорту готового моторного палива, реконструкщя нафтопереробно'1 промисловост та нарощування його власного виробництва.
Тенденцп 2014-2015 рр. доводять тяжшня до пер-шого варiанта, тобто Украша поступово становиться чистим iмпортером нафтопродуктiв iз нульовим ресурсним циклом моторного палива, тодi як бажаним е саме другий варiант розвитку, але це потребуе скоординованих дш дер-жави, бiзнес-структур та окремих споживачiв в напряму впровадження нацiональноï моделi паливно'1 безпеки. На-долужити тривалий перiод простою практично вае'1 нафтопереробно'1 промисловостi Украши без швестицш у ïï ре-конструкцiю i модернiзацiю нафтопереробного комплексу неможливо: немае ш достатнix обсяпв власно'1 сировини, нi сучасних, конкурентоспроможних, виробничих потуж-ностей iз випуску яисних моторних палив. З урахуванням вищезазначених умов постае питання забезпечення авто-номностi паливного циклу як напряму змщнення енергетично'1 безпеки Украши.
Отже, мiсiя розвитку паливного сектора Украши може бути сформульована як змщнення нацюнально'1 паливно'1 безпеки шляхом здобуття енергетично'1 незалежно-стi в^ iмпор-ту нафтопродуктш, енергоефективностi трансформацИ вугле-воднш у моторне паливо й енергоощадност його викорис-тання вама видами транспорту. В1дпов1дае за досягнення цiеï мiсiï встановленi СЦ та ОЦ, яи i складають основу НМПБ.
Максимiзацiя внутрiшнього нафтовидобутку (ОЦ 1.1. МНВ) передбачае максимально можливе використання нацюнального доведеного потенщалу нафти та газового конденсату. Осккьки Украша е iмпортозалежною як в^ зовнiшнix постачань нафти, так i нафтопродуктш, то щ-льовим орiентиром у становленнi ÏÏ енергетично'1 безпеки за щею сферою е мiнiмiзацiя зовнiшнix постачань нафти за умови повно'1 вiдмови вiд iмпорту готових нафтопродукпв. У 2015 р. обсяг iмпортованиx нафти та нафтопродуктiв ста-
новив 227,7 тис. т i 6760,6 тис. т в^пов^но, що становить 8,7 % та 84 % в^ ïx споживання. Обсяг видобутку нафти та газового конденсату в 2015 р. становив 2,53 млн т, тодi як внутршньонацюнальне споживання моторного палива - 7,77 млн т, тобто навггь за найефективншого способу нафтопереробки (коефщент виходу свгглих нафтопро-дукпв дорiвнюе 82 % [3]) потрiбно було у 3,7 разу бкьше (» 9,5 млн т). Основш причини сталого скорочення нафтовидобутку в УкраШ викладено в [2; 5; 13-16]:
■ ускладнення умов видобутку нафти. За 30^чний перюд обсяг важковидобувних запаав в УкраМ збкьшився майже втричк наразi близько 68-70 % уах покладiв в^носяться саме до цiеï категорп;
■ значна частина нових нафтових покладш е дрiбни-ми. У процеа геолого-розвiдувальниx робiт в^кри-ваються, в основному, дуже дрiбнi, дрiбнi та середш родовища на глибинах 4,5-6 тис. м, тому прирости розв^аних запасш не компенсують навiть поточного видобутку нафти. Наразi 88 % нафтових родо-вищ - iз запасами менше 1 млн т - в^носяться до «дуже дрiбниx» за сучасною класифiкацiею;
■ застарш технологи i недостатнiсть обсяпв гео-лого-розвiдувальниx робiт i пошукового бурiння. Якщо у 2001-2005 рр. було видано 75 нових спец-дозволш на геологiчне вивчення нових площ вуг-леводнiв, то у 2006-2010 рр. - пльки 10, а в 20112015 рр. - 16, 3 з яких выкликано. Починаючи з 2007 р. експлуатацшне буршня впало зi 155 до 92 тис. м у 2015 р. через дефщит коштш i в^сут-нiсть пiдготовлениx об'екпв. Близько 71 % видо-бувних запасiв укра'шсько'1 нафти вiдноситься до категорп «C», а до вищих категорiя запасiв «А» i «В» належить лише 29 % запасш нафтово'1 сировини, переважна бкьшкть яко'1 видобуваеться в Сxiдному реиош;
■ застарiлi технологи нафтовилучення. Середне зна-чення коефiцiента нафтовилучення в УкраШ на-ближуеться до 30 % за проектного - 36,5 %, тодi як свгговий ршень для вiдповiдниx режимiв розробки становить 40-50 %. За результатами численних до-^джень установлено, що близько 2/3 залишкових запасiв нафти виникае через неповне охоплення пласта розробкою, а ïi решту утримують у порово-му просторi капiлярнi та поверxневi сили;
■ наявний свердловинний фонд зношений i експлу-атуеться менше, шж на 10 %. Продуктивними ж е не бкьше 10 % свердловин. Обводнешсть продук-цц досягла 96-99 %.
В цкому абсолютна бiльшiсть нафтових родовищ Украши вступили в пiзню стадш розробки, яка характери-зуеться значним падшням пластових тискiв, розгазуван-ням, високою обводнешстю продукцп i водночас великими запасами нафти [16]. За даними ДП «Науканафтогаз», у перюд до 2020 р можливо частково компенсувати природне падшня видобутку нафти [17] завдяки розвитку техшки та технологй морського видобутку нафти, штенсифжацп нафтовидобутку на су™ та переходу до штенсивних методш геолого-розв^увальних робгг. На думку Я. Кунцяка, «за рахунок реашмацп лшв^ованих свердловин, в тому числi вггчизняним методом бурiння бокових стволiв, щорiчний видобуток нафти можна пiдняти на 1,5-2 млн тонн» [18].
Серед технолопчних завдань насамперед n0Tpi6H0 видкити [5]: розгортання широких промислових i науко-вих до^джень для локалiзацiï залишково'1 нафти; запро-вадження сучасних методiв нафтовилучення; оптимiзацiю сiтки видобувних свердловин; буршня свердловин складно! архiтектури, у тому чи^ багатовибiйних, i3 горизонталь-ними стовбурами; якiсне первинне та вторинне розкриття продуктивних пластш; застосування потоков^хиляючих технологiй, спрямованих метод1в штенсифжацп видобутку й обмеження припливу пластових вод тощо.
Серед балансових запасш нафти та газоконденсату в УкраШ розробляються 81,4 % та 89,2 % в^пов^но, - тоб-то 30,5 млн т залишаються ще не розробленими [12]. Од-нак серед них значну частку займають запаси АРК i шельфу Чорного моря - майже 12 млн т, - до яких в УкраШ не мае наразi доступу. Тобто можливо припустити, що iз застосу-ванням передових технологш нафтовилучення можливо збкьшити нафтовидобуток в УкраШ ще на 0,3-0,5 млн т.
Питання задоволення нафтових потреб у майбутньо-му вимагае вже зараз приступити до ïï пошуку за рахунок штенсифжацп та iз використанням сучасних свггових тех-нологiй проведення геолого-розвкувальних робiт, зокрема, за рахунок глибинного буршня та розробки ïï нетрадищй-них покладiв. Так, максимальний стратиграфiчний дiапазон нафтогазоносностi Украши зумовлюе ïï надзвичайно великий (понад 6 км) глибинний дiапазон. Ще в 1970-х роках у центральнш частит Дншровсько-Донецько! западини на глибинах понад 4 км було в^крито 96 газоконденсатних, газових, а також нафтових i нафтогазових родовищ, з них 43 родовища на глибинах понад 5 км [19]. Як вважае О. Лу-кш, розробка глибокозанурених комплексов найглибших прогишв в Украïнi може стати головним джерелом вугле-воднево'1 сировини в майбутньому [6]. Перспективним на-прямом забезпечення нафтових потреб у довгостроковому перiодi е також поклади важко'1 високов'язко'1 нафти. В результат проведення окремих геолого-розвiдувальних робiт у Передкарпатському прогину та Дншровсько-Донецькш западиш були виявленi ïï прояви, але комплексних пошу-кових робiт проведено не було. За мшмальними ощнками О. Лукiна, прогнознi ресурси важко'1 нафти в Украïнi ста-новлять не менше, нiж 50 млрд куб. м [6].
Враховуючи вищезазначене, максимально можли-вий потенщал нафтовидобутку доведених запасов в УкраШ може складати 4-5 млн т, з яких поточний видобуток -2-2,5 млн т, реашмащя виснажених свердловин - 1,52,0 млн т, новi свердловини - 0,3-0,5 млн т.
Резюмуючи висновки за ОЦ 1.1, зазначимо, що по-вшстю в^мовитися вiд iмпорту сиро'1 нафти Украша не зможе, проте виробничих потужностей украшського на-фтопереробного комплексу (техшчно можливi обсяги нафтопереробки з урахуванням ГПЗ складають 23,2 млн т на рж) достатньо для задоволення потреб у моторному паливi навiть за умов к постiйного зростання. Отже, важливою складовою розвитку нацiонального паливного сектора е забезпечення диверсифжацп зовнiшнiх постачань нафти (ОЦ 1.2. ДЗПН) задля недопущення монопольного впливу кра'ш-експортер1в на паливний сектор Украши. Означена проблема видкяеться не тiльки в колi проблем забезпечення енергетично'1 незалежносп, а й тiсно кореспондуе з ïi енергоефективнiстю, оскiльки переробка бкьш висо-коякiсноï нафти дозволить збкьшити вихк свiтлих нафто-
продукт1в, а також збкьшить маржу нафтопереробки без додаткових швестицш у модернiзацiю.
Наразi в Украïнi можливими е три принциповi марш-рути зовнiшнiх нафтопостачань:
1) росшський напрям - трубопровкний транспорт: на-фтопровк «Дружба», мшнащональш штерконнекто-ри, зокрема Самара (РФ) - Великоцьк - Лисичанськ, Новоросшськ (РФ) - Тихорецьк - Лисичанськ, Mi-чуринськ (РФ) - Головашовка - Кременчук;
2) каспiйський напрям - морський транспорт Чор-ним морем iз портiв Батумi, Супса, Новоросшськ та украшськими нафтопроводами з морських порпв Одеси (МНТ «П1вденний») та Херсону (ДП «Шдприемство по забезпеченню нафтопро-дуктами») та далi мапстральними нафтопроводами Укра'1ни (Одеса - Броди, Одеса - Кременчук, Херсон - Сн1гур1вка - Кременчук) або залiзнич-ним транспортом до НПЗ Украши;
3) мiжнародний напрям - морським транспортом через турецьи проливи Босфор i Дарданеллу до морських порпв i дам визначеними в пп. 2 шляхами.
Найперспективною для Укра'1ни е нафта Каспш-ського регiону, особливо ïï сорти Azeri light, Tengiz, CPC Blend, - поставки яких дозволять оминати затоки Босфор таi Дарданелли. Лопстика сиро'1 нафти до Украши перед-бачае ïï транспортування залiзничними цистернами до магiстральних нафтопроводiв, дам - труботранспорт до морських портав, танкерами через Чорне море до Укра'1-ни. Внутрiшнiй розподiл сиро'1 нафти в Украïнi можливий через МНТ «Швденний» та нафтопровiд Одеса - Броди, - обидва потужшстю 14,5 млн т. За 15 рок1в кнування нафтопровiд, який тдходить до польського кордону, практично не використовувався. У 2005-2010 рр. вш працював у реверсному режимi для поставок невеликих обсяг1в ро-сiйськоï нафти до Одеси, а в 2011 р. через нього прокачали 1 млн т для Бкорусп у Броди. Нафтопров^ Одеса - Броди врiзаеться в нафтопров^ «Дружба», яким росшська нафта «йде» в бвропу [20].
Диверсифжащя нафтових постачань можлива за такими напрямами:
1) для азербайджансько'1 нафти - за маршрутом Баку - Супса (потужшсть трубопроводу 7 млн т) та дам морським шляхом до Одеси та трубо-транспортом Кременчука. Також можливо ви-користати замзничний маршрут: за допомогою азербайджано-грузинсько'1 замзнично'1 системи щорiчно транспортуеться нафта в цистернах у порт Батуш (близько 2-3 млн т) [21]. Основним ризиком цього маршруту е достатшсть вкьних обсяг1в нафти в краш-експортер^ що накладае обмеження на обсяги ïï постачання в розмiрi 12 млн т. Наразi ПАТ «Укртатнафта» плануе за-гальний обсяг таких поставок у 2017 р. в розмiрi 1,3 млн т [22];
2) для казахсько'1 нафти сорту CPC Blend в аверсно-му режимi - за маршрутом Новоршськ - Тихорецьк - Лисичанськ (потужшсть 34 млн т на рж). Перспектившсть ще'1 лшп поставок нафти на Лисичанськ визначаеться тим, що ця лшя з'еднана з единим у РФ приватним мапстральним нафто-проводом - Каспшським трубопровiдним консор-
цiумом (КТК): Тенгiз - Тихорецьк - Новоросшськ. 1снуе також законсервована гкка Лисичанськ -Кременчуцьк (потужнiсть 8 млн т). За тдсумками 2016 р., обсяг експорту нафти через нафтотермь нал Каспiйського трубопровiдного консорцiуму (КТК) вирю на 3,6 % порiвняно з 2005 р. i склав 44,3 млн. У 2017 р. Казахстан розраховуе збкьши-ти експортш потужност КТК до 67 млн т на рш [23]. Отже, вкьш потужностi КТК можуть скласти 23 млн т. Основш ризики цього маршруту також пов'язаш з обсягом нафтовидобутку в Казахстан^ а отже, й обсяги iмпорту CPC Blend в Украшу також будуть у дiапазонi 1-2 млн т. У ачш - жовт-ш 2016 р. експорт нафти в Украшу з Казахстану склав 442,6 тис. т, що, однак, бкьш шж у 2 рази бкьше вкповкного перюду 2015 р. [11];
Найбкьший експортний потенцiал нафтових постачань мае РФ, яка тривалий час залишалася монополiстом у iмпортi нафти в Украшу. Отже, задовольнити необхкш нафтовi потреби Украши можна, як i ранше, за допомо-гою нафтопроводу «Дружба», яким транспортуеться ви-сокоарчана росiйська нафта сорту Urals в европейському напрямь Однак, як затверджено в Методичних рекоменда-щях щодо розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши. частка iмпорту палива з одшё краши у загальному обсязi його iмпорту не може перевищувати 30 % [24], тому зазна-чений критерiй накладае обмеження на обсяги выбору нафти з мiжнародного нафтопроводу «Дружба» украшською стороною. Таким чином, обсяг росшського iмпорту нафти в Украшу не може перевищувати 2,0 млн т в 2017 р. та 2,1 млн т в 2030 р.
Мiжнародний напрям нафтових постачань передба-чае приеднання Украши до глобального нафтового ринку й укладання контракт на поставку нафти з провкними крашами - ïi експортерами, зокрема крашами ОПЕК. Однак складшсть цього напряму зовншшх нафтових постачань обумовлюеться системою ïi транспорту через турець-к затоки, що обумовлюе прiоритетнiсть цього маршруту нафтопостачань за залишковим принципом. Отже, потреби Украши за цим напрямом зовншшх постачань можуть скласти вк 1,5 млн т в 2017 р. до 1,9 млн т в 2030 р. Максимальний розмiр танкерiв, яким дозволена навиащя в протоках Босфор i Дарданелли, становить 150 тис. т [25], за мiжнародною класифжащею це крупнотонажш танкери 2 класу LR2 дедвейтом вк 80 до 159,9 тис. т. Щорiчно через протоки перевозиться близько 150 млн т нафти та близько 105 млн т нафтопродукпв, проходять близько 50 тис. суден [26] Задля реалiзацiï цього маршруту УкраМ може знадобитися фрахтування вк 10 до 13 крупнотонажних на-фтотанкерiв (це становить 0,04 % щорiчного трафжу через Босфор), ршень завантаженостi турецьких заток зросте на 2-3 години на рж.
Загалом, якщо прийняти загальний обсяг нафто-вих потреб в УкраМ (9 млн т в 2017 р.), бажана структура нафтових постачань може мати такий вигляд: 2,5 млн т (23 %) - власний видобуток, поставки росшсько1 нафти -2 млн тонн (22 % вк загальних потреб або 30 % вк обсягу iмпорту кожно'О, азербайджансько1, казахстансько1 через турецьи протоки - 1,5 млн т (17 % або 23 %).
Збкьшення глибини нафтопереробки (ОЦ 2.1. ЗГНП) вкповкае за забезпечення конкурентоспроможност укра-
Мьких нафтопродукпв в умовах вступу Украши до СОТ та штеграцп до европейського енергоринку. Бкьшкть розвинутих европейських краш мають власну розвинену нафтопереробку, засновану на iмпортнiй нафтовш сиро-винi, тодi як украМький нафтопереробний комплекс пе-ребувае у станi глибоко1 кризи, а нацюнальний споживач моторного палива задовольняе власш потреби за рахунок iмпортованиx нафтопродуктав. В паливно-енергетичному баланс Украши за 2015 р. нафта займала незначну питому вагу - 3,2 %, тодi як частка нафтопродукпв у структурi кш-цевого енергоспоживання склала 18,6 %, а залежшсть вiд ïx iмпорту сягла 82,5 % [11]. У той же час в 6С значущкть нафти становила в 2014 р. - 34,3 %, нафтопродуктш - 43,5 %, а в цкому зазначене регюнальне об'еднання слк вважати нетто-експортером нафтопродуктш: обсяг експорту моторного палива складав 4,2 % вк ïx виробництва [10].
Очевидним слк вважати ненасичешсть нацюналь-ного ринку моторним паливом: при стимулюючих факторах розвитку нацiональноï економжи (зростання ВВП на душу населення ^ зростання доходш населення ^ моторизащя населення, зростання ВВП ^ зростання об-сяг:в вантажоперевезень) потреби в нафтопродуктах будуть зростати. Отже, поточна ситуащя в нафтопереробнiй промисловост створюе виклики не ткьки енергетичнш, а й нацiональнiй безпецi загалом. Основною причиною зане-паду украшського нафтопереробного комплексу сл1д вважати його нерентабельней. пор^вняно з европейськими заводами-аналогами внасл^ок вiдсутностi сучасних технологш глибокоï нафтопереробки. Наразi технологи глибо^ нафтопереробки складають лише 12,9 % вк сумарноï первинноï нафтопереробки та включають лише установки каталтичного крекшгу на Лисичанському та Кременчуцькому НПЗ, а також термiчного крекшгу - Дрогобичський та Над^рнянський НПЗ - 7,2 % та 0,6 % вк загального обсягу первинноï нафтопереробки вкпо-вiдно [27]. Можна констатувати суттеве вiдставання Украïни вк краïн 6С за показником виходу свiтлиx продуктов - на 17 % в 2014 р., та наявний, однак некритичний, розрив за глибиною нафтопереробки - на 3 %.
Зазначене вкставання в енергоефективност украшського нафтопереробного комплексу вк европейського ви-магае вiд першого впровадження радикальних крокiв щодо його реконструкцп та модернiзацiï. За умов вкмови вiд iмпорту нафтопродукт^в та орiентацiю на iмпорт сироï нафти потреби нафтопереробного комплексу Украши в рк-ких вуглеводнях можуть скласти вк 12,2 млн т в 2021 р. до 11,5 млн т в 2030 р. При цьому вихк товарного мазуту буде поступово скорочуватися: вк 2,4 млн т. в 2021 р. до 1,8 млн т в 2030 р. Вкмова вк, iмпорту готових нафтопро-дукпв вимагатиме завантаження украшських НПЗ.
Вважаеться доцiльним завантажити обсяги 3 НПЗ Украши, що мають найвищий ревень складностi за шдек-сом Нельсона (Лисичанський - 8,2, Кременчуцький - 6,6 та Одеський - 3,5 [28]), осккьки на ïx модершзащю потрiбно витратити менше коштiв пор^вняно з бкьш застаркими НПЗ, та Шебелинський ГПЗ на обсяг видобутку газоконденсату в УкраМ. Дрогобичський та Надвiрнянський НПЗ, зважаючи на ïx технолопчну вксталкть (iндекс Нельсона кожного з них - 3,0 [28]), можливо продовжувати викорис-товувати як нафтовi та нафтопродуктовi термiнали. При цьому доцкьно модернiзувати ïx виробництво та збуду-вати новi установки пдроочищення готового дизельного
паливо, щоб отримати його з фiзико-хiмiчними властивос-тями, що вiдповiдають класу палива 6вро-5. Доцiльнiсть таких напрямiв пов'язана iз дизелiзацiею транспортного сектора як в УкраШ (спiввiдношення попиту на дизельне паливо до попиту на бензин склало 2,14 у 2015 р. проти 1,22 у 2006 р.), так i в 6С (наразi вкчуваеться дефщит дизельного палива, що його iмпортна залежшсть за дизель-ним паливом склала 6,2 % та порiвняно iз 2006 р. зросла на 1,2 %), та прогнозуеться подальше зростання потреб у цьо-му видi нафтопродукпв.
Курс на збiльшення потужностей украшських НПЗ за рахунок упровадження процеав глибоко'1 переробки нафти передбачае впровадження таких технологш, як уповкьне-не коксування, гiдрокрекiнг, термiчний крекшг, вiсбрекiнг. При цьому найбiльший вихк свiтлих нафтопродуктiв дося-гаеться при комбшуванш процесiв вiсбрекiнгу, коксування i термiчного крекiнгу: 0,55 т на 1 тонну гудрону [29].
Замщення нафти нащональним енергопотенцiалом (ОЦ 2.2. ЗННЕП) передбачае максимiзацiю використання власного енергетичного потенщалу для забезпечення виробництва моторного палива. Скудшсть доведених запаав нафти та вузький дiапазон нарощування нафтовидобутку в Украïнi обумовлюе необхiднiсть розбудови нацiональ-ного ресурсного циклу моторного палива за рахунок його доповнення шшими складовими, зокрема, технологiями «вугiлля в паливо» - Coal-To-Liquids (CTL) або «газ в паливо» - Gas-To-Liquids (GTL). Прюритет при цьому нада-еться технологй CTL, однак не виключаеться можливкть у довгостроковш перспективi в разi розбудови власного газового потенщалу (реашмащя виснажених свердловин i глибинне буршня дозволять суттево наростити обсяги га-зовидобутку в УкраШ - до 27 млрд куб. м протягом 5-7 роив, а полiтика енергоощадносп, навпаки, скоротити газовi потреби на 30 - 50 %) використання технологи GTL.
Отже, газифшащя вугкля з отриманням синтез-газу та синтетичного рккого палива (СРП) вважаеться одним iз найбкьш перспективних застосувань вугкьного потенщалу Украши. Виробництво СРП сл1д розглядати як страте-гiчний напрям диверсифжацп сировинних постачань, а виробництво свгглих нафтопродуктiв з них - як мобшзацш-ний резерв, що здатний забезпечити потреби в моторному паливi нащонально'1 економiки вiд впливу рiзних пол1тико-економiчних шоив. Згiдно з Моделлю короткостроково'1 енергетично'1 безпеки Miжнародного енергетичного агентства найоптимальншим е ршень запасiв нафтопродуктiв, що забезпечуе покриття поточних потреб у бкьш шж 9-тижневий перiод [30]. При помiрному зростаннi потреб у моторному паливi складають його добовi споживання (25 тис. т на добу), виробнича потужшсть заводу iз зркжен-ня вугкля мае скласти 2 млн т або 5,5 тис. т на добу (при рiвнi виходу свгглих нафтопродуктш 75 %) - для створення стратепчного резерву протягом року. Таким чином, можна створити постшний стратепчний резерв на 60 д16, а опера-цшний резерв складатиме 12 д1б.
В свт в1дом1 декiлька технологiй зрiдження вугкля: непряме зр!дження (комерцiйно апробована технолопя, що використовуеться компанiею Sasol, (загальна енергоефек-тивн1сть - приблизно 40 %), пряме зркження (потенцiйно бкьш ефективний метод (загальна енергоефективнiсть -60-70 %), який був обраний для цкей проекту китайсько'1 компани Shenhua). П1двищити енергоефективнiсть першо-
го методу можливо за рахунок технологи плазмово'1 гази-фiкацiï, що дозволяе змшувати р1зну сировину та гарантуе повне згорання вихкно'1 сировини з отриманням синтез-газу та шлаку (глибина переробки може сягти 96-98 %). Основш компанп, що володшть передовими технолопя-ми зрiджування вугкля: Cheveron, General Electric, Lurgi, ExxonMobil, Sasol i Shell [31].
Ви61р конкретно'1 технологи визначаеться стадiею техшко-економ!чного обгрунтування проекту. Основними завданнями тд час реалiзацiï цього iнновацiйного прюри-тету е: детальна розробка проектно-кошторнисно'1 доку-ментаци; 6уд1вництво основних i допом!жних примiщень, спорудження iнженерних комунжацш; ви61р технолопчно-го обладнання, його розмщення, монтаж i наладка; випуск опитно-промислово'1 парти та отримання сертифжату в1дпо-в1дност1; комерцiйний випуск СРП. Термш буд1вництва таких заводов складае 3-4 роки, тобто за умов початку робгт у 2017 р. в 2020 р. можливо отримати опитно-промислову партш, а в 2021 р. - розпочати комерцшне виробництво. Основними ризиками швестицшно'1 привабливосп технологи CTL е: велии швестицшш витрати (питом! каштальш витрати на 1 т вугкля усереднено доршнюють 1 тис. дол. США); неви-значешсть щодо ц1н на нафту в довгостроковш перспектив^ питання захисту навколишнього середовища [31].
Разом 1з змщненням паливно'1 безпеки кра'1ни виробництво СРП виршуе ряд соцiально-економiчних завдань: по-перше, сприяе створенню нових робочих мюць як на самому гадприемств^ так i в шахтарських поселеннях по-близу видобутку; забезпечуе рентабельшсть видобутку бурого вугкля та сприяе зростанню ВВП краши за рахунок створення ново'1 додано'1 вартостi.
Економ1я моторного палива (ОЦ 3.1. ЕМП) визначае потенщал енергозбереження моторного палива на стадп його кшцевого споживання. При цьому визначальними чинниками тако'1 економй е зростання потреб у моторному паливi за рахунок, з одного боку, збкьшення моторизаци населення та його мобкьносп, зростання о6сяг1в вантажо-та пасажироперевезень, а з шшого - впровадження нових прогресивних технологш у транспортному секторь Поточ-н1 тенденцй в транспортному ^^ор! Укра'1ни за напрямом споживання моторного палива можна визначити в такому:
■ дизелiзацiя транспортного сектора: якщо у 2005 р. спшвкношення попиту на дизельне паливо до бензину складало 1,22, у 2012 р. - 1,46, то в 2014 р. -1,68, а в 2015 р. - 2,17 - дизельне паливо стае найбкьш лквкним i затребуваним товаром у транспортному сектор^
■ замша бензину на шш1 види вуглеводневого палива. У 2010 р. в Украш було зареестровано 51 тис. од. транспортних засобш, обладнанних ГБО, а в 2014 р. - 107 тис. од. Споживання сумь ш1 пропан-бутану зросло з 430 тис. т в 2006 р. до 846 тис. т в 2015 р.;
■ зростання ккькосп електромобшв. У 2014 р. було зареестровано 50 електромобшв, в 2015 р. -близько 400, в 2016 р. - 1630 (станом на 11.2016);
■ поширення використання бюпаливних компо-ненпв. У 2015 р. обсяг споживання рккого бю-палива становив 53 тис. т, хоча цей показник мав тенденщю до скорочення пор^вняно з 2013 р. на 13 тис. т внаслкок вксутносп дiевих оргашза-
цiйно-економiчниx меxанiзмiв (зокрема, вiдмiна у 2015 р. положень ст. 2 Закону Украши «Про аль-тернативнi види палива» про обов'язковий вмкт бiоетанолу в бензинах моторних [32]).
В цкому зазначеш тенденцп вiдповiдають крашам 6С. З огляду на вищезазначене та враховуючи ненасиче-нiсть ринку моторного палива в УкраШ, можна спрогнозу-вати помiрний темп зростання його споживання - серед-ньорiчний темп приросту його споживання встановлено лише на рiвнi 1 % iз змщенням акцентiв у бiк ненафтових видш моторного палива.
Досягти таких показникш можливо завдяки шнова-цшним заходам на стада його кшцевого споживання:
■ переоснащенню транспортного парку бкьш енер-гоефективними транспортними засобами. Напри-клад, зростання ккькосп транспортних засобiв в Украïнi можна компенсувати зростанням ïx паливно'1 економiчноï за рахунок використання турбова-них двигунiв внутрiшнього згоряння та удоскона-лення трансмiсiï, поширення пбридних транспортних засобiв, полегшення кузова, використання сучасних каучуюв i гум при виготовленнi шин. Так, 1нститут енергетичних досл1джень РАН прогнозуе у 2040 р. скорочення споживання моторного палива в легкових автомобкях до 4 л на 100 км [33];
■ поширенню використання бюпалива. Завдяки мщним фшансовим мехашзмам (вкмШ вiд уплати податкiв, дотащям для виробникiв) бiопаливо набуло активного розвитку у крашах 6С, тодi як украшський споживач зорiентував сво'1 потреби на iншi види моторного палива iз традицш-них видiв вуглеводнiв - це зрiдженi нафтовi гази (пропан-бутанова сумiш) i метан. Маючи значш потужностi з виробництва етанолу та за умов на-явност вiдповiдниx органiзацiйно-економiчниx мехашзмш в Украïнi, е можливостi значного по-ширення цього виду енергозабезпечення транспортного сектора;
■ електрифкацп рiзниx видiв транспортних за-собiв i створенню вкповкно'1 iнфраструктури. Стратегiчною цiллю МШстерства шфраструкту-ри Украши е забезпечення за допомогою дiевиx органiзацiйно-економiчниx меxанiзмiв частки продажу нових електромобiлiв на ршш 15 %
у 2020 р. [34]. За даними 6вропейсько'1 асощацп ав-томобiльноï логiстики, до 2030 р. кожен третш ав-томобiль у бврош стане електричним, а з 2030 р. зi шщативи «зелених» у Нiмеччинi буде заборонена реестращя нових автомобiлiв з будь-якими дви-гунами внутрiшнього згоряння [35]. Отже, маючи значний потенщал нарощування автопарку, Укра'1-на повинна зорiентувати сво'гхх споживачiв на при-дбання гiбридниx та електричних автомобшв; ■ оптимiзацiï транспортного трафiку в УкраШ, не-досконалiсть якого в УкраШ може бути шдтвер-джена таким показником, як кiлькiсть загиблих у ДТП: зважаючи на низьку моторизащю населення (у 2,7 разу менша за Шмеччину) ккьисть загиблих у ДТП в УкраШ склало 7,9 % вк загально'1 чисельностi населення (проти 4,2 % в Шмеччиш). Оптимiзацiя дорожнього трафку в 6С у 20002014 р. дала змогу скоротити кiлькiсть смертель-них випадкiв на дорогах у Шмеччиш - в 2,2 разу (з 7503 у 2000 р.), у Францп - у 2,4 разу (з 8080 у 2000 р.). В УкраШ цей показник мав мшливу динамку - максимальниий ршень було зафксовано у 2007 р. - 8404 оаб. Отже, складовою сталого розвитку Украши вважаеться ефективна страте-пя розвитку транспортного сектора i паливного сектора зокрема: будшництво нових транспортних розв'язок, оптимiзацiя дорожно-транспортних по-токiв зможе суттево вплинути на обсяги спожи-вання моторного палива. Узагальнення визначених напрямш розвитку паливного сектора Украши до-зволяе встановити таю шдикативш цiлi (табл. 2). Висновок. Загалом змiцнення паливно'1 безпеки Украши у сферi користування ркким паливом пов'язано з проведенням штерактивно'1 модернiзацiï цiеï галузi. У зв'язку з цим необхкно врахувати й адаптувати досвiд 6С з реформування ринку моторного палива на шляху ста-новлення нацюнально'1 паливно'1 безпеки.
Розвиток украшського ринку моторного палива мае бути пов'язаний iз забезпеченням рiзноманiтностi зовнiш-нix поставок нафти та повного задоволення нацюнальних потреб за рахунок власного виробництва моторного палива, збкьшення виходу свгглих нафтопродуктш i глибини нафтопереробки украшських НПЗ, будiвництва заводу з виробництва синтетичного рккого палива та створення його
Таблиця 2
Цiльовi кiлькiснi показники розвитку сфери користування рщким паливом нацiональноï економки
Показник 2017 2021 2025 2030
Енергетична залежысть вщ iмпорту нафти, % 72 67 58 61
Енергетична залежысть вiд iмпорту нафтопродуктiв, % 43 0 0 0
Видобуток нафти та газового конденсату, млн т 2,5 4 5 4,5
1мпорт нафти 6,5 8,2 7 7
Переробка сироТ нафти, млн т 9,0* 12,2 12 11,5
Виробництво свгглих нафтопродутв, млн т 4,4 6,6 7,0 7,4
Вихщ свiтлих нафтопродуктiв, % 49,4 53,9 58,4 64,1
Виробництво моторного палива з вугтля, млн т 0 1,5 1,5 1,5
Споживання моторного палива 7,8 8,1 8,5 8,9
* - за умов завантаження ткьки Кременчуцького НПЗ i Шебелинського ГПЗ
мобшзацшного резерву, поширення використання електромобшв i бюпалива в транспортному œ^^i та впровадження сучасних стандарпв якосп для транспортних засо-61в, а також оптимiзацiï дорожно-транспортних поток1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. World Energy Outlook 2015 // International Energy Agency. URL: http://www.worldenergyoutlook.org/weo2015/
2. Бтуха А. А. Проблеми та перспективи розвитку ринку нафтопродукпв у контекст забезпечення енергетичноТ безпеки // Нацюнальний iнститут стратегiчних дослiджень. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/nafta-89ffa.pdf
3. Бурлака Г. Стратегия нефтепродуктообеспечения как составляющая энергетической безопасности Украины //УкрРуд-пром. URL: http://ukrrudprom.com:85/digest/Strategiya_nefte-produktoobespecheniya_kak_sostavlyayushchaya_ene.html
4. Витвицький Я. С. Eкономiчна оцшка гiрничого капiталу нафтогазових компанш: монографiя. lвано-Франкiвськ: 1ФН-ТУНГ, 2007. 431 с.
5. Дорошенко В. М., Зарубш Ю. О., Гришаненко В. П., Проко-пiв В. й., Швидкий О. А. Основы напрями вдосконалення систем розробки родовищ та потенщал нарощування видобутку нафти в УкраТы. Нафтогазова галузь Украни. 2013. № 2. С. 27-30.
6. Лукин О. £. Вуглеводневий потенщал надр Украши та основы напрями його освоення. Вкник Национально! академп наук Украни. 2008. № 4. С. 56-67.
7. Шидловський А. К., Вiхор£в Ю. О., Пнайло В. О. Енергетич-ы ресурси та потоки. Кив: Укр. енциклопед. знання, 2003. 472 с.
8. Шптевський В. В., Сапронов Ю. А., Салашенко Т. I. Ана-лiтичнi аспекти оцiнки енергетичноТ залежностi в нафтодефi-цитних кра'шах. Проблеми економiки. 2013. № 1. C. 14-21.
9. Кизим М. О., Шптевський В. В., Салашенко Т. I., Борщ Л. М. 1дентифта^я нацюнальноТ моделi енергетичноТ безпеки Украши: системы складовi та прюритеты напрями. Ызнес 1нформ. 2016. № 6. С. 79-88.
10. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database
11. Державна служба статистики Украши: офщ. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
12. Мшеральы ресурси Украши: щорiчник. Кив: ДНВП «Геошформ Укра'Тни», 2014. 270 с.
13. Ливень О. Среднесрочные перспективы добычи нефти и газа в Украине // ЭСКО: электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы» 2011. № 4. URL: http://journal.esco.co.ua/2011_4/art039.htm
14. Газовi лщензп: приватна колещя. Як знищуеться дер-жавний сектор газовидобування // Главком. URL: http://glavcom. ua/publications/gazovi-licenziji-privatna-kolekciya-yak-znishchu-jetsya-derzhavniy-sektor-gazovidobuvannya-364634.html
15. Шевчук С. Мечты о независимости: добыча нефти и газа в Украине // Независимый аудитор. URL: http://n-auditor. com.ua/ru/component/na_archive/1074?view=material
16. Состояние отраслевых объектов // Институт нефти УАН. URL: http://oil-institute.com/index.php?id=12
17. ДП «Науканафтогаз». URL: http://www.naukanaftogaz. com/index.php?option=com_content&view=article&id=19&Itemi d=4&lang=ru
18. Княжанский В. Добыча газа и нефти в Украине: мифы и реальность // Finance.UA. URL: http://news.finance.ua/ru/news/-/344812/dobycha-gaza-i-nefti-v-ukraine-mify-i-realnost
19. Лукин А. Е. Углеводородный потенциал больших глубин и перспективы его освоения в Украине. Вкник Национально! академп наук Украни. 2014. № 5. С. 31-36.
20. Эксперт: 5 причин, почему нефтепровод «Одесса-Броды» не заработает // EurAsia Daily. URL: https://eadaily.com/ ru/news/2016/07/14/ekspert-5-prichin-pochemu-nefteprovod-odessa-brody-ne-zarabotaet
21. Опинах P. Состояние и перспективы добычи азербайджанской нефти // Зеркало недели. URL: http://gazeta.zn.ua/ ECONOMICS/sostoyanie_i_perspektivy_dobychi_azerbaydzhan-skoy_nefti.html
22. Первая партия азербайджанской нефти прибыла в Украину // Л1ГА.Бизнес. URL: http://biz.liga.net/all/tek/novosti/3577338-per-vaya-partiya-azerbaydzhanskoy-nefti-pribyla-v-ukrainu.htm
23. Экспорт нефти через терминал КТК в 2016 г. вырос до 44,3 млн т. План на 2017 г. - 65 млн т // Neftegaz.RU. URL: http:// neftegaz.ru/news/view/157221-Eksport-nefti-cherez-terminal-KTK-v-2016-g-vyros-do-443-mln-t.-Plan-na-2017-g-65-mln-t
24. Методичы рекомендаци щодо розрахунку рiвня еко-номiчноl' безпеки Украши: Наказ Мастерства економiчного розвитку i торгiвлi Украши вщ 29.10.2013 № 1277. URL: http:// cct.com.ua/2013/29.10.2013_1277.htm
25. Новороссийский морской торговый порт: кому достанутся 20 %? // ТОПНЕФТЕГАЗ. URL: http://www.topneftegaz. ru/analisis/view/8091
26. Забелло Е. Босфор и Дарданеллы: окно превращается в форточку // РБК. Экономика. URL: http://www.rbc.ru/economics /17/10/2012/5703fe249a7947fcbd4417e0
27. Назарчук Л. М. Инновации в нефтегазовый комплекс: монография. Киев: Национальная академия управления, 2007. 280 c.
28. PKN ORLEN Capital Group // PKN ORLEN. URL: http:// www.orlen.pl/en/investorrelations/Documents/Company_ overview_ENG_4Q14_final.pdf
29. Ахмадова Х. Х., Абдулмежидова З. А., Кадиев Х. М., Сыркин А. М. Применение процесса висбрекинга в составе комбинированных схем переработки нефти // Нефтегазовое дело: электрон. науч. журнал. 2011. № 2. URL: http://ogbus.ru/ authors/Akhmadova/Akhmadova_1.pdf
30. Measuring Short-Term Energy Security // International Energy Agency. URL: http://www.iea.org/publications/freepublica-tions/publication/Moses.pdf.
31. Козак М. Конверсия угля в жидкие углеводороды в Польше // Секретариат Энергетической Хартии. URL: http:// www.energycharter.org/fileadmin/DocumentsMedia/Thematic/ CTL_in_Poland_2008_ru.pdf
32. Про альтернативы види палива: Закон Украни вщ 14.01.2000 № 1391-XIV // База даних «Законодавство УкраТни»/Верхо-вна Рада Украни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1391-14
33. Прогноз развития энергетики мира и россии до 2040 // Институт энергетических исследований РАН. URL: https:// www.eriras.ru/files/prognoz-2040.pdf
34. Княжанский В. Министр купит электромобиль... недорого // День. Kyiv.UA. URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/ekono-mika/ministr-kupit-elektromobil-nedorogo
35. Когда мир полностью откажется от автомобилей с ДВС // AUTO-Consulting. URL: http://www.autoconsulting.com. ua/article.php?sid=37892
REFERENCES
Akhmadova, Kh. Kh. et al. "Primeneniye protsessa visbrek-inga v sostave kombinirovannykh skhem pererabotki nefti" [The use of the viscosity breaking process as part of the combined schemes of oil refining]. Neftegazovoe delo. http://ogbus.ru/au-thors/Akhmadova/Akhmadova_1.pdf
Bilukha, A. A. "Problemy ta perspektyvy rozvytku rynku naf-toproduktiv u konteksti zabezpechennia enerhetychnoi bezpeky" [Problems and prospects of development of the market of petroleum products in the context of energy security]. http://www.niss. gov.ua/content/articles/files/nafta-89ffa.pdf
Burlaka, G. "Strategiia nefteproduktoobespecheniya kak sostavlyayushchaya energeticheskoy bezopasnosti Ukrainy" [Strategy supply as a component of energy security of Ukraine]. UkrRud-prom. http://ukrrudprom.com:85/digest/Strategiya_nefteproduk-toobespecheniya_kak_sostavlyayushchaya_ene.html
Doroshenko, V. M. et al. "Osnovni napriamy vdoskonalen-nia system rozrobky rodovyshch ta potentsial naroshchuvannia vy-dobutku nafty v Ukraini" [The basic directions of perfection of system of deposits development and the potential for increasing oil production in Ukraine]. Naftohazova haluz Ukrainy, no. 2 (2013): 27-30.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: ofits. sait. http:// www.ukrstat.gov.ua/
DP «Naukanaftohaz». http://www.naukanaftogaz.com/index. php?option=com_content&view=article&id=19&Itemid=4&lang=ru Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat/data/database "Ekspert: 5 prichin, pochemu nefteprovod «Odessa-Brody» ne zarabotayet" [Expert: 5 reasons why the oil pipeline «Odessa-Brody» does not work]. EurAsia Daily. https://eadaily.com/ru/ news/2016/07/14/ekspert-5-prichin-pochemu-nefteprovod-odes-sa-brody-ne-zarabotaet
"Eksport nefti cherez terminal KTK v 2016 g. vyros do 44, 3 mln t. Plan na 2017 g. - 65 mln t" [Oil exports via CPC terminal in 2016 rose to 44.3 million tons. The plan for 2017 to 65 million tons]. Neftegaz. RU. http://neftegaz. ru/news/view/157221-Ek-sport-nefti-cherez-terminal-KTK-v-2016-g-vyros-do-443-mln-t.-Plan-na-2017-g-65-mln-t
"Hazovi litsenzii: pryvatna kolektsiia. Yak znyshchuietsia derzhavnyi sektor hazovydobuvannia" [Gas license: private collection. How destroyed the public sector of gas production]. Hlavkom. http://glavcom.ua/publications/gazovi-licenziji-privatna-kolekci-ya-yak-znishchujetsya-derzhavniy-sektor-gazovidobuvannya-364634.html
Knyazhanskiy, V. "Dobycha gaza i nefti v Ukraine: mify i re-alnost" [The oil and gas production in Ukraine: myths and reality]. Finance.UA. http://news.finance.ua/ru/news/V344812/dobycha-gaza-i-nefti-v-ukraine-mify-i-realnost
Kyzym, M. O. et al. "Identyfikatsiia natsionalnoi modeli en-erhetychnoi bezpeky Ukrainy: systemni skladovi ta priorytetni napriamy" [Identification of national models of energy security of Ukraine: system components and priorities]. Biznes Inform, no. 6 (2016): 79-88.
Kozak, M. "Konversiya uglya v zhidkiye uglevodorody v Polshe" [The conversion of coal into liquid hydrocarbons in Poland]. Sekretariat Energeticheskoy Khartii. http://www.energycharter.org/ fileadmin/DocumentsMedia/Thematic/CTL_in_Poland_2008_ru.pdf Knyazhanskiy, V. "Ministr kupit elektromobil... nedorogo" [The Minister will buy a electric car. inexpensive]. Den.Kyiv.UA. https://day.kyiv.ua/ru/article/ekonomika/ministr-kupit-elektromo-bil-nedorogo
"Kogda mir polnostyu otkazhetsya ot avtomobiley s DVS" [When the world will completely abandon cars with internal combustion engines]. AUTO-Consulting. http://www.autoconsulting. com.ua/article.php?sid=37892
Lukyn, O. Ye. "Vuhlevodnevyi potentsial nadr Ukrainy ta osnovni napriamy yoho osvoiennia" [Hydrocarbon potential of mineral resources of Ukraine and the main directions of its development]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 4 (2008): 56-67.
Lukin, A. E. "Uglevodorodnyy potentsial bolshikh glubin i perspektivy yego osvoyeniya v Ukraine" [Hydrocarbon potential of the great depths and prospects of its development in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 5 (2014): 31-36.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://cct.com. ua/2013/29.10.2013_1277.htm
Liven, O. "Srednesrochnyye perspektivy dobychi nefti i gaza v Ukraine" [Medium-term oil and gas production in Ukraine]. ESKO. http://journal.esco.co.ua/2011_4/art039.htm
[Legal Act of Ukraine] (2000). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1391-14
Mineralni resursy Ukrainy [Mineral resources of Ukraine]. Kyiv: Heoinform Ukrainy, 2014.
"Measuring Short-Term Energy Security" International Energy Agency. http://www.iea.org/publications/freepublications/ publication/Moses.pdf
"Novorossiyskiy morskoy torgovyy port: komu dostanutsya 20%?" [Novorossiysk commercial sea port: who gets 20%?]. TO-PNEFTEGAZ. http://www.topneftegaz.ru/analisis/view/8091
Nazarchuk, L. M. Innovatsii v neftegazovyy kompleks [Innovation in the oil and gas industry]. Kyiv: Natsionalnaya akademiya upravleniya, 2007.
Opinakh, R. "Sostoyaniye i perspektivy dobychi azerbayd-zhanskoy nefti" [Status and prospects of extraction of Azeri oil]. Zerkalo nedeli. http://gazeta.zn.ua/ECONOMICS/sostoyanie_i_per-spektivy_dobychi_azerbaydzhanskoy_nefti.html
"PKN ORLEN Capital Group" PKN ORLEN. http://www. orlen.pl/en/investorrelations/Documents/Company_overview_ ENG_4Q14_final.pdf
"Pervaya partiya azerbaydzhanskoy nefti pribyla v Ukrainu" [The first batch of Azerbaijani oil arrived in Ukraine]. LIGA. Biznes. http://biz.liga.net/all/tek/novosti/3577338-pervaya-partiya-azer-baydzhanskoy-nefti-pribyla-v-ukrainu.htm
"Prognoz razvitiya energetiki mira i Rossii do 2040" [The energy Outlook of the world and Russia up to 2040]. Institut energet-icheskikh issledovaniy RAN. https://www.eriras.ru/files/prognoz-2040.pdf
"Sostoyaniye otraslevykh obektov" [The status of industrial sites]. Institut nefti UAN. http://oil-institute.com/index.php?id=12 Shpilevskyi, V. V., Sapronov, Yu. A., and Salashenko, T. I. "Analitychni aspekty otsinky enerhetychnoi zalezhnosti v nafto-defitsytnykh krainakh" [Analytical aspects of assessment of energy dependence in the countries avtodeli]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2013): 14-21.
Shydlovskyi, A. K., Vikhoriev, Yu. O., and Hinailo, V. O. Enerhet-ychni resursy ta potoky [Energy resources and flows]. Kyiv: Ukrainski entsyklopedychni znannia, 2003.
Shevchuk, S. "Mechty o nezavisimosti: dobycha nefti i gaza v Ukraine" [Dreams of independence: oil and gas production in Ukraine]. Nezavisimyy auditor. http://n-auditor.com.ua/ru/compo-nent/na_archive/1074?view=material
Vytvytskyi, Ya. S. Ekonomichna otsinka hirnychoho kapitalu naftohazovykh kompanii [Economic evaluation of the mining capital of oil and gas companies]. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 2007.
"World Energy Outlook 2015" International Energy Agency. http://www.worldenergyoutlook.org/weo2015/
Zabello, E. "Bosfor i Dardanelly: okno prevrashchayetsia v fortochku" [The Bosporus and the Dardanelles: window turns the window]. RBK. Ekonomika. http://www.rbc.ru/economics/17/10/2 012/5703fe249a7947fcbd4417e0
