УДК 658
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ПОЛОЖЕННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
пвдприемствАми
Зубенко В.О., к.е.н, доцент, Лiман 1.В., маг^тр (УкрДУЗТ)
В cmammi доведена необх1дн1сть та своечастсть формування адаптивной системи управлтня тдприемством. Детальний та обхрунтований аналiз генезису поняття дозволив дтти висновку, що тд адаптивним управлтням ^iд розумти систему управлтня, яке дозволяе тдприемству своечасно та ефективно реагувати на вЫ змти в зовншньому та внутршньому середовищах, що в цшому забезпечуе конкурентоспроможтсть тдприемства. В статтi окреслеш головт особливостi адаптивной системи управлтня. Проведем до^дження свiдчать про доцшьтсть використання сучасним тдприемствам матричное системи управлтня.
Ключов1 слова: управлтня, адаптивне управлтня, тдприемство, система управлтня
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯМИ
Зубенко В.А., к.э.н, доцент, Лиман И.В., магистр (УкрГУЖТ)
В статье доказана необходимость и своевременность формирования адаптивной системы управления предприятием. Подробный и обоснованный анализ генезиса понятия позволил прийти к выводу, что под адаптивным управлением следует понимать систему управления позволяющая предприятию своевременно и эффективно реагировать на все изменения во внешнем и внутреннем средах, что в целом обеспечивает конкурентоспособность предприятия. В статье рассмотрены главные особенности адаптивной системы управления. Проведенные исследования свидетельствуют о целесообразности использования современным предприятиям матричной системы управления.
Ключевые слова: управление, адаптивное управление, предприятие, система управления
CONCEPTUAL PROVISIONS OF ADAPTIVE MANAGEMENT
COMPANIES
Zubenko V. A., candidate of economic sciences, associate professor, Liman I.V., master (USUof RT)
The article proves the necessity and timeliness of formation of adaptive system for managing enterprise in contemporary business conditions, variability and ambiguity. Detailed and reasoned analysis of the Genesis of the concept was allowed to come to the conclusion that under adaptive management should understand the management system that
© Зубенко В.О., Лiман IB.
BicHHK економпки транспорту i промисловост № 55, 2016
92
allows the company to timely and effectively respond to changes in the external and internal environments that, in General, ensures the competitiveness of the enterprise. The article describes the main features of the adaptive control system. It is proved that, for constructing the adaptive control system should pay attention to the function and structure of the enterprise management. The conducted researches testify to expediency of use of the modern companies matrix management.
Key words: management, adaptive management, enterprise systems management
Постановка проблема та ïï зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Складшсть сучасних eK0H0MÏ4HHX вщносин i вщповщно негативний вплив зовшшнього середовища на вггчизняш пщприемства ставлять перед управлшцями ряд завдань. Вирiшення цих завдань вимагае розробки нових, бшьш досконалих методiв управлiння, що дозволяють вiтчизняним пiдприемствам балансувати мiж такими притаманними украшськш економiцi реалiями, як обмеженють фiнансових ресурсiв, застарiла технологична база, енерго- i матерiаломiсткi технологи виробництва, з одного боку, i необхщнють вщповщати вимогам сучасного
економiчного оточення - з iншого. Для цього, насамперед, необхщно впровадити таю методи управлiння, якi дозволять шновацшно розвивати пiдприемство у вiдповiдностi з його можливостями та потребами.
Аналiз останн1х до^джень i публЫацш. На сьогодш тема дослщження теоретичних основ управлшня
вiтчизняними пiдприемствами та окреслення напрямюв ïx розвитку досить популярна, ш присвячена цiла низка праць за авторством: В.Л. Диканя,
0.В. Шраменко, Н.В. Якименко [1], Р.А.Фатхутдинова [2], А. М. Смолкiна [3] та ш.
Концептуальнi аспекти адаптивного управлшня представлеш в працях
1.В. Токмаково'1' [4], G.I. Юревича [5], М.Л. Зайцева [6] 1.Ю. Тюкша, В.О.Терехова [7], А.Б. Борисова [8], Т.П. Варламова [9], П. Друкера[10] таш.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Аналiз теоретичних напрацювань iз зазначено'1' проблематики
свщчить про високу зацiкавленiсть вiтчизняних та закордонних вчених питанням формування адаптивного управлшня на втизняних пiдприeмствах. Разом з тим явно необхщш новi дieвi пропозици, що дозволять добитися високих економiчних результатiв в зазначенш проблемi.
Метою статт1 е визначення концептуальних положень адаптивного управлiння втизняними пiдприeмствами.
Основна частина. З метою формування дшчо'1' системи адаптивного управлшня на пщприемсга в сучасних умовах господарювання слiд спочатку зосередити увагу на поняттi «адаптивне управлшня» та видшити базовi його характеристики.
Юревич С. I. тд адаптивним управлiнням розумie стратегию, яка приводить пiдприeмство до головно'1' мети. Адаптивна стратегiя, на його думку, не е стащонарною, правила вибору управлiння пiдбираються в ходi управлiння, а не призначаються заздалепдь [5].
Зайцев М.Л. вважае, що адаптивне керування - це система керування, що пщлаштовуе характеристики у вщповщносп з в им рюемими параметрами [6].
Борисов А.Б. наголошуе, що адаптивне управлiння - форма управлшня пщприемством, яка допомагае йому гнучко змшюватися, швидко пристосовуватися до оновлюемих цiлей, завдань, функцш пi дприемств, а також до змш у зовнiшньому економiчному середовищi [8].
Варламов Т.П. пiд адаптивним управлшням розумiе дослiдження,
вивчення середовища, пщлаштування свое дiяльностi пiд запити середовища, а також
Вкник економпки транспорту i промисловостi № 55, 2016
внутрштх резервiв i само! дiяльностi до запитiв споживачiв [9].
Друкер П. в робот! «Ефективне управлтня» наголошуе, що адаптивне управлтня пов'язане зi створенням багатоцшьово'1 системи управлiння продукцiею, технологiями, з урахуванням загально корпоративно! координаци, узгодженосп в прийнятгi рiшень, вироблення оптимальних оцiнок виникаючих проблем на пщприемсга, розробки конкретних дiй [10].
Тюкт 1.Ю., Терехов В.О. вважають, що адаптивна система управлтня -система, що забезпечуе посттний керуючий вплив, направлений на забезпечення адаптаци ще! системи до змiн у зовшшньому i внутрiшньому середовищi без регулювання ззовнi [7].
Детальний та обгрунтований аналiз генезису поняття дозволяе дтти висновку, що пiд адаптивним управлтням слiд розумiти систему управлiння, яка дозволяе тдприемству своечасно та ефективно реагувати на ва змти в зовшшньому та внутршньому середовищах, що в цшому забезпечуе стшкий розвиток тдприемству. Тобто для формування ефективного адаптивного управлiння на вiтчизняних пщприемствах в першу чергу необхiдно: спрямування вае'1 системи управлiння пiдприемством на досягнення встановлених стратепчних орiентирiв; наявшсть високого рiвня iнформацiйного забезпечення керiвникiв всiх рiвнiв управлiння; чiткiсть, повнота та однозначшсть правил, норм i стандартiв, що дозволяе якiсно забезпечити процес управлтня; адаптоватсть iнституцiйного середовища бiльш низького рiвня до змт iнституцiйного середовища бiльш високого рiвня.
В першу чергу пiдприемствам для побудови адаптивно! системи управлтня слщ звернути увагу на функци та структуру управлтня.
Функци управлiння дiяльнiстю пiдприемства реалiзуються пiдроздiлами апарату управлтня i окремими працiвниками, якi при цьому вступають в
економiчнi, оргашзацтш, соцiальнi, психологiчнi та iншi вщносини один з одним. Органiзацiйнi вщносини, що складаються мiж пiдроздiлами i працiвниками апарату управлiння пiдприемства, визначають його
органiзацiйну структуру.
Пiд структурою управлтня оргатзащею розумiеться склад (перелш) вiддiлiв, служб i пiдроздiлiв в апарат управлiння, системна !х оргашзащя, характер спiвпiдпорядкованостi та пiдзвiтностi один одному i вищому органу управлiння пiдприемства, а також набiр координацтних та iнформацiйних зв'язюв, порядок розподшу функцiй управлiння по рiзним рiвням i пiдроздiлам управлтсько'1 iерaрхii [1].
1 Лттна органiзацiйна структура. Лттна структура характеризуеться тим, що на чолi кожного пiдроздiлу стоггь керiвник, що зосередив у сво!х руках ва функци упрaвлiння i здтснюе одноосiбне керiвництво пiдлеглими йому
пращвниками. Його рiшення передаються по ланцюжку "зверху вниз", обов'язковi для виконання нижчестоящими ланками. Вiн, у свою чергу, пщпорядкований
вищестоящому керiвнику [1].
На цт основi створюеться iерaрхiя керiвникiв дано'1 системи упрaвлiння (наприклад, майстер дшьнищ, начальник цеху, директор тдприемства), тобто реашзуеться принцип единоначальносп, який передбачае, що пiдлеглi виконують розпорядження одного керiвникa. Вищий орган управлтня не мае права вщдавати розпорядження будь - яким виконавцям, минаючи !х безпосереднього начальника.
Недолши лiнiйноi структури: вiдсутнiсть ланок, що займаються питаннями стрaтегiчного планування; тенденщя до перекладання вiдповiдaльностi при ршенш проблем, потребують учaстi к1лькох пщроздшв; мала гнучкiсть i пристосовнiсть до змти ситуаци; критерii ефективностi i якостi роботи пiдроздiлiв i тдприемства в цшому рiзнi; тенденцiя до формaлiзaцii оцiнки ефективностi i якосп
В1сник економ1ки транспорту i промисловосп № 55, 2016
роботи пщроздшв приводить зазвичай до виникнення атмосфери страху i роз'еднаносп; велике число '^вшв керування" мiж працiвниками, що випускають продукцiю, i особою, що приймае ршення; перевантаження управлiнцiв верхнього рiвня; пiдвищена залежнiсть результатiв роботи оргашзаци вiд квалiфiкацii, особистих i дшових якостей вищих управлiнцiв. У сучасних умовах недолши лшшно!' структури переважують.
Така структура погано вщповщае визначеним вище вимогам до адаптивно'1' системи управлшня.
2 Функщональна структура заснована на створенш пiдроздiлiв для виконання певних функцiй на всiх рiвнях управлшня (дослщження, виробництво, збут, маркетинг та ш). В данш структурi за допомогою директивного керiвництва може бути з'еднаш iерархiчно нижнi ланки управлшня з рiзними вищими ланками управлшня. Таку оргашзацшну структуру називають багатолшшною. Функцiональнi служби зазвичай мають у своему складi фахiвцiв високо'1' квалiфiкацii, виконують залежно вiд покладених на них завдань конкретш види дiяльностi [1].
До недолiкiв тако'1 структури можна вщнести: неоднозначний розподiл вщповщальносп; ускладнена комунiкацiя; тривала процедура прийняття рiшень; виникнення конфлiктiв через незгоду з директивами, оскшьки кожен
функщональний керiвник ставить сво'1 питання на перше мюце.
У цiй структурi порушений принцип единоначальностi i ускладнена передача шформаци, що не вщповщае визначеним вище вимогам до адаптивно'1 системи управлшня.
3 Лшшно-функщональна структура -ступшчаста iерархiчна. При нш лiнiйнi керiвники е единоначальниками, а !'м надають допомогу функцiональнi органи. Лшшш керiвники нижчих щаблiв адмшютративно не пiдпорядкованi
функцiональним керiвникам вищих ступешв управлiння [1].
Недолiки, серед яких у першу чергу вщзначають наступнi: несприйнятливiсть до змiн, особливо тд впливом науково-технiчного i технологiчного прогресу; закостенiлiсть системи вiдносин мiж ланками i працiвниками апарату управлшня, зобов'язаними строго слщувати правилам i процедурам; повiльну передачу i переробку шформаци через безлiч погоджень (як по вертикалу так i по горизонталi); уповiльнення прогресу управлшських рiшень.
4 Дивiзiональна структура -найбшьш поширена форма оргашзаци управлшня сучасного промислового пщприемства. Сенс й полягае в тому, що самостшш пщроздши практично повнiстю вiдповiдають за розробку, виробництво i збут однорщно! продукцii (дивiзiонально-продуктова структура управлшня) або самостшш вщдшення повнiстю
вщповщають за господарськi результати на певних регюнальних ринках (дивiзiонально-регiональна структура управлшня) [1].
До числа недолшв ще! структури вiдносять: велика кшьюсть мповерхiвм управлiнськоi вертикалi; роз'еднанiсть штабних структур вiддiлень вiд штабiв компанй; основнi зв'язки - вертикальнi, тому залишаються загальнi для iерархiчних структур недолши - перевантаженiсть керiвникiв, погана взаемодiя при вирiшеннi питань, сумiжних пiдроздiлiв i т. д.; дублювання функцiй на рiзних "поверхах" i як наслiдок - дуже висою витрати на утримання управлiнськоi структури.
У зв'язку з вищезазначеним дивiзiональна структура також не вщповщае визначеним вище вимогам до адаптивнох системи управлшня.
У сучаснш теорй управлшня пщприемством юнують також так зваш органiчнi або адаптивнi структури управлшня, яю стали розвиватися приблизно з кшця 70-х рокiв, коли, з одного боку, створення мiжнародного ринку товарiв i послуг рiзко загострило
В1сник економ1ки транспорту i промисловосп № 55, 2016
конкуренщю серед пщприемств i вимагало вщ пiдприемств високо! ефективностi i якосп роботи та швидко! реакци на змти ринку, i з тшого боку, стала очевидною нездaтнiсть структур iерaрхiчного типу вiдповiдaти цим умовам. Головною властивютю структур оргaнiчного типу е !х здaтнiсть змiнювaти свою форму, пристосовуючись до мшливих умов.
До адаптивних структур вiдносять: 1 Командна (крос - функцюнальна) структура. Основою ще! структури е оргашзащя роб^ з робочим групам, багато в чому прямо е протилежним iерaрхiчним типом структур [1].
Основними принципами тако! оргашзаци упрaвлiння е: автономна робота робочих груп; сaмостiйне прийняття ршень робочими групами i координaцiя дiяльностi по горизонтaлi; замта жорстких управлшських зв'язюв бюрократичного типу гнучкими зв'язками; залучення для розробки i виршення завдань спiвробiтникiв рiзних пiдроздiлiв.
Ц принципи руйнують властивий iерaрхiчним структурам жорсткий розподш спiвробiтникiв по виробничим, шженерно-технiчним, економiчним i управлшським службам, якi утворюють iзольовaнi системи зi сво!ми цiльовими установками та штересами.
Командна структура також не вiдповiдaе визначеним вище вимогам до адаптивно! системи управлтня, адже не сприяе стратепчнт цiлiсностi системи управлтня тдприемством та перешкоджае досягненню встановлених корпоративних орiентирiв.
2 Проектна структура. Основним принципом побудови проектно! структури е концепщя проекту, пiд яким розумiеться будь-яка цшеспрямована змiнa в системi, наприклад, освоення i виробництво нового виробу, впровадження нових технологiй, будiвництво об'екпв i т. д. Дiяльнiсть тдприемства розглядаеться як сукупнють виконуваних проекпв, кожен з яких мае вищезазначене фшсований початок i заюнчення. Пщ кожен забезпечення
промисловi i т. д. ресурси, якими розпоряджаеться керiвник проекту. Кожен проект мае свою структуру, а управлтня проектом включае визначення його цшей, формування структури, планування й оргaнiзaцiю роб^, координaцiю дiй виконaвцiв. Пiсля виконання проекту всi його компоненти, включаючи
спiвробiтникiв, переходять у новий проект або звшьняються (якщо вони працювали на контрактшй основ^ [1].
3 Матрична (програмно - цшьова) структура. Така структура являе собою мережну структуру, побудовану на принцип подвiйного пiдпорядкувaння виконавщв: з одного боку -безпосередньому керiвнику функцiонaльноi служби, що надае персонал i технiчну допомогу керiвнику проекту, з iншого -керiвнику проекту або цiльовоi програми, який надшений необхiдними
повноваженнями для здтснення процесу упрaвлiння.
При тaкiй оргашзаци керiвник проекту взaемодiе з 2-ма групами пiдлеглих: з постiйними членами проектно! групи i з тшими прaцiвникaми функцiонaльних вiддiлiв, що тдкоряються йому тимчасово i по обмеженому колу питань. При цьому збер^аеться !х пiдпорядкувaння безпосереднiм керiвникaм пщроздшв, вiддiлiв, служб. Для дiяльностi, яка мае ч^ко виражений початок i зaкiнчення, формують проекти, для посттно! дiяльностi - цiльовi програми. В оргашзаци i проекти, i цiльовi програми можуть спiвiснувaти.
Таким чином, матрична структура упрaвлiння тдприемством максимально повно вщповщае визначеним вище вимогам до адаптивно! системи управлтня. Отже, вона дозволяе гнучко, своечасно та ефективно управляти пiдприемством в нестабшьному зовнiшньому середовищi, а також утримувати високi конкурентнi позицi а ринку.
Висновок. Пщсумовуючи все слщ вiдмiтити, що для конкурентоспроможностi
проект вид^ються трудовi, фiнaнсовi, пiдприемствa в сучасних умовах
В1сник економ1ки транспорту i промисловостi № 55, 2016
96
господарювання, що характеризуемся мшливютю та неоднозначнiстю, необхiдним е формування дiевоi адаптивно'1 системи управлшня. Проведет дослщження свщчать про доцшьнють використання сучасним пiдприемствам матрично'' оргашзацшно'' структури управлiння, яке дозволяе спрямувати всю систему управлшня пщприемством на досягнення встановлених стратепчних орiентирiв, а також яюсно забезпечити процес управлшня
пщприемством.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Дикань В.Л. Экономика предприятия: учебное пособие / В.Л. Дикань, Е.В. Шраменко, Н.В. Якименко - Харьков: УкрГАЖТ, 2012. - 284 с.
2 Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации./ Р.А. Фатхутдинов - М.: Эксмо, 2005. - 544 с.
3 Смолкин А. М. Менеджмент: основы организации / А.М. Смолкин - М.: ИНФРА-М, 2001 - 257 с.
4 Токмакова 1.В. Теоретико-методичш основи адаптивного управлшня пщприемствами зашзничного транспорту у сучасних умовах / 1.В. Токмакова, Н.В. Янченко. - Х.: УкрДАЗТ, 2013. - 196 с.
5 Юревич Е.И. Теория автоматического управления. / Е.И. Юревич - СПб.: БХВ-Петербург, 2007. - 540 с.
6 Зайцев Н.Л. Экономика организации. / Н.Л. Зайцев - М.: Экзамен, 2004. - 384 с.
7 Тюкин И.Ю. Адаптация в нелинейных динамических системах. / И.Ю. Тюкин, В.А.Терехов. - СП-Б, ЛКИ, 2008. -3 8 1 с.
8 Борисов А.Б. Большой экономический словарь. / А.Б. Борисов -М.: Книжный мир, 2003. - 895 с.
9 Варламов Т.П. Большая экономическая энциклопедия. / Т.П. Варламов- М.: ЭКСМО, 2008.
10 Друкер П. Эффективное управление./ П. Друкер // Пер. с англ. М.: Фаир-Пресс, 2002. - 288 с.
Стаття надтшла: 20.10.16р.
УДК 658.7
ЗНАЧЕННЯ I ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ШФОРМАЦШНИХ СИСТЕМ В УПРАВЛ1НН1 П1ДПРИСМСТВОМ
Куценко Т.М., к.е.н., доцент (НТУ «ХП1»), Попова О.М., ст. викладач (Х1Ф КНТЕУ)
У cmammi розглянутг питания впровадження сучасних тформацтних систем на тдприемствах, визначено основт фактори, що обумовлюють необхiднiсть використання тформацтних систем для прийняття ефективних управлiнських ршень в умовах економiчно'i невизначеностi. Розкрите значення та особливостi застосування тформацтних систем в процеЫ управлтня тдприемством, визначено способи впровадження новоi тформацтног технологи та фактори, що впливають на прискорення даних процеЫв.
© Куценко Т.М.,
Попова о М В1сник економпки транспорту i промисловост № 55, 2016