CC BY
11
- Менеджмент шновацш -
УДК 658.14.001.7(477)
Ю. С. Головша,
Запор1зька державна ¡нженерна академ1я
концептуальн1 основи ф1нансового забезпечення шновацшного
розвитку птдприемств украТни
Процеси фшансування значно впливають на об-сяги 1 структуру !нноващйно! д^яльносп на промисло-вому тдприемств!. В умовах переходу до ринку по-силюеться роль фшанав у проведенн !нноващйно! дальноси, проте власних кошта на фшансування ство-рення !нноващйних продуктов укра1нським тдприем-ствам, оргашзащям на сьогодш не вистачае. Не вирь шують проблеми й амортизащйш кошти, яких в умовах високих щн не достатньо на !хне ввдтворення. Не сприяе актив!заци шновацшних процеав 1 застосування прискорено! амортизацл. II використання призводить до подальшого подорожчання продукцл й ввдповвдно —ускладнення II реал!заци. Недостатньо розвинуп на сьогодш в Укра!т й так форми, як ринок щнних па-пер1в, л1зинг, шотечш застави тощо. У заруб!жнш прак-тиц найприйнятшшою формою фшансування шнова-щйно! д!яльност1 е кредити. 1м властив! гнучшсть та найбшьша ввдповвдшсть ринковим умовам господа-рювання. Спостер1гаеться наявшсть прямого зв'язку м1ж обсягом кредитив 1 розвитком !нноващйних про-цес1в, мае мюце широке використання кредипв. Та-кож суттеве значения мае державне регулювання !нве-стицш.
На сьогодшшнш день в Укра!ш недостатньо ар-гументуеться 1 стимулюеться використання позикових кошта для розвитку шноващйно-швестицшно! д1яль-ност [1, с. 65]. Тому потр1бен подальший розвиток теорп 1 практики фшансування нововведень, що спри-ятиме посиленню !нноващйно! спрямованост розвитку економ1ки Укра!ни, впровадженню нових, конку-рентоспроможних засоб1в виробництва.
Серед основних перешкод на шляху створення мехашзм!в фшансового забезпечення шновацшно! мо-дел1 економ1чного розвитку можна назвати збережен-ня можливостей отримувати висок доходи ввд тради-цшних вид1в економ1чно! д!яльностц слабшсть та нелжв!дшсть внутр1шнього фондового ринку; вщсутшсть небаншвських фшансових шститупв; труд -нощ1 з ефективним розмщенням фшансових ресурав у баншвськш систем! [8, с.19].
На сьогодш велика юльюсть дешево! робочо! сили й сировинних ресурав уже не розщнюеться як абсолютна конкурентна перевага тте! або !ншо! кра!ни й не
забезпечуе II' економ!чного тдйому. Виршальним чин-ником стойкого зростання й полшшення якосп життя населення стае устшний розвиток науки й техшки, ефективне використання !хшх досягнень на практищ. Р!вень !нноващйно! активност в економщ й позицл на свгтовому ринку наукомютко! продукци визначають по-ложення кра'ни у свгтовому економ!чному ствтова-риствг Нишшнш господарський мехашзм не забезпечуе необхвдно! сприйнятливосп тдприемств щодо на-уково-техшчних досягнень, особливо стосовно ство-рення й широкого поширення принципово ново! техшки, технологИ й матер!ал!в, конкурентоспроможних на свгтовому ринку.
У перюд юнування в нашш кра!ш адшшстратив-но! системи керування економшою, програми науко -во-дослвдних I дослвдно-конструкторських розробок для тдприемств вах галузей формувалися директивно й ресурси для кньо! реал!зацл, у тому числ! й фшан-сов! надходили централ!зовано. У ринкових умовах проблеми забезпечення шновацшно! даяльносп фшан-совими ресурсами тдприемства змушен вир!шувати самостийно. Ураховуючи юторичний розвиток вгтчиз-няно! економши основу шновацшного потенщалу кра!-ни становлять оргашзацл, фшансове становище яких на сьогодш не дозволяе в достатньому обсяз! фшан-сувати НИОКР за рахунок власних кошта I держав-них замовлень, що е своервдним гальмуванням !хньо-го подальшого розвитку. Бшьше того, практично не-доступними для цих п!дприемств стали стабшьш дже-рела дольового й боргового характеру, яш переважа-ють у св!тов1й практиц! ф!нансування шновацшно! дяль-ност1. У результат! тдприемства, щоб не втратити ринков! позицп, змушен! ф!нансувати свою !нноващйну д!яльн!сть за рахунок б!льш доступних, але менш ви-г!дних короткострокових джерел, залучення яких несе додатковий ф!нансовий ризик, у тому числ! через не-достатне теоретичне й методичне розроблення питань ф!нансування.
Попршення в!тчизняного науково-техн!чного по-тенц!алу обумовлене насамперед недостатн!м ф!нан-суванням наукового та ¿нновац!йного сектора, що е особливо проблемним для високотехнолог!чних нау-ком!стких виробництв. Скорочення обсяг!в фшансу-
вання ввдбулося через розпад адм1тстративно -командно! системи СРСР та практичну ввдсуттсть на цей час ринкових мехашзм1в фшансового забезпечення 1нноващйних процеав. 3 огляду на це, перед Укра!-ною сто!ть комплекс взаемопов'язаних проблем за-гально! трансформаци економ1ки та формування ефек-тивних мехашзм1в фшансування та прискорення шно-ващйного процесу, який мае особливе значення для економ1чного розвитку держави.
Важливють забезпечення 1нноващйного розвитку 1 технолопчно! модершзаци сустльного виробниц-тва тдтверджуеться ретельним дослщженням цих на-прям1в з боку проввдних вгтчизняних учених, серед яких: В. Денисюк, А. Шнипко, А. Гальчинський, Л. Федулова, Н. Пашута, О. Лапко та ш. Сучасний етап досл1джень теоретичних та практичних аспекпв фшансування 1нноващйно! дальности тдприемств ха-рактеризуеться загальним висвпленням широкого кола питань. Проте проблеми, як склалися в Укршш, зали-шаються недостатньо розробленими з огляду на те, що об'ективно необхвдним е формування нацюналь-но! модел1 фшансування шновацшно! д1яльност1 тдприемств, виходячи з особливостей функцюнування 1нноващйного сектору 1 вгтчизняних умов фшансово! д1яльносп [5, с. 143]. Усе це потребуе поглиблення наукового обгрунтування р1зномаштних аспекпв фшан-сування 1нновацшно! д1яльност1 тдприемств.
Серед основних проблем фшансування 1нновац-шно! д1яльносп в Укра!т треба видщити таю:
1) недостатня державна фшансова тдтримка 1нноващйних проекпв р1зного масштабу, як реал1зу-ються у промисловостц
2) недостатш обсяги фшансування з боку приватного сектору (через надвелию ризики, наявтсть бтьш привабливих можливостей фшансування, проблеми з комерщал1защею шновацшно! продукци 1 т. ш);
3) «не 1нноващйна» спрямовашсть чи незначна активтсть створених 1нноващйних державних 1 вен-чурних (приватних, переважно шоземного походжен-ня) фонд1в, а також !х незначн фшансово-швестицшш можливостц
4) ввдсутнють мехашзм1в перерозподшу 1нвести-щйних ресурс1в населення на користь 1нноващйного сектору;
5) слабка защкавлешсть шоземних швестор1в щодо фшансування впчизняного шновацшного сектора;
6) незадаямсть низки шституцюнальних швестор1в до фшансування 1нноващйного процесу (банки, шве-стицшш фонди, страхов1 компанл та ш.)
Ц проблеми визначають напрями структурно-функцюнально! полтики держави у сфер1 фшансування 1нновацшно! д1яльносп тдприемств.
Вихвдними принципами, на основ! 1 з урахуван-
ням яких мае будуватися система фшансування 1нно-вацш, е:
а) чгтка цшьова ор1ентащя системи — 11 зв'язок 1з завданням швидкого й ефективного впровадження шновацш;
б) лопчтсть, обгрунтованють [ юридична захи-щешсть використовуваних прийом1в [ мехашзм1в;
в) велика кшьшсть джерел фшансування;
г) широта I комплексшсть системи, тобто охоп-лення максимально широкого кола техтчних [ техно-лопчних новинок [ напрям1в !хнього практичного ви-користання;
г) адаптивнють [ гнучкють, що припускають по-спйне настроювання [ уае! системи фшансування, [ 11 окремих елеменпв на умови зовтшнього середови-ща, що зм1нюються динам1чно, з метою тдтримки максимально! ефективносп.
Для збшьшення частки шновацшно активних тдприемств в економщ мае бути задаяний найбшьш диверсиф1кований шструментарш тдтримки, який повинен враховувати багатий свгтовий досвщ та нацю-нальн особливост трансформацшного перюду. Для тдприемств, яю тльки розпочинають або вщроджують шноващйну дальтсть, повинна бути впроваджена система специф1чних заход1в р1зноб1чно! п1дтримки [ особливо полшшення ф1нансового забезпечення. Окр1м загальновизнаних податкових знижок, п1льгових кре-дит1в, прискорених метод1в амортизацИ обладнання та ш, доц1льно впровадити систему державних гарантш [ страхування 1нновац1йно! даяльносп, грант1в, розроби-ти [ зад1яти механ1зми техн1чно! п1дтримки й передач! в користування приватних п1дприемств державних тех-нолог1й [ ноу-хау. Особлива увага мае бути прид1лена залученню кошттв приватних 1нвестор1в до фшансування шновацшно! д1яльност1 [5, с. 145]. Цей напрям мае значн1 перспективи саме на п1дприемствах, як1 починають чи розгортають 1нновац1йну д1яльн1сть, тому що приват-ний 1нвестор може брати участь у розробц1 стратеги шно-вац1йних перетворень, чим збшьшиться його зац1кав-лен1сть. 1нвестор I тдприемство, з одного боку, розда-лять ризики в1д невдач1, а з 1ншого, — поеднають сво! зусилля, що зб1льшуе в1рог1дн1сть устху.
Пряма участь держави у фшансуванш 1нновац1й-но! д1яльност1 п1дприемств збтьшуе навантаження на бюджет кра!ни. Тому тдтримка ф1нансування 1нновац1й мае носити переважно непрямий характер, але бути максимально ефективною та р1зноб1чною. Для акуму-лювання додаткових кошт1в доцшьно впровадити роз-под1льч1 механ1зми, яш забезпечували б перерозпод1л ф1нансових ресурав з надприбуткових сектор1в у фонди тдтримки !нновацш [5, с. 146]. До таких надприбуткових сектор1в в сучасних умовах можна ввднести торг1влю нерухом1стю I предметами розкош1 (антиква-
р1ат, вироби 1з дорогощнних метал1в та ш), сектор розважальних послуг (наприклад, Горний б1знес), певш галуз1 обслуговування (наприклад, «фастфуд»). При цьому кошти з таких джерел доцшьно акумулю-вати на регюнальному р1вн1, де !х перерозподш на ко-ристь 1нновац1йного сектора може бути бшьш ефек-тивним за умови дотримання ввдповвдних настанов.
Для збшьшення обсяпв фшансового забезпечення 1нновацшно! д!яльносп тдприемств необхщно ви-ршити низку структурно-функцюнальних проблем ста-новлення 1нновац1йного сектора в Укра!ш. До таких проблем належать комерщал1защя 1нновац1йно! про-дукцп (доведення 1нновац1йних розробок до практичного використання потребуе додаткових кошт1в на великому пром1жку часу), надвисош ризики 1нновац1й-но! даяльносп, нецшьове та неефективне використання фшансових ресурав, спрямованих на тдтримку 1нно-ващйно! д!яльност насамперед державними устано-вами, спекулятивне використання державних гпльг (наприклад, венчурними структурами) при фактичному невиконанн обов'язшв тдтримки шновацшного сектора [5, с. 146] (структури вдентиф1коваш як венчурш, але фактично здшснюють традицшне пряме 1нвесту-вання та ш).
Таким чином, на сучасному етат 1нновацшна д!яльнють тдприемств потребуе збшьшення державно! участ i фшансового, i оргашзащйного характеру. Розширення фшансового забезпечення 1нноващйно! д!яльносп тдприемств мае бути максимально дивер-сифшованим i з погляду механ1зм1в реашзацц, i з по-зицш пошуку джерел ресурав. Необхвдно сформува-ти нащональну модель перерозпод1лу фшансових ре-сурав [5, с.147]. 3 огляду на це перспективш дослвд-ження в цьому напрям1 повинн бути спрямоваш на прискорення розвитку ствробгтництва ус1х учаснишв 1нновац1йного процесу, у тому числ1 в сфер1 фшансу-вання розробки й реал1заци 1нновац1й.
Устх 1нноващйно! даяльносп значною м1рою виз-начаеться формами Г! оргашзаци та способами фшансо-во! тдтримки. Залежно ввд того, як нов1 науков1 розробки i технолог^ е визначними компонентами нащо-нально! сили держави, розвинуп кра!ни знаходять р1зно-маштш можливост для тдтримки та розвитку шновацш.
Сьогодшшнш стан шновацшно! дыльносп та шве-стицшного клiмату в Укра!ш не вiдповiдае вимогам цившзованого розвитку економiки. Можливостi державного сектору у фшансуванш дослвдницьких розробок, що скорочуються, брак власних кош^в у тдприемств не поповнюються надходженням приват-них iнвестидiй. Причина полягае i у баншвськш криз^ i у високш вартост кредитив, i вiдсутностi защкавле-ност банив. Розвиток шновацшно! даяльносп можли-вий лише на основi розвинено! системи фшансуван-
ня. В економщ ринкового типу суб'ектами фшансу-вання виступають самостiйнi пiдприемства, промис-ловi компанл, фiнансово-промисловi групи, малий iнновацiйний бiзнес, iнвестидiйнi та iнновацiйнi фон-ди, органи мiсцевого самоврядування, приватнi особи та ш Усi вони в тш чи iншiй формi беруть участь у виробничому процеа та опосередковано стимулюють розвиток iнновацiйноI дiяльностi. Засади органiзацiI фiнансування мають бути орiентованi на рiзноманiтнiсть джерел, на гнучшсть та динамiчнiсть окремих еле-менпв системи та зумовлювати швидке та ефективне втшення iнновацiй з !х наступною комерцiалiзацiею, що забезпечуе зростання фiнансовоI вiддачi ввд iнно-вацiйноI дiяльностi [1, с. 65].
Мехашзм фшансування iнновацiйноI д!яльносп представляе собою складне переплетiння форм та джерел рiзних за видом власносп, ступенем центра-лiзацiI, а також за рiвнями власникiв та формами фшансування.
Фшансовий механiзм реалiзацiI державно! iнно-вацiйноI полiтики е системою ресурсного забезпечення усього iнновацiйного циклу Концепция фшансово-го мехашзму, що пропонуеться рядом авторiв, харак-теризуеться, по-перше, цiльовою орiентацiею на збiг прямого держбюджетного фшансування iнновацiйних програм та проектов з фшансовою пiдтримкою окремих наукових органiзацiй, по-друге, рiзноманiтнiстю джерел фшансування, коли поряд з бюджетними асиг-нуваннями беруть участь позабюджетнi джерела, у тому числi кошти фшансово-промислових груп, ко -мерцiйних банков, об'еднань, органiзацiй та iнших гос-подарських суб'екпв. Особливе значення в межах такого мехашзму набувае посилення ролi державного замовлення, як одного з головних iнструментiв державно! шновацшно! политики. Об'ектом ц!льового державного фшансування мають бути державн шновацшш та державнi науково-технiчнi програми.
Очевидними е переваги стратегiI iнновацiйного та iнвестидiйного вiдродження й тдтримки власного виробництва, а також розвитку наукомютких i конку -рентоспроможних вгтчизняних технологiй. Водночас поряд iз загальним розумiнням вищесказаного в дер-жавнш полiтицi вiдсутнi дiевi механiзми тдтримки i впровадження вiтчизняних високотехнологiчних розробок, а тт, що юнують, е малоефективними [7, с. 105]. Це зумовлено, насамперед, проблемами вибору адекватного iнновацiйного шляху розвитку нащонально! економiки, як пов'язанi i фiнансуванням, i зi стиму-люванням iнновацiйноI дгяльност!
При цьому вкрай мiзерними супроти розвинених кра!н свпу е обсяги фiнансування iнновацiй коштом державного сектора. Бшьше того, останшми роками фшансування iнновацiйноI дiяльностi у вгтчизнянш
Ю. C. Гoлoвiнa
пpoмислoвoстi здiйснювaлoся зa зaлишкoвим ^ин-ципoм. Отже, гoвopити npo ствopенi стимули iннoвa-щйда1' дiяльнoстi в Укpaïнi тки щo paнo.
Усе чaстiше дoвoдиться визнaвaти дoцiльнiсть noвеpнення y фiнaнсyвaннi iннoвaцш вiд бaнкiв дo вен-чурнж кoмnaнiй, oскiльки чеpез низку oбстaвин (тa й свoю сnецифiкy) бaнки неoxoче зaймaються iннoвaцi-ями. Вiдтaк вapтo yсвiдoмлювaти, щo iннoвaцiï poзви-вaються лише в тому вигадку, якщo вoни e зaтpебy-вaними pинкoм i xoчa б чaсткoвo фiнaнсyються ^и-вaтним сектopoм [7, с. 106].
Рaнiше в Укpaïнi нayкoвa noлiтикa i, nеpш зa все, noлiтикa фiнaнсyвaння нayкoвиx poзpoбoк бaзyвaлaсь нa кoнцеnдiï «збеpеження» нayкoвo-теxнiчнoгo ттен-цiaлy. Цей niдxiд дискусшний сaм no сoбi: нayкoвий пoтенцiaл немoжливo зaкoнсеpвyвaти. Вiн mдлягae нaдзвичaйнo швидкoмy мopaльнoмy тa фiзичнoмy da-piнню у всix свoïx склaдoвиx чaстинax.
З oглядy нa дoсить шиpoке кoлo npoблем ф^н-
сyвaння iннoвaцiйниx npoгpaм oбгpyнтyeмo, нa шшу думку, oснoвнi з ниx:
— дигамм iнвестицiй noвиннa зaбезnечyвaти pеaлiзaцiю iннoвaцiйнoï npoгpaми щoдo тимчaсoвиx фiнaнсoвиx oбмежень;
— зменшення вapтoстi пpoектy з oднoчaсним зниженням pизикy твинда зaбезnечyвaтися зa paxy-нoк в^тав^то!' стpyктypи джеpел фiнaнсyвaння й opгaнiзaцiйниx зaxoдiв: piзнoмaнiтниx фopм yчaстi, т-дaткoвиx тльг, гapaнтiй.
Пpи цьoмy oснoвними стaдiями фiнaнсyвaння npoгpaми з iннoвaцiйнoгo фoндy e:
— вивчення дoцiльнoстi iннoвaцiйнoï npoгpaми виxoдячи iз ефективнoстi, тобто зaлежнoстi pезyльтaтiв, щo вpaxoвyються i nеpедбaчyвaниx витpaт, яю noвиннi бути зaбезnеченi pесypсaми: oснoвними i oбopoтними кoштaми, мaйнoвими пpaвaми i немaтеpiaльними a^ тивaми, пpaвaми землекopистyвaння, кpедитaми i т. п.;
— oбгpyнтyвaння nлaнy pеaлiзaцiï npoгpaми з oцiнкoю pизикiв;
— opгaнiзaцiя фiнaнсyвaння: oцiнкa i вибip фop-ми, визнaчення стpyктypи i джеpел, угочнення суб^ет^в фiнaнсyвaння.
Cnoсoбaми фiнaнсyвaння iннoвaцiйниx npoгpaм з iннoвaцiйнoгo фoндy мoжyть бути:
— сaмoфiнaнсyвaння, тобто викopистaння влaс-ниx зaсoбiв iнвестopa, кoштiв бюджету i цiльoвиx фoндiв — для деpжaви i влaсниx pесypсiв — для суб'-e^a гoсnoдapювaння.
— викopистaння noзикoвиx i зaлyчениx зaсoбiв фopмyвaння джеpел.
У свгшвш npaктицi iснyють piзнi фopми фiнaн-сyвaння iннoвaцiйниx pизикoвиx пpoектiв. HampoCTi-шг з нж звoдиться дo безnoсеpедньoгo nеpеpaxyвaн-
ня кoштiв вiд iнвестоpa дo виюшвця iннoвaцiйнoгo npoектy, бiльш склaднi пеpедбaчaють pяд дoдaткoвиx зaxoдiв з метою зниження pизикy тa poзnoдiлy мoж-ливиx збитшв мiж гpynoю iнвестopiв [2, с. 26].
Cистемa деpжaвнoï niдтpимки poзвиткy нayкo-мiсткиx теxнoлoгiй тa iннoвaцiй в кpaïнax з poзвинy-тoю екoнoмiкoю гpyнтyeться m ot^^í сyбсидiй тa iннoвaцiйниx фoндiв. Вoни noкликaнi зaбезnечyвaти тдтримку теxнoлoгiчниx iнiцiaтив нa nеpшiй стaдiï poз-витку, включaючи ствopення кoмnaнiï i зaбезпечення ïï фiнaнсaми.
У poзвинениx ^arnax в бiльшoстi виnaдкiв, iнве-стopи iдyть нa кoonеpaцiю, yтвopюючи стльний imo-вaцiйний венчypний ^шитовий) фoнд, вiд iменi якoгo здшснюються кaniтaлoвклaдення. Cеpед piзниx мoде-лей iннoвaцiйниx фoндiв мoжнa видщити iннoвaцiйнi фoнди неnpибyткoвoгo, некoмеpцiйнoгo типу.
Cтвopений iннoвaцiйний фoнд зaлyчae дo poзв'-язaння noстaвлениx зaвдaнь шиpoке кoлo сnецiaлiстiв piзнoгo npoфiлю, стимyлюe ïx дo детaльнoгo вивчення суп пpoблем, штуку нетpaдицiйниx шляxiв ïx в^ь шення, npoвoдить кoнкypси сеpед зaпpoпoнoвaниx piшень. Фoнд opгaнiзoвye кoмnетентний нo-ексnеpтний вiдбip кpaщиx з нж, видiляe неoбxiднi гpoшoвi сyбсидiï тa nеpедae ïx у poзnopядження спе-цiaлiстiв, щo pеaлiзyють вибpaнi piшення.
Тaким чинoм, мoжнa бaчити, щo дiяльнiсть ме-pежi iннoвaцiйниx фoндiв, a тaкoж сnецифiчнiсть pyxy фiнaнсoвиx pесypсiв в iннoвaцiйнiй дiяльнoстi тaк чи iнaкше стимулюють npoцеси, яш e чaстинoю iннoвa-цiйнoï тлгтики poзвинениx деpжaв. 3 ypaxyвaнням всьoгo вище виклaденoгo, дoсить npивaбливoю виг-лядae iдея фiнaнсyвaння нayкoвиx дoслiджень тa вnpo-вaдження нayкoвo-теxнiчниx poзpoбoк чеpез меpежy iннoвaцiйниx фoндiв, яга дoбpе зapекoмендyвaлa себе як джеpелo фiнaнсyвaння iннoвaцiйниx npoектiв в poз-винениx деpжaвax.
В Укpaïнi тaкi iннoвaцiйнi фoнди тiльки noчaли ствopювaтись, 8ле сnpиятливиx yмoв для ïx дiяльнoстi noки щo недoстaтньo. Пoдaткoвa noлiтикa npигнiчye будь-яку iнiцiaтивy в iннoвaцiйнiй сфеpi.
Отже, з ypaxyвaнням вище виклaденoгo, мoжнa зpoбити виснoвoк, щo iдея фiнaнсyвaння нayкoвиx дoслiджень тa вnpoвaдження нayкoвo-теxнiчниx poз-poбoк чеpез меpежy iннoвaцiйниx фoндiв, яга дoбpе зapекoмендyвaлa себе як джеpелo фiнaнсyвaння iннo-вaцiйниx npoектiв в poзвинениx деpжaвax, noвиннa бути pеaлiзoвaнa i в Укpaïнi.
Тaким чидам, фiнaнсyвaння iннoвaцiйнoï дiяль-нoстi mдпpиeмств вистynae oснoвoю теxнoлoгiчнoï мo-деpнiзaцiï' тa змiцнення кoнкypентниx noзицiй m свгго-виx i вiтчизнянoмy pинкy. Виpiшення npoблем iннoвa-цiйнoгo poзвиткy e склaдним i тpивaлим пpoцесoм ïx
подолання потребуе негайних заходiв за всiма напря-мами залучення фiнансових ресурсiв, що обумовлюе актуальнiсть дослiджень в галузi iнновацiйного розвитку, проблеми фiнансування шноващйно! дгяльносп тдприемств.
Лiтература
1. Андросова О.Ф. Проблеми фшансування шноващйно! дгяльност в сучасних умовах / О. Ф. Андросова // Актуальш питання удосконалення фшансового мехашзму в Укра!ш : зб. наук. праць / ЗНТУ — Запо-рiжжя, 2004. — С. 64—74. 2. Андрощук Г. 1нновац-iйна дiяльнiсть в Укра!ш: економiчний механiзм сти-мулювання / Г. Андрощук // 1нтелектуальна власнiсть.
— 2000. — № 12. — С. 23—30. 3. Василенко В. О., Шматько В. Г. 1нновацшний менеджмент. Вид. 3-е / За редакщею В. О. Василенко. — К. : Центр навч. лгтер., 2005. — 440 с. 4. Гальчинский А. Становление инвестиционной модели экономического роста Украины / А. Гальчинский, С. Левочкин // Экономика Украины. — 2004. — № 6. — С. 4—10. 5. Гейер Г. Особ-ливост фшансування шновацшно! дiяльностi тдприемств Укра!ни / Г. Гейер // Вюник Тернопшь. держ. економ. ун-ту. — 2006. — № 3. — С. 141— 147. 6. Денисюк В. I. 1нноващйна активнють нащо-нально! економiки: вдосконалення методологiI, показ-ники промислових п!дприемств, державна тдтримка / В. I. Денисюк // Економют. — 2005. — № 8. — С. 45 — 49. 7. Дишкант О. Фiнансовi аспекти iнно-ващйно! дальности / О. Дишкант, М. Дишкант // Вюник Тернопшь. академп народного господарства. — 2005.
— № 2. — С. 104 — 110. 8. Федулова Л. I. Фшан-сова складова в нащональнш iнновацiйнiй системi / Л. I. Федулова // Фшшси Укра!ни — 2007. — № 6. — С. 14 — 22. 9. Шарко М. Модель формирования национальной инновационной системы Украины /
М. Шарко //Экономика Украины. — 2005. — № 8. — С. 25 — 30.
Головша Ю. С. Концептуальш основи финансового забезпечення шновацшного розвитку тдприемств УкраТни
У статп проанал!зоваш проблеми фшансування ¿нноващйно! дгяльносп п!дприемств Укра!ни в сучасних умовах та розглянуп основш напрями подальшого вдосконалення мехашзм!в ф!нансового стимулю-вання !нноващйного розвитку в Укра!н!.
Ключовi слова: !нноващйна д!яльн!сть, фшансу-вання, фшансовий механ!зм.
Головина Ю. С. Концептуальные основы финансового обеспечения инновационного развития предприятий Украины
В статье проанализированы проблемы финансирования инновационной деятельности предприятий Украины в современных условиях и рассмотрены основные направления дальнейшего усовершенствования механизмов финансового стимулирования инновационного развития в Украине.
Ключевые слова: инновационная деятельность, финансирование, финансовый механизм.
Golovina Yu. S. Conceptual bases of financial providing of innovative development of enterprises in Ukraine
The problems of financing the innovate activity of the Ukrainian enterprises under modern conditions were analyzed. The basic directions of the perfecting the mechanism of the financial stimulation of the innovate development in Ukraine in the future were examined in the article.
Key words: innovative activities, finance, financing mechanism.
