CC BY
15
оргашзаци облiку лiсових ресурЫв, та розумшня того, що визнання таких ресурЫв бiологiчними активами дасть змогу по-новому ощнити, якiсно ращона-лiзувати та модернiзувати систему ix облжово-аналггичного забезпечення. К-piM цього, це дасть змогу оргашзувати облiк та анал1з бiологiчниx активiв таким чином, щоб якнайповнiше врахувати можливост та ресурсний потенцiал суб'екпв господарювання для визначення фiнансовиx pезультатiв (як загаль-ного кpитеpiю ефективностi) дiяльностi шдприемств лiсового та деревооб-робного комплекЫв Украши.
Лiтература
1. Букша I., Пастернак В., Коршснко В. Роль лiсового господарства у зменшенш ризи-ку глобальних змш клiмату// Лiсовий i мисливський журнал. - 2002, № 1. - С. 28-29.
2. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облш та фшансова зв^нють за мiжна-родними стандартами. Практичний посiбник. - К.: Лiбpа, 2004. - 880 с.
3. Грачова Р. Облш у сшьському господаpствi: бiологiчнi активи// Дебет-Кредит. -2006, № 1-2. - С. 20-25.
4. Лковий кодекс Украши// www.liga.kiev.ua.
5. М1жнародн1 стандарти бухгалтерського облшу 2001: змiни та доповнення/ Пе-рекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: Федеращя професшних буxгалтеpiв i аудитоpiв Украши, 2001. - 224 с.
6. Полякова Л., Сторожук В., Попов М., Кирилюк С. Поpiвняльний аналiз лiсовиx за-конiв европейських кра!.'н// Лiсовий i мисливський журнал. - 2003, № 4. - С. 10-11.
7. П (С) БО 30 "Бюлопчш активи"// www.liga.kiev.ua.
УДК 33+504.4.054 Асист Л.1. Дяченко - НЛТУ Украши
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ПРИРОДНИХ ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ЗОН УКРА1НИ
На 0CH0Bi системних дослщжень показано доцiльнiсть застосування бюлопч-них тест-об'eктiв у природних умовах i'x життя для оцiнювання еколопчного стану природних вод реакцiйних зон Украши.
Assistant L.I. Dyachenko - NUFWT of Ukraine
Conceptual researches of the ecological state of natural waters environments of recreation areas of Ukraine
On the basis of the system researches the expedience of application of biology test of objects in the nature conditions of their life for the evaluation of ecological state of nature waters of reactionary areas of Ukraine is shown.
Розвиток промислових технологш останшми роками призв1в до того, що у навколишне природне середовище можуть потрапляти нов1, непередба-чуваш токсичш сполуки, виявлення яких вщомими ф1зичними й х1м1чними методами та засобами не завжди можливе. Таю сполуки утворюються, по су-ri, неконтрольовано, як поб1чний негативний продукт людськоi д1яльност1, розчиняючись у водному середовишд, вони через харчовий ланцюг потрапля-ють в оргашзми живих ютот, де нагромаджуються та негативним чином впли-вають на життево важлив1 процеси. Необхщно спод1ватись, що така ситуащя у майбутньому ще бшьше загостриться. Поява у навколишньому середовишд
нових токсичних сполук призводить до таких захворювань, iз якими охорона здоров'я поки-що неспроможна боротись, через вiдсутнiсть апробованих ме-тодiв дiагностування, профiлактики та л^вання. Власне, через це, зростае актуальнiсть розробки методiв виявлення токсичних сполук невщомо! зазда-легiдь природи на раннш стади 1х появи, до нанесення ними помггао! шкоди як довкiллю, так i людськш популяци. У статтi пропонуеться розв'язувати проблему раннього виявлення токсичних сполук невщомо! природи базу-ючись на системнш концепци дослiджень екологiчного стану водних середо-вищ рекреацшних зон Укрални.
Суть запропонованого тдходу така. Головними у складних системах е шформацшш процеси - прийняття ршень, вiдбiр i передавання вiдомостей, формування з них шформаци достатньо! для прийняття ршень у цiй конкрет-нiй ситуаци у формi, придатнш для цього. Вирiшальним чинником при цьому е те, що множина ршень е дискретна (i навгть, як правило, скiнченна). Це вь дображено у концепци альтернативи, виршення яко! вимагае одного бiта ш-формаци, а вибiр з багатьох можливостей можна подати як розв'язання посль довно1 низки альтернатив: коли е N можливостей, то альтернатив буде Е(log 2N) +1, де Е() - цiла частина числа, i стiльки ж бiтiв шформаци потрiб-но. Iнформацiя формуеться з вщомостей про стан вщповщно1 тдсистеми як компонента уше1 складно1 системи за допомогою вiдповiдних первинних пе-ретворювачiв (чутливих елементiв). Вiдповiдно до принципу прийняття рь шень шформащя мае бути "дискретизована", що здшснюеться на рiзних ета-пах перетворення вщомостей. Отримуванi за допомогою техшчних засобiв вь домостi е зазвичай у виглядi результатiв вимiру певних фiзичних величин. То -му, якщо стан системи характеризувати сукупшстю iз N таких величин, то як характеристику стану системи отримують N - вимiрний числовий вектор. Але тут постае проблема повноти - достатност врахування компонент як характеристик стану. Беручи до уваги скшченну розрядшсть запису чисел бачи-мо, що вимiрювання е вщображенням (функцiоналом, як сказав би математик) характеристик вимiрюваних ознак у множину рацюнальних чисел. При цьому, внаслщок переплетiння рiзних фiзичних взаемодiй вносяться похибки, якi спотворюють образ значення фiзичноl величини, що е компонентою вектора стану i е, по сутi, завадами. 1нформащю про стан тодi формують розбит-тям простору векторiв на област^ якi можна кодувати за певною системою. А множина кодових позначень дискретна i в теори кодування iснують способи та засоби боротьби iз впливами завад. У цьому сильний бш усiх так званих цифрових метсдов.
1нший вщомий принцип формування показника стану складно1 системи е обчислення зважено1 суми компонент вектора стану i розбиття вiдрiзкiв и значень з наступним кодуванням елемеипв цього розбиття 1 на пiдставi вимь ряних ознак об'екта. У разi, коли компоненти вектора стану мшяються з часом, адекватний опис дае концепщя абстрактно: (не обов'язково числово1) функци, тобто функци числового аргументу (часу у даному раз^ зi значеннями у прос-торi векторiв з кодозначними елементами. У ситуаци, коли можна врахувати мiру можливост реалiзацil конкретних значень фiзичних величин чи, як часть
ше бувае "потрапляння" 1х у конкретш числовi iнтервали, якi характеризують вщповщними ймовiрностями, то матимемо справу з описом за допомогою ви-падкових величин, векторiв, процесiв, якi е ймовiрнiсними (в математичному сенсi) об'ектами, тому вивчаються засобами сучасно1 теори ймовiрностей - вiд теори випадкових величин аж до метсдав теори гшьбертових функцiйних прос-торiв над гшьбертовим простором i випадкових величин (трактовано1 з фiзич-ного погляду як енергетична) [1]. У цьому випадку за ознаки об'екта можна брати випадковi коефiцiенти розкладiв за базами названих просторiв.
А в раз^ коли носiем первiсних вщомостей е фiзичнi поля, що е характеристиками розподшених об,ектiв, то 1хнш опис (математичнi моделi) дають випадковi поля. Збiр вiдомостей забезпечуються за допомогою антен та ан-тенних граток - сфазованих, так i випадково (у сенсi теори ймовiрностей) розмiщеними елементами, що забезпечуе шдвищення 1хньо1 ефективностi щодо критерпв теори сигналiв.
При монiторингу екосистем такими "антенними гратками" виступають згромадження бюоб'екпв; природних умовах 1х життя, слщкування за якими за допомогою вщповщних технiчних засобiв i ефективним методом збору вь домостей про стан навколишнього середовища. 1хня поведшка у природному для них середовишд забезпечуе повноту вiдомостей - аналог ^ замiну) повно-ти вектора сигналу.
Системна концепщя, таким чином, е тiею спшьною науковою тдста-вою, що дае засоби аналiзу складних екосистем, i е пiдставою для зведення розв'язання задач у цих сферах до вщомих задач проектування вiдповiдних техшчних засобiв.
Варiантом реалiзацil такого тдходу може бути Iнформацiйно-вимiрю-вальна система для оцшювання параметрiв полiв забруднень водних середовищ з використанням бюлопчних об,ектiв як носив джерел вимiрюваних сигналiв.
Якщо у дослiджуваному природному водному середовищд знаходиться та джерел сигналiв встановлених на бiологiчних тест-об'ектах (/' - номер дже-рела сигналiв), та кожне з яких вимiрюе передае на вiдстань вщомос^ про значення вимiрюваного параметра в 1 iнтервалах ( - номер штервалу), то су-купнiсть вiдлiкiв параметра поля на виходi кожного iз 1 джерел сигналiв пов'язана iз значеннями вимiрюваних величин х, спiввiдношенням
I
Ех'тл = к , (1)
1*1
де: £ - експериментальнi данi, отриманi вiд джерел сигналiв; х{ - шукане значення вимiрюваного параметра; т^ - коефiцiент вщтворення значення вимi-рюваного параметра 1-му iнтервалi у-им джерелом сигналу.
Для того, щоб подати об'ект вимiрювання як едине цiле, а не як сукуп-нiсть окремих значень вимiрюваних величин, експериментальнi данi, отриму-ванi вiд джерел сигналiв, необхщно трактувати як впорядковану емпiричну множину, кожен елемент яко! представлений у функцюнальному просторi iн-формативних ознак [2]. У такому трактуванш впорядковану емшричну множину експериментальних даних можна подати у виглядi вектора ^ у I-вимiрному
просторi. Вщповщно, шуканi значення вимiрюваного параметра можна подати у виглядi вектора х i трактувати його як шформативну ознаку, яка мае бути ви-дiлена внаслiдок реалiзацп вимiрювальноl процедури. Коефiцiент вiдтворення 1-го iнтервального значення вимiрюваноl величини 7-им джерелом сигналу можна подати у виглядi вектора i трактувати його як вектор-орт шформа-тивно! ознаки, який забезпечуе 11 видiлення у процес реалiзацп вимiрювальноl процедури. Вираз (1) внаслщок такого трактування можна подати у бшьш з за-гальнш, векторнiй формi:
I г
Е =р. (2)
Векторне рiвняння (2) дае змогу трактувати вимiрювальну процедуру як побудову лшшного функцiоналу, який вщображае iнформативну ознаку числом, тобто шляхом переводу вектора iз простору шформативних ознак у простiр 1х ощнок. Кожному iнтервальному значенню вимiрюваноl величини вщповщае певне числове значення функщоналу, а сукупнiсть цих функцюна-лiв дае оператор М, за допомогою якого здiйснюеться перехiд вiд вектора Р до вектора х i представляеться компонент цього вектора у виглядi числово1 послiдовностi х1, х2, ..., хг-. Отримання ще1 послщовност та е метою вимiрю-вань. При цьому застосування оператора М здшснюеться зпдно з формулою:
X=ЫР. (3)
Оператор М визначае вимоги до процедури вимiрювання. Основною з цих вимог е лiнiйнiсть i тому оператор М мае бути лшшним. Це дае тдставу для по-дання його у виглядi матриц [М], а виразу (2) - у вигляд матричного рiвняння:
[М][Х] = [Р]. (4)
Процедура вимiрювання параметра поля моделюеться розв'язком рiв-няння (4), а похибка вимiрювання визначаеться похибкою цього розв'язку.
Особливють застосування матричного рiвняння (4) як моделi процедури вимiрювання у загальному виглядi було висвiтлено в робот [3], де була установлена залежшсть мiж похибкою вимiрювання просторовою роздiльною здатнiстю вимiрювальноl процедури та числом зумовленост матрично систе-ми рiвнянь (4). Однак для 1ВС, властивостi яких визначаються поведшкою бь ологiчних тест-об,ектiв як носив джерел сигналiв, матриця [М] отримуе до-датковi властивостi, пов,язанi з непередбачувашстю поведiнки носив джерел сигналiв. Декiлька носив джерел сигналiв можуть, випадковим чином, зосере-дитись в околi яко1сь точки простору, а по^м також випадково розсiятись, а це вщповщае випадковим змiнам порядку матрищ [М]. Оскшьки кiлькiсть стовпщв у матрицi [М] в матричному рiвняннi (4) вiдповiдае кiлькостi джерел сигналiв, то в момент зосередження двох або бшьше джерел сигналiв в околi довшьно1 точки простору вщповщт стовпцi матрицi стають близькими за своши значеннями, матриця [М] вироджуеться, i процедура вимiрювання зриваеться. Матриця, порядок яко! змiнюеться в час випадковим чином, за аналопемо з вiльним вектором надалi називаеться вшьною матрицею [МВ].
Поява вшьно1 матрицi пояснюе порушення процесу вимiрювання у перших варiантах 1ВС для вимiрювання параметрiв полiв природних водних
середовищ з використанням бюлопчних тест-об'екпв як носив джерел сигна-лiв. Врахування впливу вшьно1 матрицi на розв'язок системи рiвнянь (4) дае змогу позбутись порушень процесу вимiрювання шляхом розв'язку системи рiвнянь вiльних матриць:
[ХВ][МВ] = [БВ], (5)
де [Хв], [Мв], [Бв] - вщповщно матрицi [X], [М], [Б] у варiантi вiльних матриць, як утворюються в момент зосередження у довшьнш точцi простору кiлькох джерел сигнашв.
Рiвняння (5) е моделлю процесу вимiрювання забруднень полiв та вод-них середовищ у випадку застосування бiологiчних тест-об,ектiв як носив джерел вимiрюваних сигналiв з урахуванням непередбачуваностi 1х поведiнки.
Для боротьби з порушеннями процесу вимiрювання необхiдно так данi, отримують вщ джерел сигналiв, зосереджених в околi одше1 точки простору, при формуванш матричного рiвняння (5) необхiдно трактувати як данi отриманi вiд одного джерела сигнашв (береться 1х середньо - квадратичне значення). Разом iз даними вiд iнших джерел сигнашв вони утворюють матрицю [Бв]. З вра-хуванням ще1 особливостi будують також матрицi [Хв] i [Мв]. Розв'язок системи рiвнянь вiльних матриць (5) дае змогу позбутись порушень процесу вимiрюван-ня параметрiв полiв забруднень природних водних середовищ.
Технiчна реалiзацiя вимiрювальноl процедури, яка моделюеться мат-ричним рiвнянням (5), здiйснюеться шляхом доповнення вимiрювальноl процедури (4) додатковою програмою формування рiвняння вiльних матриць (5) i його розв'язування. Зпдно з цiею програмою, отримуванi вщ кожного iз джерел сигналiв данi впорядковують стосовно до показiв навiгацiйного каналу, вiдповiдно до умов формування вшьних матриць [Мв] i [Бв]. Застосування ЕОМ дае змогу формувати рiвняння вiльних матриць (5) i розв'язати 1х у реальному чаЫ. Розв'язок рiвняння (5) отримуемо у виглядi числових значень вимiряного параметра у кожнiй iз точок водного простору, якi формують еле-менти матрицi [БВ] вщповщно з просторовим розподiлом джерел сигналiв.
Лiтература
1. Драган. Енергетична теор1я лшшних моделей стохастичних сигнал1в. - Льв1в: Центр стратепчних еко-бю-техшчних систем, 1997 р. - 360 с.
2. Фрзнкс Л. Теория сигналов. - М.: Сов. радио, 1974. - 344 с.
3. Свтух П.С. Чисельш методи та оптим1защя обчислень на ЕОМ у склад1 1ВС// Вюник ДУ "Льв1вська пол1техшка": Сер. "Прикладна математика". - Льв1в: ДУ "Льв1вська пол1техш-ка", 1988. - С. 314-317. _
УДК 630*624:630*612 Ст. викл. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Укршни
ОПТИМВАЦ1Я Л1СОКОРИСТУВАННЯ АГРЕГОВАНОГО НА ТИПОЛОГ1ЧН1Й ОСНОВ1 ГОСПОДАРСТВА
Проведено анал1з елеменпв методики розрахунку норми головного користуван-ня люоачного господарства. Наголошено, що такий пщхщ до оптим1заци розрахунко-во! люоаки базуеться на первиннш оргашзацшно-розрахунковш одинищ - госпо-
