CC BY
35
6. Сиземская И. Н. Мировоззрение как ценность образования / С. И. Гессен, В. В. Зеньковский, И. А. Ильин / И. Н. Сиземская // Педагогика. - 2001. - № 1. - С. 63-67.
7. Словарь практического психолога / сост. С. Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1997. - 800 с.
8. Ушинський К. Д. Твори: в 6 т. Т. 4. Людина як предмет виховання. Спроба педагопчно! антропологи / К. Д. Ушинський
УДК 378.14: 330.46 (045)
Л. П. ПОЛОВЕНКО, Л. I. БУРДЕЙНА
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОВОЛОД1ННЯ ЗНАННЯМИ У ПРОФЕСШНШ ШДГОТОВЩ ФАХ1ВЦ1В З ЕКОНОМ1ЧНО1 К1БЕРНЕТИКИ
Подано функцюнально-структурну модель оволодтня знаннями в процеЫ профестноЧ тдготовки майбутшх фахiвцiв в умовах переходу eid iндустрiального сустльства до суспыьства знань. Визначено роль економiчноi юбернетики як консолiдуючоi спецiальностi при формуванш цшсноi системи фаховог освти. Окреслено проблеми, що виникають при тдготовщ фахiвцiв з економiчноi юбернетики, та шляхи ix виршення.
Ключовi слова: концептуальна модель, сустльство знань, цшсне свтосприйняття, економiчна юбернетика.
Л. П. ПОЛОВЕНКО, Л. И. БУРДЕЙНАЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ОВЛАДЕНИЯ ЗНАНИЯМИ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ИЗ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ К1БЕРНЕТИКИ
Представлена функционально-структурную модель овладения знаниями в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов в условиях перехода от индустриального общества к обществу знаний. Определена роль экономической кибернетики как консолидирующей специальности при формировании целостной системы специального образования. Указаны проблемы, которые возникают при подготовке специалистов из экономической кибернетики, и намечены пути их решения.
Ключевые слова: концептуальная модель, общество знаний, экономическая юбернетика, целостное миропонимание.
L. P. POLOVENKO, L. I. BURDEYNA
CONCEPTUAL MODEL OF KNOWLEDG CAPTURE IN THE PROCESS
OF PROFESSIONAL PREPARATION OF SPECIALISTS ON ECONOMIC
CYBERNETICS
Functionally structural model of knowledge capture is given in the process ofprofessional preparation of future specialists in the conditions of transition from industrial society to knowledge society. The role of economic cybernetics is determined as consolidating speciality at forming of the integral system of trade education. A number of problems which appear in preparation of specialists on economic cybernetics are outlined and the ways of their decision are set.
Keywords: conceptual model, knowledge society, economic cybernetics, integral perception of the world.
1з зростанням проблем глобалiзащl та орieнтащeю на розвиток шновацшно-шформацшного сустльства постае потреба ново! оргашзаци освиянських процеав. «Поодинок прикладш зусилля в напрямi забезпечення якосп вищо! освии, зазначае В. Кисшь, не мають шанив на ефектившсть без наявносп надшного свиоглядного фундаменту» [1]. Чико сформоване комплексне свиоглядне тдгрунтя дае можливють визначити стратепчний напрямок трансформаци сучасно! системи вищо! професшно! осв^и та окреслити на його основi тенденцп розвитку освиянських процеав.
Сучасна академiчна освiта базуеться переважно на калейдоскопiчному, фрагментарному сприйнятп свиу [2; 7, с. 23-25]. Це породжуе проблеми у професшнш дiяльностi фахiвця при вирiшеннi конкретних завдань, як потребують комплексного використання апарату рiзних дисциплiн. Недолiки калейдоскотчного свiтосприйняття посилюе таке явище, як абстрактшсть викладання окремих фундаментальних i спецiальних навчальних предметiв. Теоретичнi форми викладу навчально! шформацп також не дають належно! пiдготовки до практично! дiяльностi. Переважно iнформацiйний характер навчання призводить до низько! функцюнальносп та незатребуваност значно! частини теоретичних знань, дефщиту знань предметно-практичного характеру. З'являються протирiччя мiж вимогами динамiчних потреб суспшьства до фахiвцiв, безупинно збшьшуваним обсягом навчального матерiалу та суб'ективно визначеним обсягом навчальних годин, вдаедених на пiдготовку фахiвця.
Щоб уникнути окреслених проблем, специфiка навчання все частше зводиться до пiдготовки фахiвцiв у вiдокремленiй галузi дiяльностi «за вузькоспецiалiзованими напрямами, кожен з яких мае власну методологiю i професшну мову, зрозумiлу лише фахiвцям ще! галузЬ) [3, с. 225]. В результатшереважна бiльшiсть наук уособлюеться, виокремлюються специфiчнi науковi напрямки, що унеможливлюють порiвняно вузький клас об'екпв. З шшого боку, переорiентацiя на синтез вих предметiв породжуе проблему незбалансованосп та еклектичностi знань, тобто утворення невпорядковано! сукупност рiзнорiдних i багатофокусних, подекуди взаемовиключних поглядiв. Виникае протирiччя мiж необхiднiстю предметно! iнтеграцi! ввдносно кiнцевих цiлей вузiвського навчання та диференщащею !х викладання.
Необхiдною умовою подальшого успiшного розвитку науково-теоретичних та практичних знань е вирiшення проблеми науково! зв'язностi окремих блоков знань, спрямовано! на досягнення !х цiлiсностi.
У другш половинi ХХ ст. були зафшсоваш iстотнi методологiчнi зрушення щодо iнтегративних тенденцiй в науцi та осв^шх процесах. Питання якостi сучасно! вищо! освiти, осмислення !! рол^ реформування в освiтi розглядаються у наукових доробках М. Кииля, А. Кузьмшського, К. Петрова, М. Жука, М. Згуровського, Ю. Соловйова та шших авторiв. У дослiдженнях Л. Савчук та Л. Бандоршо! визначено особливе мiсце кибернетики у структурi спецiальностей галузi економiки i тдприемництва. Проте наявна велика к1льк1сть джерел з окреслено! проблеми не забезпечуе !! комплексного бачення. Вимоги сучасного суспшьства до професшно! освiти, а також аналiз накопиченого досвiду тдготовки майбутнiх фахiвцiв з економiчно! кибернетики у ВНЗ Укра!ни зумовлюе потребу вдосконалення вiдомих концепцiй професiйно-орiентовано! осв^и з урахуванням iстотних недолiкiв системи надання освiтнiх послуг.
Метою статтi е розробка концептуально! моделi удосконалення системи надання знань в процеа професшно! тдготовки фахiвцiв з економiчно! кибернетики.
Для презентацi! власних iдей щодо вдосконалення системи забезпечення майбутнiх фахiвцiв з економiчно! кiбернетики грунтовним багажем знань, досягнення ними високого р1вня штелектуального розвитку скористаемось пiрамiдою оволодшня знаннями, сутнiсть яко! вiдображае перехвд вiд калейдоскопiчно! моделi свiтосприйняття до моза!чно! [2]. У калейдоскопiчнiй моделi все випадково, довкола хаос, причинно-наслiдковi зв'язки вiдсутнi, тому загальна картина у будь-який момент може змiнюватись непередбачувано. Процеси та явища, що протжають у моза!чнiй моделi, де свгг представлено у виглядi цшсного полотна, пов'язанi з мiрою розвитку. При такому пiдходi можна добудувати за потребою частину з ввдсутшми елементами, екстраполювати майбутнiй хiд подш. Така всеохоплююча образна картина немов би направляе рух думки, оргашзовуе !! в осмисленнi дiйсностi. Окремi складовi, на як1 роздiлено свщ однаковi як у калейдоскопi, так i в моза!цi. Вiдмiннiсть лише в тому, що в калейдоскотчнш моделi знання iснують дифузно, у виглядi розрiзнених, хаотично розмiщених фрагменпв, а в моза!чнiй всi елементи структуроваш, впорядкованi, взаемопов'язанi та взаемозалежш.
Останнiм часом у професшнш освт спостерiгаеться курс на диференщацш спецiалiзацiй професiйно! пiдготовки, який посилюеться прагненням якомога швидше та з мшмальними витратами надати фахову осв^. Вiд майбутнього фахiвця вимагаеться чико, як1сно та
професiйно виконувати свiй обсяг роботи. Але фрагментаршсть, po3pi3HeHiCTb, неоднорвдтсть i неузгодженiсть наукових знань не дозволяють йому формувати цiлiсну картину про об'екти дослiдження i, вщповвдно, прогнозувати поведiнку системи, знаходити шляхи опташзацп та вирiшення ряду проблем, як виникають. Поступово внаслiдок вузько1 спецiалiзацiï, фахiвець втрачае здатнiсть розглядати отримане знания в широкому соцюкультурному контекст! Досвiд культурно-цивiлiзацiйного розвитку людства свiдчить, що практичнi дiï на пiдставi такого фрагментарного знання виявляють свою обмеженiсть та можуть бути небезпечними.
Керуючись методолопею системного аналiзу, розглянемо процес пiдготовки фахiвцiв економiчного профiлю не як самостiйноï структури, а як складовоï певноï бiльшоï системи [4, с. 356-359]. Осшльки економiка пiдпорядковуеться полiтицi як структурi вищого рiвня, економiчнi процеси визначаються полиичними поглядами. Рiзноманiтнi соцiальнi, релшйш, природнi процеси також впливають на економшу. Тому при фаховiй тдготовщ економiстiв необхiдне формування системи загальнонаукових теоретичних знань, як! включають загально теоретичну, гуманiтарну, психолопчну та соцiально-економiчну освггу. Вивчення базових та спещальних дисциплш потребуе структуризацiï, визначення взаемозв'язшв та формування ц!л!сно1' методологiï, що призводить до необхiдностi iнтеграцiï знань з р!зних галузей наук.
У сучасному сустльств! тенденцiя диференцiацiï окремих спецiалiзацiй неспроможна вирiшувати проблеми глобалiзацiï, оскшьки вони потребують для свого ршення iнтегральних методiв i об'еднаних зусиль. Переорiентацiя з диференцiйного тдходу у викладаннi кожно1' навчально1' дисциплши на синтезуючий, заснований на м!ждисциплшарних цiлемотивацiйних, змютовних, процесуальних i методичних зв'язках ус!х наук, як! вивчаються у ВНЗ, потребуе едино1' зв'язно1' ланки. Саме тод! i з'являються узагальнюючi дисциплши, характерною особливютю яких е те, що вони створюються з метою вивчення загальних закономiрностей.
До таких дисциплш ввдноситься й кибернетика, що е загальною теорiею управлiния, яку можна застосувати до будь-яко1' системи. Кiбернетика виявляе себе як феномен мiждисциплiнарного знання, що надае можливосп для подолання науково1' фрагментарностi. З шшого боку, розматсть, неоднор!дшсть та багатофокуснiсть напрямiв, зiбраних тд назвою «Економ!чна кибернетика», можуть призвести до незбалансованостi та еклектичносп змюту тдготовки сучасних економiстiв-кiбернетикiв. Тому дуже важливо на етапi штеграци наукових знань «ввд еклектичностi не опускатися до одноб!чносп, а шдшматися до системностi», не втрачаючи зв'язку з сучасною економiчною теорiею [5].
Постае необхвдшсть модернiзацiï сучасно1' системи надання освггшх послуг. Основною стратепчною метою професiйноï освии мае стати формування цшсного свиосприйняття, яке досягаеться шляхом штеграци пол^ики, релiгiï, культури, економiки, впровадження мiждисциплiнарних зв'язшв. «У рол! консол^ючо1' спецiальностi практично за вима галузями тдготовки може виступати кiбернетика» [3, с. 226].
При професшнш тдготовщ значну роль ввдграе нацiонально-регiональний тдхвд, спрямований на задоволення вузами соцiального замовлення в тдготовщ фахiвцiв р!зних спецiальностей, необхiдних сучасним тдприемствам та установам. Цей тдхвд враховуе соцiальнi, економiчнi, культурт умови розвитку професшно1' осв!ти i припускае органiчний зв'язок навчально-виховного процесу з загальнолюдською та нащональною ютор!ею, культурою, ментальтстю, традищями народ!в Украши, ïï репонш. У цьому контекст! Вшниччина е одним !з важливих стратепчних репонш нашо1' держави, який вимагае свое1' рег!онально1' системи планування i професшно1' тдготовки фах!вщв, у тому числ! кер!вниюв. Враховуючи об'ективну необхвдтсть планово!' тдготовки кадр!в, котр! здатт працювати в шформацшному суспшьств^ створювати i впроваджувати нов! шформацшш технологи в р!зт сфери життя та д!яльносп, було ввдкрито профеайне спрямування «Економ!чна юбернетика» у трьох ВНЗ области
1з започаткуванням тдготовки фах!вщв з економiчноï юбернетики постали певт проблеми:
1) недостатня тдготовка та мотивоватсть аб!тур!еш!в;
2) потреба в переосмислент мюця i рол! математичних дисциплш в процес! тдготовки фах!вщв нового напрямку;
3) потреба при вивченш спорiднених курсiв у використаннi пакепв прикладних програм, як1 взаемодiють мiж собою;
4) потреба корекцi! програм та робочих програм з деяких дисциплш;
5) необхiднiсть внесения змш у структуру та склад навчальних плашв.
Досягти дiевостi та науково! обгрунтованостi економiчних рiшень без застосування економiко-математичних методiв неможливо. Посилення ролi точних наук у теоретико-економiчних дослiджениях призводить до необхiдностi бшьш фундаментально! математично! пiдготовки фахiвцiв з економiчно! кибернетики, починаючи ще з середньо! школи. Прикладом для на^дування може бути дiяльнiсть В. Глушкова, який, усвiдомлюючи важливiсть цiлеспрямовано! тдготовки абiтурiентiв, брав активну участь в оргашзацп фiзико-математичних шк1л в Укра!ш, постiйно читав лекцi! для школярiв, запрошував для цього шших провiдних вчених.
Проблему недостатньо! шлькосп навчальних годин, видiлених на формування фундаментальних математичних знань, можна вирiшувати шляхом професiоналiзацi!, адаптацi! усiх навчальних дисциплш, що вивчаються за даним напрямком пiдготовки до потреб економiчно! кибернетики. Одним з головних завдань мае стати формування основних шдходш до засвоення поняття економiчних систем, системного мислення та аналiтичних компетенцш уже з перших курсiв. Посилення ролi математичних дисциплiн в економiчних дослiдженнях вимагае !х вивчення i на наступних курсах, адже шбернетик - це фахiвець, який створюе та впроваджуе системи для автоматизаци поставлених економiчних завдань. Перше завдання: навчити майбутнього фахiвця створювати економшо-математичш моделi, друге - працювати з такими моделями. Саме шструментарш економшо-математичних методiв дае змогу органiзовувати автоматизовану обробку i математичний аналiз даних для рiзних галузей економiки, встановлювати глибинний взаемозв'язок подш, пiдсилювати обгрунтовашсть передбачень та приймати ефективнi ршення у складних i неоднозначних ситуащях.
Наступна проблема: у програмах переважно! шлькосп навчальних дисциплiн, як1 вивчаються з використанням комп'ютерно! технiки, немае конкретних рекомендацш, як1 пакети прикладних програм варто використовувати на лабораторних та практичних заняттях. З одного боку, це дае широке поле дш для викладача, але втрачаються мiждисциплiнарнi зв'язки при вивченнi спорвднених курсiв, замiсть поглибленого вивчення окремих аспекпв чимало часу доводиться вдаодити на ознайомлення з новим програмним iнтерфейсом та правилами роботи в шшому середовищi. Так, наприклад, при викладанш одше! дисциплши вивчаються методики виршення економiчних задач з використанням мови С++, а подання наступно! навчально! дисциплiни розглядають у МаШСАБ. Разом з тим логiчнiше було б продовжити роботу в тому ж середовищг Як варiант виршення вказано! проблеми - орiентацiя на одного виробника програмного продукту та впровадження його технологiй, використання некомерцшних проектiв разом з комерцiйними, тд'еднання взаемодоповнюючих програм, як1 взаемодiють мiж собою.
Для надання фундаментально! математично! тдготовки в умовах обмеженого обсягу навчальних годин необхвдне внесення коректив у навчальш програми. Це здiйснюеться шляхом змши розподiлу годин за певними темами, ущшьнення часу при вивченш окремих роздшв, винесення деяких питань на самостшне опрапюванпя. Наприклад, при вивченш студентами професшного спрямування «Економiчна кибернетика» дисциплiни «Математика для економюпв» доцiльно видiлити бiльше часу на розгляд тем «Теорiя кореляцi!», «Дискретш випадковi величини», «Елементи математично! статистики», «Матричш математичнi моделi».
Грунтовна тдготовка фахiвдiв кибернетиков неможлива без таких дисциплш, як «Загальна теорiя систем», «Теорiя випадкових процесiв», що не е нормативними у навчальних планах. Викладанню курсу «Iмiтацiйне моделювання» повинно передувати вивчення прикладно! математично! дисциплши «Дослiджения операцiй». «Ризикологiя» та «1миацшне моделювання» потребують апарату «Теорi! ймовiрностей», тодi як цей курс вилучено з навчальних програм. «Моделi i структури даних» доцiльнiше було би подати одразу пiсля курсу «Алгоршшзащя та програмування», але до курсу «Операцшш середовища та новi технологи програмування».
Отже, структурно-логiчна схема навчальних плашв потребуе внесения вiдповiдних коректив та оновления. I! потрiбно гармошзувати так, щоб кожна наступна дисциплша в цiй схемi забезпечувалась iнструментарiем та знанневим багажем, здобутим при вивченш попередшх дисциплiн. Цiлком очевидно, що блок дисциплш, як забезпечують спецiалiзацiю за магiстерськими програмами, мае бути динамiчним та формуватися зпдно зi змiнами та тенденцiями, що виникають в розвитку економiчно! науки, потребами практики.
Вище окреслет аспекти зумовлюють необхiднiсть представления концептуально! моделi удосконаления системи надання знань фахiвцям з економiчно! кибернетики.
1снуе велике розма!ття моделей професiйно! пiдготовки у системi вищо! освiти [7, с. 356358]. Вiзьмемо за основу класичну багаторiвневу модель професiйно! тдготовки фахiвцiв, що включае послiдовне здобування освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв «бакалавр», «спецiалiст», «мапстр» з подальшою можливiстю пiдготовки науково-дослвдницьких кадрiв, яка передбачена програмами мапстерсько! пiдготовки та аспiрантурою. З урахуванням направленостi на здобування освiти упродовж усього життя вузи надають можливють проводити перепiдготовку кадр1в та здшснювати пiдвищения !х квалiфiкацi!.
Педагогiчнi умови професшно! тдготовки фахiвцiв в запропонованш технологi! представлено за чотирьома рiвнями здобування знань, спiввiднесеними як фрагментарш, частковi, загальнi та специфiчнi знання.
Розглянемо бiльш детально кожний етап оволодшня знаниями в процесi професшно! тдготовки фахiвцiв з економiчно! кибернетики, представлений на рис. 1.
Перший ршень оволодiния знаниями - це фрагментарш знання. На початковому етат здiйснюеться формування надiйного знанневого багажу, вивчаються п навчальнi дисциплши, яю слугуватимуть науковим пiдгрунтям для формування вмшь та навичок, необхвдних майбутнiм фахiвцям у подальшiй професшнш дальность
Завдяки одержаним на початковому рiвнi знаниям формуеться на наступних етапах фундаментальнiсть, глибоке засвоения наукових основ професшно! дiяльностi в сполученш з практичним оволодiниям нею.
Другий рiвень оволодiния знаниями - це частковi знания. На цьому крощ формуються загальнопредметнi, гуманiтарнi та соцiально-економiчнi (базовi) знания, як1 орiентованi на загальнонаукову та функцюнальну економiчну тдготовку, розвиток свiтогляду, формування освiчено! та розвинено! особистостi. Сдина фундаментальна, гумаштарна i предметна пiдготовка необхiдна кожному студентовi незалежно вiд конкретно! спещальносп. Студенти напряму тдготовки «Економiчна кибернетика» отримують базову природничу та економiчну пiдготовку на рiвнi з економютами iнших професiйних спрямувань, тодi, як математична пiдготовка економiстiв-кiбернетикiв вимагае значно бшьшо! фундаментальностi, нiж в економюпв вузького профiлю. Тому уже на цьому етат треба орiентуватися на професiоналiзацiю - загальну спрямованiсть вие! навчально-виховно!, науково-дослiдно! дiяльностi студентiв i викладачiв при вивченнi дисциплiн загальнонаукового, спецiального i професiйного циклiв у контекст майбутньо! професi!.
Без едино! зв'язно! ланки знания, одержанi на двох перших етепах, призводять до калейдоскотчного свiтосприйняття. Виникае потреба консолвдаци знань.
Третiй рiвень оволодiння знаниями - це загальш (цiлiснi) знания. У рамках професшно! освии, тдготовки бакалаврiв студенти отримують комплекс загальнонаукових, спещальних, культурологiчних знань, орiентованих на фундаментальну економiко-математичну пiдготовку, здiйснюеться формування компетентних фахiвцiв у широк1й сферi професiйних знань. Базова економiчна тдготовка забезпечуе ефективне сприйияття професiйно-орiентованих дисциплш з моделювання економiчних завдань в управлшш фiнансами, бухгалтерському облiку, менеджмент! i маркетингу. Математична пiдготовка студенпв напряму пiдготовки «Економiчна кибернетика» значно випереджае студентiв вiдповiдних традицшних спещальностей -економiстiв вузького профiлю. В зв'язку з цим, математичнi дисциплши, що вивчаються, забезпечують вироблення у майбутшх фахiвцiв особливих системних навичок сприйияття шформаци, що дае змогу вмщати у вiдведений на вивчення економiчних дисциплiн час значно бшьше навчального матерiалу та досягати бшьшо! шформативносп. Широке використания комп'ютерних технологш в економiчних процесах збiльшуе ефективнють економiчно!
спещашзацц. Вмiння реалiзувати професшш знання економiста за допомогою шформацшних технологiй робить економiстiв-кiбернетикiв фахiвцями на будь-яких дiлянках в системах управлшня пiдприeмств та органiзацiй.
Рис. 1. Концептуальна модель оволодтня знаннями в процес професшно! тдготовки фахiвцiв з
економiчно'i юбернетики.
На цьому етат ввдбуваеться iнтеграцiя процесiв навчання з метою утворення единого простору професшно! пiдготовки, яка спрямована на формування в студентiв рiзнобiчних економiчних знань i способiв дiяльностi, професшних та особистiсних якостей, закладення шформацшно-аналиичних та прогностичних навичок. Це дае змогу рiвень економiста в галузi економiчноi кибернетики визначити як методолопчний та як iнструментальний. Унiверсалiзацiя виявляеться в системному характерi дiяльностi викладачiв i студенпв, теоретичних i практичних занять, навчально!, науково! i практично! роботи, навчально-методичних, технiчних засобiв i технологiй навчання. У ролi об'еднуючо! спецiальностi виступае кибернетика.
Навчальний план тдготовки бакалаврiв з економiчноi юбернетики дае можливють спецiалiзуватись на четвертому рощ навчання за трьома напрямками: прийняття рiшень,
iнформацiйнi системи i технологи, управлшня економiкою. Перехiд вiд унiверсалiзацiï до професiоналiзацiï вiдбуваeться на четвертому piBHi. На цьому eTani важливо, не втрачаючи цiлiсностi знань, перейти до формування спeцифiчних пpофeсiйних знань. Таким чином, четвертим структурним компонентом системи вищоï освiти стае визначення пpофiлю фaхiвця, його iндивiдуaльноï концепци пpофeсiйного розвитку. Пpофiль фaхiвця визначаеться безпосередшм контактом студенпв IV—V курив з формами конкpeтноï тpудовоï дiяльностi, де вони проходять пpофeсiйну практику й у майбутньому мають нaмip працювати. Пpофiль залежить вiд професшних функцiй, як1 виконуються мaйбутнiм фaхiвцeм i iнтeнсивнiстю вiдтвоpeння нeобхiдного обсягу знань.
Четвертий ревень оволодiння знаниями - це спeцифiчнi знания. Здшснюеться проектована пpофeсiйнa освiтa (пiдготовкa спещалйтш, бaкaлaвpiв, мaгiстpiв, кандидалв наук), право отримання якого даеться на конкурснш основi. Мaгiстp в гaлузi eкономiчноï кибернетики може з успiхом очолювати оргашзацш чи пiдпpиемство, функцiонaльний шдроздш в оpгaнiзaцiйнiй систeмi упpaвлiния, зокрема: eкономiчну службу, бугaлтepiю, пiдpоздiл iз зiвнiшньо-eкономiчноï дiяльностi, маркетинговий пiдpоздiл тощо, оскiльки володiе сучасними засобами aнaлiзу i прогнозування фiнaнсово-eкономiчних ситуaцiй. Навчальний план пiдготовки мaгiстpiв пpофeсiйного спрямування «Економiчнa кибернетика» дае можливiсть спeцiaлiзувaтися у чотирьох напрямках: eкономiко-мaтeмaтичнe моделювання, моделювання систем упpaвлiния проектами, шформацшний менеджмент, системи пiдтpимки прийняття ршень. нинi центри пiдготовки кибернетиков з Харкова, Дшпропетровська, Киева, Луганська, Львова та шших мiст Украши. розробляють так1 мaгiстepськi спрямування: «Модeлi в лопстищ та ланцюгах постачань», «Системи управлшня персоналом i модeлi мотивацп», «Мeтодологiя упpaвлiния суспiльним багатством», «Модeлi та методи антикризового упpaвлiния», «Рeiнжинepiнг бiзнeс-пpоцeсiв та оpгaнiзaцiйнe проектування», «Синтез систем управлшня яюстю», «Модeлi та методи операцшного менеджменту» тощо. ви61р спeцiaлiзaцiï дозволяе мaйбутнiм мaгiстpaм ефективно peaлiзувaти сво1' пpофeсiйнi знання та твоpчi здiбностi вiдповiдно до свого особистого потенщалу. Метою навчання на четвертому етат мае стати не лише формування вмшня користуватись наявною системою знань, а й самому творити, виробляючи та трансформуючи новi знання.
Сучасне суспiльство, зазвичай, трактуеться як iнфоpмaцiйнe, що здiйснюе пepшi кроки на шляху до суспшьства знань. При цьому останне розглядаеться як вища стaдiя iнфоpмaцiйного суспшьства [6]. Iндустpiaльний сектор втрачае проввдну роль, pушiйною силою стають наукомютш тeхнологiï. Суспiльство знань визначае новий тип eкономiки, в як1й знання та ix виробництво стають джерелом розвитку. Оpiентaцiя дальноси на наукоемш технологи, спpямовaнiсть на розвиток штелектуальних iнфоpмaцiйниx тexнологiй, бiотexнологiй та нанотехнологш - це вимога суспiльствa знань до дiяльностi всix iнституцiй, у тому числ1 до оpгaнiзaцiï осв^янських пpоцeсiв. При цьому, важливо поряд з теоретичним обгрунтуванням iнновaцiйниx процеив, розробити пpaктичнi рекомендаци щодо ïx застосування, зокрема, використання апробованих евристичних методик статистичного aнaлiзу великих мaсивiв iнфоpмaцiï, виявлення систематичних зв'язк1в i латентних зaкономipностeй у дослiджувaниx системах, тдготовки прогностичних мaтepiaлiв, як надають можлив1сть вид1ляти 1з зiбpaниx та оброблених даних нов1 знання, що в явному вигляд! в них не мютяться. Це призводить до екстракцп знань, яка т1сно пов'язана з роботою в сфepi штучного штелекту.
Запропонована в ро6от1 концептуальна модель оволодшня знаннями складена на основ1 грунтовного aнaлiзу навчального плану тдготовки майбутшх фaxiвцiв за напрямом п1дготовки «Економiчнa кибернетика». Розроблена модель може бути покладена в основу розробки удосконалених навчальних плaнiв тдготовки фaxiвцiв. Основна ïï мета - на основ1 формування цiлiсноï системи знань забезпечити грунтовну базову зaгaльноeкономiчну, математичну, гумaнiтapну та соцiaльно-eкономiчну тдготовку, професшну та практичну п1дготовку з використанням комп'ютерних тexнологiй. На основ1 синтезу одержаних знань ця модель створюе умови для формування вмшня комплексно й ефективно застосовувати одержат знання та вмшня при виршенш eкономiчниx задач довiльноï складность А також здатносп ц1 зaдaчi ставити, визначати ïx 1з сукупност1, прюритетно виявляти та прогнозувати можлив1сть ïx появи. Фaxiвeць з eкономiчноï кибернетики оволодавае системними знаннями. Отримана професшна
пiдготовка надае йому можливють вирiшувати комплекс завдань у широкш сферi професшно! дiяльностi, формуе готовшсть до виконання сво!х функцiональних обов'язшв на Bcix стадiях професiйного зростання.
Таким чином, запропонована модель професшно! пiдготовки фахiвця з економiчно! кибернетики вiдображае:
1) основнi складовi Грунтовного багажу знань майбутнього фахiвця;
2) мюце i роль навчальних дисциплш, якi забезпечують необхiднi знания;
3) взаемозв'язок двох попереднiх факторiв, який досягаеться шляхом об'еднання диференцiйованих процеив навчання у рамках спецiальностей одшею галуззю знань. У ролi консолiдуючо! спецiальностi практично за всiма галузями пiдготовки може бути кибернетика.
Юбернетика прагне долати так1 дiаметрально протилежш недолiки сучасно! науки, як фрагментаршсть та еклектичнiсть знань, надаючи можливють створювати цiлiсну картину про об'екти дослщження. Завдяки нiй отримуемо систему професшно! освии, в як1й е фахiвцi, котрi вивчають саме об'екти, процеси i явища, та фахiвцi, як1 вивчають iнформацiйну складову (шструментарш), що дозволяе ефективно керувати цими об'ектами. Об'еднання знань про об'екти та методи !х дослiджения зумовлюе синергетичний ефект, забезпечуе цiлiснiсть свиобачення, всеосяжнiсть сприйняття свiту. Оволодiния такою системою знань надае можливють для формування у майбутнiх фахiвцiв з економiчно! кибернетики вiдповiдних компетентностей, практичних умiнь та професiйних навичок, що дозволить економютам-к1бернетикам стати конкурентоспроможними i завоювати лiдируючi позици на сучасному ринку працi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кисшь В. М. Яюсть вищо! освiти як предмет фiлософського аналiзу: автореф. дис. ... канд. фшос. наук: 09.00.10 / В.М. Кисшь. - К., 2008. // [Електронний ресурс] - Режим доступу http://kisilmv.if.ua/publications/avtoreferat.htm
2. Петров К. П. Глобальный эволюционный процесс / К. П. Петров // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://army.lv/ru/Video-fayli/Laboratoriya/Kontseptsiya-Obshchestvennoy-Bezopasnosti/1903
3. Савчук Л. М. Юбернетика у структурi спещальностей галузi економ^ i тдприемництва / Л. М. Савчук, Л. М. Бандорша// Тези доповвдей XIII Всеукра!нсько! науково-методично! конференци «Проблеми економiчноl юбернетики», 2-4 жовтня 2008 р., м. Алушта, смт. Партенгг. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2008. - 304 с.
4. Энциклопедия кибернетики: в 2 т. / отв. ред. В. М. Глушков. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1975. — Т. 2.
5. Балл Г. Методолого-психолопчш роздуми в гумашстичному контекста // Г. Балл [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=60&c=1265
6. Згуровский М. Путь к информационному обществу — от Женевы до Туниса / М. Згуровский // Зеркало недели. — 2005. — 34.
7. Кузмшський А. I. Педагопка вищо! школи: навч. поЫбник / I. А. Кузьмшський - К.: Знання, 2005. - 486 с.
УДК 378:364.442.2:613.86
О. I. ТОПОЛЬ
ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧА КОМПЕТЕНТШСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ СОЦ1АЛЬНОГО ПРАЦ1ВНИКА
У cmammi надано визначення понять «професiоналiзм» та «професшна компетенттсть», означена предметна сфера со^ально! дiяльностi. Дослiджено комплекс професшно важливих умть, навичок та якостей фахiвця сощально! сфери, видтет основн компоненти його професшно1 дiяльностi. Розглянуто фактори професшних ризиюв в роботi соцiальних пращвниюв. Визначено поняття «здоров'язберiгаюча компетенттсть» та його основн компоненти в структурi професiоналiзму соцiальних пращвниюв.
Ключовi слова: професiоналiзм сощального пра^вника, професшна компетенттсть со^ального пращвника, здоров'язберiгаюча компетенттсть соцiального пра^вника.
