CC BY
35
система дш менеджерiв шдприемства в цьому випадку полягае у трьох алгоритмах:
а) "Не вживати шяких заходiв". Цю форму реагування передбачено в тих випадках, коли обсяг негативних вщхилень значно нижче передбаче-ного "критичного" критерда.
б) "Усунути вщхилення". Така система дiй передбачае процедуру пошу-ку та реашзаци резервiв зi забезпечення виконання цiльових, планових або нормативних показниюв. При цьому резерви розглядають у розрь зi рiзноманiтних аспектiв фшансово! дiяльностi й окремих фшансових операцiй. Як таю можливост можна розглядати доцiльнiсть введення посиленого режиму економи (за принципом "вщсжання зайвого"), ви-користання системи фшансових резервiв та iн.
в) "Змшити систему планових або нормативних показниюв". Така система дш здшснюють тодi, коли можливостi нормашзаци окремих аспек-тiв фшансово! дiяльностi обмеженi або взагалi вiдсутнi. У цьому випадку за результатами фшансового мошторингу вносять пропозицп з коригування системи цшьових стратегiчних нормативiв, показникiв поточних фiнансових планiв або окремих бюдже^в. В окремих кри-тичних випадках може бути обгрунтовано пропозицiю про припинен-ня окремих виробничих, швестицшних i фiнансових операцш i навiть дiяльностi окремих цен^в витрат i iнвестицiй.
Запровадження на шдприемсга системи фiнансового контролiнгу дасть змогу ютотно пiдвищити ефективнiсть всього процесу управлшня його фiнансовою дiяльнiстю.
Лiтература
1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во "Финансы и статистика". - 1998. - С. 39, 50-53.
2. Бланк И.А. Бланк И.А. Финансовый менеджмент : учебный курс. - К. : Изд-во "Ника-Центр - Эльга", 1999, (С. 9-21).
3. Крайник О.П., Клепикова З.В. Фшансовий менеджмент. - К.-Льв1в : Вид-во "Да-кор", "1нтелект", 2001. - С. 3-12.
4. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий. - К. : Изд-во "Максимум", 2001, (С. 8-13). _
УДК 657.1:004+65.012.8:33 Асист. Н.В. Наконечна - Rbeiecbm КА
КОНЦЕПТУАЛВАЦ1Я ОБЛ1КОВИХ СИСТЕМ
Наведено результати дослщження поняття i структури облшових систем, ix ви-дiв, властивостей та cnoco6iB формального опису. Встановлено, що: властивосп систем повинш аналiзуватись i описуватись; властивють самооргашзацп розумiють як спосiб елеменпв системи до прийняття рiшень; управлшня системою - це ii функщя, орieнтована чи на зберiгання основно'1' якостi системи, чи на виконання деяко'1' прог-рами, яка забезпечуе стiйкiсть функцiонування i досягнення мети; цикл розвитку системи огортае етапи дослщження, аналiзу, проектування, вводу в експлуатащю, пiдтримки.
Ключов1 слова: система, облшова система, функцп системи, властивосп сис-
теми.
Assist. N. V. Nakonechna - L 'viv commercial academy Conceptualization of the accounting systems
The results of researching comprehension and structures of accounting systems, their kinds, qualities and methods of formal description are showed. It is set that: properties of the systems must be analysed and described; property of самооргашзацп is understood as a method of elements of the system to making decision; a management the system is its function, oriented or on storage of basic quality of the system, whether on implementation of some program which provides firmness of functioning and gaining end; the cycle of development of the system shrouds the stages of research, analysis, planning, input, in exploitation, support.
Keywords: system, accounting system, function of the system, qualities of the system.
З переходом Украши до ринкових вщносин вщбулися вщповщш змши концепци бухгалтерского облжу, понять i принцишв облжу. Одночасно бухгалтерский облж як наука перебувае на стади розвитку, визначення не тшьки ново! концепци та методологи облжу, а й теоретичних засад його побудови.
Водночас одшею iз вагомих i невиршених проблем сьогодення е вщ-сутшсть в Укра1ш концептуально! основи облжових систем. Цю наукову проблему не висвгглено у працях вггчизняних учених. У спещальнш еконо-мiчнiй лiтературi розкрито лише питання, пов'язаш з сутшстю, роллю i характеристикою концептуальних основ облжу та звггносл, що використовують у мiжнароднiй практицi [10]. У вггчизнянш економiчнiй лiтературi пiд концептуальною основою розумдать сукупнiсть основних принцишв ведення облжу та складання фшансово! звiтностi [1].
За визначенням Ради зi стандартiв фiнансового облжу США (Financial Accounting Standard Board - FASB), концептуальна основа (conceptual framework) - це узгоджена система взаемопов'язаних цшей i принцишв, на основi яко! можливе розроблення незаперечних стандар^в i яка визначае суть, фун-кци й межi облiку та звiтностi.
Варто зазначити, що концептуальна основа не е стандартом, вона слу-гуе своерщним фундаментом бухгалтерских стандартiв. Як наголошуе ро-сiйський науковець О.В. Соловйова, концептуальна основа вщграе значну роль, оскшьки визначае концепци, що становлять основу вшх чинних i майбутшх стандартiв та е базовими принципами формування фшансово!' звгг-ностi, як використовують для вирiшення питань, не регламентованих стандартами [7].
Головним на сьогодш е дослщження концептуальних основ бухгалтерского облжу для реалiзацil чинникiв його подальшого розвитку, забезпе-чення користувачiв повною та дiевою iнформацiею про результати дiяльностi суб,ектiв господарювання. Концепци облiку дають змогу керiвництву вибра-ти операци, поди, обставини, якi мають бути облжоваш, а також показати !х визначення, оцiнки, узагальнення та вiдображення у фiнансовiй звiтностi [9].
Економiчний розвиток природно пов'язаний з послщовною змiною до-мшуючох системи облжу, яка уособлюе фундаментальний шдхщ до визначення облiкових даних, i! функцiонально-комунiкацiйних можливостей, принципiв побудови та концептуально-методичних засад сучасно!' облжово-аналiтичноi системи.
Кожен економiчний об'ект - пiдприемство, органiзацiя, фiрма, вироб-ничо-господарська i фiнансова дiяльнiсть яких е об'ектом пiзнання i вщобра-ження бухгалтерського облiку, - це складна, динамiчна та управлшська система. Методологiчною базою виршення багатьох проблем слугуе системний шдхщ, загальна теорiя систем i системний аналiз, якi сукупно становлять системы дослiдження. Системнi дослiдження мають мiжпредметний характер. Комплекс цих наукових дисциплш i становить методологiю системних досль джень. Головною умовою методологи системних дослщжень е необхiднiсть розробки едино! концептуально! моделi управлiнського об'екта.
В сучасних системних дослiдженнях розрiзняють чотири рiвнi методо-логiчних знань: фшософсью основи системних дослiджень; загальнонауковi методологiчнi принципи i форми дослщжень; конкретна наукова методологiя системного дослщження у спещальних дисциплiнах; методика i технiка системних дослiджень у конкретних предметних галузях. Цi чотири рiвнi завжди присутнi в процес дослiдження системи. Системний пiдхiд формуе у дослщ-ника своерiдний погляд на природу i способи представлення i вивчення рiз-них об'екив як систем.
"Система - це багато елеменпв, якi знаходяться у вщношенш один до одного i утворюють визначену цiлiснiсть, еднiсть" [6]. За визначенням Е.Л. Шуремова [11], система - це впорядкована сукупшсть рiзного роду еле-ментiв чи частин, взаемозалежних мiж собою i з зовнiшнiм середовищем, об'еднаних в едине цше. 1снують й iншi визначення. Укра!нськi вченi Г.В. Ла-вiнський, А.Д. Шарапов визначають систему як комплекс елеменлв, якi знаходяться у взаемоди [4].
Базове поняття "система" - це абстрактне поняття, яке мае багато виз-начень. Системи юнують в нашiй пiдсвiдомостi, в об'ективному свiтi, !х мо-жуть також створювати люди.
Рацюнальна система управлшня забезпечуе: збер^ання фшансово! рiвноваги; отримання стабiльного чи максимального прибутку; пошук i вибiр стратегiчних напрямiв дiяльностi пiдприемства для його конкурентоспро-можностi протягом тривалого часу; виживання i рентабельнiсть в умовах ринку; забезпечення стшкост функцiонування об'екта управлшня; вихщ на мiжнародний ринок.
Для управлшня економiчними об'ектами потрiбна систематизована, шдготовлена iнформацiя. По мiрi розвитку суспшьства в рамках системи управлшня ускладнюються процеси управлiння, що, своею чергою, стимулюе розвиток шформацшних систем. Потреба в управлiннi виникае за нагальност координацi! дi! члешв трудового колективу, об'еднаних для досягнення ло-кальних i глобальних цшей.
Рiзноманiтнiсть сфер економiчно! дiяльностi веде до появи бшьшо! кiлькостi шформацшних систем економiчного характеру, оскiльки вони мю-тять в собi вЫ особливостi структури управлiння, схеми управлшських цiлей i предметних технологiй. Таким чином, враховуючи сфери застосування видь ляють таю шформацшш системи: банювсью, страховi, податковi, фондового ринку, промислових шдприемств. Одне з вагомих мюць в iнформацiйнiй сис-темi займае бухгалтерська iнформацiя.
Буxгaлтеpський облж - це системa спoстеpеження, вимipювaння i кга-сифiкaцiï фaктiв гoспoдapськoï дiяльнoстi, якa узaгaльнюe i пеpедae iнфopмa-цiю для упpaвлiння гoспoдapськими пpoцесaми.
Стpiмкий poзвитoк нaук, пoв'язaниx з oбpoбленням iнфopмaцiï, знaчнo вплинув та тpaктувaння всix фундaментaльниx понять буxгaлтеpськoгo обль ку. Мoжнa видшити "iнфopмaцiйний" пiдxiд до визнaчення буxгaлтеpськoгo oблiку, що пpивелo до poзшиpення опису його сутi кaтегopiями, пoв'язaними з oбpoбленням екoнoмiчнoï iнфopмaцiï [2]. Ta^ poсiйський нaукoвець В.Г. Мaкapoв нaгoлoшуe, "що буxгaлтеpський облж вiдoбpaжae пpoцеси, якi вiдбувaються тд чaс викoнaння гoспoдapськиx плaнiв, i, вщповщно, тi зaсo-би, зa допомогою якиx цi пpoцеси здшснюються. Метою тaкoгo вiдoбpaжен-ня e збip iнфopмaцiï пpo стaн i викopистaння гoспoдapськиx зaсoбiв для того, щоб та oснoвi oтpимaниx дaниx здiйснювaти кеpiвництвo гoспoдapськoю дь яльшстю..." [5].
Рoсiйськi вченi-екoнoмiсти В.Ф. nanrn i Я.В. Соколов визнaчили, що: "Буxгaлтеpський oблiк - це системa спoстеpеження, вимipювaння i кгасифь ^ци фaктiв гoспoдapськoï дiяльнoстi, якa узaгaльнюe i пеpедae iнфopмaцiю для упpaвлiння гoспoдapськими пpoцесaми"[6].
За оцшкою В.В. Сопка, облж - це ^оцес (poбoтa), який склaдaeться з oпеpaцiй спoстеpеження, спpийняття, вимipювaння тa фiксaцiï (pеeстpaцiï) фaктiв, пpoцесiв, пoдiй ^^оди a6o суспiльнoгo життя [S].
Спостереження - це пoчaткoвий етaп емпipичниx дoслiджень, який пoлягae в цiлеспpямoвaнoму спpийняттi пpедметiв, явищ дшсност для здо-буття безпoсеpеднix чуткв^ дaниx пpo oб'eкт пiзнaння.
Сприйняття - це чутгеве вiдoбpaження ^едме^в тa явищ oб'eктивнoï дiйснoстi в сукупност пpитaмaнниx ïm влaстивoстей тa особливостей у paзi безпoсеpедньoï ди ïx нa opгaни чуття. Це oзнaчae, що спpийняття пoлягae у визтаченш змiстoвoï xapaктеpистики oб'eктa облжу (те, що oблiкoвуeться), тобто у poзкpиттi пpедметнoï сутнoстi oб'eктa облшу.
Вимiрювання - це виpaження об^кга oблiку в певниx oдиницяx вимь pювaння (нaтуpaльниx, уpечевлениx, тpудoвиx тa вapтiсниx).
Реестращя (фiксaцiя) - це зaкpiплення дaниx пpo пpедметну сутшсть (влaстивiсть) гoспoдapськoгo фaкту - o6'e^a oблiку, одиниць його вимipю-вaння тa iншиx xapaктеpистик нa теxнiчнoму нoсiï.
У буxгaлтеpськoму oблiку вiдoбpaжaються не сaмi фaкти, a iнфopмa-цiя пpo ниx. Вiдoмoстi ^о oкpемi фaкти пеpетвopюються в системi буxгaл-теpськoгo oблiку нa iнфopмaцiйну xapaктеpистику гoспoдapськoгo пpoцесу. Пpaвильний, ефективний облж дae змогу ввaжaти, що та всix етaпax облжо-вого ^оцесу фiксуeться i узaгaльнюeться тшьки тa iнфopмaцiя, якa пoтpiбнa для упpaвлiння гoспoдapськoю дiяльнiстю.
Буxгaлтеpський облш мoжнa poзглядaти тiльки як систему: пo-пеpше, вiн бaзуeться нa певнж пoстулaтax; пo-дpуге, висновки, якi можта зpoбити з його дaниx, випливaють безпoсеpедньo з життя, з цж пoстулaтiв; i пo-тpетe, буxгaл-теpський oблiк пoкaзуe i може пoкaзувaти не що було i що буде в гoспoдapствi, a тшьки те, що oтpимaлo вiдoбpaження тд чaс викoнaння умов пoстулaтiв [6].
Зв'язок бухгалтерського облшу з основоположними постулатами мае велике значення, оскшьки:
1) теоретична модель може передбачати бшьше можливостей, тж е нас-правдц
2) кожна змша у склад1 засоб1в господарства 1 !х джерел обумовлена вщпо-вщним фактом господарсько! д1яльносп, який формал1зуеться в шформа-цшному потощ I вщображаеться матер1альними нолями шформаци (бух-галтерських документах { ш.);
3) об'ем засоб1в тдприемства дор1внюе об'ему !хтх джерел.
4) величина результату господарсько! д1яльност дор1внюе змшам величини засоб1в тдприемства I т.п.
З точки зору загально! теори систем, можна розглядати двi системи бухгалтерського облiку: окрему i загальну.
Оскiльки правила ведення бухгалтерського облжу визначаеться рiзни-ми вщомствами, то кожне з таких вщомств i пiдприемств, що входять до нього, виступають як окрема система. У загальному, все що властиве кожнш з цих окремих систем, утворюе загальну систему облшу.
Наявшсть загально! системи бухгалтерського облшу шдтверджуеться такими аргументами:
• вс1 коикретт форми оргатзаци обл1ку мають шторичио визначений, частко-вий 1 водночас зумовлений випадковими причинами вид;
• утворення будь-яко! системи бухгалтерського облшу е наслвдком вольового акту регулювального органу, воля якого не безмежна 1 визначена об'ективно;
• ефективтсть р1зних актгв у досягиеит поставлених цшей тдвищуеться у тих випадках, коли е достатт причини;
• бухгалтерський облш юнуе як наслвдок господарсько! д1яльност!
Бухгалтерський облiк використовуеться в уЫх сферах шдприемниць-ко! дiяльностi - виробничш, комерцiйнiй, банкiвськiй, страховiй, у вЫх галу-зях та шдгалузях господарювання - промисловостi, сiльському господарств^ будiвництвi тощо.
Бухгалтерський облiк як шформацшну систему подiляють на вщкриту частину, тобто таку, що може бути опублжованою, та закриту, яка становить комерцшну таемницю пiдприемства. Перша формуе поняття фшансового об-лжу (економiко-правова система), друга - внутршньогосподарського (управ-лiнського), виробничого (виробничо-комерцiйна система) облжу.
Процес управлiння системою дуже складний. Треба зазначити три причини, як утруднюють управлiння складними системами: неповнота i не-визначенiсть вихщно! iнформацi!; вiдсутнiсть чи недостатня адекватшсть мо-делi; рiзновид можливих форм управлшня.
Першою причиною вказана недостатшсть шформаци, оскiльки тiльки за наявност iнформацi! можливе управлiння системою. У процес управлiння виникають iнформацiйнi потоки мiж об'ектом i суб'ектом управлшня еконо-мiчного об'екта, а також мiж ним i зовнiшнiм середовищем.
Сьогоднi облiк виступае не як единий шформацшний потiк, а як "пучок" шформаци. Це зумовлено тим, що едина система представлена трьома видами облжу: оперативним, статистичним i бухгалтерським. З них найбшьш
iнформативним можна визнати бухгалтерский i статистичний. Однак для органу управлшня найбшьше значення мае оперативний облiк.
Весь фактичний шформацшний потiк проходить чи повинен проходи-ти через аналiз; данi облiку надходять до органу управлшня у виглядi шфор-мацшних вiдомостей про хiд господарського процесу. У бухгалтерскому об-лiку видшяють iнформацiйну, органiзацiйну, методологiчну, контрольну, анал^ичну i комунiкацiйну функцiï.
У сучасному трактуванш пiд "шформацшною системою" розумiють автоматизацiю iнформацiйних процесiв. Одне з важливих мiсць в шформа-цiйнiй системi посiдае шформацшна функцiя бухгалтерського облiку, яка формуе шформащю про фактичний стан економiчного об'екта, його виробни-чо-господарську i фшансову дiяльнiсть. Автоматизована шформацшна система бухгалтерського обяжу (А1С-БО) - це система, в якш шформацшний процес бухгалтерського облжу автоматизований за рахунок застосування спещальних методiв оброблення даних, як використовують комплекс розра-хункових, комунiкацiйних й iнших техшчних засобiв, з метою отримання i передачi iнформацiï, потрiбноï спецiалiстам-бухгалтерам для виконання фун-кцiй управлiнського i фшансового облiку [11].
Процеси збирання, реестраци, передачi, нагромадження, зберiгання i оброблення шформаци становлять шформацшний процес бухгалтерського обяжу. З технологiчноï точки зору, процедури iнформацiйного процесу дета-лiзуються, вибудовуються у визначенiй послщовност в технологiчний процес i реалiзуються технiчними i програмними засобами, методами та способами перетворення шформаци, що й утворюе шформацшну технологш кон-кретноï предметноï галузь Для реалiзацiï iнформацiйноï технологiï автомати-зованих облiкових систем iснуе набiр компонентiв, якi ïï забезпечують. До компоненлв, якi забезпечують автоматизованi облiковi системи, вiдносять: iнформацiйне, технiчне, математичне, програмне, лшгвютичне, оргашза-цiйне, технолопчне, ергономiчне, правове i методичне забезпечення.
Оргашзацшно А1С-БО реалiзуеться через створення автоматизованих робочих мюць бухгалтерських i облжових робiтникiв, залежить вiд оргашза-цiï облiку i органiзацiйноï структури бухгалтерiï пiдприемства. Автоматизо-ванi облiковi системи, обробляючи iнформацiю, вирiшують задачi бухгалтерського облiку. Сукупнiсть таких задач становить функцюнальну частину А1С-БО.
Функцiональна частина автоматизованих облiкових систем вщобра-жае задачi, якi формують повну i достовiрну iнформацiю про виробничо-гос-подарську дiяльнiсть пiдприемства, яка потрiбна внутрiшнiм i зовнiшнiм ко-ристувачам. Задачi, якi реалiзують функцда бухгалтерського облiку, рiзнобiч-нi, як i об'екти його спостереження. Останш бувають двох видiв. Це об'екти, якi забезпечують виробничо-господарську дiяльнiсть шдприемства - його власнiсть (активи), кредиторську заборговашсть (пасиви), власний капiтал, i об'екти, як становлять його виробничо-господарську i фшансову дiяльнiсть -фiнансовi i господарськi процеси та ix елементи: факти господарсько!" дiяль-ностi i фiнансовi результати [3].
Окремi задачi бухгалтерського облiку роздiляють за комплексами задач. Традицшно в шформацшнш системi бухгалтерського облiку видiляють комплекси задач облжу: основних засобiв, матерiальних цiнностей, працi i заробiтно! плати, готово! продукци i !! реалiзацi!, фiнансово-розрахункових операцiй, витрат на виробництво i складання звiтностi.
1снують й iншi пiдходи до видiлення комплекЫв i складу задач. Все залежить вiд функцiонально! структури А1С тдприемства загалом, розподiлу задач мiж шформацшними системами рiзних служб управлiння i багатьох ш-ших чинникiв.
Облжова iнформацiя повинна вiдповiдати певним вимогам. Вона мае бути достовiрною i повною, актуальною i своечасною, достатньою i корис-ною. Первинна шформащя повинна бути документально пiдтвердженою i юридично правильно оформленою.
Облiковiй шформаци, ^м властивостей, характерних для економiч-но! iнформацi!, властивi сво! особливость А саме: великi об'еми i рiзноманiт-нiсть; багатократне повторення цикшв отримання i перетворення визначених часовими перюдами (мiсяць, квартал, рiк); значна питома вага i складнiсть лопчних операцiй за вiдносно! простоти арифметичного оброблення; масо-вий характер обчислень, отриманих за типовими алгоритмами з визначеною перюдичшстю; тривале збер^ання деяких видiв результатно! iнформацi!.
Облжова iнформацiя як категорiя економiчно! шформаци мае складну iерархiчну структуру, яка представлена: ре^зитами, показниками, документами. 1нформащя повинна бути оцiнена як на яюсному, так i кшьюсному рiв-нях за спецiально розробленими методиками. Така оцшка мае важливе зна-чення для органiзацi! збер^ання iнформацi! та технологi! !! оброблення.
Таким чином, можна зробити таю висновки: властивосп систем по-винш аналiзуватись i описуватись; властивiсть самооргашзацн розумiють як спосiб елементiв системи до прийняття ршень; управлiння системою - це !! функцiя, орiентована чи на зберiгання основно! якост системи, чи на виконання деяко! програми, яка забезпечуе стшюсть функцiонування i досягнення мети; цикл розвитку системи огортае етапи дослщження, аналiзу, проекту-вання, вводу в експлуатащю, пiдтримки. Практично всi аспекти оргашзацн ведення бухгалтерського облiку i !х теоретичнi аспекти перебувають у нероз-ривному зв'язку. Розкриваючи предмет i змiст основних категорiй, закономiр-ностi !х розвитку, теорiя бухгалтерського облшу передбачае шлях розвитку практично! реалiзацi! облiку, яка базуеться на застосуванш спецiальних пщ-ходiв автоматизованого оброблення шформаци.
Лггература
1. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський обл1к у заруб1жних кра!нах : навч. поабник. - Житомир, 2003. - 544 с.
2. Воевудский Е.Н., Беспалова Э.Г., Филановская И.Н. Моделирование и автоматизация бухгалтерского учета. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 297 с.
3. Кутер М.И. Теория и принципы бухгалтерского учета. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", Экспертное бюро, 2000.
4. Лавинский Г.В., Шарапов А.Д. Теоретические основы автоматизации управления економическими системами. - К. : Изд-во "Выща шк.", Головное изд-во, 1988. - 180 с.
5. Макаров В.Г. Теоретические основы бухгалтерского учета. - М. : Изд-во "Финансы", 1978. - 159 с.
6. Палий В.Ф., Соколов Я.В. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учета. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1981. - 224 с.
7. Соловьева О.В. Международная практика учета и отчетности : учебник [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во "Финансы", 2004. - 332 с.
8. Сопко В.В. Бухгалтерський облш : навч. поабник. - 3-те вид. [перераб. i доп.]. - К. : Вид. центр КНЕУ, 2000. - 578 с.
9. Spiceland J.D., Sepe J.F., Tomassini L.A. Intermediate Accounting. - 2-nd ed. - The McGraw - Hiill Companies, Inc., 2001. - 1092 p.
10. Todd L. Johnson. The Project to Revisit the Conceptual Framework // The FASB Report, December 28, 2004.
11. Шуремов Е.Л., Умнова Э.А., Воропаева Т.В. Автоматизированные информационные системы бухгалтерского учета, анализа, аудита : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во "Перспектива", 2001. - 363 с._
УДК339.72+364.023 Ст. викл. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук;
студ. Ю.Ю. Щгуш - НЛТУ Украти, м. Rbeie
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д РОЗРАХУНКУ ПРОЖИТКОВОГО М1Н1МУМУ
Наведено методи визначення прожиткового мЫмуму, як застосовують у зару-бiжних крашах. Встановлено, що метод обчислення медiанного доходу здебшьшого використовують у державах з розвиненою ринковою економшою. Ид медiанним доходом треба розум^и такий дохщ, за якого половина населення краши мае бшьший дохщ, а половина - менший. Це рiвень достатку, що найчаспше трапляеться у певнш краш, i практично вiдповiдае середньому доходу на душу населення.
Ключов1 слова: прожитковий мшмум, методи визначення прожиткового мшь муму, зарубiжний досвщ.
Senior lecturer L.I. Novoselska; stud. Yu. Yu. Tsigush - NUFWT of Ukraine, L 'viv International experience of charging the living wage
The paper presents methods for determining the living wage that are being applied in foreign countries. It is set that the method of calculation of median profit is mostly used in the states with the developed market economy. Under a median profit it is followed to understand such profit for which the half of population of country has a greater profit, and half - less. It is a level of sufficiency which more frequent all happens in given countries and practically answers a middle profit per capita.
Keywords: living wage, methods for determining the living wage, foreign experience.
Свггова практика виробила декшька вар1ант1в визначення прожиткового мш1муму в держав^ серед яких е прост! та досить ефективш. Серед таких метод1в: статистичний, суб'ективний, ресурсний, комбшований, норма-тивний, вщносний (обчислення мед1анного доходу).
Статистичний метод дае змогу встановити прожитковий мш1мум на р1вш доход1в, як мають 10-20 % найнезаможшших громадян окремо! держа-ви. Цей метод можна застосовувати у державах з досить високим р1внем до-ход1в громадян. Суб'ективний (соцюлопчний шдхщ) базуеться на проведенш соцюлопчних опитувань населення про бажаний мш1мальний дохщ. 1хш результата не можуть бути шдкршлеш реальними економ1чними можливостя-ми держави, проте вони засв1дчують реальш потреби людей.
