CC BY
28
УДК 304.42:316.334.55
С. В. ¡ванов.
доктор економ!чних наук,
М. е. Рогоза,
доктор економ!чних наук,
В. I. Перебийнк,
доктор економ!чних наук, ГС «М!жнародний центр дослгджень соцгально-економгчних проблем модертзаци та розвитку кооперацИ'», м. Полтава
КОНЦЕПЦ1Я СОЦ1АЛЬНО1 ДЕРЖАВИ ЯК ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РОЗВИТКУ СТЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Постановка проблеми. Сшьсьш територи ввд-грають системоутворюючу роль: як просторовий базис аграрного виробництва, де формуеться основа продовольчо! безпеки краши; як мюце проживания сiльського населення; як важлива складова екосис-теми. 1сторично сiльськi територп розвивалися з огляду на iснуючi (в ретроспективi) концепци дер-жави та И соцiально-економiчного потенцiалу. В умовах перманентно! (юн. XX ст. - поч. XXI ст.) еколопчно! кризи на планет! та демогpафiчно! кризи в розвинених крашах одним з теоретико-методоло-пчних пiдходiв до розвитку сiльських територш по-стае концепцiя сощально! держави.
AH^i3 останшх дослiджень. Питанням концепци сощально! держави та li становлення присвя-ченi монографн Д. Г. Севрюка [1], А.О. Сшенка [2], Н.М. Хоми [3] та ш. Проблеми вдентифшаци i кла-сифшаци сiльських територiй окресленi в Rnroi O.I. Павлова [4], теоретико-методолопчш аспекти сiльського розвитку - у монографiях цього ж автора [5], В.С. Дiесперова [6], А.В. Люового [7], О.П. Сла-вково! [8], М. П. Талавирi [9], шших дослiдникiв, в авторськiй публшаци [10].
Метою статт е висвiтлення результатов досль джень з проблеми розвитку сшьських територiй на засадах концепци сощально! держави, проведених Мiжнародним центром дослвджень сощально-еко-номiчних проблем модертзаци та розвитку коопераций
Виклад основного матерiалу. Про основну роль сшьського господарства краши у формуванш
продовольчо! безпеки свiдчить достатньо високий рiвень самозабезпеченост основними видами про-довольства (вiдношення виробництва до внутрш-нього використання на територi! Укра!ни), який у 2014 р. склав: зерно - 230,9%; картопля - 105.5; овочi та продовольчi баштанн - 103.4; плоди. ягоди та виноград - 82.0; м'ясо та м'ясопродукти - 101.2; молоко та молокопродукти - 103.6; яйця - 116.5% [11. с. 147].
У 2015 р. зпдно даних Мшютерства аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни сшьськогоспо-дарськi товаровиробники переорieнтувалися на ринки кра!н Азi! (7.4 млрд дол.). €С (5.9 млрд дол.). Африки (2.2 млрд дол.). Основними видами продовольства. що експортуеться. е продукцiя рослинництва (13.8 млрд дол.): зерновi злаки. олiя соняшникова. насiння олiйних культур. цукор. тютюновi вироби. Експорт тваринницьких продуктiв склав 1.0 млрд дол. (м'ясо та субпродукти. молокопродукти. готовi чи консервованi продукти з м'яса тощо).
У сiльському. лiсовому та рибному господар-ствi створюеться 11.8% валово! додано! вартостi кра!ни (2014 р.). За 2011-2014 рр. темпи зростання валово! додано! вартостi у зазначеному секторi нащ-онально! економши перевищували загальнодержа-внi темпи. Це свщчить про високий потенцiал аграрного сектора та сприятливу зовнiшньоекономiчну кон'юнктуру на свiтових ринках продовольства (табл. 1).
Таблиця 1
Валова додана варткть за видами економiчно'l' дiяльностi
2011 2012 2013 2014 2014 р. у % до 2011 р.
Валова додана вартють (основш цiни), млрд грн 1166,9 1262,2 1318,9 1361,7 116,7
Сiльське, лiсове та рибне господарство 110,0 113,2 131,7 160,5 145,9
У ввдсотках до загального тдсумку
Валова додана вартiсть (основнi щни) 100,0 100,0 100,0 100,0 х
Сiльське, лiсове та рибне господарство 9,4 9,0 10,0 11,8 +2,4 п. п.
Джерело: дат Державноi служби статистики [11, с. 35], власш розрахунки.
-51-
Економiчний вiсник Донбасу № 1(43), 2016
Сшьсьш територи е не лише виробничим базисом (сшьськогосподарсьш угiддя), але й мюцем про-живання сiльського населення. Однак, впродовж 1991-2013 рр. зпдно зi статистичними даними чисе-льнють сiльського населення скоротилася майже на 4 млн о«б. Якщо в 1991 р. було близько 500 сш iз
населенням до 50 о«б, то зараз таких вже 4 тис. (у 8 разiв бшьше). При чисельност постойного населення Укра!ни впродовж 2011-2014 рр. 43-46 мл. оаб сiльське населення складало 14 млн осiб, тобто близько третини (табл. 2).
Таблиця 2
Населення УкраТнн (станом на 1 сiчня)
2012 2013 2014 2015 2015 р. у % до 2012 р.
Усе населення (постшне), млн оаб 45,5 45,4 45,2 42,8 94,1
Ольське населення, млн оиб 14,3 14,2 14,2 13,3 93,0
Частка сiльського населення, % 31,5 31,4 31,3 31,2 -0,2 п. п.
Частка сшьського населення у вкц 16-59 роюв, % 29,6 29,6 29,8 29,7 +0,1 п. п.
Джерело: дат Державно! служби статистики [11, с. 29], власш розрахунки.
Втгм, унаслвдок швидкого старiння та м^ацп молодi в мiста питома вага сшьського населення у працездатному вiцi (16-59 роив) менша, нiж у мютг, i складае близько 30%.
Розглядаючи зайиятють населення в розрiзi ви-дiв економiчно! дiяльностi, варто зазначити, що у сiльському, лiсовому та рибному господарствi зай-нято в межах 17% (табл. 3), що значно вище рiвня европейських кра!н.
Таблиця 3
Кiлькiсть зайнятого населення за видами економiчноl' дiяльностi_
2012 2013 2014 2014 р. у % до 2012 р.
Усього, млн оаб 20,4 20,4 18,1 88,7
Сшьське, люове та рибне господарство, млн оиб 3,5 3,6 3,1 86,6
У ввдсотках до загального тдсумку
Усього 100,0 100,0 100,0 х
Сшьське, люове та рибне господарство 17,2 17,5 17,1 -0,1 п. п.
Джерело: дат Державно! служби статистики [11, с. 30], власш розрахунки.
До^джения структури найманих працiвникiв зайнято близько 10% усiх найманих пращвнишв, у за видами економiчно! дiяльностi показуе, що в сiль- тому чи^ в сiльському господарствi близько 9%
ському, лiсовому та рибному господарстм кра!ни (табл. 4).
Таблиця 4
_Кшьккть найманих пращвниюв за видами економiчноl' дiяльностi_
2011 2012 2013 2014 2014 р. у % до 2011 р.
Усього, млн оаб 7,7 7,6 7,3 6,8 88,3
Сшьське, люове та рибне господарство 0,7 0,7 0,7 0,6 85,7
у т. ч. сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг 0,6 0,6 0,6 0,5 83,3
У ввдсотках до загального тдсумку
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 х
Сшьське, люове та рибне господарство 9,2 9,2 9,1 9,7 +0,5 п. п.
у т. ч. сшьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг 8,2 8,2 8,1 8,6 +0,4 п. п.
Джерело: дат Державно! служби статистики [11, с. 31], власш розрахунки.
Для значно! частки сшьських жителiв заробгтна плата е головним джерелом !х iснування. Варто зазначити, що внаслвдок ди багатьох чиннишв рiвень доходiв на селi десятилгттями був нижчим за рiвень доходiв у мiстi (табл. 5).
Територiя - це обмежена частина земно! по-верхнi в природних, державних, адмiнiстративних або умовних межах; вона визначаеться протяжнютю
як специфiчний вид «просторового» ресурсу, пло-щею, географiчним розташуванням, природними умовами, економiчним освоенням [12]. Сiльська те-риторiя, на наш погляд, - це частина територи, що визначаеться протяжнютю, площею, природно-еко-номiчними умовами, де може здшснюватися перева-жно сiльськогосподарське виробництво i можуть бути розташованi населен пункти.
Таблиця 5
Середньомкячна номшальна зароб1тна плата штатних прац1вник1в
за видами економ1чно'1 д1яльност1_
2011 2012 2013 2014 2014 р. у % до 2011 р.
Усього. грн 2633 3026 3265 3480 132.2
Сiльське. лiсове та рибне господарство. грн 1853 2086 2340 2256 121.7
у т. ч. сшьське господарство 1791 2026 2270 2476 138.2
У ввдсотках до середньомюячно! номiнально! заробiтио! плати штатних пращвнишв в цiлому по кра!ш
Сiльське. лiсове та рибне господарство 70.4 69.0 71.7 73.4 +3.0 п. п.
у т. ч. сшьське господарство 68.0 67.0 69.5 71.2 +3.2 п. п.
Джерело: данi Державно! служби статистики [11. с. 32]. власш розрахунки.
Особливiстю сiльсько! поселенсько! мережi е те. що вона значною мiрою залежить вiд розвитку сшьськогосподарського виробництва. Проведенi до-слiдження свiдчать, що укрупнения колгоспiв в 60-70-т1 роки минулого столiття стало початком ввдми-рання так званих «неперспективних» сiл та у гео-метричнiй прогресi! сприяло мiграцi! сшьсько! мо-лодi в мiста.
Реформування аграрно! економiки в перiод з 90-х роив ХХ ст. до нашого часу на перший план виносило питання переведения сшьськогосподар-ського виробництва на ринковi засади господарю-вания. Отже. основним ставала економiчна доцшь-нiсть функцiонувания тих чи шших оргашзащйно-правових форм господарювання. Водночас «на завтра» вiдкладалися сощальш питання.
Сьогоднi. як вважають дослщники. однiею з фундаментальних проблем економiчно! науки е роз-роблення теоретико-методолопчних засад комплексного i збалансованого розвитку аграрного сектора економiки i сiльських громад як едино! агросо-цiально! системи [13].
Розглядаючи розвиток села з позицiй теорп життевого циклу. на наш погляд. можна простежити чотири етапи: народження. зростания. стабiльнiсть. занепад. Розглянемо щ стадi! на прикладi одного з типових сiл. утворених внаслiдок столишнсько! аграрно! реформи (1906-1915 рр.). метою яко! було створения хупрського й вiдрубного господарства шляхом переселення селян. - село Михайлове Коте-левського району Полтавсько!' областi. розташоване на межi Полтавсько!. Харшвсько! та Сумсько! областей за 14 км ввд районного центру.
Етап його народження започаткований у 1915 р.. коли був утворений хупр Михайлове. Як за-значае М. П. Борщ у котелевськш районнш газетi «Народна трибуна» [14]. за спогадами старожилiв у 20-х роках село забудовувалося згiдно плану: в цеитрi - громадський двiр з адмшютративним при-мiщенням. кузня. майстерня по дереву. конюшня. Зайнятють населення на початку ХХ ст. забезпечу-вала iндивiдуальна сiльськогосподарська дiяльнiсть. враховуючи сприятливi природно-клiматичнi умови
(адже. родючий чорнозем тут залягае завглибшки бь льше метра).
Стадiя зростания села припадала на 1930-1950-т1 роки. Доросле населення працювало в основному у мюцевому колгоспi в рiльничiй. тракторнш та будiвельнiй бригадах. на молочно-товарнш та вiвцефермi. в автопарковi. шших шдроздшах. У на-селеному пункт був медпункт. поштове вiддiления. клуб. магазин. У 1950-х роках село було радюфшо-ване. у 1966 р. - електрифшоване.
Короткий етап стабшьност (шк розвитку). очевидно. припав на 1960-11 роки. Про це говорить той факт. що Михайлове було одним з кращих сш району i обласп. бо призначалося для вiдвiдування шо-земними туристами (зокрема. у цей перюд там побу-вало десяток делегацш).
Кожен етап життевого циклу. на наш погляд. створюе передумови для формування наступиого. Так. в межах етапу стабiльностi формувалися умови для занепаду села. У 1958 р. колгосп як самоспйна виробнича органiзацiя був л^вдований шляхом включення до складу бшьш потужного господарства. контора якого знаходилася в райцентрi. Змша статусу села як центру сшьськогосподарського тд-приемства на статус бригадного села не змогло не вплинути на його розвиток. тим паче. що це ввдбу-валося за умов папуючо! на той час концепцл не-перспективних сiл.
Етап занепаду схоже розпочався у 1970-х роках i тривае по даний час. До занепаду села. очевидно. привели й сощальш фактори. зокрема. бездорiжжя. Адже iз запiзнениям побудована дорога з твердим покриттям. що з'еднала село з райцентром. заасфа-льтована центральна вулиця. Ще одним супутшм чинником (чи наслiдком) стало перетворення у 1979 р. неповно! середньо! школи у початкову. яку закрили у 1991 р. Ввд подальшого знелюднення села не врятувала навiть газифiкацiя у 1990-х роках.
Через 100 рошв юиування це село. як i низка iн-ших в Укра!ш. знаходиться на межi зникиения. про що свiдчить суттеве зменшения чисельносп його населення. непрацездатнiсть всiх об'екпв соцiаль-но! iнфраструктури. Позитивним моментом. е те. що
влaдою оpгaнiзовaний пiдвiз до paйцeнтpy: yчнiв до школи, дошкшьнят - у дитcaдок.
Розвиток ciльcькиx тepитоpiй, нa таш погляд, мae Гpyнтyвaтиcя нa оcновi концeпцiï cоцiaльноï дepжaви. «Eкономiчнa eнциклопeдiя» визнaчae ïï ос-новнi функцп: cпpaвeдливий пepepозподiл доxодiв мiж piзними вepcтвaми i гpyпaми чepeз зaпpовa-джeння пpогpecивного оподaткyвaння; cтвоpeння вiдповiдниx умов для pозвиткy особистостт, ïï твоp-чиx здiбноcтeй; peaлiзaцiя пpaвa нa змicтовнy пpaцю для кожноï пpaцeздaтноï людини, у пpоцeci якоï pозвивaютьcя ïï оpгaнiзaтоpcькi, pозyмовi й твоpчi здiбноcтi; високий piвeнь мaтepiaльного добpобyтy й зaдоволeння дyxовниx потpeб; зaxиcт гpомaдян вiд нeгaтивниx acпeктiв мexaнiзмy pинковоï eкономiки; зaбeзпeчeння eкономiчноï, cоцiaльноï тa полiтичноï cтaбiльноcтi cycmльcтвa (пepeдyciм нeдопyщeння cоцiaльниx конфлiктiв тa iн.) [15, с. 419].
Ha eвpопeйcькомy континeнтi видiляють тaкi модeлi cоцiaльноï дepжaви: aнглоcaкcонcькa (^e-paлiзм + попyлiзм), cкaндинaвcькa (cоцiaл-дeмокpa-ття), зaxiдноeвpопeйcькa (cоцiaл-дeмокpaтiя + xpra-тиянcькa дeмокpaтiя), пiвдeнноeвpопeйcькa (сгад-щинa фaшизмy + попyлiзм), cxiдноeвpопeйcькa (cпaдщинa cоцiaлiзмy + нeолiбepaлiзм) [16].
Heзвaжaючи m чительш нeдолiки cоцiaльноï модeлi дepжaви (зpоcтaння боpговиx зобов'язaнь дepжaв, збiльшeння cоцiaльноï дифepeнцiaцiï, зaгоc-тpeння eкологiчниx пpоблeм, pyx cоцiaльноï agramen окpeмиx вepcтв нaceлeння до paдикaлiзмy, ко-pyпцiя), ïï iнcтитyти в цшому зaбeзпeчили e^TO-мiчний i cоцiaльний pозвиток зaxiдноeвpопeйcькиx кpaïн у пepiод пicля Дpyгоï cвiтовоï вiйни до нaшиx днiв.
Вaжливим ш^ямом yдоcконaлeння пiдxодiв у фоpмyвaннi cоцiaльноï дepжaви, нa думку Р. C. Tprn-бepгa [17, с. 226], e вpaxyвaння того, що ш можнa вce вiддaвaти нa ввдкуп pинковiй eкономiцi, aджe бeз cоцiaльно-полiтичниx обмeжeнь pинковa eкономiкa нeздaтнa зaбeзпeчити cпpaвeдливicть у cycпiльcтвi. Як зaзнaчae aкaдeмiк HAH Укpaïни В. M. Tee^, гло-бaльнi виклики су^сноси довгоcтpокового xapa^ тepy (cepeд якж - виcнaжeнicть нaвколишнього ce-peдовищa тa його pecypciв, новi види xвоpоб, глобa-льнe потeплiння, конфлшти зa pecypcи i pяд шшж) можуть виявитися нepозв'язaними у пpоцeci eraro-мiчного зpоcтaння колишньоï модeлi. Вiдповiддю нa нeгaтивний cцeнapiй pозвиткy подiй можe cтaти по-лiтикa вiдтвоpeння eкономiчноï тa cоцiaльноï життс-дiяльноcтi нa оcновi зaгaльноï гyмaнiзaцiï виxовaння тa оcвiти, якa с^ияти^ фоpмyвaнню в нacтyпномy поколiннi «кpитичноï мacи» людeй, здaтниx i в iнди-вiдyaльниx, i в колeктивниx зacaдax cycпiльного i дepжaвного устрою paцiонaлiзyвaти свою повeдiнкy (в тому чи^ i у взaeмодiï з швколишшм cepeдови-щeм). До peгyлятоpного мexaнiзмy взaeмодiï сощ-aльного i дepжaвного нeобxiдно iмплeмeнтyвaти
eтичнy cклaдовy, якa, як покaзaв доcвiд колишньоï cоцiaлiзaцiï людини й дepжaви, ш бyлa в нього включeнa [16].
У контeкcтi pозвиткy iнcтитyцiонaльноï тeоpiï пiд впливом глобaлiзaцiï iнcтитyт дepжaви фоpмyeтьcя в новi модeлi тa фоpми, зокpeмa, в утво-peння типу коpпоpaцiï-дepжaви [18], зaмiнy конвдп-цiï cоцiaльноï дepжaви m кон^п^' дepжaви pоз-витку [19, с. 1-9]. Aнaлiз тeндeнцiй pозвиткy модe-лeй cоцiaльноï дepжaви cвiдчить пpо обмeжeння со-цiaльноï функцп дepжaви шляxом змeншeння сощ-aльниx пpогpaм, в т.ч. i для сшьського нaceлeння, дe-цeнтpaлiзaцiï влaди нa peгiонaльномy piвнi, pоз-витку ciльcькиx гpомaд.
Пpоблeмaтичним e тe, що ciльcькe гоcподap-ство (ввдповвдно й ciльcькe нaceлeння) потepпae ввд тaк звaниx «пpовaлiв pинкy», ям чac вiд чacy вини-гають внacлiдок нecпpaцювaння тpaдицiйниx pин-ковж зaконiв, зокpeмa, нa pинкy пpaцi. Пpо цe сввд-чить i тe, що впpодовж оcтaннix 15-20 pокiв бшь-шicть випycкникiв сшьськж шкiл поповнюють лaви вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, у той жe чac як чepeз нeдобоpи поcтae пш^ння пpо icнyвaння окpeмиx ciльcькиx пpофтexyчилищ, як готують кaдpи мexa-нiзaтоpiв тa iншиx фaxiвцiв для ceлa. Тому дepжaвa мae yдоcконaлювaти cвоï iнcтитyти з тим, щоб сощ-aльнa дepжaвa моглa обмeжyвaти зaзнaчeнi пpовaли pинкy, зaбeзпeчyючи pозвиток ciльcькоï мicцeвоcтi.
Одним iз мexaнiзмiв yдоcконaлeння pозвиткy ciльcькиx тepитоpiй в мeжax концeпдiï cоцiaльноï дepжaви e зacтоcyвaння пpогpaмно-цiльового тд-xодy. Очeвидно, кооpдинaтоpом pозpобки ввдповвд-ниx пpогpaм мae бути мiнicтepcтво eкономiчного pозвиткy i тоpгiвлi Укpaïни, a до фоpмyвaння гфо-гpaми мaють зaлyчaтиcя iншi мiнicтepcтвa i вiдом-cтвa, зокpeмa, мiнicтepcтво aгpapноï полiтики i пpо-довольcтвa, нayковi ycтaнови, вищi нaвчaльнi зa-клaди.
Висновки. Довeдeнa доцшьнють pозвиткy ciль-cькиx тepитоpiй m зacaдax концeпдiï cоцiaльноï дep-жaви. Вcтaновлeно, що aнaлiз фyнкцiонyвaння сшь-cькиx нaceлeниx пyнктiв вapто здiйcнювaти з пози-цiй тeоpiï життeвого циклу, видiливши чотиpи eтaпи: нapоджeння, зpоcтaння, cтaбiльнicть, зaнe-пaд. До пepшочepговиx нaпpямкiв cоцiaльно-eконо-мiчного зaбeзпeчeння pозвиткy cоцiaльноï iнфpa-cтpyктypи ceлa вapто вiднecти тaкi: yдоcконaлeння дepжaвного peгyлювaння доxодiв ciльcького нace-лeння, зокpeмa, оплaти пpaцi ciльcькогоcподapcькиx пpaцiвникiв, пiдвищeння ïx piвня до cepeднього по кpaïнi; pозpобкa й peaлiзaцiя дepжaвниx пpогpaм iз pозвиткy cоцiaльноï iнфpacтpyктypи ciльcькиx тepи-тоpiй, блaгоycтpою ciльcькиx нaceлeниx пyнктiв; зa-cтоcyвaння пpогpaмно-цiльового пiдxодy як iнcтpy-мeнтa дepжaвного peгyлювaння pозвиткy ciльcькиx тepитоpiй.
Л1тература 1. Севрюков Д. Г. Еволюцiя сощально! дер-жави в Захiднiй Сврот: iсторико-теоретичнi ас-пекти: монографiя / Д. Г. Севрюков. - К.: Талком. 2014. - 421 с. 2. Силенко А. А. Социальное государство: территория перемен: монография / А. А. Силенко. - Одесса: Издат. центр УДАС им. О. С. Попова. 2000. - 280 с. 3. Хома Н. М. Моделi сощально! держави: свтовий та управлшський досввд: моно-графiя / Н. М. Хома. - К.: Юридична думка. 2012. -592 с. 4. Павлов А. И. Идентификация и классификация сельских территорий: теория. методология. практика: монография / А. И. Павлов. - Одесса: Аст-роприит. 2015. - 344 с. 5. Павлов О. I. Сшьський розвиток в Укра!ш теорiя, практика. пол^ика, управлiння: монографiя / О. I. Павлов. - Одеса: Аст-роприит, 2008. - 208 с. 6. Д1есперов В. С. Сталий сшьський розвиток: проблеми становления / В. С. Дiесперов. - К.: ННЦ 1АЕ. 2011. - 216 с. 7. Лковий А. В. Державне регулювания розвитку сiльських територш / А. В. Лiсовий. - К:. Дiя, 2007. -400 с. 8. Славкова О. П. Розвиток сшьських тери-торiй: теорiя, методологiя. практика: монографiя / О. П. Славкова. - Суми: СНАУ, 2010. - 330 с. 9. Та-лавиря М. П. Шляхи удосконалення оргашзащйно-економiчного розвитку сшьських територш: моно-графiя / М. П. Талавиря; Нац. ун-т бюресурав i при-родокористування Укра!ни. - №жин, 2009. - 423 с. 10. Перебийшс В. I. Державне регулювания соцiально-економiчного розвитку сiльських територш / В. I. Перебийшс, В. I. Гавриш, Ю. В. Перебийшс // Науковий вюник Полтавського ушверси-тету економiки i торгiвлi. Серiя «Економiчнi науки». - 2014. - №1. - С. 79-84. 11. Сшьське господарство Укра!ни - 2014 рш. Стат. збiрник - К.: Державна служба статистики. 2015. - 379 с. 12. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический аппарат / Э. Б. Алаев. - М.: Мысль. 1983. - 350 с. 13. Ольшанська О. В. Мето-долопчш основи формувания агросощальних систем / О. В. Ольшанська // Економша Укра!ни. -2013. - №10 (623). - С. 74-80. 14. Борщ М. Село Михайлове / М. Борщ // Народна трибуна. - 2015. - 24 груд. (№№ 95-96). 15. Економ1чна енциклопедiя: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: ... С.В. Мочерний (ввдп. ред.) та ш - К.: Видавничий центр «Акаде-м1я». 2002. - 952 с. 16. Геець В. М. Яке майбутне у сощально! держави? / В. М. Геець // Економша Укра!ни. - 2013. - №7 (620). - С. 4-20. 17. Грин-
берг Р. С. Свобода и справедливость. Российские соблазны ложного выбора / Р. С. Гринберг. - М.: Магистр; ИНФРА-М, 2012. - 416 с. 18. Харин А. Эволюционные модели государства постмодерна / А. Харин // Свободная мысль. - 2012. - №11-12. -С. 91-95. 19. Доклад о человеческом развитии 2013. - М.: Весь Мир, 2013. - 216 с.
1ванов С. В., Рогоза М. С., Перебийшс В. I. Концепщя сощальнот держави як теоретична база розвитку сшьських територш
Доведена доцшьнють розвитку сшьських територш на засадах концепцл сощально! держави. Встановлено, що аналiз функщонування сшьських населених пунктов варто здшснювати з позицш тео-рп життевого циклу, видшивши чотири етапи: на-родження, зростання, стабiльнiсть, занепад. Обгрун-товано основш напрямки соцiально-економiчного забезпечення розвитку сощально! шфраструктури села.
Ключовi слова: сощальна держава, сiльськi те-риторп, життевий цикл.
Иванов С. В., Рогоза Н. Е., Перебиймос В. И. Концепция социального государства как теоретическая база развития сельских территорий
Доказана целесообразность развития сельских территорий на основе концепции социального государства. Установлено, что анализ функционирования сельских населенных пунктов следует осуществлять с позиций теории жизненного цикла, выделив четыре этапа: рождение, рост, стабильность, упадок. Обоснованы основные направления социально-экономического обеспечения развития социальной инфраструктуры села.
Ключевые слова: социальное государство, сельские территории, жизненный цикл.
Ivanov S., Rohoza M., Perebyinis V. Concept of Social State as Theoretical Framework of Rural Areas Development
The expediency of rural areas development based on the concept of the social state has been proved. It has been established that it is necessary to analyse rural areas functioning from the standpoint of the life cycle theory, highlighting four stages: birth, growth, stability, decline. The basic directions of social and economic provision of social infrastructure have been substantiated.
Keywords: social state, rural areas, life cycle.
Стаття надшшла до редакцл 26.02.2016
Прийнято до друку 27.04.2016
