Концепция флексикъюрити и нестандартные формы занятости: вызовы настоящего Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

концепція флешшріті та нестандартні форми зайнятості: виклики сьогодення

ЦІЖМА ю. І.

УДК 331.56

Ціжма Ю. І. Концепція флексік'юріті та нестандартні форми зайнятості: виклики сьогодення

Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням використання концепції флексік'юріті та нестандартних форм зайнятості при розробці стратегії удосконалення структури зайнятості населення. Розглянуто основні характеристики концепції флексік'юріті, її принципи, проаналізовано позиціонування ринків праці країн СНД (за даними ЄС) і можливості її реалізації в Україні. Розроблено стратегію вдосконалення структури зайнятості населення, яка розглядається як система цілей, принципів та інструментів формування гнучкої структури зайнятості, результативність якої базується на виваженій організаційно-правовій платформі та ефективному інституційному середовищі. Уточнено роль, види та відмінні риси нестандартної зайнятості, організаційно-правові умови її використання, що уможливлює її застосування в межах концепції флексік'юріті для зниження соціальної напруги та вдосконалення структури занятості населення.

Ключові слова: концепція флексік'юріті, структура зайнятості, стратегія вдосконалення структури зайнятості, нестандартні форми зайнятості.

Рис.: 4. Бібл.: 9.

Ціжма Юрій Іванович - викладач, кафедра теоретичної та прикладної економіки, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, 76018, Україна

УДК 331.56

Цижма Ю. И. Концепция флексикъюрити и нестандартные формы занятости: вызовы настоящего

Статья посвящена теоретическим и практическим вопросам использования концепции флексикьюрити и нестандартных форм занятости при разработке стратегии совершенствования структуры занятости населения. Рассмотрены основные характеристики концепции флексикьюрити, ее принципы, проанализировано позиционирование рынков работы стран СНГ (по данным ЕС) и возможности ее реализации в Украине. Разработана стратегия совершенствования структуры занятости населения, которая рассматривается как система целей, принципов и инструментов формирования гибкой структуры занятости, результативность которой базируется на взвешенной организационно-правовой платформе и эффективной институциональной среде. Уточнена роль, виды и отличительные особенности нестандартной занятости, организационно-правовые условия ее использования, которые делают возможным ее применение в рамках концепции флексикьюрити для снижения социальной напряженности и совершенствования структуры занятости населения.

Ключевые слова: концепция флексикьюрити, структура занятости, стратегия совершенствования структуры занятости, нестандартные формы занятости.

Рис.: 4. Библ.: 9.

Цижма Юрий Иванович - преподаватель, кафедра теоретической и прикладной экономики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина)

UDC 331.56

Tsizhma Y. I. Concept of Flexicurity and Non-Standard Forms of Employment: Modern Challenges

The article is devoted to theoretical and practical issues of the use of the concept of flexicurity and non-standard forms of employment when developing the strategy of improvement of the structure of employment of the population. It considers main characteristics of the concept of flexicurity and its principles, analyses positioning of the labour markets of CIS countries (EU data) and possibilities of its realisation in Ukraine). It develops a strategy of improvement of the structure of employment of the population, which is considered as a system of goals, principles and instruments of formation of a flexible structure of employment, effectiveness of which is based on the weighed organisational and legal platform and efficient institutional environment. The article specifies the role, types and specific features of non-standard employment and organisational and legal conditions of its use, which make its application possible within the framework of the concept of flexicurity for reduction of social tension and improvement of the structure of employment of the population.

Key words: concept of flexicurity, structure of employment, strategy of improvement of the structure of employment, non-standard forms of employment.

Pic.: 4. Bibl.: 9.

Tsizhma Yuriy I.- Lecturer, Department of the Theoretical and Applied Economics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shev-chenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)

Проблема зайнятості населення завжди відігравала провідну роль у соціально-економічні політиці держави. Зайнятість є не просто основою існування суспільства, фактором економічного зростання й макроекономічної стабільності, але й важливою умовою формування й розвитку людського потенціалу, підвищення якості життя населення. Сучасний етап розвитку України характеризується серйозними проблемами у сфері праці, серед яких - наростаюче структурне безробіття, низька якість робочих місць і низький рівень продуктивності праці, поляризація доходів, знецінення людського капіталу, поглиблення диференціації регіональних ринків праці тощо. Негативні тенденції розвитку ринку праці чимало посилилися не лише у зв’язку з існуванням значних структурних диспропорцій в економіці, а й через

відсутність державних механізмів мінімізації наслідків впливу світової економічної кризи на сферу зайнятості. Перебування економіки України в стані економічної кризи та вплив її наслідків потребують активнішого пошуку та використання відповідних організаційних, правових, економічних механізмів адаптації сфери зайнятості до функціонування в умовах сьогодення.

У нещодавно прийнятому Законі України «Про зайнятість населення» зазначається, що державне регулювання зайнятості передбачає формування і реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення з метою створення умов для забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і соціального захисту в разі настання безробіття. У ст. 15 цього закону наголошується, що одним з принципів державного

<С

О

1=

<с

=Л

_о

<

и

о

о

<с

<с

о_

<с

о

<

*

о

*

ш

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

регулювання зайнятості є відповідальність держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення [3]. «Програма сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року» проголошує своєю метою розширення можливостей реалізації права громадян на гідну працю та підвищення 'їх доходів [5].

Досягнення зазначених цілей цілком пов'язане з пошуком шляхів досягнення оптимального балансу між ринковим механізмом і державним регулюванням зайнятості населення, між стандартними та нестандартними формами зайнятості. Такому сполученню цілком відповідає розроблений Європейським Союзом підхід до розробки політики на ринку праці на основі комбінації гнучкості й захищеності (концепція «флексік'юріті»), що дозволяє забезпечити збалансованість інтересів держави, підприємств і працівників безпосередньо.

Проблеми зайнятості населення, її державного регулювання, завжди були в центрі уваги українських науковців: С. І. Бандура, Л. І. Безтелесної, Д. П. Богині, І. К. Бонда-ра, В. І. Герасимчука, О. А. Грішнової, М. І. Долішнього, Є. П. Качана, А. М. Колота, Е. М. Лібанової, Л. С. Лісо-гора, Ю. М. Маршавіна, В. В. Онікієнко та ін.

Дискусії щодо переваг і недоліків концепції гнучкості зайнятості (флексік'юріті) ведуться європейськими вченими досить тривалий час. Серед фахівців у цій сфері можна назвати Арво Куддо, Бредгаарда Томаса, Флеммінга Ларсена, П. Медсена, Йєнса Кристіансена.

Проблематику нестандартної зайнятості досліджують чимало вчених. У своїх працях вони звертаються як до загальних питань такої зайнятості (М. А. Шабанова,

О. В. Моцная), так і окремих її видів, як-от: запозиченої праці (І. М. Шопіна, М. С. Поліщук), дистанційної зайнятості (А. М. Лушніков, В. М. Лушнікова), праці на умовах строкових трудових договорів (С. О. Сільченко) тощо.

Опрацювання вітчизняних і зарубіжних джерел свідчить, що, недивлячись на значну кількість наукових праць щодо сфери зайнятості, проблеми адаптації концепції «флексік'юріті» та легалізації деяких нестандартних форм зайнятості мають великий простір для подальшого глибокого дослідження.

Мета даної статті полягає у дослідженні характеристик концепції «флексік'юріті», визначенні можливостей її адаптації для ринку праці України з точки зору її використання для розробки стратегії вдосконалення структури зайнятості, а також у вивченні впливу форм нестандартної зайнятості на ринок праці.

Однією з тенденцій, що визначають сучасний стан зайнятості в розвинених країнах, є подальше посилення її гнучкості. Це обумовлене структурними змінами в економіці (скороченням частки традиційної великої промисловості й зростанням сфери послуг), глобалізацією й посиленням конкуренції, технологічним прогресом, демографічними зрушеннями в структурі робочої сили. Для того, щоб досягти поєднання гнучкості ринку праці й захищеності працівників (захищеності зайнятості й соціальної захищеності), особливо низькоконкурентних груп населення, у середині 1990-х років було розроблено концепцію «флексік'юріті» (flexicurity), яка уможливлює знаходження рівноваги між забезпеченням гнучкості ринку праці (flexibility) і соціальним захистом працівників (security), взаємодоповнюючи та взаємопосилюючи їх.

Взаємодія елементів концепції «флексік'юріті» (на прикладі Данії) представлено на рис. 1 [9].

Сутність концепції полягає в можливості роботодавців вільно звільняти працівників і наймати нових, тому що законодавство в трудовій сфері є досить м’яким, забезпечуючи тим самим гнучкість ринку праці. Профспілки та федерація роботодавців («соціальні партнери») укладають угоди щодо більшості існуючих проблем без політичного втручання держави. Разом з тим модель характеризується високим рівнем соціального захисту безробітних, що включає виплату до 90% заробітної плати протягом тривалого періоду (до 2-х років). Система доповнюється програмами «активації», покликаної допомогти звільненим знайти нову роботу шляхом підвищення кваліфікації або одержання трудових навичок у новій сфері діяльності за рахунок держави [8].

Таким чином, держава законодавчо закріплює гнучкі умови найму й вивільнення працівників, що надають

Рис. 1. Взаємодія елементів концепції «флексік'юріті» (на прикладі Данії]

роботодавцеві значний ступінь свободи, який необхідний для проведення реструктуризацій (об'єктивно необхідних в інноваційній економіці). Одночасно держава приймає на себе додатковий обсяг соціальних зобов'язань, що компенсує працівникам зниження обсягу соціальних гарантій від роботодавців. Концепція «флексік'юріті» базується на таких принципах: договірні відносини між роботодавцями й працівниками, що забезпечують необхідну гнучкість для обох сторін трудового процесу, відповідне досконале законодавство про захист зайнятості; активна політика на ринку праці, мобільність робочої сили, адап-тивність до мінливих умов ринку праці (швидкий перехід зі стану безробіття до економічної активності); система освіти й перепідготовки кадрів, що сприяє розвитку професійних навичок працівника протягом усього трудового життя; система соціального захисту населення, що забезпечує необхідну підтримку рівня доходів безробітних і економічно неактивного населення.

Реалізація концепції «флексік'юріті» передбачає складний процес її адаптації з урахуванням національних, соціально-економічних, культурних особливостей. Однак рух цим шляхом являє собою досить перспективний варіант розв'язання серйозних проблем зайнятості та її структури, виходячи з досвіду Данії, Нідерландів, Австрії.

На рис. 2 наведено позиціонування ринків праці деяких країн СНД з точки зору існування підґрунтя для реалізації концепції «флексік'юріті» (за даними експертів ЄС) [1].

Зіштовхнувшись із успадкованим від радянської епохи негнучким ринком праці, кожна країна обрала власний шлях до регулювання ринку праці. Звертають на себе увагу дві крайнощі: Грузія віддала перевагу ліберальній політиці на ринку праці, тоді як Білорусь пішла шляхом підвищення захищеності найманих працівників. У всіх країнах (крім України) трудове законодавство ґрунтується на оновленому трудовому кодексі, більш адаптованому до ринкової економіки. Трудові кодекси з високим ступенем захисту працівників існують у Біло-

русі, Молдові й Україні, ліберальний кодекс - у Грузії й відносно помірні кодекси - у Вірменії й Азербайджані.

Звільнення стає складною процедурою в країнах з жорсткими кодексами, однак це не завжди гарантує дотримання прав на практиці. Для працівників важлива не абсолютна гарантія зайнятості, а нормативно-правова база, якої дотримуються на практиці та яка створює достатню мобільність робочої сили, а у випадку безробіття - і гарантії доходу.

Жорстке законодавство з надмірним захистом може стати перешкодою створенню робочих місць. Ускладнюючи механізми звільнення з метою обмеження ліквідації робочих місць, держави одержують зниження рівня створення робочих місць. Роботодавці уникають офіційного наймання працівників, навіть якщо умови наймання відносно прості, вони віддають перевагу використанню неформальних механізмів у взаєминах із працівниками. У Вірменії й Україні умови наймання більш жорсткі, переважно через складні договірні відносини, ніж умови звільнення. У Молдові ці два елементи відносно збалансовані: як наймання, так і звільнення доволі складні.

Виходячи з описаних характеристик, європейськими експертами була зроблена спроба розташувати шість країн на осях «гнучкості - захищеності». З точки зору захищеності усі країни розмістилися ліворуч (позиція України є привабливою), що стосується гнучкості, то Україна потрапила в квадрант з меншою гнучкістю. Тому адаптація моделі «флексік'юріті» до українських умов вимагає врахування нових напрямків політики зайнятості, серед яких:

+ формування більш ефективної стратегії зайнятості на державному та регіональному рівнях, системи соціального забезпечення;

+ розвиток комплексних стратегій безперервного навчання;

+ розробка діючої й активної політики на ринку праці.

Гнучкість

Захищеність

Рис. 2. Позиціонування ринків праці з точку зору концепції «флексік'юріті» (АехісигКу) (за даними ЄС)

<С

О

1=

<с

=л

_о

<

и

о

о

<с

<с

<с

о

<

*

о

*

ш

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Формування стратегії вдосконалення структури зайнятості, яка ґрунтується на концепції «флексік'юріті», представлено на рис. 3.

У площині реалізації даної стратегії основні цілі полягають у прискоренні адаптації населення до концепції «флексік'юріті» із урахуванням європейських інтеграційних процесів розвитку інфраструктури ринку праці, підготовки кадрів. На перший план висуваються цілі вдосконалення структури зайнятості та оптимізації структури робочих місць, удосконалення цільових програм з точки зору їх впливу на умови зайнятості у галузях і регіонах.

Розробка стратегії вдосконалення структури зайнятості є ключовим моментом вирішення багатьох проблем на сучасному ринку праці, вона розглядається як система цілей, принципів та інструментів формування гнучкої структури зайнятості, результативність якої базується на виваженій організаційно-правовій платформі та ефективному інституційному середовищі.

Однією з важливих характеристик концепції «флексік'юріті», яка повинна враховуватися при розробці стратегій і програм зайнятості, є розповсюдження масштабів нестандартної зайнятості, розростання якої має об'єктивний характер (рис. 4). Такі процеси активізує низка умов розвитку регіональних ринків пра-

ці, серед яких: домінування в галузевій структурі сфери послуг; процеси інноватизації й автоматизації виробництва. Як наслідок, усе більше громадян України, у тому числі в розрізі окремих професійних груп, звертаються до різноманітних форм нестандартної зайнятості.

У зв'язку з цим доцільним є виділення відмінних рис нестандартної зайнятості: більш низьку в порівнянні із зайнятими на постійній основі працівниками стабільність трудових відносин; нестандартний робочий час, робоче місце; обмежений доступ або повна відсутність доступу до соціального захисту, передбаченого чинним законодавством. Хоча форми нестандартної зайнятості успішно використовуються в Україні, значна частина з них досі перебуває поза правовим полем. Досить поширеним явищем є неповна зайнятість населення.

Частина непрацюючих громадян займається бізнесом, іншими видами індивідуальної трудової діяльності, масовим явищем стала тимчасова зайнятість за кордоном. Гострою проблемою залишається перебування працівників у вимушеній адміністративній відпустці. Розповсюдженими є сезонні міжрегіональні та міждержавні міграції на сільськогосподарські роботи, робота за вахтовим методом, маятникові трудові міграції.

Існуюче законодавство про працю регламентує, зокрема, самозайнятість, працю на умовах строкових

ПЛАТФОРМА

Модель (тип) ринку праці

Нормативно- Професійні

правова база стандарти

Потреби ринку праці

Якість робочих місць

Створення умов для гідної праці

Регулювання структури зайнятості та безробіття

Підвищення якості життя населення

Узгодження попиту та пропозиції робочої сили

Розвиток трудової та професійної мобільності

Розвиток

підприємництва

та

самозайнятості

ПРИНЦИПИ

СТРАТЕГІЇ

Концепція «флексік'юріті» (ЛехісигКу)

Гнучкість зайнятості:

гнучкість трудових відносии (взаємнних обов'язків); висока мобільність робочої сили; безперервна освіта (протягом трудового життя)

+

Соціальна захищеність, безпека, надійність:

перехід від захисту робочого місця до захисту людини

ІНСТИТУЦІЙНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ

Міністерство праці та соціальної політики, інші міністерства та відомства

Державна

служба

зайнятості

Обласні

центри

зайнятості

Національна служба посередництва та примирення

Органи

місцевого

самоврядування

ІНСТРУМЕНТАРІЙ

Фіскальна

політика

Монетарна

Політика

державного

регулювання

Інноваційна

політика

Інвестицій на політика

Інституцій на

ОЧІКУВАНА

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Зростання ВВП і вдосконалення його структури

Зростання продуктивності праці

Зниження напруженості на ринку праці

Зростання показників зайнятості та самозайнятості

Урегулювання неформальної зайнятості та трудової міграції

*

Рис. 3. Стратегія удосконалення структури зайнятості населення

трудових договорів або неповного робочого часу, працю за цивільно-правовими договорами тощо. Однак на цьому зміст нестандартної зайнятості не вичерпується. Сьогодні виникають нові форми нестандартної праці, не регламентовані трудовим законодавством, серед яких варто відзначити дистанційну зайнятість (телероботу), запозичену працю тощо. Враховуючи популярність нестандартної зайнятості, видаються сумнівними будь-які заходи заборонного або обмежувального характеру. У силу своєї розповсюдженості та популярності серед населення, а також позитивного пом'якшуючого впливу на регіональні ринки праці, нестандартна зайнятість потребує державного законодавчого врегулювання (ратифікації міжнародних конвенцій, прийняття трудового кодексу, внесення змін і доповнень у законодавчі акти) і державної регіональної підтримки.

Пріоритетами державної політики сприяння нестандартній зайнятості населення є: економічні напрямки

(пільгове кредитування й оподаткування; бюджетна політика з метою стимулювання підприємців зберігати

і створювати робочі місця, здійснювати професійне навчання кадрів); організаційні напрямки (створення бази вакансій нестандартного працевлаштування, державної системи профорієнтації, підготовки і перепідготовки кадрів; підтримка міжрегіональних трудових міграцій); законодавчі напрямки (регламентація порядку укладання трудових договорів, тривалості робочого часу, надстрокових робіт, визначення квот на працевлаштування, регулювання періоду трудового життя); соціальні напрямки (забезпечення соціальної підтримки громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; вирішення питань професійної реабілітації та працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями; активізація роботи щодо зменшення сімейного та сільського безробіття; надання соціальної підтримки та якісних соціальних послуг безробітним з метою повер-

О

©

НЕСТАНДАРТНИЙ РЕЖ ИМ РОБОЧОГО ЧАСУ

І

Гнучкий графік роботи Гнучкий робочий рік Стиснутий робочий тиждень

Скорочений робочий день Неповний робочий день

НЕСТАНДАРТНІ РОБОЧІ МІСЦЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ

Надомна праця Робота за викликом Телеробота Фриланс (дистанційна зайнятість)

НЕСТАНДАРТНІ

ОРГАНІЗАЦІЙНІ

ФОРМИ

І

НЕСТАНДАРТНИЙ

СОЦІАЛЬНИЙ

СТАТУС

і

Підрядні (цивільно-правові) відносини. Аутсорсинг. Офшоринг (найм персоналу за кордоном). Аутстафінг (виведення за штат). Лізинг персоналу. Вахтово-експедиційна форма. Тимчасові працівники, вторинна зайнятість

Самозай-нятість, доплачувані члени с ім'ї

Рис. 4. Нестандартна (гнучка) зайнятість

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

нення їх до продуктивної зайнятості). Реалізація зазначених напрямків сприятиме вдосконаленню структури зайнятості населення.

ВИСНОВКИ

Таким чином, запропонований у статті підхід до розробки стратегії вдосконалення структури зайнятості заснований на поєднанні положень традиційної концепції зайнятості та концепції флексік'юріті (flexicurity), яка уможливлює знаходження рівноваги між забезпеченням гнучкості ринку праці (flexibility) і соціальним захистом працівників (security), взаємодоповнюючи та взаємопо-силюючи 'їх, що дозволяє сформувати стратегію, адаптовану до нормативних, демографічних, трудових і регіональних умов функціонування ринку праці України.

Обґрунтування використання нестандартної зайнятості в умовах демографічної кризи та прекаризації трудових відносин розширює уявлення про нестандартну зайнятість як гнучку форму використання найманої праці з нетиповими організаційними умовами, робочими місцями, робочим часом, коригування її сприйняття як форми зайнятості для низькокваліфікованої праці. ■

ЛІТЕРАТУРА

1. Бардак Уммухан. Рынки труда и возможности трудоустройства: тенденции и проблемы в Армении, Азербайджане, Беларуси, Грузии, Республике Молдова и Украине / Уммухан Бардак - Люксембург : Бюро Публикаций Европейского Союза, 2011. - 268 с.

2. Безтелесна Л. І. Державне регулювання зайнятості / Л. І. Безтелесна, Г. М. Юрчик. - Рівне : НУВГП, 2006. - 210 с.

3. Закон України «Про зайнятість населення»: станом на 1 січня 2013 р. [Електронний ресурс]/ - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

4. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку : монографія / А. М. Колот. -К. : КНЕУ, 2010.

5. Програма сприяння зайнятості населення та

стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1008-2012-п/

print1331403489022463#n12

6. Семикіна М. В. Соціально-трудові відносини: проблеми та гармонізації : колективна монографія / М. В. Семикіна, З. В. Смутчак, С. Р. Пасєка, Ю. Д. Петров / За ред. М. В. Семи-никіної. - Кіровоград : «КОД», 2012.

7. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, В. І. Куценко та ін. ; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. - 2-ге вид. доп. і перероб. - Черкаси : Брама-Україна, 2006. - 620 с.

8. Тельхигова М. Ш. Датская модель «флексикьюри-ти» // Сборник тезисов и докладов докторантов, магистров, аспирантов на XXII Международных Плехановских чтениях. / М. Ш. Тельхигова. - М. : ГОУ ВПО «РЭА им. Г.В. Плеханова», 2009. - 168 с.

9. Madsen P. K. The Paradox of a Dynamic Labour Market in a Scandinavian Welfare State in National identity and the varieties of capitalism: the Danish experience / edited by John L. Campbell, John A. Hall, and Ove K. Pedersen. - Montreal: McGill-Queen's University Press, 2006. - P. 331.

REFERENCES

Bardak, U. Rynki truda i vozmozhnosti trudoustroystva: tendentsii i problemy v Armenii, Azerbaydzhane, Belarusi, Gruzii, Respublike Moldova i Ukraine [Labor markets and employment opportunities: trends and problems in Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova and Ukraine]. Liuksemburg: Biuro Publikatsiy Evropeyskogo Soiuza, 2011.

Beztelesna, L. I., and Yurchyk, H. M. Derzhavne rehuliuvan-niazainiatosti [Government regulation of employment]. Rivne: NUVHP, 2006.

Bandur, S. I., Zaiats, T. A., and Kutsenko, V. I. Sotsialnyi roz-vytok Ukrainy: suchasni transformatsii ta perspektyvy [The social development of Ukraine: modern transformation and prospects]. Cherkasy: Brama-Ukraina, 2006.

Kolot, A. M. Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsii rozvytku [Social and labor issues: state relations, challenges and trends]. Kyiv: KNEU, 2010.

[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/5067-17

Madsen, P. K. The Paradox of a Dynamic Labour Market in a Scandinavian Welfare State in National identity and the varieties of capitalism: the Danish experience. Montreal: McGill-Queen's University Press, 2006.

"Prohrama spryiannia zainiatosti naselennia ta stymuliu-vannia stvorennia novykh robochykh mists na period do 2017 roku" [A program to promote employment and encourage new job creation until 2017]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1008-2012-n/print1331403489022463#n12

Semykina, M. V., Smutchak, Z. V., and Pasieka, S. R. Sot-sialno-trudovi vidnosyny: problemy ta harmonizatsii [Labor Relations: Problems and harmonization]. Kirovohrad: KOD, 2012.

Telkhigova, M. Sh. "Datskaia model «fleksikiuriti»" [The Danish model "fleksikyuriti"]. In Sbornik tezisov i dokladov dok-torantov, magistrov, aspirantov na XXII Mezhdunarodnykh Plekh-anovskikh chteniiakh. Moscow: REA im. G. V. Plekhanova, 2009.