CC BY
28Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 100-105.
УДК 811.161.2'42
КОНЦЕПТОСФЕРА КОХАННЯ В ХУДОЖН1Й КАРТИН! СВ1ТУ (НА МАТЕР1АЛ1 ТВОР1В МАРИ МАТ1ОС)
Макарова М. В.
Луганський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка, м. Луганськ
У статп описано стввщношення мовно! й концептуально!, нашно! й науково! картин свггу; порушено проблему видшення поетично! та прозово! картин свпу в межах художньо! картини свпу; представлено структуру концептосфери КОХАННЯ, видшено в нш ядро, приядерну та перифершну зони; проаналiзовано мовнi засоби шдив^ально! картини свiту Марi! Матiос, що бере участь у формуваннi концептосфери КОХАННЯ сучасного украшського фемiнного дискурсу.
Ключовi слова: мовна картина свпу, художня картина свiту, прозова картина свггу, поетична картина свпу, концептосфера КОХАННЯ, сучасний фемiнний дискурс.
Постановка проблемы. Актуатзащя антропоцентричного шдходу в дослщженнях мови зумовлюе посилений штерес у мовознавщв до поняття «мовна картина св!ту» (МКС). Цей феномен став об'ектом дослщжень у фшософп, культурологи, когштивютищ, лшгвютищ. Розробкою проблеми картини св1ту та !! мовного вираження займалися С. Г. Воркачов,Т. А. Космеда, О. С. Кубрякова, З. Д. Попова, О. О. Сел1ванова, Й. А. Стернш та ш., проте питання потрактування МКС, !! р1зновид1в неоднозначне, тому на сучасному еташ дослщження мовно! картини св1ту на укра!нському мовному грунт залишаються актуальними.
Науковщ порушили проблему сшввщношення мовно! й концептуально! картин св1ту, яю перебувають у сташ постшно! взаемодп. Будемо вважати, що концептуальна картина св1ту (ККС) пов'язана з1 сферою абстрактного I виступае сукупшстю понять та знань про навколишнш св1т, а МКС - продукт вербально! реатзацп цих понять та знань, що формуе вщношення людини до св1ту. ККС зафшсована в мов1 у вигляд! концеппв, яю утворюють концептосферу народу. Вербал!зоваш в сучасному фемшному дискурс! концепти створюють своер!дну художню картину св!ту.
Концептосфера КОХАННЯ - це таемнича сфера людських стосунюв, без яко! не можна усвщомити життя взагал!. На нашу думку, вона найяскравше представлена в художнш картин! св!ту, що репрезентуе концептуальну систему автора, яка забезпечуе створення та розумшня тексту. Отже, художнш дискурс можна розгля-дати як елемент моделювання картини свпу.
Метою статп е зютавити в!дтворення за допомогою трошв та стил!стичних ф!гур концептосфери КОХАННЯ в сучасн!й украшськш ж!ноч!й поез!! та проз! на матер!ал! твор!в Мар!! Мат!ос. Анатз сучасного фем!нного дискурсу дозволить зробити висновки про концептосферу КОХАННЯ на цьому еташ розвитку укра!нсько! лператури.
Письменники е представниками нацюнально! культури, що вщтворена у нац!ональн!й картин! свпу, яка кр!зь призму шдивщуального сприйняття реал!зуеться у своер!дних засобах мови. Мова кодуе культуру народу й репрезентуе особливосп концептуатзацп свпу окремою особистютю. Отже, можна говорити,
що мовна картина св^у i картина св^у, реконструйована з художнього тексту, сшввщносш.
Оскшьки МКС репрезентуе iндивiдуальну свiдомiсть мовщв, И ще називають на!вною картиною св^у. С. Г. Воркачов зазначае, що картина св^у, вiдтворена у лексичнш системi нащонально! мови, мае певш неточностi, але е достовiрною. Нау-ковець використовуе поняття «наЛвно! картини св^у» як факту буденно! свiдомостi, яка вiдтворюеться пофрагментно в лексичних одиницях мови, проте сама мова вщображае лише спосiб концешуатзаци свiту мовною особистiстю, тому термш «мовна картина св^у» умовний [1, с. 29-30]. Термшом «на!вна картина св^у» також послуговуються А. М. Приходько [13, с. 23], В. I. Карасик [4, с. 74], Г. В. Токарев [16, с. 31], З. Д. Попова, Й. А. Стернш [12, с. 54].
На!вну картину св^у ототожнюють з МКС, а наукову - з ККС. Бо свщ що нас оточуе, вивчаемо науковими методами, отже, здобуваючи певну шформащю, ми доповнюемо вже юнуючу систему знань про свт Уявлення про свщ яю склалися впродовж столт, створюють наукову картину свiту. Вона представляе собою систему знань, накопичену людством у певну юторичну епоху, тому наукова картина свггу може змiнюватися [15, с. 85]. Наукова картина свггу зафiксована в термшолопях рiзних наук, що вивчають св^ або окремi його складники з рiзних позицiй [6, с. 11].
Дослщники говорять про вщмштсть науково! та нш'вно! картин свггу. Треба зазна-чити, що на!вна й наукова картина свiту рiвнозначнi. Перша гнучка та побудована на практичних знаннях, дiалектична, може допускати певнi протирiччя [4, с. 74]. Друга -уважаеться вiддаленою вщ пересiчного мовця, тодi як нш'вна, навпаки, наближеною до буденно! свщомосп. Якщо наукова картина свiту створюеться науковою свiдомiстю, то МКС е результатом вщтворення реальностi нашною свщомютю, яка сприяе формуван-ню для кожно! нащонально! мови суб'ективно! субстанцп - МКС [2, с. 38].
Разом з на!вною i науковою видшять художню картину свiту - це «вторинна картина свiту, яка нагадуе мовну» [12, с. 56]. Вона виникае у свщомосп читача тд час сприйняття ним художнього твору. Отже, мова - зашб створення вторинно!, художньо! картини свпу, оскiльки вона представляе вiдомостi про св^ з шдивщуально-авторсько! позици i е суб'ективною.
Картина свiту в художньому текстi вiдтворюеться мовними засобами, при цьому вона вщображае шдивщуальну картину св^у через своерiднiсть авторського використання засобiв образностi. Тропи та стилютичш фiгури розкривають багат-ство асощативних вiдтiнкiв, посилюють та увиразнюють емоцшне й оцiнне забарв-лення авторського мовлення.
З письменником як мовною особистютю сшввщносять художню й iндивiдуальну картини свиу. Художня картина свiту е iндивiдуальним творенням письменниць, а тому своерщним особистим внеском у досвiд наци. «1ндивщуальна картина свiту е частиною колективно!, нащонально! картини свiту i поеднуеться з нею системою нащонально! мови, проте одночасно вона особистюно забарвлена. II визначниками е рiвень знань про свiт i мовш компетенци, особистий досвiд, особистi смисли мовних значень, добiр слiв та словосполучень. Вербально-знакове оформлення iндивiдуальноI художньо! картини св^у передбачае власну
101
композищю й сюжет, селектившсть слГв, номiнативну творчють, аранжування мов-них одиниць i архпектошку тексту» [3, с. 84].
Г. Н. Мусаптова художню картину свггу розумie як його модель, конструкт, створений у творчосп художниюв, який мае pi3m рГвш абстракцп (вщ шдивщуально-авторсько! картини свГту до картини свГту, створено! вама видами мистецтва). У художнш картиш свГту науковець вщповщно до форми художнього тексту вцщляе поетичну та прозову картину свиу. Поетична або прозова форма художнього твору визначае специфшу моделювання концептуально! системи автора [11, с. 6].
В. А. Маслова розрГзняе мовну й поетичну картини свиу, пояснюючи це тим, що головним сховищем духовного надбання народу е художш тексти, мовш про-стори яких вщображають внутршнш свп автора й сформований у його свщомост зовшшнш. Так створюеться поетична картина свиу - «суб'ективний образ об'ективного свиу» [7, с. 42].
Отже, складником МКС е художня картина свиу, яку слад подшити на поетичну та прозову. У художнш картиш свиу вщтворюються нацюнальна картина свиу, нацюнально-специфГчш концепти, але необхщно пам'ятати, що художня картина свиу опосередкована мовою й Гндивщуально-авторською концептуальною картиною свиу [12, с. 57].
Мовна картина свиу - ушверсальна, бо створена народом, на вщмшу вщ художньо! або поетично!, як е шдивщуальними, вони вщображеш в текстах однГе! людини, представника певно! нацп: «Диференщащя загально! та ГндивГдуально! картин свГту на шдставГ однГе! мовно! спшьносп грунтуеться на протиставленш колективно сформованого ментального простору, що фшсуеться та-кож у мовГ, Гндивщуальним концептосистемам» [14, с. 83].
В. I. Кононенко визначае концептосферу як складну структуровану цшсшсть, що може бути спроектована на будь-який мовленневий шар, зокрема й на художнш текст Гз властивою йому концептуалГзащею, моделюванням свиу. Науковець складником концептосфери визначае концептуальне поле, а концепт - найменшою його одиницею [5, с. 21].
У сучасних наукових дослщженнях представлено два пщходи до структури концепту. За Р. М. Фрумкшою концепт мае центральну частину та периферда. 1ншГ наго-лошують на тому, що концепт складаеться з ядра, приядерно! зони та периферп. Щодо концептосфери, то ïï визначають як узагальнену сукуптсть концеппв народу, шформацшну базу мислення [12, с. 36]. Отже, концептосфера мае впорядковану структуру. Пропонуемо за аналопею до структури концепту у концептосферГ вцщляти ядро, приядерну зону та периферда. За нашими спостереженнями, концептосфера КОХАННЯ в сучасному украшському фемшному дискурс представлена такими концептами: ядро - концепт «кохання»; приядерна зона - т концепти, якг використовують ус автори -«душа», «серце», «радють», «щастя», «пощлунок» тощо; периферГя -Гндивщуально-авторсью асощативш концепти, наприклад, «тертння», «страх» тощо.
МарГя Матюс одна Гз популярних i яскравих письменниць початку XXI ст. Вона е авторкою i поетичних, i прозових текспв. ïï твори викликають читацький штерес, проте залишаються поки ще малодослщженими.
102
Серед трошв поширеш еттети, що надають смислового вщтшку, збагачують концептосферу новим емоцiйним змютом: «божевльне й фантазшне кохання» [8, с. 21]; «наша любов безсмертна» [9, с. 116]; «А ти давно ткого не любила. Якщо й любила - то монотонно. Прсно. Як би сказати, звично» [8, с. 132]; «шдчувати якусь, та ще таку ненормальну, любов» [9, с. 40]; «любив менемовчки»» [9, с. 11]; «намагалася любити чоловш1в легко й без пам'ят. тобто так, щоб не пам 'ятати довше, атж два дм» [8, с. 35]. 1нколи еттети шдсилеш поширеними порiвняннями, що надають образносп висловлюванню, наприклад: «Я ж хотша тднесеного, тртотливого, мов пташка у жмет, кохання» [8, с. 21]. Зус^чаемо й компарати-веми, як яскраво представляють приядерну зону концептосфери КОХАННЯ: «ОлексШ також був i3 цих г1р - а любив и, як свою душу» [9, с. 70].
До яскравих прикладiв шдивщуально-авторських метафоричних утворень можна вщнести таю: «кажуть, любое облагороджуе» [9, с. 16]; «ще ткого любое не розiрвала на шматки» [9, с. 39]; «ти чуеш легалiзацiю любовi, яка приймае i виправдовуе усе» [9, с. 42]; «береться сивиною любов» [9, с. 107]; «Кохання ненави-дить шлюбт контракти i вхiд через парадт дверЬ> [8, с. 28]. Ц приклади шюструють перифершну зону концептосфери КОХАННЯ.
Часто авторська метафора шдсилена шшими засобами образносп, як-от: ештетами: «А може, якусь чудну любов утихомирила смертю?» [9, с. 25]; порiвняннями: «Шкому в жummi я не встигла вiддати свою любов. Вона з^бралася у мен, як магма, - i точить зсередини вогнем так, що й не здивуються, якщо мене колись розiб'е тфаркт» [9, с. 30-31]; плеоназмом: «А воно ¡ще неодмшно плака-тиме вд правдивого кохання, ваше сердечне тртотливе серденько» [8, с. 38].
Збагачуе iндивiдуально-авторський стиль i прозову картину свпу концептуальна метафора, яка часпше за все належить до периферп концепту, наприклад: «- А ти хiбa не збагнула, що любов — це найбльший егоУзм з усх, що е на œrni? Лише любов тримае життя i дае йому дихання. Любов - це всь, навколо неï обертаетьсяусе-усе на свimi. Усе, розумiеш?» [9, с. 112].
Отже, у прозовш картиш свпу Мари Матюс на позначення концептосфери КОХАННЯ серед шших тротв найчаспше використовуються еттети, метафори та порiвняння.
Поняття «поетично! картини свпу» у науковш лiтературi трактусться не однозначно. Матерiалом для реконструкцп поетично! картини свггу служить сукупшсть творiв автора, яка вщтворюе дшснють залежно вщ сприйняття ïï автором. Отже, розумшня поетичноï картини свпу вщображае особливий статус художньоï дшсносп [11, с. 16-17].
На вщмГну вщ прозовоï картини свпу поетичному мовленню властивi рГзш ви-ди повторГв: етфора, анафора, асонанс, алперащя, тавтолопя, епаналепсис тощо, наприклад: «Це пальц злодея. // Ловлю // Злодшську руку в нетрях раю - // Злодейство це благословляю, //1 свого злодея люблю, // Де у безсоння на краю // Вш терпко мною верховодить: // Вн тднебессям руку водить. // ...Я цього злодея люблю, // що злодтку i3 мене робить» [10, с. 260]; « Тримай мене в соб1, як у тюрм.i. // Якжид вино тримав би у корчмi. // Так, як пилок трточе на бджолi. // Тримай, як мед тримаеться в хурмi. // ... Тримай мене в соб. як у тюрм.i. // Рятуй мене. // Як
103
сонце чи як сшг, // Як ластгвку з-тд обгорглих стргх. // Пали, як Сюфт немудрый печетг, - // Я цыуватиму сл1ди в1д твогх мг. // Люби мене. // Я твт останмй гр1х» [10, с. 246]; повтор використовуеться для тдсилювального ефекту: «I терплю, // терплю, // терплю, // терплю. //1 терплю-//а думають, люблю» [10, с. 14].
Марiя Матюс у поези на означення концепту «кохання» використовуе i одиничш еттети, i цш низки художшх означень, ускладнених шшими засобами образности Це дае змогу авторщ передати всю багатограншсть цього почуття: «...Оце така любое моя захланна...» [10, с. 87]; «Загойна, як вода хвойна, // Тяжка, мое судьба ¡згойна, // Вльна - бо без конвою, // Незнана - як в1к мезозою, // Солодка, // Грка, // Розкута, // Весела - що см1х банкрута, // Гостра, мов брила нар1жна, // Непевна, як шлях роздор1ж ний, // Безцнна, // Смшна, // Печальна, // Таемна, як страмна тайна, // Недовга- що сл1д астерогда, // Смертельна, мов кров затроена, // Вогнем у лице нам дише //1 Долю нам строго пише - //ЛЮБОВ... » [10, с. 127].
Авторка активно використовуе метафору як яскравий стилютичний прийом: «Старцюю у пустел!... // Обминай // Затроену любов'ю чорну жтку» [10, с. 170]; тдсилену еттетами: „Лишай мою любов пропащу, // Болящу - зняту 7з хреста. // Минай» [10, с. 273]; порiвняннями: «...В1дходить любов, мов зв1р // побитий... // на задшх лапах...» [10, с. 166]; антитезою: «Солодкий 7 г1ркий, // Ви - аль в моему серц1» [10, с. 100]; «Що я умерла 7 воскресла // 1з покаяннями 7 без. //1 що любов моя небесна//Мене спустила 7з небес» [10, с. 94].
Концептосфера КОХАННЯ представляе особливий штерес для аналiзу, оскшьки саме вона дае найбшьш щкавий матерiал для осмислення картини свиу носив украшсько! мови. I поетичш, i прозовi твори Мари Матюс належать до мис-тецтва зi знаково-комушкативною природою. Вони мають спшьш риси та вщтворюють художнш свп авторки. У И поези проникливо передано психолопчний стан героя. Кожен вiрш мае свш власний вщтшок i прояв почуття, що присвячеш щасливому або, навпаки, нероздшеному коханню залежно вщ настрою авторки, И емоцшних переживань, тому частотшсть засобiв образносп в поези бшьша, шж у прозь Отже, поетична i прозова картини свиу Мари Матюс сформують художню, яка у ремшному дискурс представлена i типовими нацюнальними, i iндивiдуально-авторськими концептами.
Перспективи подальших дослщжень окреслено! проблеми вбачаемо в аналiзi художньо! картини свиу шших сучасних укра!нських письменниць.
Список л1тератури
1. Воркачёв С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт : [монография] / С. Г. Воркачёв. - М. : Гнозис, 2004. - 236 с.
2. Голубовская И. А. Этнические особенности языковых картин мира : [монография] / И. А. Голубовская. - К. : Киевский университет, 2002. - 293 с.
3. Ссипенко Н. Г. Концептуальна структура художнього тексту / Н. Г. Ссипенко // Вюник Жи-томирського державного утверситету. Фшолопчш науки. - Вип. 45. - 2009.- С. 84-88.
4. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс : [монография] / В. И. Карасик. -Волгоград : Перемена, 2002. - 477 с.
5. Кононенко В. Концепти укра!нського дискурсу : [монограф1я] / В. Кононенко. - К. - 1вано-Франювськ, 2004. - 248 с.
6. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов : [монография] / О. А. Корнилов. - М. : ЧеРо, 2003. - 349 с.
104
7. Маслова В. А. Поэт и культура: концептосфера Марины Цветаевой : [учеб. пособие] / В. А. Маслова. - М. : Флинта : Наука, 2004. - 256 с.
8. Матюс М. Бульварний роман / М. Матюс. - Львiв : ЛА «ШРАМ1ДА», 2003. - 188 с.
9. Матюс М. Життя коротке / М. Матюс. - Львш : Кальварш, 2001. - 236 с.
10. Матюс М. Жшочий аркан у саду нетершння / М. Матюс. - Львш : ЛА «ПИРАМИДА», 2011. -308 с.
11. Мусагитова Г. Н. Способы эксплицирования картины мира автора в прозаическом тексте: деятельностный аспект : На материале творчества Ю. К. Олеши : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Г. Н. Мусагитова. -Омск, 2005. - 20 с.
12. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М. : АСТ : Восток -Запад, 2007. - 314 с.
13. Приходько А. М. Концепти i концептосистеми в когштивно-дискурсивнш парадигм лшгвю-тики : [монографiя] / А. М. Приходько. - Запор1жжя : Прем'ер, 2008. - 332 с.
14. Селшанова О. О. Актуальш напрями сучасно! лшгвютики (аналггичний огляд) / О. О. Селiванова. - К. , 1999. - 148 с.
15. Соколова Е. Е. О соотношении языковой и научной картин мира / Е. Е. Соколова, Р. В. Гурина // Знание. Понимание. Умение. - М., 2010. - № 3. - С. 83-88.
16. Токарев Г. В. Дискурсивные лики концепта : [монография] / Г. В. Токарев. - Тула : Тульск. гос. ун-т, 2004. - 108 с.
Макарова М. В. Концептосфера любовь в художественной картине мира (на материале произведений Марии Матиос) / М. В. Макарова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 100-105.
В статье описано соотношение языковой и концептуальной, наивной и научной картин мира; поднят вопрос о выделении поэтической и прозаической картин мира в рамках художественной картины мира; представлена структура концептосферы ЛЮБОВЬ, выделены в ней ядро, приядерная и периферийная зоны; проанализированы языковые средства индивидуальной картины мира Марии Матиос, которая принимает участие в формировании концептосферы ЛЮБОВЬ современного украинского дискурса.
Ключевые слова: языковая картина мира, художественная картина мира, прозаическая картина мира, поэтическая картина мира, концептосфера ЛЮБОВЬ, современный феминный дискурс.
Makarova M. Conceptual sphere of love in art world view (based on the works of Maria Matios) / M. Makarova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 100-105.
This article describes the relationship of language and conceptual, naive and scientific world, raised the problem of selection the poetry and prose pictures of the world within the art world picture, the structure of conceptual sphere of love is allocated core, near core zone and peripheral zone, and the basic concepts of modern Ukrainian characteristic feminine discourse: core this is the concept of «love»; near core zone is the concepts that are used by all the authors - «soul», «heart», «joy», «happiness», «kiss», etc. Peripheral is individual author associative concepts like «patience», «fear», etc., are analyzed language means an individual world view Mariya Matios involved in the formation of the modern Ukrainian feminine discourse of conceptual sphere of love. Conceptual sphere of love presents special interest for the analysis, because it provides the most interesting material for understanding the world view media Ukrainian language. Poetry and prose worldview of Mariya Matios art form that is presented in the feminine discourse and typical national and individual copyright concepts.
Key words: language world , the art world picture, world view prose , poetic world view, conceptual sphere of love, modern feminine discourse.
Поступила в редакцию 17.10.2013 г.
105
