CC BY
7
УДК 619: 614. 31: 637.5
Кравщв Р.Й., академк УААН, професор © Васерук Н.Я., кандидат ветеринарних наук Дашковський О.О., кандидат ветеринарних наук Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
КОНЦЕНТРАЦШ СВИНЦЮ ТА ОКРЕМИХ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У КРОВ1 КОР1В ПРОТЯГОМ ЛАКТАЦП В ДИНАМЩ1
При надходжент окремих ксенобютите (сеинцю) е оргашзм теарин порушуються процеси обмту речоеин, натом1сть тдеищуеться р1еень цих сполук у кроег. Виходячи з цього, метою наших дослгджень було еиечити р1еень нагромадження сеинцю у кроег, а також, як еплиеають на цей процес мжроелементи (зал1зо, мгдь) та етам1н Е.
Тшьки повнощнна i збалансована годiвля корiв сприяе виявленню !х генетичного потенщалу продуктивност та забезпечуе одержання яюсного в бiологiчному i харчовому аспект^ екологiчно чистого продукту. Повнощнна годiвля полягае в забезпеченнi тварин уЫма необхiдними компонентами, до яких належать мiнеральнi речовини: макро - i мiкроелементи.
За об'емом промислового виробництва свинець займае четверте мюце у групi кольорових металiв. Св^ове виробництво, покликане задовольнити попит, щорiчно продукуе декiлька мiльйонiв тонн металу. При цьому великi кiлькостi свинцю розсiюються у навколишне середовище з вщпрацьованими газами та iншими вщходами виробництва. Потрапляючи в атмосферу, важю метали i зокрема, свинець забруднюють грунти, водойми, рослини.
В органiзмi iснуе явище антагонiзму мiж свинцем, залiзом та мiддю. Причиною цього е близькють атомарних радiусiв i незначна вiдмiннiсть атомних мас цих мшроелеменив.
Встановлено високу ступiнь оберненого зв'язку мiж рiвнем свинцю у кровi тварин та вмiстом вiтамiну.
Виходячи з вищенаведеного, виникла потреба вивчити дш мiкроелементiв-антагонiстiв свинцю -залiза i мiдi у -сполуцi з амшокислотою метiонiном сукупно з в^амшом Е (в оптимальних концентрацiях у рiзному спiввiдношеннi) на процеси обмiну речовин в органiзмi лактуючих корiв, якi слугують пiдгрунтям молочно! продуктивност i ветеринарно-санiтарних показникiв якостi молока.
Матерiали i методи дослщжень. На основi одержаних результатiв стосовно забезпеченост кормiв мiкроелементами, у селянськiй спшщ "Вигода" для подальших дослiджень було пвдбрано 50 корiв-аналогiв чорно-рябо! породи 4-5-о! лактацiй одного перiоду отелення. При пiдборi корiв враховувалась !х молочна продуктивнiсть за попередню лактащю. З вiдiбраних
© Кравщв Р.Й., Васерук Н.Я., Дашковський О.О., 2008
57
корiв було сформовано п'ять груп по десять голiв у кожнш (контрольна та 1-1У дослщш). Першш i третiй дослщним групам до основного рацiону додавали метюнати залiза та мiдi з розрахунку 1 мг на кг живо! маси тша у рiзному спiввiдношеннi, а четвертiй, крiм метюнаив мiкроелементiв, ще й токоферол.
У пробах кровi визначали:
концентрацiю мвд, залiза та свинцю (матерiал забирався кожного мюяця) у контрольнiй та дослщних групах тварин в золi методом кiлькiсного атомно- абсорбцiйного спектрохiмiчного аналiзу на атомно- абсорбцiйному спектрофотометрi типу АА8-30(М.£. Брiцке, Й.Прайс);
концентрацш кальцiю бiотестом ЬаоИеша (Чехiя).
Результати дослщжень. У кровi пiддослiдних корiв на початку експерименту рiвень свинцю коливався в межах 28,7±1,3 - 29,5±0,9 мкг % (Табл. 1). У кровi корiв усiх дослщних груп (1-1У) рiвень свинцю протягом всього дослщу постiйно знижувався. Починаючи з третього мiсяця лактаци у I та III групах i другого мюяця у II та IV дослщних групах зменшення концентраци даного елемента було статистично вiрогiдним (Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01). Так, у I груш найбшьша рiзниця щодо вмiсту свинцю у кровi порiвняно з контролем спостерiгалась на дев'ятому мюящ — 9,4 мкг %, що становить 29,8%. У II груш дана рiзниця була найбшьшою на восьмому — 10,2 мкг % (30,7%) i десятому — 10 мкг % (30,7%). У III i IV групах найсуттевшу рiзницю встановлено в кiнцi лактаци (десятий мiсяць), вiдповiдно у III груш — 9,3 мкг % (29,7%) i у IV груш — 10,5 мкг % (33,8%). В середньому за весь перюд експерименту рiвень свинцю у кровi корiв дослщних груп знизився вщносно контролю на 23,5% у I груш; 24,4% у II груш; 23,2% у III груш i найнижчий рiвень встановлено у IV дослщнш груш — 24,0±1,2 мкг % (26,2%), коровам яко! до основного рацюну додавали метюнати залiза i мiдi в комплексi з в^амшом Е.
Таблиця 1
Вмпст свинцю у сироватщ кров1 лактуючих кор1в при дн свинцю, _метшна^в залiза, мiдi та вггамшу Е, (мкг%),М±т, п=10_
Перюд лактаци (мюящ) ГР У П И ТВ АРИН
Контрольна I II III IV
1 29,5±0,9 28,7±1,3 28,9 ±1,1 29,2±0,7 28,8 ±1,5
2 30,7±0,7 28,5±0,9 28,1±0,8* 28,4±1,3 27,4±0,9*
3 33,4±1,2 26,8±1,3** 26,0±1,5** 26,9±1,6* 25,3±1,4***
4 35,6±1,8 25,4±0,9*** 25,2±1,7*** 25,3±1,5*** 24,0±0,7***
5 34,8±2,2 25,1±1,6** 24,4±1,1*** 25,0±1,4** 23,8±1,1***
6 34,4±2,6 24,4±1,5** 24,0±1,4** 24,6±1,6* 23,6±1,3**
7 34,0±1,9 23,9±1,2*** 23,8±1,6*** 24,1±1,7** 23,1±1,5***
8 33,2±2,1 23,7±1,6** 23,0±1,3*** 23,6±1,4** 22,2±1,6***
9 31,6±1,8 22,2±1,4*** 22,8±1,9** 22,7±1,6** 21,4±0,9***
10 31,3±1,5 22,1±1,2*** 21,7±1,5*** 22,0±0,9*** 20,8±1,4***
Середне 32,8±1,7 25,1±1,3** 24,8±1,4** 25,2±1,4** 24,0±1,2***
58
Отже, у кровi корiв уах дослщних груп i особливо IV групи встановлено статистично вiрогiдне зниження рiвня свинцю. Имовiрно, що застосування мiкроелементiв (з^за та мiдi) в комплексi з амшокислотою метiонiном гальмуе абсорбацiю свинцю iз шлунково-кишкового тракту в кров i тим самим знижуе токсичний вплив даного елементу на оргашзм.
Не менш важливе значення в живому органiзмi вiдiграють мiкроелементи, а саме мщь, залiзо та шш^ якi беруть участь у переважнш бiльшостi обмiнних процесiв в кл^инах i тканинах. Мiкроелементи входять до складу або стимулюють активнiсть ферменив, гормонiв, вiтамiнiв i цим самим визначають iнтенсивнiсть i спрямованiсть процеав обмiну бiлкiв, лiпiдiв, енерги, що позитивно вщображаеться на ростi, розвитку тварин, продуктивностi та якостi продукци. Виходячи з цього, доцiльно було визначити рiвень залiза та мвд у кровi лактуючих корiв при додатковому внесеннi iх до рацюну у формi метiонатiв та в комплекс з вiтамiном Е.
Рiвень залiза у кровi пiддослiдних корiв на початку дослiду коливався в межах 263,5±7,56 — 272,0±9,27 мг/л натурально! речовини (Табл. 2).
Таблиця 2
Вмпст зашза в сироватщ кров1 лактуючих корiв при дн свинцю, метiонатiв
зашза, мiдi та вггамшу Е, (ммоль/л),М±т, п=10
Перюд лактацИ (м1сяц1) ГРУПИ ТВ АРИН
Контрольна I II III IV
1 271,4±8,25 269,3±10,21 266,4± 11,45 263,5±7,56 272,0±9,27
2 265,6±5,50 277,0±9,44 282,9±12,22 275,9±9,33 284,2±4,25*
3 258,3±7,22 279,7±8,40 285,7±7,60* 280,1±10,12 289,1±8,03*
4 252,2±9,15 284,0±11,67 293,4±8,11** 283,4±10,59 297,0±10,31*
5 247,0±11,09 290,5±8,20* 299,5±11,70* 285,1±12,12 314,6±9,95***
6 250,9±9,73 293,1±7,95** 308,0±9,28*** 293,2±10,04* 317,8±13,88**
7 261,7±12,36 301,7±7,87* 318,6±11,08** 298,4±6,15* 325,5±10,12**
8 266,8±10,48 309,8±9,55* 329,1±13,20** 304,2±11,76 327,1±14,33**
9 267,5±6,93 311,2±11,34* 330,4±13,91*** 312,0±12,28* 340,7±12,65***
10 268,7±7,80 314,4±8,73** 331,2±14,10** 312,5±9,54** 342,2±13,19***
Середне 261,0±8.85 293,1±9,34 304,5±11,26* 290,±9,95 311,0±10,60**
У кровi корiв усiх дослiдних груп, починаючи з другого мюяця лактаци, виявлено поступове зростання вмiсту залiза вiдносно контролю, де спостерiгалась тенденщя до зниження рiвня даного мжроелементу. Так, у I дослiднiй груш найсуттевше пiдвищення рiвня залiза по вщношенню до контролю виявлено на десятому мюящ лактаци — 17% (Р<0,02). У II дослiднiй груш таке зростання концентрацп мiкроелементу встановлено на восьмому, дев'ятому i десятому мшяцях, вiдповiдно 329,1±13,20; 330,4±13,91 та
59
331,2±14,10 мг/л, що на 23,3; 23,5 та 23,2% вище, шж у кoнтpoлi (P<0,02; P<0,01). У III досл1дн1й ^уш, найвищий piвень залiза cпocтеpiгавcя на шостому, дев'ятому i десятому мюяцях лактацп - 293,2±10,04; 321,0±12,28 i 312,5±9,54 мг/л, що в1дпов1дно на 16,8; 16,6 та 16,3% вище, шж у ^ов1 кopiв кoнтpoльнoï гpупи (P<0,05; P<0,02). Hайбiльш суттев! зм1ни щодо кoнцентpацiï залiза у ^ов1 виявлено у кopiв IV групи, де даний показник збшьшувався пpoтягoм лактацiï в1д 272,0±9,27 мг/л на початку до 342,2±13,19 мг/л в юнщ лактацiйнoгo пеpioду (P<0,05; P<0,02; P<0,01).
В cеpедньoму за весь rop^ лактацiï вм1ст з^за у кpoвi кopiв ус1х дослщних гpуп був вищим за кoнтpoль на 12,3% у I гpупi, 16,7% у II гpупi, 11,4% у III ^уш i 19,1% у IV дослщнш гpупi.
Вмют м1д1 у кpoвi лактуючих кopiв на початку екcпеpименту коливався в межах 0,88±0,029 - 0,91±0,016 мг/л натуpальнoï pечoвини, що е на нижчш гpаницi фiзioлoгiчнoï нopми (Табл. 3). Слщ вiдзначити, що ^отягом лактацiï piвень даного мiкpoелементу у ^ов1 кopiв досл1дних гpуп (I-IV) зpocтав по вiднoшенню до кoнтpoлю. Hайбiльш виpажена piзниця cпocтеpiгалаcь у дpугiй половин! лактогенезу. Так, у ^ов1 кopiв I та II дослщних ^уп найcуттeвiше пiдвищення piвня м1д1 виявлено на десятому мюящ i становило в1дпов1дно 1,01±0,041 та 0,97±0,038 мг/л, що на 18,8 i 14,1% вище за кoнтpoль. У III та IV ^упах найвищим даний показник був на восьмому мюящ лактацiï — 1,02±0,020 та 1,04± 0,051 мг/л вщповщно, що становить 27,5 i 30% по вщношенню до кoнтpoльнoï ^упи (P<0,02; P<0,01).
Taблuця 3
Bmíct м1д1 в сиpовaтцi Kpoei лaктуючиx Kopie пpи дн свинцю, метшштв
зaлiзa, мiдi Ta BÍTaMÍHy Е, (мг/л),М±т, n=10
Пеploд лактацlï (мюящ) Г Р У П И Т В А Р И H
Кон^ольна I II III IV
1 0,91±0,016 0,S9±0,025 0,90±0,031 0,88±0,029 0,S9±0,022
2 0,88±0,013 0,SS±0,029 0,92±0,044 0,91±0,021 0,94±0,01S*
3 0,S5±0,021 0,90±0,030 0,91±0,023 0,93±0,017* 0,95±0,026*
4 0,S3±0,030 0,92±0,015* 0,S9±0,036 0,96±0,03S* 0,9S±0,021***
5 0,7S±0,042 0,95±0,022** 0,90±0,032 0,9S±0,029** 1,01±0,044**
6 0,79±0,031 0,95±0,02S** 0,93±0,019** 0,99±0,043** 0,99±0,037***
7 0,82±0,036 0,96±0,030* 0,94±0,039 0,97±0,032* 1,03±0,042**
S 0,S0±0,047 0,97±0,027* 0,92±0,01S 1,02±0,020*** 1,04±0,051**
9 0,S1±0,027 0,99±0,033*** 0,95±0,020*** 1,01±0,039*** 1,03±0,037***
10 0,S5±0,036 1,01±0,041* 0,97±0,03S 1,00±0,043* 1,02±0,046*
Сеpеднe 0,S3±0,030 0,94±0,02S* 0,92±0,030 0,96±0,031* 0,99±0,034**
60
Слщ вщм^ити, що зростання рiвня мвд у кровi корiв усiх дослiдних груп було статистично вiрогiдним: у I груш починаючи з четвертого мшяця (Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01); у II груш на шостому i дев'ятому мкяцях (Р<0,01); у
III групi - з третього мкяця (Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01) i у IV груш починаючи з другого мкяця лактаци (Р<0,05; Р<0,02; Р<0,01).
Висновки. Отже, тдсумовуючи одержанi нами результати дослщжень, якi представленi у таблицях 2. i 3. щодо вмiсту з^за i мiдi у кровi корiв, можна стверджувати, що додаткове внесення дефщитних мiкроелементiв (залiза i мвд, якi е антагонiстами свинцю) до рацюну, позитивно вiдобразилось на !х рiвнi у кровi. Найбiльш суттеве збiльшення вмiсту залiза та мвд виявлено у кровi корiв
IV групи, де мiкроелементи згодовували в комплекс з вiтамiном Е. Так, в середньому за лактацiю рiвень залiза у данiй групi тдвищився вiдносно контролю на 50 мг/л (19,1%) i рiвень мiдi на 0,16 мг/л (19,3%). Пщвищення залiза та мiдi у кровi вказуе на те, що в органiзмi тдвищуеться всмоктування даних мiкроелементiв iз шлунково-кишкового тракту. Тим часом у корiв контрольно! групи встановлено значне зниження залiза i мiдi у кров^ вiдповiдно на 24,4 i 0,13 мг/л. Имовiрно це пов'язано з тим, що при свинцевш штоксикаци проходить послаблення процесiв пристшкового травлення в тонкiй кишцi через зниження активной окремих кишечних ферменпв, гiпермоторну дискiнезiю тонко! кишки, що в свою чергу сприяе формуванню недостатност Си i Бе у кров^ оскiльки всмоктування даних мшроелеменив проходить саме у тонкому вщдЫ кишечника.
Л1тература
1. Грушко Я.М. Вредные неорганические соединения в промышленных выбросах в атмосферу /Справочник .- Л.: Химия.- 1987.- 190 с.
2. Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. / Химические катастрофы и экология.- Ки!в.- Здоров'я.- 1989.- 142
3. Засекш Д.А. Детоксикащя надлишку важких металiв в органiзмi тварин -запорука збереження здоров'я та одержання екологiчно чисто! тварин-ницько! продукци // Науковий вiсник НАУ.- 2000.- Вип.28. - С. 258-269.
4. Исследования системы крови в клинической практике / Под ред. Козинца Г. И., Макарова В. А.-М.: Триада-Х, 1997.-С.113-204.
5.Кебец А.П., Кебец Н.М. Смешанно-лигандные соединения биометаллов с витаминами и аминокислотами и перспектива их применения в животноводстве // Теория и практика использования биологически активных веществ в животноводстве: Х Тезисы докладов научной конференции, Киров, 6-7, - 1998. - С. 37-38.
6.Кравщв Р.Й., Дашковський О.О. Окремi морфо-бiохiмiчнi показники кровi корiв за дi! метiонатiв залiза, мiдi i вiтамiну Е на фош надмiрного надходження свинцю в оргашзм // Науковий вiсник Львiвськоl державно! академi! ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - Львiв.- 2000.- Т.2, № 3-4.- С. 44-50.
7. Твердые отходы и здоровье. ВОЗ, Европейское региональное бюро.- 1995.- С. 20.
8. Трахтенберг И.М., Колесников В.С., Луковенко В.П. / Тяжелые металлы во
61
внешней среде. Современные гигиенические и токсикологические аспекты. Минск.: Навука i тэхшка .- 1994 С. 25-175.
9.Чиков А.Е., Зуев О.Е. Способ повышения эффективности применения микроэлементов за счет использования хелатных соединений // Научные основы ведения животноводства и кормопроизводства: Сб. науч. тр. / Сев.-Кавказ. НИИ животнов. - Краснодар.- 1999.- С. 269, 273, 529.
10. Katuzynski A., Moniuszko-Jakoniuk J., Miniuk K. The influence of lead and copper on some biochemical parameteres and iron concentration in rats // Pol. J. Pharmacol. and Pharm.- 1992.-Vol. 44.- P. 154.
11. The problem of improving the quality and safety of meat and milk products //
Vestnik-Sel'skokhozyaistvennoi Nauki Moskva.- 1992, No. 2.- P. 26-32.
Summary
R. Kravtsiv, N. Vaseruk, O. Dashkovskyy Lviv National University of Veterinary Medicine & Biotechnology named after S.Z.
Gzhytskyy
At the receipt of separate csenobiotic (lead) in the organism of animals the processes of exchange of matters are violated, the level of these connections in a blood rises. Coming from it, was the purpose of our researches to learn the level of piling up of lead in a blood, and also, as microelements (iron, copper) and vitamin E affect this process.
Стаття надшшла до редакцИ 17.03.2008
62
