CC BY
15
УДК: 636.087:636.2: 619
Фомша М.В., к.вет.н., ст. викладач, Дашковськнй О.О., к.вет.н., доцент, Калин Б.М., к.вет.н., доцент, 1ванюк Н.Т., асистент © Лъв\всъкий нащональнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологШмет. С.З. Тжицького
КОНЦЕНТРАЦИЯ ОКРЕМИХ МАКРОЕЛЕМЕНТ1В У KPOBIKOPIB, В ДИНАМЩ1, ЗА ДПСВИНЦЕВИХ СПОЛУК ЕКЗОГЕННОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Впродовж всъого nepiody лактацп встановлено поступове збыьшення pienn калъщю i магтю у сироватщ xpoei Kopie ycix дослгдних груп, а особливо IV групи, на вгдмгну eid контролю, де свинецъ сприяе выведению калъщю з оргатзму Kopie i таким чином виникаютъ змти у иого oÖMim. Мшералът речовини входятъ до складу ecix оргашв i тканин оргашзму та eidizpa^^b важливу роль у процесах обмту речовин. Bei мшералът речовини подыяютъея на макро- i мтроелементи. 1з мaкpoeлeмeнmiв у ceoi'x дocлiджeнняx ми звернули увагу на концентрацт магтю i калъщю у Kpoei niддocлiднux Kopie. Так, магти бере участь у процеЫ функцюнування нервово-м'язового апарату, входить до складу i е активатором багатъох фepмeнmiв. Магти утворюе активний магнш-бшковий комплекс, який сприяе м'язовому скороченню. Bin бере участь у 6iocunme3i быка i ацетилхолту, dimbHoemi Mimoxondpiu, в процесах вуглеводного i жирового oÖMiny та пригтчуе збудливктъ нервових зактченъ.
Ключовг слова: макроелементи, калъцт, магти, свинецъ, антаготзм, MemioniH, хелати, втамшЕ, .
УДК: 636.087:636.2: 619
Фомина М.В., Дашковский О.О., Калин Б.Н., Нванюк Н.Т.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологийимени. С.ЗГжицкого
КОНЦЕНТРАЦИЯ ОТДЕЛЬНЫХ МАКРОЭЛЕМЕНТОВ В КРОВИ КОРОВ ,В ДИНАМИКЕ, ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ СВИНЦОВЫХ СОЕДИНЕНИЙ ЭКЗОГЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
В течение всего периода лактации установлено постепенное повышение уровня кальция и магния в сыворотке крови коров всех экспериментальных групп , особенно IV , в отличие от контроля , где свинец способствует выведению кальция и магния из организма коров и таким образом происходит нарушение его обмена. Минеральные вещества входят в состав всех органов и тканей организма и играют важную роль в процессах обмена веществ. Все минеральные вещества делятся намакро-и микроэлементы. С макроэлементов в своих исследованиях мы обратили внимание на концентрацию магния и кальция в крови подопытных коров. Так, магний участвует в процессе
© Фомша М.В., Дашковський О.О., Калин Б.М., 1ванюкН.Т., 2014
338
функционирования нервно-мышечного аппарата, входит в состав и является активатором многих ферментов. Магний образует активный магний-белковый комплекс, который способствует мышечному сокращению. Он участвует в биосинтезе белка и ацетилхолина, деятельности митохондрий, в процессах углеводного и жирового обмена и подавляет возбудимость нервных окончаний.
UDC: 636.087:636.2: 619
M Fomina, O. Dashkovskyy, B. Kalyn, N. Ivanyk.
Lviv National University of Veterinary Medicine & Biotechnology named after S. Gzhytskyj
THE CONCENTRATION SOME MACROELEMENTS IN THE BLOOD OF COWS, IN DYNAMICS, UNDER THE INFLUENCE OF LEAD COMPOUNDS
OF EXOGENOUS ORIGIN
During the whole lactation period is set progressively higher levels of calcium and magnesium in the cow blood all experimental groups, particularly IV, unlike the control, where the lead contributes to the removal of calcium and magnesium from the body of cows and so there is a violation of mineral metabolism. Minerals to form all the organs and tissues of the body and play an important role in metabolic processes. All minerals are divided into macro-and micronutrients. From the macroelements in our research, we paid attention to the concentration of magnesium and calcium in the blood of experimental cows. Magnesium is involved in the functioning of the neuromuscular system, is a part and an activator of many enzymes. Magnesium forms an active magnesium complex protein that contributes to muscle contraction. It is involved in the biosynthesis of protein and acetylcholine activity of mitochondria in the process of carbohydrate and fat metabolism and suppresses the excitability of nerve endings.
Вступ Мшеральш речовини входять до складу Bcix оргашв i тканин оргашзму та вщкрають важливу роль у процесах обм1ну речовин. Bci мшеральш речовини подшяються на макро- i мжроелементи. 1з макроелемент1в у CBoi'x дослщженнях ми визначали концентрацию магнш i кальщю у кров1 пщдослщних KopiB. Так, магнш бере участь у процес1 функщонування нервово-м'язового апарату, входить до складу i е активатором багатьох фермешпв. Магнш утворюе активний магнш-бшковий комплекс, який сприяе м'язовому скороченню. BiH бере участь у бюсинтез1 бшка i ацетилхолшу, д1яльност1 м1тохондрш, в процесах вуглеводного i жирового обмшу та пригшчуе збудлив1сть нервових закшчень
[2,10].
Важливе мкце в оргашзм1 належить кальщю, який необхщний для
побудови скелету, стимуляци д1яльност1 серцевого м'яза. KpiM цього, вш
знижуе проникшсть кл1тинних мембран, бере участь у регуляцп д1яльност1
багатьох фермент1в, у створенш структури кктково! тканини, зсвданш крош [4,6,11] Дослщження свщчать про под1бшсть мкць зв'язування катюшв
свинцю i кальщю. Обмш цього мшроелементу багато в чому аналопчний
обмшу кальщю. На модел1 мембран еритроцит1в встановлено, що щ катюни
339
зв'язуються з одшею i Tieio ж фракщею мембранних бинав, при цьому за ix зв'язування вщповщають переважно карбоксильш групи [1,12].
На обмш свинцю мають вплив багато фактор1в i перш за все елементи, близью до свинцю за сво!ми ф1зико-х1м1чними властивостями. До ix числа вiднocять, в першу чергу, кaльцiй та зaлiзo i в меншш Mipi мщь, магнш. Високий BMicT свинцю в rni знижуе концентрацш кaльцiю в плaзмi KpoBi пicля ii короткочасного пщвищення [8,9].
Kaльцiй, зaлiзo, магнш, фосфат, етанол i жири зменшують всмоктування свинцю. Це зниження пов'язуеться, головним чином, конкуренщею мeтaлiв на дшянках зв'язування i боротьбою за переносника в кишковому eпiтeлii [5,7,10].
Результата експеримент1в показують зв'язок зниження концентраци BiTaMiHy Е з опосередкованою д1ею свинцю, а саме через активацш цим важким металом процеЫв вшьно-радикального i перекисного окисления лiпiдiв. Встановлено, що тiльки 3i збiльшeнням концентраци свинцю в KpoBi вище контрольних показнимв в 10 раз1в i бiльшe проходить статистично достов1рне зниження р1вня BiTaMiHy Е. Встановлено високу CTyniHb оберненого зв'язку м1ж р!внем свинцю в кров! i bmIctom bitamihy Е [1].
Матер1али i методи дослщжень. На 0CH0Bi одержаних результате стосовно забезпеченост1 корм1в мжроелементами, у селянськш спшщ "Вигода" для подальших дослщжень було пвдбрано 15 кор1в-аналопв украшсько! чорно-рябо! породи 4-5-01 лактацш одного перюду отелення. 3 ввдбраних Kopie було сформовано п'ять груп по десять гол1в у кожнш (контрольна та I-IV дослщш). Першш i третш дослщним трупам до основного ращону додавали метюнати зал1за та мщ1 з розрахунку на 1 мг/кг живо! маси тша у р1зному сшввщношенш, а четвертш, кр1м метюнат1в м1кроелемент1в, ще й токоферол. У сироватщ кров1 дослщних Kopie, яку забирали щомюячно з яремно! вени через дв1 години теля ранково! год1вл1, визначали:
концентрацш кальцш i магнш бютестом Lachema (Чех1я); концентрацш зал1за i мщ1 проводили в зол1 методом кшькюного атомно-абсорбцшного спектрох1м1чного анал1зу на атомно- абсорбцшному спектрофотометр! типу AAS-30 (ИПрайс).
Результати дослщжень Виходячи з вище наведеного, доцшьно було дослщити вм1ст магнш в сироватщ кров1 тддослщних Kopie. Результати проведених дослщжень наведен! у табл. 1.
На початку лактаци р1вень даного макроелементу у сироватщ кров1 Kopie коливався в межах вщ 0,80±0,024 до 0,83+0,011 ммоль/л, що було на нижнш меж1 ф1зюлопчно1 норми. Найбшьш пом1тне пщвищення концентраци магнш виявлено у Kopie IV групи, а саме на четвертому мюящ лактаци, де значения даного показника становило 1,03±0,024 ммоль/л, що на 13,2% бшьше за контроль (P<0,01). Слщ вщзначити, що зростання даного показника у IV rpyni, починаючи з третього мкяця лактаци, було статистично в1рогщним (P<0,05; P<0,02; P<0,01). У I дослщнш rpyni статистично в1рогщне пщвищення концентраци магнш у сироватщ кров1 Kopie спостершалось на п'ятому -сьомому мюяцях (P<0,05), у II rpyni — на четвертому — восьмому (P<0,05; P<0,02) i у III rpyni на шостому та сьомому мкяцях лактаци (P<0,05). В
340
середньому за весь дослщний перюд статистично в1рогщне зростання даного показника встановлено у II та IV трупах, вщповщно на 7,0 та 9,3% вище, шж у контрольнш rpyni (P<0,05).
Таблиця 1
BiviicT магшю в сироватщ Kpoßi лактуючих Kopie при дй* свинцю,
метюнат1в залпа, Mifli та вггамшу Е, (ммоль/л),М±ш, n=10
Перюд лактаци (мюящ) ГРУПИ ТВАРИН
Контрольна I II III IV
1 0,81±0,017 0,80±0,024 0,83±0,011 0,81±0,010 0,82±0,019
2 0,85±0,013 0,84±0,009 0,87±0,008 0,85±0,021 0,88±0,012
3 0,88±0,012 0,88±0,016 0,92±0,014 0,89+0,018 0,94±0,016*
4 0,91±0,016 0,95±0,022 0,97±0,013* 0,95±0,017 1,03±0,024***
5 0,90±0,021 0,97±0,009* 1,01±0,022** 0,96±0,011 1,01±0,025**
6 0,88±0,019 0,95±0,013* 0,98±0,018** 0,96±0,024* 0,98±0,016***
7 0,87±0,018 0,93±0,008* 0,94±0,012* 0,93±0,009* 0,96±0,017**
8 0,85±0,028 0,89±0,016 0,94±0,015* 0,90±0,018 0,97±0,019**
9 0,86±0,023 0,87±0,012 0,92±0,020 0,88±0,012 0,94±0,013*
10 0,84±0,016 0,86±0,023 0,87±0,018 0,85±0,016 0,91±0,022
Середне 0,86±0,018 0,89±0,015 0,92±0,015* 0,90±0,016 0,94±0,018*
Отже, встановлено позитивний вплив р1зних доз метюнат1в зал1за та мда на р1вень магшю в сироватщ кров1 пщдослщних Kopie. Найбшьш показово це вщбуваеться у IV дослщнш rpyni, коровам яко! поряд з вище згаданими метюнатами додавали до основного ращону в1там1н Е, внаслщок чого концентрация магшю була вищою, шж у контрол1 на 3,5 - 14,1% залежно вщ перюду лактаци.
Як видно з табл. 2. концентращя кальцш в сироватщ кров1 пщдослщних Kopie на початку експерименту коливалась в межах 2,36±0,04 — 2,41 ±0,05 ммоль/л, що е дещо нижче ф1з1олог1чно! норми. Починаючи з другого мюяця лактаци у Bcix дослщних групах (I-IV) спостер1галась тенденщя до пщвищення даного елементу на вщмшу вщ контролю, де р1вень кальцш в сироватщ кров1 поступово знижувався i найнижчим вш був на п'ятому мшящ лактаци — 2,24±0,08 ммоль/л. Найбшьш виражене збшьшення концентраци кальцш вщносно контролю виявлено у IV дослщнш rpyni. Так, починаючи з третього мкяця лактаци зростання даного показника у цш rpyni було статистично в1рог1дним (P<0,05; P<0,02; P<0,01). Найбшьша р1зниця м1ж показником IV групи i контролем виявлено на сьомому мюящ — 0,41 ммоль/л, що становить 18% (P<0,02). Стосовно I, II та III дослщних груп, то у I rpyni така р1зниця спостер1галась на п'ятому мюящ — 0,29 ммоль/л (12,9%), у II rpyni на восьмому мюящ — 0,33 ммоль/л (14,3%) i у III rpyni на сьомому мюящ лактаци — 0,29 ммоль/л (12,7%) (P<0,05; P<0,02). В середньому за весь лактацшний перюд pieeHb кальцш у сироватщ кров1 Kopie дослщних груп збшьшився вщносно контролю у I rpyni на 7,7%; у II rpyni на 9,5%; у III — на 8,2% i у IV rpyni на 12%.
341
Таблиця 2
BiviicT кальщю в сироватщ Kpoßi лактуючих Kopie при дй* свинцю, метюнат1в залпа, Mifli та вггамшу Е, (ммoль/л),M±m, п=10_
Перюд лактацп (мюящ) Г Р У П И Т В А Р И Н
Контрольна I II Ш IV
1 2,40+0,08 2,36+0,04 2,41+0,05 2,37+0,03 2,39+0,04
2 2,35+0,03 2,39+0,08 2,42+0,05 2,42+0,07 2,44+0,09
3 2,32+0,05 2,43+0,07 2,44+0,06 2,43+0,04 2,49+0,04*
4 2,30+0,04 2,48+0,03** 2,48+0,05* 2,46+0,08 2,53+0,07*
5 2,24+0,08 2,53+0,06* 2,55+0,07* 2,52+0,05* 2,61+0,06**
6 2,27+0,09 2,53+0,07 2,56+0,04* 2,54+0,04* 2,66+0,09*
7 2,28+0,06 2,51+0,05* 2,60+0,06** 2,57+0,05** 2,69+0,08**
8 2,31+0,07 2,54+0,08 2,64+0,06** 2,60+0,07* 2,72+0,05***
9 2,36+0,07 2,60+0,04* 2,63+0,08 2,61+0,05* 2,75+0,09**
10 2,34+0,08 2,62+0,06* 2,67+0,07* 2,59+0,08 2,73+0,07**
Середне 2,32±0,06 2,50±0,06* 2,54±0,06* 2,51±0,05 2,60±0,07*
Слщ вщзначити, що концентращя кальщю у Kpoßi Kopie ycix дослщних груп знаходилась в межах ф1зюлопчно! норми.
Отже, впродовж всього перюду лактаци встановлено поступове збшьшення р1вня кальщю у сироватщ кров1 Kopie ycix дослщних груп, а особливо IV групи, на вщмшу вщ контролю, де свинець сприяе виведенню кальщю з оргашзму Kopie i таким чином порушуе його обмш, що може привести до виникнення ряду захворювань пов'язаних з гшокальщем1ею. Використання в год1вл1 Kopie мшроелементно! добавки сприяло кращому засвоенню i всмоктуванню кальщю з корму в шлунково-кишковому тракт1 i забезпечення орган1зму таким важливим i необх1дним макроелементом.
Л1тература
1. Гигиенические критерии состояния окружающей среды // Совместное издание Программы ООН по окружающей среде и ВОЗ. Свинец.-М.- 1999.- 121 с.
2. Ерзинкян К.Л., Протасова О.В., Максимова И.А. и др. Обмен макро- и микроэлементов при свинцовой хронической интоксикации // Журнал эксперим. и клинич. Медицины .- 1987.- т. 27.- № 5.- С. 51-53.
3. Лукашев A.A., Шишкова Н.К., Грановский Э.И. и др. Содержание микроэлементов в моче животных при интоксикации свинцом и цинком // Гигиена и санитария.- 2001.- №5.- С. 35-40.
4. Насолодин В.В., Дворкин В.А., Куркова С.Д. Биодоступность микроэлементов и взаимодействие их в процессе обмена в организме // Гигиена исанитария.- 2004.-№ 9.- С. 12-16.
5. Хэммону П.Б., Фолкс Э.К. Токсичность иона металла в организме человека и животных // Некоторые вопросы токсичности металлов.- М.- 1993.-С.131-165.
6. Чекунова М.П., Минкина H.A. Роль конкуренции металлов с ионами кальция в механизме токсического специфического действия // Гигиена и
342
санитария. - 1999. -№ 3.- С. 67-69.
7. Calder I.C., Collings M.T., & Heyworth J.S. Evaluation of soil lead: blood lead relationship for Port Pirie / Proceedings of the 23 rd Annual Conference of Trace Substances in Environmental Healf. Environ Geochem Health.-2012.- 12 (Suppl).- P. 81-91.
8. Fullmer C.S. & Rosen J.F. Effect of dietary calcium and lead status on intestinal calcium absorption // Environ. Res.-2010.- Vol. 51.- P. 91-99.
9. Fullmer C.S. Intestinal lead and calcium absorption: Effect of 1,25-dihidroxycholecalciferol and lead status // Proc. Soc. Exp. Biol. Med.-2012.-Vol. 194.-P. 258-264.
10. Katuzynski A., Moniuszko-Jakoniuk J., Miniuk K. The influence of lead and copper on some biochemical parameteres and iron concentration in rats // Pol. J. Pharmacol. and Pharm.- 2012.-Vol. 44.- P. 154.
11. Parfitt A.M. Pharmacologic manipulation of bone remodelling and calcium homeostasis: Calcium metabolism // Prog Basic Clin Pharmacol.-2013.- vol. 4.-P. 1-27.
12. Popova M.P., Popov Ch.S., Minonova M.D. Influence of some heavy metals on the activity of rat liver and kidney enzymes and enzyme systems // Докл. Бълг. AH.-2011.- Vol. 44.- № 12.- P. 53-56.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
343
