CC BY
14
ЦВЕТОВОДСТВО
КОНТЕЙНЕРНИЙ СПОС1Б ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ КАННИ ГIБРИДНОÏ САДОВОÏ В УМОВАХ Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
УКРАÏНИ
Л.П. КOЛБ Прилуцька дослщна станцiя НБС-ННЦ
Вступ
Серед кв^кових рослин, що використовуються в озеленены, провiдне мiсце належить сортам канни гибридно!' садово'' (Canna hybrida hort), якi вiдносяться до родини каннових (Cannaceae Juss). Всього в родi канна (Canna L.) за даними щлого ряду авторiв [8-10], нараховусться вiд 25 до 60 видiв. Види роду Canna L. походять Ï3 тропiчних i субтротчних регiонiв Америки, де зростае бшьша ''х частина. Тiльки незначна кшьюсть видiв зустрiчаeться в тропiчнiй Африщ i Пiвденно-Сxiднiй Азп [1, 2, 6, 7].
Канна займае одне з провщних мiсць серед красивоквггучих садових i паркових рослин. Цшком заслужена популярнiсть ще'' культури пояснюеться великою рiзноманiтнiстю сортiв, швидким ростом рослин, тривашстю цвiтiння високих суцвггь з великими квiтками оригшально'' форми. Рiзнi сорти канни мають рiзноманiтне забарвлення квiток: червоне, малинове, рожеве, лососево-рожеве, жовтогаряче, жовте, лимонно-жовте i майже бше, а також своерщне яскраво-сизо-зелене i пурпурно-зелене забарвлення листюв.
В останш роки канна набувае широко'' популярностi у всix регюнах Укра'ни. Але в пiвнiчниx районах, у зв'язку з вiдносно короткою тривалютю безморозного перiоду, вона через тзне цвiтiння не повнiстю проявляе сво'' декоративнi властивостi. Метою дослщження було збiльшення перiоду цвiтiння i широкого впровадження канни в озеленення в Лiвобережному люостепу Укра'ни контейнерним способом вирощування садивного матерiалу.
Об'екти i методи дослщження
Об'ектами вивчення е 18 сор^в канни садово'' (10 сортiв в^чизняно'' селекцп та 8 - зарубiжно'ï селекцп), яю за iснуючою класифiкацiею вiдносяться до двох груп: орхщеевидно' (Canna x orchioides Bailey) i Крозi (Canna x crozy hort). Бшьш численна група Крозi, нараховуе 12 сорт1в: Америка (America), А. Вендгаузен (A. Wendgausen), Клара Бу'ссон (Clara Buisson), Веселi Нотки, Восток-2, Кримський Самоцв^, Кримськi Зорi, Маестро, Отблеск Заката, Салют Победи, Солнечна Красавща, Хамелеон. Для орхщеевидно' групи вiдмiчено 6 сор^в: Анденкен ан Вiльгельм Пф^цер (Andenken an Wilgelm Pfitzer), Кешг Гумберт (Konig Humbert), Розенкранцен (Rosenkranzen), Фойерфогель (Feuervоgel), Ореол, Рiчард Уоллю. Серед вивчених 8 сортiв штродуковаш з Нiкiтського ботанiчного саду - Нащонального наукового центру у 2007 рощ та 6 сор^в у 2002 рощ - з ДГ "Приморське" НБС-ННЦ, 3 сорти - з приватних колекцiй у 2006 рощ, 1 сорт - з боташчного саду Нащонального ушверситету бюресурав та природокористування (м. Ки'в) у 2005 рощ. Кожний сорт був представлений не менше шж 15 рослинами.
Рослини вирощували в умовах теплищ в плiвковиx контейнерах дiаметром 17,5 см i висотою 18,5 см у субстрат чорнозем+перегнiй+пiсок у стввщношенш 1:2:1 з додаванням невелико'' кшькосп деревного попелу. Висоту рослин щодекадно вимiрювали з точнiстю ±1 см. Цифровий матерiал опрацьовано статистично зпдно з методикою Зайцева Г.1. [3].
Результати дослщження
Дослщження проводились у 2010 рощ на базi Прилуцько'1' дослщно'1" станцп. Клiмат цього регiону помiрно-континентальний, характеризусться порiвняно м'якою зимою, теплим лггом, помiрною кiлькiстю опадiв. Середньорiчна температура в регюш +6,1°С з абсолютним максимумом +39,0°С (у 2 декадi липня) i абсолютним мiнiмумом -34,0°С (у 1 декадi сiчня). Першi осiннi заморозки починаються 5-15 вересня, а останш веснянi - спостер^аються в другiй декадi травня. Вщносна середньорiчна вологiсть повiтря - 78%. Висота сшгового покриву - до 20 см. Найтепшшим мiсяцем е липень з середньою температурою +19,2°С, а найбiльш холодна пора року - ачень-лютий з температурою -6,0-5,8°С. Клiматичнi умови лiта Лiвобережного люостепу Украши сприятливi для вирощування рослин, яю походять iз тротчно'1" i субтротчно'1' Америки, Ази та Африки, але вiдносно коротка тривалiсть безморозного перюду скорочуе перiод цвiтiння i не дае змоги повнiстю проявити декоративнi якостi рослинам тропiчного походження.
Пщготовку рослинного матерiалу для дослiдження починали ще в зимовий перiод. У першш половинi лютого проводили подш кореневищ, при цьому обрiзали старе коршня. Для запобiгання загниванню кореневища мiсця зрiзiв пiд час подшу обробляли деревним попелом. Потiм кореневища закладали у вологу тирсу шаром 1015 см у спещально обладнаному примщенш з регульованою температурою та волопстю. Температура повiтря становила +4-7°С, вiдносна вологiсть повiтря коливалась в межах 60-75%.
Для стимулювання проростання молодого коршня в середиш лютого проводили поступове збшьшення температури з + 7 до +20°С. При цьому вщбувалося утворення ново'1' коренево'1' системи i починався швидкий рют рослини.
В перший декадi кв^ня проводилося висаджування кореневищ з добре розвиненою одшею або двома бруньками i молодим коренем до контейнерiв. Субстрат для вирощування канни повинен був вщповщати певним бiологiчним i технологiчним вимогам, оскiлки у контейнерi кiлькiсть води i поживних речовин була обмежена [4]. Для необхщного забезпечення кореневищ канн пов^рям грунтова сумiш мала бути пухкою, а для забезпечення водою - вологоемною. Таким вимогам вщповщав склад грунтово'1' сумш^ яка була використана в експеримент! Необхiднi властивостi субстрату збер^алися протягом усього перiоду, а субстрат тд впливом поливiв не ущшьнювався. З моменту висадження до контейнерiв протягом мiсяця рослини раз на три дш поливали.
При вирощуванш в теплицi пiдтримували температуру вище за 20°С, внаслiдок чого рослини через 5-7 дшв починали штенсивно рости. Агротехнiчний догляд за рослинами включав регулярний полив, видалення бур'яшв, тдживлення мiнеральними добривами. Для тдживлення використовували амiачну селiтру з розрахунком 15-20 г/10 л води або 5 г на один контейнер.
При вирощуванш в умовах теплищ встановлено, що саджанщ канни часто пошкоджуються попелицями. Боротьбу з цим шкщником проводили шляхом обприскування рослин шсектицидом "Актелш" в концентрацii 0,08% (8 мл препарату на 10 л води).
Спостереження за ростом i розвитком рослин канн, висаджених у контейнери, показали пом^но прискореш темпи росту надземно'1' маси впродовж одного мюяця вирощування в тепличних умовах. Молодi рослини впродовж одного мюяця вирощування в полiетиленовому контейнерi при садiннi 10 кв^ня 2010 р., в залежностi вщ сорту, встигали досягти до середини першо'1' декади травня висоти 21,4-34,6 см (табл.).
Таблиця
Динамика росту саджанщв канни садово!' при вирощуванш в контейнерах
Висота рослин, см
№ з\п Орхщеевидш Крозi
дата Анденкенан Вшьгельм Пфггцер Розенкранцен Рiчард Уоллю Америка Кримсью Зорi Маестро
1 16.04 8,5 3.9 9,8 3,5 6 2,6
2 26.04 18,1 9,9 20,5 7,1 9,5 15,5
3 5.05 34,6 28,3 25,7 24,6 27,4 21,4
4 15.05 48,2 38,9 34,1 31,2 28,2 30,4
Навеснi, у другiй декадi травня, коли середньодобова температура перевищила +15°С, рослини в контейнерах з теплищ перенесли у парники глибиною 60 см для загартовування.
Садшня рослин з контейнерiв до вщкритого грунту проводили в середиш травня. На цей термш вони досягли висоти вiд 28,2 см до 48,2 см.
Вщ початку проростання бруньок канни залежить початок цвтння канни, а також тривалють перiоду цвiтiння в цшому. Вегетативний перiод канни в умовах Прилуцько'1 дослщно'1 станцп - вщ висадження кореневищ до ïx викопування - тривае приблизно 185 дшв. При вирощуваннi садивного матерiалу в контейнерах цвтння канн у вщкритому грунт починаеться з третьо'1 декади червня i тривае до перших заморозюв - вiд 70 до 105 дшв. При висаджуванш до вщкритого грунту кореневищем цвiтiння починаеться приблизно на 15-20 дшв тзшше.
Канни, яю залишалися до кшця вегетацiйного перiоду рости в контейнерах зазначено'1 емностi, мали меншу висоту i утворювали менше стебел, кореневищ порiвняно з рослинами тих самих сортв в грунтових умовах вирощування, а також не цвiли. Тому цей садивний матерiал не треба залишати на зберiгання, а слщ висаджувати в рiк садiння до вщкритого грунту або контейнерiв значно бшьшого розмiру (емнiстю до 18-20 дм3). При цьому для використання як контейнерно'1 культури треба вщдавати перевагу сортам групи Кроз^ яю мають невеличку висоту та е найбшьш перспективними в умовах Лiвобережного лiсостепу Украши.
Висновки
Для прискорення вступу рослин канни пбридно'1 садово'1 у цвiтiння i продовження перюду ïï максимально'1 декоративностi у твшчних районах Украши доцiльно використовувати контейнерний споаб вирощування садивного матерiалу в контейнерах емшстю 1-2 дм3. За тако'1 технологи тривалiсть перiоду цвтння в умовах Лiвобережного лiсостепу Украши збiльшуеться на 2-3(4) тижнi.
Список лггератури
1. Дашкеев Е.А. Канны в Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1975. - 67 с.
2. Ерушкевич С.В. Культура канн в Чуйской долине. - Фрунзе: Илым, 1983. - 49 с.
3. Зайцев Г.Н. Обработка результатов фенологических наблюдений в ботанических садах // Бюл. Гл. ботан. сада. - 1974. - Вып. 94. - С. 3-10.
4. Посадочный материал с закрытой корневой системой / Маслаков Е.Л., Мелешин П.И., Извекова И.М. и др. - М.: Лесная промышленность, 1981. - 144 с.
5. Феофилова Г.Ф. К вопросу о происхождении и современной классификации сортов садовых канн // Новое в интродукции и селекции цветочных растений: Тр. Никит. ботан. сада. - 1972. - Т. 59, Вып. 2. - С. 45-56.
6. Феофилова Г.Ф. Некоторые биологические особенности канны садовой в условиях Крима: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.05 / Всесоюзный ин-т растениеводства. - Л., 1973. - 22 с.
7. Феофилова Г.Ф. Методические указания по культуре канны садовой. - Ялта: ГНБС, 1975. - 15 с.
8. Bailey L.H. Canna // The standard cyclopedia of horticulture. - London, 1927. -Vol. 1. - 1200 p.
9. Engler A., Prantl K. Musaceae, Zingiberaceae, Cannaceae, Marantaceae (O.G. Petersen) // Die Naturlichen Pflazenfamilien, 1 st ed. - Leipzig, 1889. - В.2 - P. 1-43.
10. Kränzlin F. Cannaceae // Das Pflanzenreich von A. Engler. - 1912. - В. IV, N 47. - P. 1-77.
Рекомендовано до друку д.б.н. Захаренко Г.С.
М1НЛИВ1СТЬ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛИСТА ЗРАЗК1В CAMPANULA TRA CHELIUM L., ВИРОЩЕНИХ З НАС1ННЯ Р1ЗНОГО ГЕОГРАФ1ЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1.1. КРОХМАЛЬ, кандидат б1олог1чних наук;
НО. КРЯЖ, Л.В. ПОПОВА Донецький боташчний сад НАН Украши, Донецьк
Вступ
Навколишне середовище чинить суттевий вплив на рослини. Зростаючи в рiзних еколого-географiчних зонах, вид набувае специфiчних рис та тдроздшяеться на пщвиди та географiчнi раси. Морфолопчш змши в будовi вегетативних та генеративних оргашв таких рiзновидiв найчаспше закршлеш на генетичному рiвнi. При вивченш внутршньовидово! мшливосп органiзмiв особлива роль вщведена еколого-географiчнiй формi мiнливостi. Одним з шляхiв ii вивчення е дослщження бiоморфологiчних структур iнтродуцентiв, що вирощеш з насiння рiзних пунктiв репродукцп в одному еколого-клiматичному районi. Вивчення мшливосп морфологiчних структур мае важливе значення для розкриття механiзму адаптацп, для прогнозування шляхiв добору найбшьш адаптованих зразкiв, для визначення 1х адаптивно! стратеги до умов репону iнтродукцГi [3, 4, 8].
Лист, як орган, в якому проходять життево важливi для рослини процеси, мае особливе значення при вивченш закономiрностей географiчноi мiнливостi. Структура листка е надшною дiагностичною ознакою для оцшки взаемовiдносин рослин i середовища. Вона формуеться в результатi реалiзацii генотипу пiд впливом конкретних еколого-^матичних факторiв. Рослини, якi зростали у певних умовах протягом ряду роюв, збер^ають специфiчнi риси, характернi для те! чи шшо! еколого-^матично! зони. Результати вивчення особливостей мшливосп вегетативних та генеративних оргашв, анатомiчноi будови листка та структури етдермюу зразюв Campanula trachelium L., вирощених з насшня рiзного географiчного походження, наведено в роботах [5, 6].
Цшь роботи - встановити морфолопчш особливосп листка та формову рiзноманiтнiсть зразюв Campanula trachelium L. (дзвiночка крапиволисного), штродукованих у Донецькому ботанiчному саду НАН Украши насшням рiзного географiчного походження.
